Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ПАРАСКЄЄВА АЛЬОНА МАГОМЕДІВНА
УДК 658.001.76+658.003.13
ОЦІНКА ВПЛИВУ ТІНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ НА ФІНАНСОВУ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
Спеціальність 08.06.01 –Економіка, організація і управління підприємствами
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Луганськ –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донбаському державному технічному університеті
Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ).
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Лисаченко Олексій Іванович,
Донбаський державний технічний
університет Міністерства освіти і
науки України, завідувач кафедри
економічної теорії.
Офіційні опоненти:
академік НАН України, доктор економічних наук, професор
Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор (м. Донецьк);
кандидат економічних наук, доцент Пекін Андрій Юрійович, Луганський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, професор кафедри економічної безпеки (м. Луганськ).
Провідна установа –Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту (м. Дніпропетровськ).
Захист відбудеться 16 лютого 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.
Автореферат розіслано 16 січня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Незважаючи на визнання пріоритетного значення української вугледобувної промисловості в забезпеченні енергетичної безпеки країни, підприємства галузі дотепер знаходяться в кризовому становищі, а результати їхньої діяльності характеризуються значною економічною неефективністю. Фінансова незбалансованість підприємств галузі, наслідком якої є хронічна нестача фінансових ресурсів, виступає першопричиною проблем виробничого та соціального характеру, вирішення яких потребує суттєвого фінансування підприємств галузі з боку держави. Аналіз вітчизняних наукових досліджень, спрямованих на вирішення проблем вугільної промисловості свідчить, що серед основних об’єктивних причин необхідності державного дотування підприємств галузі українські науковці найчастіше виділяють складні гірничо-геологічні умови видобутку вугілля в Україні та високий ступінь спрацювання основних засобів виробництва, які зумовлюють інвестиційну непривабливість вугільних шахт. Водночас приділяється недостатньо уваги такому суб’єктивному чиннику збитковості вугледобувних підприємств, як існування розвиненої тіньової діяльності, наслідком якої є викривлення реальних фінансових результатів їх економічно-господарської діяльності.
Незважаючи на велику кількість наукових розробок щодо досліджень тінізації економічних процесів, дотепер спостерігається відсутність єдиної термінологічної бази і, як наслідок, брак загальновизнаного підходу до вимірювання масштабів тіньової економічної діяльності. Широка різноманітність видів тіньової діяльності в різних секторах народного господарства зумовлює доцільність кількісного підрахунку “тіні” з урахуванням її галузевих особливостей. Сучасний стан українських підприємств, серед яких близько 40% продовжують працювати збитково (а у вугільній промисловості ця цифра сягає маже 90%), викликає необхідність оцінки наслідків впливу чинника тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність їхньої роботи з метою визначення реальної ефективності їх функціонування, адже саме вона визначає можливість існування підприємства в ринковій економіці і формує його інвестиційну привабливість.
Про актуальність і наукове значення зазначеної проблеми свідчить також відсутність будь-якої попередньої її розробки. Тому найважливіші аспекти, які випливають з особливостей функціонування підприємств вугледобувної галузі в Україні, вимагають проведення спеціальних досліджень і формування на їх основі системи дійових заходів щодо нейтралізації впливу чинника тінізації на фінансове становище вугільних шахт.
Усе це зумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри економіки й управління Донбаського державного технічного університету. Результати дослідження використано при виконанні теми 3.1.10.22 “Економіко-правовий механізм розвитку соціально-економічних територіальних систем” 2003-2006 рр. (номер державної реєстрації 0103U005966). Внесок здобувача полягає у визначенні потенційно можливого рівня рентабельності вугледобувних підприємств Луганської області за умов детінізації їхньої діяльності.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій щодо визначення обсягів тінізації діяльності вугільних шахт й оцінювання наслідків її впливу на фінансову результативність їхньої діяльності.
Згідно з поставленою метою в роботі вирішено такі основні завдання:
визначено роль і значення вугільної промисловості в народногосподарському комплексі країни;
сформовано перелік чинників, що зумовлюють кризовий стан підприємств галузі, серед них виділено чинник тінізації, який певною мірою зумовлює фінансову незбалансованість підприємств галузі;
досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення сутності та структури тіньової економіки, методології вимірювання;
систематизовано види тіньової діяльності у вугільній галузі;
вивчено галузеві особливості господарської діяльності вугільних шахт, що зумовлюють специфіку тіньової діяльності;
сформульовано принципові основи визначення впливу тінізації вугільних шахт на фінансові результати їх роботи;
надано рекомендації щодо формування основних напрямів організаційно-правового й економічного характеру з метою детінізації суспільно-економічних відносин у процесі виробничо-господарської діяльності вугледобувних підприємств.
Об’єктом дослідження є господарська діяльність вугільних шахт. Предметом дослідження є тінізація господарської діяльності вугільних шахт, яка виступає обмежувальним чинником їхнього розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичну основу дослідження склали наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених-економістів, соціологів, політиків, юристів з проблеми тіньової економіки, механізмів її функціонування.
Інформаційною базою роботи послугували статистичні дані по Україні, у тому числі по Луганській області, дані первинного обліку та фінансова звітність вугільних шахт, періодичні наукові видання й матеріали конференцій, результати досліджень і спостережень автора, ресурси Internet. Правовим полем дослідження є чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність підприємств в Україні.
У роботі використано методи: структурно-логічного аналізу (при побудові логіки та структури роботи); історико-ретроспективного аналізу (при вивченні різноманітних підходів до вивчення сутності тіньової економіки та визначенні її масштабів); узагальнення й угруповання (при виділенні класифікаційних груп тіньової економічної діяльності); техніко-економічного аналізу (при моніторингу стану вугледобувних підприємств), анкетування, інтерв’ювання, експертних оцінок (при визначенні коефіцієнтів продуктивної та фіктивної тінізації); комплексний підхід (при розробці рекомендацій щодо детінізації економічної діяльності підприємств галузі).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці підходу до визначення обсягів тінізації діяльності вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки формування тіньових доходів й оцінки їх впливу на фінансову результативність підприємств галузі.
Наукова новизна основних результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в такому:
уперше:
систематизовано види тіньової діяльності у вугільній галузі із визначенням її суб’єктів і спонукальних мотивів, що зумовлюють їх участь у тіньових відносинах;
проведено класифікацію вугільних шахт за ознакою ступеня покращення їх фінансового стану за умов детінізації господарської діяльності й розроблено математичну модель фінансового стану кожної групи;
визначено галузеві ознаки господарської діяльності вугільних шахт, що зумовлюють специфіку тінізації підприємств галузі;
уточнено:
поняття тіньової економічної діяльності, яке розглядається як діяльність, що здійснюється окремими суб’єктами тіньових відносин у різних секторах економіки з метою особистої чи опосередкованої вигоди в межах або під прикриттям легальної економічної діяльності, наслідки якої завдають шкоду економічним інтересам держави, окремим підприємствам або громадянам;
дістало подальшого розвитку:
вимірювання обсягів тінізації діяльності підприємств шляхом визначення тіньової складової фінансового потенціалу, яка дозволяє оцінити потенційно можливу фінансову результативність роботи вугільних шахт регіону й економічну доцільність їх бюджетного фінансування;
використання матричного способу при групуванні тіньових операцій на офіційних підприємствах за рівнем їх регламентації та способом здійснення, завдяки чому конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на вугільних шахтах із урахуванням виду діяльності, суб’єктів і форм здійснення, характеру впливу на економічний стан підприємства.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертації результати та розроблені рекомендації в процесі їх використання мають сприяти процесу детінізації підприємств галузі з метою підвищення ефективності функціонування вугільних шахт.
До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оцінки дійсної фінансової результативності вугільних шахт, яка відрізняється від офіційних даних на величину обсягів тінізації і має бути врахована при формуванні приватизаційної вартості окремих підприємств;
використання поданої галузевої систематизації видів тіньової діяльності та способів її здійснення, що сприятиме роботі контролюючих органів у процесі виявлення економічних порушень на підприємствах галузі, а отже, додатковим надходженням до бюджету держави;
детінізації процесу вуглевидобутку, які мають розглядатися як складова частина стратегії розвитку вугільних шахт;
використання наведених обсягів тінізації вуглевидобутку в конкретному регіоні (Луганській області) у роботі статистичних органів з метою визначення рівня тінізації економіки області.
Результати роботи використовуються в практичній діяльності вугледобувних підприємств, контролюючих органів і обласної адміністрації Луганської області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: ДП “Луганська вугільна компанія” (акт упровадження № 31 від 24.05.2005 р.), Служби безпеки України (довідка № 380 від 19.08.2005 р.), Луганської державної обласної адміністрації (довідка № 6/30-3890 від
.08.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Висновки, положення та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, отримані здобувачем особисто шляхом узагальнення й аналізу теоретичного та практичного матеріалу щодо функціонування тіньової економіки в цілому і галузевої специфіки тінізації вугільних шахт зокрема. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведеного дослідження, висновки та пропозиції доповідалися автором і були схвалені на Міжнародній науковій конференції “Політ-2003” (м. Київ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); II Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку”
(м. Алчевськ, 2003 р.); III Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Крок у майбутнє” (м. Київ, 2003 р.);
II Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (м. Київ, 2003 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.,
р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004”
(м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.),
VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі” (м. Донецьк, 2005 р.)
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 22 працях, у тому числі 2 статті –у наукових журналах, 8 –у збірниках наукових праць, 12 –у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 5,74 д.а., з яких особисто автору належить 5,21 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 196 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 34 таблиці та 24 рисунки, які подано на 36 сторінках. Список використаних джерел із 180 найменувань уміщено на 17 сторінках,
додатки –на 67 сторінках.
Розділ 1. Тінізація господарської діяльності вугільних шахт як обмежувальний чинник їх розвитку. Низька ефективність соціально-економічних перетворень на сучасному етапі розвитку України значною мірою зумовлена недостатньою розробленістю наукових основ вибору того чи іншого варіанта стратегії ринкової трансформації вітчизняної економіки. В умовах радикальної зміни політики нового уряду дедалі підвищується актуальність формування оптимального варіанта господарської політики на близьку перспективу з урахуванням сучасних теоретичних концепцій і досвіду розвинених країн світу.
У зв’язку з цим в дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність розвитку вугільної промисловості України як одного з “полюсів зростання” вітчизняної економіки. Цей вибір зумовлюється її роллю в забезпеченні енергетичної, а отже, економічної безпеки країни, стабільному функціонуванні суміжних галузей господарського комплексу, упровадженні інноваційних проектів, збереженні рівня зайнятості в шахтарських регіонах і їх соціально-економічному розвиткові.
У процесі аналізу причин кризового стану підприємств вугільної галузі було з’ясовано, що першопричиною комплексу наявних у галузі проблем виступає фінансова незбалансованість більшості вугледобувних підприємств, яка, перш за все, є наслідком їх масової збитковості (рис.1).
Серед низки причин, що зумовлюють незадовільний фінансовий стан вугільних шахт, уперше був виділений чинник тінізації господарської діяльності підприємств галузі, аналіз впливу якого на результативність їхньої роботи досі вітчизняними науковцями не проводився.
З метою повноцінного аналізу впливу зазначеного чинника на фінансово-економічний стан вугледобувних підприємств було вивчено значення терміна “тіньова економіка”, її структуру, різноманітність поглядів на сутність даного явища.
Ураховуючи положення Системи національних рахунків, Класифікатора незареєстрованої економічної діяльності (КВНЕД), результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, у роботі уточнено поняття “тіньова економіка” як макроекономічної категорії й “тіньова економічна діяльність”. Останнє поняття доцільно застосовувати на рівні мікроекономічних суб’єктів. У роботі подано перелік положень, які визначають принципову відмінність запропонованого визначення “тіньової економіки” від розглянутих раніше трактувань цього терміна.
Порівняльний аналіз кількісних оцінок обсягів тіньової економіки в різних країнах світу, в тому числі в Україні, показав, що в умовах відсутності єдності щодо визначення поняття “тіньова економіка” та загальновизнаного підходу до її вимірювання результати розрахунків її обсягів на макрорівні різними методами суттєво різняться, відображаючи навіть різну динаміку змін протягом часу.
Аналіз існуючої методології вимірювання обсягів тінізації на мікрорівні дозволив з'ясувати, що жодний з підходів не враховує галузевої специфіки джерел формування тіньових прибутків у різних сферах діяльності (промисловість, торгівля, транспорт, сфера послуг та ін.) і не створює можливості оцінити вплив чинника тінізації на результативність господарської діяльності підприємств.
З урахуванням вищевикладеного зроблено висновок про необхідність розробки принципових основ визначення обсягів тінізації діяльності вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки й оцінки наслідків її впливу на їх фінансову результативність.
Розділ 2. Галузева специфіка тінізації вугільної галузі. На основі результатів соціально-економічного аналізу здійснення тіньової економічної діяльності у вугільній галузі України розроблено класифікацію видів тіньової економічної діяльності у вугільній галузі із виявленням її суб’єктів і спонукальних мотивів, що визначають їхню участь у тіньових відносинах.
Оскільки різноманітність різних видів тіньової діяльності в багатьох випадках зумовлюється формою власності суб’єкта господарювання, то було виявлено особливості здійснення виробничої (продуктивної) та невиробничої (фіктивної) тіньової економічної діяльності на вугледобувних підприємствах різних організаційно-правових форм власності.
Серед широкої різноманітності видів тіньової діяльності у вугільній галузі особливу увагу було приділено видобутку вугілля незареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності відкритим способом (неофіційна продуктивна тіньова діяльність), яка є досить поширеною протягом останнього часу на території Донецької та Луганської областей. У процесі організаційно-економічного аналізу цього різновиду тіньової діяльності встановлено основні причини його існування, конкретизовано перелік соціально-економічних та екологічних негативних наслідків і надано пропозиції щодо його дальшої формалізації.
За результатами дослідження обгрунтовано, що значна частина тіньового ВВП, який формується у вугільній галузі, створюється саме на офіційно зареєстрованих підприємствах (передусім державних), оскільки для них характерна більша різноманітність способів формування тіньових прибутків як у процесі продуктивної, так і фіктивної діяльності, до того ж переважний обсяг видобутку вугілля в України припадає саме на них.
З метою більш детального вивчення механізмів здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах і з’ясування наслідків їхнього впливу на окремі показники діяльності на основі матриці господарських порушень було розроблено матрицю тіньових операцій (табл..1), за якою конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах з урахуванням виду діяльності, її суб’єктів і механізмів реалізації, характеру впливу на економічний стан підприємства.
Вугледобувні підприємства країни як господарські суб’єкти однієї з галузей добувної промисловості характеризуються певними особливостями процесу виробничої діяльності, які зумовлюють специфіку тінізації вугільних шахт. У роботі виявлено основні галузеві ознаки, що призводять до можливості здійснення тіньових операцій на вугледобувних підприємствах, у тому числі складності проведення контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей на значній глибині та в умовах високої запиленості фронту робіт, суттєвого коливання собівартості однієї тонни вугілля на різних підприємствах унаслідок неоднаковості геологічних умов видобутку та ін., які мають бути враховані в процесі розробки заходів щодо детінізації господарської діяльності на вугледобувних підприємствах.
У процесі вибору результуючого показника, на який доцільно було б визначати вплив чинника тінізації діяльності вугільних шахт, було розглянуто основні показники, що визначають ефективність їх функціонування. З’ясовано, що велике значення на сучасному етапі функціонування підприємств галузі має фінансова результативність їхньої роботи, яка зумовлює можливість отримання бюджетних асигнувань, формує інвестиційну привабливість суб’єктів господарювання і сприяє збільшенню приватизаційної вартості підприємства.
З метою розробки принципових основ визначення впливу всієї сукупності тіньових операцій на визначений показник було проаналізовано структурно-логічну схему формування прибутку (збитку) від реалізації продукції й інформаційну базу його визначення, що має певні особливості на вугільних шахтах.
Розділ 3. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність. Виділення чинника тінізації серед причин, що зумовлюють додаткові фінансові труднощі та спричинюють збитковість вугледобувних підприємств, вимагає дальшого кількісного оцінювання його впливу на фінансову результативність роботи вугільних шахт з урахуванням попередньо проведеної систематизації видів тіньової діяльності на підприємствах галузі. З цією метою в роботі розроблено принципові основи визначення обсягів тінізації вугільних шахт, які полягають у такому:
.Визначається потенційно можлива величина фінансового результату від основної операційної діяльності шахт (видобутку вугілля) з урахуванням рівня фіктивної та продуктивної тінізації, визначених методом експертних оцінок.
.Визначається абсолютна (вартісна) величина додаткового фінансового потенціалу вугледобувних підприємств, сформованого за рахунок тіньових ресурсів як різниця між потенційно можливим і відображеним в офіційній звітності фінансовим результатом.
.Залежно від ступеня покращення фінансового стану підприємства за умов детінізації всі вугледобувні підприємства пропонується класифікувати за трьома групами (табл. 2).
4. На основі визначених обсягів тінізації вугільних шахт розраховується індекс тінізації, який відображає частину тіньових доходів, отриманих продуктивними та фіктивними способами, у загальній величині чистого доходу підприємства (з урахуванням “тіні”) й характеризує рівень тінізації як прибуткових, так і збиткових підприємств.
. Визначається коефіцієнт доцільності бюджетного фінансування підприємств галузі як співвідношення між вартісною величиною визначеного фінансового потенціалу та сумою отриманої бюджетної підтримки.
Апробація запропонованого підходу була проведена на вугледобувних підприємствах Луганської області, яка займає друге місце з видобутку готової вугільної продукції (шахтами регіону видобувається 31% загального обсягу видобутку), що визначає провідну роль галузі в соціально-економічному розвитку регіону.
Порівняльна оцінка офіційно задекларованого у фінансовій звітності фінансового результату вугледобувної діяльності шахт і його можливою величиною за умов детінізації показала, що з 44 вугільних шахт, для яких проводилися розрахунки, 12 можуть трансформуватися з офіційно збиткових у групу потенційно прибуткових вугледобувних підприємств, 10 значно підвищать рентабельність вуглевидобутку. В цілому 50% з усіх аналізованих шахт зможуть забезпечити самоокупну господарську діяльність, у той час коли станом на 01.01.2004 за даними фінансової звітності лише 10 підприємств, тобто 23,7 відсотка, отримали прибуток від основної операційної діяльності.
Відповідно до розподілу вугледобувних підприємств за трьома групами очевидно, що підприємства першої групи мають потенційні можливості збільшення показників рентабельності, другої групи –виходять на певний рівень рентабельності (табл. 3).
Порівняльний аналіз обсягів державного фінансування вугільних шахт із визначеним потенціалом показав, що вугільні підприємства із високою виробничою потужністю за умов детінізації можуть дотримуватися принципу самоокупності і в умовах припинення їх бюджетного фінансування. Що ж стосується реально збиткових вугледобувних підприємств, то мобілізація наявного потенціалу може лише частково компенсувати бюджетні кошти, бо в жодному випадку його величина не дорівнює обсягу державної підтримки, але може суттєво її скоротити.
Отже в умовах обмеженого централізованого фінансування підприємств вугільної галузі окрема частина вугільних шахт Східного Донбасу, а саме Луганської області, за умов детінізації процесу вуглевидобутку може бути визнана повноправними ринковими суб’єктами, здатними працювати на принципах самоокупності та самофінансування без надання бюджетних дотацій, а тому є потенційно привабливими інвестиційними об’єктами. Інша частина може суттєво покращити результати своєї господарської діяльності шляхом активізації прихованого резерву прибутковості, але для забезпечення їх беззбитковості необхідно проводити додаткові антикризові заходи виробничого характеру.
З урахуванням вищевикладеного в роботі запропоновано загальну схему напрямів детінізації процесу вуглевидобутку на державних підприємствах, яка передбачає заходи організаційно-правового та економічного характеру, що спрямовані на подальше реформування відносин власності у вугільній промисловості та подальше вдосконалення управлінської діяльності, тобто формування системи компетентного менеджменту.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування необхідності й актуальності науково-практичного завдання щодо оцінювання обсягів тінізації вугільних шахт і їх впливу на фінансову результативність їхньої діяльності. Його вирішення полягає в розробці принципових основ підходу до визначення тіньової складової фінансового потенціалу вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки формування тіньових доходів.
Основні висновки й результати, отримані в ході проведеного дослідження, полягають у такому.
1. Ураховуючи роль і місце вугледобувної промисловості України в забезпеченні енергетичної безпеки держави, сприянні розвитку суміжних галузей промисловості, соціально-економічному розвиткові вугільних регіонів, а також значний інноваційний потенціал підприємств галузі, визначено безперечну значущість вугледобувної промисловості як одного з “полюсів зростання” економічного ядра народногосподарського комплексу країни.
2. За результатами аналізу сучасного стану вугільних шахт виявлено тенденцію до систематичного погіршення виробничих та економічних показників їх діяльності внаслідок постійного дефіциту фінансових ресурсів. Серед низки причин об’єктивного та суб’єктивного характеру, що зумовлюють збитковість переважної частини вугільних шахт, уперше виділено чинник тінізації господарської діяльності підприємств, спроби врахувати наслідки впливу якого на результативність їхньої роботи досі не робилися.
3. З метою повноцінного аналізу впливу зазначеного чинника на результати роботи вугледобувних підприємств проведено дослідження в напрямку вивчення термінологічної бази поняття “тіньова економіка”, результати якого дозволили зробити висновок про відсутність єдиного підходу до його трактування. На основі узагальнення наукових поглядів вітчизняних і західних учених, що досліджували проблеми тінізації економіки, в роботі уточнено сутність понять “тіньова економіка”, “тіньова економічна діяльність”.
4. В умовах відсутності універсального підходу до вимірювання обсягів тінізації діяльності підприємств встановлено, що існуючі мікроекономічні методи не враховують галузеву специфіку тіньових операцій. Тому в роботі доведена необхідність розробки принципового підходу до вимірювання обсягів тінізації на рівні підприємства з урахуванням галузевих особливостей формування тіньових доходів.
5. З метою систематизації видів тіньової діяльності у вугільній галузі розроблено загальну схему тіньової діяльності із визначенням її основних видів, секторів здійснення та спонукальних мотивів, що зумовлюють участь суб’єктів у тіньових відносинах. Виявлено особливості функціонування виробничої (продуктивної) та невиробничої (фіктивної) тіньової економічної діяльності на вугледобувних підприємствах різних форм власності.
6. Аналіз різновидів тіньової діяльності у вугільній галузі показав, що значна частина тіньового ВВП, який формується у вугільній галузі, створюється на офіційно зареєстрованих підприємствах (передусім державних), оскільки для них характерна більша різноманітність способів формування тіньових прибутків як у процесі продуктивної, так і фіктивної діяльності, до того ж переважний обсяг видобутку вугілля в України припадає саме на них.
7. З метою більш детального вивчення механізмів здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах і з’ясування наслідків їхнього впливу на окремі економічні показники діяльності було використано матричний спосіб групування тіньових операцій за рівнем регламентації (санкціонована або несанкціонована) і способом здійснення (документальний або матеріальний), на основі якого в роботі конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах з урахуванням виду діяльності, її суб’єктів і форм здійснення, характеру впливу на економічний стан підприємства.
8. У дисертаційній роботі були сформульовані основні галузеві ознаки, що зумовлюють можливість здійснення тіньових операцій на вугледобувних підприємствах, і які мають бути враховані в процесі розробки заходів щодо детінізації господарської діяльності на вугледобувних підприємствах.
9. Визначальною умовою дальшого функціонування та розвитку вугледобувних підприємств сьогодні є досягнення підприємствами галузі фінансової збалансованості, тобто самоокупності. Тому як визначальний параметр, за яким доцільно визначати наслідки впливу чинника тінізації, вирішено вибрати фінансовий результат від основної операційної діяльності, оскільки він зумовлює можливість отримання бюджетної підтримки, впливає на інвестиційну привабливість підприємства та його приватизаційну вартість.
. Для оцінки впливу чинника тінізації на фінансову результативність роботи вугільних шахт розроблено принциповий підхід, який полягає в послідовному визначанні потенційно можливого фінансового результату від основної операційної діяльності, додаткового фінансового потенціалу (з урахуванням тіньових ресурсів), індексу тінізації та коефіцієнта доцільності бюджетного фінансування.
. За умов мобілізації додаткового фінансового потенціалу, сформованого за рахунок тіньових ресурсів, ефективність роботи вугільних шахт суттєво зміниться. Залежно від того, наскільки підвищиться їх фінансова результативність, проведено класифікацію всіх вугільних шахт за трьома групами та розроблено математичну модель фінансового стану кожної з них.
12. На основі аналізу причин високого рівня тінізації української економіки й історичного огляду процесу реформування вітчизняних вугледобувних підприємств розроблено загальну схему напрямів детінізації діяльності вугільних шахт, яка передбачає заходи організаційно-правового та економічного характеру, що спрямовані на дальше реформування відносин власності у вугільній промисловості та вдосконалення управлінської діяльності, тобто формування системи компетентного менеджменту.
13.Апробація теоретичних положень, викладених у дисертаційній роботі, дозволяє стверджувати, що запропонований принциповий підхід до визначення обсягів тінізації вугільних шахт здатний дати об’єктивну оцінку їх фінансової результативності, а отже, інвестиційної привабливості, що особливо важливо в сучасних умовах, коли формується продажна ціна об’єктів приватизації.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях
1. Параскеева А.М. Теневые составляющие процесса материально-технического снабжения предприятий угольной промышленности // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.49. –Донецьк, ДонНТУ, 2002. –С. 213-219.
2. Параскеева А.М. Влияние составных элементов теневой экономии на эффективность государственной политики // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип. 60. –Донецьк, ДонНТУ, 2003. –С. 109-116.
3. Параскеева А.М. Теневая экономика в условиях глобализации // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 177. Т.2. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. − С.349-357.
4. Параскеева А.М. Социально-экономические предпосылки развития угольной промышленности в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 181: Т. 1. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. –С. 148-157.
5. Параскеева А.М. Систематизация способов получения теневых доходов в угольной промышленности // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. –К.: КНУТД, 2003. –№4. –С. 33-39.
6. Параскєєва А.М. Напрямки економічної оцінки рівня тінізації вугільної галузі // Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку. Зб. наук. праць Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Ч.II. –Донецьк: ІЕПД НАНУ, 2004. –С.135-143.
7. Підлипенська Л.Є., Параскєєва А.М. Методичний підхід до виявлення прихованих можливостей покращання фінансового стану вугільних шахт // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. –. –№10(80). –С. 65-70.
Особистий внесок здобувача: розроблено методику оцінки абсолютної та відносної величини тіньового резерву прибутковості вугільних шахт.
. Параскєєва А.М. Фактор тінізації у системі економічної безпеки вугледобувних підприємств // Труды Одесского политехнического университета. Т.1. –Одесса: НПТУ, 2004. –С. 81-85.
9. Лисаченко О.І., Параскєєва А.М. Аналіз передумов і наслідків існування неофіційної тіньової діяльності у вугільній галузі // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип. 91. –Донецьк: ДонНТУ, 2005. –С. 160-168.
Особистий внесок здобувача: сформульовано напрями формалізації неофіційної тіньової діяльності у вугільній галузі.
Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях
10. Параскєєва А.М. Про необхідність визначення рівня тінізації вугільної промисловості // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку” –Алчевськ: ДГМІ, 2003. –С. 40.
. Параскеева А.М. О необходимости формирования инновационного менеджмента в угольной промышленности // Матеріали II Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”. –К.: вид-во “Книга Пам’яті України”, 2003. –С. 221-222.
12. Параскєєва А.М. Сучасні проблеми менеджменту на підприємствах вугільної галузі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Сучасні проблеми економіки підприємства”. Т.II. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. –С. 94-96.
13. Параскєєва А.М. Соціально-екологічні проблеми депресивних регіонів Донбасу // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. Т.I. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. –С. 54-56.
14. Параскєєва А.М. Соціально-економічна оцінка неформального видобутку вугілля // Вісник Академії економічних наук України. –№2. –. –С.148-149.
. Параскеева А.М. О необходимости детенизации угольной промышленности в Украине // Тези доповідей III Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Крок у майбутнє”. − К.: “Політехніка”, 2003. –С. 162-163.
16. Параскєєва А.М. Організаційно-економічні напрямки детінізації вугільного виробництва // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Т. 26. Економіка промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. –С. 37-39.
17. Параскєєва А.М. Визначення тіньового резерву прибутковості вугільних шахт // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –С. 89-90.
18. Параскєєва А.М. Місце фінансової складової у системі економічної безпеки вугледобувних підприємств // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –С.142-144.
.Параскєєва А.М. Методичний підхід до визначення індексу тінізації вугільної промисловості // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Т. 18. “Економіка промисловості”. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –С. 51-52.
. Параскеева А.М. Оценка эффективности бюджетного финансирования угольных шахт Луганской области // Материалы Международной научно-практической конференции “Образование и наука без границ“. Т.6 “Экономика”. –Днепропетровск: Наука и образование, 2004. –С. 57-60.
21. Параскєєва А.М. Напрямки мобілізації тіньового потенціалу вугледобувних підприємств Луганщини // Тези доповідей VII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих учених “Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі”. Ч.1. –Донецьк: ДЕГІ, 2005. − С. 228-229.
22. Лисаченко О.І., Параскєєва А.М. Роль тіньового потенціалу вугледобувних підприємств Луганщини у підвищенні інвестиційної привабливості регіону // Матеріали ЙЙЙ Міжнародної науково-практичної конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”. Ч.1. –Чернівці: Букрек, 2005. –С. 215-219.
Особистий внесок здобувача: показано взаємозв’язок між фінансовою результативністю вугільних шахт області та інвестиційною привабливістю регіону.
АНОТАЦІЯ
Параскєєва А.М. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 –Економіка, організація та управління підприємствами. –Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.
Показано роль і значення вугільної промисловості в народногосподарському комплексі країни. Виявлено основні чинники, що зумовлюють масову збитковість підприємств галузі, серед яких виділено чинник тінізації господарської діяльності вугільних шахт. Уточнено сутність поняття “тіньова економічна діяльність” і супутніх термінів. Класифіковано види тіньової діяльності у вугільній галузі, виявлено їх особливості на підприємствах різних форм власності. Проведено систематизацію тіньових операцій на офіційних підприємствах за рівнем регламентації та способом здійснення, за якою конкретизовано форми здійснення тіньових операцій на вугільних шахтах. Виявлено галузеві ознаки господарської діяльності підприємств вугільної галузі, що зумовлюють можливість здійснення тіньових операцій. Розроблено принциповий підхід до визначення наслідків впливу обсягів тінізації на фінансову результативність діяльності вугільних шахт. Подано класифікацію вугільних шахт за ознакою ступеня покращення їх фінансового стану за умов мобілізації визначеного фінансового потенціалу. Запропоновано систему заходів щодо детінізації господарської діяльності підприємств галузі.
Ключові слова: тінізація діяльності, вугільні шахти, фінансова результативність, фінансовий потенціал.
АННОТАЦИЯ
Параскеева А.М. Оценка влияния тенизации деятельности угольных шахт на финансовую результативность. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 –Экономика, организация и управление предприятиями. –Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2006.
Диссертация посвящена изучению и разработке теоретических и методических основ функционирования теневой экономической деятельности в угольной промышленности.
Роль и значение угледобывающей промышленности Украины в обеспечении ёё энергетической и политической независимости, а также последствия влияния состояния отрасли на другие социально-экономические элементы народнохозяйственного комплекса обуславливают поиск потенциальных возможностей для ее финансового оздоровления. Одной из таких возможностей является оценка и мобилизация дополнительного финансового потенциала предприятий отрасли, который формируется за счет теневых ресурсов, т.е. оценка влияния фактора тенизации угледобывающих предприятий на финансовую результативность их работы. С целью полноценного анализа влияния данного фактора в работе изучен отечественный и зарубежный опыт исследований процессов тенизации экономики, на основании чего усовершенствована сущность понятий “теневая экономика”, “теневая экономическая деятельность” рассмотрены отличительные особенности от предлагаемых ранее трактовок этих терминов; определены их составные элементы.
На основании предложенной структуры теневой экономической деятельности в работе выделены ее классификационные виды на угольных шахтах и показаны их особенности в зависимости от форм собственности хозяйствующих субъектов. Теневые операции на официальных предприятиях сгруппированы по уровню регламентации (доступа) и способу осуществления (документальный и материальный). На основе матрицы теневых операций конкретизированы формы их осуществления на угольных шахтах с указанием вида деятельности, субъектов, способа и механизма осуществления. Определены отраслевые особенности, обуславливающие возможность осуществления теневой деятельности на предприятиях отрасли.
На основе проведенной систематизации видов теневой деятельности в процессе угледобычи в диссертационной работе предложена методика определения стоимостной величины дополнительного финансового потенциала, сформированного за счет теневых ресурсов предприятия, который представляет собой разницу между потенциально возможным финансовым результатом основной операционной деятельности предприятия (с учетом теневой составляющей) и задекларированным в финансовой отчетности. Предложена классификация угледобывающих предприятий по трем группам. В зависимости от того, насколько улучшиться их финансовое состояние при условии детенизации, сформулирована математическая модель каждой из них.
Предложена формула для оценки индекса тенизации предприятий отрасли, который показывает процентное соотношение теневых доходов и стоимости реализованной продукции с учетом теневой составляющей. Поскольку система получения государственных дотаций на сегодняшний день учитывает финансовую результативность операционной деятельности угледобывающих предприятий, имеет место прямая взаимосвязь между эффективностью функционирования предприятия и возможностью бюджетного финансирования. Поэтому с целью оценки эффективности государственной поддержки угольных шахт предложена формула для расчета коэффициента целесообразности бюджетного финансирования, который показывает, в какой степени соотносится размер имеющегося финансового потенциала и объем полученной государственной поддержки, что позволяет делать вывод о целесообразности ее предоставления.
Приведен расчет потенциальной результативности работы 44 угледобывающих предприятий Луганской области и сформированного дополнительного финансового потенциала. Определен перечень предприятий, которые при условии детенизации экономических процессов на предприятии могут трансформироваться из группы формально убыточных предприятий в группу потенциально прибыльных шахт. Дана оценка эффективности бюджетного финансирования анализируемых предприятий, определен индекс тенизации отдельных хозяйствующих субъектов и их обособленных подразделений.
Для успешной активизации сформированного за счет теневых ресурсов финансового потенциала на предприятиях угольной отрасли сформированы основные направления, способствующие детенизации экономических процессов. Это мероприятия организационно-правового характера, направленные на дальнейшее совершенствование отношений собственности и экономического характера, призванные формировать и совершенствовать систему менеджмента на предприятиях, в том числе реформирование системы планирования, организации, мотивации и контроля.
Ключевые слова: тенизация, угольные шахты, финансовая результативность, финансовый потенциал.
ANNOTATION
Paraskeyeva A.M. The estimation of influence of collieries’shadow activity on the financial effectiveness. –Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by a speciality 08.06.01 –Economy, organization and enterprises management. –East-Ukrainian University named by Vladimir Dal of the Ministry of education and science of Ukraine, Luhansk, 2006.
The role and importance of coal industry in the economic complex of the country are determined. The major factors that cause mass unprofitableness of the enterprises of the branch are revealed; among them the shadowing factor of economic activity of collieries is emphasized. The essence of concept of shadow economic activity and accompanying terms is defined more exactly. The basic kinds of shadow activity in coal branch are classified; their features at the enterprises of different patterns of ownership are marked out. The systematization based on the level of regulation and the way of realization of shadow operations at the official enterprises is carried out; on its basis the way of realization of shadow operations on collieries are concretized. The branch features of economic activity of the coal enterprises which cause the opportunity to carry out shadow operations are revealed. The fundamental approach to the definition of consequences of the influence of shadow economy on the financial effectiveness of collieries’ activity is developed. The collieries are classified by a degree of improvement of their financial conditions if revealed financial potential is mobilized. The system of arrangements relating to ineffectualisation of shadow economic activity of the branch is developed.
Key words: shadow activity, collieries, financial effectiveness, financial potential
Підписано до друку 05.01.2006 р. Формат 60х90/16 0,9 д.а.
Тираж 100 екземплярів. Замовлення №
Ротапринт СНУ ім. В. Даля. 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.