Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT1
Власні назви в оригіналі
та у перекладі
ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................3
І. Розділ І.........................................................................................................
1.1.1 Транслітерація........................................................................
1.1.2 Транскрипція або транскрибування.....................................
1.1.3 Калькування...........................................................................
ІІ. Розділ ІІ. «Гаррі Поттер і Таємна кімната» Д.К. Роулінґ. Особливості українського перекладу.................................................................................
Висновки........................................................................................................
Список використаних джерел.................................................................
ВСТУП
Переклад один із найважливіших моментів розвитку людства. Завдяки перекладу люди однієї країни знайомляться з життям, культурою, побутом, історією,науковими та літературними досягненнями інших країн.
Становлення України як незалежної держави і входження її в світову її в світову співдружність націй постановило надзвичайно важливу потребу вираження її самобутності через характерну національну ономастику й топоніміку, яка впродовж століть поширювалася всіма іноземними мовами в російській фонетичній і граматичній інтерпретації. Англомовний світ, наприклад, знає наші міста у вимові Kiev, Lvov, Belaya Tzerkov, Vinnitsya. тощо і не бачив їх на географічних картах в їхніх українських формах.
Немає сумніву в тому, що жоден незалежний народ не погодиться, щоб його власні назви чи назви реалії суспільно-політичного життя передавалися іноземними мовами через якусь мову-посередник. Вимога передавати наші власні назви іншими мовами в транскрипції поставлена і в Законі про мови в Україні. Та незважаючи на це, в книгарнях України можна побачити різні путівники, атласи й словники, в яких власні назви продовжують транскрибуватися не в українській вимові.
Було б несправедливим, однак, думати, що ніхто не робив спроб розв’язати це завдання. В першу чергу, слід відзначити змістовну, теоретично обґрунтовану працю І. В. Корунця « Теорія і практика перекладу» (1986). В цій книзі він надзвичайно чітко, точно показує принципи і способи перекладу. До всіх тверджень автор подає влучні приклади, що допомагає читачеві краще і повніше засвоїти прочитане. Робота І. В. Корунця мала велике значення для розв’язання нашої проблеми як в загальнотеоретичному так і в практичному плані.
Запропонована в середині 80-х років система відтворення українських особових назв англійською мовою з відомих причин не знайшов не тільки розголосу, а й був зустрінутий насторожено, з підозрою.
Це й зрозуміло, тому що пропонувалося відмовитися від посередництва російської мови, що кваліфікувалися тоді як відверта «спроба відірвати українську мову від братньої російської».
В загальнотеоретичному плані велике значення мали роботи видатних науковців і лінгвістів, а саме: Т.Г. Левицької, А.М. Фітермана, Л.С. Бархударова, А.І. Рибакіна, Л.Я. Черняховської та ін.
Таким чином, ми бачимо, що хоч перекладацькою діяльністю займалось і займається багато мовознавців, але не багато з них звернули увагу на питання перекладу власних назв.
Отже, в даній роботі ми спробуємо розв’язати поставлену перед нами проблему ілюструючи її загальновживаними прикладами.
Предметом дослідження є англійські та українські власні назви.
Об’єктом дослідження є лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову.
Метою є аналіз власних назв задля встановлення зв’язку між назвою та змістом, а також для визначення адекватності перекладу власних назв з англійської мови на українську.
Для досягнення мети потрібно вирішити наступні задачі:
· розглянути способи перекладу власних назв;
· зрозуміти особливості перекладу власних назв;
· проаналізувати переклади;
· виділити найбільш вживані стратегії під час перекладу назв;
Актуальність курсового проекту полягає у тому, що дана тема на сьогодні є недостатньо дослідженою і відповідно не дуже великий відсоток перекладачів на території України займається питаннями перекладу назв. З*являється нових назви, проте перекладачі приділяють недостатньо уваги та сил задля якісного перекладу. Деякі приклади таких перекладів наведені в даній роботі.
РОЗДІЛ І
ПЕРЕДАЧА АНГЛІЙСЬКИХ ОСОБОВИХ ТА ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
На сьогоднішній день ще не встановлено абсолютно точних правил перекладу англійських власних назв на українську мову і навпаки. І це зрозуміло, адже повних еквівалентів на орфографічному, а тим більше на фонологічному рівні майже не буває, тому що звуки того самого класу навіть у близькоспоріднених мовах досить різняться між собою. Внаслідок цього еквівалентних трансформів на рівні звукового відтворення всіх українських власних та інших назв англійською мовою і навпаки бути не може.
Тим більше що деякі звуки нашої мови взагалі не мають відповідників у фонетичній системі сучасної англійської мови, де практично відсутня палаталізація приголосних, немає подовження приголосних, фактично відсутні прямі відповідники нашим приголосним (г, х, ц) тощо. Все це створює труднощі при передачі українських власних назв іноземними мовами. Зокрема й при відтворенні звукової (та орфографічної) форми українських особових (географічних) назв англійською мовою (як і англійських - українською) доводиться часом використовувати найближчі фонеми.
М. П. Кочерган зазначає, що власні назви, на відміну від загальних, служать для виділення названого ними об’єкта з низки подібних, його індивідуалізації та ідентифікації [10, с. 186] і пропонує таку класифікацію власних назв:
1) антропоніми – імена людей;
2) топоніми – географічні назви;
3) теоніми – назви божеств;
4) зооніми – клички тварин;
5) астроніми – назви небесних тіл;
6) космоніми – назви зон космічного простору і сузір’їв;
7) хрононіми (“квазівласні імена”) – назви відрізків часу, пов’язані з істричними подіями;
8) ідеоніми – назви об’єктів духовної культури;
9) хрематоніми – назви об’єктів матеріальної культури;
10) ергоніми – назви об’єднань людей: товариства, організації тощо;
11) гідроніми – назви водоймища (річки, озера, моря, болота);
12) етноніми – назви народів, етнічних груп [10, с. 187].
Як зазначає Л. С. Бархударов, переклад власних назв у художньому тексті завжди орієнтований на досягнення комунікативно-функціональної ефективності. В цьому випадку прийнято говорити про випадки безеквівалентної лексики [1, с. 93].
Однак, існує думка, що спосіб передачі власних назв залежить від розподілення омонімів по лінії семантики, як такі, що називають об’єкт, такі, що мають певний семантичний зміст і такі, що в залежності від контексту змінюють свою віднесеність до однієї з перших двох груп [2].
Саме при передачі власних імен та географічних назв найбільш виразно проявляється тенденція до встановлення еквівалентів. Існує чотири способи перекладу власних назв, їх часто об'єднують єдиною назвою транскодування. Так, Л.С. Бархударов виділяє такі способи передачі «безеквівалентної лексики», а, отже, і власних назв: перекладацька транслітерація та транскрипція; калькування; описовий переклад; наближений переклад; трансформаційний переклад [1].
1.1 Транслітерація
Транслітерáція (транс і лат. litera - буква) — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.
Транслітерація відрізняється від транскрипції (і ще більшою мірою від трансграфіки), що має на меті точну фонетичну або фонологічну передачу звуків. Найкраща транслітерація така, яка дозволяє легко вернутися при потребі до ориґінальної системи письма.
Необхідність у транслітерації виникла в кінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та ін. системах письма.
Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю. [3]
В. С. Виноградов стверджує, що звичайні власні назви, як правило, транскрибуються або транслітеруються [4, с. 149].
При транслітерації іноземні власні імена та географічні назви передаються буквами українського алфавіту без врахування особливостей вимови:
Hull-Гуль, Walter — Вальтер, Worchester — Ворчестер, Hudson - Гудзон
Під час транслітерації часто виникає потреба в культурологічному аналізі тексту [6, 77]. Особливо він стає необхідним, якщо ми маємо справу з іменами, поширеними серед народів, що
говорять різними мовами. В цьому випадку, як зазначає О.О. Бешкарева в своїй статті “Проблема перекладу власних назв” [7], важливо визначити національну приналежність носія імені. Найтиповішим
прикладом може стати передача прізвищ, які в українській мові закінчуються на –ський та –цький, і характерні для української, російської, чеської, польськоїта інших мов. Згідно з українськими правилами вони мають транслітеруватись через –yi (Khmelnytskyi)
Правила транслітерації встановлюються спеціальними стандартами. Міжнародним стандартом “ISO 9:1995 Information and documentation -- Transliteration of Cyrillic characters into Latin characters - Slavic and non-Slavic languages”, встановленим Міжнародною організацією стандартизації (International Organization for Standardization - ISO), встановлені правила передачі власних імен та географічних назв мов, які користуються кирилицею, латинським шрифтом.
Однак, слід зазначити, що у практичному застосуванні при передачі тої чи іншої назви конкретною мовою часто спостерігається відхід від цього стандарту. Так, наприклад, українські літери “ч”, “ш”, “щ” згідно зі стандартом “ISO 9:1995” потрібно передавати буквосполученнями ch, sh, shch відповідно:
Щорс — Shchors, Шевченко - Shevchenko
Але при передачі українських власних імен конкретними мовами частіше застосовуються відповідні словосполучення, характерні для цих мов. Так, в Каталозі Бібліотеки Конгресу США поряд з англійською транслітерацією прізвище Т.Г.Шевченка “Shevchenko” зустрічається в німецькому варіанті “Schewtschenko”, у французькому “Chevtchenko” та польському “Szewczenko”.
Комісією української правничої термінології Верховної Ради України розроблено обов'язковий для використання у правничих та офіційних текстах стандарт транслітерації українських власних імен та географічних назв літерами та буквосполученнями латинського алфавіту.
Не дивлячись на значні розбіжності, які існують між фонетичними системами двох мов, ряд англійських власних імен передаються
українською мовою способом транслітерації: Bart - Барт, Bill – Білл, Barbara - Барбара, Diana - Діана, Em - Ем, Flo - Фло, Linda -Лінда, Leo - Лео, Nikola - Нікола, Veronica - Вероніка, Vicror - Віктор, Viola - Віола, Barker- Баркер, Collins - Коллінс, Cronin – Кронін, Adams – Адамс.
В деяких англійських власних іменах при транслітерації на українську мову упускаються або добавляються літери. Такий вид перекладу застосовують, коли справа стосується англійських власних назв зі специфічними орфографічними формами для того, щоб уникнути порушень традиційно встановлених правописних норм української мови: McIntosh - Макінтош, McDonald -Макдональд, Dinah - Діна, Longfellow – Лонгфело, Williamson - Вільямсон, McEnroe – Макенро.
В деяких випадках англійські власні імена та географічні назви перекладаються на українську мову частково способом транслітерації, а частково – транскрибування: Bellingshausen Sea - море Беллінсгаузена, Brooklyn - Бруклін, Cameroon - Камерун, Huntigton - Гантінгтон, Libreville -Лібревіль, Jackson - Джексон, Aberden -Абердін, Valentine - Валентайн, Newton – Ньютон.
1.2 Транскрипція або транскрибування
Транскрипція або транскрибування полягає у фонетичній передачі імені, тобто так, як воно звучить на іноземній мові:
Brighton — Брайтон, New York — Нью-Йорк.
Транскрибують лише ті англійські імена та прізвища, до складу яких входять специфічні голосні фонеми англійської мови, які утворюються за допомогою різних звукових буквених комбінацій: Abel -Ейбел, Aileen – Ейлін, Bab – Беб, Paula – Пола, Chauncey – Чонсі, Eli –Ілай, Lewis – Льюіс, Laura – Лора, Лаура, Mabel – Мейбл, Pius – Пій, Ralph – Райльф/ Рейф, Sadie – Сейді, Theobald –Тієбольд, Wallace – Уоллес/ Уоллас.
Окрім того, точність перекладу англійських власних назв на українську мову може зумовлюватися деякими лінгвістичними факторами, а саме: відсутність в українській мові точних фонематичних та орфографічних засобів передачі специфічних англійських звуко- і буквосполучень; встановлені традиції, відповідно до яких перекладаються деякі власні назви. Наприклад : Ethan -Ітан, Theodora - Теодора, Thomas - Томас, Thorne -Торн, Fitzdarence - Фіцкларенс, Galsworthy - Голсуорсі, Ghoorka - Гурка, Hugon -Гюгон, Huron - Гурон, Hutchinson - Гачінсон, Ptolemy - Птоломей, Roxburgh -Роксбро, Wriothesley - Райтелі, Salisbury - Солбері.
Назви підприємств транскодуються. Деколи до назви додається загальний іменник, який визначає вид підприємства:
Dow Chemical - (концерн) Доу Кемікал,
Coca-Cola - (компанія) Кока-Кола,
Texaco - нафтодобувна компанія Тексако
Якщо загальний елемент входить до складу назви (company, corpopration), то він не перекладається:
Harris Paint Company - Гарріс Пейнт Компані,
Sony Corporation - Соні Корпорейшн
Абревіатури у складі назв підприємств звичайно транскрибуються:
LG - Компанія Ел-Джі,
CHC Ltd. - Сі-Ейч-Сі Лімітед
При перекладі назв організацій спостерігається деяка неоднозначність: як правило, вони перекладаються, але зустрічаються й випадки транскодування: Federal Bureau of Investigation - Федеральне бюро розслідувань,
Central Intelligence Agency - Центральне розвідувальне управління
але: Scotland Yard - Скотланд Ярд
1.3 Калькування
Переклад шляхом калькування полягає у дослівному перекладі власного імені по частинах з наступним складанням цих частин в одне ціле: Cape of Good Hope - Мис Доброї Надії,
New South Wales - Новий Південний Уельс
Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові.
Слід зазначити, що єдиної чіткої системи принципів передачі власних імен та назв не існує. Велике значення тут має традиція. Тільки намаганням зберегти традиційне написання імен, відомих у нас здавен, можна пояснити той факт, що поряд із транскрибуванням імен George (Джордж), Charles (Чарльз), William (Уїльям або Вільям) зберігаються транслітеровані імена королів: Георг IV (George IV), Карл І (Charles I) чи Вільгельм Завойовник (William the Conqueror). Немає єдності у передачі, наприклад, і англійської літери “w”. Так, ми пишемо Вальтер Скот (Walter Scott), але Уолл Стрит (Wall Street).
Останнім часом спостерігається тенденція до переходу від транслітерації до транскрипції, особливо у передачі географічних назв. Так, Worchester поряд з традиційним Ворчестер часто передається Вустер, Hull — Хелл (традиційне Гуль). Проте, Texas за традицією залишається Техасом. І ця непослідовність заходить так далеко, що New Hempshire передається як Нью-Гемпшир (транскрипція), а New Orleans - Новий Орлеан (комбінація калькування та транскрипції з французької вимови).
Часто можна відзначити і непослідовність і в передачі прізвищ. Так, англійські прізвища, які закінчуються на -ey та -ay передаються по-різному:
Теккерей (Thackeray) але Гакслі (Huxley), Прістлі (Priestley)
Деякі географічні назви мають різні форми у різних мовах.
При перекладі за основу треба брати ту форму, яку вони мають у себе на батьківщині: нім. - Aachen, фр. - Aix-la-Chapelle, гол. - Aken, укр. - Аахен, пол. - Warzsawa, англ. - Warsaw, укр. - Варшава, італ. - Venezia, англ. - Venice, укр. - Венеція, гол. - den Haag , англ. the Hague , укр. - Гаага
Назви газет та журналів, як правило, транскрибуються: Times — Таймс,
Interational Herald Tribune - Інтернешенел Геральд Тріб'юн.
Однак і тут існує традиційна передача стосовно відомих історичних видань, які передаються калькуванням: "L'Ami du Peuple" - "Друг народу" (газета, яку видавав Ж.-П.Марат) "Rheinischen Zeitung" - "Рейнська газета" (редактор - К.Маркс)
При передачі назв наукових журналів, як правило, також застосовується транскодування (транскрипція або транслітерація). Однак, досить часто поряд з транскодуванням застосовують і калькування:
"Chemical Abstracts" - "Кемікел ебсректс" ("Хімічний реферативний журнал")
"Solid State Physics" - "Солід стейт фізікс" ("Фізика твердого тіла")
Назви наукових або технічних установ перекладаються: Institute of Biochemistry - Інститут біохімії, Car Development Centre - Центр проектування автомобілів
Якщо ж до складу назви входить антропонім, то у перекладі додається слово імені: M.Planck Institute - Інститут ім.М.Планка, Bertran Russel Centre - Центр імені Бертрана Расселла
Передача деяких власних назв українською та англійською мовами не може вирішуватися самими лінгвістами без погодження з істориками чи географами.
Наприклад, такі імена, Aдам, Давид (біблійний та історичний переклад) і як Edem, Devid. Подібна ситуація з перекладом Matthew, Paul, Rachel, Jeremiah, Isaac, Enoch, Elijah та ін., які можна перекласти як Матфей, Павло, Рахіль, Ієремія, Ісаак, Єнох Ілія (біблійний переклад) та Метью, Пол, Ре(й)чел, Джеремі, Айзек, Інок, Елайджа, тощо.
Звернімо увагу, ще на переклад імен королів і королев, принців і принцес, царів і цариць. Більшість з них перекладаються на українську мову за російською (через німецьку) традицією: King Charles – король Карл (але чомусь коронний принц, син королеви Єлизавети завдяки російським засобам масової інформації скрізь і всюди іменується Чарльзом), король George – король Георг, король Henry – король Генріх, Queen Elisabeth/ Mary Stewart – королева Єлизавета / Марія Стюарт, King James׀ John, Willian – король Яків׀ /Іоанн, Вільгельм, Princess Ann/ Margaret –принцеса Анна / Маргарита, цар Олександр /Микола / Петро/ Павло - Tsar Alexander/ Nicolas/ Peter/ Paul, Tsarina Katherine/ Ann/ Elisabeth.
Серед імен королів, королев, царів тощо зустрічаються й такі, які слід перекладати способом транслітерації. Це, зокрема, власне національні імена, до яких не можна підібрати відповідних еквівалентів в іншій мові: Prince Robert -принц Роберт, King Horn - король Горн, цар Іван /Борис – Tsar Ivan/Borys, король Богеслав King Boleslav.
Прізвиська людей, зазвичай, перекладаються безвідносно до мови з якої вони походять: King Charles the Great - король Карл Великий, King Edward the Cobfessor - король Едуард Сповідник, Prince William of Orange - принц Вільгельм Оранський, King Richard the Lionheart (Lionhearted) - король Річард Левине Серце, King Boleslav the Brave – король Болеслав
Хоробрий, Prince Yaroslav the Wise- князь Ярослав Мудрий, Tsar Vasyl the Blind - цар Василь Темний, Ivan the Terrible - цар Іван Грозний.
Індійські прізвиська вождів, отаманів, які головним чином, стали нам відомі з романів Д.Ф. Купера перекладається таким чином: the Arrowhead / Dew of June – Гостряк Стріли/ Червона Роса, Chingachgook the Big Serpent – Чінгачгук Великий Змій, the Deerslayer / the Parthfinder – Звіробій / Знайдиміс (Слідопит), the Leather Stocking / Hawk’s Eye - Шкіряна Панчоха / Соколине Око. Але: князь Осмомисл – Prince Osmomysl.
РОЗДІЛ ІІ
«ГАРРІ ПОТТЕР І ТАЄМНА КІМНАТА» ДЖ. К. РОУЛІНГ. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ
2.1 Лексичні особливості роману
Книга Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» є другою книгою з циклу про Гаррі Поттера, що продовжує розкривати перед читачами магічний світ чарівників, створений письменницею. У цій літературній казці продовжується розповідь про сповнене пригод та магії життя Гаррі Поттера – маленького чарівника.
Специфічний предмет зображення – життя чарівників – зумовлює використання автором мовних одиниць на позначення фантастичних та вигаданих явищ. Зазвичай назви казкових героїв перекладаються, адаптуючи під цільову авдиторію та закріплюючи за ними певне предметно-логічне значення, у безлічі різноманітних контекстів [5, с. 122].
Перед письменницею стояло завдання створити цілий світ, який водночас був би і оригінальним, і легким для сприйняття. Тому в тексті ми можемо зустріти як лексеми на позначення магічних реалій, що існували в англійській мові раніше і використовувалися зокрема у фольклорі або інших казкових і фантастичних творах: wand – паличка (чарівна), gnome – гном, goblin – ґоблін, ghoul – вампір. Ці лексеми мають традиційні відповідники в українській мові, тому проблем з їх перекладом не виникає. Проте інколи автор перекладач навмисне не використовує існуючий переклад, оскільки він є культурно-маркованим.
Так, англомовна реалія Санта-Клаус замінюється традиційним для нашої культури образом Діда Мороза:
─ «Yeah, I've seen those things they think are gnomes, «said Ron, bent double with his head in a peony bush, "like fat little Santa Clauses with fishing rods».
─ Так, я бачив ті фігурки, які вони називають гномами, – відізвався Рон з-над куща півонії. – Якісь малі товсті діди морози з вудочками.
Для найменування персонажів твору, що наділені магічними здібностями, автор використовує ряд синонімів, що відрізняються відтінками значень: wizard, sorcerer, magician, witch та ін. Ці назви досить адекватно передані українськими відповідниками:
─ Harry Potter was a wizard - a wizard fresh from his first year at Hogwarts School of Witchcraft and Wizardry.
─ Гаррі Поттер був чарівник — чарівник, який щойно закінчив перший клас Гоґвортської школи чарів і чаклунства.
Лексема wizard у даному випадку виступає як загальна нейтральна назва всіх чарівників, не вказуючи на їх приналежність до темних чи світлих сил або на їх силу. називають і учнів, як це видно з прикладу, і дорослих чарівників:
─ Older and wiser wizards than she have been hoodwinked by Lord Voldemort.
─ Лорд Волдеморт ошукував значно старших і мудріших за неї чарівників.
Лексема sorcerer використовується у тексті на позначення могутнього чарівника, переважно темного мага, про що свідчить контекст:
─ At the age of one year old, Harry had somehow survived a curse from the greatest Dark sorcerer of all time, Lord Voldemort, whose name most witches and wizards still feared to speak. Harry's parents had died in Voldemort's attack, but Harry had escaped with his lightning scar, and somehow - nobody understood why Voldemort's powers had been destroyed the instant he had failed to kill Harry.
─ Коли Гаррі виповнився усього один рік, він якимось дивом вижив, коли його закляв наймогутніший у світі чорний чаклун — лорд Волдеморт. Це ім'я ще й досі майже ніхто з чарівників і чарівниць не наважувався
вимовляти вголос. Лорд Волдеморт убив Гарріних батьків, а от на Гаррі злі чари не подіяли — він відбувся лише шрамом на чолі. Зразу після цього Волдеморт утратив свою могутність, а чому — ніхто й досі не знав.
В українському перекладі ця лексема передається за допомогою відповідника чаклун, який несе яскраво виражену негативну конотацію, свідчить про приналежність чарівника до сил темряви.
Наявні у творі й поодинокі специфічні найменування представників чарівного світу, зокрема архаїзм warlock, який використовується для створення образу дуже старого чарівника:
─ Dad was going frantic - it's only him and an old warlock called Perkins in the office, and they had to do Memory Charms and all sorts of stuff to cover it up.
─ Тато мало не збожеволів: у відділі, крім нього, був тільки підстаркуватий маг на ім'я Перкінс, і їм обом довелося насилати всілякі там чари забуття й таке інше, щоб тільки замести сліди.
В українському перекладі для передачі цього архаїзму використано лексему маг, яка хоча й не несе аналогічного стилістичного забарвлення, проте відчутно відрізняється від інших найменувань (чарівник, чаклун тощо), а тому вирізняє цей образ на фоні інших.
Якщо у вищенаведених прикладах семантика оригінального слова та його еквіваленту в перекладі в основному співпадала, то відчутну відмінність у значенні ми маємо при перекладі лексеми witch. Хоча перекладач використовує традиційний відповідник відьма, при цьому семантика образу дещо видозмінюється. Адже у творі цим словом позначають фактично всіх осіб жіночої статі, що мають магічні здібності, і лексема має нейтральне стилістичне забарвлення. Натомість в українській мові лексема відьма набула виразної негативної конотації:
─ I, keep the name of a foul, common Muggle, who abandoned me even before I was born, just because he found out his wife was a witch? [37].
─ Щоб я жив з гидким ім'ям простого маґла, який забув про мене швидше, ніж я народився, бо, бачите, виявив, що його дружина відьма?
Таке неспівпадіння обсягів семантики лексем англійської та української мови викликане специфічністю мовної картини світу кожного народу та є значною перешкодою для адекватного перекладу тексту. Негативно впливає на адекватність перекладу неосвоєність українською мовою культури, зокрема міфології англійського народу.
─ The pixies were electric blue and about eight inches high, with pointed faces and voices so shrill it was like listening to a lot of budgies arguing.
─ Ельфи були яскраво сині й завбільшки десять — дванадцять сантиметрів, із гострими личками й такими пронизливими голосами, що аж у вухах закладало.
─ «Oh – really», ─said Harry. «Er - I don't want to be rude or anything, but - this isn't a great time for me to have a house-elf in my bedroom».
— Ох!.. Справді? — здивувався Гаррі. — Е-е… я б не хотів бути нечемним, але… зараз не найкращий час для того, щоб у моїй спальні був ельф-домовик.
У наведених прикладах в тексті оригіналу згадуються два різних види міфічних істот, запозичені повністю або частково з фольклору: pixy та elf (house-elf). Ці істоти мають принципові відмінності у зовнішності та поведінці. Проте в українському перекладі обидві ці лексеми передаються за допомогою відповідника ельф, тобто відмінність між ними для україномовного читача стирається. Безумовно, це йде на шкоду цілісному сприйняттю образного світу книги, проте викликано не помилкою перекладача, а відсутністю відповідників в українській мові.
Дж. К. Роулінґ досить часто використовує алітерації, асонанси, звукову гру для створення яскравих образів. Все це робить завдання перекладача досить складним, адже необхідно зберегти авторський задум, відтворивши ці прийоми засобами іншої мови. Так, наприклад, вдало була
перекладена абревіатура OWL (Ordinary Wizarding Levels)– С.О.В. (Середні Оцінки Взірцевого учня), яка у тексті позначає бали, які отримують учні за їх досягнення, а водночас обіграє один з ключових образів цього художнього твору - сову (OWL – дослівно „сова”):
─ «Could've been anything," said Ron. "Maybe he got thirty Owls or saved a teacher from the giant squid. Maybe he murdered Myrtle; that would've done everyone a favour»
─ Усяке могло бути, — припустив Рон. — Може, він отримав тридцять С. О. В. або врятував якогось учителя від гігантського спрута [36,91].
Щодо перекладу так званих «заклять» – словесних формул, які використовуються чарівниками при здійсненні магічних дій, то перекладач вирішив передати їх транскрибовано. Тексти цих заклять являють собою переважно латинські лексеми, а отже і англомовним читачем вони сприймаються певною мірою як іноземні (щоправда, кореневі морфеми цих лексем досить часто нагадують їх англійські відповідники). Щодо сприйняття їх україномовним читачем, то для людини певною мірою обізнаної із латинськими запозиченнями в українській мові вони також будуть нести певну інформацію про сутність того чи іншого закляття:
─ «Harry hung back, with a vague feeling it would be unsporting to bewitch Malfoy while he was on the floor, but this was a mistake; gasping for breath, Malfoy pointed his wand at Harry's knees, choked, «Tarantallegra!" and the next second Harry's legs began to jerk around out of his control in a kind of quickstep».
─ Набравши повітря, Мелфой скерував свою паличку на його коліна і прошипів: «Таранталеґра!». Наступної миті Гарріні ноги почали безконтрольно смикатися, мовби він танцював чарльстон.
─ «Finite Incantatem!» he shouted; Harry's feet stopped dancing, Malfoy stopped laughing, and they were able to look up.
─ Фініте Інкантатем! — крикнув він, і Гаррі перестав танцювати, Мелфой — сміятися, й усі нарешті змогли роззирнутися довкола.
Специфічні труднощі для перекладу становлять лексеми на позначення реалій, що не є поширеними в українській культурі, а тому не мають слів-відповідників. Так, при перекладі слова duster В.Морозов вдається до описової характеристики: віничок з пір'їн для змітання пилюки:
─ «He sat down in the only remaining chair but leapt up again almost immediately, pulling from underneath him a moulting, gray feather duster - at least, that was what Harry thought it was, until he saw that it was breathing».
─ Він сів на єдиний вільний стілець, але майже відразу підскочив, діставши з-під себе вилинялий сірий віничок з пір'їн для змітання пилюки, принаймні, так здавалося Гаррі, аж поки він побачив, що той віничок дихає.
А для передачі поняття secondhand, яке хоча й достатньо прижилося в сучасному україномовному просторі, має при цьому специфічну конотацію «щось брудне, погане». Тому в цьому випадку для адекватного перекладу було використано більше нейтральне у стилістичному плані словосполучення комісійна крамниця:
─ «Well, we'll manage," said Mrs. Weasley, but she looked worried. «I expect we'll be able to pick up a lot of Ginny's things secondhand.»
─ Нічого, купимо, — заспокоїла його місіс Візлі, хоч і виглядала
стурбовано. — Думаю, що для Джіні ми майже все знайдемо в комісійній крамниці
Книга Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» призначена, насамперед, для дитячої аудиторії. Як відомо, в дитячій літературі існують досить високі вимоги до художнього тексту. Так, мова твору має бути яскравою, насиченою засобами образності, проте не переобтяженою, динамічною для сприйняття. У зв’язку з цим вадливим завданням перекладача постає збереження авторської образності, стилістичної забарвленості тексту, передання індивідуальних рис мовлення персонажів та авторського мовлення.
2.2. Збереження індивідуальних рис мовлення персонажів при перекладі
Важливим засобам творення образу персонажу в прозовому творі є надання його мовленню індивідуальних рис. Досить часто це досягається за допомогою використання жаргону, сленгу, діалектизмів, просторічних слів та інших стилістично маркованих мовних одиниць. Перед перекладачем у цьому випадку постає складна задача: як адекватно перекласти, наприклад, діалектні або жаргонні явища англійської мови? У перекладі В.Морозова ця проблема розв’язується за допомогою різних засобів. Розглянемо їх на прикладі перекладу мовлення двох персонажів книги: Геґріда та Драко Мелфоя.
Образ Геґріда – незграбного, проте щирого та доброго велетня, якому, можливо, бракує знань, але серце його чесне та любляче – підкреслюється просторічним стилем його мовлення. Для адекватного перекладу В.Морозов використав досить цікавий прийом: в його версії Геґрід розмовляє західноукраїнською діалектною говіркою. Цей прийом є досить суперечливим: з одного боку перекладач передає просторічний характер мовлення персонажу, проте з іншого боку використаний діалект є дуже забарвленим стилістично для українського реципієнта і несе в собі гаму додаткових конотацій, окрім просторічності. Західноукраїнські діалектизми є досить складними для сприйняття, вони мають архаїчні граматичні форми, специфічні лексеми. Тому для пересічного українського читача мовлення Геґріда може певною мірою складним для сприйняття через незвичні лексичні та граматичні форми:
─ «Yer a mess!» said Hagrid gruffly, brushing soot off Harry so forcefully he nearly knocked him into a barrel of dragon dung outside an apothecary. «Skulkin' around Knockturn Alley, I dunno dodgy place, Harry ─ don' want no one ter see yeh down there».
─ Йой! Ти такий брудний! — буркнув Геґрід, так завзято обтрушуючи сажу, що Гаррі мало не впав у бочку з драконячими какульками, що стояла біля аптеки. — Чого ти си лазив по тій алеї Ноктерн? Це, Гаррі, таке кляте місце… Я би не хтів, щоб тебе там хтось видів.
─ «Lousy Muggles,» growled Hagrid. "If I'd've known
─ «Шляк би трафив тих маґлів, — обурювався Геґрід. — Якби я знав.
─ «I should ruddy well think not," growled Hagrid».
─ «І дуже файно робили, — пробурмотів Геґрід».
Якщо в тексті оригіналу мовлення Геґріда характеризується просторічністю та неправильним порядком слів, то в українському перекладі, по суті, єдина і головна його риса – належність до західноукраїнської говірки. На наш погляд це не дуже вдале рішення в цьому контексті.
Щодо мовлення Драко Мелфоя, слід відзначити, що яскравої стилістичної забарвленості воно набуває лише в тексті перекладу. В.Морозов намагається глибше розкрити образ зневажливого та норовливого хлопця, додавши до його рис ще одну – зневажливе ставлення до мовлення як такого. Драко розмовляє російсько-українським суржиком:
─ «Everyone line up!» Malfoy roared to the crowd. «Harry Potter's giving out signed photos!».
─ Карочє, усі в чергу! — загиготів на весь двір Мелфой. — Гаррі Поттер роздає фотки з автографами.
─ «Jealous?» said Malfoy, who didn't need to shout anymore: half the
courtyard was listening in. «Of what? I don't want a foul scar right across my head, thanks. I don't think getting your head cut open makes you that special, myself.»
─ Заздрю? — перепитав Мелфой, якому вже не треба було кричати,
бо до них прислухалася добра половина шкільного подвір'я. — Чого б це? Навіщо мені здався той паскудний шрам на лобі? Дуже дякую! Не думаю, що з подряпаною башкою стають якимись особливими.
─ «Be careful, Weasley, «sneered Malfoy. "You don't want to start any
trouble or your Mommy'll have to come and take you away from school».
─ Фільтруй базар, Візлі! — вишкірився Мелфой. — Тобі не варто встрявати в халепу, бо тоді твоя матуся буде змушена забрати тебе зі школи.
У наведених прикладах чітко простежується заміна в основному нейтральних словесних формул виразно маркованими відповідниками. Загалом, ці зміни не вступають у суперечність з образом персонажу, підкреслюючи його риси – презирство, брутальність – проте такий ступінь втручання перекладача у внутрішню структуру твору є небезпечним, оскільки у даному випадку ми маємо справу вже не з перекладом як таким , а із певною творчістю на основі іншого твору.
ВИСНОВКИ
Отже, можна підсумувати:
1.На сьогодні ще не встановлено чітких правил перекладу власних назв з української мови на англійську та навпаки.
2.В більшості випадків переклад здійснюється способами транслітерації.
3.Досі залишається не врегульованим відтворення деяких українських голосних звуків англійською мовою.
Звук [u] передається через [і] та [у]; афікси - ий, - ій змінюється графемою у та афіксом – іі; афікси – иів, - іїв змінюються на - yiv, - iiv; [йа] передається буквосполученням уи чи графемою и; [йі] може передаватися буквосполученням уі та її; звукосполучення [ай ] відповідає дифтонгові [aj];
4.Існують проблеми і з передачею деяких українських приголосних англійською мовою.
Глотковий звук [г] змінюється на [h]; [ґ ] змінюється на [g]; тверді африкати [дж] та [дз] можуть передаватися тільки через відчутно палаталізований [dz] та твердий [dz]; звукові [в] може відповідати як [w] так і [v]; звукові [х] [ц] [щ] передається звукосполученнями kh, ts, shch.
Більшість інших приголосних звуків української мови мають прямі відповідники в тих самих класах (африкати, щілинні тощо) приголосних англійської мови.
5.Слідуюючі голосні звуки англійської мови можуть передаватися такими звуками та звукосполученнями: [æ] як [а] і [е]; [/] як [а], [у], [о]; [ә] як [а], [у], [о]; [о] як [о]; [а:] як [а]; [о:] як [о]; [u:], інколи [ju:] як [y]; [і:] як [і]; [ә:] як [е]; [аі] як [ай]; [аu] як [ау]; [ei] як [ей]; [oi] як [ой]; [әu] як [оу]; [еә] як [е]; [іә] як [і, ей, ійа]; [uә] , [jue] як [у, йу].
6. Переклад приголосних з англійської мови, як правило, здійснюється за встановленими традиціями: [ð] змінюється на [т],[д] [з]; [θ] - на [т] [с] [ф]; [ŋ] - на [нк]; [r] - на [р]; [l] - на [л] чи [л’]; [w] - на [в], [у] ;
7. Англійські власні імена транскрибуються чи транслітеруються на українську мову і навпаки.
Транскрибуються лише ті власні імена, прізвища чи географічні назви, до складу яких входять специфічні фонеми даної мови.
8. В деяких англійських назвах зі специфічними орфографічними формами на українську мову упускаються або добавляються літери.
9. Фактори, які спричиняють власні назви перекладаються на українську мову частково способом транслітерації, а частково – транскрибування.
10.Фактори, які спричиняють розбіжності при перекладі:
•а) позиція фонеми в слові, яке виражає певну власну назву;
•б) оточення фонеми в слові;
•в) походження власної назви;
•г) традиція перекладу назви.
11. Передача деяких власних назв українською та англійською мовами має встановлюватись при співпраці лінгвістів з істориками та географами.
12. Більшість імен королів і королев, принців і принцес, царів і цариць перекладаються на українську мову за російською (через німецьку) традицією; але деякі слід перекладати способом транслітерація.
13. Прізвиська людей, як правило, перекладаються безвідносно до мови з якої вони походять.
14. Деякі власні імена та географічні назви, які раніше перекладались тепер транскрибуються чи транслітеруються і навпаки, ті які транскрибувались тепер транскрибуються.
15. Іноді при перекладі власних назв може одночасно використовуватись і транскрипція і транслітерація.
16. Назви морів, океанів, заток, проток, архіпелагів, островів, каналів тощо завжди перекладаються.
17. Географічні назви, які утворилися за допомогою загальновживаних іменників мають звичайний переклад з однією мови на іншу.
18. Деякі національні географічні назви мають історично встановлені варіанти.
Таким чином, ми побачимо,що чітких і точних правил перекладу власних назв з української мови на англійську і навпаки немає.Аналіз українського перекладу книги Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» у порівняні з текстом оригіналу на лексичному та стилістичному рівням дозволяє зробити наступні висновки.
Щодо практичної частини. Книга Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» зображує світ чарівників, тому текст насичений лексемами на позначення магічних та фантастичних реалій. Ці лексеми передаються або за допомогою дослівного перекладу (wizard – чарівник), або замінюються контекстуальними відповідниками (Banshee – Баба-Яга). Досить часто спостерігається розбіжність між семантичним та стилістичним навантаженням окремих лексем оригіналу та перекладу, що пов’язане з відмінностями семантичного обсягу цих лексем в різних мовах (witch – відьма) або відсутністю адекватних відповідників через неосвоєність українською мовою певних реалій англомовної картини світу ( змішування pixy, elf – в одній лексемі ельф).
Додатковою складністю цього тексту для перекладу є наявність великої кількості власних назв на позначення реалій магічного світу (назви вулиць, різних закладів та предметів), які залежно від прозорості етимології, семантичної навантаженості та суб’єктивного підходу перекладача або перекладаються, або транскрибуються. Причому вибір способу передачі є досить непослідовним, що є недоліком перекладу. Так, назви з досить прозорою етимологією, які можна було б передати за допомогою еквівалентів або авторських новотворів з вже існуючих у мові елементів, передаються В.Морозовим за допомогою транскрипції (Flourish and Blotts – Флоріш і блотс). Для україномовного читача ця назва постає лише як набір звуків, що має англійське забарвлення, але не несе ніякого змісту, тому образність твору звичайно втрачає багато від такого способу передачі назв.
Треба відзначити вдалу передачу перекладачем співзвучностей та гри слів, на якій побудовано чимало висловів та образів книги, переважно назв магічних книг та об’єктів: Whomping Willow – Войовнича Верба, Charm Your Own Cheese – «Як приворожити власні вареники». У ряді випадків це призводить до докорінної зміни змісту, проте перекладач вважає цю заміну необхідною заради збереження стилістики оригіналу. До того ж він вводить в мовну картину світу книги реалії, властиві українській дійсності (наприклад, вареники, дід мороз, баба-яга), очевидно, з метою адаптації та полегшення сприйняття магічного світу дитячою аудиторією. На наш погляд таке введення українських реалій не є виправданим, оскільки в книзі змальовується яскраво виражена англійська дійсність (яка проявляється зокрема в шкільній системі, зображенні магазинів та побуту), тому включення в цю картину чужорідних елементів спотворює авторський задум та порушує цілісність зображення.
Яскравість образної системи твору досягається за рахунок використання стилістичних засобів, зокрема епітетів, порівнянь, метафор, фразеологічних зворотів. Як правило, В.Морозов передає їх за допомогою еквівалентних або близьких за формою стилістичних засобів українською мовою. Проте на стилістичному рівні перекладач вдається до замін частіше , аніж на рівні власне лексики. Причина цього – намагання надати текстові яскравості, стилістичної забарвленості, хоча це іноді і не відповідає авторському задуму.
Важливе значення у творі має мовлення персонажів як засіб творення образу. Слід відзначити досить вільну трактову перекладачем специфіки мовлення окремих героїв, надання їхньому мовленні рис окремих шарів сучасної української мови (діалектні говірки, суржик і т. ін.)
Твір має досить простий синтаксис, що викликано передусім орієнтацією на дитячу аудиторію. Найпоширенішими синтаксичними стилістичними засобами тут виступають повтори, анафори, нагромадження запитань, заперечних або окличних речень. Ці засоби не зазнали відчутної трансформації при перекладі, було в основному збережено авторське синтаксичне членування мови твору та його інтонаційно-стилістичне забарвлення.
SUMMARY
Translation is a specific communicative act. Its main task is to promote interlinguistic and intercultural communication. Translation is rather difficult and responsible process as the translated text should transmit the same intentions as the original. Translation demands not only linguistic knowledge but also competence in numerous spheres of people’s life. So the basis of translation is not only vocabulary and grammar rules but the whole culture.
Literary translation is a very specific kind of translation as it is connected with aesthetic and expressive functions of the literary text. Translator should not only transmit the information given in the text but to produce the same emotional and aesthetic impression to the reader as the original text. So the most important problem of literary translation is to find ways to translate stylistic means, to find or create equivalents in another language. That is why translator is often considered as co-author.
The practical part of Curse paper researches the peculiarities of the Ukrainian translation of the work by J.K.Rowling “Harry Potter and the Chamber of Secrets”.
The specific subject of the book which is the world of magic sets additional tasks in translation of fantastic things and phenomena, author neologisms. Every element of this world of sorcerers is used in the original text as a means of characterization of a personage and their world, thus becoming a significant part of the whole aesthetic scheme of the author. In this case the most effective methods of translation are: intratextual explanations / additions, generalization, concretization and contextual correspondence.
The expressive means of the work are translated with the different degree of adequacy. This is caused by the difference in semantic and structural systems of English and Ukrainian language. It must be said that the translator did a lot of unjustified substitutions especially in case of expressive means and character’s speech.
The detailed comparison of the original text and translation text is carried out, in particular the semantic functions of separate elements, situational and cultural factors are analyzed.
The findings of the Curse paper can be contributory to the theory and history of literary translation, especially in the context of Ukraine’s culture, and to the studies and further development and translation of modern English literature in Ukraine.
Key words: literary translation, culturally-marked sign, contextual substitution, lingostylistic peculiarities.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
6. Казакова Т. А. Практические основы перевода. English <=> Russian. - Серия: Изучаем иностранные языки.-- СПб.: «Издательство Союз», — 2001, 320 с.
7. Матеріали Всеукраїнськоїконференції “Новітенденції розвитку української мови: аспекти перекладу”: http://www.uta.org.ua/uta/pages/frame_pages/ukr/frame..
8. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. – К., 2011.
9. В.Коптілов. Першотвір і переклад. – К., 1972.
10. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М., 2012.
11. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1962.
12. Русско-английский словарь /Под ред. Ахмановой О.С. – М., 1965.
13. Джоан К. Роулінґ. Гаррі Поттер і таємна кімната./ Пер. В.Морозова. – К., 2004.
14. Joan K. Rowling. Harry Potter and the Chamber of Secrets // http://lib.aldebaran.ru/series/Harry_Potter
15. Коптілов В. Першотвір і переклад. – К., 1972.
16. Краткая литературная энциклопедия. – М., 2008. – Т.5.
17. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. – М.: Наука 1973. - 366с.