Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
М’ЯЗИ голови
М’язи голови розділяють на дві групи -мімічні та жувальні.
Мімічні м’язи розташовуються під шкірою і, на відміну від інших скелетних м’язів, позбавлені фасцій. Більшість мімічних м’язів одною своєю частиною починається на кістках голови, а іншою вплітається у товщу шкіри.
Мімічні м’язи, скорочуючись, викликають рухи певних ділянок шкіри голови, надаючи, головним чином, лицевому її відділу, різноманітних виразів - міміки, через що мають таку назву.
Мімічні м’язи угруповуються переважно навколо природних отворів обличчя (очна щілина, ротова щілина, носові отвори, слухові отвори). Під дією мімічних м’язів ці отвори або зменшуються до повного закриття, або збільшуються, т.т. розкриваються.
Детальному розгляду підлягатимуть наступні мімічні м’язи:
Жувальні м’язи, скорочуючись, зміщують нижню щелепу, забезпечуючи при цьому акт жування. Вони мають рухому точку прикріплення на нижній щелепі. Нерухома точка початку жувальних м’язів розташовується на інших кістках черепа.
Жувальних м’язів чотири пари:
Мімічні м’язи
1.Надчерепний м’яз,
двочеревцевий, складається з лобового та потиличного черевця, сполучених між собою сухожилковим апоневрозом, що має назву апоневротичний шолом. Починається лобовим черевцем від шкіри надбрівних дуг. Прикріплюється потиличним черевцем до верхньої каркової лінії потиличної кістки.
Функція: скорочення лобового черевця зміщує апоневротичний шолом і зв'язану з ним частину шкіри голови наперед. При скороченні потиличного черевця апоневротичний шолом, а разом з ним і шкіра частини голові зміщуються назад. При укріпленому апоневротичному шоломі м’яз піднімає брови і розширює очну щілину.
2. Коловий м’яз ока, розташовується під шкірою, що вкриває передні відділи очниці. М’яз складається з трьох частин: очноямкової, повікової та сльозової.
Очноямкова частина починається від медіальної повікової зв’язки, лобового відростка верхньої щелепи, носового відростка лобової кістки. В області повік м’яз має дві частини - верхню і нижню, які починаються відповідно від верхнього і нижнього країв медіальної повікової зв’язки. Сльозова частина починається від заднього гребеня сльозової кістки та, в свою чергу, розділяється на дві частини, які охоплюють спереду і ззаду сльозовий мішок.
Прикріплення: очноямкова частина, проходячи вздовж верхнього і нижнього країв очниці, утворює м’язове кільце. Внутрішні її пучки утворюють бічний шов повік; в повіковій області м’яз двома частинами розташовується безпосередньо під шкірою повік, направляється до латерального кута ока, де прикріплюється до латеральної повікової зв’язки; сльозова частина охоплює сльозовий мішок і губиться серед пучків повікової частини м’яза.
Функція: очноямкова частина звужує очноямкову щілину і розгладжує поперечні складки в області шкіри лоба; повікова - змикає очну щілину; сльозова частина розширює сльозовий мішок
3. Щічний м’яз, , починається від щічного гребеня нижньої щелепи, крилоподібно-нижньощелепного шва, зовнішньої поверхні верхньої і нижньої щелеп в області комірок других великих кутніх зубів.
Прикріплення: направляючись вперед, пучки щічного м’яза переходять у верхню і нижню губи, а також вплітаються в шкіру губ і слизову оболонку присінка рота.
Функція: відтягує кут рота вбік, при двосторонньому скороченні розтягує ротову щілину, притискає внутрішню поверхню щік до зубів.
4. Коловий м’яз рота, утворений коловими м’язовими пучками, розташованими в товщі губ. М’язові пучки щільно зрощені із шкірою. Поверхневі шари цього м’язу вбирають до свого складу м’язові пучки інших м’язів, що підходять до ротової щілини. М’яз має дві частини - крайову й губну.
Функція: звужує ротову щілину і витягує губи вперед.
Жувальні м’язи
5.Жувальний м’яз починається від нижнього краю виличної дуги двома частинами:
поверхнева частина починається сухожилковими пучками від переднього відділу виличної дуги, її пучки спрямовані косо донизу і назад;
глибока частина починається м’язово (без вираженого сухожилку) від середньої й задньої ділянок виличної дуги, пучки мають напрямок донизу і вперед.
Прикріплення: обидві частини (поверхнева й глибока) сполучаються і прикріплюються до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи та до її кута в області жувальної горбкуватості.
Функція: піднімає опущену нижню щелепу, поверхнева частина м’яза бере участь у висуванні иижш.пі щелепи вперед
6. Скроневий м’яз, заповнює скроневу ямку черепа. М’яз починається від луски скроневої кістки та скроневої поверхні великого крила
клиноподібної кістки.
Прикріплюється до
вінцевого відростка нижньої щелепи.
Функція: скорочення всіх пучків м’яза піднімає опущену нижню щелепу, задні пучки тягнуть назад висунуту вперед нижню щелепу.
7. Бічний крилоподібний м’яз, починається двома частинами (головками):
Верхня головка м’яза бере початок від підскроневої фасції і підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки;
нижня головка починається від зовнішньої поверхні латеральної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки.
Прикріплення: верхня головка прикріплюється до медіальної поверхні суглобової сумки скронево-нижньощелепного суглоба та міжсуглобового хряща, нижня - до крилоподібної ямки нижньої щелепи.
Функція: зміщує нижню щелепу у протилежний бік. Двобічне скорочення м’яза висуває нижню щелепу вперед.
8. Присередній крилоподібний м’яз, , бере початок від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки.
Прикріплюється до крилоподібної горбкуватості нижньої щелепи.
Функція: зміщує нижню щелепу у протилежний бік. При двобічному скороченні висуває вперед і піднімає
опущену нижню щелепу.