Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

І Актуальність теми

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 24.11.2024

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

для  самостійної роботи студентів  під час підготовки до практичного заняття з теми „Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани. Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку. Пухлини головного та спинного мозку”


Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани.

І. Актуальність теми.

На епілепсію страждає близько 1% населення, що в світі становить біля 30 млн осіб. Однак епілептичні напади зустрічаються набагато частіше, ніж саме захворювання, особливо в дитячому віці Своєчасне обстеження хворого після першого епілептичного нападу має важливе значення для з’ясування його причини, проведення диференціальної діагностики з неепілептичними станами, призначення лікування. Відомо, що у разі проведення адекватної терапії, у 70% хворих на епілепсію епілептичні напади зникають назавжди або на довготривалий час.

ІІ.  Головна мета навчання:

вивчити етіологію, патогенез епілепсії, епілептичного статусу;

засвоїти класифікацію, клінічні прояви різних форм захворювання, додаткові методи діагностики;

знати основні принципи лікування хворих на епілепсію;

вміти діагностувати  та лікувати хворих  у разі епілептичного статусу;

діагностувати   неепілептичні пароксизмальні стани.

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

зібрати та оцінити скарги і анамнез хворого з епілептичними нападами;

обстежити хворого з епілепсією, епілептичним статусом;

оцінити дані додаткових методів дослідження;

провести диференціальну діагностику епілепсії, епілептичних синдромів і неепілептичних пароксизмальних станів;

призначити лікування залежно від форми захворювання;

оказати невідкладну допомогу у разі епілептичного статусу.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни

Знати

Вміти

Нормальна анатомія

будову центральної нервової системи, локалізацію функцій в корі головного мозку

показати частки і інші відділи головного мозку на муляжі, таблицях

Гістологія

будову нервових клітин, цитоархітектоніку кори головного мозку

мікроскопічно розрізняти різні структури головного мозку

Патологічна фізіологія

механізми формування епілептичних вогнищ у головному мозку

пояснити патогенетичні механізми формування генералізованої і парціальної форм епілепсії

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Основні завдання

Вказівки

Вивчити:

1) етіологію, патогенез епілепсії, епілептичних синдромів

Назвати основні етіологічні фактори, механізми розвитку епілепсії, епілептичних синдромів

2) класифікацію, клінічні прояви різних форм епілепсії

Скласти таблицю класифікації епілепсії

3) неепілептичні пароксизми

Скласти таблицю диференціальної діагностики епілепсії та неепілептичних пароксизмів

4) додаткові методи діагностики епілепсії

Знати зміни ЕЕГ у разі епілепсії

5) основні принципи лікування хворих на епілепсію

Скласти таблицю лікування хворих з різними  формами епілепсії

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін

Визначення

Епілепсія

Хронічне захворювання головного мозку, основною ознакою якого є  повторні спонтанні неспровоковані епілептичні напади у вигляді раптового виникнення судом, рухових, сенсорних або психічних розладів, які є наслідком надмірного гіперсинхронного розряду кіркових нейронів

Ідеопатична епілепсія

Спадкова форма захворювання

Симптоматична епілепсія

Наслідок органічного ураження головного мозку

Криптогенна епілепсія

Етіологія епілепсії не виявлена

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

– Дати визначення епілепсії.

– Яка етіологія і патогенез епілепсії?

– Яка класифікація епілепсії?

– Охарактеризувати різні види епілептичних нападів.

– Коли виникають епілептичні синдроми?

– Наведіть приклади епілептичних синдромів.

– Наведіть приклади неепілептичних пароксизмальних станів.

– Проведіть диференціальну діагностику епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмів.

– Яка лікувальна тактика у разі епілепсії?

– Які методи використовують у діагностиці епілепсії?

– Назвіть характерні ознаки змін ЕЕГ за умови епілепсії.

V. Зміст теми заняття

VІІІ. Навчальний алгоритм формування навичок і вмінь обстеження хворих на епілепсію, епілептичні синдроми

№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1

Оволодіти методикою обстеження хворого на епілепсію, епілептичний синдром

Виконати у такій послідовності:

зібрати скарги хворого, зібрати анамнез, обстежити функції черепних нервів, стан рефлекторно-рухової та координаторної сфер, дослідити чутливість, вищі кіркові функції, оцінити дані додаткових методів дослідження

Збираючи анамнез зверніть увагу на тривалість, регулярність, стереотипність нападів, зв’язок з часом доби, стан після нападу, наявність неврологічної органічної симптоматики. Зібрати відомості про спадкову схильність до таких нападів

Обстежити хворого на епілепсію чи епілептичний синдром

2.

Встановити топічний і клінічний діагнози, призначити лікування

Для встановлення клінічного діагнозу скористатися структурно-логічною схемою змісту заняття. Провести диференціальну діагностику з неепілептичними пароксизмальними станами. Призначити лікування, оцініть прогноз захворювання

Зверніть увагу на характер епілептичних нападів для адекватного призначення протиепілептичних засобів

ІХ. Задачі для самостійного контролю


№п/п

Задачі

Еталон відповіді

1

У хворого виникають прості зорові галюцинації (фотопсії). Після цього втрачає свідомість і починається генералізований напад з тоніко-клонічними судомами тривалістю до трьох хвилин. Де знаходиться епілептичне вогнище? Назвіть тип нападу.

Кора медіальної поверхні потиличної частки. Парціальний епілептичний напад з вторинною генералізацією

2

У хворого при збереженні свідомості виникають клонічні судоми у лівій стопі, які поширюються на ліву руку і ліву половину обличчя. Напад триває 2 хвилини. Де знаходиться епілептичне вогнище? Назвіть тип нападу.

Подразнюється верхня частина кори правої передцентральної звивини. Простий парціальний моторний напад з джексонівським маршем

3.

У 9-річного хворого декілька разів на день виникають короткочасні (5-10 сек) втрати свідомості без падіння і судом. Неврологічний статус без патології. На МРТ головного мозку вогнищевих змін не знайдено. На ЕЕГ на фоні гіпервентиляції виник пароксизм у вигляді комплексів “пік-повільна хвиля” три за секунду в усіх відведеннях одночасно. Пароксизм тривав 15 сек. Який клінічний діагноз?

Абсансна форма епілепсії.

4.

У 15-річного хворого протягом року один раз на тиждень з’являються напади, які починаються з повороту голови і очей вправо. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тоніко-клонічні судоми тривалістю 3 хвилини. Напад закінчується сном. Дані МРТ головного мозку, картина очного дна без змін. Неврологічний статус без патології. Вкажіть локалізацію епілептичного вогнища. Назвіть характер нападів. Які додаткові методи дослідження ще потрібні?

Ліва лобна частка (центр повороту та голови в протилежний бік). Адверсивні напади з вторинною генералізацією. ЕЕГ.

5.

У хворого двічі на місяць з’являються напади раптової втрати свідомості з падінням, судомами тоніко-клонічного характеру в кінцівках, мимовільним сечовипусканням, прикусом язика. Напади тривають до 3 хвилин. Між нападами хворий скарг не пред’являє  Неврологічний статус без патології. Який попередній діагноз?

Епілепсія з первинно-генералізованими нападами

 

X. Рекомендована література

Основна література

  1.  Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с.
  2.  Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с.

Додаткова література

  1.  Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с.
  2.  Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с  нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с.
  3.  Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с.
  4.  Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с.

Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку

І. Актуальність теми:

Закрита черепно-мозкова та спинномозкова травма відносяться до ургентних станів. Тому з нею може зустрітися лікар будь-якого профілю. Від того, наскільки кваліфіковано надана перша медична допомога та лікування, часто залежить життя хворого. Тяжкість перебігу травматичної хвороби головного та спинного мозку вимагає швидкого встановлення правильного діагнозу для надання ефективної допомоги зі врахуванням численних ускладнень.

ІІ. Головна мета навчання:  вміти виявляти різні форми закритої черепно-мозкової, травми спинного мозку та призначати лікування таким хворим.

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно:

  1.  засвоїти класифікацію, патогенетичні механізми, клінічні прояви, діагностику та лікування закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку.  
  2.  виявляти клінічні прояви струсу, забою, здавлення головного та спинного мозку
  3.  призначити додаткові методи обстеження хворим з такою патологією
  4.  провести диференціальну діагностику різних форм ЗЧМТ та травми спинного мозку
  5.  вибрати правильну тактику лікування хворих у разі закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку  
  6.  надати невідкладну допомогу у разі виникнення закритої черепно-мозкової та травми спинного мозку  

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

      (міждисциплінарна інтеграція)

Попередні дисципліни

Знати

Вміти

Нормальна анатомія

будову черепа, хребта, головного та спинного мозку

показати на таблицях, муляжах будову черепа, хребта, головного та спинного мозку

Патологічна анатомія

аналізувати патоморфологічну картину головного та спинного мозку, його оболонок, шлуночків у разі ЗЧМТ та травми спинного мозку

мікро- та макроскопічно розрізняти патологію головного та спинного мозку у разі закритої травми

Патологічна фізіологія

інтерпретувати механізми набряку головного та спинного мозку, дисгемічних порушень, порушень ліквородинаміки, мікродинамічних і структурних змін нейронів

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

  1.   Засвоїти класифікацію, патогенез клініку, діагностику закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку  
  2.   Аналізувати патологічні прояви ЗЧМТ та травми спинного мозку  
  3.   Розпізнавати симптоми та синдроми ЗЧМТ та травми спинного мозку  та їх ускладнення
  4.   Правильно встановлювати топічний та клінічний діагнози
  5.   Визначати об’єм першої невідкладної допомоги та тактику лікування у подальшому перебігу  ЗЧМТ та травми спинного мозку  

      

V.   Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін

Визначення

Дислокаційний синдром

при верхньому вклиненні  скроневої частки у вирізці мозочкового намету здавлює ніжку середнього мозку. При нижньому вклиненні – проходить здавлення довгастого мозку у великому потиличному отворі

Спінальний шок

позамежове гальмування нейронів спинного мозку з функціональним порушенням їх функцій (тимчасово)

Набряк головного та спинного мозку

набряк нейронів головного та спинного мозку закупорює входження води, електролітів зі вдавленням навколишніх нервових структур

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

Патогенетичні механізми ЗЧМТ:  струсу, забою, здавлення головного мозку

Патогенетичні механізми травми спинного мозку

Клінічні прояви у разі струсу, забою, здавленні головного та спинного мозку

Диференціальна діагностика струсу і забою головного мозку

Методи дослідження та лікування у разі ЗЧМТ та травми спинного мозку

Діагностика внутрішньочерепних гематом

Диференціальна діагностика струсу і забою спинного мозку

Клініка гематомієлії та гематорахісу. Ускладнення травм спинного мозку

VІІ. Зміст теми заняття   

      

 

VІІІ.  Навчальний алгоритм формування навичок та вмінь  дослідження хворих з ЗЧМТ та травмою спинного мозку

№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

Оволодіти методикою обстеження хворого з закритою черепно-мозковою травмою та травмою спинного мозку.

Обстежити хворих з закритою черепно-мозковою травмою та травмою спинного мозку

Виконувати дослідження у такій послідовності:

  1.  скарги хворого;
  2.  збір анамнезу;
  3.  виявлення менінгеальних знаків;
  4.  обстеження функцій черепно-мозкових нервів;
  5.  обстеження рухової та координаторної сфер;
  6.  дослідження чутливої функції;

дослідження вищих кіркових функцій

дослідження вегетативної нервової системи

Уточнити у хворого та родичів чи була втрата свідомості, тривалість її, чи було блювання, звернути увагу на наявність менінгеальних знаків. У разі вогнищевої симптоматики встановити час її виникнення після отримання травми. Звернути увагу на динаміку загальномозкових, вогнищевих симптомів, провідникових розладів, тазових порушень.

2.

Встановити топічний діагноз. Встановити клінічний діагноз, визначити план обстеження, призначити лікування.

Згрупувати виявлені симптоми. Проаналізувати дані додаткових методів обстеження.

ІХ. Задачі для самостійного контролю

№ п/п

Задачі

Еталон відповіді
  1.  

У хворого при падінні на асфальт виникла втрата свідомості до 5 хв, не може розповісти про обставини травми. Виявлено анізорефлексію D>S, зниження корнеальних рефлексів, з’явився рефлекс Марінеску-Радовича. Що розвинулось у хворого? Яка тактика подальшого лікування хворого?

Струс головного мозку. Госпіталізація в неврологічний стаціонар з проведенням краніографії, КТ головного мозку
  1.  

На наступний день після ЗЧМТ у хворого посилився головний біль, ослабли ліві кінцівки, появився мідріаз справа. Поставте попередній діагноз. Які дослідження треба провести для уточнення діагнозу?

Підоболонкова гематома. Краніографія, офтальмоскопія, Ехо-ЕС, КТ або МТР головного мозку, консультація нейрохірурга
  1.  

Під час травми хворий втрачав свідомість. Відчув затерпання та слабкість правої руки. Виявлені двобічний симптом Марінеску-Радовича, зниження рогівкових рефлексів, центральний парез правої руки. Менінгеальні симптоми не викликались. Який попередній діагноз? Які необхідні додаткові обстеження? Яка тактика лікування за умови підтвердження діагнозу?

Забій головного мозку. Краніографія у 2-х проекціях, офтальмоскопія, Ехо-ЕС, МРТ головного мозку. Ліжковий режим, дегідратаційна терапія, заспокійливі, ноотропні препарати, знеболюючі засоби
  1.  

У хворого внаслідок травми черепа виникли судоми, психомоторне збудження. Виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з 2-х боків. При люмбальній пункції – ліквор рожевого кольору. Назвіть патологічний синдром. Який попередній клінічний діагноз?

Менінгеальний синдром. Травматичний субарахноїдальний крововилив
  1.  

Під час автокатастрофи хворий втратив свідомість. Через 2 години опритомнів. Через добу розвинулась кома, з’явилися симптоми Керніга, ригідність потиличних м’язів, анізорефлексія глибоких рефлексів з кінцівок D>S, симптом Бабінського справа. На очному дні набряк диску зорових нервів.

Яке ускладнення виникло у хворого? Які обстеження його підтвердять?

Компресія лівої півкулі головного мозку підоболонковою гематомою.

Ехо-ЕС, КТ, МРТ головного мозку..
  1.  

Хворий, падаючи з висоти, ударився спиною. Відчув парестезії та слабкість в ногах. Виявлено зниження колінних та ахиллових рефлексів, провідникову гіпалгезію з Тh7 з обох боків. Через тиждень всі явища зникли. Який клінічний діагноз? Яке додаткове обстеження необхідне?

Струс спинного мозку.

Рентгенографія грудного відділу хребта. КТ або МРТ спинного мозку
  1.  

Під час підняття штанги спортсмен відчув різкий біль в попереку, який поширювався в ліву ногу, оніміння і слабкість стопи. Виявлені різкі обмеження активних і пасивних рухів у попереку, парез розгиначів стопи зліва, позитивні симптоми натягу Ласега, анестезія L5-S1 зліва. Що розвинулось у хворого? Які обстеження уточнять діагноз?

Травматичне ураження задніх L5-S1 корінців.

КТ, МРТ поперекового відділу хребта та спинного мозку

 

Х. Рекомендована література

  1.  Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с.
  2.  Нервные болезни (А.А.Скоромец, А.П.Скоромец и др.) – Москва: «Медпресс-информ», 2005. – 543 с.
  3.  Дифференциальная диагностика нервных болезней (под. ред. Г.А.Акимова). – Санкт-Петербург: «Гиппократ», 1997. – 697с.
  4.  Болезни нервной системы. Руководство для врачей: Т. 1/ Под редакцией Яхно Н.Н.,. Штульмана Д.Р. – М.: Медицина, 2001. – 744 с.
  5.  Діагностика та лікування хворих з хребетно-спинно-мозковою травмою Методичні рекомендації (за ред. Поліщука М.О.), К., 1991ю – 21 с.

ПУХЛИНИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ

І. Актуальність теми.

Пухлини центральної нервової системи зустрічаються в  будь-якому віці і становлять 10% всіх онкологічних захворювань у дорослих і 20% - у дітей. Смертність внаслідок внутрішньочерепних пухлин можна порівняти за частотою лише з мозковим інсультом. Своєчасна діагностика пухлин головного та спинного мозку в багатьох випадках дає можливість зберегти життя хворого.

ІІ. Головна мета навчання:

1) Вивчити топографо-анатомічну та гістогенетичну класифікації, клінічні прояви, діагностику пухлин головного мозку;

2) Вивчити класифікацію, клінічні прояви, діагностику пухлин спинного мозку .

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

  1.   обстежити хворих з пухлинами головного та спинного мозку;
  2.   виявити ранні ознаки пухлин головного та спинного мозку;
  3.   призначити необхідні дослідження хворим з підозрою на пухлину головного чи спинного мозку;
  4.  оцінити дані додаткових методів дослідження цих хворих;
  5.   розробити оптимальну тактику лікування хворих на мозкові пухлини.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни

Знати

Вміти

Нормальна анатомія

будову центральної нервової системи, локалізацію функцій в корі головного мозку

вміти на схемах, муляжах показати структури головного та спинного мозку

Гістологія

гістологічну структуру пухлин головного та спинного мозку

мікроскопічно диференціювати гліоми, менінгеоми, невриноми, аденоми гіпофізу

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття  

Основні завдання

Вказівки

Вивчити:

1) класифікацію, клінічні прояви пухлин головного та спинного мозку різної локалізації

Скласти таблицю класифікацій пухлин головного та спинного мозку

2) методи діагностики та лікування пухлин центральної нервової системи

Занотувати у зошит дані додаткових параклінічних досліджень хворих з пухлинами головного та спинного мозку

V.  Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін

Визначення

Супратенторіальні пухлини головного мозку

Розташовані вище намету мозочка

Субтенторіальні пухлини головного мозку

Розташовані нижче  намету мозочка

Інфільтративний ріст

Проростання в прилеглі структури, не відмежовуючись від них

Експансивний  ріст

Зростання конгломератом, відмежування від мозкової речовини і стискання її

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  •  Вкажіть анатомо-топографічну та гісто-генетичну класифікації пухлин головного мозку.
  •  Вкажіть клінічні ознаки пухлин лобової, скроневої, потиличної, тім’яної часток головного мозку.
  •  Вкажіть клінічні ознаки пухлин гіпофізарної ділянки.
  •  Вкажіть клінічні ознаки пухлин задньої черепної ямки (стовбура мозку, мосто-мозочкового кута).
  •  Яка класифікація пухлин спинного мозку?
  •  Які клінічні ознаки екстра- та інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
  •  Яка діагностика пухлин головного мозку?
  •  Методи  діагностики пухлин спинного мозку.
  •  Вкажіть основні принципи лікування пухлин центральної нервової системи.

VІІ. Зміст теми заняття

Пухлини спинного мозку

  1.  

  1.  
  2.  
  3.  
  4.  
  5.  
  6.  
  7.  

VIІІ. Навчальний алгоритм для формування навичок та вмінь обстеження хворих з пухлинами головного та спинного мозку

№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

Оволодіти методикою обстеження хворих з пухлинами головного, спинного мозку.

Обстежити хворих з пухлиною головного та спинного мозку.

Дослідити в такій послідовності:

1) зібрати скарги хворого;

Зверніть увагу на наявність ознак лікворної гіпертензії, менінгеальних симптомів

2) анамнез захворювання та життя;

 

3) провести неврологічне обстеження хворого, виявивши загальномозкові, вогнищеві симптоми ураження головного мозку, ознаки ураження спинного мозку

2.

На підставі отриманих даних встановити топічний діагноз

Проаналізуйте отримані дані, обгрунтуйте локалізацію патологічного процесу

Згрупуйте виявлені симптоми, виділіть синдром чи синдроми

3.

Встановити клінічний діагноз. Визначити план лікування

Проаналізуйте скарги, дані анамнезу, неврологічного обстеження, додаткових методів дослідження; проведіть диференціальну діагностику з захворюваннями, що мають подібну симптоматику

У разі підозри на пухлину головного мозку виключіть наявність судинного захворювання з псевдотуморозним перебігом, при підозрі на інтрамедулярну пухлину спинного мозку – сирингомієлію

ІХ. Задачі для самостійного контролю


№ п/п

Задачі  

Еталон відповіді

1.

Хворого протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає блювання. Поступово з’явились хиткість при ходінні, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової і п’ятково-колінної проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо. Встановіть клінічний діагноз. Опишіть можливі зміни очного дна.

Пухлина правої півкулі мозочка. Застійні диски зорових нервів

2.

У хворого з’явився оперізуючий біль в правій половині грудної клітини на рівні сегментів Тh7-Th8. Через деякий час виникла слабкість в правій нозі з підвищенням м’язового тонусу і рефлексів, порушилась поверхнева чутливість зліва за провідниковим типом з рівня Тh10 і справа за сегментарним типом на рівні Тh7-Th8. При дослідженні ліквору виявлена білково-клітинна дисоціація. Вкажіть клінічний діагноз

Екстрамедулярна пухлина спинного мозку на рівні Тh7-Th8  справа

3.

Хворого два місяці тому почали  турбувати болі в грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання в лівій стопі, яке поступово поширювалось доверху. Невропатолог виявив центральний парез правої ноги, провідникову гіпестезію поверхневих видів чутливості зліва від Th9. Які структури уражені? Прояви якого синдрому виявлені? Який попередній клінічний діагноз? Які методи дослідження його підтвердять?

Кірково-спінальний та спіноталамічний шляхи в бічному канатику спинного мозку справа на рівні Тh7. Синдром Броун-Секара. Екстрамедулядна пухлина спинного мозку.

Білково-клітинна дисоціація та застійна ксантохромія спинномозкової рідини, виявлення блоку субарахноїдального простору у разі проведення лікворо-динамічних проб, МРТ спинного мозку

4.

Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком, з’явилась лівобічна аносмія. При дослідженні очного дна виявлена первинна атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого зорового нерва. Назвіть описаний синдром. Про яке захворювання можна думати?

Синдром Фостера Кеннеді. Пухлина базальної поверхні лівої лобної частки.

X. Рекомендована література

Основна література

  1.  Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с.
  2.  Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с.

Додаткова література

  1.  Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с.
  2.  Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с  нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с.
  3.  Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с.
  4.  Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с.




1. Тема 6. ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ И ИНВЕСТИРОВАНИЯ РОССИЙСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ 6
2. Осинский профессиональнопедагогический колледж Курсовая работа Использование игров
3. I In the following sentences py ttention to the structure nd semntics of oxymorons
4. Подсчёт объёмов земляных работ
5. Діловодство в юридичній практиці Порядок реєстрації документів Порядок датування документів
6. ЕГЭ по Noki Дата проведения Результат А1балл В3балла С5 баллов Коммен
7. Контрольная работа по Основам сурдо
8. Введение Аналитические методы оценки отклика конструкций на внешние воздействия различной физической
9. завдання національновизвольної війни 1648 ~ 1654 р
10. Способы обработки экономической информации
11. опорным колоннам
12. Тихоокеанский государственный медицинский университет Министерства здравоохранения Российской Фед
13. Значение и особенности использования компьютеров
14. Лабораторный КРС-спектрометр
15. Імпульс- 8 листопада 2012 року зустріч вихованців Харківської загальноосвітньої школиінтернату 11 з при
16. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
17. Цена это сумма денег за которую покупатель готов купить товар а производитель продать
18. Тема 1. Организация и задачи учета внешнеэкономической деятельности Внешнеэкономическая деятельность
19. Смілянська філія ВАТ Укртелеком ЦТП 13
20. Тематический словарьсправочник - Под ред1

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе