Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Історія дає нам величні приклади самопосвяти жіноцтва для добра вітчизни та свого народу в часах давніх і нових. Роль жінки в українській історії надзвичайно велика.
Пригадаємо імена деяких жінок, яких ми з певністю можемо назвати легендами України, якими ми вправі величатися перед цілим світом.
Ольга – велика княгиня Київська
Стародавні літописи змальовують княгиню Ольгу як вродливу, енергійну, жорстоку і хитру правительку. Та найбільший комплімент літописці роблять їй тоді, коли згадують про її ніби то чоловічий розум. Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, частково можна пояснити тим, що вона першою з київських можновладців прийняла християнство. Але навіть без цього Ольга безперечно залишилася б однією з найвизначніших правителів Київської Русі.
Чоловік Ольги, князь Ігор, а згодом і син Святослав перебували у Києві не часто – вони завше тинялися по походах, підкорюючи собі то хазарів, то половців, а то й саму Візантію. Увесь цей час турботи по управлінню державою брала на себе Ольга.
Добре відомо як вона тричі помстилася деревлянам за те, що вони вбили її чоловіка. Але головне у цій історії не помста. А те, що після цього вона укоренила поняття закону – з тих пір данина стягувалася не довільно, а регламентовано. Отже, Ольга першою впровадила в Київській Русі так би мовити юридичні реформи, які дозволили цій державі вступити на шлях економічного розвитку і згодом перетворитися на одну з наймогутніших країн світу.
Ольга першою з київських правителів прибула до Східної Римської Імперії – Візантії – не з війною, а з миром і тим самим зробила з цієї потужної держави союзника.
Померла Ольга 969 року. Ще в домонгольські часи її було канонізовано – вона стала першою жінкою, яку прилучили до лику святих.
Анна Ярославна – королева Франції
Донька київського князя Ярослава Мудрого Анна народилася в одна тисяча двадцять четвертому році. Її дитячі роки і юність пройшли в Києві. У той час Київ вирував активним громадським і культурним життям. Відкривалися школи, засновувалися бібліотеки, переписувалися і перекладалися книжки. При дворі князя відбувалися вечори, схожі на нинішні літературно-вокальні, на яких виступали поети, музиканти, скоморохи.
Отже, Анна зростала у атмосфері держави, що на той час була однією з наймогутніших і найрозвиненіших у світі.
З часом слава про красу й розум київської князівни полинула по всій Європі. Коли Анні виповнилося 22 роки французький король Генріх І попросив її руки. Офіційна згода на шлюб була надана. Під час вінчання Анна подарувала чоловіку привезене з Києва Євангеліє, писане кирилицею. Всі пізніші королі Франції аж до революції 1793 року приносили клятву на цій святій книзі, навряд чи знаючи, що належала вона самому Ярославу Мудрому. Займаючи високе становище у тогочасному французькому суспільстві Анна брала діяльну участь у керуванні державою. Її підпис часто зустрічався на ділових паперах французького двору поряд з "хрестиком" неписьменного короля. У Франції Анна поширювала традиції Київської Русі, насамперед повагу до освіти, культури і мистецтва. Після смерті Генріха І Анна зберігала титул королеви і керувала Францією від імені неповнолітнього сина Філіпа.
Роксолана
Роксолана – унікальний феномен світової історії. Його унікальність полягає у тому, що чи навряд знайдеться якась інша жінка, окрім Роксолани, яка понад три десятиліття була однією з найвпливовіших постатей не де небудь, а у мусульманському світі! Потрапила Роксолана до Туреччини у 15-тирічному віці полонянкою. Згодом вона опинилася при дворі султана Сулеймана і враз його приворожила.
Бідний Сулейман так розчулився, що геть розігнав увесь свій гарем, поодружував своїх жінок з офіцерами турецької армії, а сам залишився з єдиною дружиною – Роксоланою. Ви таке десь бачили? І це при тому, що очевидці не вважали її красунею. Схід споконвіку не знав жінку в такій величній ролі! Це суперечило традиціям і духові ісламської релігії! От і скажіть, що це не чаклунство. Але є і інше пояснення: на той час ніхто не міг зрівнятися з Роксоланою розумом і веселою вдачею. Навіть коли їй було вже за 50, Сулейман так само її обожнював і не було в султанських покоях іншої жінки. Він брав її навіть у військові походи. Може завоювання Османською імперією Європи це теж відьомські вибрики нашої землячки? Хто знає… Отже Роксолана для Туреччини зробила багато чого. А що вона зробила для України? Немало. Вона зробила усе можливе, що б зупинити походи турецьких і татарських військ на наші землі. Існують достовірні дані про те, що Сулейман стримував татарську орду від нападів на терени, підпорядковані Речі Посполитої, до якої у той час належала більшість території України. Роксолана листувалася з польським королем Сигізмундом II Августом і сприяла підписанню між ним і своїм чоловіком Сулейманом низки взаємовигідних угод.
Син Роксолани Селим, який після смерті батька унаслідував трон, виявився великим пиякою. Він був нездатний керувати державою. За часи його так званого правління – з 1566 по 1574 роки – Османською Імперією фактично керувала – Роксолана.
І хто після цього не погодиться, що наші жінки не лише співучі і романтичні, але й здатні керувати державою!
Соломія Крушельницька
Соломія Крушельницька – найвидатніша оперна співачка світу. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Федір Шаляпін і інші оперні зірки першої величини. Народилася Соломія Амвросіївна у 1872 році в селі Білявинці нинішньої Тернопільської області. Походить із шляхетного й старовинного українського роду. У дитинстві співачка вивчила багато народних пісень. Після закінчення Львівської консерваторії вона поїхала до Італії. Її голос захопив італійців силою звуку, дзвінкістю,
соковитістю, віртуозною технікою, благородним тембром, ліризмом і драматизмом. З 1890 року почались її тріумфальні виступи на кращих сценах світу. Але майже щороку співачка виступала з концертами у Львові, Тернополі Чернівцях та інших містах України. З біографії Соломії Крушельницької варто навести такий цікавий факт: 17 лютого 1904 року в міланському театрі «Ла Скала» відбулася прем"єра нової опрери Джакомо Пучіні «Мадам Батерфляй». Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху. Але глядачі оперу освистали. Славетний маестро мало не наклав на себе руки. Друзі порадили Пучіні запросити на головну партію Соломію Крушельницьку. Через три місяці відбулася прем'єра оновленої «Мадам Батерфляй». Цього разу – тріумфальна. Після вистави, зворушений Пучіні подарував Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй». Мало хто має сумнів у тому, що оперні голоси України одні з найкращих в світі. Італійцям у нас можна багато чому повчитися.
Катерина Білокур
Пабло Пікассо зазвичай про інших художників казав: "Я потопаю в цих бездарах". Але про авторку даних робіт він озвався так: "Якби в нас була художниця такого рівня, ми змусили б заговорити про неї увесь світ". Ім'я цієї художниці – Катерина Білокур. Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900-го року в бідній селянській родині. У дитинстві малюванням не займалася, про мистецтво дізналася вже дівчиною з книжок. Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна.
У 20-х роках вона намагалася вступити до художнього технікуму, але не мала документів про закінчення семирічки. Отже прийшлося опановувати техніку живопису самотужки. Лише у віці сорока років художниця побувала в Києві та Москві, де вперше побачила музеї і твори видатних митців.
50-ті роки — найбільш плідний період творчості Катерини Білокур, незважаючи на те, що після смерті батька на її плечах лежало господарство та догляд за старою матір’ю.
1954-го року її картини було виставлено в Парижі, після чого вона стала всесвітньо відомою художницею. Але це аж ніяк не зменшило осуд і нерозуміння односельців і родичів, які вважали її малювання безглуздим і вбачали в її заняттях лише спробу ухилитися від роботи. Однак вона крок за кроком відкривала для себе таємниці живопису. Не маючи коштів на фарби, готувала їх сама, не маючи художньої освіти, навчалася у природи.
Зображені на її полотнах квіти, овочі, предмети побуту осяяні незвичайним чуттям кольору й сприймаються як величальний гімн природі і людині.
Ліна Костенко
Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930, Ржищів, Київська область) – українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році[1].
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Бібліотека ім. О.С.Пушкіна
Комунального закладу культури «ЦБС м. Макіївки»
м.Макіївка – 2014