Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
УДК 631.115.1:657.1
ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Спеціальність 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Львівського національного
унівеситету імені Івана Франка Міністерстава освіти і науки України.
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор
Мних Євген Володимирович,
Львівський національний університет імені Івана
Франка Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри обліку і аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Линник Володимир Григорович,
Київський національний економічний університет,
завідувач кафедри обліку та аудиту в сільському господарстві;
кандидат економічних наук, доцент
Хомин Петро Якимович,
Тернопільська академія народного господарства,
виконуючий обов’язки завідувача кафедри
бухгалтерського обліку і аудиту в АПК
Провідна установа - Одеський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
кафедра бухгалтерського обліку і аудиту, м. Одеса
Захист відбудеться ""грудня 2001 року о годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01
в Тернопільській академії народного господарства за адресою:
, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, ауд. № 1300.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії
народного господарства (м. Тернопіль, вул. Львівська, 11).
Автореферат розісланий "9"листопада 2001 року.
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент З.В. Задорожний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах переходу до ринкової економіки на базі реформованих сільськогосподарських підприємств створюються нові організаційно-правові структури ринкового типу. Саме становлення багатоукладності в сільському господарстві зумовило виникнення нової для нас форми господарювання - фермерських господарств з приватною формою власності. Їх ефективне функціонування невідкладно вимагає кардинальних змін як в економіці агропромислового виробництва, так і сфері облікового забезпечення його діяльності.
Організація бухгалтерського обліку - ненове питання в обліковій науці. Проблемам вдосконалення обліку в нових умовах господарювання присвячені роботи ряду вчених-економістів: Бичкова М.Ф., Гайдуцького П.І., Дем’яненка М.Я., Завгороднього В.П., Кірейцева Г.Г., Кузьмінського А.М., Линника В.Г., Литвина Ю.Я., Мниха Є.В., Моссаковського В.Б., Огійчука М.Ф., Пархоменка В.М., Пушкаря М.C., Сопка В.В., Сука Л.К., Ткаченко Н.М., Хомина П.Я. та інших авторів, які здійснили значний внесок в розробку теорії і практики обліку та функціонування нових форм господарювання в сільському господарстві. Водночас у вітчизняному доробку бракує окремих комплексних завершених досліджень з питань організації системи обліку у селянських (фермерських) господарствах, які б сформували та запропонували конкретні шляхи та підходи до ефективності становлення і господарювання сільськогосподарських підприємств фермерського типу.
Важливим завданням на даному етапі є створення нової спрощеної системи бухгалтерського обліку у фермерських господарствах, приведення її у відповідності до вимог часу і міжнародних стандартів. Це питання ще не одержало належного висвітлення в економічній літературі. Як правило, сьогоднішні публікації присвячені окремим питанням бухгалтерського обліку, наукові зусилля спрямовані в основному на вивчення і вдосконалення системи бухгалтерського обліку на великих підприємствах. Не зменшуючи їх значення, слід усвідомити, що в першу чергу необхідно звернути увагу на вивчення концепції побудови організаційної системи бухгалтерського обліку фермерських господарств. Така система повинна відповідати принципам міжнародної стандартизації, бути досить гнучкою, мобільною, економною.
Необхідність розв’язання цих проблем підкреслює актуальність вибраної теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексного плану науково-дослідних робіт Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема державно-бюджетної теми "Оцінка і вдосконалення економічних механізмів розвитку малого підприємництва" (номер державної реєстрації 0197V017010), яку виконує кафедра обліку і аудиту. Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обгрунтуванні проблем організації та функціонування системи обліку виробничо-фінансової діяльності селянських (фермерських) господарств, а також в розробці пропозицій щодо вдосконалення методики ведення фінансового та управлінського обліку.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження - розробка науково обгрунтованих методологічних і практичних підходів щодо організаційної побудови і ведення обліку в селянських (фермерських) господарствах.
Реалізація окресленої мети вимагала виконання таких задач:
Об’єктом дослідження є господарська діяльність селянських (фермерських) господарств Львівської області.
Предметом дослідження виступає організація і методика обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали положення теорії ринкової економіки, фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних економістів із питань обліку, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та нормативні акти, постанови Уряду країни з питань здійснення аграрної реформи, організації обліку і переходу його на міжнародні стандарти.
У процесі дослідження та обгрунтування висновків і рекомендацій опрацьовано спеціальну літературу з питань сільськогосподарського виробництва, дані про роботу селянських (фермерських) господарств, матеріали їх бухгалтерського обліку та фінансової звітності; вивчено матеріали наукових конференцій, розглянуто рекомендації науково-дослідних установ щодо організації обліку в нових господарських структурах і його вдосконалення. Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися наступні методи дослідження: для вивчення об’єкта дослідження, розчленування його на окремі частини застосовувалися методи аналізу і синтезу; для порівняння показників за роками - метод порівняння та метод визначення відносних величин; для зображення динаміки показників кількості та площі селянських (фермерських) господарств - графічний метод та інші.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі організаційно-методологічні та практичні результати:
Практичне значення одержаних результатів зводиться до можливостей використання в селянських (фермерських) господарствах викладених пропозицій і рекомендацій щодо організації обліку їх виробничо-фінансової діяльності, що забезпечує спрощення облікового процесу, робить його більш ефективним. Впровадження у виробництво результатів дисертаційних досліджень сприятиме процесу становлення фермерських господарств, відродженню кооперативних принципів, удосконаленню організації обліку.
Методичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах передані і прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації, управліннями сільського господарства і продовольства Жовківської та Кам’янко-Бузької районних держаних адміністрацій Львівської області, фермерським господарством "Атлант", що підтверджується документально. Результати дослідження автора також можуть використовуватися в навчальному процесі вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача, зокрема методика ведення управлінського обліку в системі фермерських господарств.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації обговорювались на наукових семінарах кафедри обліку і аудиту Львівського національного університету імені Івана Франка. Окремі пропозиції доповідались і були схвалені на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету упродовж 1997-2000 рр., а також на Міжнародній науково-практичній конференції "Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні" (м. Чернівці, 1998); ІІІ Міжнародному симпозіумі Україна - Австрія "Сільське господарство, наука і практика" ( м. Чернівці, 2000); Міжнародній науковій конференції "Розвиток науки про бухгалтерський облік" (м. Житомир, 2000). Дисертаційна робота доповідалась на розширеному засіданні кафедри обліку і аудиту Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. За результатами досліджень було опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,09 друкованого аркуша, з них 8 статей у наукових фахових виданнях. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 2,89 друкованого аркуша.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, викладена на 189 сторінках комп’ютерного тексту, з них 9 сторінок займають 18 таблиць, 6 сторінок - 10 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 218 найменувань на 18 сторінках, 15 додатків займають 15 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, задачі та об’єкт дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів для організації обліку виробничо-фінансової діяльності селянських (фермерських) господарств.
У першому розділі "Наукові основи побудови системи обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств" дається оцінка функціонування фермерських господарств як структурного підрозділу економічної системи та об’єкта організації обліку; висвітлено роль, завдання і функції обліку, здійснено критичний аналіз зарубіжного досвіду створення облікової системи і особливості її функціонування в селянських (фермерських) господарствах.
У першому параграфі першого розділу на основі законодавчих актів та досягнень вітчизняних науковців дисертант подає визначення фермерського господарства як однієї з виробничих форм, що, як і підсобні господарства населення, грунтується на приватній власності. Таким чином, зазначається, що селянське (фермерське) господарство - це самостійний господарський суб’єкт, наділений правом юридичної особи. Разом з тим відзначається, що суттєвою ознакою фермерських господарств є повна економічна, фінансова, виробнича відповідальність селянина за результати своєї діяльності. Тому, розглядаючи фермерські господарства Львівської області на фоні багатоукладності на селі і враховуючи вище наведені обставини, вважаємо їх окремою рівноправною ланкою економічної системи, оскільки станом на 1.01.2000 року в області зареєстровано 1149 селянських (фермерських) господарств, що в структурі всіх форм власності у сільському господарстві становить 78,6%. Проте питома вага земель, виділених для ведення фермерського господарства, рівна 4,2% (34,9 тис. га) всіх земель. Тобто розмір земельної ділянки фермера Львівщини є надто малим для ефективного ведення виробничої діяльності.
Отже, відзначені у дисертаційній роботі основні риси та проблеми становлення фермерського укладу не дають підстав для далекосяжних висновків про можливість широкого розгортання фермерського руху у Львівській області. Дія таких факторів як висока густота населення й обмеженість земельних ресурсів починає створювати суттєві труднощі при формуванні приватних господарств. З цього приводу дисертантом, як нові організаційні структури, розглядаються об’єднання фермерів - асоціації фермерів та фермерська кооперація. Тому, як висновок, здобувач стверджує, що незважаючи на ще низьку ефективність господарювання, фермерство вже долучилося до цілісної економічної системи і зайняло чільне місце в структурі інших форм господарювання. Саме тому актуальним постає питання про оптимальну систему обліку виробничо-фінансової діяльності, яка є серцевиною ефективного організаційно-економічного механізму функціонування селянських господарств.
У наступних двох параграфах автор подає критичний аналіз сучасного стану вітчизняної і зарубіжної облікових систем діяльності фермерських господарств. Таким чином, в другому параграфі даного розділу в якості основної передумови сучасного стану облікової системи у фермерських господарствах визначено складність суб’єктів, які господарюють, при здійсненні обліку керуватися діючими інструктивними положеннями, оскільки нещодавно затвердженні Міністерством аграрної політики України "Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах" не набули широкого впровадження в облікову практику. З огляду на визначену особливість, дисертант констатує, що даний інструктивний документ істотно відрізняється від "Вказівок про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами". Найбільші розбіжності спостерігаються у пропонованих формах регістрів обліку.
Зазначається, що специфіка галузі, суть господарств фермерського типу, а також особливості їх управління (ферма є сімейним підприємством, де не чітко виражений поділ праці) вимагають зміни не тільки характеру бухгалтерського обліку, а й його обсягу. Таким чином, зміна функціональної ролі обліку і приведення його до вимог часу, дають підстави нам для формування певної системи обліку діяльності фермерських господарств, яка б могла забезпечити підприємця інформацією про витрати і доходи в плані прийняття ефективних управлінських рішень.
Перераховані умови найбільшою мірою відповідають обліку, який застосовується в країнах Заходу. Зарубіжний досвід показує, що бухгалтерський облік у фермерських господарствах базується на моделі Леонтьєва "затрати-випуск". Тобто, визначальною ознакою ведення бухгалтерського обліку у фермерських господарствах розвинутих країн Заходу є відсутність застосування принципу подвійного запису і можливість отримання інформації про фінансовий результат шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду. Проте, узагальнюючи, автор вважає, що вітчизняні наукові та практичні надбання в області бухгалтерського обліку дають підстави стверджувати про ефективність використання бухгалтерських рахунків і можливість для подальшого моделювання системи обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств з метою її спрощення.
Отже, реорганізація бухгалтерського обліку у відповідності до нових форм господарювання на селі та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку створює передумови для організації модифікованої системи обліку діяльності фермерських господарств. Основою такої системи є, по-перше, доцільність застосування інтегрованого обліку, і, по-друге, така система передбачає використання обмеженої кількості бухгалтерських рахунків. З огляду на це дисертантом запропоновано скорочений План рахунків бухгалтерського обліку для селянських (фермерських) господарств України, визначальною ознакою якого є введення рахунків класу 8 "Витрати за елементами". Таким чином, автором зроблено висновок, що при формуванні (організації) модифікованої системи слід дотримуватись певного підходу, а саме: крім використання скороченого Плану рахунків для селянських (фермерських) господарств, слід розробити таку методику обліку виробничо-фінансової діяльності, яка б при невисокій трудомісткості була зрозумілою працівнику без спеціальної підготовки і дозволила йому визначити фінансовий результат та фінансовий стан господарства.
У другому розділі "Методика ведення облікових робіт у системі фермерських господарств" автором визначено теоретико-методичні підходи до розробки системи фінансового та управлінського обліку у фермерських господарствах, зокрема розроблено методику обліку майна, запасів, обліку і оцінки землі, обліку витрат за елементами, визначення собівартості продукції, формування фінансового результату, а також запропоновані шляхи їх вдосконалення.
У двох параграфах другого розділу дисертантом подано методики відповідно фінансового та управлінського обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств. Так шляхом критичної оцінки проблеми поділу обліку на фінансовий та управлінський дисертантом виявлено, що дане питання є досить актуальним сьогодні, зокрема стосовно селянських (фермерських) господарств, де бухгалтерський облік повинен бути максимально спрощений. Хоча, на думку автора, в процесі дослідження і обгрунтування предмету дослідження він має право використовувати терміни "фінансовий облік" та "управлінський облік", мотивуючи це тим, що в будь-якому підприємстві (в тому числі і фермерському) відбуваються господарські операції, які знаходять своє відображення на рахунках як фінансового так і управлінського обліку. Таким чином, проаналізувавши полеміку вітчизняних вчених щодо цієї проблеми, автор прийшов до висновку про доцільність застосування в селянських (фермерських) господарствах інтегрованого обліку. Тобто структурно модифікована система обліку буде поділена на фінансовий та управлінський обліки, які повинні вестись в єдиній бухгалтерії (рис. 1). Це досягається шляхом "вмонтування" рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків, внаслідок чого вони кореспондують з рахунками фінансового обліку. У цій системі існують єдині бухгалтерські проводки, за допомогою яких обліковують всі без винятку господарські операції, відображають виробничі витрати, виявляють результати від реалізації продукції. Тобто існує єдиний процес збору інформації, яка перегруповується відповідно до потреб.
Рис. 1. Структура модифікованої системи обліку витрат і доходів селянського (фермерського) господарства
У цих умовах зусилля по розробці методики бухгалтерського обліку виробничо-фінансової діяльності (селянських) фермерських господарств були спрямовані на вдосконалення фінансового обліку як обліку витрат за елементами і управлінського обліку як такого, що забезпечить облік витрат на виробництво за статтями та калькулювання собівартості окремих видів сільськогосподарської продукції, контроль витрат на їх виробництво. Тому далі у дисертації запропоновано бухгалтерські регістри та методики обліку на тих рахунках, що безпосередньо стосуються фінансового обліку. Це облік основних засобів, облік оборотних активів, зобов’язань і розрахунків.
Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи концепція системи обліку у фермерських господарствах зводиться до того, що інформація про собівартість реалізації продукції сільськогосподарського виробництва, основних засобів (в тому числі тварин основного стада), тварин на вирощуванні і відгодівлі та виручки (доходу) повинна відображатися узагальнено на основному операційному рахунку, який передбачено скороченим Планом рахунків для селянських (фермерських) господарств України. Основою такої концепції обліку і визначальним моментом дослідження є переорієнтація окремого узагальнення інформації про витрати і доходи на один бухгалтерський рахунок. Автор вважає, що визначення фінансового результату в кінці звітного періоду шляхом порівняння витрат і доходів не суперечить принципам міжнародних стандартів, що важливо на даний час, у період реформування вітчизняного обліку. Як наслідок, вирішення проблеми у такий спосіб дозволяє зменшити не лише кількість господарських операцій, а й дає підстави для подальшого вдосконалення та спрощення форм бухгалтерських регістрів. Таким чином, результатом наукового пошуку автора слід вважати запропоновану ним форму "Відомості обліку реалізації та фінансових результатів". Особливістю побудови даного регістру є поєднання обліку реалізації та визначення фінансового результату в розрізі видів продукції, а також аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками.
Беручи до уваги позитивні наслідки аграрної реформи у Львівській області, переконуємось, що проблема обліку земельних угідь у фермерських господарствах стає дедалі актуальнішою. Таке явище викликано появою специфічних об’єктів обліку. Тому, враховуючи, що методологічні та теоретичні засади ведення бухгалтерського обліку, які закладені національними стандартами, є поштовхом для подальшого вдосконалення обліку в сільському господарстві, автор пропонує методику та розроблену форму документу з обліку земельного фонду за видами угідь із врахуванням форми власності. При цьому дисертант вважає, що вартісна оцінка землі забезпечить не лише її натуральний облік, а й дозволить фермеру у вартісних показниках облічувати ефективність її використання.
Аналізуючи національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, автор робить висновок про те, що норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на деякі запаси сільськогосподарської продукції, зокрема на тварин на вирощуванні та відгодівлі. При цьому виникає питання про доцільність і можливість оцінки фермером виробленої продукції (як тваринництва, так і рослинництва) за плановою собівартістю. Проведені автором теоретичні дослідження дають підстави для думки, що фермер може не вдаватись до таких дій, оскільки, по-перше, це значно ускладнює і заплутує облік витрат, а по-друге, оцінка за плановою собівартістю не передбачена вище згаданим П(С)БО. Тому дисертант вважає, що для селянина-фермера оптимальним варіантом буде оприбуткування готової продукції лише у кількісному виразі, а після закінчення процесу збирання врожаю продукцію доцільно оцінити по фактичній вартості, яка нагромаджена на витратному рахунку.
Розглядаючи системи оплати праці, автор дослідження встановив, що виплати у селянських (фермерських) господарствах передбачені тільки найманим працівникам. Розмір оплати праці членів господарства визначається сумою прибутку, отриманого в результаті їхньої господарської діяльності. Отриманий результат розподіляється між членами фермерського господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення їхнього заробітку.
Наукові дослідження дисертанта свідчать, що методологічна сторона ведення бухгалтерського обліку у фермерських господарствах ще недостатньо напрацьована, особливо це стосується обліку витрат та визначення собівартості готової продукції, оскільки на даний час в переважній більшості селянських (фермерських) господарств Львівської області облік витрат на виробництво не налагоджений належним чином. Вдаючись до таких дій, фермери керуються тим, що дане питання не врегульоване на державному рівні (в жодному нормативному акті, зокрема і в Методичних рекомендаціях з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, нічого не зазначено про необхідність визначення собівартості), а сплата фіксованого податку сільськогосподарськими товаровиробниками не вимагає досконало і науково обгрунтовано обліковувати витрати на виробництво. Виходячи з цього, виникає ситуація, коли правомірним буде твердження, що фермер взагалі може не вести дану ділянку обліку. Це судження підтверджується і тим, що Методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств регламентують лише облік витрат на виробництво у великих сільськогосподарських підприємствах, де зосереджено цілий ряд допоміжних та промислових виробництв.
Проте дисертант вважає, що фермеру все ж не слід відмовлятися від обліку витрат на виробництво та визначення такої економічної категорії як собівартість. Пояснюється це обов’язковим порядком формування собівартості готової продукції (робіт, послуг) для всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, який встановлений П(С)БО 16 "Витрати". Хоча неспростовним, на нашу думку, є твердження про практичну неприйнятність норм даного положення для сільського господарства із його специфікою виробництва. А другою проблемою становлення управлінського обліку у фермерських господарствах є орієнтація лише на фінансовий облік (який забезпечує попит споживачів інформації тільки за межами підприємства). Це не сприяє розвитку управлінського обліку, який став лише внутрішньою проблемою підприємства. Для бухгалтера-практика, який звик до чітких законодавчих норм, система управлінського обліку є справжньою проблемою, оскільки вона потребує копіткої самостійної роботи з вибору методів та об’єктів обліку. Тому в процесі дисертаційного дослідження особливу увагу було приділено саме питанню становлення методологічної основи ведення управлінського обліку у фермерських господарствах.
Таким чином, на основі проведеного аналізу автором розроблений перелік статей та вдосконалені форми регістрів обліку витрат на виробництво і виходу сільськогосподарської продукції, які пропонується використовувати в селянських (фермерських) господарствах.
В результаті наукового пошуку вималювались дві моделі обліку витрат, виходу продукції і визначення фінансового результату в селянських (фермерських) господарствах (рис. 2,3). На основі зазначених моделей розроблена більш досконала методика побудови управлінського обліку, яка враховує, по-перше, методичні передумови закриття рахунків по обліку витрат виробництва сільськогосподарської продукції, що пов’язані із врахуванням специфіки галузі (неспівпадання виробничого циклу із тривалістю календарного року); і, по-друге, оприбуткування готової продукції в розрізі об’єктів витрат. Така вимога забезпечується введенням до скороченого Плану рахунків додаткового рахунка 86 "Зведені за елементами витрати основної діяльності". Використовуючи запропоновані форми регістрів з обліку витрат на виробництво, виходу продукції і визначення фінансового результату, які передбачають відображення інформації про витрати в розрізі статей та елементів витрат, фермер досить легко заповнить Звіт про фінансові результати, оскільки вся інформація тут відображена у згрупованому вигляді.
Клас 8 79 36 30, 31
23
Пр Зб
Рис. 2. Модель простого обліку витрат і доходів селянського (фермерського) господарства
Розглянувши проблему обліку витрат, автор обумовив недоцільність відображення фермером загальновиробничих витрат та включення їх у собівартість продукції за допомогою спеціальних методів розподілу. Вивчення П(С)БО 16 "Витрати" показало, що нечітко визначено склад загальновиробничих витрат, зокрема стосовно сільського господарства. Як наслідок подібний підхід значно ускладнює не лише розподіл загальновиробничих витрат (адже для кожного виду витрат існує своя база розподілу, яка передбачена в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств), а й в цілому облік у фермерському господарстві. Тому в дисертаційному дослідженні фермеру було запропоновано в кінці року загальновиробничі витрати списувати не на рахунок виробництва та собівартості реалізованої продукції, як потрібно зробити згідно з П(С)БО 16, а на рахунок фінансових результатів. Крім того, обгрунтовано включення суми фіксованого сільськогосподарського податку до складу загальновиробничих витрат, які в умовах модифікованої системи обліку витрат і доходів селянського (фермерського) господарства підлягають списанню за рахунок фінансового результату.
Клас 8 86 27 36 30, 31
79
Пр Зб
Рис. 3. Модель обліку витрат і доходів селянського (фермерського) господарства в розрізі об’єктів
У третьому розділі "Організаційна система обліку у фермерських господарствах" розглянуто напрями вдосконалення обліку та підвищення його ефективності, зокрема організацію обліку з використанням ЕОМ, а також подано комп’ютерну технологію облікового процесу діяльності фермерських господарств.
У першому параграфі третього розділу дисертант акцентує увагу на тому, що організація бухгалтерського обліку у фермерському господарстві потребує створення певного технологічного ланцюга з обробки інформації та створення сприятливих умов для роботи бухгалтера. Бухгалтер у селянському (фермерському) господарстві виступає організатором обліку. У своїй роботі він повинен виконувати всі управлінські функції: створювати та вдосконалювати структуру та техніку облікового підрозділу, планувати бухгалтерську роботу, контролювати правильність і своєчасність облікових даних. В цьому випадку значні зміни в організацію бухгалтерського обліку вносить застосування комп’ютерної техніки, тому основним напрямком вдосконалення обліку у селянських (фермерських) господарствах слід вважати його автоматизацію з використанням автоматизованого робочого місця (АРМ) бухгалтера.
Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що для фермерських господарств проблема автоматизації процесу обліку і створення АРМ фермера вирішується набагато краще, ніж у колективних сільськогосподарських підприємствах, оскільки не потребує утворення великих і громіздких пакетів програм, для роботи з якими необхідний по крайній мірі середній рівень кваліфікації як в обліковій справі, так і в роботі з персональним комп’ютером (ПК). Тобто АРМ фермера повинно забезпечити роботу в діалоговому режимі, контролювати результати обчислень, здійснювати повторний розрахунок. Тому основна концепція побудови АРМ бухгалтера фермерського господарства полягає в централізації автоматизованої обробки інформації безпосередньо на робочому місці облікового працівника з використанням персональних баз даних.
З огляду на розглянуті особливості і вимоги до автоматизованого обліку у селянських (фермерських) господарствах пропонується в організаційній системі обліку діяльності фермерських господарств виділити три рівні: технічний, бухгалтерський, фінансовий. Ці рівні повинні забезпечувати формування нормативно-довідкової бази, а також здійснення обліку і аналізу фінансового стану господарства.
У другому та третьому параграфах третього розділу автор подає теоретичні та практичні рекомендації щодо проектування комп’ютерної технології та системи забезпечення нею облікового процесу діяльності фермерських господарств на базі сучасних комп’ютерних технологій. Зокрема, інтерфейс системи обліку діяльності фермерських господарств пропонується представити у вигляді меню. Структура головного меню реалізує відповідні функціональні блоки системи і для фермерського господарства вона може мати наступний вигляд: параметри, журнал, фінансовий облік, управлінський облік, результати, вихід. У загальному технологію облікового процесу на мікро ЕОМ у фермерському господарстві можна представити як таку, що складається із наступних етапів: збір облікових даних і ввід їх в ЕОМ; інформаційна база; обробка інформації на ЕОМ; видача результатної інформації; робота в діалоговому режимі; зберігання інформації.
Виходячи з концепції організації бухгалтерського обліку в структурі фермерських господарств та особливостей технологічного процесу обліку, можемо виділити кілька забезпеченостей підсистем. Насамперед це система інформаційного забезпечення, яка реалізується через створення БД автоматизованої системи обліку. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб обліку в селянських (фермерських) господарствах досягається шляхом застосування різних комп’ютерних програм.
Враховуючи здійснені дослідження, автор вважає, що в нових умовах господарювання найбільш прийнятними є програми класу "міні-бухгалтерія", які призначені для підприємств малого бізнесу з одним бухгалтером. Вони виконують обмежене коло функціональних завдань, однак забезпечують ведення бухгалтерського обліку з виходом на баланс. Ці програми реалізують в основному функції фінансового обліку і формування фінансової звітності; забезпечують синтетичний і аналітичний облік за спрощеною формою обліку, формують баланс підприємства, здійснюють аудиторські розрахунки. Простота в користуванні, нескладна структура та відносно невисока ціна роблять такі програми найбільш придатними для застосування на малих підприємствах. Вдосконалення і адаптація програм цієї групи до нових умов господарювання на селі дозволяють спеціальне настроювання їх з метою ведення управлінського обліку, а також аналітичного обліку тварин і птиці на фермі.
Однак, на думку автора, найвагомішою особливістю програм даного класу, що важливо для фермерських господарств, є те, що програми реалізують прості вимоги до прикладних програмних систем в плані інтегрованості з іншими програмними інструментальними системами. Ці вимоги забезпечуються через можливості експорту бази даних, використання текстового формату і формату електронних таблиць. Тобто всі програми, які працюють у системі Windows можуть обмінюватися числовою, текстовою, графічною інформацією через універсальний буфер обміну. Ця особливість є актуальною в плані забезпечення функціонування всіх трьох рівнів організаційної системи обліку діяльності фермерських господарств.
Проведене дисертаційне дослідження з питань організації системи обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств дозволило виробити науково обгрунтовані положення щодо вдосконалення методики та організації обліку у приватних формуваннях на селі та отримати практичні результати, що спрямовані на вдосконалення та спрощення предмету дослідження. Результати роботи дають підстави для таких висновків:
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях
У інших виданнях
АНОТАЦІЯ
Гнатишин Л.Б. Організація системи обліку виробничо-фінансової діяльності фермерських господарств. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит". - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2001.
Дисертацію присвячено питанням вдосконалення методики та організації системи обліку виробничо-фінансової діяльності селянських (фермерських) господарств. В дисертаційній роботі подається оцінка ситуації в аграрному секторі Львівської області, зокрема фермерський уклад виділяється як окремий структурний підрозділ економічної системи, що вимагає постановки питання про оптимальну систему бухгалтерського обліку діяльності фермерських господарств. В контексті модифікованої системи обліку витрат і доходів селянського (фермерського) господарства розглядається методика ведення фінансового та управлінського обліку. Обгрунтовується порядок обліку земельних ресурсів, запасів та розрахунків. Значна увага в роботі приділяється проблемі становлення управлінського обліку та розробці пропозицій щодо вдосконалення методики його ведення. Зокрема доведено необхідність здійснення обліку витрат та визначення собівартості продукції. Як наслідок, забезпечуючи методичні передумови закриття витратних рахунків та оприбуткування готової продукції в розрізі об’єктів витрат, запропоновано дві моделі обліку витрат, виходу продукції і визначення фінансового результату в селянських (фермерських) господарствах з використанням рахунків класу 8 "Витрати за елементами". Пропонується в організаційній системі обліку діяльності фермерських господарств виділяти три рівні, на одному з яких забезпечується автоматизоване ведення обліку.
Ключові слова: селянське (фермерське) господарство, спрощений облік, модифікована система обліку, витрати, доходи, собівартість, фінансовий результат.
АННОТАЦИЯ
Гнатышин Л.Б. Организация системы учёта производственно-финансовой деятельности фермерских хозяйств. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04. - "бухгалтерский учёт, анализ и аудит". Тернопольская академия народного хозяйства. Тернополь, 2001.
Диссертацию посвящено вопросам усовершенствования методики и организации учёта производственно-финансовой деятельности крестьянских (фермерских) хозяйств. В диссертационной работе излагается оценка ситуации в аграрном секторе Львовской области, в частности фермерский уклад выделяется как отдельное структурное подразделение экономической системы, что нуждается в постановке вопроса об оптимальной системе бухгалтерского учёта деятельности фермерских хозяйств. В контексте модифицированной системы учёта затрат и доходов крестьянского (фермерского) хозяйства рассматривается методика ведения финансового и управленческого учёта. Обосновывается порядок учёта земельных ресурсов, запасов и расчётов. Особое внимание в работе уделяется проблеме становления управленческого учёта и разработке предложений относительно к методике его ведения. Также доказано необходимость учёта затрат и определение себестоимости продукции. В результате, обеспечивая методические предпосылки закрытия затратных счетов и оприходование готовой продукции в разрезе объектов затрат, предложено две модели учёта затрат, выхода продукции и определения финансового результата крестьянского (фермерского) хозяйства с использованием счетов класса 8 "Затраты за элементами". Предлагается в организационной системе учёта деятельности фермерских хозяйств выделить три уровня, на одном из которых обеспечивается автоматизированное ведение учёта.
Ключевые слова: крестьянское (фермерское) хозяйство, упрощённый учёт, модифицированная система учёта, затраты, доходы, себестоимость, финансовый результат.
ANNOTATION
Hnatyshyn L. B. Organization of accounting system of farmsteads financial and productive activity. - Manuscript.
Thesis for the scientific degree of candidate of Economics. Speciality 08.06.04. - Accounting, analysis and audit. - Ternopil Academy of National Economy, Ternopil 2001.
The desertion is devoted to the problems of improving farmsteads productive and financial activity system methods and organization. The thesis values the situation in the Lviv region agrarian sector. On the basis of legislative acts and native research successes one proposes the definition of a farmstead as one of the productive forms based on private ownership like subsidiary farms. Therefore, a farmstead is an independ economic component enjoying the right of legal entity. Still one admits that the basic feature of a farmstead is the farmer's complete economic, financial and productive responsibility for the results of his activity. That is why one examines the Lviv region farmsteads on the background of rural multistructural composition. They may be considered as a separate equal section of economic system. This provokes examination of farmsteads accounting optimal system.
The branch's peculiarities, the essence of farmsteads as well as features of their management (a farmstead is a family enterprise with a non-distinct division of labor) need some changes not only in the way of accounting but also in its volumes. Thus the change of the functional role of accounting and modernizing it allow to formulate the definite system of farmsteads accounting. This may provide an entrepreneur with costs and incomes data when making effective decisions. Reorganization of accounting in accordance with the new forms of rural economic management and national standards of accounting form conditions for organization of modificated system of farmstead accounting. The core of such a system is firstly the expedient utilization of integrated accounting. Secondly this system forces the use of a limited number of accounts.
One considers the methods of financial and management account in the system of farmstead. Especially one worked out methods of the ownership accounting and reserves. Besides one proves the land resources arrangement of accounting as well as records and formulation of financial results. By the critical estimation of the problem of the account division into financial and management one realized that the given question is very actual now, especially concerning farmsteads, where accounting should be extremely simplified. Having learned discussions of native researchers on this problem, one came to the conclusion about the expediency of the use of integral accounting in farmsteads. Thus structurally modified system of accounting is divided into a financial and a management accounts. They both should be conducted in one accounting department. The concept of farmsteads accounting means that information about farmsteads production sales cost, main means (the number of animals of the main herd including), growing and feeding animals and income should be reflected in general on the principal operational account that is foreseen by the simplified Draft of accounts for farmsteads in Ukraine. Thus the basis of such an account and the crucial moment of the research is reorganization of a separate generalization of costs and incomes data on one account.
Much attention in the thesis is given to the problems of management account formation and working out of proposals for improving methods of its conducting. Especially one proved the need for conducting costs accounting and definition of farmsteads production cost. On the basis of the conducted analysis one has made the list of articles and improved the registers of the productive account and agricultural output that are proposed to use in the farmsteads. Consequently, one proposes two models of the cost accounting, outcome and definition of financial results in farmsteads when securing with methodological conditions for cost accounting closing and finished products taxation from the viewpoint of costs objects.
When considering the problems of costs accounting the author prearranged expediency of the farmer's determination of productive costs that should be included into the cost price with a help of particular methods of distribution of productive costs that should be included into the cost price with a help of particular methods of distribution. A farmer is proposed to write off at a year end non-distributed productive costs on the account of financial results instead of the account of saled production cost price.
Besides, she proves inclusion of the sum of fixed agricultural tax into a number of productive costs that should be written off on the account of financial results.
One discovered that the problems of accounting automatization and formation of a farmer's automatizated labor place (ALP) is solved easier comparing with collective agricultural enterprises as they do not need big and massive blocks of programs that need at least middle level qualification in the branch of accounting and computers. One proposes to distinguish three levels in the organization system of farmsteads accounting. One of these levels supports automatizated accounting.
Key words: farmstead, simplified accounting, modified system of accounting, costs, incomes, cost price, financial result.