Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТ
Вступ
Висновки
Перелік посилань
Додаток А. Текст програми.
Додаток Б. Загальна блок-схема алгоритму
ВСТУП
Під час роботи користувача на ПК час від часу виникає проблема обчислення якоїсь простої математичної задачі. Оскільки користувач працює на ПК при ньому за звичай немає простого калькулятора. А ще краще, якщо цей простий калькулятор буде наділений ще і декількома тригонометричними функціями. Тому виникає проблема у необхідності створення програми – калькулятора для обчислення найпростіших математичних задач та тригонометричних функцій. Така програма повинна бути мала за об’ємом із метою копіювання програми та розповсюдження її за допомогою гнучких магнітних дисків (1,44 Мб). Така програма повинна бути найбільш простою у користуванні, що забезпечить використання програми найменш кваліфікованим користувачем. Також було б непогано виконати простий інтерфейс для цієї програми, а ще краще найбільш наблизити його до вигляду стандартного, усім нам знайомого калькулятора.
1. Теоретична частина.
1.1 Оскільки нам потрібна програма найбільш проста і доступна у користуванні, а також вона повинна мати досить простий і зрозумілий інтерфейс, тому мову програмування, на якій буде виконана програма обираю Delphi 5.0. Саме така мова програмування забезпечить нам найпростіший і найбільш знайомий користувачу інтерфейс (стандартна програма у ос windows) майбутньої програми – калькулятора. Крім цього така мова програмування проста у користуванні та наділена достатньою кількістю можливостей для створення даної програми, має досить зручний і зрозумілий інтерфейс, та не потребує високих технічних характеристик ПК, що ще більш розширює поле користування даним програмним продуктом – Delphi 5.0. Також дана мова програмування забезпечує роботу програми в ос Windows, що є найбільш поширеною на даний час.
Умовно створення програми поділяється на 2 частини:
1 частина – створення інтерфейсу, встановлення кнопок, раціональне їх розміщення на формі;
2 частина – безпосереднє написання програмного коду програми – калькулятора.
У першій частині важливо щоб кнопки були розміщені у найбільш схожому варіанті до звичайного калькулятора. Програма містить кнопки із
числами та кнопки із додатковими можливостями калькулятора: тригонометричні обчислення, піднесення до кореня, піднесення до квадрату, а також у програмі є кнопки звичайних операцій над числами: додавання, віднімання, та звичайні сервісні кнопки(стерти число...). У програмі використана форма Edit, що забезпечує безпосереднє введення числа у форму без використання вище описаних кнопок. При створенні програми у програмному середовищі Delphi доцільно створити окремий каталог спеціально для створюваної програми, оскільки при роботі із іншими програмами можлива втрата програмного коду програми, тому зберігання програми доцільно здійснювати у окремому каталозі.
Технологія роботи у середовищі Delphi базується на ідеях об'єктно-орієнтованого та візуального програмування. Ідея об'єктно-орієнтованого програмування полягає в інкапсуляції (об'єднанні) даних і засобів їх опрацювання (методів) у тип, який називається класом. Конкретною змінною певного класу і є
об'єкт. Прикладами об'єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Delphi — це графічна автоматизована оболонка над об'єктно-орієнтованою версією мови Паскаль (Object Pascal). Якщо у мові Паскаль структурними одиницями є дані
та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об'єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягається завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи вручну змін до програмного коду.
Формою називають компонент, який володіє властивостями вікна Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти на формі можуть бути видимими та невидимими. Перші призначені для організації діалогу з користувачем. Це різні кнопки, списки, підписи, зображення тощо.
Вони відображаються на екрані під час виконання програми. Невидимі компоненти призначені для доступу до системних ресурсів комп'ютера.
Проект — це сукупність файлів, з яких складається Delphi-програма.
1.2 Інструменти середовища Delphi. Основними інструментами є:
•головне меню;
панель інструментів;
палітра компонентів (Component Palette);
інспектор об'єктів (Object Inspector);
вікно форми;
редактор коду (Code Editor).
Ці інструменти стають доступними після запуску програми Delphi: три знаходяться в головному вікні (верхня частина екрана, рис. 1), а решта — в окремих вікнах.
Головне меню та панель інструментів. Головне меню складається з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run, Component, Database, Tools, Help (рис.1).
Меню File містить стандартні команди роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект (New Application), нову форму або модуль (New Form і New Unit), файл, проект або все відразу (Save, Save As, Save Project As, Save All).
За допомогою команд меню Edit можна вирівнювати компоненти відносно сітки або між собою (Align to Grid, Align), задавати порядок відображення компонентів, які перетинаються (Bring to Front, Send to Back), змінювати розмір вибраного компонента (Size), масштабувати візуальні компоненти (Scale) тощо.
Меню Search містить стандартні команди пошуку та заміни фрагмента тексту (Find, Replace, Search Again, Incremental Search) та інші. У меню View знаходяться команди візуалізації елементів середовища. Меню Project містить команди компіляції (Compile, Build All) та перевірки синтаксису програми (Syntax Check). Меню Run містить команди налагодження та запуску програми. Меню Component використовують для створення та інсталяції нових компонентів. Меню Database містить команди виклику
інструментів бази даних. У меню Tools знаходяться команди коригування параметрів середовища.
На панелі інструментів розташовані кнопки інструментів. На ній можуть міститися кнопки всіх згаданих команд.
Палітра компонентів. Палітра компонентів розташована у головному вікні і має вигляд багатосторінкового блокнота. Кожній сторінці відповідає свій набір компонентів.
Інспектор об'єктів. За допомогою інспектора об'єктів можна задавати початкові значення властивостей об'єкта та їхню реакцію на стандартні події. Вікно інспектора об'єктів містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки: властивостей (Properties) та подій (Events). Щоб активізувати вікно інспектора об'єктів, ви-користовують клавішу F11. Розглянемо це вікно.
Закладка властивостей складається з двох стовпчиків: лівий містить назви властивостей компонентів, а правий — їхні значення. Властивості можуть бути простими або комплексними. Комплексні властивості складаються з набору інших властивостей. Такі властивості в інспекторі об'єктів позначені символом "+", наприклад, +Font.
Закладка подій також має два стовпці. У лівому відображаються назви (імена) стандартних подій, на які об'єкт може реагувати, а в правому — назви методів (процедур), які будуть реалізовувати реакцію на подію. Кожній стандартній події можна поставити у відповідність деякий метод, назва якого з'явиться після подвійного клацання мишею у правому стовпчику. Одночасно у вікно програми додається шаблон базового коду (процедури) для цього методу. Шаблон потрібно заповнити текстом процедури.
Для введення значень властивостей числового та текстового типу (Width, Name тощо) використовується стандартне поле введення. Значення властивостей перерахованого типу (Align, Cursor тощо) задаються комбінованим списком, звідки вибирають потрібне. Деякі комплексні властивості (Font, Picture, Glyph тощо) використовують діалогові вікна, набір керуючих елементів яких залежить від конкретної властивості.
Вікно форми. Форма — це вікно Windows, яке утворюється в одному з можливих для вікон стилів. Увесь внутрішній простір є робочою областю, яка має сітку вирівнювання для зручного розташування компонентів на формі. Для виконання групових операцій декілька компонентів можна
об'єднувати. Для цього необхідно натиснути на ліву клавішу миші і переміщенням вказівника охопити всі потрібні компоненти. У групу додаються компоненти, які хоча б частково попадають в охоплену область.
Можна також додати/вилучити окремий елемент. Для цього потрібно натиснути на клавішу Shift та, не відпускаючи її, вибрати мишею потрібний компонент на формі. Вилучення виокремлених компонентів чи групи виконується клавішею Delete. Переміщення виокремленого компонента в межах форми
здійснюється мишею. Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізування, копіювання в буфер обміну і вставляння з буфера.
Вирівнювати компоненти можна як відносно вікна форми, так і відносно один одного. Для цього використовується команда Edit => Align головного меню або палітра вирівнювання (команда View => Alignment Palette головного меню). Інша можливість — безпосередньо задати властивості Left та Тор
компонентів. Компоненти у групі вирівнюються відносно того компонента, який попав у групу першим.
Редактор коду. Редактор коду (програми) є в окремому вікні. Це вікно організоване як багатосторінковий блокнот відкритих на даний час файлів. У момент відкриття нового проекту в модуль Unit 1, який відповідає формі Form1, редактор автоматично додає програмний код опису цієї форми. Під час додавання нових компонентів у вікно форми до програми опису форми автоматично додається програмний код опису візуальних параметрів цих компонентів (висота, ширина, розташування, стиль тощо). Додавання у програму обробника подій певного об'єкта веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури у вікні редактора. Заготовка (шаблон) складається з заголовка процедури та стандартних слів begin і end.
2. Спеціальна частина.
2.1 У даній курсовій роботі представлена програма – калькулятор Calc. Це прорама для обчислення простих задач: додавання, віднімання, ділення, множення; а також для обчислення простих тригонометричних функцій: cos, sin, tan, ctan. Програма містить одну форму, гогловне меню, що складається із двох пунктів: очистити поле – очищає поле обчислення від цифр; та вихід – здійснює вихід із програми. Уся програма виконана у одному файлі, що займає обєм 324Кб, це дозволяє розповсюджувати програму гнучким магнітним диском 1,44Мб. Після запуску програми відкривається вікно, у якому містяться кнопки обчислення, кнопки із цифрами, та сервісні кнопки. Число можна вводити двома способами:
1 – введення безпосереднім натисканням кнопок із числами;
2 – введення із клавіатури після натискання курсором на полі обчислення.
Для обчислення тригонометричних ф-цій потрібно ввести число у поле обчислення одним із вище описаних способів та натиснути кнопку, що відповідає необхідному обчисленню. Після обчислення тригогнометричних ф-цій число – результат не зникає із поля обчислення, що дозволяє повторне обчислення іншої тригонометричної ф-ції із вже виведеного результату, що часто потрібно у різних обчисленнях. На відміну від тригонометричних
обчислень при звичайному обчисленні (додавання, віднімання) після натискання кнопки безпосередньої дії (+, -) число зникає із поля обчислення. Сервісні кнопки – кнопки виведення результату – “=”; кнопка розділення чичсла на неціле число – “.”; кнопка очищення поля обчислення – “СЕ”; кнопка перетворення числа на відємне і навпаки – “+/-“ .
Дана програма виконана на основі оператора вибору
case <довільне імя> of
‘змінна1’: <оператори 1>;
‘змінна2’: <оператори 2>;
‘змінна n’: <оператори n>;
Вище описаний оператор використаний при виборі операції обчислення та містить такий вигляд у тексті програми:
case oper of
'+':result:=val1+val2;
'-':result:=val1-val2;
'*':result:=val1*val2;
'/':result:=val1/val2;
Із вище описаного коду можна зрозуміти, що при натисканні кнопки ‘+’ виконується додавання елементів; при натисканні кнопки ‘-‘ виконується віднімання елементів...
Для реалізації введення чисел через спеціальні кнопки використав наступний метод: після натискання певної кнопки здійснюється додавання символу до вже існуючого символу у полі обчислення, що відповідає натиснутій кнопці. Оскільки поле введення Edit має по замовчуванню стрічковий тип даних то додавання відбувається лінійним типом, тобто не звичайним для нас способом а способом додавання знаків, тобто якщо 3 рази натиснути кнопку ‘2’ то у нас у полі обчислення вийде число ‘222’. Ось як це виглядає у коді програми:
procedure TForm1._2_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'2';
end;
Саме обчислення відбувається наступним чином: вводиться число у поле одним із вище описаним способів, потім після натискання кнопки, що відповідає певній дії
procedure TForm1.Plus_Click(Sender: TObject);
begin
oper:='+';
val(edit1.text,val1,code);
edit1.Text:='';
end;
число, що було введено у поле перетворюється у дійсний тип, тобто у число, та присвоюється описаній у програмі змінній. Далі користувач вводить інше число та натискає кнопку обчислити “=”, до цієї кнопки підключений оператор вибору, що і здійснює обчислення відповідне натиснутій кнопці та виводить результат у поле обчислення.
3. Практична частина.
3.1 Програма представлена одним файлом, який не є архівом та вміщується на дискеті. Програма працює в середовищі Windows, має простий інтерфейс схожий до вигляду звичайного калькулятора. Програма не є вимогливою до технічних ресурсів ПК, та не є складною у користуванні. Після запуску програми відкривається головне та єдине вікно програми,
на якому містяться числові кнопки, кнопки із командами та сервісні кнопки. Головне меню програми складається із двох пунктів:
Після поля обчислення у вікні програми містяься кнопки для
обчислення тригонометричних ф-цій: sin, Cos, Tan, ctan.
Далі у лівій частині вікна програми містяться кнопки із числами, за допомогою яких здійснюється ввід числа для подальшого обчислення, та кнопки для виведення результату, та розділення числа на неціле число.
У правій частині присутні кнопки для безпосередніх дій над числами: “+”, “-“, “*”, “/”, а також кнопка для очищення поля обрахування “се”, кнопка для перетворення числа на від’ємне і навпаки: “+/-“, та кнопки піднесення до кореня та квадрату.
Дану програму зможе освоїти некваліфікований користувач ПК, оскільки вона має дуже близький до вигляду звичайного калькулятора інтерфейс. Також у цій програмі стає недоцільним створення довідки, оскільки сама програма є дуже простою та зрозумілою у користуванні…
Висновки.
Отже виконавши дану курсову роботу я створив програму – калькулятор, яку можна успішно використовувати для обчислення різних математичних задач. Програма наділена можливостями обчислення тригонометричних ф-цій. Виконана програма в середовищі програмування Delphi що дозволяє використовувати програму у середовищі Windows, яке є найбільш поширеним на даний час. Програма не є вимогливою до ресурсів ПК, що ще більш розширює поле користування даною програмою.
Додаток Б.
Блок - схема програми – калькулятора.
Початок
Введення даних
Вибір команди
Обчислення
Виведення
даних
Кінець
Додаток А.
Текст програми – калькулятора.
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs,
StdCtrls, Menus;
type
TForm1 = class(TForm)
MainMenu1: TMainMenu;
N2: TMenuItem;
N4: TMenuItem;
cos_: TButton;
sin_: TButton;
tan_: TButton;
ctan_: TButton;
_1_: TButton;
_2_: TButton;
_3_: TButton;
_4_: TButton;
_5_: TButton;
_6_: TButton;
_7_: TButton;
_8_: TButton;
_9_: TButton;
Plus_: TButton;
minus_: TButton;
mnoz_: TButton;
dil_: TButton;
result_: TButton;
_0_: TButton;
korin_: TButton;
kvadrat_: TButton;
cile_: TButton;
clear_: TButton;
plus_minus__: TButton;
Edit1: TEdit;
procedure N4Click(Sender: TObject);
procedure _1_Click(Sender: TObject);
procedure cile_Click(Sender: TObject);
procedure Plus_Click(Sender: TObject);
procedure result_Click(Sender: TObject);
procedure _2_Click(Sender: TObject);
procedure _3_Click(Sender: TObject);
procedure _4_Click(Sender: TObject);
procedure _5_Click(Sender: TObject);
procedure _6_Click(Sender: TObject);
procedure _7_Click(Sender: TObject);
procedure _8_Click(Sender: TObject);
procedure _9_Click(Sender: TObject);
procedure _0_Click(Sender: TObject);
procedure clear_Click(Sender: TObject);
procedure mnoz_Click(Sender: TObject);
procedure minus_Click(Sender: TObject);
procedure dil_Click(Sender: TObject);
procedure plus_minus__Click(Sender: TObject);
procedure sin_Click(Sender: TObject);
procedure cos_Click(Sender: TObject);
procedure tan_Click(Sender: TObject);
procedure ctan_Click(Sender: TObject);
procedure korin_Click(Sender: TObject);
procedure kvadrat_Click(Sender: TObject);
procedure N2Click(Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
oper:char;
str_result :string;
val1,val2,result:double;
code:integer; { Public declarations }
end;
var
Form1: TForm1;
a:double;
implementation
{$R *.DFM}
procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);
begin
if MessageDlg('Ви дійсно бажаєте вийти із програми?', mtWarning,
[mbOk, mbCancel], 0)=mrCancel then exit;
Close;
end;
procedure TForm1._1_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'1';
end;
procedure TForm1.cile_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'.';
end;
procedure TForm1.Plus_Click(Sender: TObject);
begin
oper:='+';
val(edit1.text,val1,code);
edit1.Text:='';
end;
procedure TForm1.result_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val2,code);
edit1.Text:='';
case oper of
'+':result:=val1+val2;
'-':result:=val1-val2;
'*':result:=val1*val2;
'/':result:=val1/val2;
end;
str(result:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1._2_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'2';
end;
procedure TForm1._3_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'3';
end;
procedure TForm1._4_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'4';
end;
procedure TForm1._5_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'5';
end;
procedure TForm1._6_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'6';
end;
procedure TForm1._7_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'7';
end;
procedure TForm1._8_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'8';
end;
procedure TForm1._9_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'9';
end;
procedure TForm1._0_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:=edit1.text+'0';
end;
procedure TForm1.clear_Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:='';
end;
procedure TForm1.mnoz_Click(Sender: TObject);
begin
oper:='*';
val(edit1.text,val1,code);
edit1.Text:='';
end;
procedure TForm1.minus_Click(Sender: TObject);
begin
oper:='-';
val(edit1.text,val1,code);
edit1.Text:=''
end;
procedure TForm1.dil_Click(Sender: TObject);
begin
oper:='/';
val(edit1.text,val1,code);
edit1.Text:=''
end;
procedure TForm1.plus_minus__Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val2,code);
val2:=-val2;
str(val2:6:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.sin_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=Sin(val1);
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.cos_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=Cos(val1);
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.tan_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=Sin(val1)/Cos(val1);
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.ctan_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=Sin(val1)/Cos(val1);
if val1=0 then
edit1.Text:='Немoжливо обчислити'
else
val1:=1/val1;
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.korin_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=sqrt(val1);
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.kvadrat_Click(Sender: TObject);
begin
val(edit1.text,val1,code);
val1:=Sqr(val1);
str(val1:2:2,str_result);
edit1.Text:=str_result;
end;
procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);
begin
edit1.text:='';
end;
end.
Перелік посилань:
1. Барціховська К.І., Анісімов В. В., Баумкетнер Л. Я. Методичні вказівки для виконання курсових робіт для студентів спеціальності 5.080405 “Програмування для електронно обчислювальної техніки і автоматизованих систем ”. – Гусятин.:ГК ТДТУ. 2003.-60с.
2. Архангельський А. Я. Інтегрірованная середовище розробки Delphi – М.:ЗАО, Біном; 1999.
3. Мазке Кенту для професіоналів Delphi 6: видавництво Пітер, 2002.
4. Фаронов В. У. DELPHI 6: Учбовий курс (+ дискета) – СПб: Пітер, 2002.
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
4
КР 486-02 7 ПЗ
Розроб.
Устінов В.
Перевір.
Манжула В.І.
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.
ЗМІСТ
Літ.
Акрушів
28
ГК ТДТУ Група П-33
ГК ТДТУ Група П-33
11
Арк.
ата
Підпис
№ докум.
Арк.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
ВСТУП
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
5
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
10
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
27
Акрушів
Літ.
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 494-02 7 ПЗ
28
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Теоретична частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
6
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Додаток Б
Затверд.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Текст програми - калькулятора
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
27
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
12
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
КР 486-02 7 ПЗ
9
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
З
8
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Висновки
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
19
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
18
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Практична частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
17
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
ГК ТДТУ Група П-33
28
Акрушів
Літ.
Спеціальна частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Устінов В.
Розроб.
КР 486-02 7 ПЗ
13
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
16
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
15
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
14
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
7
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
20
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
23
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
КР 486-02 7 ПЗ
22
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
21
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
24
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
25
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 486-02 7 ПЗ
26
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.