Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТА РЕГУЛЮВАННЯ
ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ ЗАСОБІВ ЛОГІСТИЧНОЇ
ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Диcертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України
Крикавський Євген Васильович,
Національний університет “Львівська політехніка”,
завідувач кафедри маркетингу і логістики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Куденко Наталія Володимирівна,
Київський національний економічний університет,
професор кафедри маркетингу
кандидат економічних наук, доцент
Смиричинський Валентин Васильович,
Тернопільська академія народного господарства,
доцент кафедри державного і муніципального управління
Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра
економіки, менеджменту та маркетингу
Міністерства освіти і науки України, м.Ужгород
Захист відбудеться “20” травня 2004 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів-13, вул.С.Бандери, 12, ІV корпус, ауд. 301-Б.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів-13, вул. Професорська, 1.
Автореферат розісланий “8” квітня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Орієнтація розвитку економіки України в напрямі широкомасштабного впровадження ринкових відносин, прагнення якнайшвидшої інтеграції у світове, передусім європейське економічне співтовариство, вимагає радикальних структурних змін економічного потенціалу країни та інтегрованої політики підвищення ефективності його використання. У цьому аспекті досвід передових розвинутих країн засвідчує в якості пріоритетного чинника наявність інфраструктурного забезпечення функціонування макросистем, якими є ринок товарів, ринок капіталів, ринок послуг тощо, та мікросистем, зокрема, виробничих підприємств з високим рівнем механізації основних процесів. Вагомою складовою інфраструктурного забезпечення функціонування економіки є її логістична складова –інфраструктура транспортних, складських, пакувальних, комунікаційних, маніпуляційних та інших процесів.
Логістична інфраструктура підприємства повинна бути спроможною виконувати дуальну функцію: з однієї сторони забезпечити якісне й ефективне функціонування системи виробництва, а з другої сторони - оптимально впливати за рахунок внутрішніх активітетів на формування рентабельності авансованого капіталу. Рівень ефективності економічного потенціалу логістичної інфраструктури мікросистем залежить, перш за все, від раціонального використання її активів –засобів логістичної інфраструктури та пов’язаних із цим використанням витрат.
Витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією засобів логістичної інфраструктури (далі –експлуатаційні витрати) є однією з комплексних статей сукупних логістичних витрат, рівень яких впливає на рівень витрат операційної діяльності підприємства, а відтак і на його фінансові результати. Управління такими витратами сьогодні варто розглядати як чинник забезпечення експлуатаційної надійності функціонування засобів логістичної інфраструктури та оптимізації логістичних витрат підприємств.
Це відповідно аргументує доцільність формування конкретних функцій управління, зокрема, економічної оцінки та регулювання рівня й структури експлуатаційних витрат основних засобів підприємства, найбільш тісно “прив’язаних” до матеріального потоку.
Проблема економічної оцінки ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства полягає в тому, що ці витрати стосуються одночасно декількох підрозділів логістичної інфраструктури підприємства, що ускладнює їх ідентифікацію, облік і розподіл.
Проблеми, що стосуються питань управління витратами підприємства, знаходять широке відображення в економічній літературі. Основні питання теорії та практики управлінського обліку витрат підприємства ґрунтовно висвітлені у наукових працях Дж.Бауерсокса, Е.Гуттенберга, К.Друрі, Р.Ентоні, Дж.Клосса, К.Руммеля, Г.Фанделя, інших зарубіжних вчених. Багато наукових джерел щодо оцінки логістичних витрат підприємства трансформуються на польській ґрунт із зарубіжних джерел. Серед них слід назвати теоретичні розробки С.Абта, К.Рутковського. Цікавим доробком вирізняються сучасні українські вчені Є.Бойко, В.Геєць, В.Герасимчук, М.Григорак, В.Гриньова, М.Данилюк, М.Долішній, Ю.Іванов, М.Козоріз, Є.Крикавський, О.Кузьмін, Н.Куденко, Л.Мельник, М.Окландер, Й.Петрович, В.Смиричинський, Ф.Хміль. У працях названих вчених розглянуто теоретичні питання формування витрат підприємства, розроблено низку методичних підходів щодо їх економічної оцінки.
Водночас малодослідженими є питання економічної оцінки та регулювання експлуатаційних витрат щодо специфічного виду основних засобів –засобів логістичної інфраструктури - з точки зору досягнення їх оптимального значення для кожного окремого підприємства.
Отже, необхідність розробки теоретичних основ економічної оцінки та регулювання рівня експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури, а також адаптація цих положень до умов функціонування виробничого підприємства зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в порядку реалізації угоди щодо підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації для потреб Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету шляхом аспірантури. Тема роботи відповідає науковому напрямку кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка”: “Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту”, затвердженому науково-технічною Радою Національного університету “Львівська політехніка” (протокол №10 від 02.10.2002 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо проведення економічної оцінки та регулювання експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких основних завдань:
Об’єктом дослідження є система управління використанням засобів логістичної інфраструктури виробничих підприємств.
Предметом дослідження є економічна оцінка та регулювання рівня й структури експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства.
Методологічну основу досліджень становили фундаментальні положення сучасної економічної науки, основні положення теорії менеджменту, обліку, маркетингу та логістики, нормативні матеріали і законодавчі акти Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, Міністерства сільського господарства, матеріали Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Інформаційну базу дослідження склали матеріали статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності виробничих підприємств та аналітичні матеріали щодо діяльності суб’єктів виробничих об’єднань “Укрптахопрому”. У роботі використані сучасні методи дослідження, зокрема, економіко-математичне моделювання з метою встановлення функції експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури; методи економіко-статистичного аналізу для дослідження рівня, структури та динаміки засобів логістичної інфраструктури, а також витрат, пов’язаних з їх утриманням й експлуатацією; факторний аналіз для розрахунку впливу відносної корисності та структури експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури на рівень експлуатаційних витрат; метод експертних оцінок з метою вибору оператора обслуговування засобів логістичної інфраструктури; АВС- та XYZ-аналіз для обґрунтування рішення щодо формування та утримання груп запасних частин; елементи оперативного планування: систему MRP-регулювання в розрізі планування витрат на проведення ремонтних робіт і технічне обслуговування засобів логістичної інфраструктури та систему DRP-регулювання в розрізі планування витрат на управління запасами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
удосконалено:
дістало подальший розвиток:
- методичні підходи до обґрунтування вибору оператора обслуговування засобів логістичної інфраструктури, які включають: формування системи безконфліктних критеріїв і стандартів обслуговування, встановлення їх важливості, здійснення порівняльного аналізу значень критеріїв послуг, проведення експертної оцінки критеріїв послуг та розрахунку інтегрального (зваженого) критерію;
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці методичних матеріалів щодо економічної оцінки ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури на основі чинних нормативних актів і рекомендацій щодо регулювання складових цих витрат з позицій теорії логістики. Практичне застосування рекомендованих і обґрунтованих автором механізмів управління експлуатаційними витратами засобів логістичної інфраструктури є передумовою активізації значення логістики, необхідність якої зумовлена значними витратними й часовими характеристиками виконання логістичних операцій, сприятиме скороченню витрат від операційної діяльності та зростанню прибутку підприємств, підвищить ефективність управління сукупними експлуатаційними витратами підприємств із високим рівнем механізації основних процесів.
Практичну значимість дослідження становлять також положення щодо активного використання сучасних концепцій планування матеріальних потреб (MRP), планування потреб розподілу (DRP), їх інтегрованої адаптації до умов функціонування логістичних систем, насамперед, систем розподілу запасів між сервісним центром та господарствами.
Практичні пропозиції й рекомендації автора впроваджені на підприємствах виробничого об’єднання птахівничої промисловості “Рівнептахопром” (довідка про використання № 124 від 18 листопада 2003 р.), у ЗАТ “Агентство з розвитку підприємництва, інноваційної діяльності” (довідка про використання № 235/11 від 26 листопада 2003 р.), Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (довідка про використання № 01/701 від 12 листопада 2003 р.).
Матеріали дисертації використано в навчальних курсах “Функціональна логістика”, “Організація і проектування логістичних систем” при підготовці спеціалістів і магістрів спеціальності “Маркетинг” у Національному університеті “Львівська політехніка” (довідка про використання № 78/2 від 06 листопада 2003 р.), в курсах “Логістика”, “Управлінський облік” при підготовці спеціалістів спеціальностей “Маркетинг” та “Менеджмент організацій” у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету (м.Рівне) (довідка про використання № 323 від 19 листопада 2003 р.) та в курсах “Економічне обґрунтування господарських рішень”, “Витрати виробництва” в Українському державному університеті водного господарства та природокористування (м.Рівне) (довідка про використання № 43 від 13 листопада 2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження розглянуті та схвалені на ІІІ і ІV Міжнародній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м.Львів, 2000, 2002 р.), на міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент та міжнародне підприємництво” (м.Львів, 2001 р.), на науково-технічній конференції “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м.Рівне, 2002 р.), на Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів у м. Нікополь (2000 р., 2001 р., 2002 р.), на Звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та студентів секції “Економіка та підприємництво” (м.Рівне, 2002 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць (наукові статті, тези доповідей), із них 13 праць –у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 191 сторінках машинописного тексту, містить 38 таблиць, 61 рисунок і 20 додатків. Список використаних джерел включає 182 найменувань.
У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи формування складу експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства” визначено сутність функціонування основних засобів у контексті забезпечення виконання логістичних операцій, обґрунтовано класифікацію витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією засобів логістичної інфраструктури виробничого підприємства, проаналізовано існуючі чинники впливу на рівень експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури та обґрунтовано найбільш істотні.
Функціонування будь-якого господарського об’єкта (економічної системи) забезпечується його логістичною складовою - інфраструктурою транспортних, складських, пакувальних, маніпуляційних, комунікаційних та інших процесів. Економічний потенціал логістичної інфраструктури характеризується спроможністю її активів –засобів логістичної інфраструктури забезпечити раціональне переміщення матеріального потоку від постачальника до споживача з оптимальними витратами їх використання.
Засоби логістичної інфраструктури (ЗЛІ) –це основні засоби, які підприємство утримує з метою використання їх у логістичних процесах. Експлуатаційні витрати ЗЛІ - це витрати, пов’язані з використанням ЗЛІ і здійсненням необхідних заходів щодо збереження їх стану, при якому вони придатні виконувати задані функції з параметрами, визначеними вимогами технічної експлуатації. На відміну від існуючого поняття витрат на утримання та експлуатацію основних засобів, експлуатаційні витрати ЗЛІ стосуються не всіх основних засобів виробничого підприємства, а лише тих, які забезпечують переміщення та зберігання матеріального потоку.
Експлуатаційні витрати ЗЛІ є однією з комплексних статей сукупних логістичних витрат, їх рівень впливає на рівень витрат операційної діяльності підприємства, а відтак і на його фінансові результати. Ефективне управління експлуатаційними витратами ЗЛІ та їх моніторинг в загальній сумі витрат операційної діяльності підприємства потребує розробки точної номенклатури статей витрат. Структуризація експлуатаційних витрат ЗЛІ сприяє більш точній ідентифікації витрат, організації їх обліку, розподілу, оцінки та регулювання. З огляду на чинні нормативні акти, у дисертації представлено наступну номенклатуру статей експлуатаційних витрат ЗЛІ: витрати на експлуатацію ЗЛІ; витрати на повне відновлення, ремонт та інші види поліпшень ЗЛІ; орендну плату; інші витрати.
За своїм техніко-економічним призначенням та змістом експлуатаційні витрати ЗЛІ є переважно накладними, за складом –комплексними.
Експлуатаційні витрати ЗЛІ можуть становити від декількох відсотків (машинобудування) до декількох десятків відсотків (сільське господарство, видобувна промисловість) в загальній сумі витрат операційної діяльності підприємства. Так, на підприємствах виробничого об’єднання птахівничої промисловості “Рівнептахопром” рівень експлуатаційних витрат ЗЛІ у 2001р. досягнув 19,5 % у загальній сумі витрат операційної діяльності підприємства (8830,9 тис.грн). Структура експлуатаційних витрат ЗЛІ підприємств ВО “Рівнептахопром” представлена на рис.1.
Рис. 1. Структура експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури
ВО “Рівнептахопром”
Проведене у роботі дослідження структури експлуатаційних витрат ЗЛІ підприємств ВО “Рівнептахопром” засвідчило значний рівень витрат на повне відновлення, ремонт та інші види поліпшень ЗЛІ (близько 65 %) у сукупних експлуатаційних витратах ЗЛІ. Це пояснюється тим, що переважна більшість машин і технологічного обладнання закуповувалися ще у 80-х роках і тому потребують значних витрат на підтримку їх працездатності. Одночасно, відслідковується тенденція до зростання витрат на експлуатацію ЗЛІ підприємств ВО “Рівнептахопром” з 17,5 % у 1995 році до 21 % у 2001 році, що зумовлено зростанням питомої ваги маніпуляційних засобів у структурі ЗЛІ за відповідний період часу на 6 %.
Аналіз структури експлуатаційних витрат ЗЛІ за наведеною номенклатурою витрат дозволяє здійснити оцінку якісного складу витрат, розставити акценти на найбільш значимих статтях витрат і, відповідно, обрати оптимальні підходи щодо регулювання їх рівня.
У другому розділі –“Ідентифікація та оцінка економічної ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства” сформовано механізм обліку та розподілу експлуатаційних витрат ЗЛІ, розроблено порядок їх включення до витрат операційної діяльності підприємства, обґрунтовано положення щодо економічної оцінки ефективності цих витрат.
Автором виявлені такі проблеми ідентифікації експлуатаційних витрат ЗЛІ: проблема з виокремленням витрат; проблема реєстрації (обліку) витрат; проблема розподілу витрат.
З метою забезпечення правильності оцінки ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ і уникнення дублювання інформаційних потоків при відслідковуванні динаміки цих витрат в межах чинної облікової системи підприємства у роботі представлено механізм включення експлуатаційних витрат ЗЛІ до сукупних витрат операційної діяльності підприємства.
Аналіз чинних в Україні стандартів обліку дозволив виявити наступне: експлуатаційні витрати ЗЛІ містять в собі витрати обігу і частину виробничих витрат. Основними складовими експлуатаційних витрат ЗЛІ є транспортно-заготівельні витрати, загальновиробничі витрати та витрати на збут. Виокремлення таких складових експлуатаційних витрат ЗЛІ дозволило сформувати підходи щодо розподілу та встановити порядок включення цих витрат до витрат операційної діяльності підприємства (рис.2).
Рис.2. Схема розподілу складових експлуатаційних витрат ЗЛІ та порядку їх включення
до витрат операційної діяльності підприємства
Використання в практиці вітчизняних підприємств зазначеного підходу щодо обґрунтованого розподілу експлуатаційних витрат ЗЛІ дозволить встановлювати рівень експлуатаційних витрат ЗЛІ в сукупних витратах операційної діяльності підприємства, забезпечити якісний контроль цих витрат за центрами виникнення та викрити резерви оптимізації сукупних експлуатаційних витрат ЗЛІ.
Наведені у роботі підходи щодо ідентифікації експлуатаційних витрат ЗЛІ надають можливість проведення оцінки ефективності цих витрат. Ефективність експлуатаційних витрат ЗЛІ відображає якісні зміни в технологічних процесах, а також є головним індикатором стану економіки підприємства. У роботі пропонується методика визначення показників ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ на основі ресурсного і затратного підходів. Для визначення ефективності капіталу, інвестованого в ЗЛІ, найбільш обґрунтованим показником, з нашої точки зору, є показник ресурсного типу. В цьому випадку ефект капіталу визначається стосовно матеріальних (запасів) і технічних ресурсів (ЗЛІ), що застосовувались, їх якістю та ступенем використання. Затратний підхід характеризується зіставленням результату з витратами ресурсів, зокрема, експлуатаційними витратами ЗЛІ. На рис.3 представлено систему узагальнюючих показників, яка дозволяє характеризувати основні тенденції зміни ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ в просторі та часі.
Рис. 3. Система узагальнюючих показників ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури
Аналіз ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ шести господарств ВО “Рівнептахопром” протягом 1996-2001 рр. дозволив виявити негативну тенденцію щодо зниження показників рентабельності та витратовіддачі, що свідчить про неефективне управління такими витратами. Таким чином, це дає підстави визнати нагальну необхідність і реальність здійснення оптимізації сукупних експлуатаційних витрат ЗЛІ господарств об’єднання. Застосування сучасних систем стохастичного управління, зокрема, контролінгу і логістики, дозволить забезпечити найбільш досконалу модель застосування обмеженого рівня витрат стосовно досягнення достатньої рентабельності та найбільш можливої ефективності. Спільним для двох систем управління є їх функціональне призначення координації. Водночас різниця між ними в аспекті координації полягає у сферах застосування: логістика виконує координаційну функцію в системі послуг, тоді як контролінг –в системі управління витратами. Інтеграція логістики й контролінгу дасть змогу проводити ґрунтовнішу оцінку ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ та здійснювати регулювання їх рівня, що дозволить кожному підприємству викрити реальні резерви скорочення витрат операційної діяльності підприємства в цілому та логістичних витрат зокрема.
У третьому розділі - “Регулювання рівня експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства” удосконалено механізм економічної оцінки ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ з позицій теорії логістики, висвітлено послідовність розрахунку інтегрованого показника економічної ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ, обґрунтовано методичні основи регулювання рівня експлуатаційних витрат ЗЛІ на підприємствах з високим рівнем механізації основних процесів.
Удосконалення підходів щодо економічної оцінки ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ доцільно проводити з огляду на їх корисність. Корисність експлуатаційних витрат ЗЛІ - економічне поняття, яке охоплює якісну й кількісну характеристику впливу використання системи ЗЛІ на величину економічного ефекту, грошового доходу. Проблему виміру корисності експлуатаційних витрат неможливо вирішити прямим шляхом (на основі чинних нормативних актів), її треба вирішувати опосередковано шляхом деталізації витрат з позицій теорії логістики. Теорія логістики виокремлює наступні вимірники корисності: стану, часу, місця, володіння. Класифікацію експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури за корисністю наведено на рис.4.
Рис.4. Класифікація експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури за корисністю
В результаті виконаних математичних перетворень отримано наступну формулу розрахунку ефективності експлуатаційних витрат ЗЛІ:
4
|
Е = і * Uі= *U +*U + *U + *U max , |
(1) |
і=1
де Uі –відносна корисність і-тої групи експлуатаційних витрат ЗЛІ;
і –питома вага і-тої групи експлуатаційних витрат ЗЛІ.
Отримана нами розрахункова формула дозволяє визначати ефективність експлуатаційних витрат ЗЛІ, а також досліджувати вплив складових витрат та їх відносної корисності на рівень ефективності сукупних витрат. Результати досліджень дозволяють встановлювати ті складові сукупних експлуатаційних витрат ЗЛІ, які здійснюють найбільший вплив на ефективність витрат та формувати управлінські рішення щодо регулювання їх рівня.
Блок-схему прийняття управлінських рішень щодо регулювання і-тих груп експлуатаційних витрат ЗЛІ представлено на рис.5.
Рис.5. Блок-схема прийняття управлінських рішень щодо регулювання і-тих груп експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури
Постійно зростаючий рівень механізації основних процесів звужує діапазон коливання експлуатаційних витрат ЗЛІ, показники продуктивності та рівня якості серед виробників. Ефективність експлуатаційних витрат ЗЛІ можна підвищити завдяки регулюванню складових витрат з позицій теорії логістики.
Існує значний потенціал прибутку, який можна отримати, скоротивши витрати на управління запасами запасних частин і підвищуючи якість та швидкість виконання ремонтних робіт. Автором сформовано методичні підходи щодо регулювання витрат на проведення ремонтних робіт ЗЛІ та витрат на управління запасами запасних частин.
З позицій теорії логістики регулювання витрат на проведення ремонтних робіт ЗЛІ доцільно проводити шляхом вибору оператора обслуговування таких основних засобів. У роботі запропоновано методику вибору оператора ремонтних робіт на основі формування системи безконфліктних критеріїв і стандартів обслуговування, встановлення їх важливості, здійснення порівняльного аналізу значень критеріїв послуг, проведення експертної оцінки критеріїв послуг та розрахунку інтегрального (зваженого) критерію.
Порівняльний аналіз значень критеріїв послуг, забезпечених сервісним центром і власними ремонтними господарствами підприємств ВО “Рівнептахопром”, представлено на рис.6. При цьому позитивно оцінюється високі значення критеріїв К, К, К, К та низькі значення К, К, К, К, К, К, К.
Рис.6. Порівняльний аналіз значень критеріїв послуг, забезпечених сервісним центром та власними ремонтними господарствами
Інтегральний (зважений) критерій (Кзв) визначається за формулою:
|
Кзв = Ке * Вк , |
(2) |
де Ке –експертна оцінка критерію, балів;
Вк –важливість критерію, %.
За результатами проведених розрахунків можна порівняти значення інтегрального критерію та сформувати ряд придатності виконавців ремонтних робіт. У тому випадку, якщо аналіз показав, що інтегральний критерій сервісного центру перевищує відповідний показник власного ремонтного господарства, то керівництво підприємства повинно прийняти рішення щодо розподілу обсягу ремонтних робіт між сервісним центром і підприємством. Такий підхід щодо розподілу робіт забезпечить високий рівень якості обслуговування ЗЛІ та виконання ремонтних робіт і одночасне скорочення часу виконання замовлення.
Стосовно витрат на управління запасами запасних частин було сформовано управлінські моделі щодо регулювання потреб запасів (MRP-регулювання) та регулювання потреб розподілу запасів між сервісним центром і підприємствами (DRP-регулювання). Концептуальна блок-схема інтегрованої системи MRP/DRP-регулювання складових експлуатаційних витрат ЗЛІ, зокрема, витрат на управління запасами запасних частин і витрат на проведення ремонтних робіт представлено на рис.7.
Рис.7. Концептуальна блок-схема інтегрованої системи MRP/DRP регулювання структурних компонентів експлуатаційних витрат ЗЛІ
За основу при формуванні методичних підходів щодо регулювання витрат на управління запасами запасних частин ми використали принципи синергетики, за якими пов’язані сторони (сервісний центр - підприємство) функціонують та взаємодіють на добровільних засадах із врахуванням економічних інтересів кожної зі сторін, що дозволяє отримати значний економічний ефект. Регулювання величини витрат на управління запасами повинно проводитися з врахуванням залежностей між економічною ефективністю та величиною запасів запасних частин. Розглянуто ситуації виникнення позитивного та негативного ефектів у підприємств-споживачів і сервісного центру за умови зміни рівня запасів й відповідно витрат на управління запасами. Головними характеристиками позитивного економічного ефекту від спільної діяльності сервісного центру та підприємства-споживача є: скорочення середніх витрат на управління запасами у підприємства-споживача, скорочення середніх витрат часу на доставку запасних частин (можливість забезпечення Jit-постачання), наявність комунікаційного аспекту тощо. В роботі представлено методику оптимізації розподілу запасів за вартісно-кількісним аналізом (АВС-аналіз) та аналізом структури споживання запасів (XYZ-аналіз), використання якої забезпечує досягнення позитивного ефекту як сервісним центром, так і підприємством-споживачем. За результатами проведеного аналізу можна скоротити рівень запасів, відмовившись від зберігання запасів, які належать до категорії AX, AY, AZ, BX, BY, тим самим скорочуючи витрати на управління запасами. Замовлення даної категорії запасів доцільно розміщувати безпосередньо перед виникненням потреби в них так, щоб доставка запасів відбувалася безпосередньо в ремонтні цехи, обминаючи складське господарство (Jit-постачання), а витрати на зберігання й контроль якості покласти на сервісний центр. Запаси типу СX, CY, BZ, CZ через відносно низьку вартість частин чи стохастичний характер їх споживання формують категорію частин для власного зберігання. Отримані результати АВС- та XYZ-аналізу дозволяють сформувати систему регулювання потреби розподілу запасів (DRP-регулювання) між сервісним центром та підприємствами-споживачами. Формування системи DRP-регулювання дозволяє підвищити якість обслуговування споживачів за рахунок зростання частки своєчасних поставок; скоротити транспортні витрати за рахунок координації поставок; знизити рівень складських запасів завдяки точному визначенню місця й часу виникнення потреби в тих чи інших запасних частинах; а відтак оптимізувати експлуатаційні витрати ЗЛІ підприємства та знизити рівень витрат операційної діяльності підприємства.
ВИСНОВКИ
6.1. Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері управління використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо економічної оцінки ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури у навчальному процесі;
6.2. Міністерству економіки України використовувати методи регулювання рівня й структури експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури з метою досягнення оптимального рівня сукупних витрат підприємства.
Публікації у фахових виданнях
Додаткові публікації
Попко О.В. Економічна оцінка та регулювання експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01-економіка, організація і управління підприємствами. –Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2004.
Дисертаційну роботу присвячено поглибленню та розвитку теоретичних і методичних засад економічної оцінки та регулювання експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури на виробничих підприємствах з високим рівнем механізації основних процесів. В роботі розглянуто теоретичні аспекти ідентифікації експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури та запропоновано удосконалену класифікацію цих витрат із врахуванням чинних нормативних актів, що дозволило встановити порядок організації їх обліку та розподілу. Здійснено оцінку рівня, структури та динаміки цих витрат на прикладі виробничих підприємств Рівненської області, а також обґрунтовано порядок включення таких витрат до витрат операційної діяльності підприємства.
Розроблено методику оцінки експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури, яка дає змогу визначити ефективність цих витрат шляхом прямого розрахунку та опосередковано. Представлено теоретичне обґрунтування корисності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури, що дозволило деталізувати витрати за елементами корисності: стану, місця, часу, володіння. Удосконалено механізм прийняття управлінських рішень для регулювання складових експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури.
Ключові слова: засоби логістичної інфраструктури, експлуатаційні витрати, корисність, ефективність, економічна оцінка, регулювання рівня експлуатаційних витрат.
АННОТАЦИЯ
Попко О.В. Економическая оценка и регулирование эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры предприятия. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. –Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2004.
Диссертационная работа посвящена углублению и развитию теоретических и методических основ экономической оценки и регулирования эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры на производственных предприятиях с высоким уровнем механизации основных процессов.
В работе рассмотрены теоретические аспекты идентификации эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры. В результате обобщения теоретических данных предложена усовершенствованная классификация этих затрат с учетом действующих нормативных актов, использование которой на практике даст возможность более детально подойти к исследованию таких затрат, установить порядок организации их учета и распределения. В работе проведена оценка уровня, структуры и динамики эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры на примере производственных предприятий Ровенской области, а также обоснован порядок включения таких затрат к расходам операционной деятельности предприятия.
В диссертационной работе также разработана методика оценки эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры, которая дает возможность определять их эффективность традиционно (на основе ресурсного и затратного подходов) и опосредствованно (с позиций теории логистики). На основе использования ресурсного и затратного подходов к экономической оценке эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры, в работе представлено систему обобщающих показателей эффективности таких затрат, использование которой позволяет исследовать их уровень и рентабельность, а также рентабельность капитала, инвестированного в средства логистической инфраструктуры. С позиций теории логистики представлено теоретическое обоснование полезности эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры, что позволило классифицировать затраты за элементами полезности: состояния, места, времени и владения.
Усовершенствован механизм принятия управленческих решений для регулирования составляющих эксплуатационных затрат средств логистической инфраструктуры, основывающийся на формировании частных показателей с последующей взвешенной оценкой их влияния на уровень эффективности полных затрат. На основании представленного механизма регулирования составляющих эксплуатационных затрат определены условия адаптации логистических принципов к реальным механизмам функционирования предприятий с высоким уровнем механизации основных процесов.
В диссртационной работе к ключевым управленческим решениям отнесены АВС- и XYZ –анализ, логистическое планирование потребностей запасных частей (МRP-регулирование), планирование потребностей распределения (DRP-регулирование), выбор оператора обслуживания. Выбор оператора эксплуатационного обслуживания осуществлен путем формирования системы безконфликтных критериев и принятия соответственных стандартов, что позволило в качестве обобщения сравнительной оценки представить логистический профиль гипотетического оператора. Основываясь на логистической теории конфигурации, обоснованы методические положения относительно оператора обслуживания.
Ключевые слова: средства логистической инфраструктуры, эксплуатационные затраты, полезность, эффективность, экономическая оценка, регулирование уровня эксплуатационных затрат.
THE SUMMARY
Popko О.V.Economic assessment and control over operating costs of the fixed assets of logistic infrastructure of an enterprise. - Manuscript.
The dissertation paper on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - Economics, organization and management of enterprises. - National University “Lvivska Politechnika”, Lviv, 2004.
Dissertation paper covers in-depth development of theoretical and methodological fundamentals of economic assessment and control over the operating costs of the fixed assets of logistic infrastructure at production enterprises with highly mechanized basic processes.
The dissertation paper examines theoretical aspects of identification of operating costs for the fixed assets of logistic infrastructure. The improved classification of the costs on the basis of current legislative provisions was proposed as a result of the generalization. Its application into practice will allow to use a detailed approach to analyzing these operating costs and establishing the procedure for their accounting and distribution. The work contains the evaluation of the level, structure and dynamics of the costs for the fixed assets of logistic infrastructure. Production enterprises from Rivno oblast were used as an example.
In this work the methodology for assessing the operating costs of the fixed assets of logistic infrastructure was developed and that would enable to determine their efficiency in traditional and indirect manners. The theoretical justification of the utility of the operating costs for the fixed assets of logistic infrastructure and it enabled to classify the costs according to the elements the utility: place, time and possession.
The managerial decision-making mechanism to regulate the components of operating costs for the fixed assets of logistic infrastructure was improved.
Key words: fixed assets of logistic infrastructure, operating costs, utility, efficiency, economic evaluation, regulation of operating costs level.