Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Об'єднаний інститут економіки
ТИМОЩИК ЛІЛІЯ ПАВЛІВНА
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
(НА ПРИКЛАДІ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ)
Спеціальність 08.07.01 –економіка промисловості
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Об’єднаному інституті економіки НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
АЛИМОВ Олександр Миколайович,
Об’єднаний інститут економіки НАН України, завідувач відділу міжгалузевих пропорцій та промислового потенціалу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
АЛЕКСАНДРОВА Валентина Петрівна, Інститут економічного прогнозування НАН України, провідний науковий співробітник
кандидат економічних наук
СЛЄПУШКІНА Алла Сергіївна,
Київський національний технічний університет “КПІ”,
доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки
Провідна установа: Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України,
відділ проблем розвитку і розміщення галузей обробної промисловості
Захист відбудеться “30” червня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 Об’єднаного інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Об’єднаного інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий “27” травня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук О. В. Шубравська
Актуальність теми. Важливою передумовою стійкого зростання темпів промислового виробництва в ринкових умовах є реструктуризація підприємств з метою їх адаптації до вимог вітчизняного та світового ринків. Незважаючи на позитивні зміни, що намітилися в темпах зростання промисловості України з 2000 р., у цілому ситуація в галузі залишається складною. Повільно оновлюється виробничий потенціал; значна частка підприємств є збитковими або низькоефективними (у 2003 р. частка збиткових підприємств у загальній їх кількості становила 43,2 %, а сума збитків досягла 11,6 млрд грн.); продукція багатьох промислових підприємств є неконкурентоспроможною; зберігаються застарілі методи управління виробництвом. Усе це свідчить про необхідність проведення реструктуризації підприємств.
Потреба в кардинальних змінах обумовила розвиток процесів реструктуризації на багатьох вітчизняних підприємствах. Але ці процеси відбуваються з різними ступенями інтенсивності та показниками результативності. Причиною цього, зокрема, є низький рівень теоретико-методичного забезпечення процесу реструктуризації.
У наукових працях зарубіжних учених (І.Ансофа, Ж-Л.Арегля, М.Бадау, Л.Водачека, Р.Даніеля, К.Друрі, Ф.Ліндсея, Ш.Майталя, Ж.Морена, М.Портера, С.Серто, Дж.Стігліца, Дж.Стрикленда, Б.Тейлора, А.Томпсона, М.Хамера та інших) розглядаються окремі елементи процесу реструктуризації, а саме: стратегічне планування, фінансовий менеджмент, управління персоналом тощо. Останніми роками в Росії з’явилося багато різного роду наукових публікацій, присвячених проблемам реструктуризації підприємств. Найбільш значний внесок в дослідження даної проблеми внесли російські вчені М.Аістова, А.Алпатов, Л.Бєлих, Л.Бляхман, А.Грязнова, І.Мазур, Б.Мільнер, Н.Рязанова, А.Тутунджян, В.Узунов, А.Федотова, В.Шапіро та інші. Проте використати концептуальні положення наукових праць зазначених авторів у вітчизняних умовах практично неможливо без здійснення їх осмисленої адаптації до особливостей суспільно-економічної системи України.
Пошуку ефективних методів реструктуризації підприємств присвячені праці багатьох українських вчених: В.Александрової, О.Алимова, О.Амоші, Л.Батенка, Т.Беня, М.Білик, В.Гейця, С.Давимуки, С.Довбні, Л.Кальніченка, О.Мендрула, О.Парового, О.Терещенка та багатьох інших. Їх наукові розробки дозволили ефективно вирішувати ряд важливих завдань у напрямі проведення успішної реструктуризації та в цілому удосконалити діяльність підприємств в умовах ринку.
Складність і багатогранність проблеми реструктуризації підприємств обумовили невирішеність деяких методологічних питань: відсутнє єдине наукове розуміння видів, цілей, способів та етапів проведення реструктуризації, недостатньо методологічно розроблене стратегічне планування та управління процесом реструктуризації; не враховані особливості реструктуризації підприємств базових галузей промисловості, що будуть зберігати свої стратегічні позиції в перспективі. Необхідність розроблення методології реструктуризації підприємств у сучасних умовах господарювання потребує проведення нових наукових досліджень і прийняття рішень, що забезпечать прискорення адаптації підприємств до ринкового середовища і підвищення рівня їх конкурентоспроможності як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках.
Актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової проблематики Інституту економіки НАН України (нині Об’єднаний інститут економіки НАН України) у межах планів науково-дослідних робіт, зокрема фундаментальної наукової теми: “Формування збалансованого виробництва у промисловості” (номер державної реєстрації 0100U006256) та “Особливості формування міжгалузевих пропорцій розвитку промислового потенціалу” (номер державної реєстрації 0104U000482). Особисто автором обґрунтована необхідність розвитку форм і методів державного регулювання реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу та визначені їх економічні наслідки; розроблені інноваційні підходи до організації системи планування процесу реструктуризації підприємств та запропоновані способи реструктуризації промислового виробництва в гірничо-металургійному комплексі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних основ реструктуризації промислових підприємств та обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення управління цим процесом. Для досягнення мети дослідження були поставлені та вирішені такі задачі:
Об’єктом дослідження є процес реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи управління реструктуризацією підприємств ГМК з метою адаптації їх діяльності до сучасних умов господарювання.
Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є економічна теорія та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі й нормативно-правові акти України. Дисертаційне дослідження ґрунтується на таких методах: наукової абстракції та системного підходу (дозволили уточнити понятійний апарат реструктуризації, здійснити класифікацію її видів); економічного, системного і статистичного аналізу (використані для виявлення кола проблем, що виникають під час проведення реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу); кореляційного аналізу (з метою оцінювання впливу ряду чинників на результативність реструктуризації підприємств ГМК); порівняння (використаний для узагальнення світового досвіду реструктуризації підприємств і визначення ступеня його прийнятності для України); експертних оцінок (при виявленні чинників, що гальмують процеси реструктуризації в гірничо-металургійному комплексі); статистичні (для обґрунтування результатів дослідження); логічного узагальнення (при формулюванні висновків).
Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження, що виносяться на захист, полягають у комплексному теоретико-методологічному аналізі проблем реструктуризації у трансформаційній економіці України, обґрунтуванні з урахуванням світового досвіду практичних рекомендацій, розробленні цілісної концепції механізму реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Дисертантом вперше:
- виявлені особливості проведення реструктуризації підприємств в економіках різних типів: у сталій ринковій економіці реструктуризація підприємств розглядається як спосіб їх зміцнення та пристосування до динамічних умов ринку, а в перехідній –як системоутворюючий чинник формування нових ринкових відносин;
Уточнено:
Дістали подальшого розвитку:
Практичне значення одержаних результатів. У процесі дисертаційного дослідження сформовані теоретичні засади, розроблений та використаний практичний інструментарій реструктуризації вітчизняних промислових підприємств з метою їх адаптації до динамічних умов зовнішнього середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності та ефективності господарської діяльності в цілому. Практичні розробки та рекомендації автора були впроваджені:
За результатами проведеного дослідження автором підготовлено і направлено у відкрите акціонерне товариство “Баглійкокс” наукову роботу “Реструктуризація промислового виробництва (на прикладі гірничо-металургійного комплексу України)” та отримано позитивний відзив на неї (лист товариства від 20 грудня 2004 р. № 6903).
Розроблені дисертантом науково-методичні рекомендації для оцінювання тенденцій реструктуризації та пропозиції щодо реструктуризації виробничих підприємств гірничо-металургійного комплексу були використані у господарській діяльності відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” під час організації виконання їм програми реструктуризації виробництва (довідка ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” від 15 грудня 2004 р. № 1256/3).
Особистий внесок здобувача. Основні положення дисертаційної роботи розроблено автором особисто і викладені в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (м. Тернопіль, 2003 р.); “Інвестиційні стратегії сталого розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації” (м. Київ, 2004 р.); “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., з них 7 –у наукових фахових виданнях.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 248 сторінок комп’ютерного тексту, у т. ч. 167 сторінок основного тексту, 12 рисунків, 1 схема, 27 таблиць, 4 додатки, список використаних джерел із 178 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, задачі, предмет, об’єкт і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні основи реструктуризації виробництва” розглянуто сутність, види та етапи реструктуризації підприємств, проаналізовано світові тенденції розвитку цього процесу. Термін “реструктуризація” широко використовується у бізнес-практиці розвинутих країн, де реструктуризація є природним і, по суті, перманентним процесом, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності та ефективності функціонування підприємств, зростання їх ринкової вартості та інвестиційної привабливості. Існуючі в сучасній науковій економічній літературі погляди на сутність цього поняття не повною мірою відображають його зміст. Спектр форм реструктуризації та методів її реалізації є ширшим. У дисертаційній роботі на основі критичного дослідження наявних визначень поняття “реструктуризація” обґрунтовано, що сутність даного поняття повинна відображати цільову спрямованість реструктуризації, всебічно характеризувати способи її здійснення та очікувані результати.
Проведений аналіз обставин, які зумовлюють необхідність реструктуризації вітчизняних підприємств, дозволив сформулювати основну мету цього процесу. Так, для всіх галузевих підприємств основна мета реструктуризації полягає у створенні нової системи управління в ГМК, що дозволить знайти реального власника, здатного інвестувати капітал для здійснення модернізації виробництва на інноваційній основі; зорієнтує всю діяльність підприємств на задоволення потреб ринку; об’єднає в єдине ціле результати і витрати праці, дозволить запровадити режим економії всіх видів ресурсів і отримати від реалізації продукції кошти, сума яких буде достатньою для поточного функціонування виробництва.
На основі порівняння процесів реструктуризації підприємств у дореформений (радянський) і трансформаційний (пострадянський) періоди було виявлено дві основні принципові відмінності між ними. По-перше, в радянський період всі процеси реструктуризації могли бути ініційовані тільки централізовано, державною владою, а в трансформаційний період реструктуризація є одним з суттєвих стратегічних напрямів діяльності будь-якого підприємства, що прагне мати успішний бізнес, а також є ефективним ринковим інструментом підвищення рівня його конкурентоспроможності. По-друге, в трансформаційний період під реструктуризацією потрібно розуміти системний характер оптимізації функціонування підприємств, що містить взаємопов’язаний комплекс заходів, процесів та методів, а не окремі заходи з реконструкції, модернізації та удосконалення організаційної структури управління підприємств, як це було в дореформений період.
Результативність реструктуризаційного процесу значною мірою визначається якістю його організації. У дисертаційній роботі виділені етапи реструктуризації, які представлені на рис. 1.
c0
d0
c2
d0 -
c2
5