Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М.Г. ХОЛОДНОГО
РЕДЧЕНКО
Олексій Олексійович
УДК 582.29: 551.435.36 (477.75)
ЛИШАЙНИКИ ПРИМОРСЬКОЇ СМУГИ
КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВА
03.00.21 –мікологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі ліхенології і бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Науковий керівник:
доктор біологічних наук
Кондратюк Сергій Якович
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,
завідувач відділу ліхенології і бріології
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Бухало Ася Сергіївна
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,
головний науковий співробітник відділу мікології
кандидат біологічних наук, доцент Громакова Алла Борисівна
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
доцент кафедри ботаніки
Провідна установа:
Національний аграрний університет України УААН, кафедра фітопатології, м. Київ
Захист відбудеться ”28” листопада 2005 р. о 12 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 при Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01601, Київ, вул. Терещенківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01025, Київ-25, вул. В. Житомирська, 28.
Автореферат розісланий 27.10. 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
канд. біол. наук Виноградова О. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Посилення процесу перетворення рослинного покриву у наш час є однією з актуальних проблем сучасності. Підвищення антропогенного впливу на оточуюче середовище призводить до корінних змін в його структурі. Тому актуальність вивчення та моніторингу рослинного покриву територій, де спостерігається зростання виробництва, зокрема традиційної здравниці України –приморської частини АР Крим не викликає сумніву. Процес моніторингу екосистем неможливий без дослідження криптогамних рослин як складової рослинного покриву. Лишайники, як компонент біогеоценозів, є дуже чутливими, реагують на незначні зміни природного середовища та можуть виступати у ролі індикаторів означених змін. Тому одним із приоритетних завдань сучасної ботаніки є дослідження ліхенофлор окремих територій, зокрема приморських смуг.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення ліхенофлори території досліджень проводилося у рамках держбюджетних тем № 331 „Критико-систематичне, номенклатурне та флористичне вивчення спорових рослин України (на прикладі окремих груп)” (1998-2002 рр.) та № 199 “Створення кадастру рослинного світу України. Розділ Лишайники” (2003 р.), у рамках проекту INTAS: “Poikilotroph response of lichens and free living cyanobacteria and fungi on rocks in extreme environments as clue for the search for biodeteriorative processes and extraterrestrial life (ref. N 97-30778)” (1999-2001 рр.).
Мета і задачі досліджень: Метою роботи є еколого-флористичне вивчення лишайників приморської частини АР Крим та виявлення їх особливостей. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
Об‘єкт дослідження –лишайники приморської смуги Кримського півострова.
Предмет дослідження –таксономічний склад, екологія, біогеографія, фітоценологія лишайників приморської частини Криму.
Методи дослідження –методи польових досліджень (збір та камеральна обробка матеріалу); мікроскопічні методи дослідження морфологічної та анатомічної будови лишайників; методи флористичного, біогеографічного та екологічного аналізу; математичні методи порівняльної флористики.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено таксономічний склад ліхенофлори території досліджень, що нараховує 441 вид, які відносяться до 116 родів, 44 родин, 13 порядків та групи Ascomycota indet. Новими для території досліджень є 314 видів, серед яких 28 вперше наводяться для Кримського півострова, 10 видів –вперше для території України. Вперше показано проміжне положення ліхенофлори території досліджень між приморськими середземноморськими та північними бореально-неморальними ліхенофлорами на основі порівняльного флористико-систематичного аналізу. Вперше в Україні проведено спеціальне еколого-флористичне дослідження лишайників приморської смуги, що дало змогу виявити незначну частку справжніх морських та приморських видів. Вперше виявлені зміни угруповань під впливом провідних природних факторів. Описано нова для науки асоціація Ramalinetum pollinarea, що включає чотири субасоціації. На прикладі приморської частини Криму розроблено созологічну схему аналізу стану і поширення рідкісних та зникаючих видів лишайників. Проведено інвентаризацію ліхенофлор заповідних об'єктів приморського Криму та виявлено ступінь їх репрезентативності, який складає 267 видів або 60,5% від загальної кількості видів території досліджень.
Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень будуть використані під час підготовки окремих розділів "Флори лишайників України" а також монографій щодо лишайників України та суміжних територій, чергових випусків "Червоної Книги України". Результати досліджень ліхенофлор заповідних об'єктів будуть використані для складання літописів природи даних об'єктів. Отримані дані стосовно видового складу та стану угруповань лишайників можуть бути використані як фонові під час екологічного моніторингу. Підготовлено і запропоновано для охорони перелік синтаксонів та наведено відповідну їх характеристику. Запропоновані практичні рекомендації і заходи для охорони Ramalinetum pollinarea.
Особистий внесок. Робота є самостійним дослідженням. Збір матеріалу, його ідентифікація, аналіз отриманих результатів, підготовка матеріалів у вигляді статей і тез до друку та написання рукопису дисертації здійснені здобувачем особисто. Автором проведено 9 наукових експедицій до АР Крим, в результаті яких зібрано більше 1500 зразків лишайників. Здійснено таксономічний, екологічний та географічний аналіз. Проведені та опрацьовані описи окремих лишайникових угруповань. Складено конспект лишайників приморської частини Криму.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на наступних конференціях: „Актуальні питання ботаніки та екології” (конференція молодих вчених) –Херсон-Лазурне, 1998; „7-я Молодежная конференция ботаников”, Санкт-Петербург, 2000; „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (конференція молодих вчених) –Чернігів, Седнів, 2000; „The Fourth IAL symposium –Progress and problems in lichenology at the turn of the millenium”, Барселона, 2000 (Іспанія); Друга Російська ліхенологічна школа та міжнародний симпозіум молодих ліхенологів “Лишайники аридных зон” –Волгоград, 2001 (Російська Федерація); Молодіжна конференція ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" –Зноб-Новгородське, 2001; Конференція молодих вчених “Понт Эвксинский –”. –Севастополь, 18-20 вересня 2001 р.; 11 з’їзд Українського ботанічного товариства –Харків, 25-27 вересня 2001 р.; Молодіжна конференція ботаніків України "Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття" –Львів 6–серпня 2002; 14 конгрес європейських мікологів –Кацивелі, Україна, 22-27 вересня 2003.
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 19 наукових праць, з яких 4 у фахових виданнях „Український ботанічний журнал” (3) та „Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (1) та 15 публікацій у матеріалах і збірниках тез конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 10 розділів, висновку, додатку А „Анотований список лишайників приморської смуги Кримського півострова”, додатку Б „Розподіл видів лишайників приморської смуги Криму за екологічними групами”, додатку В „Розподіл видів лишайників приморської смуги Криму за еколого-географічними групами” та додатку Г „Просторовий розподіл екотопів приморської смуги Криму”. Основна частина дисертації викладена на 160 сторінках, ілюстрована 12 таблицями та 33 рисунками. Додатки займають 166 сторінок, список літератури (354 джерела) –сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. КОРОТКИЙ НАРИС ПРИРОДНИХ УМОВ
У розділі охарактеризовано географічне положення (підрозділ 1.1), тектоніку та геологічну будову (підрозділ 1.2), рельєф (підрозділ 1.3), клімат (підрозділ 1.4), ґрунтовий покрив (підрозділ 1.5) та флору і рослинність (підрозділ 1.6) приморської смуги Кримського півострова.
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладено оригінальні збори (KW, KHER, більше 1,5 тис. зразків), які зібрано протягом 1996-2005 років в результаті 9 експедиційних виїздів до 26 пунктів приморської частини Кримського півострова. Опрацьовано невизначені збори А.М. Окснера, Є.Г. Копачевської та О.Б. Блюма (KW).
Для порівняльного аналізу ліхенофлор використано коефіцієнт рангової кореляції Кендела та коефіцієнт флористичної спільності Стугрена-Радулеску (Шмидт, 1984), метод мір включення (Сёмкин, Комарова, 1977).
Під час геоботанічних описів лишайникових ценозів використовувалася стандартна методика (Egea & Llimona, 1987) та проводилася їх подальша обробка за системою Браун-Бланке.
Розділ 3. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛИШАЙНИКІВ ПРИМОРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Розділ складається з двох підрозділів: 3.1 –„Історія досліджень приморських лишайників у світі” та 3.2 –„Історія досліджень лишайників приморської частини Криму”.
Дослідження приморських ліхенофлор ведуться з початку 20 ст. за чотирма напрямками: флористичним (Alonso & Egea, 1994; John, 1996; Poelt, 1965; Nimis & Poelt, 1987; Sipman & Raus, 1999), еколого-флористичним (Knowles,1913; Stephenson & Stephenson, 1952; Lewis, 1961, 1964; Fletcher, 1973 a, b, 1975), систематичним (Arup, 1995; Santesson, 1939, 1992) та ліхеноценотичним (Egea,1989; Egea, Llimona, 1987).
В Європі найбільш дослідженим є її північне узбережжя (Велика Британія, Скандинавія), найменш –південне (Середземне море). Спеціальних еколого-флористичних праць щодо приморських ліхенофлор Середземноморської флористичної області до останнього часу не проводилось, хоча певну увагу лишайникам приморської смуги Криму приділяли ряд дослідників (Ришави, 1891; Зеленецкий, 1896; Vainio, 1899; Воронихин, 1908; Еленкин, 1911; Мережковский, 1920а, б; Окснер, 1956, 1968; Тарасова, Толпышева, 1978; Копачевская, 1986; Ходосовцев, 1999, 2004; Szatala, 1942, 1960; Degelius, 1954). Однак спеціальних досліджень приморської ліхенофлори в Україні не проводилося. За літературними даними, для приморського Криму до наших досліджень було відомо 127 видів лишайників.
Розділ 4. СИСТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІХЕНОФЛОРИ
На основі камерального опрацювання власних зборів, зборів інших колекторів та опрацювання літературних джерел нами складено загальний флористичний список лишайників, який включає 441 вид, що відносяться до 116 родів, 44 родин 13 порядків та групи Ascomycota indet. З них 314 видів є новими для території досліджень, серед них 28 вперше наводяться для Кримського півострова, 10 видів: Gyalecta geoica (Wahlenb.) Ach., Diplothomma murorum (Massal.) Coppins, Opegrapha celtidicola (Jatta) Jatta, Pyrenocollema orustense (Erichsen) A. Fletcher, Schismatomma graphidioides (Leighton) Zahlbr., Rinodina subglaucescens (Nyl.) Sheard., Verrucaria amphibia R. Clem. apud Ach., V. ditmarsica Erichsen, V. fusconigrescens Nyl., V. halizoa Leighton для території України наводяться вперше.
Основою ліхенофлори приморського Криму є порядок Lecanorales, який нараховує 261 вид (59,5% від загальної кількості видів, 69 родів та 20 родин). Вагоме місце також посідають порядки Teloschistales (59 видів або 13,4%, 4 роди та 1 родина) та Verrucariales (42 види або 9,5%, 9 родів та 1 родина).
Приморська ліхенофлора Криму нараховує у своєму складі 44 родини. До провідних за кількістю видів родин входять Teloschistaceae (59 видів), Physciaceae (41), Parmeliaceae (39), Lecanoraceae (35), Bacidiaceae (24), Collemataceae (22), Roccellaceae (13) Hymeneliaceae (13), Cladoniaceae (12), Pertusariaceae (11), Acarosporaceae (10). Середня кількість видів в родині 10,2. Наявність в спектрі провідних за кількістю видів таких родин, як Teloschistaceae, Collemataceae, Verrucariaceae (42 види, 9,5%), Hymeneliaceae (13 видів, 2,9%) та Acarosporaceae (10 видів, 2,3%) наближує ліхенофлору території досліджень до давньосередземноморських ліхенофлор, де ці родини займають провідні положення (Голубкова, 1983; Кудратов, 1985). Досить високе положення родини Pertusariaceae (11 видів або 2,5%) та Cladoniaceae (12 видів або 2,7%) свідчить про вплив неморального та бореального елементів на формування ліхенофлори приморської частини Криму. Вагома роль представників родини Roccellaceae (13 видів, 2,9%) свідчить про зв‘язки досліджуємої території із західно-середземноморськими ліхенофлорами.
У складі ліхенофлори приморської частини Криму налічується 115 родів. Середня кількість видів у роді –,8. До 15 провідних родів відносяться 219 видів, що складає 49,7% від загальної кількості видів. Провідними за кількістю видів родами виступають: Caloplaca (49 видів, 11%), Lecanora (33 види, 7,5%), Verrucaria (26 видів, 5,8%), Collema (16 видів, 3,6%), Lecania (11 видів, 2,5%), Cladonia (11 видів, 2,5%), Aspicilia, Ramalina, Rinodina (по 10 видів, 2,3% кожний), Acarospora та Candelariella (по 8 видів, 1,8 % кожний), Melanelia, Opegrapha, Rhizocarpon (по 7 видів, 1,6% кожний), Arthonia (6 видів, 1,4%). Наявність серед провідних родів таких як Caloplaca, Collemа, Ramаlina, Arthonia, з одного боку, наближує приморську ліхенофлору Криму до власне середземноморських, з іншого, вагоме положення родів Verrucaria, Aspicilia та Acarospora виявляє спорідненість досліджуваної флори з давньосередземноморськими (аридними) флорами. Велика кількість видів з роду Lecanora та Melanelia свідчить про значний вплив неморальних та бореальних флор. Майже половина родів (52) представлені по 1 виду, що свідчить про значний вплив міграційних процесів на формування ліхенофлори території досліджень.
Таким чином, аналіз систематичної структури ліхенофлори приморської смуги Криму дозволяє зробити висновок про проміжне її положення між середземноморськими (західними), давньосередземноморськими (східними) та бореальними (північними) ліхенофлорами. Останнє, на нашу думку, пов’язане з географічним положенням Кримського півострова на межі помірного та середземноморського кліматичних поясів (Природа УССР. Климат, 1984), Середземноморської та Неморальної (Циркумбореaльної) флористичних областей (Геоботанічне районування УССР, 1977). Всі ці фактори, а також положення території досліджень на межі суходолу та моря зумовлюють екотонний характер ліхенофлори регіону досліджень.
Аналіз порівняння приморських ліхенофлор Марокко, Італії, Греції, Сардинії, Скандинавії за систематичною структурою, вказує на значну спорідненість ліхенофлор приморського Криму, приморської Греції та приморської Італії. Вказані ліхенофлори утворюють окрему плеяду на рівні 0,7 (Рис. 1). До другої групи входять приморські ліхенофлори Великої Британії та Скандинавії.
F
D
E
B
A