Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
5. ПОТЕНЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
В результаті проведених досліджень, запропонований оптимальний режим термічної обробки сталі, що вміщує бор 20Г2Р, який дозволяє одержати високий комплекс механічних властивостей.
Мета дослідження полягала в тому, щоб вивчити зміни структури і властивостей борвміщуючої сталі, при різних режимах термічної обробки.
Для виробництва високоміцних кріпильних виробів в останні десятиліття використовують сталі, що вміщують бор. Мікролегування бором, не робить впливу на твердість сталі, підсилюють її прокалюваємость і здібність до термозміцнення в процесі термічної обробки вуглецевих і низьколегованих сталей. В зв'язку з цим перспективним матеріалом для виробництва високоміцних кріпильних виробів холодною висадкою служить борвміщуюча сталь 20Г2Р.
Актуальність даної роботи – розробка режимів прискореного сфероідизуючего відпалу для сталі, що вміщує бор вживаних при холодній висадці кріпильних виробів. В даний час немає можливості розрахувати економічний ефект від застосування даного режиму термічної обробки у виробництві. Очевидно одне, що цей ефект буде значно вищий за витрати на проведення дослідження.
Витрати на проведення досліджень складаються з витрат на основні матеріали, допоміжні матеріали, енергетичні витрати, ремонтний фонд, амортизацію, заробітну платню учасників виконання дослідницької роботи, нарахування на заробітну платню накладні витрати [21].
5.1 Витрати на основні матеріали
Основним матеріалом при проведенні досліджень є зразки з сталі 20Г2Р. Але оскільки вартість зразків, порівняно з вартістю загального дослідження мізерна, то витрати на основні матеріали приймаємо за нуль.
5.2 Витрати на допоміжні матеріали
Витрати на допоміжні матеріали включають витрати на електроенергію, листи шліфувального паперу, реактиви для того, що труїть зразки, фотопластини, фотопапір, фотореактиви і т.д.
Витрати на допоміжні матеріали розраховують по формулі:
, (5.1)
де Квсп. м. – кількість допоміжного матеріалу;
Цвсп. м. – ціна однієї одиниці матеріалу.
У табл.5.2 приведені витрати на допоміжні матеріали, використовувані при виконанні даної роботи, з вказівкою їх кількості, ціни за одиницю і об'єму витрат на кожен вид матеріалу.
Всі ціни узяті як середня ціна торгових підприємств міста.
Таблиця 5.2 – Витрати на допоміжні матеріали
|
Найменування матеріалу |
Одиниці вимірювання |
Ціна, грн.. |
Кількість |
Витрати, грн. |
|
Лист шліфувального паперу |
шт |
3,00 |
4 |
12,00 |
|
Спирт етиловий, 70% |
л |
15,00 |
2 |
30,00 |
|
4 відсотковий розчин HNO3 |
кг |
10,00 |
0,3 |
3,6 |
|
Проявник УП-2 |
шт |
0,9 |
5 |
6,00 |
|
Фіксаж |
шт |
1,5 |
5 |
10,00 |
|
Фотопластини |
шт |
2,0 |
20 |
60,00 |
|
Фотопапір |
шт |
0,5 |
40 |
60,00 |
|
Разом |
169,6 |
5.3 Витрати на електроенергію
Витрати на електроенергію визначаються залежно від потужності устаткування, яке використовується і часу його роботи (5.2)
, (5.2)
де ЗЭ – витрати на електроенергію, грн;
N – потужність устаткування, кВт;
Ц – вартість 1кВт•ч електроенергії, грн;
τ – час роботи устаткування, ч.
На сьогодні 1кВт•ч електроенергії коштує 0,77 грн.
Витрати на електроенергію приведені табл. 5.3
Таблиця 5.3 – Витрати на електроенергію
|
Найменування устаткування |
Потужність, кВт |
Час роботи, год. |
Витрати електроенергії, кВт |
Витрати, грн. |
|
|
Група 2 |
Універсальна випробувальна машина “Instron” |
1 |
7 |
7,0 |
5,39 |
|
Мікроскоп |
0,45 |
12 |
5,4 |
4,16 |
|
|
Машина для друку |
0,1 |
5 |
0,5 |
0,39 |
|
|
Шліфувальна машина |
0,2 |
8 |
1,6 |
0,56 |
|
|
Полірувальна машина |
0,4 |
6 |
2,4 |
1,85 |
|
|
ПЭВМ |
0,9 |
14 |
12,6 |
9,7 |
|
|
Разом |
21,49 |
5.4 Витрати на поточний ремонт
Визначення витрат на поточний ремонт і зміст здійснюється тільки для дорогого устаткування. При виконанні досліджень до такого відносимо: мікроскоп “Neophot-2”, дослідницька установка “Instron”, обчислювальна машина.
Витрати на зміст і поточний ремонт устаткування можуть бути визначені відповідно до балансової вартості устаткування і середніх норм витрат на поточний ремонт, які виражені у відсотках від балансової вартості.
, (5.3)
де З – середня норма річних витрат на поточний ремонт устаткування у відсотках до балансової вартості. З = 3 – 5% [22]
Сб – загальна балансова вартість устаткування, грн.
Для мікроскопа приймаємо вартість рівну 8000 грн., для дослідницької установки – 10000 грн., для ПЭОМ – 4000 грн. Ціни на устаткування приведені як середні ціни виробників цього устаткування.
Тоді для мікроскопа витрати складають:
З Т.Р.= ( 8000 ×0,008 ) / 100 = 0,64грн
Для дослідницької установки витрати складають:
З Т.Р. =( 10000 ×0,005 ) / 100 = 0,5грн.
Для ПЭОМ витрати складають:
З Т.Р. =( 4000 ×0,009 ) / 100 = 0,36грн
Таким чином, на чотири місяці, поки йдуть дослідження, витрати на поточний ремонт складуть:
З Т.Р. =( 0,64 + 0,5 +0,36 ) = 1,5грн
5.5 Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування впродовж проведення научно- дослідницької роботи визначають по формулі (5.4)
, грн (5.4)
де Сб – загальна балансова вартість устаткування у відсотках до його балансової вартості;
а – норма амортизації устаткування у відсотках до його балансової
вартості. а =15-25% [22].
Для дослідницької установки амортизаційні відрахування складають:
А = ( 10000 × 0,03 ) / 100 = 3 грн
Для мікроскопа амортизаційні відрахування складають:
А = ( 8000 × 0,05 ) / 100 = 4 грн
Для шліфувальної машини амортизаційні відрахування складають:
А = ( 250 × 0,02 ) / 100 = 0,05 грн
Для полірувальної машини амортизаційні відрахування складають:
А = ( 200 × 0,02 ) / 100 = 0,04 грн
Для друкарської машини амортизаційні відрахування складають:
А = ( 350 × 0,01 ) / 100 = 0,03 грн
Для ПЭОМ амортизаційні відрахування складають:
А = ( 4000 × 0,06 ) / 100 = 2,40 грн.
Таким чином, на чотири місяці, поки йдуть дослідження, амортизаційні
відрахування складуть:
А = 3 + 4 + 0,05 + 0,04 + 0,03 + 2,40 = 9,52
5.6 Витрати на оплату праці
Оплата праці наукових співробітників, які проводили дослідження, здійснюється по кошторису відповідно до посадового окладу. Для виконання дипломної роботи учбовим планом передбачено чотири місяці, з урахуванням переддипломної практики.
За цей період заробітну платню керівнику дипломної роботи розраховують по формулі:
ЗПрук. = τ × ЗПчас. ,
де τ – тривалість керівництва дипломної дослідницької роботи;
ЗПчас – годинна мінімальна тарифна ставка для провідного наукового співробітника, яка складає 1155,0 грн./мес.
ЗПрук = 1155,0грн./мес.×4мес. = 4620,00 грн.
Проводячи науково-дослідну роботу студент-дипломник працюючи на посаді лаборанта на півставки одержує заробітну платню у розмірі 545,00грн./2=272,05 грн.
ЗПст. = 4 мес. × 272,05грн./мес. = 1090,00 грн.
Таким чином, загальні витрати по оплаті праці дорівнюють:
ЗП = ЗПрук + ЗПст. = 2576,00 грн. + 764,00 грн. = 3340,00 грн.
5.7 Нарахування на заробітну платню
Згідно з чинним законодавством відрахування від фонду заробітної платні складають: на соціальне страхування – 1,4 %, до фонду зайнятості – 1,6%, до пенсійного фонду – 33 %, до фонду нещасних випадків – 0,66 %.
Тоді відрахування по заробітній платні складають:
Зотч. = (0,014+0,016+0,33+0,066)×5710,00 = 2432,46 грн.
5.8 Накладні витрати
Накладні витрати включають всі витрати, що відносяться до вартості цієї роботи непрямим шляхом. Накладні витрати визначають виходячи з нормативу, встановленого у відсотках до суми витрат за попередніми статтями кошторису (20 % від усіх витрат)[21], по формулі:
Зн.р.= ( Зо.м. + Звсп.м. + Зэ + Зт.р. + ЗА + Ззп + Зотч )×0,2 , грн. (5.5)
Зн.р.=0,2×(0+169,00+21,49+1,5+9,52+5710,00+2432,46)=1668,8грн.
Загальні витрати на виконання дипломної дослідницької роботи приведені в табл.5.8
Таблиця 5.8 – Загальні витрати на виконання дипломної дослідницької роботи
|
Статті витрат |
Сума, грн. |
Структура, % |
|
– |
– |
|
169,00 |
1,95 |
|
21,49 |
0,2 |
|
1,5 |
0,01 |
|
9,52 |
0,09 |
|
5710,00 |
57,02 |
|
2432,46 |
24.2 |
|
1668,8 |
16.6 |
|
Разом |
10012,8 |
100,0 |
Остаточна ціна дослідницької роботи (Цр) визначається по формулі:
Цр = З + 0,15 × З,
де 0,15 – плановий прибуток від дослідницької роботи;
З – витрати на виконання роботи, грн.
Цр = 1001,8 + 0,15 × 10012,8 = 11514,72 грн.
5.9 Економічний ефект
Визначення економічної ефективності результатів досліджень скрутно, оскільки невідомі витрати і результати впровадження одержаної наукової інформації в умовах промислового виробництва.
Проте застосування рекомендованого режиму термообробки дозволить збільшити термін служби кріпильних виробів виготовлених із сталі 20Г2Р. Останні належать до металопродукції відповідального призначення. Отже збільшення терміну служби, а також підвищення надійності металоконструкцій, виготовлених з конструкційних борвміщуючих сталей, дозволить скоротити витрати на дорогі легуючі елементи.
Тому можна сказати, що економічний ефект від впровадження режиму термообробки сталі 20Г2Р вживаній для холодної висадки буде чималим і перекриє витрати на проведення досліджень.