Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
Ситуаційна задача.
Хвора Д, 12 років. Скаржиться на періодичний гострий біль у надчеревній ділянці і справа від пупка (частіше натще або після їди), печію, закрепи. Хворіє близько року. Інколи приступ болю супроводжується блюванням. Харчується нерегулярно, часто в сухом’ятку. У 5 років перехворіла на сальмонельоз, у 6 років на епідемічний паротит. Батько хворіє на виразкову хворобу шлунка.
При огляді – шкіра бліда, суха. При пальпації спостерігається болючість в епігастрії, пілоролуоденальній зоні. Позитивний симптом Менделя. Загальний аналіз крові без патологічних змін. Фракційне дослідження шлункового соку: дебіт базальної секреції 28 мг, дебіт стимульованої секреції 220 мг. ФЕГДС: поверхневий астральний гастрит, поверхневий дуоденіт, ДГР ІІ-ІІІ ступеня, недостатність кардії І ступеня, РЕ ІІ ступеня.
Завдання.
Еталон відповіді.
Список літератури
Відповіді на тести для контролю знань
|
Тема 1 |
1 – 3 |
2 - 3 |
3 - 2 |
4 - 2 |
5 - 1 |
6 - 2 |
|
7 – 1 |
8 - 2 |
9 - 1 |
10 - 2 |
11 - 1 |
12 - 2 |
|
|
13 – 2 |
14 - 2 |
15 - 4 |
Тема 1. Гострі та хронічні гастрити. Етіологія, клініка, лікування, профілактика. Гастродуоденіт та дуоденіт у дитячому віці.
Гастродуоденальна патологія займає особливе положення серед захворювань травної системи. Це визначається головним чином тією роллю, що грає дванадцятипала кишка у фізіології і патології травлення. Будучи свого роду гіпофізом травного тракту, дванадцятипала кишка за допомогою дуоденальних гормонів здійснює регуляцію секреторної, рухової і евакуаторної функцій усіх його органів. Тому поразки дванадцятипалої кишки неминуче позначаються на характері діяльності суміжних органів, сприяючи виникненню функціональних розладів жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, кишок.
Гострий гастрит – це гостре запалення слизової оболонки шлунка.
Етіологія і патогенез. Захворювання обумовлене аліментарними (порушення харчового режиму, переїдання, уживання надлишкової кількості солодощів, незрілих фруктів, гострих страв, прийом деяких лікарських речовин) або інфекційними факторами (уживання харчових продуктів, інфікованих протеєм, сальмонелами, кишкової паличкою, стафілококами й ін). У результаті впливу патогенних факторів відбувається масивна інфільтрація лейкоцитами слизової оболонки шлунка, осередкове нагромадження лейкоцитів, переважно навколо кровоносних судин і в зоні залоз, що гинуть, порушення секретоутворення, скупчення серозного або фібринозного ексудату в глибині і на поверхні слизової оболонки.
Клініка
Аліментарна форма гострого гастриту зв'язана з порушенням харчового режиму. Захворювання починається раптово, частіше увечері або вночі. Загальний стан порушений, характерна млявість, буває підвищення температури. З'являються нудота, біль в епігастральній ділянці, блювота неперетравленою їжею, що приносить полегшення. При пальпації живота відзначається розлита болючість, найбільш виражена в надчеревній ділянці, метеоризм. Після блювоти дитина заспокоюється і наступного дня зберігається лише деяка млявість, поганий апетит, неприємний запах з рота, іноді хитливий стілець, частіше однократний.
Токсично-інфекційна форма гострого гастриту розвивається в результаті впливу на організм мікробів або токсинів унаслідок вживання інфікованих харчових продуктів. Інкубаційний період від декількох годин до 2 доби. Клінічна картина характеризується підвищенням температури до 39-40 градусів, слабкістю. Шкіра бліда, з'являється нудота і блювота неперетравленою їжею з великою кількістю слизу й іноді домішкою жовчі, нерідко повторювана. Часто відзначається хитливий стілець.
3
При огляді виражені явища токсикозу і ексикозу: дитина млява, відмовляється від їжі, шкіра і видимі слизові сухі, язик густо обкладений сіруватим нальотом. При пальпації живота відзначається розлита болючість, більш виражена в епігастральній ділянці.
Диференціюють з гострими хірургічними захворюваннями черевної порожнини - апендицитом і інвагінацією.
Лабораторно проводять бактеріологічне дослідження блювотних мас і калу.
Лікування гострого гастриту. Промивання шлунка через зонд 1% розчином натрію бікарбонату, ізотонічним розчином натрію хлориду або теплою водою. Дітям старшого віку можна дати випити кілька склянок зазначеного питва з наступним штучним викликанням блювоти. Після промивання призначають ліжковий режим, рясне питво, грілку на живіт. При повторній блювоті й ознаках ексикозу показане внутрішньовенне краплинне введення сольових розчинів або плазмозамінників (5% розчин глюкози, розчин Рінгера, реополіглюкін, неогемодез.)
Протягом першої доби дозволяється тільки рясне питво. На другий день дають чай із сухарями, фруктовий кисіль, каші на воді. У наступні дні додають відварене м'ясо у вигляді фрикадельок, сир, кефір, картопляне пюре, черствий хліб і поступово переходять на звичайну вікову дієту. У перші дні дитину годують через 3-4 години невеликими порціями.
У продовженні 2-3 тижнів після виписки зі стаціонару дитина повинна знаходитися під спостереженням лікаря. Виключаються пряності, гострі і жирні блюда, обмежуються смажена їжа, сирі фрукти й овочі, свіжий хліб.
Ніфуроксазід - нітрофуран, діє на грампозитивні бактерії (стафілококи, стрептококи), а також на грамнегативні кишечні бактерії (сальмонелла, шмгелла, протей). Не руйнує нормальну бактеріальну мікрофлору. Майже не реабсорбується із травного каналу. Випускається в таблетках 100мг і суспезії 90 мл (в 5 мл суспезії - 220 мг). Дози: таблетки - до 6 років - 1 таблетка кожні 6 годин, після 6 років - 2 таблетки кожні 6 годин протягом 6 днів; суспезія - діти до 6 місяців - 2 чайні ложки на день; діти після 6 місяців - 3 чайні ложки на день; старші - 1 чайна ложка кожні 6 годин.
Хронічний гастрит і гастродуоденіт
Класифікація
І. По розповсюдженості:
Гастрит
обмежений — антральний
фундальний
розповсюджений
Дуоденіт
ІІ. По походженню:
16
11.Норми дебіту соляної кислоти.
12.В якості стимулятора шлункової секреції при проведенні фракційного дослідження шлункового соку використовують
13.Антацидна дія характерна для.
14.Мінеральні води при зниженій секреції слід вживати
15.Які з нижче приведених засобів протипоказані при шлунково-стравохідному рефлюксі.
15
Тести для контролю знань
1.Ведуча гастроентерологічна патологія у дітей.
2.В класифікації хронічних гастриту і дуоденіту виділяють все, крім:
3.Основними критеріями, що характеризують хронічний гастрит типа А є наступні, крім:
4.Антитіла до хелікобактерій характерні для
5. Антитіла до парієтальних клітин і внутрішнього фактору характерні для
6.При автоімунному гастриті кислотність
7.Для якого типу секреції характерні закрепи?
8.Для якого типу секреції характерним є переважання диспепсичного синдрому на больовим.
8.1. Підвищеного.
8.2. Зниженого.
9.Для ураження якого відділу характерні болі одразу після їди?
4
первинний
вторинний
ІІІ. По періоду захворювання:
Загострення
Неповна клінічна ремісія
Повна клінічна ремісія
Клініко-ендоскопічна ремісія
ІV. По характеру шлункової секреції:
Підвищена
Нормальна
Знижена
V. По морфологічним формам:
Ендоскопічні (фіброезофагогастродуоденоскопія – ФЕГДС)
Гістологічні (біопсія)
VІ. За типом.
Хронічний гастрит А (автоімунний)
Хронічний гастрит В (зв’язаний з інфікуванням кампілобактеріями)
Реактивний рефлюкс-гастрит С (хімічні подразники, жовч, нестероїдні протизапальні препарати)
Змішаний гастрит.
Патогенез.
Етіологічний фактор
Хронічний гастрит А – це автоімунний гастрит. Характеризується швидким розвитком дифузної атрофії слизової оболонки шлунку, що обумовлено продукцією антитіл до парієтальних клітин і внутрішнього фактора (блокують зв’язування вітаміну В12 з внутрішнім фактором.). Від батьків успадковується схильність до автоімунних процесів. Процес локалізується в області тіла і дна шлунку, де спеціалізовані залози замінюються епітелієм кишечнику (кишкова метаплазія слизової оболонки). Внаслідок низького вмісту соляної кислоти за типом зворотного зв’язку підвищується рівень гастрину в шлунковому вмісті і крові.
5
Хронічний гастрит В. Зв’язаний з інфікуванням пілоричними гелікобактеріями. Уражається переважно антральний відділ, в подальшому процес розповсюджується на дно шлунку. Основний шлях зараження – пероральний. Бактерії прикріплюються до епітеліальних клітин, проникають усередину крипт шлунку, руйнують захисний шар слизу і таким чином забезпечують доступ для шлункового соку і протеолітичних ферментів до тканин. В наслідок цього формується локальна імунна відповідь, яка супроводжується виробленням антитіл, лейкоцитарною інфільтрацією слизової оболонки, набряком, гіперемією, порушенням трофіки в ділянці запалення. Можуть вироблятися антитіла проти гастринутворюючих клітин (G-клітини), що супроводжується зниженням вмісту гастрину.
Супутні фактори:
- Екзогенні: тривале порушення режиму і характеру харчування, медикаменти – саліцилати, нестероїдні протизапальні, сульфаніламіди та ін.
- Ендогенні: дуодено-гастральний рефлекс, ендокринні захворювання, тканинна гіпоксія, алергія, спадково обумовлена гіперхлоргідрія шлункового соку і слаба протекторна функція слизу.
Порівняльна характеристика хронічного гастриту А і В
|
Критерії |
Тип А |
Тип В |
|
Морфологічні |
||
|
Переважна локалізація |
Дно, тіло |
Антрум |
|
Запальна реакція |
Невиражена |
Виражена |
|
Атрофія |
Первинна |
Вторинна |
|
Ерозії |
Рідко |
Часто |
|
Імунологічні |
||
|
Інфекційний фактор (геликобактер пілорі) |
Немає |
Є |
|
Антитіла до гелікобактерій |
Немає |
Є |
|
Антитіла до парієтальних клітин |
Є |
Немає |
|
Антитіла до внутрішнього фактору |
Є |
Немає |
|
Клінічні |
||
|
Підвищення гастрину в крові |
Є |
Немає |
|
Гіпоацидність |
Виражена |
Будь-яка секреція |
|
В12-дефіцитна анемія |
Є |
Немає |
|
Сполучення з виразковою хворобою |
Рідко |
Часто |
Клініка.
Больовий синдром – обумовлений спастичними явищами або розтягуванням шлунку при затримці евакуації його вмісту. В залежності від того, як зв’язаний біль з прийомами їжі можна визначити рівень ураження. При ураженні тілі і дна шлунку – виникає одразу після їди, при ураженні
14
При захворюванні стравоходу приймають до їди, при інших – коліти – після їди). До року – по 1 пакетику на добу, від 1 до 2 років – по 2 пакетика, у старших дітей 2-3 пакетика на добу.
Показанням для використання є також гастрити, гостра і хронічна діарея (абсорбція і нейтралізація токсинів, вірусів, бактерій, відновлення епітелію, збільшення кількості слизу), синдром подразненої товстої кишки.
4. Антациди
Схема диспансерного нагляду за хворими на хронічний гастрит і гастродуоденіт.
|
Кратність огляду спеціалістами |
Педіатр 1 раз в квартал на першому році після загострення, у подальшому - 2 рази на рік, огляди лор-лікаря, стоматолога, невропатолога 1-2 рази на рік. |
|
Методи дослідження |
Загальний аналіз крові та сечі – 1 раз на рік, калу на гельмінти 2 рази на рік, ФЕГДС, дослідження шлункової секреції кожний рік протягом перших 2-х років після загострення, у подальшому – за призначенням лікаря. Проведення діагностики хелікобактеріозу – по потребам. |
|
Щеплення |
В стадії реміссії. |
|
Група занять по фізкультурі |
Звільнення від занять фізкультурою на 6 міс, далі - спеціальна група, на другому році після загострення - підготовка, з 3-го року – основна зі звільненням від спортивних змагань. |
|
Тривалість спостереження |
5 років ремісії. |
|
Критерії зняття з обліку |
Відсутність клінічних і ендоскопічних ознак хвороби, нормалізація кислотоутворюючої функції шлунку. |
Питання та завдання для самоконтролю
13
Препарати, що використовуються при лікуванні гастроезофагального і дуоденогастрального рефлюксів.
1. Гастрокінетики
Метоклопрамід (церукал, реглан). Є центрально діючим дофамінолітиком, завдяки чому, як аміназін, знижує збудливість пускової хемочутливої зони продовгуватого мозку і блювотного центру. Специфічно впливає на моторну функцію шлунково-кишкового тракту: розслаблює стравохід, прискорює рух по ньому їжі, але посилює тонус і скорочення нижнього сфінктеру стравоходу, запобігаючи зригуванням і блювоті; прискорює випорожнення шлунку, розслабляє пілоричний сфінктер, що також протидіє розвитку зригувань і блювоти; прискорює рух їжі по тонкому кишечнику, але при цьому не посилює його перистальтику і тому не призводить до виникнення поносів. Вплив метоклопраміду на моторику шлунково-кишкового тракту відносять за рахунок його непрямої холіномиметичної дії. Доза 0,5-1 мг/кг на добу. Випускається в таблетках по 10 мг і в ампулах 0,05% розчину 2 мл.
Мотіліум - Motilium (domperidone) - антагоніст дофаміна, що має аналогічно метаклопраміду протиблювотні властивості. Але, на відміну від метоклопраміду, швидко не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Не можна використовувати одночасно з антацидними і антисекреторними препаратами (знижують біологічну доступність мотіліуму). Випускається в таблетка 10 мг. Використовують у дітей старше 5 років. По 0,5-1 таб. 3 рази на день за 15-30 хв до їжі.
Перистил (цизаприд). Випускається в таб по 5 і 10 мг і в суспензії (1мг в 1мл) 60 мл у флаконі.
Антагоніст серотонінових рецепторів. Стимулює моторику шлунково-кишкового тракту завдяки збільшенню вивільнення ацетилхоліну в стінці кишки. Не має антидопамінової і прямої парасимпатичної активності, не впливає на вивільнення пролактіну і секрецію гастрину. Тривалість лікування гастроезофагальної рефлексної хвороби складає 12 і більше тижнів. Використовують у дітей будь-якого віку, до 12 років у вигляді суспензії по 0,2 мг/кг 3-4 рази на день. Для дітей старше 12 років – по 10 мг 3-4 рази на день за 15-30 хвилин до їди.
2. Білігнін – зв'язує жовчні кислоти в дванадцятипалій кишці, тим самим зменшуючи закид жовчі в шлунок. Приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день перед їжею
3.Смекта (диоктаздрический смектит) – випускається у вигляді порошку для приготування суспензії. При гастроезофагальному рефлюксі і езофагіті захищає слизову оболонку від подразнюючої дії при рефлюксі, забезпечує нормальну роботу стравоходу.
6
антрального відділу шлунку і 12-палої кишки – голодний, нічний, або через 1,5-2 години після їди.
Диспепсичний синдром – відрижка їжею і кислим, нудота, блювота, схильність до закрепів (при підвищеній кислотності) або нестійким випорожненням (при зниженій кислотності), печія (при супутньому гастро-езофагальному рефлюксі).
Інтоксикаційний синдром – слабкість, втомлюваність, поганий апетит, схуднення, головний біль.
Астено-вегетативний синдром – головний біль, головокружіння, емоціональна нестійкість, дратливість.
Клінічні ознаки секреторної активності шлунку
|
Ознака |
Підвищена секреція |
Знижена секреція |
|
Тип гастриту |
В |
А |
|
Моторика шлунку |
Спастичні явища |
Гіпотонія |
|
Відрижка |
Кислим |
Їжею, з запахом тухлих яєць, повітрям |
|
Випорожнення |
Закрепи |
Нестійкі |
|
Переважає синдром |
Больовий |
Диспепсичний |
|
Метеоризм |
Не характерний |
Характерний |
Дослідження секреторної функції шлунку
Нормативи шлункової секреції (фракційне дослідження шлункового соку).
|
Натще |
Базальна секреція (ВАО) |
Стимульована секреція (МАО) |
|
|
Кількість шлункового секрету |
0-40 мл |
Всього 50-100 мл |
Всього 100-140 мл |
|
Загальна кислотність |
10-20 т.о. |
40-60 ммоль/л 20-50 т.о. |
80-100 ммоль/л 40-80 т.о. |
|
Вільна соляна кислота |
0-20 т.о. |
20-40 ммоль/л 10-28 т.о. |
65-85 ммоль/л 20-60 т.о. |
|
Дебіт вільної соляної кислоти |
1-4 ммоль/год 20-40 мг 1,5-2,0 мекв/год 1,5-5,5 ммоль/л |
6,5-14 ммоль/год 40-180 мг 2-2,5 мекв/год 16-24 ммоль/л |
Співвідношення ВАО до МАО = 1/6
Визначення дебіту соляної кислоти:
7
Д = 0,0365 х (V1 х Е1 + V2 х Е2 + ....... Vп х Еп), де
V – об’єм даної порції шлункового соку в мл
Е – концентрація соляної кислоти в титраційних одиницях
0,0365 – кількість соляної кислоти в 1 мл соку при її концентрації 1 т.о.
В якості стимуляторів використовують підшкірне введення гістаміну в дозі 0,008 мг/кг (субмаксимальна стимуляція) або пентагастрин і тетрагастрин в дозі 6 мг/кг. Пероральні сніданки (капустяний відвар, капустяний сік, кофеїн та ін.) використовують рідко
Внутрішлункова РН-метрія.
В основі методу - визначення концентрації вільних іонів водню. Це більш чутливий метод в порівнянні з фракційним дослідженням шлункового соку. За допомогою цього метода можна діагностувати гастроезофагальний рефлюкс і проводити добовий моніторинг шлункової кислотності.
РН вмісту стравоходу в нормі більше 6. При зсуві в кислу сторону діагностується шлунково-стравохідний рефлюкс.
РН шлункового вмісту в ділянці тіла шлунку:
Менше 1,5 - гіперацидність
1,6-2,1 - нормацидний стан
2,1-4,9 - помірна гіпоацидність
5,0-6,0 - виражена гіпоацидність
більше 6 - анацидність.
РН вмісту пілороантрального відділу - 5,5-6,0.
Кислотонейтралізуюча функція: РН = РНпілоронатр - РНтіло.
РН 4 - компенсована
РН = 1-4 - субкомпенсована
РН 1,5 - декомпенсована
Беззондові методи
Використовуються в тих ситуаціях, коли протипоказане зондування шлунку. Дозволяють зробити орієнтовне судження про кислотність.
Метод іонообмінних смол – оснований на здатності іонів індикатора (іонообмінна смола) обмінюватись в шлунку на таку ж кількість іонів водню. При цьому індикатор звільняється від смоли, всмоктується в кишечнику і виділяється з сечею, де і виявляється.
Визначення уропепсину корелює з пептичною активністю шлункового соку. В нормі з сечею за добу виділяється 0,4-1,0 мг уропепсину.
Оцінка типу шлункової секреції.
|
ВАО |
МАО |
Тип секреції |
|
N |
N |
Нормальний |
12
Rp.: Tab. Vicairi N.100
D.S. По 1 т. через 40-60 хв. після їжі протягом 1 міс.
----------------------------------------------------------------------
Бісмофальк - містить субнітрат і субгаллат вісмуту. Має виражену бактерицидну дію по відношенню до Helicobacter pylory Рекомендований хворим після 14 років. Випускається в таблетованій формі. Приймають по 2 таб.3 рази на день за 0,5 -1 годину до їжі протягом не менше 4-х тижнів.
Антациди, що не всмоктуються (гелі).
Альмагель — антацидний, адсорбуючий і обволікаючий засіб. Комбінований препарат, в 5 мл якого міститься 4,75 мл алюмінію гідроокису (гелю), 0,1 г магнію гідроокису з додаванням D-сорбіту. Препарат не всмоктується і забезпечує тривалу нейтралізацію рН шлункового соку, знижує його протеолітичну активність, не впливаючи при цьому на кислотно-лужний стан і електролітний баланс в організмі. Завдяки особливостям своєї структури, він обволікає рівномірним шаром слизову оболонку шлунка і таким чином має тривалий місцевий вплив.
Склад альмагеля А такий же, як і альмагеля, але доповнений 0,1 г анастезину на кожні 5 мл препарату. Використовується коли у хворого відмічається болі в животі, нудота і блювання. Лікування починають з альмагеля А, а після зникнення вказаних вище симптомів назначають альмагель. Як побічне явище при тривалому прийомі альмагеля можуть бути закрепи.
Rp.: Almageli A 170 ml
D.S. По 1 чайній ложці 4 рази на день за 30 хв. до їди, останній раз перед нічним сном (дитині 12 років)
----------------------------------------------------------------------
Фосфалюгель (гель фосфату алюмінію).
Форма випуску – пакетики по 16 г для приготування гелю. У дітей до 6 місяців використовують по ¼ пакетика (або 1 чайна ложка – 4 г) після кожного із 6 годувань. Для дітей після 6 місяців по ½ пакетика або 2 чайні ложки після кожного із 4-х годувань.
При гастриті і диспепсії використовують до їди, при виразковій хворобі через 1-2 години після їди і при виникненні болів, при шлунково-стравохідному рефлюксі і діафрагмальній килі – одразу після їди і на ніч, при захворюванні товстого кишечнику зранку натще і на ніч.
Маалокс - комбінація гідроокису магнію і гідроокису алюмінію. Випускається в таблетках і в суспензії (флакони 100 мл). Приймають через півтори години після їди і при виникненні болів по 1 таб. або по 15 мл суспензії. Характерна відсутність закрепів при використанні.
11
Стимулятори репаративних процесів.
Гастрофарм - висушені бактеріальні тіла болгарської молочнокислої палички, біологічно активні продукти її життєдіяльності і сахароза. Має регенеруючу і антацидну дію. Дітям призначають по 1/2-1 таблетки 3 рази на день за 1/2-1 годину до їди. Курс лікування - 1 місяць.
Rp.: Tab. Gastrofarmi N.6
D.S. По 1 т. за 30 в до їди.
----------------------------------------------------------------------
Калефлон – екстракт з квіток календули - стимулює репаративні процеси і має протизапальну дію. Приймають всередину після їди по 1/2-1 таблетки 3 рази на день 3-4-6 тижнів.
Ліквірітон (біогастрон, карбеноксолон) - екстракт із кореня і кореневища солодки, містить флавоноїди і глікозиди. Використовується як антисекреторний і цитопротекторний засіб. Призначають дітям всередину по 1/2-1 таблетки за 30-40 хвилин до їди 3 рази на день 3-4 тижні.
Препарати вісмуту
Вікалін - має антацидну, в’яжучу, помірно послаблюючу дію, спазмолітичні і протизапальні властивості.
Склад: вісмуту нітрату основного — 0,35 г, магнію карбонату основного — 0,4 г, натрію гідрокарбонату — 0,2 г, порошку кореня аїру і кори крушини — по 0.025 г, келліна — 0,005 г, рутина — 0,005 г.
В процесі лікування випорожнення можуть мати чорний або темно-зелений колір.
Rp.: Tab. «Vicalinum» N.100
D.S. По 1 т. 3 рази на день в 1/2 склянки теплої води (дитині 10 років)
----------------------------------------------------------------------
Вікаір - Відрізняється від вікаліну відсутністю в своєму складі рутина і келліна.
8
|
Вище N |
N |
Гіперреактивний |
|
Нижче N |
N |
Гіпореактивний |
|
N |
Вище N |
Гіперпарієтальний |
|
Вище N |
Вище N |
Пангіперхлоргидричний |
|
Нижче N |
Нижче N |
пангіпохлоргидричний |
При виявленні антацидного стану диференціюють істинну ахлоргідрію (обумовлена атрофією слизової оболонки ) і хибну (обумовлена гальмуванням кислотоутворення). Якщо антацидний стан зберігається після максимальної стимуляції гістаміном або пентагастрином, це вказує на істинну ахлоргідрію
Діагностика хелікобактерної інфекції.
Лікувальна програма при хронічному автоімунному гастриті
9
Плантаглюцид (Plantaglucidum) — препарат, який отримують із листя подорожника великого, містить суміш полісахаридів. Використовується для лікування хворих гіпацидним гастритом. Має спазмолітичну і протизапальну дію.
Rp.: Plantaglucidi 50,0
D.S. По 1 чайній ложці 2-3 рази на день, розвести в 1/4 склянки теплої води.
----------------------------------------------------------------------
Сік подорожника (Succus Plantaginis) —приймають по 1 ст л 3 рази на день за 15-30 хв до їди.
Абомін. Містить комплекс протеолітичних ферментів. Одержують із слизової оболонки шлунка телят і ягнят молочного віку. Випускається в таб. по 0,2 г. Призначають в залежності від віку по 1/2 – 1 таб. 3 рази на день під час їди ( використовується переважно у дітей шкільного віку).
Rp.: Tab.Abomini 0,2 N.30
D.S. По 1/2 таб. 3 рази на день під час їжі (дитині 7 років).
---------------------------------------------------------------------
Панзінорм форте. Комплексний ферментний препарат, що містить екстракт слизової оболонки шлунку великої рогатої худоби, екстракт жовчі, панкреатин, амінокислоти. Випускається у вигляді таблеток із двох шарів. Поверхневий шар розчинюється в шлунку, містить екстракт слизової оболонки шлунка (пепсин, катепсин), гідрохлориди амінокислот. Кислотостійке ядро що розсмоктується в кишечнику містить панкреатин і екстракт жовчі (холева кислота). Призначають дітям шкільного віку по 1 таб. 3 рази на день.
Rp.: Tab. «Panzynorm forte» N.30
D.S. По 1 таб. 2 рази на день під час їжі (дитині 7 років).
----------------------------------------------------------------------
Метилурацил ( метацил). Препарат є похідним пірімідіна, має анаболічну і антикатаболічну дію, стимулятор білкового синтезу, прискорює
10
процеси тканинної регенерації і загоєння ран, підвищує рівень гуморального і клітинного імунітету.
Rp.: Methyluracili 0,5
D.t.d. N20 in tab.
S. По 1 т. 3 рази на день після їжі протягом 3-4 тижнів.
----------------------------------------------------------------------
Rp.: Extr. Aloes fluidi 1 ml.
D.t.d. N. 20 in ampull.
S. По 1 мл в/м.
---------------------------------------------------------------------
Облепіхова олія
Містить вітамін Е, каротин, каротиноїди, гліцериди. Поліпшує епітелізацію і грануляцію при виразкових процесах, має болезаспокійливу дію.
Rp.: Olei Hippopheae 100 ml
D.S. По 1/2 чайній ложці 3 рази на день (дитині 6 років).
----------------------------------------------------------------------
Гістаглобулін – гістамін, гама-глобулін, фізіологічний розчин. Вводиться підшкірно 1 раз на 3 дні, 5-8 ін'єкцій на курс.
Прозерін – стимулює продукцію соляної кислоти і пепсину.
Етімізол – стимулює глюкокортикоїдну функцію наднирників, вміст АТФ в слизовій оболонці шлунку, тим самим активуючи секреторну функцію шлунку.
Пепсидил – містить соляну кислоту і ферменти шлункового соку. Приймають у вигляді розчину по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день під час їди.
Пепсин – фермент шлункового соку, який отримують із слизової оболонки шлунку свиней. Приймають в порошках по 0,2-0,5 г 3 рази на день під час їди.
Ацидин-пепсин – містить пепсин ацидин (в шлунку гідролізується і виділяє вільну соляну кислоту). Приймають у вигляді таблеток (0,5г) 3-4 рази на день під час їди, розчинивши у воді.
Лікувальна програма при хелікобактерному гастриті.
Корекція підвищеної шлункової секреції (докладно див. лікування виразкової хвороби) – периферичні М-холінолітики (платифілін, метацин, гастроцепін); антациди (альмагель, фосфолюгель, маалокс); препарати вісмуту
Г А С Т Р И Т И