Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розроблено:
к.філол.н., доцентом кафедри
німецької філології КНЛУ
ВОЛОДІНОЮ Т. С.
Методичні рекомендації
з написання курсових і дипломних робіт для студентів ІV – V курсів факультету германської філології,
спеціальність – 10.02.04 "Германські мови"
Курсова (дипломна) робота є складовою навчального плану відповідного курсу. В процесі написання курсової (дипломної) роботи студент повинен оволодіти навичками наукового пошуку, відбором матеріалу, необхідного для розкриття теми роботи, його використання, узагальнення та аналізу.
Захист курсової роботи відбувається на засіданні кафедри у грудні. Захист дипломної роботи відбувається в червні у час складання іспиту з німецької мови.
Студент стисло викладає завдання, яке перед ним стояло, і якою мірою воно було реалізоване в процесі роботи. Особливо важливо з'ясувати, актуальність роботи та новизну, яку автор вніс у вивчення теми, які джерела і літературу використав, до яких висновків дійшов.
Курсову роботу необхідно подати до 10 грудня, дипломну роботу – до 10 травня.
Основні вимоги до курсових (дипломних) робіт
Загальні вимоги
- Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати суті (змісту) роботи, вказувати на мету дослідження і його завершеність.
- При написанні роботи студент повинен обов'язково посилатися на документи, авторські наукові або публіцистичні праці і опубліковані чи не опубліковані джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати (цитування, цифровий матеріал тощо).
- У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, тавтологій.
- Загальний обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок, дипломної – 60-80 сторінок.
Правила оформлення
Курсова (дипломна) робота друкується машинописним способом, за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу стандартного (формату А-4 (210 х 297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал до тридцяти рядків на сторінці. Аркуші обов'язково переплітаються або брошуруються в папці. Робота виконується німецькою мовою і акуратно оформлюється.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – не менше 2 см, правий не менше 1 см, верхній та нижній – не менше 2 см. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, параграфів, пунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, що включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках (починаючи з цифри 2, яка ставиться на першій після титульної сторінки) номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: ''2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карта і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці або в додатках. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею.
Посилання
Посилання в тексті на джерела та літературу можна виконувати в один із таких способів: Спосіб перший – винесенням посилань в кінець роботи. Тоді в тексті вказується порядковий номер праці чи джерела, на які робиться посилання, за яким вони знаходяться у списку використаних джерел та літератури в кінці роботи.
Наприклад: Цитата в тексті: "Eine andere Möglichkeit Synonyme herauszufinden sind Gegensatzpaare zu unterscheiden. Vielleicht könnte die Tatsache, dass zwei Wörter die gleichen Antonyme haben, ein Grund sein, sie als Synonyme zu betrachten. Aber Beispiele zeigen, dass wir wieder auf Wörter stossen, die in bestimmten Umgebungen austauschbar sind" [2, S. 73] де: 2 – порядковий номер праці у списку використаних джерел та літератури, на яку зроблено посилання; 73 – сторінка цієї праці, з якої наведено цитату.
Структура роботи
Робота повинна містити: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, що складається з кількох розділів та бажано підрозділів, висновки, список використаних джерел та літератури, список умовних скорочень, додатки (за необхідністю).
Вимоги до змісту роботи
Титульний аркуш роботи:
Титульний аркуш містить найменування міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад (Міністерство освіти і науки України); назву вищого навчального закладу (Київський національний лінгвістичний університет); назву кафедри, де виконана робота; курс, групу, факультет, прізвище, ім'я, по-батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік виконання роботи (Див. додаток А).
Зміст:
Зміст подається на початку роботи. Він має містити всі складові частини роботи: вступ, найменування та номери початкових сторінок усіх розділів (глав), підпунктів (параграфів) (якщо останні є), висновки, список використаних джерел та літератури, умовні скорочення, додатки (Див. додаток Б).
Розділи (глави) змісту, як правило, відображають певний період розвитку досліджуваного явища, підрозділи та підпункти – етапи (складові частини) цього періоду або певні компоненти досліджуваного явища в певний період.
Вступ:
У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми.
Актуальним є будь-яке корисне для суспільства об'єктивне, написане з позицій синхронії/діахронії дослідження. Практичне значення роботи має бути переконливо доведено автором. Актуальність теми зумовлюється також її недостатньою вивченістю або необхідністю переосмислення на основі раніше недоступних джерел та літератури. Вступ містить також огляд літератури та джерел з даної теми.
Автор, на основі критичного аналізу літератури (а не простого її перерахування), вказує на досягнення у вивченні обраної проблеми його попередників і наголошує на питаннях, що залишились невисвітленими, формулює завдання дослідження.
Робота виграє, якщо в ній буде подано також критичний аналіз використаних для її написання аутентичних джерел, матеріалів архівів тощо. Слід вказати на елементи новизни, привнесені автором дослідження та на практичне значення роботи.
Основна частина:
Основна частина роботи складається з розділів (глав), підрозділів, пунктів, підпунктів, якщо потрібно). Кожний розділ починається з нової сторінки і має заголовок. У розділах викладається зміст теми, результати досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розкриття теми чи розробку проблеми. В кінці кожного розділу (глави) формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі (главі) наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки роботи від другорядних подробиць.
Висновки:
У висновках коротко оцінюють стан вивчення питання (проблеми), підводять підсумки дослідження, висловлюють рекомендації щодо подальшої розробки теми чи впровадження результатів дослідження в практику.
Список використаних джерел та літератури:
Бібліографічний апарат роботи повинен бути виконаний згідно з останніми вимогами Держстандарту (приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел та літератури подано у додатку В).
Список використаних джерел та літератури повинен складатися з джерел згідно з їх класифікацією та літератури (в алфавітному порядку авторів або першого слова назви роботи). Приблизна кількість джерел українською, російською мовами (15-25). Джерела іноземною мовою подаються окремим списком (до 10, включаючи словники).
Додатки:
Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках. Додатки містять допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, малюнки, фотографії тощо.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхньому рядку сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується слово «Додаток_» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,І,І,Й,0,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Критерії оцінювання курсових та дипломних робіт
На "відмінно" оцінюються роботи, присвячені малодослідженим темам, або тим, що потребують переосмислення на основі раніше недоступних джерел та літератури.
Зміст роботи повинен бути завершеним сюжетом, який розкриває зазначену тему згідно з планом, розробленим студентом при допомозі наукового керівника.
Робота має бути оформлена відповідно до викладених вище вимог.
На "добре" та "задовільно" оцінюються роботи, які розкривають у цілому тему, але не відповідають одній або кільком вищезазначеним вимогам.
Загальна оцінка роботи здійснюється з урахуванням результатів її захисту перед відповідною комісією.
Методика написання дипломних та курсових робіт
Передусім слід ознайомитися з тематикою дипломних та курсових робіт, запропонованою кафедрою, і обрати тему майбутньої роботи.
Студент може запропонувати тему, не включену в цю тематику. Після затвердження теми й наукового керівника, студент консультується (2 консультації) з керівником з питань написання роботи і приступає до її підготовки.
Передусім необхідно скласти попередній план майбутньої роботи. З цією метою слід провести бібліографічний пошук, виявити опубліковані праці, які стосуються обраної теми. Починати бібліографічний пошук раціонально з бібліотечних каталогів. Для тематичного пошуку використовуються систематичні каталоги, в яких опис книг розміщується у відповідності з їхнім змістом за галузями знань. В алфавітному каталозі, який має кожна бібліотека, легко виявляються праці наукових колективів і авторів, відомих своїм внеском у розробку теми, а також видання їм присвячені.
Після попереднього знайомства з літературою складають план роботи, тобто перелік найважливіших питань, які будуть розкриватися автором. Складання плану є важливим моментом, оскільки вдало складений план значною мірою полегшує дослідження і написання роботи. Підготовлений студентом план обговорюється з науковим керівником, уточнюється і є для студента ніби компасом, який не дозволяє йому заплутатись у матеріалі, "потонути" в ньому. В подальшому план може удосконалюватись, оскільки в ході написання роботи виникають певні корективи, пов'язані з розширенням чи скороченням матеріалу, з приведенням його до оптимальних пропорцій, уточненням формулювань тощо.
Після цього приступають до опрацювання літератури, збору і оформлення матеріалу. Працюючи над літературою слід особливо уважно відбирати ті розділи, параграфи, сторінки, які безпосередньо стосуються обраної теми. Важливо їх глибоко опрацювати, зробити відповідні виписки з них.
Робити виписки можна різними способами: виписки в зошиті, виписки на картках або окремих листах (з одного боку). Кожна виписка повинна супроводжуватись ясними і точними даними про джерело, з якого вона взята, якщо це книга – про автора, її заголовок, рік і місце видання, сторінки. Якщо виписується матеріал із журнальної або газетної статті, необхідно вказати номер і рік видання журналу, сторінку, а для газети – дату. Зверху картки слід коротко вказати, про що йде мова в даному тексті. Виписані цитати слід брати в лапки, щоб відрізнити їх від власного викладення прочитаного тексту. Якщо в книгах зустрічається компактний матеріал, який значною мірою може бути використаний у роботі, тоді, по можливості, роблять ксерокопії окремих сторінок. На ксерокопії зазначаються дані про автора, заголовок книги, при необхідності – розділу. Виписки на картках або окремих листах (з одного боку) відкривають широкі можливості сортування, класифікації, розміщення зібраного матеріалу.
Таким чином, сукупність ксерокопій, виписок на картках або окремих листках з конкретної теми дає дослідникові немов би первинний, чорновий варіант задуманої роботи. Далі потрібно тільки приступити до літературного оформлення цього розрізненого матеріалу, зробити плавні переходи між окремими його частинами.
При літературному оформленні праці одночасно використовуються як ксерокопії, виписки, так і текст книг з закладками. Щоб писати таким способом, потрібно попередньо добре оволодіти залученими літературою і джерелами, постійно пам'ятати їх загальний зміст.
Окрім виписок та ксерокопій дуже корисними є вирізки із газет, які слід зберігати в теках, розподіляючи за відповідними тематичними розділами. На кожній вирізці вказувати назву газети, її дату і сторінку. Збір і оформлення матеріалу з обраної теми – це є не механічний, а творчий процес, в ході якого уже відбувається початковий етап створення праці, її контури все ясніше вимальовуються в уяві автора.
Наступним етапом роботи над обраною темою є літературне оформлення дослідження (написання тексту роботи). На етапі написання роботи слід чітко розподіляти намічений її обсяг по окремих підрозділах робочого плану. Розподіл обсягу праці по підрозділах значною мірою залежить від самої теми, її значення, вивченості і наявності відповідних матеріалів. При написанні роботи автор повинен давати системний виклад теми, пропорційно розкривати її компоненти. Зібраний матеріал, навіть згрупований по окремих питаннях, підрозділах необхідно викласти в одному стилі, послідовно, переконливо. До того ж потрібно звернути увагу на науковість стилю викладення матеріалу. Часто молоді дослідники використовуючи науково-популярну літературу запозичують популярний стиль викладення матеріалу.
Слід мати на увазі, що дипломна та курсова робота є різновидом наукової праці, відповідно й стиль викладення має бути науковим, а не популярним. Розкриття теми повинно бути чітким, послідовним, цілеспрямованим. Слід остерігатися введення у виклад матеріалу дрібниць, і навіть значних фактів, якщо вони не стосуються теми, хоча й можуть бути вельми цікавими.
Дослідження має бути самостійним і завершеним. Завершальним етапом роботи є підведення підсумків дослідження, формулювання висновків, узагальнення і пояснення фактичного матеріалу, винесення рекомендацій. Виконану роботу (чорновий варіант) подають науковому керівнику. Потім її доопрацьовують, враховуючи зауваження і побажання.
Після доопрацювання текст передруковують і подають на кафедру.
ДОДАТОК А
Зразок оформлення титульного аркуша роботи
MINISTERIUM FÜR BILDUNGSWESEN UND WISSENSCHAFT,
JUGEND UND SPORT DER UKRAINE
NATIONALE LINGUISTISCHE UNIVERSITÄT KYJIW
LEHRSTUHL FÜR DEUTSCHE PHILOLOGIE
Semesterarbeit zum Thema:
Synonymie in der modernen deutschen Sprache. Synonymische Reihe und thematische Gruppe (am Beispiel der verbalen Lexik)
Vorgelegt von der Studentin
der Seminargruppe 502
LESJA KURKOVA
Wissenschaftliche Betreuerin:
Dr. TETJANA WOLODINA
Kyjiw–2012
ДОДАТОК Б
Зразок оформлення змісту роботи
INHALT
Einführung...................................................................................................................
Abkürzungen……………………………………………………………………….
1. Zum Begriff Synonymie in der modernen Linquistik.............................................
2. Erscheinungsformen der Synonymie im Deutschen................................................
3. Synonymische Reihe und thematische Gruppe. Unterschiede................................
Schlussfolgerungen......................................................................................................
Literaturverzeichnis.....................................................................................................
Anhang A.....................................................................................................................
Anhang B.....................................................................................................................
ДОДАТОК В
Зразок оформлення списку використаних джерел та літератури:
Literaturverzeichnis
1. Володіна Т. С. До поняття семантичного варіювання в системі німецької мови / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші]. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Том 49. – С. 188–196.
2. Володіна Т. С. Структурно-морфологічні особливості префіксальних дієслів сучасної німецької мови / Т. С. Володіна // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / редкол. : відп. ред. Н. М. Корбозерова. – К. : Київський університет. – 2006. – Вип. 10. – С. 50–55.
3. Володіна Т. С. Глибинні джерела мотивованості похідного слова / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші]. – К. : Видавничий відділ НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2007. – Том 59. – С. 174–182.
4. Володіна Т. С. Словотвірне значення полісеманта / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші] – К.: Видавничий відділ НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2007. – Том 60. – С. 140–147.
5. Володина Т. С. Лексическое значение в контексте общей семантики слова / Т. С. Володина // Мова і культура. (Науковий журнал). / відп. ред. Д. С. Бураго. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – Вип. 9. – Т. 4. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 238–243.
6. Володіна Т. С. Взаємозв’язок полісемії та синонімії у системі мови / Т. С. Володіна // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: тези доповідей на наук. конф. к-ри ЮНЕСКО КНЛУ, 22–23 лютого 2006 р. / відп. ред. А. М. Чернуха. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. – С. 127–128.
7. Володіна Т. С. Семантичний аспект полісеманта / Т. С. Володіна // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій: Матеріали науково-практичної конференції, 2–4 квітня 2008 р. / редкол. : Н. Ф. Гладуш (голова) [та інші]. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2008. – С. 14–16.
8. Левицький В. В. К вопросу о структуре лексического значения // Значение и его варьирование в тексте / В. В. Левицький. – Воронеж, 1987. – С. 36–46.
9. Левицький В. В. Значение слова: содержание или отношение? // Лексика и лексикография / Виктор Васильевич Левицький. – М. : Моск. гос. ун-т, 1991. – С. 108–115.
10. Левицький В. В. Семасіологія / Віктор Васильович Левицький. – Вінниця : Нова книга, 2006. – 512 с.
11. Левицький В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство: наук. – теор. журнал / В. В. Левицький. – К. : Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 2003. – № 4. – С. 17–25.
12. Левковская К. А. Словообразование / Ксения Аристарховна Левковская. – М., 1962. – С. 104.
13. Магістерська робота з спеціальності Всесвітня історія (основні вимоги та рекомендації) // Упорядники: О. Гончар, В. Павленко. – Київ: Київ. ун-т, 2001. – 16 с.
14. Методичні рекомендації з написання курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт для студентів історичного факультету // О. Гончаров, М. Хоменко. – Київ: Київ. ун-т, 1999. – 17 с.
15. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів // Бюлетень ВАК України. – 2000. – № 2. – Спеціальний випуск. – С. 9–19.
16. Bussman H. Lexikon der Sprachwissenschaft / H. Bussman. – Stuttgart : Kröner, 1990.
17. Baldinger K. Kollektivsuffixe und Kollektivbegriff. Ein Beitrag zur Bedeutungslehre im Französischen mit Berücksichtigung der Mundarten. / K. Baldinger. – Berlin, 1950.
18. Bierwisch M. Semantische und konzeptuelle Repräsentation lexikalischer Einheiten. In: R. Ruzicka u. W. Motsch (Hrsg.), Untersuchungen zur Semantik / Manfred Bierwisch. – Berlin : Akademia, 1983.– S. 61–99.
19. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. – [4 Auflage, neu bearbeitete und erweiterte Auflage] / Duden. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Herausgegeben von der Dudenredaktion, Dudenverlag, 2001.
20. Fleischer W. Kleine Enzyklopädie deutscher Sprache / Wolfgang Fleischer. – [Neubearb.]. – Frankfurt am Main [u. a.] : Lang, 2001. – 845 S.
21. Metzler Lexikon Sprache / [hrsg. v. Helmut Glück]. – Stuttgart; Weimer: Metzler, 2000. – 817 S.
22. Wörterbuch der deutschen Wortbildung: режим доступу до словника: < http://www.canoo.net/ services/ Wordformation Dictionary/ueberblick/index.html.
PAGE 2