Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

авидатками; бдоходами; вцінними паперами; гнерухомістю

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тести до теми 9

Тести

  1.  Бізнес-ризики страхової діяльності пов'язані з:

а) видатками;

б) доходами;

в) цінними паперами;

г) нерухомістю.

  1.  При оцінці можливих інвестиційних збитків ризик страховика включає:

а) валютний ризик;

б) ризик дефолту емітента;

в) ризик волатильності;

г) правильні відповіді а) та б);

д) правильні відповіді б) та в).

  1.  Ризики, пов’язані зі страховою діяльністю, не включають:

а) ризики зовнішнього ринкового середовища;

б) ризики обслуговування договорів;

в) ризики внутрішнього середовища;

г) немає правильної відповіді.

  1.  Ризики, пов'язані з обслуговуванням страхових договорів, не включають ризик:

а)андерайтингу;

б)неефективного перестрахування;

в) репутації;

г) управління страховим портфелем.

  1.  Зважаючи на індивідуальні особливості оцінки рівня ризику, об'єкти, що пропонуються на страхування, можна класифікувати як:

а) типові; 

б) умовно-індивідуальні;

в) індивідуальні;

г) всі відповіді правильні.

  1.  Умовно-індивідуальні об’єкти — це:

а) пропоновані на страхування об’єкти, які мають чітку ідентифікацію рівня ризику, що може бути трансформована в систему коефіцієнтів;

б) пропоновані на страхування об’єкти, що хоч і мають чіткі ознаки ступеня ризику, проте для них характерні особливості, які необхідно індивідуально враховувати при оцінюванні рівня ризику;

в) пропоновані на страхування об’єкти, які мають індивідуальні ознаки ризику та рівня ризику;

г) немає правильної відповіді.

  1.  Нормативний метод при страхуванні індивідуальних об’єктів полягає у:

а) виявленні розбіжностей між об’єктом, що пропонується на страхування, і об’єктом страхування, за яким трапився страховий випадок;

б) ідентифікації та оцінюванні рівня ризику за допомогою колегіального висновку експертів в особі андерайтера та інших спеціалістів;

в) тому, що об’єкт, який пропонується на страхування, сегментується на окремі елементи за рівнем ризику і за кожним елементом встановлюється бальна оцінка рівня ризику;

г) тому, що актуарій розраховує базові нормативи, які засвідчують середні індикативні показники рівня ризику за “умовним” об’єктом страхування, на базі якого розраховані страхові тарифи.

  1.  Функції андерайтингу не включають:

а) оцінку ризиків;

б) ідентифікацію ризиків;

в) визначення умов страхування;

г) формування прибуткового страхового портфеля.

  1.  Процес андерайтингу не включає етап:

а) оцінки ризиків;

б) визначення строків, умов та розмірів страхового покриття;

в) розрахунку розміру страхової премії;

г) фінансування ризиків. 

  1.  Під андерайтинговим прибутком розуміють:

а) різницю між розміром страхового портфеля та виплаченим страховим відшкодуванням;

б) прибуток андерайтера за надані ним послуги;

в) прибуток страховика, який отримують після введення страхової послуги;

г) немає правильної відповіді.

  1.  Оцінка вартості капіталу страховика не базується на оцінці:

а) вартості окремих елементів власного капіталу страховика;

б) вартості окремих елементів залученого капіталу;

в) вартості окремих елементів додаткового капіталу;

г) середньозваженої вартості капіталу страховика.

  1.  Найбільш точним способом розрахунку очікуваної ставки вартості власного капіталу є:

а) модель Гордона (модель приросту дивідендів);

б) експертний метод підрахунку компонентів ризику;

в) модель оцінки капітальних активів (САРМ);

г) відношення чистого прибутку на одну акцію до ринкового курсу акцій.

  1.  Показник вартості чистих активів використовується при оцінці:

а) фінансового стану страхової компанії;

б) рентабельності страхової компанії;

в) прибутковості страхової компанії;

г) немає правильної відповіді.

  1.  Непрямими індикаторами, що дають страхувальнику інформацію про якість андерайтингу у страховика, є:

а) професійні та фінансові рейтинги;

б) наявність системи управління якістю згідно зі стандартами ISO-9001;

в) партнерські зв’язки з досвідченими перестраховиками;

г) всі відповіді правильні.

  1.  Оцінювання ризиків у ризик-менеджменті різними методами — це:

а) кваліфікація;

б) квантифікація;

в) уніфікація;

г) диверсифікація.

  1.  Найбільш доцільно для страхової компанії брати на страхування ризики, варіація за якими становить:

а) 15—20%;

б) 5—10%;

в) 25—50 %;

г) 30—40 %.

  1.  Страховий ризик як об’єктивно-економічна категорія має своїм наслідком:

а) збиток;

б) втрату прибутку;

в) збиток, прибуток, втрату очікуваної економічної корисності;

г) прямі втрати, втрату очікуваної економічної корисності.

  1.  Які заходи є етапами ризик-менеджменту в страхуванні:

а) самофінансування;

б) уникнення;

в) страхування;

г)контроль?

  1.  Аналіз страхового ризику полягає у:

а) зменшенні;

б) ідентифікації;

в) уникненні;

г) пізнанні?

  1.  Контроль над ризиками здійснюється такими способами:

а) трансфер;

б) локалізація;

в) аверсія;

г) усі відповіді правильні.




1. деньги. Совершенно иное мы наблюдаем при натуральном обмене к примеру бартере когда один вид товаров уа.html
2. Субъект управления в регионе
3. УСЗН Администрации Песчанокопского рна Ростовской области Балабанов Артем Юрьевич ~ ДОУ Детский дом
4. Англия и Уэльс
5. тематикалы~ моделін
6. Учет кассовых операций
7. Пути разрешения политических конфликтов
8. Виктор Цой биография интервью
9. тема была общей нужно будет подобрать подходящую для работы фотографию.html
10.  Место КЭАХД в системе экономического анализа и в управлении предприятием
11. колобков перейти на сказки для детей постарше
12. Биосфера опубликованном в 1928 г
13. Семейство магнолиевые.html
14. Тематика обсуждена и одобрена на заседании кафедры Дизайн Протокол 2 от 28 сентября 2012 г
15. Методологии обеспечения безопасности дорожного движения на автомобильном транспорте 2012 год 1 часть
16. Бухгалтерскому учёту и анализу
17. URU Зигмунд Фрейд
18. Физическая культура личности и ценности физической культуры
19. ОРЕНБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ Факультет журналистики Кафедра связей с общественностью
20. лекция 46 ТОПП 9