і Фінансовоекономічна глобалізація Під глобалізацією розуміють величезне збільшення масштабів світо в
Работа добавлена на сайт samzan.net:
№ 7 Глобалізація як феномен в сучасному світі. Фінансово-економічна глобалізація
Під глобалізацією розуміють величезне збільшення масштабів світо-
вої торгівлі та інших процесів міжнародного обміну в умовах відкритої, ін-
тегрованої світової економіки.
Феномен сучасної глобалізації характеризуються такими основ-
ними аспектами:
● поступове зменшення ролі США та високорозвинених країн Західної Європи;
● зміна напрямів процесів глобалізації;
● зміна геополітичних центрів впливу;
● активніша участь уряду в економічному житті держави;
● можливість ширшого застосування протекціоністських заходів для захисту
національної економіки (незважаючи на протидію СОТ таким тенденціям);
● жорсткіші принципи регулювання фінансової сфери, зокрема руху капіталу;
● поява компаній нового покоління з агресивною і ризикованою тактикою ве-
дення бізнесу – "нові чемпіони";
● нарощування економічних потужностей країн із швидкозростаючою еконо-
мікою;
● утвердження Китаю як нового лідера світової економіки;
● політичне та національне самоусвідомлення країнами "третього світу" своєї
вагомості та ролі у процесах глобалізації.
Глобалізація є складним та багатогранним процесом. Вона є важли-
вою характеристикою та однією із найвпливовіших сил сучасної світової еко-
номіки.
Фінансово-економічна глобалізація призводить до розвитку в усьому світі ринкової економіки, посилення міжнародного поділу праці, зростання транснаціональних корпорацій, створення широко розгалуженої системи міжнародних банків і фондів, перетворення долара на міжнародну валюту та ін.5 Все це, на думку автора, призводить до того, що політика "опори на власні сили", економічного ізоляціонізму й автаркії не просто не вигідна, а шкідлива і майже неможлива річ. Недарма відомий західний економіст Ричард О'Брайен твердить про "кінець географії". В своїй нещодавно виданій книжці "Кінець географії" він, зокрема, досить переконливо доводить, що фінансово-економічна глобалізація ставить під сумнів функціонування і навіть існування замкнених національних держав з точки зору їх економічної й монетарної політики. А останнє, на його думку, і провіщає "початок кінця географії".6 Тут залишається лише додати, що фінансово-економічна глобалізація створює матеріальну базу для всіх інших форм глобалізації.
№21 АПК світу, тенденції його розвитку
АПК світу й тенденції його розвитку
Сільське господарство — важлива галузь світового господарс-
тва. Сучасна агрогеографія представлена більшою розмаїтістю типів
сільського господарства, що формуються в результаті впливу природно-
кліматичних, соціальних та економічних факторів. За часткою зайнятих
у сільському господарстві серед економічно активного населення (ЕАН)
або за часткою сільського господарства у ВНП країни судять про за-
гальний рівень розвитку економіки. За цими показниками виділяють
країни аграрні, індустріальні й постіндустріальні.
У розвинених і постсоціалістичних країнах відбувається процес аг-
ропромислової інтеграції, тобто організаційне й комерційне об’єднання
підприємств сільського господарства й промисловості.
У результаті відбулося формування агропромислового комплексу
(АПК) — єдиної системи сільськогосподарських і промислових підпри-
ємств, об’єднаних тісними й стабільними виробничими й комерційними
зв’язками, заснованими на відносинах власності й договорах.
Три сфери АПК:
1) промисловість, що виробляє засоби виробництва для сільського
господарства й підприємства виробничо-технічного обслугову-
вання цієї галузі;
2) сільське господарство (землеробство й тваринництво);
3) галузі по транспортуванню, переробці й збуту продовольства
й сільськогосподарської сировини.
У високорозвинених країнах зростає частка третьої сфери АПК
і знижується питома вага власне сільського господарства.
У країнах з перехідною економікою частка сільського господарства
в структурі АПК значно вища, ніж у розвинених країнах, це пов’язано зі
слабким розвитком переробки сільськогосподарської сировини, у тому
числі харчової промисловості.
У країнах, що розвиваються, переважає традиційне споживче (або
дрібнотоварне) сільське господарство, панує примітивне землеробство.
Разом із тим у багатьох країнах, що розвиваються, склався високото-
варний сектор із плантаціями деяких тропічних і субтропічних культур
№35
Основні риси соціально-економічної моделі США
Ліберальна модель розвитку притаманна США, Канаді, мен-шою мірою – Великій Британії та Ірландії. Вона характеризується мінімальним втручанням урядових структур у механізм взаємодії підприємців і робітників. Роль профспілок дуже послаблена по-рівняно з іншими країнами. Підприємці укладають контракти з на-йманцями, виходячи з конкретної ситуації на ринку праці й часто не узгоджують свої дії з профспілками. Підприємець може звільнити робітника без згоди профспілкової організації. Це надає гнучкість поведінки в ситуаціях, коли економічна кон'юнктура потребує опе-ративного скорочення персоналу. Стосунки між підприємцем та робітником будуються насамперед, на професійних якостях робіт-ника: кваліфікації, освіті, сумлінній праці. Це, втім, не означає, що профспілки в цих країнах взагалі не відіграють ніякої ролі. У США, наприклад, діє профспілкове об'єднання “Американська федерація праці – Конгрес виробничих профспілок (АФП – КВП)”, яка нара-ховує понад 13 млн членів (16% загальної чисельності робітників). Проте воно вирішує соціальні проблеми й захищає трудівників, так би мовити, на вищих рівнях соціально-економічної структури краї-ни: впливає на прийняття Конгресом законодавства з питань праці, на регулювання імміграційного руху і т. ін. Профспілки США свої дії тісно ув'язують з урядовими інститутами та об'єднаннями під-приємців. Уряд регулює соціально-економічні процеси переважно на макрорівні, законодавчо впливає на рівень цін у країні, банків-ську облікову ставку, зайнятість тощо.
У цілому ліберальна модель виявила свою ефективність. Висо-кий рівень доходів і заробітної плати (вищий, ніж у більшості інших країн) мирить американських робітників із деякими обмеженнями своїх прав у трудових стосунках з підприємцями. Законодавство США надає власникам фірм свободу дій у досить широких межах, і це стимулює їх підприємницьку ініціативу. Приватний сектор у США й Канаді є основою економіки, державні підприємства мають незначну частку.
№49 Країни Центральної та Східної Європи у світовому господарстві
Регіон ЦСЕ включає середньорозвинуті країни: Болгарію, Боснію
й Герцеговину, Угорщину, Македонію, Польщу, Румунію, Словаччину,
Словенію, Хорватію, Чехію, Югославію й слаборозвинену Албанію.
Іноді в цю групу включають Латвію, Литву й Естонію. За структурою
економіки переважають індустріальні й індустріально-аграрні країни,
але країн на індустріальній стадії розвитку немає. Усі держави ЦСЄ
належать до країн з перехідною економікою.
Системні реформи в регіоні здійснювалися шляхом еволюційного
(градуалістичного) перетворення (Болгарія, Угорщина, Румунія, Словач-
чина, Хорватія) і радикального (шокового) — Польща, Чехія.
У всіх країнах затвердилися основи ринкової економіки: ліквідо-
ване централізоване планування, відбулася лібералізація цін на біль-
шість товарів і послуг, введена внутрішня часткова конвертованість
національних валют, зник товарний дефіцит.
Реформи відбувалися за трьома напрямками:
1) лібералізація розпочалась у 80-ті рр., а завершилась у цілому
до середини 90-х рр. Зняті обмеження на створення нових при-
ватних підприємств, що забезпечило швидкий ріст дрібного біз-
несу. Введено індикативне планування, підприємства одержали
право вільного виходу на зовнішній ринок, з’явилися ринкові
інститути: фондові біржі, комерційні банки, антимонопольне
регулювання, законодавство про банкрутства й т. д. У результаті
частка державних доходів у ВВП стала знижуватися;
2) фінансова стабілізація проводилася за рахунок твердих об-
межень, аж до заморожування грошових доходів населення.
У перехідних економіках темпи інфляції вище темпів інфляції
у сталих економіках. Найбільш успішно фінансова стабілізація
пройшла в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Словенії;
3) приватизація використовувалася для підвищення ефек-
тивності господарської діяльності. Використовувалися дві
стратегії: купонна (ваучерна) (вільний розподіл державної
власності між всім населенням) і платна (продаж об’єктів
2. 9 15
3. Барвисті джерела
4. .1. Штраф 4 1
5. Появление первых ОС Цифровые вычислительные машины появились после окончания Второй мировой войны
6. Сыктывкарский государственный университет Факультет Финансовоэкономический Кафедра Финансового
7. технических социальноэкономических преобразований неизмеримо возрастает значение социологической науки
8. Административное право как отрасль права
9. Тема Выборы президента РФ
10. Економіка та підприємництво за напрямами підготовки 6
11. Россия на пороге 21 века
12. на тему- Групповая сплоченность Подготовил- слушатель программы профессиональной переподготовки Пси
13. Контрольная работа по уголовному процессу
14. УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС УЧЕБНОМЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС РостовнаДону 2009 Уче
15. I. Значение и задачи анализа использования трудовых ресурсов на предприятии
16. 2 О некоторых вопросах применения судами законодательства о труде Изменения и дополнения- Постановл
17. Возможности текстового редактора MS Word97 при решении задач по стереометрии
18. Числа соответствуют количеству углеводов в граммах в 100 г продукта или готового блюда другие объемы обознач
19. психологических вмешательств Характеристики клиникопсихологических вмешательств Перре Бауман-
20. двигательного аппарата центральной нервной сердечнососудистой иммунной и половой систем заболевания ко