Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 13
для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми ”Менінгіт. Арахноїдит. Енцефаліт. Гострий мієліт. Поліомієліт. Нейросифіліс. Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції”
І. Актуальність теми.
Інфекційні захворювання нервової системи – одна з важливих проблем клінічної медицини Вони складають близько третини всієї патології нервової системи. За останні десятиліття змінилась епідемічна ситуація в світі. З’явились нові нейроінфекції, що супроводжуються тяжкими ураженнями нервової системи. Деякі збудники переносяться в регіони географічно досить віддалені від колишнього місця їх поширення. Виникає зміна видів носіїв ряду інфекцій.
Менінгіти – найпоширеніший та складний розділ з цих захворювань. Перед лікарем будь-якого профілю завжди стоїть завдання екстреного розпізнавання менінгітів, передбачення ускладнень та надання невідкладної допомоги хворим, бо часто від знання та вміння лікаря залежить доля хворого. Також майбутнім лікарям необхідно вміти діагностувати арахноїдити, що можуть виникати після перенесених інфекційних захворювань, черепно-мозкової травми.
Енцефаліт може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Досить часто зустрічається мієліт, сифілітичне ураження нервової системи та поліомієліт. Сифіліс нервової системи розвивається до 10% хворих, що не лікувалися під час гострої стадії патологічного процесу та вражає всі відділи центральної та периферичної нервової системи.
Зараження вірусом імунодефіциту (ВІЛ) спричиняє тяжке захворювання – СНІД. Крім того, в умовах пригнічення імунних функцій часто виникає ураження нервової системи умовно патогенними інфекціями та розвиваються пухлини головного мозку.
Зростання частоти усіх форм інфекційних захворювань нервової системи робить цей розділ невропатології вкрай актуальним та зумовлює необхідність вивчення даної теми.
ІІ. Головна мета навчання:
вміти діагностувати інфекційні захворювання нервової системи: оболонок мозку – менінгіт та арахноїдит, головного мозку – енцефаліт, спинного мозку – мієліт, поліомієліт, сифіліс нервової системи (ранній та пізній нейросифіліс) та ВІЛ-ураження нервової системи і призначати лікування таким хворим.
Конкретні цілі:
Для реалізації мети необхідно вміти:
ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
Попередні дисципліни |
Знати |
Вміти |
|
Патологічна анатомїія |
патологічні зміни у разі ураження моз кових оболонок, патоморфологічну картину головного та спинного мозку у разі їх інфекційних уражень |
макро- і мікроскопічно виявити запальні зміни оболонок і речовини головного та спинного мозку |
|
Мікробіологія |
збудники інфекційних захворювань нервової системи |
розрізняти різні види мікроорганізмів – збудників нейроінфекцій |
|
Епідеміологія |
природні вогнища, сезонність енцефалітів, шляхи проникнення інфекції в організм |
ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
|
Термін |
Визначення |
Менінгіт |
Запалення оболон головного та спинного мозку |
Арахноїдит |
Хронічне продуктивне запалення м`яких оболон головного або спинного мозку з переважним ураженням павутинної оболонки з прогресуючою гіперплазією. |
|
Енцефаліт |
Запальне ураження тканини головного мозку інфекційної або інфекційно-алергійної етіології |
|
Мієліт |
Запалення речовини спинного мозку, що охоплює більшу частину його поперечника з ураженням білої та сірої речовини |
|
Поліомієліт |
Гостре вірусне захворювання з переважним ураженням передніх рогів спинного мозку |
|
Нейросифіліс |
Ураження нервової системи, що може виникнути у хворих на сифіліс |
|
Синдром первинного ураження ЦНС у разі ВІЛ-інфекції |
Ряд таких захворювань, як СНІД-деменція, атиповий асептичний менінгіт, гострий менінгоенцефаліт, мієлопатія , полінейропатія, що виникають в результаті первинної дії вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) на нервову систему |
VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1.Менінгіт. Класифікація.
2.Гнійні менінгіти. Менінгококовий менінгіт, клініка, діагностика, особливості перебігу, атипові форми. Вторинні гнійні менінгіти: пневмококовий, стафілококовий. Клініка, діагностика, лікування, профілактика.
3.Серозні менінгіти. Первинні вірусні, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Туберкульозний менінгіт, особливості клініки, діагностика, лікування.
4.Арахноїдит. Етіологія, патогенез. Патоморфологія: злипливий, кістозний. Класифікація за локалізацією: арахноїдит задньої черепної ямки, базальний, конвекситальний. Клініка, перебіг, діагностика. Лікування і профілактика.
5.Енцефаліт. Класифікація.
6.Первинні енцефаліти: епідемічний, кліщовий, герпетичний.
7.Вторинні енцефаліти: ревматичний (мала хорея), післявакцинальний, при вітряній віспі, кору, краснусі. Клініка, перебіг, діагностика.
8.Ураження нервової системи за наявності грипу (грипозний геморагічний енцефаліт, енцефалопатія).
9.Поліомієліт. Етіологія, патогенез, епідеміологія, патоморфологія. Клінічна класифікація. Діагностика. Лікування в гострому і відновному періодах. Наслідки. Профілактика.
10.Гострий мієліт. Етіологія. Патогенез. Патоморфологія. Клініка та клінічні форми. Диференціальний діагноз. Лікування.
11.Ранній нейросифіліс: асимптомний нейросифіліс, сифілітичний менінгіт, менінговаскулярний сифіліс, гума головного і спинного мозку, латентний асимптомний менінгіт (лікворосифіліс).
12.Пізній нейросифіліс (паренхіматозний): спинна сухотка, прогресивний параліч. Діагностика, методи лікування.
13. Первинні ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції: СНІД- деменція, атиповий асептичний менінгіт, гострий менінгоенцефаліт, мієлопатія , полінейропатія.. Діагностика та методи лікування.
14. Ураження опортуністичними інфекціями, пухлини головного мозку, порушення мозкового кровопостачання за умови імунодефіциту. Діагностика та методи лікування.
15. Невідкладна допомогу хворим з запальними захворюваннями центральної нервової системи і оболон мозку
VІІ. Зміст теми заняття.
За клінікою типові форми, асимптомні, абортивні, блискавичні
Синдроми первинного ураження ЦНС:
- СНІД –деменція (ВІЛ-енцефалопатія) - ураження головного мозку, що спричинене первинним ураженням ВІЛ . Розвивається поступово, характеризується : інтелектуально-мнестичними порушеннями, зміною поведінки, руховими порушеннями;
- атиповий асептичний менінгіт ( не має специфічних клінічних ознак, протікає як не тяжкий менінгіт.Може мати гострий чи хронічний перебіг. Для підтвердження діагнозу потрібні лікворологічні дослідження);
- мієлопатія може виникати ізольовано чи поєднуватися із СНІД-деменцією.Вражаються бічні та задні канатики спинногго мозку в грудних сегментах;
- ураження периферичної системи протікає у вигляді моно-чи полінейропатій/
Опортуністичні інфекції за умови СНІДу – за умови імунодефіциту виникає ураження нервової системи умовно патогенними інфекціями (вірусами, протозойними , грибками, бактеріями), що веде до розвитку менінгіту, енцефаліту, гангліоніту та ін.
Пухлини нервової системи – найчастіше зустрічається первинна злоякісна ліпома мозку, рідше –системна лімфома та саркома Капоші
Судинні порушення протікають у вигляті ТІА, ішемічного чи геморагічного інсульту.
Діагностика
IІІ. Навчальний алгоритм формування навичок та вмінь обстеження хворих з запальними захворюваннями нервової системи
|
№ п/п |
Завдання |
Вказівки |
Примітки |
|
1. |
Оволодіти методикою обстеження хворих з інфекцйними захворюваннями нервової системи, нейросифілісом |
Обстеження виконувати в такій послідовності: 1) скарги хворого; 2) збір анамнезу; 3) виявлення ознак інфекційного захворювання; 4) виявлення менінгеальних симптомів; 5) обстеження функції черепних нервів; 6) обстеження рефлекторно-рухової функції; 7) дослідження координації рухів та функцій екстрапірамідної системи; 8) дослідження чутливості; 9) дослідження вищих кіркових функцій; 10) оцінка даних додаткових методів дослідження |
Зверніть увагу на на явність ознак інфек ційного захворювання, загальномозкових, оболонкових симпто мів, змін в спинно мозковій рідині, окорухових та буль барних розладів, синдрому паркінсонізму |
|
2. |
Обстежити хворих на менінгіт, арахноїдит, енцефаліт, поліомієліт, мієліт, з сифілітичним ураженням нервової системи або ВІЛ-інфекцією. |
||
|
3. |
Встановити локалізацію патологічного процесу. Провести диференціаль ну діагностику. Встано вити клінічний діагноз, форму, стадію хвороби. Оцінити прогноз захворювання. Скласти схему лікування. |
Згрупуйте виявлені симптоми, скористайтесь структурно-логічною схемою змісту заняття |
Зверніть увагу на необхідність контро лю за змінами в лікво рі під час лікування хворих на менінгіт, на залежність методів терапії хворого від форми та стадії енцефаліту |
ІХ. Задачі для самостійного контролю
Задача 1.
Трьохрічна дитина протягом тижня лікується з приводу гній ного отиту. Раптово стан дитини погіршився. Виникли блю вання, головний біль, лихоманка, підвищення температури до 39С. Виявлені ригідність м’язів по тилиці, симптом Керніга з обох боків, загальна гіпер стезія. Яке захворювання можна запідозрити? З допо могою яких досліджень можна поставити діагноз? Вкажіть напрямки лікування.
Задача 2.
Хворому 40 років. Через два тижні після грипу з’явилася “сітка” перед очима, порушився зір на обидва ока, з’явилися головні болі, блювання. Виявлено анізокорію, по рушення реакції зіниць на світло, концентричне звужен ня полів зору з обох боків, неврит зорових нервів. Яке захворювання можна запідозрити? Призначте лікування.
Задача 3.
У хворого 35 років, лісоруба, в кінці травня з’явилися озноб, висока температура тіла, головний біль. На 6-й день приєднались гикавка, слабкість рук, голова опустилась на груди. У невроло гіч ному статусі виявлено парез рук з атонією м’язів, арефлексією. Голова звисає. Який попередній діагноз? Яка форма хвороби?
Задача 4.
У хворого з високою температурою, патологічною сонливістю виявлено розбіжну косоокість, сальність обличчя. Який попередній діагноз?
Задача 5.
У хворого на фоні підвищення температури до 38º, загальної слаб кості з’явились відчуття затерпання в ногах, затримка сечі. Через 2 дні активні рухи в ногах зникли, з’явилась анестезія всіх видів чутливості від пупка до низу. Який топічний і клінічний діагнози?
Задача 6.
Хворого 46 років, турбує похитування у сутінках. Під час неврологічного обстеження виявлено синдром Аргайля Робертсона. Перерахуйте ознаки цього синдрому. Чим зумовлене ІХ. Задачі для самостійного контролю
Задача 1.
Трьохрічна дитина протягом тижня лікується з приводу гній ного отиту. Раптово стан дитини погіршився. Виникли блю вання, головний біль, лихоманка, підвищення температури до 39С. Виявлені ригідність м’язів по тилиці, симптом Керніга з обох боків, загальна гіпер стезія. Яке захворювання можна запідозрити? З допо могою яких досліджень можна поставити діагноз? Вкажіть напрямки лікування.
Задача 2.
Хворому 40 років. Через два тижні після грипу з’явилася “сітка” перед очима, порушився зір на обидва ока, з’явилися головні болі, блювання. Виявлено анізокорію, по рушення реакції зіниць на світло, концентричне звужен ня полів зору з обох боків, неврит зорових нервів. Яке захворювання можна запідозрити? Призначте лікування.
Задача 3.
У хворого 35 років, лісоруба, в кінці травня з’явилися озноб, висока температура тіла, головний біль. На 6-й день приєднались гикавка, слабкість рук, голова опустилась на груди. У невроло гіч ному статусі виявлено парез рук з атонією м’язів, арефлексією. Голова звисає. Який попередній діагноз? Яка форма хвороби?
Задача 4.
У хворого з високою температурою, патологічною сонливістю виявлено розбіжну косоокість, сальність обличчя. Який попередній діагноз?
Задача 5.
У хворого на фоні підвищення температури до 38º, загальної слаб кості з’явились відчуття затерпання в ногах, затримка сечі. Через 2 дні активні рухи в ногах зникли, з’явилась анестезія всіх видів чутливості від пупка до низу. Який топічний і клінічний діагнози?
Задача 6.
Хворого 46 років, турбує похитування у сутінках. Під час неврологічного обстеження виявлено синдром Аргайля Робертсона. Перерахуйте ознаки цього синдрому. Чим зумовлене та як зветься похитування хворого? Яке захворювання можна запідозрити? Призначте дообстеження та лікування.
Задача 7. У чоловіка 35 р., що є носієм ВІЛ, поступово погіршилася пам’ять, порушилася увага, поведінка, ослабла інтелектуальна діяльність. Виявляється гіперрефлексія на кінцівках, наявні симптоми орального автоматизму, тремор у спокої та при рухах. Про що можна думати? Які обстеження слід призначити?
Еталони відповідей до задач.
Задача 1. Вторинний отогенний гнійний менінгіт. Дослід ження ліквору. Антибіотики, дегідратаційні, дезінтоксикаційні засоби.
Задача 2. Оптико-хіазмальний арахноїдит. Протизапальна, десенсибілізувальна терапія (в тому числі кортико стероїдна), дегідратаційні, антихо лінестеразні, розсмоктувальні пре парати, симптоматична терапія.
Задача 3. Кліщовий енцефаліт. Поліомієлітична форма.
Задача 4. Гостра стадія летаргіч ного енцефаліту
Задача 5. Ураження поперечника спинного мозку в грудному відділі. Гострий мієліт
Задача 6. Відсутність прямої реакції зіниць на світло за збереження їх реакції на конвергенцію та акомодацію. Сенситивна атаксія – ураження задніх канатиків спинного мозку. Спинна сухотка.
Задача 7. Початкові прояви СНІД –деменції. КТ чи МРТ головного мозку, ЕЕГ.