Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2.Управління маркетингом та види маркетингу.
Управління маркетингом – аналіз, планування, реалізація і контроль за виконанням програм, що направлені на створення, підтримку і розширення вигідних відносин з цільовим покупцем для досягнення цілей організації.
Управління маркетингом – це не просто пошук кількості споживачів достатнього для даного рівня виробництва компанії. Управління маркетингом пов’язане з коригуванням і навіть зменшенням попиту. Управління попитом означає управління споживачами. Крім використання стратегій, націлених на залучення нових клієнтів і здійснення з ними угод, компанії роблять все можливе, щоб зберегти клієнтів, що вже є і підтримувати з ними постійні відносини, пропонуючи їм найвищу споживчу цінність і задовольняючи їх потреби.
Відповідно до характеру попиту виділяють декілька типів маркетингу:
Попит негативний (- покупці надають перевагу імпортним виробам,
- товар став немодним).
Мета програми маркетингу: створити попит
(- реалізація програми ФОПСТИЗ:
- посилання на престижних клієнтів,
- порівняння товарів із західною продукцією).
Попит відсутній, покупці байдуже ставляться до товару
(- відомі товари сприймаються такими, що мають цінність, але не на даному ринку,
- товари сприймаються такими, що втратили цінність).
Мета програми маркетингу :стимулювати попит
(- ознайомлення споживачів з можливостями товару,
- прив’язання товарів до якоїсь потреби,
- врахування або зміна об’єктивних умов, що
стримують використання товару).
Попит коливається (але конкуренти роблять спробу знизити цого, пропонуючи товари на більш вигідних умовах)
Мета програми маркетингу: регулювання попиту
(- служба ФОПСТИЗ повинна діяти у протифазі до коливань попиту:
- переорієнтація спонукальних мотивів,
- реклама).
Попит задовільний.
Мета програми маркетингу: підтримання рівня попиту
(- проведення продуманої цінової політики
- реклама,
- контроль витрат на маркетинг).
Попит потенційний (який у покупців уже сформувався, а товари, що його задовольняють , відсутні)
Мета програми маркетингу: перетворити потенційний попит на реальний
(- створення нових товарів на новому якісному рівні,
- створення товарів у нових сферах споживання).
Попит знижується.
Мета програми маркетингу: відновити попит
(- надання товару ринкової новизни,
- переорієнтація підприємства на нові ринки).
Попит надмірний.
Мета програми маркетингу: знизити попит
(- підвищити ціни,
- скоротити або припинити рекламу товару,
- продати зарубіжним фірмам ліцензію на право виробництва під нашою маркою).
Попит небажаний (що суперечить інтересам суспільства)
Мета програми маркетингу: звести попит нанівець
(- припинити випуск товару,
- вилучити товар із торгівлі,
- провести кампанію проти товару та його споживання).
3. Концепції управління маркетингом.
Управління маркетингом може здійснюватися за допомогою п’яти стратегій.
Концепція удосконалення виробництва – заснована на ствердженні про те, що споживач віддасть перевагу товарам, які широко розповсюджені і доступні за ціною; управління маркетингом повинне бути направленим на удосконалення виробництва і зниження ціни.
Концепція удосконалення товару – заснована на ствердженні про те, що споживач віддасть перевагу товарам, якість, властивості і характеристики яких постійно покращуються; як наслідок, компанія – виробник повинна прикладати всі зусилля для удосконалення своєї продукції.
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль – заснована на тому, що споживачі не будуть активно купувати товар, який виробляється даною компанією, якщо не застосувати спеціальних заходів по просуванню товару на ринок і широкомасштабному продажу.
Концепція маркетингу – філософія управління маркетингом, яка передбачає, що досягнення компанією своїх цілей є результатом визначення нестатків і запитів цільових ринків і більш ефективного у порівнянні з компаніями конкурентами задоволення споживача.
Концепція соціально – етичного маркетингу – її суть у тому, що компанія повинна визначити нестатки, потреби і інтереси цільових ринків, а потім забезпечити вищу споживчу цінність більш ефективними у порівнянні з конкурентами способами, які підтримують і покращують добробут як клієнта, так і всього суспільства в цілому.