Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
179,8
,4
,3
,63
галузевий
59,0
,1
,1
,92
заводський
11,2
,0
,3
,74
Обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, у цінах відповідних років за видами у % до загального обсягу:
фундаментальні дослідження
11,5
,2
,0
,13
прикладні дослідження
29,6
,4
,0
,68
розробки
55,5
,8
,0
,04
науково-технічні послуги
3,4
,6
,0
,65
Вперше освоєно виробництво принципово нових видів продукції машинобудування, найменувань
442
,67
Кількість діючих патентів, отриманих організаціями галузевого сектору, тис. од.
,75
,50
,64
,85
Кількість діючих патентів, отриманих організаціями заводського сектору, тис. од.
0,07
,18
,059
,84
Частка високотехнологічних товарів у загальному обсязі імпорту, %
18,1
,2
,4
,18
* Розраховано і складено автором за даними Державного комітету статистики України
Порівняльний аналіз форм організації інноваційних процесів дав підстави стверджувати, що найбільш ефективними з них для України щодо створення наукоємної продукції є технопаркові структури та об’єднання організацій для проведення спільних досліджень, що забезпечило б інтенсифікацію розвитку, модернізацію техніко-технологічної і матеріально-технічної бази досліджень і розробок, повніше залучення й ефективне використання наявного науково-технічного потенціалу. Разом з тим, у роботі зроблено висновок про необхідність розвитку малих інноваційних та інноваційно-впроваджувальних фірм, а також поширення практики діяльності “внутрішніх венчурів” при промислових підприємствах з метою використання переваг, які полягають у вузькій спеціалізації, вищому рівні зацікавленості у кінцевих результатах.
У роботі визначено взаємообумовлені суб’єктивні та об’єктивні фактори, які впливають на тип і динаміку розвитку економіки загалом та окремих її складових і визначають умови формування сприятливого середовища для взаємодії основних учасників науково-технічної та інноваційної діяльності з приводу реалізації ними своїх можливостей. Основним відображенням такого середовища є досягнутий рівень соціально-економічної розвитку. Комплексна характеристика цих явищ передбачає використання системи показників, кожен з яких має самостійне значення, є складовою узагальнюючої властивості і повинен враховувати міжрегіональну диференціацію структури науково-технічного потенціалу. Результати оцінки регіональних умов для активізації науково-технічної та інноваційної діяльності на основі застосування методу стандартизації показників дали змогу поділити регіони України на три умовні категорії: “периферійні” (0,260 –,332: Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області); “помірно активні” (0,332 –,404: АР Крим, Луганська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Чернівецька області); “помірно сприятливі” (0,404 –,620: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Харківська). На цій основі сформульовано висновок, що сукупна дія факторів, які визначають рівень соціально-економічного розвитку, зумовлює підвищення ролі регіональної диференціації і необхідність її врахування у формуванні механізму управління створенням наукоємної продукції.
З метою активізації процесу створення наукоємної продукції обґрунтовано необхідність врегулювання економічних відносин між створювачами і споживачами результатів досліджень і розробок через удосконалення методики оцінки вартості наукомісткої продукції, виходячи з відповідного її виду, стадії життєвого циклу та можливості використання.
У роботі узагальнено підходи до оцінки вартості наукоємної продукції, на основі чого обґрунтовано відповідність кожному з них певної сукупності методик. Це дозволило обґрунтувати висновок, що серед існуючих підходів до оцінки вартості результатів науково-технічної та інноваційної діяльності чільне місце посідають методики витратного підходу, які є адекватними не для всіх видів наукоємної продукції. Методики прибуткового підходу та методи швидкої початкової оцінки не завжди дають достовірні результати щодо внеску наукоємної продукції у формування грошових потоків підприємства, що її споживає. А застосування методик ринкового підходу обмежене відсутністю аналогів через “піонерну природу” такої продукції. Тому запропоновано методику оцінки вартості, яка базується на розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC). Результати розрахунків щодо порівняння найбільш уживаних методик оцінки вартості наукоємної продукції та запропонованої методики представлені на рис.1.
Рис. 1. Порівняння результатів застосування методик розрахунку розміру винагороди за використання наукоємної продукції
Перевагою застосування запропонованої методики є можливість більш точно врахувати очікуваний додатковий грошовий потік підприємства –користувача наукоємної продукції та врахувати його при розрахунку ліцензійної винагороди за її використання. Формула розрахунку розміру винагороди виглядає таким чином:
(1)
де L - сума винагороди, розрахована за одиницю продукції (гр. од.);
І - загальний обсяг прибутку підприємства (середній за відповідний період використання наукоємної продукції);
P - ціна одиниці товару, що вироблений з використанням наукоємної продукції;
Vm, Vt - ринкові ціни грошово-кредитних (чистого оборотного капіталу), матеріальних і нематеріальних активів (зокрема, об’єктів інтелектуальної власності) відповідно;
Rm, Rt - відносні ставки доходу, пов’язані з відповідними компонентами активів підприємства;
Vc - загальна вартість бізнесу або інвестований капітал (середня за відповідний період використання наукоємної продукції);
Idf- чистий річний прибуток підприємства від основної діяльності (середня за відповідний період використання наукоємної продукції);
WACC - середньозважена вартість капіталу підприємства.
На відміну від інших методик оцінки вартості суттєвою перевагою запропонованої є акцент на виконанні наукоємною продукцією функцій відтворення та стимулювання, а не лише рефінансування - витрати на створення наукоємної продукції не просто відшкодовуються, а відбувається розширення ресурсної бази для інноваційного процесу за рахунок очікуваного грошового потоку.
У третьому розділі “Перспективи функціонування механізму управління створенням наукоємної продукції” обґрунтовано напрями державного регулювання процесу створення наукоємної продукції в ринкових умовах, вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності; доведено, що посилення управлінського впливу можна розглядати як захід щодо ресурсозбереження при створенні наукоємної продукції.
Визначено, що стратегічною метою державного регулювання щодо створення наукоємної продукції повинно бути забезпечення через систему відповідних методів і форм належних умов для активізації науково-технічної та інноваційної діяльності, які орієнтовані на стимулювання платоспроможного попиту на наукоємну продукцію; створення сприятливого інституційно-правового середовища. Зроблено висновок, що для закріплення позитивних тенденцій у розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності організацій необхідно удосконалити механізми їх державного регулювання та підтримки.
У процесі дослідження визначено умови підтримки і прямого впливу на розвиток науково-технологічної сфери: створення перспективних науково-дослідних інститутів і лабораторій, відродження діяльності науково-дослідних інститутів, які ще зберегли достатній кадровий науковий потенціал; сприяння щодо створення державної інформаційної інфраструктури та загальнонаціональної інформаційної мережі; забезпечення високопрофесійної та якісної експертизи науково-технічних й інноваційних програм, проектів, пропозицій і заявок; сертифікація наукоємної продукції.
Визначено напрями участі держави в законодавчому і нормативному забезпеченні, формуванні сприятливих умов у сфері підтримки створення наукоємної продукції, а саме: сприяння розвитку науки і підготовці наукових та інженерних кадрів; забезпечення початкового попиту на наукоємну продукцію шляхом державного замовлення, в основному, у формі контрактів; створення системи пільг, забезпечення розвитку інноваційних організацій та ринкової інфраструктури; надання податкових пільг інноваційним підприємствам з одночасним застосуванням заходів податкового пресингу до інноваційно-неактивних підприємств; сприяння змінам у системі фінансового забезпечення процесу створення наукоємної продукції; законодавче забезпечення процесу створення наукоємної продукції, зокрема процедури отримання охоронних документів; активізація міжнародної науково-технологічної кооперації; посилення ролі держави як посередника в створенні інституційних та економічних механізмів, що ведуть до інтеграції науки та виробництва, об’єднання капіталів в структурах, спроможних створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари та послуги.
У роботі систематизовано основні джерела фінансового забезпечення, які використовуються для забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності, на основі чого сформульовано висновок про обмеженість їх кількості (власні кошти, державний бюджет та кошти замовників) й недоступності більшості з них для організацій науково-технологічної сфери через імовірнісний характер очікуваного результату, відсутність задовільної для банку застави тощо. Тому особливе місце відводиться форфейтингу як одній з ефективних форм фінансування, що здатний значно оживити в Україні науково-технічну та інноваційну діяльність, схему якого представлено на рис.2.
Виходячи з інноваційної моделі розвитку економіки України, у дисертації обґрунтовано положення щодо формування механізмів трансферу технологій у контексті вирішення назрілих проблем. При цьому використання форфейтингу рекомендується при здійсненні науково-технічних і технологічних проектів у рамках реалізації вітчизняних пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.
Рис. 2.Форфейтингове фінансування процесу створення наукоємної продукції
У межах вирішення проблеми формування ефективної системи фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності відповідно до особливостей функціонування науково-технологічної сфери у національній економіці було запропоновано, окрім застосування нових форм і методів фінансування створення наукоємної продукції, зокрема форфейтингу і змішаного фінансування; посилення контролю з боку держави за цільовим використанням бюджетних ресурсів; запровадження системи пільг для фінансових і кредитних установ у випадку їх активної участі у фінансуванні науково-технічної та інноваційної діяльності; посилення контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів.
У дисертації на основі виявленої у першому розділі специфіки процесу створення наукоємної продукції формалізовано процедуру прийняття оптимального управлінського рішення щодо вибору ресурсного профілю. Укрупнена блок-схема алгоритму вибору оптимального ресурсного профілю представлена на рис.3.
Рис.3. Укрупнена блок-схема алгоритму вибору оптимального ресурсного профілю за процесом створення наукоємної продукції.
Основним критерієм для оптимізації обрано дисперсію ресурсних змін за критичними операціями R(t), який відображає рівномірність розподілу наявних ресурсів у межах термінів виконання операцій, що сприяє більш раціональному їх використанню. Це досягається зсувом термінів виконання некритичних операцій в межах наявних резервів часу (FLj). Важливим моментом при розподілі обмежених ресурсів є врахування послідовності виконання операцій (Aj), оскільки можливість початку роботи обумовлена не лише наявністю ресурсів, але й технологічним закінченням попередньої роботи за умови неперервності їх виконання.
Запропонований алгоритм був апробований на прикладі інноваційного проекту Аерокосмічної асоціації, в результаті чого обґрунтовано висновок, що його застосування забезпечує покращення якості планування в процесі створення наукоємної продукції, формування оптимальної технологічної послідовності виконання операцій, здійснення контролю за ходом реалізації проектів з метою забезпечення чіткої координації діяльності виконавців, зосередження на вирішенні найбільш важливих завдань. Доведено, що на практиці це сприятиме підвищенню точності обґрунтування термінів завершення створення наукоємної продукції, оцінки перспектив скорочення його тривалості, завершення у встановлені терміни, визначення необхідних обсягів ресурсів й досягнення загального ресурсозбереження.
Висновки
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі формування механізму управління створенням наукоємної продукції, що дало змогу розробити теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу України в умовах формування інноваційної моделі розвитку та сформулювати наступні висновки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Дука А.П. Механізм управління створенням наукоємної продукції в організаціях науково-технологічної сфери. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02. –економіка та управління науково-технічним прогресом. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено питанням теоретико-методичного забезпечення формування механізму управління створенням наукоємної продукції в організаціях науково-технологічної сфери в умовах формування інноваційної моделі розвитку. У роботі обґрунтовано економічну сутність поняття “наукоємна продукція”, запропоновано її авторське трактування, класифікацію та визначені функції, які вона виконує у зв’язку із залученням у сферу ринкових відносин. Обґрунтовано сутність та виділено складові механізму управління створенням наукоємної продукції. Виявлені основні тенденції та узагальнено фактори, що стримують розвиток організацій науково-технологічної сфери в Україні. Уточнено роль державного регулювання і підтримки створення наукоємної продукції. Визначені напрями удосконалення організаційного та фінансового забезпечення створення наукоємної продукції. Запропоновано методику оцінки вартості наукоємної продукції в умовах ринку. Удосконалено процедуру обґрунтування й прийняття управлінського рішення щодо створення наукоємної продукції з метою скорочення тривалості отримання результату й досягнення ресурсозбереження.
Ключові слова: науково-технічна діяльність, інноваційна діяльність, дослідження і розробки, наукоємна продукція, створення наукоємної продукції, механізм управління, інтелектуальна власність, науково-технологічна сфера.
АННОТАЦИЯ
Дука А.П. Механизм управления созданием наукоемкой продукции в организациях научно-технологической сферы. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02. –экономика и управление научно-техническим прогрессом. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.
Диссертация посвящена вопросам теоретико-методического обеспечения формирования механизма управления созданием наукоемкой продукции в организациях научно-технологической сферы Украины в условиях формирования инновационной модели развития. В работе обосновано экономическую сущность понятия “наукоемкая продукция”, предложена его авторская трактовка, классификация и определены функции, которые указанная продукция выполняет в связи с вовлечением в сферу рыночных отношений. Обосновано сущность и выделены составляющие механизма управления созданием наукоемкой продукции. Выявлены основные тенденции и обобщены факторы, которые сдерживают развитие организаций научно-технологической сферы в Украине. Уточнена роль государственного регулирования и поддержки в создании наукоемкой продукции. Определены направления усовершенствования организационного и финансового обеспечения создания наукоемкой продукции. Предложена методика оценки стоимости наукоемкой продукции в условиях рынка. Усовершенствована процедура обоснования и принятия управленческого решения по созданию наукоемкой продукции с целью сокращения длительности получения результатов и достижение ресурсосбережения.
Ключевые слова: научно-техническая деятельность, инновационная деятельность, исследования и разработки, наукоемкая продукция, процесс создания наукоемкой продукции, механизм управления, интеллектуальная собственность, научно-технологическая сфера.
SUMMARY
Anastasia P. Duka. Mechanism of management of creation of science intensive production in the scientific - technological sphere’ organizations - Manuscript.
Doctor of Philosophy Thesis, specialty 08.02.02 - economic and management of scientific and technical progress. The Kyiv National Taras Shevchenko’ University, Kyiv, 2003.
The dissertation addresses the issues of formation of management mechanism for science intensive production in Ukrainian scientific and technological institutions operating in a market conditions. The emphasis is given to insufficient substantiation of a role of management of science intensive production in national economic literature. This is regarded as an obstacle to building the efficient management mechanism of high technology production. The objective of the dissertation is to develop a theoretical and methodical basis for management mechanism of science intensive production which would increase the efficiency of using technical and scientific potential of Ukraine in the framework of innovation development model.
Scientific novelty of the key results is a research of the main directions of formation and prospects of functioning of the management mechanism of science intensive production, rationalization of its essence and description of its components.
The dissertation provides rationale of the economic sense of the “science intensive production” concept, which allowed the author to give his own treatment and grounds for its functions in connection with market relations. The work suggests following attributes of its classification: specific characteristics of the origin; directions of use; degree of progressiveness; originality and transformation scales; the form of use; opportunity of legal protection.
The dissertation explains the essence of the management mechanism of science intensive production which comprises criterial-target, organizational-technological and economic components. They provide the foundation for a set of management methods, ensure realization of basic management functions and coordination of economic interests between developers and consumers of science intensive production. This allows to ensure the indissolubility of main stages of science intensive production and justify the necessity to strengthen the stimulating participation of the government. In order to maintain the efficient formation of the management mechanism of science intensive production, a relevant system of principles has been developed and directions of their use under the market conditions has been founded.
Monitoring of organizations, which operate in scientific - technological sphere, allowed to reveal key trends and to summarize factors restraining their development in Ukraine. Basic directions of overcoming negative tendencies are suggested.
On the basis of the performed calculations, the regions of Ukraine have been divided into groups by the level of internal conditions for intensification of scientific, technical and innovative activities.
The dissertation proves that processing structures and associations of organizations for carrying out joint researches are the most efficient form of organization of science intensive production creation. Besides, there is made a conclusion about necessity of development of small innovative and implementation firms in Ukraine, strengthening of spin-off activity and internal ventures at the industrial enterprises. This is explained by advantages of narrow specialization, interest in outputs and reduction of production cycle of science intensive products.
The paper suggests the methodology of assessment of the cost of science intensive products on the basis of calculation of the weighted average cost of capital (WACC). It proves that advantage of using this technique is an opportunity for more accurate measuring of expected cash flow from high-technology production. Thus, it is emphasized that science intensive products perform functions of reproduction and stimulation, and not just refinancing.
The dissertation proves the conclusion that, in order to accelerate positive tendencies in development of scientific, technical and innovative activities, it is necessary to improve the mechanism of state regulation and support which is focused on stimulation of solvent demand for high technology products, creation of the favourable institutional-legal environment.
For establishment of an efficient system of financing scientific, technical and innovative activity it is suggested: to use forfeiting and mixed financing; to tighten the government control over the use of budgetary resources; to use of system of benefits for financial and credit institutions which actively participate in the process of science intensive production.
The author suggests a model of science intensive production process and formalized procedure of managerial decision-taking process which are aimed at reduction of output terms and resource saving. The use of the model allows to distribute rationally the limited resources between the stages of science intensive production process and executors, and also assists in finding effective ways of achievement of an overall goal of the innovative project.
Key words: scientific and technical activity, innovative activity, researches and development, science intensive production, science intensive production process, the mechanism of management, intellectual property, scientific-technological sphere.