Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 104
ЛЕКЦІЯ 3.
СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ (ОПЕРАЦІЙ)
Оцінка воєнно-політичної обстановки у світі та навколо України, прогноз її розвитку на найближчу перспективу дозволяють воєнно-політичному керівництву держави вважати, що на цей час воєнна загроза, як можливість розв’язання повномасштабної війни проти України з боку будь-якої країни або коаліції країн, є малоймовірною. Водночас, воєнна небезпека для України, як потенційна можливість виникнення воєнного конфлікту, залишається.
Сучасна війна є всебічним випробуванням всіх матеріальних і духовних сил народу, держави і Збройних Сил. Її хід і наслідки значною мірою залежать від стану морального духу народу України. Людський фактор є важливою складовою високої бойової готовності і боєздатності Збройних Сил.
Керівними документами у Збройних Силах України морально-психологічне забезпечення визначено як один з основних видів забезпечення діяльності військ (сил). Необхідність морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (операцій) визначається підвищеною значимістю людини в сучасних бойових діях, її позицією в підтриманні високої бойової готовності, значними моральними та психологічними навантаженнями особового складу під час виконання різноманітних завдань в ході застосування військ (сил ). Сьогодні мову необхідно вести не лише про об’єктивну необхідність врахування морального фактору у воєнній справі, але й про систему морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).
Досягнення мети в бою (операції) в сучасних умовах багато в чому буде залежати від ефективної організації та здійснення морально-психологічного забезпечення, як складової у системі всебічного забезпечення застосування військ (сил). Ось чому для якісної підготовки фахівців оперативно-тактичної ланки управління необхідно чітко засвоїти сутність і зміст, принципи і методи системи морально-психологічного забезпечення.
3.1. Сутність, структура та основні завдання системи морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення бойових дій (операцій)
Морально-психологічне забезпечення застосування військ організується і здійснюється на основі Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони № 142 від 5 травня 1999 р., Засад підготовки і застосування Збройних Сил України на період 2006-2011 роки, що затверджені наказом Міністра оборони 10 липня 2006 року.
.Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.
Метою морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань:
Морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.
Морально-психологічне забезпечення здійснюється на стратегічному рівні (морально-психологічне забезпечення застосування Збройних Сил України), а також на оперативному, оперативно-тактичному та тактичному рівнях (морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил)).
Як уже було вказано, проведення заходів МПЗ ЗВ спрямовано на формування та підтримку морально-психоло гічної переваги над противником, формування морально-психологічної готовності, створення позитивних соціаль но-психологічних умов бойового застосування військ (сил) та здійснення морально-психологічного супроводу бойових дій.
Морально-психологічна перевага над противником досягається за умов, коли рівень морально-психологічного стану наших військ (сил) перевищують відповідний рівень противника. Це може характеризуватися перевагою за наступними показниками:
Морально-психологічна готовність – це фактор реалізації морально-психологічного стану особового скла ду, показник, що характеризує наявну спроможність забезпечити вирішення покладених на війська (сили) бойових завдань
Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ (сил) – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ (сил), яке проявляється через допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.
Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.
Завданнями МПЗ застосування військ(сил) є:
а) в мирний час:
б) в надзвичайних ситуаціях:
в) під час переводу військ (сил) з мирного на воєнний стан:
г) в воєнний час:
Взаємодія в інтересах МПЗ організовується і здійснюється з урахуванням особливостей обстановки і виконання військами (силами) бойових завдань.
Взаємодія організовується в штабі та на пункті (центрі) управління командувача (командира) з іншими військовими формуваннями та органами влади, які беруть участь в операції (бойових діях). Його організація починається з прийняття рішення на операцію (бойові дії).
При організації взаємодії у штабі особлива увага приділяється єдиному розумінню завдань МПЗ, способів і термінів їх виконання, визначенню сил та засобів, що використовуються в інтересах МПЗ, узгодженню порядку їх дій, визначенню порядку взаємного інформування відносно оперативної обстановки, соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу і заходів щодо його покращення. Можуть узгоджуватися інші питання, що безпосередньо впливають на ефективність МПЗ.
Взаємодія з органами державної влади, громадськими об’єднаннями організовується по питаннях взаємного інформування про обстановку, проведення сумісних заходів щодо виховання особового складу, військово-патріотичної роботи з населенням, нейтралізації негативних факторів, що негативно впливають на МПЗ військ і населення прифронтової смуги, реалізації встановлених законодавчими актами соціальних гарантій і прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, здійснення заходів щодо надання допомоги хворим, пораненим, проведення спільних культурно-дозвільних і благодійних заходів для особового складу, використання місцевих телерадіоцентрів, поліграфічної бази, культурно-просвітницьких заходів з метою вирішення завдань МПЗ при підготовці та проведенні операції (бойових дій).
При взаємодії з органами по роботі з особовим складом Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливих провокаціях противника в районі бойових дій, інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.
Взаємодія з органами Служби безпеки України організовується з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.
Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.
Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.
Взаємодія із засобами масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.
Взаємодія з громадськими та релігійними організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.
При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про обстановку, аналізується її вплив на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.
Основним змістом морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є:
Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:
Мета морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язків з громадськістю; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та культурно-освітньої роботи; інформаційно-психологічної протидії.
Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на наукових положеннях психології, психофізіології, соціології, правознавства та інших науках про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.
Морально-психологічне забезпечення – це системне явище. Під системою розуміється сукупність елементів, які взаємодіють і становлять цілісне утворення, що має нові властивості, яких немає в її елементах. Елементу притаманні одна або декілька властивостей, які визначають його місце у внутрішній організації системи. Водночас своє призначення він може виконувати тільки якщо взаємодіятиме з іншими елементами системи.
Виходячи з цього визначимо, що систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних суб’єктів (сил), засобів, технологій, форм, що визначаються складовими МПЗ, та методик впливу на об’єкт ( особовий склад) з метою формування , підтримання та захисту його морально-психологічного стану, реалізацію духовної складової бойового потенціалу збройних сил необхідної для виконання бойових завдань.
З точки зору діяльнісного підходу до морально-психологічного забезпечення, основними структурними елементами цієї системи є мета, завдання, зміст, суб’єкти, об’єкти, методи, засоби, технології і методики та форми морально-психологічного забезпечення. Мета, завдання та зміст МПЗ вже розглянуті вище, тепер зупинимось більш детально на інших важливих елементах системи МПЗ, а форми МПЗ розглянемо у другому питанні цієї лекції.
Головними взаємодіючими структурними елементами системи морально-психологічного забезпечення бойових дій є суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення, які входять в його соціальну підсистему .
Від правильного їх визначення залежить ефективність системи морально-психологічного забезпечення виконання завдань за призначенням.
Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.
Майбутні органи по роботі з особовим складом повинні стати безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідати за його стан. Під час планування та проведення заходів морально-психологічного забезпечення вони мають підтримувати постійну взаємодію зі штабами, іншими військовими формуваннями, з органами державної влади, громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування.
Основними напрямками діяльності органів по роботі з особовим складом щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ мають бути:
прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також можливих наслідків їх прояву;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил держави щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності держави через проведення дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах держави;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою не допустити його розповсюдження на територію своєї держави;
морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторг нення агресора на територію країни;
морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;
морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки з боку дружніх держав і міжнародних організацій;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;
морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном.
Тому неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.
Таким чином, до суб'єктів МПЗ разом з командирами, органами по роботі з особовим складом входять також штаби, начальники родів військ та служб, усі фахівці по роботі з особовим складом (працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, військові психологи, політологи, соціологи, культурологи, медики, священники…).
До об`єктів морально-психологічного забезпечення бойових дій відносяться військовослужбовці усіх категорій, військові колективи, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців, населення в районі дислокації та застосування військ (сил).
Методами морально-психологічного забезпечення є:
Розкриття сутності кожного із цих методів в завдання даної лекції не входить і має розглядатися в суміжних дисциплінах, а саме - педагогіці, психології, соціології тощо.
З точки зору управлінського підходу системи МПЗ (як будь-яка соціальна система, що пов`язана з людьми та їх взаємовідношеннями) складається з двох самостійних, але взаємопов'язаних підсистем: керованої і керуючої. До керованої належать усі елементи, які забезпечують безпосередній процес виконання завдань за призначенням. До керуючої — ті елементи, які забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованого впливу на колективи людей у керованій системі (Мал. 1). Найважливішим елементом керуючої підсистеми є організаційна структура управління.
Зв'язок між керуючою і керованою системами здійснюється за допомогою інформації, яка служить основою для вироблення управлінських впливів і рішень, що надходять із керуючої системи в керовану, для виконання завдань морально-психологічного забезпечення і навпаки — для корекції рішень.
Система морально-психологічного забезпечення належить до самокерованих систем. В той же час, у процесі управління вона зазнає зовнішніх впливів. Зовнішні і внутрішні впливи в будь-якій системі тісно пов'язані між собою і взаємно зумовлюють один одного: чим значущіший один, тим менший другий.
Діяльність і розвиток системи МПЗ підпорядковані глобальній меті – формуванню достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу для виконання завдань за призначенням, а її елементи і підсистеми — вирішують локальні завдання.
Говорячи про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій системі морально-психологічного забезпечення і в її великих частинах (керованій і керуючій підсистемах) явно простежуються однорідні групи елементів, які утворюють своєрідні системи меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну (у вузькому розумінні).
інформація
Мал.1. Загальна схема організаційної структури системи МПЗ
Матеріально-технічна система являє собою пропорційне поєднання засобів матеріально-технічного забезпечення.
В технологічній системі діяльність поділяється на стадії та процеси. Її елементами є окремі операції та процеси, в тому числі і алгоритми діяльності фахівців по роботі з особовим складом. Ця система — особливий набір правил і норм, що визначають послідовність операцій у процесі виконання завдань за призначенням і управління ними, про що мова йтиме в наступній лекції.
Організаційна система за допомогою розробки структури управління, відповідних положень і конструкцій дозволяє раціонально використовувати технічні засоби, сили, інформацію тощо.
Економічна система являє собою єдність господарських і фінансових процесів та зв'язків.
Соціальна система є сукупністю соціальних стосунків, що утворюються внаслідок спільної діяльності людей, соціальних груп. До неї належать об`єкти, суб`єкти, сили морально-психологічного забезпечення та соціальний простір, в якому відбувається їх взаємодія. Саме соціальна система визначає цілі морально-психологічного забезпечення, формує принципи і методи його організації.
Крім діяльнісного і управлінського підходу до системи МПЗ певний інтерес має і процесуальний аналіз. Згідно нього, МПЗ підготовки і ведення бойових дій являє собою цілеспрямований, спеціально організований процес формування необхідного морально-психологічного стану особового складу. В даному разі під цим розуміється, насамперед, відносно однорідна серія явищ. Це явища взаємодії людей, що здійснюються в соціальному просторі: безпосередньо в контактній групі або опосередковано, через причетність індивідів до спільнот, через соціальні організації, інститути з метою виконання військами (силами) завдань за призначенням.
Модель морально-психологічного забезпечення, як цілеспрямованого соціального процесу, представлена у вигляді сукупності певних компонентів на мал.2.
S – суб’єкт МПЗ, О – об’єкт МПЗ, Р – результативний компонент МПЗ.
Мал.2. Загальна модель процесу морально-психологічного забезпечення.
Мета, як компонент МПЗ, має стрижньове значення, є вихідним пунктом теорії та практики його організації, безпосередньо стосується всіх учасників цього складного соціально-психологічного явища. Вона визначає основні напрями, зумовлює принципи, зміст, організацію, методи та форми морально-психологічного забезпечення.
Емоційно-мотиваційний компонент МПЗ, як мотивація у військовослужбовців до виконання завдань за призначенням, виникає у повному обсязі лише тоді, коли є певна потреба для значущої діяльності та її стимули. У зв’язку з цим, суб`єкт МПЗ має формувати у військовослужбовців систему позитивних потреб та на їх основі активізувати мотиви підтримання високого рівня бойової активності.
Змістовний компонент містить усе те, що складає поняття ”зміст МПЗ”, під яким розуміється сукупність уявлень, понять і суджень про морально-психологічне забезпечення, його принципи та завдання. Змістовна сторона морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України обумовлена цілями та інтересами виконання завдань за призначенням.
З точки зору системного підходу, зміст морально-психологічного забезпечення вміщує такі компоненти: духовний, психологічний, регламентаційний, організаційно-діяльнісний, які були розглянуті в першій лекції.
Організація ефективного морально-психологічного забезпечення неможлива без наявності відповідної матеріально-технічної бази.
Засоби морально-психологічного забезпечення — це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання надійного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання поставлених бойових завдань. До засобів морально-психологічного забезпечення належать: засоби масової інформації; ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання, кінопрокатні пункти, культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля, технічні засоби виховання, література та інше
Похідні технічні засоби виховної роботи, що сьогодні знаходяться на забезпеченні Збройних Сил України, виготовлені в 70-80 роках ХХ ст., їх автомобільна база, обладнання, морально та фізично застаріли. Терміни зберігання закінчилися у 2005 році.
Наявна в Україні науково-виробнича база спроможна виконати розробку та налагодити серійне виробництво сучасних вітчизняних технічних засобів МПЗ у кількостях, достатніх для повного забезпечення потреб Збройних Сил України.
З метою забезпечення укомплектування Збройних Сил України похідною технікою МПЗ розроблені пропозиції щодо нових розробок і модернізації технічних засобів пропаганди. Ці пропозиції знайшли своє відображення в Державній програмі розвитку озброєння та військової техніки у вигляді науково-технічної програми (НТП- 31) “Науково-технічної програми розвитку та модернізації засобів виховної роботи”.
Функціональні можливості технічних засобів МПЗ, якими пропонується укомплектувати Збройні Сили України, повинні забезпечувати технічну складову задоволення потреб військ (сил) в інформаційно-пропагандистському забезпеченні та організації інформаційно-психологічної протидії залежно:
по-перше, від місця та умов застосування:
а) в умовах безпосереднього стикання з противником (екіпаж та технічні засоби повинні бути захищені від вогню противника; технічні засоби пристосовані до прихованого оперативного поширення інформацій на незначну аудиторію) – похідний інформаційний комплекс переднього краю;
б) в тилових районах (поширення інформації на значну аудиторію, без необхідності її приховання та стиснення за часом поширення; широкий спектр інформаційних послуг та організації дозвілля) – похідний кіно-, відеосалон на базі автомобіля підвищеної потужності, похідний інформаційно-редакційний центр;
по-друге, від масштабу інформаційно-психологічного впливу:
а) вплив на особовий склад з’єднання, населення району його застосування – похідний інформаційно-редакційний центр (базовий варіант);
б) вплив на особовий склад об’єднання, населення району застосування військ (сил) – похідний інформаційно-редакційний центр (розширений варіант).
Таблиця 3.1
Забезпечення Збройних Сил України перспективними
польовими комплектами технічних засобів МПЗ (варіант)
|
Об’єднання, з’єднання та військові частини ЗСУ |
Кіно-відео-салон |
Похідний ін форм. комлекс переднього краю |
Похідний інформаційно- редакційний центр |
||
|
Найменування |
Кількість |
Базовий варіант |
Розширений варіант |
||
|
Сухопутні війська |
35 |
35 |
24 |
30 |
5 |
|
Повітряні Сили |
18 |
18 |
2 |
18 |
|
|
Військово-Морські Сили |
11 |
11 |
7 |
2 |
2 |
Резерв |
7 |
2 |
4 |
1 |
Можливий варіант забезпечення ОСШР перспективними польовими комплектами технічних засобів МПЗ наведений в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Забезпечення ОСШР перспективними польовими комплектами
технічних засобів МПЗ (варіант)
|
З’єднання та військові частини ОСШР |
Кіно-відео-салон |
Похідний інформацій-ний комплекс переднього краю |
Похідний інформаційно-редакційний центр |
|
|
Базовий варіант |
Розширений варіант |
|||
|
З’єднання та військові частини ГШ ЗС України |
5 |
1 |
4 |
1 |
|
Управління АК ШР |
1 |
- |
- |
1 |
|
Сухопутний компонент |
11 |
9 |
6 |
|
|
Повітряний компонент |
9 |
2 |
7 |
|
|
Морський компонент |
3 |
1 |
2 |
|
|
Всього |
29 |
13 |
19 |
2 |
Найбільш фінансово необтяжливим способом забезпечення військ (сил) перспективними польовими комплектами технічних засобів МПЗ є оснащення існуючої базової бойової техніки відповідним обладнанням вітчизняного виробництва. Такий варіант є найбільш економічно доцільним при створенні похідного інформаційного комплексу переднього краю на бронебазі.
В табл. 3.3 наведені орієнтовні показники вартості одного комплекту перспективних рухомих технічних засобів МПЗ, їх орієнтовна кількість для Збройних Сил України зразка 2010 року, а також найбільш економічно доцільний спосіб забезпечення ними військ (сил).
Таблиця 3.3
Імовірний перелік рухомих технічних засобів МПЗ
|
Найменування технічного засобу МПЗ |
Вартість одного комплекту (без рух. бази) ( тис. грн.) |
Орієнтовна кількість комплектів |
Спосіб забезпечення військ (сил) |
||
|
Вироб- ництво |
Заку- півля |
Переоб- ладнання |
|||
|
Похідний інформаційний комплекс переднього краю |
21,3 |
36 |
(-) |
(-) |
(+) |
|
Похідний інформаційно-редакційний центр (базовий варіант) |
169,9 |
64 |
(+) |
(-) |
(-) |
|
Похідний інформаційно-редакційний центр (розширений варіант) |
220, 9 |
13 |
(+) |
або (+) |
(-) |
|
Похідний кіно-, відеосалон |
120,0 |
80 |
(+) |
(-) |
(-) |
Закупівля похідного інформаційного центру (розширений варіант) можлива в Російській Федерації, приблизна вартість одного комплекту становить 300 тис. американських доларів. Відносно значні матеріальні витрати виправдовуються вимогами до бойових дій ХХІ ст. та їх інформаційно-психологічним компонентом. Економити на ньому – означає втрачати в головному – бойовій здатності особового складу військ (сил).
У табл. 3.4 наведений можливий варіант забезпечення військ (сил) рухомими технічними засоби МПЗ, а також зроблені орієнтовні розрахунки витрат, наведена пріоритетність забезпечення функціональних структурних компонентів Збройних Сил України, що визначені в Державній програмі розвитку ЗС України на 2006-2011 роки.
Таблиця 3.4
Варіант забезпечення військ (сил) рухомими технічними засобами МПЗ
|
Найменування технічного засобу МПЗ |
Всього комплектів на кінець 2015 року, орієнтовні витрати (тис. грн.) |
Пріоритетність забезпечення Збройних Сил України |
|||
|
Всього на кінець 2015 року, орієнтовні витрати (тис. грн.) |
ОСШР У 2005-2010 роках, орієнтовні витрати (тис. грн.) |
ОСО у 2010-2014 роках, орієнтовні витрати (тис. грн.) |
Резерв 10 % на 2015 рік, орієнтовні витрати (тис. грн.) |
||
|
Похідний інформаційний комплекс переднього краю |
36 (766,8) |
34 (724,2) |
13 (276,9) |
21 (447,3) |
2 (42,6) |
|
Похідний інформаційно-редакційний центр (базовий варіант) |
64 (12793,6) |
60 (11994,0) |
20 (3998,0) |
40 (7996,0) |
4 (799,6) |
|
Похідний інформаційно-редакційний центр (розширений варіант) |
11 (2429,9) |
10 (2209,0) |
4 (883,6) |
6 (1325,4) |
1 (220,9) |
|
Похідний кіно-, відеосалон |
80 (9600,0) |
72 (8640,0) |
29 (3480,0) |
43 (5160,0) |
8 (960,0) |
|
Можливі загальні витрати |
25590,3 |
23567,2 |
8638,5 |
14928,7 |
2023,1 |
Вимоги до кількісних та якісних показників перспективних технічних засобів МПЗ визначені у тактико-технічних завданнях на їх розробку.
При визначенні ТТХ перспективних технічних засобів МПЗ фахівці виходили:
по-перше, з тактичних та оперативних нормативів застосування військ (сил), загальні площі розташування на місцевості підрозділу (роти, батареї, батальйону, дивізіону), бригади, армійського корпусу (військ берегової оборони);
по-друге, з призначення зразка технічного засобу МПЗ, вірогідних умов його застосування, відповідності радіусу стійкого сприйняття телевізійного та радіосигналу загальній площі розташування на місцевості визначених військ (сил), або підрозділів (батальйону, дивізіону);
по-третє, з особливостей базового шасі, на якому планувалося розмістити необхідне обладнання, його можливості щодо дій у складі військ (сил);
по-четверте, з наявних зразків необхідного технічного обладнання вітчизняного виробництва, або ТТХ зразків іноземного виробництва, що пропонує вітчизняний ринок.
Пропозиції щодо кількісних та якісних показників перспективних технічних засобів морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України були покладені в основу дослідно-конструкторських робіт (ДКР) ГУВР МО України, що включені до Державної програми розвитку озброєння та військової техніки.
ДКР “Буран” – розробка похідного інформаційного комплексу переднього краю включена до Держпрограми у 2001 році, головний виконавець – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (мета: створення та налагодження вітчизняного серійного виробництва сучасних рухомих засобів агітаційно-пропагандистської роботи в екстремальних умовах);
Перспективний інформаційний комплекс переднього краю “Буран” призначений:
Похідний інформаційний комплекс переднього краю з метою здійснення інформування особового складу бригади на передньому краї оборони послідовно переміщується між опорними пунктами рот (до 1500 м по фронту і до 1000 м в глибину) в районі оборони батальйону (до 5 км по фронту і до 3 км в глибину), розгортає одночасно в 3 -х взводах телевізійні монітори (радіотрансляційні колонки) і через кабельну мережу (до 500 м кабелю на кожний з 3-х напрямків) здійснює приховану для противника трансляцію підготовлених передач. В районах зосередження, районах відпочинку крім прихованої для противника трансляції підготовлених передач, може використовуватися гучномовна трансляція із чітким розпізнаванням звукового повідомлення до 2,5 км.
Основні вимоги до похідного інформаційного комплексу переднього краю:
ДКР “Зеніт” – розробка базового і розширеного варіантів похідного інформаційно-редакційного центру включена до Держпрограми у 2001 році, головний виконавець – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (мета: створення та налагодження вітчизняного серійного виробництва сучасних рухомих адаптивних програмно-технічних засобів інформаційно-пропагандистського забезпечення військових формувань та інформаційно-психологічної протидії).
Перспективний похідний інформаційно-редакційний центр (базовий варіант на шасі 2-х автомобілів підвищеної потужності типу КрАЗ) “Зеніт” призначений для:
Основні вимоги до цього похідного інформаційно-редакційного центру (базовий варіант):
- 2-х газет для об’єднання або з’єднання (4-сторінкових формату А3 - 30х42 см.) на тиждень у кількості кожного випуску, що дорівнює 10% штатної чисельності особового складу об’єднання або з’єднання;
- листівок, пам’яток та іншої продукції (односторінкових) у кількості кожного випуску, що дорівнює 20% штатної чисельності особового складу об’єднання або з’єднання;
- спеціального випуску газети (2-сторінкової формату А3), або інформаційного повідомлення, листівки для населення в районі застосування об’єднання (з’єднання) у кількості кожного випуску, що дорівнює 10% визначеної чисельності населення (один випуск на тиждень);
- готувати телевізійні-, радіоматеріали для трансляції на особовий склад об’єднання (з’єднання) та населення;
- здійснювати трансляцію раніше підготовлених, записаних аудіо-, відеоматеріалів у радіусі 15-20 км (визначено з урахуванням розмірів смуги оборони бригади (мбр): по фронту – до 20 км, в глибину – до 10 км);
- ретранслювати супутникові телевізійні та радіосигнали державних телерадіокомпаній у радіусі 15-20 км;
- здійснювати розмножування аудіо-, відеоматеріалів за розрахунком: 1 відеокасета, 2 аудіо касети на кожне з’єднання (військову частину) об’єднання (з’єднання) щотижня;
- перевозити запас паперу на 15 діб роботи (в причепі);
- перевозити аудіо-, відеотеку у складі 20 відеокасет та 40 аудіо касет ;
- перевозити витратний запас аудіо-, відеокасет за розрахунком на 15 діб роботи: для забезпечення підготовки телевізійних та радіо передач - відеокасет – 15, аудіо касет – 30, для забезпечення з’єднань (військових частин) аудіо-, відеоматеріалами – відеокасет і аудіо касети за розрахунком: 1 відеокасета, 2 аудіо касети на кожне з’єднання (військову частину) об’єднання (з’єднання) щотижня;
- перевозити, забезпечувати робочими місцями та місцями відпочинку екіпаж рухомого інформаційного центру (водій-електрик -2, редактор - 1, оператор ПЕОМ -1, кореспондент - 2, оператор відео- та фотозйомки -1, розмножувач друкованої, аудіо- та відеопродукції – 1, телеоператор – 1, радіооператор – 1);
- забезпечувати роботу обладнання рухомого інформаційного центру в польових умовах від автономного джерела електропостачання;
- забезпечувати радіозв’язок в радіомережі заступника командувача (командира) об’єднання (з’єднання) з МПЗ.
Перспективний похідний інформаційно-редакційний центр “Зеніт” (розширений варіант - на шасі 3-х автомобілів підвищеної потужності типу КрАЗ) призначений для:
Додаткові вимоги до розширеного варіанту похідного інформаційно-редакційного центру:
Пересувний кіно-, відеосалон ( ДКР “Трансляція” включена до Держпрограми у 1998 році, відкрита у грудні 1999 році, головний виконавець – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) призначений для виконання таких завдань:
Можливості пересувного кіно-, відеосалону такі:
Обладнання перерахованих інформаційних центрів надає змогу ефективно здійснювати інформаційно-пропагандистське забезпечення об’єднань, з’єднань, підрозділів в умовах знищення (пошкодження) противником стаціонарної поліграфічної бази, електронних засобів масової інформації як державних, так і військових, а також матеріально забезпечити заходи протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад Збройних Сил України.
Обладнання рухомих інформаційних центрів планується побудувати за модульним принципом, що допоможе у подальшому здійснювати їх модернізацію відповідно до удосконалення поліграфічного обладнання, теле-, радіоприймальної та передавальної апаратури та комп’ютерних систем. Закладені можливості подальшої модернізації забезпечать стійкість проти морального старіння рухомих технічних засобів МПЗ під час їх експлуатації та збереження.
Одночасно створюються умови життєдіяльності структурних підрозділів органів морально-психологічного забезпечення в польових умовах. Запропоновані технічні засоби можуть стати матеріальною основою морально-психологічного забезпечення перспективних Збройних Сил України.
Технології МПЗ – сукупність психологічних, педагогічних, інформаційних, пропагандистських, соціальних методів цілеспрямованого впливу на особовий склад з метою реалізації людського фактора високої бойової готовності військ (сил), збереження їх боєздатності, успішного і своєчасного виконання поставлених їм завдань, підвищення ефективності їх застосування.
Методики МПЗ – прийоми та способи реалізації основних функцій морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій).
Технології і методики морально-психологічного забезпечення призначені забезпечити реалізацію основних функцій системи МПЗ.
Таблиця 3.5
Технології і методики реалізації основних функцій МПЗ
|
Основні функцій системи МПЗ |
Технології та методики МПЗ |
|
Формування і підтримання необхідного рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил) |
Методика оцінки МПС особового складу військ (сил) на різних етапах підготовки та ведення операцій (бойових дій); технологія визначення найважливіших критеріїв, вплив на які забезпечить формування необхідного рівня МПС |
|
Мобілізація військовослужбовців на виконання покладених завдань |
Технології управління поведінкою людини в екстремальних умовах збройної боротьби; методики управління процесами мобілізації особового складу військ (сил) на виконання бойових завдань |
|
Забезпечення високої бойової активності військово-службовців |
Технології активізації бойової активності особового складу військ (сил) в обороні і наступі; методики визначення необхідного ступеня бойової активності; методики управління ступенем бойової активності військовослужбовців |
|
Захист військових формувань від інформаційно-психоло-гічного впливу противника |
Технології комплексного захисту від застосування противником інформаційно-психологічної зброї; методики управління інформаційно-психологічною протидією; методики використання контрпропагандистських, організаційних та силових методів інформаційно-психологічної протидії |
|
Забезпечення сприятливої морально-психологічної обстановки в районі застосування військ (сил) |
Технології цілеспрямованого впливу на морально-психологічну обстановку в районі застосування військ методики оцінки морально-психологічної обстановки; методики нейтралізації впливу негативних факторів морально-психологічної обстановки на війська (сили) |
|
Організація психологічного захисту особового складу від ушкоджуючих факторів бойової обстановки (обстановки техногенного і природного характеру) |
Технології комплексного захисту військ (сил) від ушкоджуючих факторів бойової обстановки (обстановки техногенного і природного характеру); методики оцінки факторів бойової обстановки (обстановки техногенного і природного характеру); методика розрахунку психологічних втрат серед особового складу під час операцій (бойових дій) |
|
Забезпечення поновлення психічних та фізичних сил особового складу |
Методики оцінки психічних та фізичних сил особового складу військ (сил) та прогнозування подальшого стану; методики попередження виснаження психічних та фізичних сил особового складу; технології поновлення психічних та фізичних сил о/с |
|
Виявлення ознак застосування противником психотронних (психотропних) засобів (зброї), організація нейтралізації ушкодження ними військ (сил) |
Методики виявлення ознак застосування противником психотронних (психотропних) засобів (зброї); методики прогнозування ступеня ураження та наслідків застосування противником психотронних (психотропних) засобів (зброї); технології захисту особового складу військ (сил) від психотронних (психотропних) засобів (зброї); методики управління захистом військ (сил) від психотронних (психотропних) засобів (зброї) |
|
Участь у заходах оперативного маскування |
Методика використання військових засобів масового інформування у заходах щодо введення противника в оману відносно характеру дій наших військ (сил) |
|
Формування у представників ЗМІ (іноземних та цивільних) правильного уявлення щодо застосування ЗСУ |
Технології управління інформаційними потоками в засобах масового інформування в особливий період; методика формування позитивного іміджу Збройних Сил України в особливий період |
Технології і методики морально-психологічного забезпечення призначені забезпечити реалізацію основних функцій системи МПЗ.
У загальному вигляді технології і методики МПЗ можливо поділити на такі групи:
перша – технології і методики основних складових МПЗ;
друга – технології і методики проведення спеціальних соцдосліджень;
третя – технології і методики використання технічних засобів МПЗ;
четверта – технології і методики управління МПЗ підготовки і ведення операцій (бойових дій), оцінки ефективності МПЗ.
У табл. 3.5 наведені технології і методики для реалізації основних функцій системи МПЗ.
Використання тих чи інших форм і методів, сил і засобів морально-психологічного забезпечення більшою мірою залежить від форми бойового застосування військ у бойових діях
Таким чином, основу системи морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ (сил) під час війни (воєнного конфлікту).
3.2. Основні складові морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)
Як уже було визначено, система морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) включає: інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю, психологічне забезпечення, соціально-правове забезпечення, культурно-освітню роботу, захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу. Крім того, для вирішення його завдань можуть здійснюватися соціологічні та психологічні дослідження і організовується забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди та кадрове забезпечення.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану особового складу оперативним впливом на його свідомість із метою адекватного розуміння ним воєнно-політичної та бойової обстановки, завдань, що покладені на війська (сили), та умов їх виконання. Воно включає:
Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю передбачає співпрацю з органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, цивільними засобами масової інформації в проведенні спільних заходів; організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп у районах із нестабільною соціально-політичною обстановкою; організацію видання та розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів на базі військових та цивільних засобів масової інформації; використання засобів інформаційної комунікації для введення противника в оману відносно форм застосування військ (сил), видів і способів воєнних дій; організацію роботи кореспондентських центрів із метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації.
Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) є:
В системі інформаційно-пропагандистського забезпечення виділяються такі напрями впливів: ідейний; військовий; моральний; патріотичний; правовий; політичний; естетичний; екологічний та інші.
Військове виховання як напрямок інформаційно-пропагандистського забезпечення має на меті формування та підтримання у особового складу високих морально-бойових якостей, здатності та готовності до збройного захисту України. Для досягнення цієї мети суб’єкти інформаційно-пропагандистського впливу роз’яснюють військовослужбовцям воєнну політику держави, оборонну Доктрину, вчення про війну та армію, вимоги воєнної присяги, статутів Збройних Сил України, витоки, сутність, значення бойових традицій, приклади вірності військовому обов’язку.
Моральне виховання включає затвердження в свідомості особового складу загальнолюдських цінностей, моралі, формування звичок виконувати норми моралі в службовій та побутовій сферах, почуттів честі, совісті, колективізму, гідності, товариства та взаємодопомоги, чесності, гуманного відношення до людей, особистої відповідальності за обороноздатність Української держави.
Патріотичне виховання військовослужбовців зосереджується на формуванні у кожного військовослужбовця почуття любові до України та її народу, культури, традицій, духовних цінностей, національної свідомості, постійної готовності виступити зі зброєю в руках на захист Батьківщини.
Правове виховання в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення - це цілеспрямований, систематичний вплив на свідомість, психологію особового складу з метою формування в нього глибоких та стійких правових уявлень, переконань, почуттів, прищеплення йому правової культури, навичок і звичок правомірної поведінки.
Політичне виховання має метою сформувати у військовослужбовців політичні знання та погляди, вміння орієнтування у політичній обстановці як суспільно-державній, так і в регіонально-світовій.
Естетичне виховання передбачає формування у воїнів розуміння краси, розвиток естетичних поглядів, культури поведінки.
Екологічне виховання спрямовується на формування екологічних знань, відповідального відношення до природного середовища, організацію поведінки особового складу при виконанні навчально-бойових завдань згідно з природно-охоронними нормами держави.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення застосування військ передбачає:
організацію щоденного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу (в підрозділах-15-20 хв., на пунктах управління - 10-15 хв.), занять з гуманітарної підготовки протягом однієї години щоденно;
активне використання в агітаційно-пропагандистській роботі можливостей військової преси, радіо і телебачення з метою своєчасного роз’яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного конфлікту), внутрішньої і зовнішньої політики держави , покладених на Збройні Сили України завдань, рішень Президента України - Верховного Головнокомандувача, виховання військовослужбовців на національно-історичних і військових традиціях українського народу, пропаганда подвигів захисників Батьківщини , прищеплення особовому складу ненависті до ворога;
ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій;
завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості місцевого населення, а також підготовку необхідної друкованої продукції, кіно-, відеофільмів;
активне використання друкованих пам’яток, кіно-, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника;
організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо поширення прикладів мужності, героїзму, надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями;
організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою;
організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі;
організацію випуску друкованої продукції на поліграфічній базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфічній базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил) (районах бойових дій);
використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил);
організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів) з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією;
організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп).
Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання і відновлення у особового складу психологічної стійкості та готовності виконати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки, збереження та поновлення їх фізичного і психічного здоров’я.
Воно включає: психологічну підготовку військовослужбовців; психологічне супроводження бойової діяльності військ (сил); психологічну допомогу та реабілітацію військовослужбовців; психологічну оцінку обстановки.
Основними завданнями психологічного забезпечення є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості та готовності до дій в бойових умовах; навчання особового складу методам забезпечення особистої психологічної безпеки; здійснення заходів щодо зниження психогенних втрат; створення передумов для формування та підтримання високої бойової активності особового складу; адаптація військовослужбовців до бойових умов.
Складові психологічного забезпечення:
оцінка та прогнозування морально-психологічного стану особового складу;
психологічна підготовка;
психологічне супроводження бойової діяльності;
психологічна допомога, реабілітація психотравмованих військовослужбовців.
Оцінка та прогнозування морально-психологічного стану особового складу здійснюється командирами та заступниками по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) всіх рівнів постійно. Заступник командира по роботі з особовим складом на підставі довідки-доповіді офіцера-психолога повинен зробити висновки щодо морально-психологічного стану особового складу та доповісти їх командиру під час оцінки обстановки, занести ці висновки в пояснювальну записку до плану морально-психологічного забезпечення.
Психологічна підготовка – це відносно самостійний процес формування у особового складу емоційно-вольової і психологічної стійкості, психологічної готовності до активних бойових дій. Вона проводиться для удосконалення якісних характеристик військовослужбовців (професіоналізму, фізичного стану, здоров'я, розумових здібностей, моралі, психології) та своїми основними завданнями має: формування у особового складу психологічної стійкості до факторів майбутнього бою; створення внутрішніх психологічних джерел високої бойової активності; підвищення професійної дієздатності психологічних функцій військовослужбовців. Вона поділяється на загальну, спеціальну та цільову психологічну підготовку.
Загальна психологічна підготовка має завдання формувати та удосконалювати загальні психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Вона організується та проводиться постійно, в будь-яких умовах бойової діяльності, командирами всіх рівнів, особливо з молодим поповненням.
Спеціальна психологічна підготовка має завдання розвивати специфічні військово-професійні якості. Це, наприклад, психологічна підготовка десантників, пілотів, розвідників тощо. Вона організується та проводиться постійно, в будь-яких умовах бойової діяльності безпосередніми начальниками (командирами) та індивідуально.
Цільова психологічна підготовка має завдання адаптувати психіку воїнів до умов виконання конкретного бойового завдання. Вона організується та проводиться старшими командирами з частинами та підрозділами під час підготовки до бою, якщо для цього є час.
Психологічне супроводження бойової діяльності – це комплекс оперативних заходів по відслідковуванню та підтриманню здатності військовослужбовців, підрозділів та частин протистояти загрозливим факторам бою та рішуче діяти в бойовій обстановці. Воно організується та проводиться для підтримки високої бойової активності у військовослужбовців; подолання психічної перенапруги; раціонального використання короткочасних відпочинків; усунення негативних наслідків психотравмуючих факторів бою.
На цьому етапі вирішуються завдання:
аналізу поведінки підлеглих, оцінка ступеня виснаженості, підпадання під вплив слухів та паніки ;
формування настрою на ефективне продовження бойових дій ;
оперативного керування психічними станами, корегування настроїв; підтримки невдах, які втратили друзів, техніку, озброєння ;
визначення домінуючих емоційних станів, ступеня виснаженості та запасу психічних сил, необхідних для участі у наступних боях, попередження психологічного перенапруження ;
протидія психологічному впливу противника .
Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців має завдання поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин та підрозділів.
Вона повинна включати:
створення умов, які сприятимуть швидкому поверненню до своїх підрозділів (частин) військовослужбовців, у яких характер бойових психічних травм не потребує лікування у шпиталі ;
забезпечення взаємодії воєнних психологів і воєнних медиків щодо надання спеціалізованої допомоги ;
психологічне зняття зайвої агресивності після бойових дій ;
психологічне зняття у особового складу частин (підрозділів) стану депресивності і дезорганізованості, який виникає після перенесення моральних, фізичних і нервово-психічних перевантажень ;
поновлення у військовослужбовців бойової активності, мобілізацію їх на виконання покладених завдань ;
створення необхідних побутових умов для особового складу, турбота про задоволення його потреб .
Психологічне забезпечення, як одна із складових морально-психологічного забезпечення, організується та здійснюється органами військового управління всіх рівнів під керівництвом відповідних командувачів (командирів). Безпосередніми організаторами та відповідальними за стан психологічного забезпечення повинні бути заступники командувачів (командирів) по роботі з особовим складом. Завдання та заходи психологічного забезпечення визначаються в плані морально-психологічного забезпечення операції (бою), та доводяться до підлеглих розпорядженнями щодо морально-психологічного забезпечення.
Соціально-правове забезпечення – це діяльність щодо створення необхідних соціальних і правових умов виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань, дотримання ним норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку. Вона включає:
Його головна мета – створення нормальних соціальних умов, за яких військовослужбовці, цивільний персонал зможуть ефективно виконувати покладені на них обов’язки.
Основні завдання соціального-правового забезпечення:
Зміст соціально-правового забезпечення:
прогнозування розвитку соціальних процесів в районах дислокації частин і підрозділів та їх вплив на соціальну захищеність військовослужбовців та членів їх сімей. Вивчення стану воєнно-соціальної роботи і впровадження у практику передового досвіду;
підготовка, прийняття і організація виконання управлінських рішень в частині, що стосується соціального захисту військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей. Внесення пропозицій і доповнень під час розроблення законодавчих актів, інших нормативних актів (у тому числі і органів військового управління), рішення місцевих органів влади, які впливають на соціальний статус військовослужбовців, членів їх сімей;
безпосередній соціальний захист військовослужбовців, цивільного персоналу, членів їх сімей;
участь у перевірках , у тому числі разом із органами військової юстиції, внутрішніми перевірочними комісіями, громадськими організаціями, виконання законів та інших правових актів, які визначають статус військовослужбовців;
участь у вирішенні питань, які пов’язані із реалізацією прав військовослужбовців по обов’язковому державному особистому страхуванню;
координація діяльності, взаємодія і партнерство із громадськими організаціями;
представництво інтересів колективів військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей у місцевих державних і громадських організаціях, взаємодія із засобами масової інформації.
Культурно-освітня робота – це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців засобами культури і мистецтва високого морально-психологічного стану, їх мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення та відновлення духовних сил і потреб особового складу. Вона включає: формування у військовослужбовців необхідних моральних та психологічних передумов бойової активності засобами культурно-освітньої роботи. Культурно-освітня робота передбачає організацію діяльності концертних бригад, польових автоклубів, бібліотек, кіно-, радіо- та відеообслуговування особового складу військ (сил), використання наочної агітації, художньої самодіяльності, воєнно-шефської роботи у військових частинах, співпрацю з питань організації культурно-освітньої роботи у військах (силах) з органами державної влади і місцевого самоврядування.
У бойовій обстановці головне завдання культурно-освітньої роботи полягає у підтримці і відновленні властивими їй специфічними засобами і методами морально-психологічних і фізичних сил особового складу, утвердження у свідомості воїнів оптимізму і впевненості у своїх силах, знятті негативних емоційних станів у військовослужбовців, сприянні їх психологічній адаптації і реабілітації.
Захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу – це комплекс заходів щодо забезпечення духовної та психологічної безпеки військовослужбовців, які здійснюються з метою прогнозування, запобігання та зриву негативного інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову активність.
Інформаційно-психологічна протидія включає: визначення чинників воєнно-політичної, бойової, морально-психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для негативного інформаційно-психологічного впливу на наші війська (сили), а також його спрямованості, об’єктів, змісту та можливих наслідків; організацію виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх можливостей, особливостей використання; нейтралізацію діяльності органів психологічного впливу противника через випереджувальне розповсюдження у вітчизняних засобах масової інформації, необхідних відомостей; організацію безперервного об’єктивного інформування військовослужбовців, роз’яснення їм мети, завдань, форм і методів психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів; своєчасне знищення інформаційних матеріалів противника, обмеження доступу особового складу до засобів інформаційної комунікації та контроль за змістом їх матеріалів; фізичне знищення, подавлення засобів інформаційно-психологічного впливу противника; виконання спеціальних заходів щодо захисту від засобів психотронної та психотропної зброї; евакуація та надання спеціальної допомоги особовому складу, ураженому психологічними засобами.
Досягнення ефективності при організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника вимагає врахування багатьох факторів, здійснення активних організаційних заходів, проведення випереджувальної контрпропагандистської роботи, вогневе ураження та електронне придушення сил та засобів психологічної боротьби.
З метою більш логічного викладення змісту та оптимізації системи поглядів із зазначеного питання доцільно користуватись наступними визначеннями.
Психологічна війна — це стан перманентної конфронтації ідеологічних, аксіологічних систем та структур конкуруючих суспільств, держав, коаліцій з метою безумовної перемоги однієї з ідеологій, інтереси якої захищає кожна із сторін.
Психологічна операція являє собою систему спеціальних заходів з метою досягнення морально-психологічної переваги над противником шляхом координації заходів психологічної боротьби у системі завдань психологічної війни з використанням спеціально підготовленої або вдосконаленої аргументації та інформації психологічного впливу.
Психологічна боротьба — це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на підрив морально-бойового духу особового складу військ противника, його населення з метою безумовного виконання бойових завдань та успіху на полі бою. Психологічна боротьба здійснюється шляхом безпосереднього морально-психологічного впливу на противника як в ході бою, так і під час підготовки до ведення бойових дій.
У збройних силах США створена система підрозділів психологічних операцій, діяльність яких передбачена практично у всіх основних керівних документах. Так, польовий статут ФМ100-5 (“Ведення операцій”) наголошує: “Психологічні операції повинні координуватися на всіх рівнях — від театру воєнних дій до дивізії. Начальник оперативного відділу штабу несе відповідальність щодо поєднання психологічних і бойових операцій”.
Кінцевою метою інформаційно-психологічної протидії є визначення та усунення факторів бойової, суспільно-політичної, соціально-економічної та морально-психологічної обстановки, які використовуються противником для здійснення впливу на війська та населення в регіоні застосування військ (сил ). Інформаційно-психологічна протидія включає в себе організаційні, випереджувальні (контрпропагандистські) і силові заходи.
Інформаційо-психологічна протидія має бути оперативною, надійною, безперервною. Протидія інформаційно-психологічному впливу противника на оперативно-тактичному рівні у загрозливий період та в бойовій обстановці здійснюється спільними зусиллями органів воєнного і державного управління, на основі координації діяльності видів Збройних Сил України, штабів, органів по роботі з особовим складом, родів військ і служб.
Основними функціями протидії інформаційно-психологічному впливу противника є:
викриття задуму, змісту та цілей психологічної операції;
забезпечення несприйняття особовим складом та населенням тез та аргументів пропаганди противника.
Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу включає:
визначення факторів бойової, суспільно-політичної та морально-психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на наші війська;
вивчення, аналіз та узагальнення змісту, форм, методів, способів та прийомів інформаційно-психологічного впливу противника, прогнозування його можливих наслідків, роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань та технологій психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів;
виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, встановлення їх бойових можливостей та порядку застосування, вживання заходів щодо припинення їх діяльності (вогневе ураження, електронне придушення) телевізійних і радіозасобів, систем супутникового зв’язку, мереж Інтернет, підрозділів психологічних операцій противника скоординованими діями розвідки, радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;
нейтралізацію діяльності інформаційних агенцій, органів психологічних операцій противника через випереджене розповсюдження у засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет, органах військового управління фактів і подій застосування військ (сил );
попередження (припинення) розповсюдження негативної інформації (чуток) через безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних матеріалів противника, обмеження індивідуального використання особовим складом радіоприймачів, організація контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв’язку;
організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.
Специфічними складовими морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) є: спеціальні соціологічні дослідження, організація забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та поліграфії, здійснення кадрового забезпечення органів по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом).
Спеціальні соціологічні дослідження – проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на морально-психологічний стан військ (сил), знижують їх боєздатність.
Організація забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та поліграфії – здійснюється із відповідних баз (складів), кінобаз (кінопунктів), центрів видів Збройних Сил, оперативних командувань.
Здійснення кадрового забезпечення органів по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) вирішується шляхом підготовки і заміщення посад фахівцями в галузі психології, політології, соціології, педагогіки, історії, військової журналістики, правознавства, релігієзнавства і теології.
Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).
Окремим напрямком діяльності органів військового управління варто розглядати здійснення заходів духовної підтримки військовослужбовців у взаємодії з представниками духовенства. Духовна підтримка – система цілеспрямованих заходів щодо створення умов задоволення релігійних потреб військовослужбовців, працівників Збройних Сил України відповідно до їх конфесійної належності, а також зменшення психотравмуючої дії бойових втрат військовослужбовців у військових колективах через належне проведення ритуалів прощання (поховання).
Таким чином, найважливішим результатом морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення бойових дій (операцій) є безпосередньо психологічна готовність воїна до виконання бойових завдань. Саме вона має метою досягнення високої бойової активності особового складу, підготовку його до подолання високих нервово-психологічних навантажень, вміння зберегти боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів сучасного бою.
Морально-психологічне забезпечення має здійснюватися з урахуванням сучасних технологій роботи із людиною. У воєнний час головні зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосереджуватися на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи по роботі з особовим складом військових формувань повинні зосереджувати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), збереженні їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота по підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії.
Висновки по лекції
Морально-психологічне забезпечення це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань. Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), правовим, технічним, тиловим і медичним забезпеченням.
У процесі вирішення завдань підготовки військ (сил) морально-психологічне забезпечення зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого впливу на війська і населення країни.
Головні зусилля системи морально-психологічного забезпечення зосереджуються на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником.
1. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки, затверджена 09.12.2005 р.
2. Біла книга України. – К., 2005. – 134 с.
3. Засади підготовки і ведення операцій ЗС України на на 2006-2011 рр. Загальні положення ч. 1. 2006.
4. Указ Президента України №981/98 від 4 вересня 1998. “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України”.
5. Наказ Міністра оборони України від 5.05.99 р. №142 “Про затвердження Концепції МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.
6. Наказ Міністра оборони України від 13.12.2003 року №438 “Про створення органів по роботі з особовим складом у Збройних Силах України”.
7. Тимчасова настанова служби оперативних штабів.
8. Алещенко В. І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) становлення та сутність. - К.: Вид. НАОУ. – 1999 р.
9 Морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах України. Навч.-метод. Посіб. Вид. НАОУ, 2002, ДСК, 232 с.
10. Морально-психологічне забезпечення підготовки і ведення бойових дій в 2 ч. Навч.-метод. Посіб. Вид. ВГІ НАОУ, 2003.
11. Коупленд Н. Психология и солдат. - М.: Воениздат, 1991. - 95 с.
12. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з‘єднань, військових частин та підрозділів ЗС України. (метод. посіб.). - К.: Вид. НАОУ, 2000. – 76 с.
13. Россия и мир: политические реалии и перспективы. - М.: Орган Экспертного совета при Комитете Совета Федерации по международным делам, 1995.- №5.