Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
13
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПЕНЦАК ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
УДК 331: 674 (477.83)
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
(на прикладі виробничих систем деревообробної галузі промисловості Львівської області)
Спеціальність: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України
Науковий керівник: академік НАН України
доктор економічних наук, професор
Долішній Мар’ян Іванович
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Лібанова Елла Марленівна
Рада по вивченню продуктивних сил
України НАН України, завідувач відділу
кандидат економічних наук, доцент
Заблоцький Богдан Федорович Львівська комерційна академія, доцент
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України,
відділ гуманітарної політики, людського розвитку
і споживчого ринку, м.Київ
Захист відбудеться 8 липня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька 4.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька 4.
Автореферат розісланий 4 червня 2002 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої
ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Проблеми раціонального використання трудового потенціалу особливо актуальні не тільки у зв'язку зі значними кризовими тенденціями, що мають місце в розвитку економіки України, але і з глибокими якісними її трансформаціями, спричиненими переходом від командно-адміністративної до ринкової системи. Процеси, притаманні для перехідного етапу в розвитку економіки, найсильніше позначаються на особливостях зайнятості, соціального захисту та раціонального використання трудового потенціалу, що є певною мірою індикатором процесів трансформування вітчизняної економіки. В цих умовах особливої ваги набуло в економічній науці питання не лише формування, але й збереження та подальшого розвитку трудового потенціалу.
Формування та розвиток трудового потенціалу не обмежується активізацією демографічної політики, покращенням здоров’я широких верств населення, впровадженням в життя комплексу соціальних та економічних реформ. Прогрес, зокрема, науково-технічний, кожного суспільства базується також на відповідному вимогам часу розвитку базової та професійної освіти. Тому, крім заходів щодо формування належного рівня трудового потенціалу, надзвичайно актуальним є питання раціонального використання сформованого рівня його якості, що передбачає економічний та соціальний захист населення.
Трудовим потенціалом країни та її регіонів в часи існування СРСР займалося багато вчених, зокрема, Г.Сергеєва, Л.Чижова, В.Костаков, А. Попов. Трудовий потенціал трактувався ними переважно з точки зору трудових ресурсів. Одночасно розпочалось формування наукових шкіл Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших міст України, що займаються даною проблематикою. Помітним внеском у розуміння справжньої суті трудового потенціалу була позиція С.І. Пирожкова, що трактував даний феномен як сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик і якостей працеактивного населення, які реалізовані або можуть бути реалізовані у межах і через існуючий у даному суспільстві процес праці та громадської діяльності.
Поняття “трудовий потенціал” набуває ще більш конкретного змісту і принципово нових якісних характеристик у працях львівських вчених, що запропонували розглядати його як соціально-трудовий потенціал. В цілому, в сучасних умовах, трудовий потенціал розглядається як поліфакторне явище, рівень розвитку якого детермінується діянням чинників різноманітного походження. Істотний внесок в розробку різних аспектів цієї складної і багатопланової проблеми здійснили Бандур С.І., Богиня Д.М., Бондар І.К., Васильченко В.С., Вовканич С.Й., Дмитренко А.Г., Долішній М.І., Злупко С.М., Краснов Ю.М., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Мікловода В.П., Мандибура В.О., Маслова І.С., Онікієнко В.В., Павловська Н.О., Писаренко С.М., Пітюлич М.І., Савченко В.А., Титова Н.А., Фотеєва Є.В., Чумаков Л.Д., Шляпіна Н.А. та інші вчені.
Основними факторами, що впливають на раціональне використання трудового потенціалу є організаційні та соціально-економічні. Так, відомо, що головним джерелом існування більшості зайнятого населення в країні залишається праця на підприємствах промисловості різних форм власності, будівництва і транспорту, у сільському господарстві і т.д. При цьому основним джерелом формування сімейного бюджету виступає заробітна плата, мінімальний рівень якої при існуючій інфляційній ситуації не завжди відповідає прожитковому мінімуму. Вагомими мотивами для працездатних громадян є також належні умови праці та можливість реалізовувати свої здібності. Для соціального захисту населення в Україні використовуються як успадковані від командної системи методи, так і методи, народжені в нових соціально-економічних умовах. Сам соціальний захист працюючих також відіграє роль мотивації до того чи іншого роду діяльності та є одним з факторів раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем, в тому числі і в деревообробній та целюлозно-паперовій галузі промисловості. В процесі трансформації економіки створюються інші форми господарської діяльності, врахування яких вимагає істотного удосконалення статистичної інформації. Ці розрахунки потрібно вчасно методично забезпечувати, щоб мати реальну картину глибоких змін у оплаті праці, оскільки, підприємства часто визначають своїм працівникам заробітну плату, не рахуючись із рівнем продуктивності праці, цін та іншими економічними вимогами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з науковою темою, яка виконується в Інституті регіональних досліджень НАН України (“Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” № державної реєстрації 0100U002572).
Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методологічних основ раціонального використання трудового потенціалу виробничих систем, дослідження впливу соціально-економічних та організаційних факторів на рівень використання трудового потенціалу, розробка методичних рекомендацій щодо визначення оцінки величини та рівня використання трудового потенціалу.
Реалізація мети зумовила необхідність вивчення і розв’язання таких завдань:
Об’єктом дослідження є трудовий потенціал підприємств та виробничих систем деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості Львівської області.
Предметом дослідження виступають соціально-економічні та організаційні фактори раціонального використання трудового потенціалу деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості Львівської області.
Методологія і методи дослідження. Теоретичною основою слугували наукові праці та дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених щодо: методології соціально-трудового потенціалу регіону; виміру максимально можливого фонду часу, яким володіє конкретна сукупність працівників галузі при оптимальних (в даних умовах) інтенсивності, якості і продуктивності праці; комплексної оцінки трудового потенціалу, що грунтується на багатокритеріальній оптимізації або теорії групового вибору; чинне законодавство України та нормативно-довідкова документація у сфері соціально-економічного розвитку; офіційна статистична інформація, звітність деревообробних підприємств та виробничих систем; методи економіко-математичного моделювання, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці інформаційного забезпечення комплексної програми підвищення якості та раціонального використання трудового потенціалу, а також математичної моделі оптимального рівня використання трудового потенціалу, котрі можуть використовуватись при розробці програм соціально-економічного розвитку регіону (лист Львівської обласної державної адміністрації № 5/18 –/1-10 від 21.05.2002 р; лист управління промисловості, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації № 1 –/213-3 від 20.05.2002 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: наукових семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. Львів, 22-26 травня 2000 року, Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір” (29-30 червня 2000 р. м. Львів.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором одноосібно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень автора.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в шести наукових статтях, котрі надруковано у фахових виданнях; чотири з них належать одноосібно авторові.
Структура та обсяг роботи. Обсяг дисертації –сторінок тексту в комп’ютерному наборі. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, у тому числі 6 рисунків і 26 таблиць; наведений список використаних джерел містить 227 позиції; подаються додатки.
Актуальність проблем пов’язаних з кількісним та якісним визначенням рівня використання трудового потенціалу в умовах трансформації економіки, недостатня їх висвітленість у вітчизняній літературі, відсутня прив’язаність до конкретних галузей, мета дисертаційного дослідження зумовили наступну структуру дисертаційної роботи.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання трудового потенціалу виробничих систем” висвітлено значення використання трудового потенціалу в умовах перехідної економіки, основні проблеми на ринку праці, здійснено огляд їх трактування у зарубіжних та вітчизняних публікаціях.
Основним напрямком роботи в даній ситуації виступає адаптація підприємств, і зокрема трудового колективу, до умов ринкової економіки, що означає зміну самих принципів господарювання на нові, котрі притаманні виробничим відносинам при якісно новому підході до використання виробничого потенціалу і трудових ресурсів. Вдалий добір робітників та службовців, ефективне застосування їхньої праці і задоволення їхніх економічних та соціальних потреб –важливе завдання керівників підприємств різних галузей національної економіки.
Формування кадрового потенціалу підприємств залежить від розвитку інфраструктурного забезпечення регіональних центрів зайнятості. В дисертаційній роботі зазначається, що сучасний ринок праці вимагає високої мобільності працездатного населення, поінформованості як потенційних працівників, так і роботодавців. Крім того, за умов сучасного науково-технічного прогресу необхідною стає умова постійного підвищення кваліфікаційного та освітнього рівня трудового потенціалу. Однак, у зв’язку з наявними недосконалими мотиваційним механізмом, політикою оплати праці та соціально-економічною політикою в цілому саме ця умова виявляється суттєвою перешкодою на шляху ефективного функціонування виробничих систем. Нами встановлено, що у деревообробній та целюлозно-паперовій галузі промисловості, для виходу з кризи та ефективної діяльності першочергове значення має вирішення наступних завдань:
В таких умовах особливої актуальності набуло питання формування, збереження та використання не тільки трудового потенціалу в цілому, але і одночасний якісний поступ всіх його компонент –соціально-демографічної, мотиваційної, освітньої, екологічної тощо.
Подальший аналітичний огляд показників трудової діяльності провідних підприємств деревообробної галузі промисловості Львівської області, а також опитування працівників цих підприємств виявили фактори, які найбільш вагомо впливають на раціональне використання компонент трудового потенціалу. Особлива увага в даному випадку приділяється демографічній компоненті, кризовий стан якої не дає змоги природному повноцінному відтворенню населення країни, більшості її регіонів, в тому числі його працеактивної частини. Так, зниження трудового потенціалу кожного регіону відбувається, перш за все, в результаті зменшення чисельності працездатного населення. Тобто, соціально-демографічна криза, що викликала загальне погіршення умов відтворення населення, соціально-психологічний дискомфорт, загострення екологічної проблеми, яка ще більше ускладнилася Чорнобильською катастрофою, непевність у швидкій зміні ситуації на краще, змушують більшість громадян в більшій мірі, ніж раніше, обмежувати чисельний склад їхніх сімей. Невідповідність між зростанням суспільно необхідних витрат на відтворення населення та ресурсів, які спеціально виділяються державою з цією метою, призвела до скорочення кількості народжень до рівня, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь.
Як наслідок демографічної кризи, в деревообробній галузі, так і в промисловості області в цілому характерним є істотне зниження середньої чисельності зайнятого персоналу (рис. 1).
Зниження рівня розвитку економіки в результаті розриву виробничих зв’язків з рядом постсоціалістичних країн зумовили, в певній мірі, зниження загального рівня кваліфікації зайнятих на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузі. Втрата кваліфікації відбувалась за рахунок низького рівня заробітної плати висококваліфікованих робітників, що зумовило відтік робочої сили на малокваліфіковані, але з вищою заробітною платою робочі місця в приватному секторі або і в ближньому зарубіжжі. Проте, в результаті структурних змін в економіці завдяки нововведенням відбуваються динамічні зміни в галузях промисловості, виявляється надлишок або нестача спеціалістів. Зокрема, за сучасних умов різко зростає попит на молодих спеціалістів з вищою освітою, знанням іноземних мов, персонального комп’ютера та зі стажем роботи в конкретній галузі промисловості. До найбільш вагомих факторів зниження рівня використання трудового потенціалу виробничих систем в дисертації віднесено також низький рівень технічного озброєння підприємств. Протягом значного періоду часу не проводилось, наприклад, оновлення основних фондів деревообробних підприємств (рис. 2), що призвело до втрати конкурентоздатності та екологічності їхньої продукції на ринку товарів. Як наслідок, більшість підприємств працює на 10-30% виробничих потужностей, що зумовлює додаткове вивільнення трудових ресурсів. У порівнянні з промисловістю регіону в цілому основні виробничі фонди деревообробної та целюлозно-паперової галузі оновлюються значно повільніше.
Одночасно, широке впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу сприяє зменшенню фізичних зусиль у трудовому процесі, полегшує працю, але в ряді випадків погіршує її умови. Специфіка роботи деревообробного обладнання характеризується значним ступенем вібрації, шуму, здатності до підвищення запиленості виробничих приміщень. Використання деяких видів сировини, техніки та технології створює в робочій зоні підвищенузапиленість, загазованість, іонізуюче випромінювання та іншіявища, що негативно впливають на людський організм. Праця працівника на механізованих поточних і автоматичних лініях є вкрай монотонною і складається з невеликої кількості нетривалих операцій, що багаторазово повторюються. Тривале перебування в таких умовах викликає професійні захворювання та ранню інвалідність. Впроваджувані нині заходи з охорони праці недостатньо ефективні оскільки вони більшою частиною спрямовані не на вилучення джерел виробничих шкідливостей, що вимагає значних капітальних вкладень, а на компенсацію за роботу в шкідливих умовах. Втрата працездатності робітників зі стажем безпосередньо відбивається на якості продукції, а звідси і на її рентабельності, що в кінцевому підсумку зумовлює економічний спад виробництва.
Дисертант наголошує на необхідності врахування зазначених вище груп чинників в механізмі раціонального використання трудового потенціалу деревообробної та целюлозно-паперової галузі промисловості, особливо, економічної складової (розмір заробітної плати), екологічної (екологічність виробництва), соціальної (соціальний захист працівників, зокрема таких, що частково чи повністю втратили працездатність), організаційно-економічної (участь в управлінні підприємством), техніко-технологічної (стан обладнання та виробничих приміщень).
У другому розділі дисертаційної роботи “Соціально-економічна оцінка стану використання трудового потенціалу у виробничих системах” на основі обгрунтованих автором факторів впливу представлено детальний аналіз соціально-демографічної та професійної структури трудового потенціалу деревообробної галузі промисловості. В основі аналізу лежить конкретна виробнича система та внутрішні взаємозв’язки між її структурними ланками.
На основі аналізу соціологічного опитування та аналізу організаційних та виробничих структур провідних підприємств деревообробної галузі промисловості Львівської області, впливу на організацію виробничого процесу окремих соціальних груп в дисертаційній роботі пропонується структурна модель виробничого колективу деревообробної галузі.
Всі ті соціальні явища і процеси, котрі відбуваються на окремому підприємстві деревообробної галузі, є конкретною формою прояву загальних соціальних процесів суспільного розвитку галузі, і в сфері матеріального виробництва зокрема. Загальні принципи розвитку виробничих відносин, дія об’єктивних законів розвитку суспільства визначають характер і закономірності перебігу соціальних процесів в межах окремих підприємств. Соціальна структура означає не тільки внутрішню побудову колективу, а і взаємозв’язки, взаємовідносини, взаєморозташування структурних елементів в їх сукупності як цілісної системи. Тому, запропонована модель виробничого колективу відображає організаційне підпорядкування, тобто, можливість прямого керування, та неофіційний вплив окремих соціальних груп (вплив на виробничу дисципліну, відношення до керівництва, організація страйків, настрої колективу) (рис. 3).
Згідно результатів соціологічного опитування, проведених автором серед вибірки 225 респондентів, що становить 15% від загальної кількості працівників семи провідних підприємств деревообробної галузі, найбільш вагомими є вікові групи 40-46 і 47-53 років, що в загальному охоплюють 52,8% респондентів. В даний час, вікова структура в галузі змістилась в сторону домінування осіб старшого віку, оскільки молодь все менше поступає на підприємства у зв’язку з важкими умовами праці на них та низькою її оплатою. Одночасно зростає частка працівників пенсійного віку, котрим керівництво підприємства не в змозі знайти заміну та які не бажають виходити на пенсію за рахунок невисокого її розміру. Як наслідок цього - збільшення чисельності працівників пенсійного і передпенсійного віку.
c2-
ce
cd
c2
d1