Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
32
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького
ХАРЕНКО
АНДРІЙ Миколайович
УДК 619:618.7:636.4:616-084:616-039.3
МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВІДТВОРНОЇ ФУНКЦІЇ У РЕМОНТНИХ
І ОСНОВНИХ СВИНОМАТОК
16.00.07 –ветеринарне акушерство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів-2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор
Хомин Степан Петрович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини, імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В.Звєрєвої
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор
Завірюха Володимир Іванович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, професор кафедри хірургії
доктор ветеринарних наук, професор
Калиновський Григорій Миколайович,
Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії
Захист відбудеться “” вересня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50, аудиторія №1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50.
Автореферат розісланий “” серпня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальною і важливою проблемою була, і залишається проблема ритмічного відтворення свиней, яка може бути успішно вирішеною за умов належного утримання, годівлі та селекційно-племінної роботи на відповідному науковому рівні, оскільки при низькому рівні цих вимог у свинарських господарствах, незалежно від форм їх власності, досягти високих показників відтворення практично неможливо.
Питанням щодо підвищення ефективності розмноження свиней присвячені численні роботи (Сердюк С.І., 1980; Левін К.Л., 1990; Харенко М.І., 2002; Хомин С.П., 2004).
Установлено, що інтенсифікація розмноження свиней можлива шляхом стимуляції і синхронізації статевої охоти і овуляції з використання різноманітних методів і засобів, які впливають на фолікуло- і лютеогенез, а також покращенням годівлі й утримання, правил і режиму експлуатації самок, технології організації і проведення осіменіння та застосування ефективних методів лікування тварин з патологією органів статевої системи.
Сучасні препарати релізинг-гормону, простагландину групи F2б та фолікулостимулюючого гормону дають можливість послідовним впливом на фолікулярні клітини фолікулів і лютеальні клітини жовтого тіла приводити до одночасного проявлення статевої охоти і овуляції у двох і більше свиноматок. Цей метод організації розмноження свиней широко використовується у багатьох розвинених країнах світу для синхронного осіменіння і опоросів.
Проте, в Україні турове осіменіння і опороси свиноматок ще мало використовуються, а запропоновані схеми і препарати для їх запровадження потребують теоретичного обґрунтування, уточнення і апробації за різних умов утримання, повноцінності годівлі, з урахуванням показників і протипоказань індивідуального стану організму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної тематики (номер держреєстрації 0196U016335) та наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин ім. професора Г.В. Звєрєвої Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.
Мета і задачі дослідження полягали у виробничій оцінці методів інтенсифікації відтворної функції свиноматок різних вікових груп залежно від кількості опоросів, пори року та умов утримання і годівлі в умовах України і Німеччини.
Для досягнення мети були визначені наступні завдання:
– порівняти основні показники відтворення свиноматок в умовах господарств України і Німеччини та встановити причини неплідності;
– вивчити ритмічність проявлення статевого циклу залежно від віку свиноматок кількості опоросів і пори року, термінів відлучення поросят;
– визначити параметри основних метаболічних показників крові, морфометричних показників яєчників свиноматок з урахуванням їх фізіологічного стану;
– обґрунтувати й апробувати методи стимуляції охоти і синхронізації овуляції у різновікових свиноматок в умовах України і Німеччини;
– визначити економічну ефективність різних методів стимуляції охоти та синхронізації овуляції у свиноматок;
– на основі одержаних результатів розробити пропозиції виробництву щодо застосування в умовах господарств України методів інтенсифікації відтворної функції у свиноматок.
Об’єкт дослідження: функція відтворення свиноматок та причини її розладів.
Предмет дослідження: морфофункціональні зміни в яєчниках, метаболічні показники крові, клінічний стан свиноматок та основні показники відтворення.
Методи дослідження: клінічні (огляд, пальпація органів статевої системи per rectum та діагностичний забій), морфометричні (довжина, ширина, маса, наявність фолікулів, жовтих тіл і кіст та їх діаметр, патологічні утворення в яєчниках), біохімічні (загальний білок, альбуміни, глобуліни, глюкоза, холестерол, тригліцериди, ферменти у крові), гормональні (естрадіол, прогестерон), статистичні (основні показники відтворення, ритмічність прояву статевого циклу, заплідненість, багатоплідність, крупноплідність, збереженість приплоду до відлучення, достовірність результатів власних досліджень. Аналіз повноцінності раціонів, умов утримання і експлуатації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку відтворної функції різновікових груп свиноматок за різних технологій годівлі і утримання в умовах господарств України та Німеччини. Модифіковано, апробовано і впроваджено методи стимуляції охоти, синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок в умовах фермерських господарствах Німеччини шляхом застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного й зарубіжного виробництва.
Доведено, що біологічна та економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок прямо залежать від морфофункціонального стану яєчників, основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі і технології утримання самок в умовах свинарських господарств України.
Встановлено особливість причин вибракування свиноматок в умовах України і Німеччини.
Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні модифікованих методів інтенсифікації відтворної функції ремонтних свинок і основних свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини, які з успіхом використовують у фермерських господарствах Німеччини і які дозволяють в умовах господарств України успішно вести галузь свинарства та нарощувати виробничі її потужності, збільшувати рентабельність виробництва свинини.
Запропоновано критерії застосування модифікованих схем стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок.
Результати досліджень використовують у навчальному процесі з дисципліни “Ветеринарне акушерство” на факультетах ветеринарної медицини і біолого-технологічному факультеті Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, Сумського і Луганського національних аграних університетів, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано експериментальні дослідження в умовах фермерського господарства Німеччини (Нижня Саксонія) та спецгоспу України (Сумська область) з впливу біологічно активних речовин на відтворну функцію ремонтних і основних свиноматок та особисто модифіковано схеми введення цих речовин в умовах спецгоспу з обробкою. узагальненням, висновками та пропозиціями щодо їх застосування в умовах свинарських господарств України.
При безпосередній участі здобувача були вивчені біохімічні, ферментні та гормональні показники крові свиноматок, відібраної особисто за методикою, яка використовується в умовах господарств Німеччини.
Здобувачем особисто проведено фаховий аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, виконано статистичну обробку отриманих результатів.
Апробація результатів досліджень проведена з обговоренням матеріалів на:
Публікації матеріалів досліджень. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях, з яких одноосібних – 4, у співавторстві – 9. У фахових виданнях ВАК України видано 8 праць.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, викладення методики та результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, 8 висновків та 5 пропозицій виробництву, списку літературних джерел і додатків. Робота викладена на 204 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями, та 21 рисунком. Список літературних джерел включає 230 найменувань, у тому числі – 166 вітчизняних та 64 зарубіжних авторів.
основний зміст роботи
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Роботу виконували протягом 2004-2006 років на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького та кафедрі акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету.
Базовими господарствами для проведення досліджень були: ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області (Україна) та фермерське господарство Німеччини (фермер Chistian Kreuzhermes, 26901 Lorup, Glemmel, 1 – Нижня Саксонія).
Під дослідами були ремонтні свинки і основні свиноматки, що знаходилися в умовах спецгоспу з виробництва свинини України та фермерського господарства Німеччини.
Основні показники відтворення свиноматок різних вікових груп вивчали з урахуванням кількості опоросів, умов утримання і годівлі та аналізу звітно-облікової документації відповідних господарств, показників і причин вибракування самок, а також показників багатоплідності і збереження приплоду. За критеріями оцінки визначали форми неплідності свиноматок.
Вивчення параметрів проявлення статевого циклу у основних свиноматок (в умовах спецгоспу) проводили за такими показниками: порядковий номер опоросу (1-6), жива маса тварини, строки відлучення поросят та терміни проявлення клінічних ознак статевого циклу.
В сироватці крові визначали вміст загального білка за біуретовою реакцією, альбумінів – у реакції з бромкрезоловим зеленим, глюкози – глюкозооксидазним методом, холестеролу – методом Златкіс-Заака, беталіпопротеїдів – з гепариновим реактивом, серомукоїдів – у реакції з фосфорно-вольфрамовою кислотою, активність альфа-амілази – за методом Каравея, аспартат- та аланінамінотрансфераз – за методом Рейтмана-Френкеля, лужної фосфатази – за реакцією гідролізу динатрійфосфату та холінестерази –за гідролізом ацетилхоліну із використанням діагностичних наборів виробництва фірми "Simko LTD", м. Львів, Україна.
Вміст 17-в-естрадіолу та прогестерону у пробах сироватки крові свиноматок визначали після попереднього їх заморожування в полістеролових пробірках у морозильній камері з температурним режимом 18С, методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO (м. Санкт-Петербург) та лічильники Multikan MS фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.
Для визначення морфометричних показників яєчників різновікових свиноматок статеві залози відбирали після діагностичного забою тварин.
Від основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят, без прояву і з проявом статевого циклу та від ремонтних свинок (у віці 9 і 10 місяців) на 7-му добу наступного місяця, без прояву та з ознаками статевого циклу, яєчники (правий і лівий від кожної тварини) досліджували за такими показниками: маса яєчників, розміри (довжина і ширина), наявність третичних фолікулів і їх діаметр, наявність жовтих тіл і їх діаметр, наявність кіст і їх діаметр.
Вивчення стимулюючої і синхронізуючої дії біологічно активних речовин на функцію розмноження свиноматок проводили з урахуванням пори року в умовах фермерського господарства Німеччини та спецгоспу з виробництва свинини.
В усіх дослідних і контрольних групах свиноматок вираховували наступні показники: вік свиноматок і їх живу масу, кількість і відсоток самок, які проявили статевий цикл за 10 діб після відлучення поросят, кількість і відсоток запліднених самок від першого і наступних осіменінь, вихід поросят за опорос та відсоток збереження приплоду до відлучення, а також затрати на обробку однієї тварини.
Економічний ефект застосування біологічно активних препаратів визначали на підставі одержаних даних за методикою визначення економічної ефективності впровадження ветеринарної науки у виробництво (1999). Цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Ст’юдента на ЕОМ Pentium-4, користуючись можливостями MS Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх аналіз
Показники відтворної здатності свиноматок і причини її порушень
У різні пори року 2003-2005 років, в умовах спецгоспу "Ряснянське" під спостереженням знаходилось 580-650 основних свиноматок та 114-208 ремонтних свинок, на яких вивчали основні показники відтворення, а показники і причини зниження або порушень відтворної здатності з’ясовували на 465 основних і 412 ремонтних свинках, які були вибракувані із маточного стада.
Дослідженнями було встановлено, що показники заплідненості і опоросів були найвищими влітку (79,6% і 74,9%), навесні (73% і 68,5%) та взимку (72,1% і 68,3%), а найнижчими – восени (68,4% і 62,9%). Найбільше основних свиноматок вибраковували взимку (25,5%), навесні (22,8%) та влітку (24,1%), а найменше – восени (17,5%). Найбільша кількість абортів влітку (1,7%) і восени; дещо зменшувалася – взимку (1,0%) і навесні (0,9%). Вихід поросят на опорос відповідно склав: влітку – 10,1; навесні – 10,6; взимку – 10,2 і восени –,0.
Головними причинами неплідності основних свиноматок були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,6%; післяродовий ендометрит – 10,6% та інша післяродова патологія – 10,8%; схуднення – 6,6% та ожиріння – 12,3%; відсутність материнського інстинкту – 10,3%. Показники відтворення ремонтних свинок характеризувалися наступними показниками: восени – заплідненість склала 60,1%; опоросилося 52,8% свиноматок; абортувало 2,4; вибуло вагітними з різних причин 4,8%; взимку – 63,9%; 55,6%; 4,1%; та 6,3% відповідно; навесні – 61,3%; 48,2%; 3,6%; та 9,5%; влітку – 74,2%; 68,4%; 2,6%; та 3,1%, відповідно. Отже, у різні пори року показники заплідненості і опоросів ремонтних свинок є набагато нижчими, ніж основних свиноматок. Показники виходу поросят на опорос у ремонтних свинок у різні пори року коливалися у межах 9,1-9,8.
У ремонтних свинок основними причинами неплідності були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,2%; післяродовий ендометрит – 17,6% та інша післяродова патологія – 20,1% і анафродизія – 6,9%; схуднення – 9,6% та ожиріння – 3,9%; відсутність материнського інстинкту –,9%.
Аналізом показників відтворення у фермерському господарстві за 2004-2005 економічний рік встановлено, що поголів’я свиноматок у 4-и рази (208 гол.) було меншим, ніж у спецгоспі (820 гол.). Показники оновлення основного маточного стада практично залишалися ідентичними – 48,6% та 49,2%, але показник використання свиноматок (інтенсивність) у фермерському господарстві складав 2,4, а у спецгоспі – тільки 1,6. Показники перегулу молодих свинок – 20,1% у фермерському господарстві та 36,45% – у спецгоспі.
При тривалості підсисного періоду у фермерському господарстві протягом 21 доби і 45 діб у спецгоспі, проміжок часу між опоросами становив 156 діб і 170 діб відповідно. При загальних показниках опоросів за рік 69,8% і 62,8%, кількість опоросів на одну свиноматку у фермерському господарстві становить 2,34, а у спецгоспі знаходиться в межах 1,8.
Кількість живих поросят при народженні у гнізді для молодих свиноматок складала 9,7 гол у фермерському господарстві і 9,8 гол. у спецгоспі, а у основних свиноматок 11,6 гол та 11,2 гол., відповідно. Загальна ж кількість живих поросят при народженні у гнізді у фермерському господарстві складала 24,04, а у спецгоспі – 19,54, тобто на 4,5 була нижчою.
Загальна кількість відлучених поросят у господарствах за календарний рік складала 4814 гол. у фермерському господарстві і 12498 гол. у спецгоспі, тобто була майже у 2,6 раза більшою, ніж у фермерському господарстві.
Ритмічність проявлення статевого циклу, морфологічні показники
яєчників неплідних свиноматок та біохімічні і гормональні показники
сироватки крові
Дослідження, проведені в умовах спецгоспу у 2005 році на 1597 основних свиноматках і 400 ремонтних свинках.
Впродовж календарного року статеву циклічність проявило 25 % свинок у 7-ми місячному віці, 50 % – у 8-ми місячному віці.
У зимову пору року 24 % проявили статевий цикл у 7-ми місячному віці, 48 % – у 8-ми місячному віці, 64 % – у 9-ти місячному віці та 56 % – у 10-ти місячному віці. Навесні аналогічні показники мали такий вигляд – 28 %, 52 %; 72% та 64 %, відповідно. Влітку зазначені показники у віковому аспекті були найнижчими –%; 44 %; 60 %; 48 % відповідно, а восени – 28 %; 56 %; 76 % та 52 % відповідно.
Основні свиноматки після 1-го опоросу впродовж календарного року після відлучення поросят у 61,9% випадку проявляли статеву циклічність до 10 доби, 17,9% самок – з 11-ї до 25-ї доби, 11,3% –з 26-ї до 30-ї доби, а 8,9% свиноматок у строки, які перевищують 30 діб.
Свиноматки з 2-м опоросом після відлучення поросят на протязі календарного року проявляли статевий цикл у 68,1% – до 10-ї доби, 15,4% – до 25-ї доби, 7,5% – до 30-ї доби і 9% – після 30-ї доби. Аналогічна картина спостерігалася і у свиноматок з 3-м, 4-м, 5-м і 6-м опоросами, з незначними коливаннями окремих показників.
Морфометричні показники яєчників ремонтних свинок на 7-му добу після прояву статевого циклу та без прояву статевого циклу у різновікових самок (9-ти та 10-місячні свинки по 10 голів у групі – всього 40 тварин) після проведеного діагностичного забою характеризувалися різними параметрами. Так, у свинок 9-ти місячного віку на 7-му добу після прояву статевого циклу розміри яєчників коливалися у межах: лівого – від 2,8 до 3,6 см (3,16±0,13), а правого – від 2,5 до 3,6 см (2,95±0,12). Кількість третичних фолікулів у лівому яєчнику знаходилася у межах 3-6 (4,6±0,3), а в правому – 2-7 (4,6±0,52). У свинок 10-місячного віку розміри яєчників знаходилися у межах: лівого – 2,3-3,6 см (3,08±0,13); правого – 2,4-3,3 см (2,83±0,09). Кількість третичних фолікулів була: у лівому яєчнику – 3-5 (3,7±0,21) і у правому – 2-5 (3,0±0,3).
Яєчники свинок 9-місячного віку з анафродизією на 7-му добу наступного місяця мали розміри: лівого – 1,8-3,6 см (2,66±0,23); правого – 1,9-3,8 см (2,55±0,22). Кількість третичних фолікулів склали: лівого – 0-5 (3,11±0,26) і правого – 0-6 (4,11±0,63) см.
Тільки у 1-ї свинки цієї групи в лівому яєчнику було виявлено 3 кісти, а в правому – 4, діаметр яких знаходився у межах 1,2-1,5 см, а їх колір і функціональний стан самки (анафродизія) дають можливість віднести їх до лютеїнових.
Розмір яєчників свинок 10-місячного віку без прояву статевого циклу на 7-му добу наступного місяця коливався у межах: лівого – 1,8-6,0 см (2,64±0,40); правого – 1,9-7,0 см (2,74±0,5). У лівому яєчнику кількість фолікулів коливалася у межах 0-4 (3,33±0,24), у правому 0-6 (3,66±0,47), а їх діаметр – 0,12-0,25 см (0,17±0,01) та 0,15-0,21 (0,18±0,006). В однієї свинки цієї групи, як в лівому, так і в правому яєчнику були виявлені лютеїнові кісти – 5 і 6, відповідно.
Морфометричні показники яєчників основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят і проявлення статевого циклу характеризувалися розміром яєчників у межах: лівого – 2,5-4,0 см (3,3±0,16); правого – 2,5-4,5 см (3,27±0,18). Кількість фолікулів: у лівому була 3-5 (4,0±0,26) і у правому – 3-5 (3,6±0,26).
У основних свиноматок з подальшою атрофією морфометричні показники яєчників на 7-му добу після відлучення поросят характеризувалися: розмірами лівого 4,5-6,3 см (5,16±0,22) і правого – 3,0-10,0 см (4,66±0,63); кількість третичних фолікулів у лівому – 2-4 (2,8±0,25), а у правому 2-5 (2,8±0,25).
У 4-х свиноматок цієї групи в лівих яєчниках було виявлено лютеїнові кісти, кількість яких коливалася від 2-х до 4-х (3±0,40). Окрім цього, у 3-х свиноматок (із цих 4-х) лютеїнові кісти були виявлені і в правих яєчниках з 3-5 (4±0,58).
Динаміка показників ліпідного, білкового, вуглевводного, ферментного і гормонального метаболізму у свиноматок з різним фізіологічним станом наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Біохімічні показники крові свиноматок за різного фізіологічного стану (n=10)
|
Біохімічні показники |
Групи |
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Загальний білок, (г/л) |
89,5±2,44 |
80,8±1,71 |
90,75±2,59 |
79,5±1,94 |
|
Глюкоза, (ммоль/л) |
4,58±0,43 |
4,86±0,52 |
4,23±0,26 |
4,51±0,35 |
|
Альбуміни, (г/л) |
67,08±1,59 |
69,3±1,86 |
67,3±1,34 |
67,4±1,94 |
|
Холестерол, (ммоль/л) |
3,13±0.12 |
3,69±0,25 |
2,99±0,17 |
3,4±0,22 |
|
в-ліпропротеїди, (г/л) |
2,01±8,08 |
1,76±0,14 |
1,84±0,07 |
1,64±0,07 |
|
Серомукоїди, (ммоль/л) |
1,86±0,1 |
2,15±0,11 |
1,75±0,08 |
1,66±0,08 |
|
Тимолова проба, (од.S-Н) |
7,92±0,96 |
2,6±0,46 |
5,63±0,62 |
3,23±0,57 |
|
Холінестераза, (мкмоль/(с л)) |
77,33±2,74 |
49,19±2,46 |
74,93±3,26 |
50,8±2,70 |
|
-амілаза, (мг/(с л)) |
46,87±4,53 |
85,56±3,09 |
52,5±3,85 |
93,5±2,0 |
|
Лужна фосфатаза, (нмоль/(с л) |
721,75±82,72 |
682,86±52,52 |
833,33±85,4 |
659,7±51,6 |
|
АлАТ, (мкмоль/год мл) |
2,59±0,11 |
1,85±0,16 |
2,21±0,11 |
1,76±0,1 |
|
АсАТ, (мкмоль/год мл) |
1,73±0,17 |
1,82±0,12 |
1,79±2,44 |
1,35±0,13 |
|
Естрадіол, нмоль/л |
0,88±0,23 |
1,39±0,27 |
1,45±0,38 |
1,06±0,29 |
|
Прогестерон, нмоль/л |
54,41±13,61 |
19,36±4,23 |
111,39±10,55 |
14,68±3,69 |
|
Коефіцієнт П:Е співвідношення |
104,84±58,58 |
17,90±7,51 |
120,30±43,44 |
14,98±2,66 |
Важливим слід вважати показник холінестерази. Це стосується як ремонтних свинок, так і основних свиноматок. Високі показники цього ферменту у групах, де статевий цикл протягом відповідних термінів був відсутній, вказує на те, що цей фермент здатний змінювати обмінні процеси в яєчниках і пригнічувати процеси фолікулогенезу та синтезу естрогенів.
У ремонтних і основних свиноматок, у яких статевий цикл не проявлявся, відбувався істотні розлади переважно ліпідного, глікопротеїдного та ферментативного метаболізму, а також гормонопоезу.
Інтенсифікація відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок
В умовах фермерського господарства у зимово-весняну пору року у свинок, з ознаками анафродизії, після застосування біологічно активних препаратів всі 25 (100%) тварин проявили статевий цикл із середнім строком у групі 5 діб. Заплідненість від 1-го осіменіння склала 96% (24 свинки), а 4% свинки запліднилися у другий статевий цикл. У даній дослідній групі за опорос було отримано 10,15 поросят (в середньому) при 98,5% збереженості приплоду на час відлучення. Витрати на обробку однієї свинки даної групи склали 10 у.о. (60 грн.).
У контрольній групі свинок, яким препарати не вводили, за 10 діб проявили статевий цикл тільки 20 тварин, що складає 80%, тобто на 16% цей показник був нижчим, ніж у дослідній групі. Середній показник часу настання циклічності склав 7 діб, а заплідненість від 1-го осіменіння 90% (18 тварин) і 2 (10%) свинки запліднилися у другий статевий цикл. На опорос у контрольній групі свинок було отримано 9,7 поросят, при 95,5% збережності приплоду на час відлученні.
У літньо-осінню пору року після застосування аналогічної методики введення біологічно активних препаратів у дослідній групі усі свинки (100%) проявили статевий цикл протягом 10 діб (середній строк прояву 5 діб) і всі вони (100%) були запліднені від 1-го осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини цієї групи також склали 10 у.о. (60 грн.). На один опорос було отримано 10,15 поросяти при 98,5% їх збереженості на час відлучення.
В умовах спецгоспу при застосуванні модифікованої схеми (без гоновету) у літньо-осінню пору року середні строки прояву охоти в дослідній групі склали 9 діб при 50%-му проявленні статевого циклу за 10 діб після введення препаратів. Запліднилося від першого осіменіння 60% свинок, від другого – 30%, отримано поросят на опорос 11, при збереженості приплоду на час відлучення – 75,4%. У контрольній групі аналогічні показники мали такий вигляд: 26,2 доби; 0%; 57,1% та 28,5%; 105 голів та 76,5%, відповідно.
В зимово-весняну пору року середні строки проявлення охоти в дослідній групі склали 7,8 доби при 50% прояву статевого циклу за 10 діб після введення препаратів. Запліднилося від 1-го осіменіння 60% свинок (аналогічно літньо-осінній порі року), від 2-го –20%, отримано поросят на опорос 10,3, при збереженості приплоду до відлучення – 86,7%, в той час як у контрольній групі аналогічні показники мали такий вигляд: 19,4 доби; 10%; 33,3% та 0%; 9,5 голів та 89,4%, відповідно. Витрати на обробку 1-ї тварини в дослідних групах склали 6 у.о. (40 грн.)
Гоновет в умовах фермерського господарства застосовували на фоні збалансованого рівня годівлі свинок, про що свідчать більшість показників відтворення, які переважали аналогічні у спецгоспі, за виключенням показників отримання приплоду, тобто даний препарат впливає на синхронність овуляції, але не впливає або майже не впливає на кількість овульованих фолікулів, а, відповідно, і на багатоплідність.
В умовах фермерського господарства у зимово-весняну пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група), у яких проявлявся статевий цикл мінімум один раз, після застосування біологічно активних препаратів, за 10 діб проявили статеву циклічність 100% тварин при середніх строках прояву охоти у 6 діб та 100% заплідненості від 1-го осіменіння і витратах на обробку однієї тварини 30 у.о. (180 грн.). На один опорос у тварин цієї групи було отримано 10,68 поросят при 96,4% збереженості приплоду на час відлучення.
У контрольній групі цієї ж категорії ремонтних свинок у цей же період середні строки прояву статевого циклу також знаходилися у межах 6 діб, але тільки 92% свинок цієї групи прийшли в охоту за 10 діб, при 91,3% їх заплідненості від 1-го осіменіння, тобто менше, ніж у дослідній групі. Нижчими у контрольній групі виявилися також показники отримання поросят на опорос (9,75) та збереженості приплоду при відлученні (94,9%).
В літньо-осінню пору року усі без виключення показники відтворення у дослідній групі були аналогічними в зимово-весняній, а у контрольній групі – тільки показники прояву статевого циклу за 10 діб (96%) та заплідненості від 1-го осіменіння (100%) були помітно вищими за аналогічних інших показників відтворення.
Використання впродовж одного статевого циклу у ремонтних свинок гестагену – регумату та аналогів естрогену ще раз підтвердив їх роль в регуляції функції розмноження самок, а, точніше, в корекції та інтенсифікації відтворної їх здатності.
В умовах спецгоспу протягом 15 діб гальмування статевого циклу гестагеном (регуматом), на відміну від фермерського господарства не проводилося, натомість було використано природній шлях, а на 16-ту добу після формування групи вводили інтергонан-6000, без введення на 4-ту добу гоновету для синхронізації овуляції (модифікована схема).
У зимово-весняну пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група) за 10 діб після одноразового введення Інтергонану стадію збудження проявляли 100% (10) тварин, в середньому протягом 6,3 доби.
Результати виявилися аналогічними дослідній групі у фермерському господарстві. Від першого осіменіння запліднилося 70% свинок, а від другого – 10%, тобто за два цикли запліднилося 80% свинок, в той час, як у фермерському господарстві усі 100% дослідних тварин запліднилися від першого осіменіння. Але, якщо витрати у фермерському господарстві на обробку однієї свинки склали 180 грн (30 у.о.), то у спецгоспі цей показник не перевищував 13 грн. (2 у.о.). За один опорос від свинок цієї групи було отримано 10,3 поросяти при 87,8% їх збереженості на час відлучення, в той час як в аналогічній групі даної пори року у фермерському господарстві вищезгадані показники склали – 10,76 та 96,4%, відповідно.
У контрольній групі цієї ж категорії ремонтних свинок (спецгосп) і в цю ж пору року середній строк прояву статевого циклу склав 18,1 доби (6,3 доби у дослідній групі) проти 6 діб у фермерському господарстві, але тільки 30% свинок цієї групи проявили статеву охоту за 10 діб (у дослідній групі 100%) при 75% заплідненості від першого та 12,5% від другого осіменіння, в той час, як у фермерському господарстві показники мали такий вигляд – 90%, 91,3% та 0%.
В літньо-осінню пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група) за 10 діб проявили стадію збудження статевого циклу 100% тварин (20% у контрольній групі), як і фермерському господарстві, при 80% заплідненості від першого та 20% від другого осіменіння (у контрольній групі 50% і 12,5%, відповідно), в той час, як у фермерському господарстві аналогічні показники склали 100% і 0%, відповідно (у контрольній групі 100% і 0%, відповідно).
Середні строки прояву охоти свиноматок в умовах спецгоспу становили 6,7 доби у дослідній та 19,8 доби у контрольній групі, а в умовах фермерського господарства – 6 діб у дослідній та 6 – у контрольній групі, відповідно.
Показник отримання приплоду за один опорос склав в умовах спецгоспу 11,3 поросяти в дослідній та 11,6 – у контрольній групі (фермерському господарстві 9,75 та 10,68, відповідно). Тобто, не дивлячись на використання спрощеної (модифікованої) методики обробки свинок, в умовах спецгоспу показники приплоду на опорос були вищими, ніж в умовах фермерського господарства, як у дослідній, так і контрольній групах.
Дослідження з інтенсифікації відтворної функції у основних свиноматок з урахуванням пори року, як у фермерському господарстві, так і в спецгоспі проводили за аналогічними схемами.
У фермерському господарстві усі показники відтворення як в 1-х, так і в 2-х групах за порами року було встановлено, що усі показники відтворної здатності, як в 1-х так і в 2-х дослідних групах були майже ідентичними і тільки незначно кращими були показники отриманого приплоду на опорос в перших дослідних групах 11,6 проти 11,46 та показників збереження поросят при відлученні в других дослідних групах – 97,7% проти 97,4%. Витрати на обробку однієї тварини в обох дослідних групах склали по 5 у.о. (30 грн.). Отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованих схем і фармакологічних препаратів для інтенсифікації відтворної здатності основних свиноматок як в день відлучення приплоду, так і через 24 години після проведеної технологічної операції.
Дані, отримані у контрольних групах тварин, свідчать не тільки про високу економічну ефективність проведення біотехнологічних заходів, а й про їх економічну доцільність, незалежно від пори року.
В літньо-осінню пору року, у 1-й дослідній групі свині спецгоспу, де застосовували одноразово інтергонан, через 24 години після відлучення поросят середній строк прояву охоти по групі склав 6,2 доби, а за 10 діб після введення препарату статевий цикл проявили 100% тварин, з яких 80% запліднилися після 1-го осіменіння. За опорос по цій групі було отримано 11,5 поросяти при 76,1% збереженості приплоду на час відлучення.
В другій дослідній групі, де через 2-3 годин після відлучення поросят застосували тетравіт, а через 24 години вводили гормональний препарат суїгогнан, середній строк прояву охоти у групі склав 6,8 доби, а за 10 діб після введення суїгонану також усі 100% свиноматок проявили статевий цикл при 80% їх заплідненості від 1-го осіменіння. За опорос у цій групі було отримано 11,7 поросят при 76,6% збереженості приплоду на час відлучення.
Отримані результати з відтворення свиней у спецгоспі були дещо нижчими, ніж у фермерському господарству за виключенням показника збереженості приплоду при відлученні, як в обох дослідних, так і в контрольній групі.
У зимово-весняну пору в 1-й дослідній групі середній строк прояву охоти склав 5,4 доби, а у другій – 5,8 діб, в той час як у контрольній групі свиноматок цей показник був у межах 9 діб.
За 10 діб, як у 1-й, так і у 2-й дослідних групах проявили статевий цикл усі 100% свиноматок, але, якщо у 1-й дослідній групі запліднилося від першого осіменіння 80% тварин, то у 2-й дослідній групі – 70%, а в другий статевий цикл – 10% і 20%, відповідно, тоді як у контрольній групі свиноматок за 10 діб проявили охоту тільки 90% тварин при 44,4% заплідненості від першого та 33,3% від другого осіменіння.
За опорос у 1-й дослідній групі було отримано 12 поросят, у 2-й – 11,7, а у контрольній – тільки 7,7 поросят при їх збереженості при відлученні – 82,4%; 88,5% та 81,8%, відповідно.
Вплив інтергонану на біохімічний статус свиноматок характеризувався зростанням вмісту загального білка у крові за рахунок транспортних протеїнів, нормалізацією співвідношення г-глобулінів і ліпопротеїдних комплексів, тоді як ферментативна активність не зазнала суттєвих змін, а поєднане застосування тривітаміну і суігонану сприяло зростанню вмісту загального білка, альбумінів та глюкози, зменшенню в-ліпропротеїдів у крові. Комбіноване введення тетравіту і суігонану сприяє зростанню активності б-амілази, лужної фосфатази, аспарагінової та аланінової трансаміназ у крові. Введення ж інтергонану та дінолітика активувало протеїновий та ферментний метаболізм за рахунок посилення функціональної активності гепатоцитів.
Рівень естрадіолу через 24 години після другого введення інтергонану зріс у 1,6 раза, а прогестерону – у 1,3 раза, тоді як коефіцієнт П:Е співвідношення знизився у 1,1 раза, відповідно. Введення біологічно активних речовин свинкам парувального віку, у яких статевий цикл проявлявся один раз, сприяло зниженню рівня естрадіолу і прогестерону у крові тварин четвертої групи відносно контрольних тварин у 1,6 та 1,4 раза, відповідно. Поряд зі зниженням рівня естрадіолу та прогестерону у крові тварин четвертої групи відбувалося і зменшення коефіцієнт П:Е співвідношення у 1,4 рази.
Економічна ефективність методів інтенсифікації відтворної функції
у ремонтних і основних свиноматок
Економічна ефективність від застосування методів стимуляції та синхронізації статевого циклу, була достатньо високою у основних свиноматок, як у фермерському господарстві, так і у спецгоспі – від 438,7 до 30,4 грн. на 1 свиноматку за 1 опорос. Економічна ефективність застосування методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок виявилася негативною, що пояснюється значно більшими витратами на ветеринарні заходи, ніж вартість додатково отриманого приплоду.
Висновки
1. Інвестиційні програми європейських країн в аграрний сектор України, в тому числі і в галузь свинарства, передбачають впровадження новітніх технологій, які базуються на сучасних наукових досягненнях у вирішенні проблеми відтворення свиней та інтенсифікації розвитку свинарства і виробництва свинини шляхом забезпечення ритмічного отримання приплоду від кожної свиноматки протягом року та високої рентабельності спеціалізованих господарств.
У дисертаційній роботі представлено перевірені нові і модифіковані нами методи застосування біологічно активних речовин ремонтним свинкам і основним свиноматкам в умовах спецгоспів з виробництва свинини, що використовуються у фермерських господарствах Німеччини та економічно обґрунтовано й апробовано заходи профілактики неплідності свиноматок, які доцільно впроваджувати у свинарські господарства України.
2. Результати аналізу відтворення свиноматок різних вікових груп у спеціалізованих господарствах Сумщини підтвердили високу мінливість динаміки репродуктивного циклу, внаслідок чого отримують щорічно менше двох опоросів (1,6-1,7) та у середньому 10 поросят за опорос.
Заплідненість свиноматок впродож двох тижнів після відлучення поросят не перевищує 70% при тривалості підсисного періоду 40-45 днів. Неплідними після кожного опоросу залишилося понад 20% свиноматок, більшість яких вибувало із основного стада і потребує заміни за рахунок перевірюваних або разових, що не завжди вдається зробити своєчасно.
3. Аргументовано доведено, що основними причинами неплідності свиноматок є розлади циклічної функції яєчників, які викликають анафродизію або неповноцінність статевого циклу та акушерську патологію матки, яка спричинює ембріональну смертність та малоплідність свиноматок, що підтверджують результати вивчення морфологічної структури яєчників і тканин матки після забою неплідних тварин.
4. На підставі результатів порівняльної оцінки показників відтворювальної здатності свиноматок-первісток (разових) різного віку об’єктивно обґрунтовано доцільність першого осіменіння свинок у віці 10-12 міс. при масі тіла 120-130 кг, відповідній довжині тулуба та ритмічному повторенні статевого циклу (19-23 дн.) після настання статевої зрілості.
5. Розлади ендокринної регуляції метаболічних процесів в організмі неплідних свиноматок зумовлені переважно аліментарною гіпотрофією яєчників, що підтверджено вірогідною мінливістю метаболізму протеїнів, глюкози, ліпідів та окремих ферментів у сироватці крові неплідних тварин. Лише після відновлення циклічної функції яєчників у свиноматок з ознаками анафродизії метаболічні процеси організму за показниками сироватки крові поступово відновлювалися.
6. На підставі комплексного вивчення етіопатогенезу неплідності молодих свинок встановлено вірогідні коливання термінів настання статевої зрілості (6-8 міс.). Гальмування статевої циклічності (анафродизія) є наслідком відсутності реакції яєчників на гонадотропні гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, що засвідчує низький рівень естрогенів і прогестерону в крові тварин. Таким свинкам доцільно застосовувати стимулюючі гормональні препарати у низьких дозах.
7. Підбір стимулюючих гормональних та вітамінних препаратів, їх доз та способів застосування проводити на підставі даних загального клінічного обстеження тварин, морфологічного і біохімічного аналізу крові, макроморфологічної оцінки стану яєчників і матки після забою дослідних свинок, а також із врахуванням їх віку, маси тіла, кількості опоросів і плодючості основних свиноматок та повноцінності раціонів годівлі.
8. Застосування гормональних препаратів інтергонану, дінолітика, гонавету, регумату у різних дозах і співвідношенні, окремо та у поєднанні з тетравітом за розробленими схемами для кожної вікової групи свиноматок сприяло нормалізації циклічної функції яєчників у 89-100% молодих свинок з ознаками анафродизії та заплідненості 72-78% після першого осіменіння; заплідненість основних свиноматок впродовж першого місяця після відлучення поросят складала 70-80%.
Пропозиції ВИРОБНИЦТВУ
1. Для ефективного застосування біотехнологічних засобів інтенсифікації відтворної функції ремонтних свинок, з різним їх фізіологічним станом, і основних свиноматок, в умовах свинарських господарств України, незалежно від форм їх власності, чітко, цілеспрямовано і щоденно вести облік основних показників відтворення, враховуючи і аналізуючи умови утримання, годівлі та показники вікової ротації маточного поголів’я і особливостей прояву статевої циклічності в умовах кожного окремого свиногосподарства.
2. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок парувального віку, при досягненні фізіологічної зрілості, в умовах свинарських господарств України, з урахуванням їх економічної потужності застосовувати різні схеми введення біологічно активних препаратів (Методичні рекомендації по "Застосуванню біологічно активних речовин в регуляції функції розмноження свиней". – Суми, 2006. – 54 с.):
– після формування групи вводити інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) (1-й раз), на 21 добу, після введення інтергонану застосовувати аналог простагландину F-2б –дінолітик, втурішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, а через 24 години – повторно інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.). Через 70-80 годин після другого введення інтергонану, одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 2 мл вводити гонавет;
– після формування групи (модифікована схема), інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) – перший раз, на 21-у добу дінолітик, внутрішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, а через 24 години –інтергонан (2-й раз), внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.).
3. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок парувального віку, при неповноцінності статевого циклу:
– у сформованій групі протягом 15 діб застосовувати блокування статевого циклу застосуванням з кормом прогестагену – регумат, вранці, один раз в день, по 5 мл. Через 24 години після останнього згодовування препарату (до обіду), одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) вводити інтергонан-6000, з наступним 2-разовим контролем на добу охоти кнуром-пробником. Через 70-80 годин після введення інтергонану (4-а доба після обіду), внутрішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, вводити гоновет;
– у сформованій групі (модифікована схема) на 16-ту добу після прояву статевого циклу, одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.), вводити інтергонан-6000.
4. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у основних свиноматок через добу після відлучення поросят, одноразово, внутрішньом’язово у дозі 3 мл (800 І.О.) вводити інтергонан-6000.
5. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсів акушерства, гінекології, біотехнології відтворення та штучного осіменіння сільськогосподарьких тварин, при підготовці фахівців біолого-технологічних та на факультетах ветеринарної медицини України ІІІ і ІV рівнів акредитації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Харенко А.М. Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2007.
Дисертація присвячена проведенню порівняльної оцінки відтворної функції різновікових груп свиноматок та технологій годівлі і утримання маточного поголів’я свиней в умовах господарств України та Німеччини. Апробовано і впроваджено методи (включаючи їх модифікацію) стимуляції охоти і синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок фермерських господарств Німеччини (Нижня Саксонія), що включають комплексне застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного і зарубіжного виробництва.
Доведено, що терапевтична та економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок з різним їх фізіологічним станом знаходяться у прямій залежності від морфофункціонального стану яєчників та основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі і технології утримання самок в умовах свинарських господарств України.
Встановлено, що в умовах спецгоспу з виробництва свинини основними причинами вибракування маточного поголів’я є аліментарна, симптоматична, імунна та вроджена неплідність свиноматок, в той час як в умовах фермерських господарств Німеччини, з високими рівнями технології годівлі і утримання, аліментарна неплідність практичного зведена до мінімуму.
Отримані результати досліджень дозволяють стверджувати, що критеріями застосування модифікованих схем інтенсифікації відтворної функції молодих і дорослих свиноматок в умовах різних свинарських господарств України підтверджені морфофункціональними даними яєчників, біохімічними, ферментативними та гормональними показниками сироватки крові, фізіологічним станом самок та рівень повноцінної годівлі маточного поголів’я, а також технологічними параметрами утримання, при обов’язковому чіткому обліку основних показників відтворення і причин порушень відтворної здатності.
Ключові слова: ремонтні свинки, основні свиноматки, синхронізація, гонадотропіни, простагландини, інтергонан-6000, статевий цикл, показники крові, морфологічні зміни яєчників.
Харенко А.Н. Методы интенсификации воспроизводительной функции в ремонтных и основных свиноматок. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого. – Львов, 2007.
Диссертация посвящена проведению сравнительной оценки воспроизводительной функции разновозрастных групп свиноматок, технологии и содержания маточного поголовья свиней в условиях хозяйств Украины и Германии. Апробированы и внедрены методы (включая и модификацию) стимуляции охоты и синхронизации овуляции у молодых и взрослых свиноматок в фермерских хозяйствах Германии (Нижняя Саксония) и которые включают комплексное применение гестагенов и гонадотропинов, гестагенов и простагландинов, гестагенов и других биологически активных веществ отечественного и зарубежного производства.
В условиях спецхоза по основным свиноматкам, как показатели оплодотворяемости, так и показатели опоросов, в разрезе сезонов года, наивысшие летом (79,6% и 74,9%), весной (73% и 68,5%) и зимой (72,1% и 68,3%), а самые низкие – осенью (68,4% и 62,9%) при выходе поросят на опорос: летом – 10,1; весной – 10,6; зимой – 10,2 и осенью – 10,0. По ремонтным свинкам спецхоза основные показатели воспроизводства были: осенью – показатель оплодотворяемости составил 60,1%; опоросилось 52,8% свинок; абортировали 2,4%; выбыли беременными по разным причинам 4,8%; зимой – 63,9%, 55,6%, 4,1% и 6,3%, соответственно; весной – 61,3%, 48,2%, 3,6% и 9,5%, а летом – 74,2%, 68,4%, 2,6% и 3,1%, соответственно.
В условиях фермерского хозяйства при общих показателях (за два года) опоросов за год 69,8% и 62,8%, количество опоросов на одну свиноматку в фермерском хозяйстве составляет 2,34, а в спецхозе – 1,8. Количество живых поросят при рождении в гнезде для фермерского хозяйства составляет 24,04, а для спецхоза – 19,54, то есть на 8,5 меньше. Отнимают от одной свиноматки за календарный год 23,76 поросят в фермерском хозяйстве и 15,24 –в спецхозе, то есть почти на 8,5 поросят больше.
В условиях спецхоза основные свиноматки после первого опроса на протяжении календарного года, после отъема поросят, в 61,9% случаев проявляют половую цикличность до 10-ти суток, 17,9% – с 11-го до 25-го дня, 11,3% – с 26-го до 30 дня, интенсивность проявления половой цикличности основными свиноматками летом. На протяжении календарного года в условиях спецхоза проявляют половую цикличность 25% свинок в 7-ми месячном возрасте, 50% – в 8-ми месячном возрасте, 68% – на 9-м месяце жизни, а 55% – в 10-ти месячном возрасте.
Доказано, что терапевтическая и экономическая эффективность методов стимуляции и синхронизации овуляции у свиноматок при разном их физиологическом состоянии находится в прямой зависимости от морфофункционального состояния яичников и основных метаболических показателей организма свиноматок, а также от полноценного кормления и технологии содержания самок в условиях свиноводческих хозяйств Украины.
Наилучшие результаты на ремонтных свинках без проявления полового цикла, в условиях спецхоза, были получены при применении модифицированной схемы введения биологически активных веществ, которая включала введение (после формирования группы) интергонана-6000, внутримышечно, в дозе 800 ИЕ (1-й раз), с последующим введением на 21-й день, динолитика (в/м, однократно) в дозе 2 мл, а через 24 часа – интергонан-6000 (2-й раз), в дозе 800 ИЕ.
По результатам производственного опыта за 10 суток 68% свиноматок проявляют половую цикличность со средним сроком прихода в охоту 8,6 суток и 76,4% оплодотворяемости от двух осеменений, при 10 поросятах на опорос.
Ремонтные свинки, с проявлением одного полового цикла, обработанные по модифицированной схеме одноразовым введением интергонана-6000, в дозе 800 ИЕ на 16 день после проявления предыдущего цикла, но без блокирования, на протяжении 15 дней, полового цикла скармливанием гестагена – регумата. За 10 дней в охоту приходит 88% свинок со средним сроком 6,2 суток и 84,1% оплодотворяемости от 2-х осеменений, при 10,1 поросят на опорос.
Наилучшие результаты по основным свиноматкам были достигнуты при однократном введении интергонана-6000, в дозе 800 ИЕ через 24 часа после отъема поросят (аналогичная схема фермерскому хозяйству). В среднем за 5,3 суток проявили охоту 94% свиноматок при 80,9% их оплодотворяемости от первого осеменения и 11,4 поросят на опорос.
Доказано, что в условиях спецхоза по производству свинины, основными причинами выбраковки маточного поголовья являются алиментарное, симптоматическое, иммунное и врожденное бесплодие свиноматок, в то время, как в условиях фермерских хозяйств Германии с высоким уровнем кормления и содержания, алиментарное бесплодие практически сведено до минимума.
Полученные результаты исследований позволяют утверждать, что критериями применения модифицированных схем интенсификации воспроизводительной функции у молодых и взрослых свиноматок в условиях разных свиноводческих хозяйств Украины есть подтвержденные морфофункциональными данными яичников, биохимическими, ферментными и гормональными показателями сыворотки крови, физиологическим состоянием самок и уровнем полноценного кормления маточного поголовья, а также технологическими параметрами содержания, при обязательном четком учете основных показателей воспроизводства и причин расстройств воспроизводительной способности.
Ключевые слова: ремонтные свинки, основные свиноматки, синхронизация, гонадотропиы, простагландины, интергонан-6000, половой цикл, показатели крови, морфофункциональные изменения яичников.
Kharenko А.N. Methods of repair and main sows reproductive function intensification. –Manuscript.
Thesis for obfaining the degree of candidate of veterinary sciences in speciality 16.00.07 – veterynary obstetrics. Lviv National Akademy of veterinary medicine named after S.Z.Gzshytskuj. –Lviv, 2007.
Thesis is devoted to the comparative evaluation of uneven-aged sow grups reproductive function and the technology of contain sow smalls feeding and keeping on the farms of Ukraine and Germany. The methods (including the modification) of desire stimulation and ovulation synchronization of young and old sows, applied on the farms of Germany (Low Saxony), including complex application of gestagens and gonadotrophins, gestagens and prostaglandins, gestagens and other bioactive substances of domestic and foreign manufacture have been tested and introduced.
It has been proved that therapevtic and economic effectiveness of applied methods for desire stimulation and ovulation synchronization of sows with different physiological state depends directly on morphofunctional state of ovaries and the main metabolic indices of sows bodies, as well as on full-value feeding and the technology of sows keeping in the conditions of pig farms in Ukraine.
It has been determined, that the main reason of marticular smalls cull in the condition of special pork production farms is alimentary, symptomatic, immune and congenital sterility of sows. At the some time in the conditions of farms in Germany, with high levels of feeding and keeping technologies, alimentary congenitial sterility is minimized.
The results of the research allows to affirm, that the criteria for using modified schemes of reproductive function intensification on the different pig farms of Ukraine are proved by morphofunctional anilities of ovaries, biochemical, enzymatic and hormonic blood serum indices, physiological state of sows and level of smalls feeding, and also by thechnological keeping characteristics under obligatory accurate recoding of the main reproductivity indices and the reasons of reproductive ability abnormalities.
Key words: repair sows, main sows, synchronisation, gonadotrophins, prostaglandins, intergonan-6000, sexual cycle, blood indices, morphological changes of ovaries.