Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сучасний етап розвитку лінгвістики взагалі й інтонології зокрема вимагає поглибленого розгляду проблеми адекватного інтонаційного оформлення зв’язного мовлення, складовою частиною якої є питання просодичної зв’язності текстів малих форм.
Лінгвістичною наукою доведено суттєвий вплив просодичних засобів на реалізацію зв’язності тексту, яка забезпечує цілісність його сприйняття. З огляду на це особливого значення набуває встановлення закономірностей взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності англійської прозової байки як значною мірою специфічного комунікативного та пізнавально-виховного різновиду тексту малої форми, якому притаманні високий ступінь компресії й лапідарність інформації (О.П.Воробйова, К.І.Шпетний, В.О.Дмитренко) та важлива роль у набутті навичок правильного інтонування більших за обсягом текстів.
У зв’язку з тим, що функціонування системи просодичних засобів та специфіка їхньої взаємодії в мовленні привертали увагу багатьох дослідників, сформувалися певні погляди на явище просодичної зв’язності тексту, відповідно до яких на рівні експериментально-фонетичних досліджень були вивчені різні аспекти цього феномену: просодична зв’язність діалогічного (Г.Б.Абдрахімова, М.О.Соколова, К.С.Махмурян, І.М.Гуревич, Л.Л.Кирей) та монологічного мовлення (Л.Г.Фомиченко, В.Я.Рижов, S.Thompson); просодична зв’язність текстів різної жанрової та стильової належності (О.А.Бризгунова, Т.Є.Рибіна, Н.А.Кравченко, Т.П.Скорікова, В.М.Федосєєва, A.Wennerstrom); інтеграційна роль ритму в організації мовлення (І.М.Месхішвілі, Н.Ф.Немченко, Р.К.Потапова, С.В.Прокопенко). Встановлюються також особливості темпоральної організації усного мовлення (Г.М.Аксенова, О.Ф.Кривнова, Н.С.Костромська) й роль інтонації у формуванні текстової єдності (Л.П.Блохіна, Г.А.Метлюк, Н.П.Нікуліна, І.Фужерон, А.А.Калита, Л.О.Кантер, Т.Ф.Овечкіна, І.О.Майорова, E.Couper-Kuhlen, L.E.Kumpf).
Результати цих та інших теоретичних опрацювань окремих питань функціонування просодичних засобів у мовленні (А.Й.Багмут, М.П.Дворжецька, А.А.Калита, Д.Л.Ленца, О.В.Соловйова та ін.) містять інформацію, достатню для створення загальних наукових уявлень про участь просодичних засобів в актуалізації зв’язності тексту англійської прозової байки й у забезпеченні цілісності сприйняття її змісту. Згадані праці дають також підстави вважати, що дослідження просодичної зв’язності тексту байки доцільно виконувати з позицій функціонально-прагматичного підходу, який дозволяє виявити особливості взаємодії фабули та просодичних засобів оформлення зв’язності тексту в процесі передачі цілісності змісту байки.
З огляду на це експериментально-фонетичне дослідження взаємодії системи просодичних засобів у забезпеченні зв’язності тексту прозової байки набуває особливої актуальності,оскільки його результати поглиблять дослідницьку парадигму лінгвістики тексту новим знанням про механізми функціонування просодичних підсистем у реалізації зв’язності тексту взагалі та його малої форми зокрема.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, затвердженої вченою радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Метою дослідження є визначення основних закономірностей усної реалізації англійської прозової байки шляхом встановлення особливостей функціонування і взаємодії просодичних засобів забезпечення її зв’язності.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що забезпечення цілісності текстів англійських прозових байок, різних за прагматичною спрямованістю, досягається за рахунок взаємодії певних параметрів системи інтонації, здатних у поєднанні з лексико-граматичними засобами забезпечувати просодичну зв’язність тексту і на рівні інтонаційних груп структурних компонентів байки, і на їхніх відповідних стиках.
Об’єктом дослідження є усна реалізація тексту англійської прозової байки.
Предметом дослідження є закономірності функціонування і взаємодії просодичних засобів реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки.
Матеріалом дослідження слугували 207 прозових байок Езопа, викладених англійською мовою і визначених у зв’язку з цим у роботі як “англійські прозові байки”. Загальний обсяг експериментального матеріалу склав 828 реалізацій зазначених текстів.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося шляхом використання таких методів і прийомів: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак текстів прозових байок; моделювання та графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності текстів англійської прозової байки; семантичного та комунікативно-прагматичного аналізу для встановлення особливостей просодичної організації байок; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних просодичних параметрів у забезпеченні зв’язності текстів байок з різними етичними ідеями. Обґрунтування програми й методики та виконання експериментального дослідження базуються на експериментально-фонетичних методах: аудитивному й акустичному аналізі, вимірюванні, порівнянні й лінгвістичній інтерпретації результатів дослідження, а також на спеціальних методах (звукозапис, інтонографічний, осцилографічний, спектральний аналіз) і статистичному методі опрацювання експериментальних даних.
Наукова новизна дослідження полягає в систематизації функціональних, структурних і семантичних ознак усної реалізації англійськоїпрозової байки, в експериментальному встановленні основних закономірностей взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв’язності її тексту, а також у розробці алгоритмічного методу аналізу фабул різних за прагматичною спрямованістю текстів байок. У дисертаційній роботі вперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено функціонування інваріантної та варіантних просодичних моделей актуалізації зв’язності елементів фабули тексту англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями.
Теоретичне значення дослідження полягає в установленні закономірностей і характеру функціонування просодичних підсистем у забезпеченні зв’язності тексту англійської прозової байки й розкритті механізму їхньої взаємодії з іншими мовними засобами. Вагомим внеском у теорію тексту є обґрунтування механізму реалізації його просодичної зв’язності на основі моделі актуалізації англійської прозової байки, яка може бути використана для аналізу особливостей просодичного оформлення будь-яких озвучених текстів. Висновки роботи набувають особливої значущості в інтонології для вивчення питань, пов’язаних з аналізом ролі просодичних засобів у забезпеченні зв’язності при оформленні жанрової специфіки тексту й вираженні його прагматичної спрямованості.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її основних положень, запропонованих моделей та отриманих результатів у курсах теоретичної (розділ “Надсегментний рівень мови”) та практичної фонетики (розділи “Інтонаційна структура тексту”, “Фоностилістика”), лінгвістики тексту (розділ “Мовні засоби забезпечення зв’язності тексту”), теоретичної граматики (розділ “Прагматика тексту”), інтерпретації художнього тексту (розділ “Композиція і сюжет”), а також у курсах за вибором з інтонаційного оформлення тексту.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на 11 конференціях, у тому числі міжнародних: науковій конференції “English as a World Language: Pronunciation Norm and Variation in Speech Communication” (Київ, 1999); “Соціальні, стилістичні та риторичні аспекти дослідження і викладання фонетики германських і романських мов” (Київ, 2001); республіканських: Шостій Національній конференції TESOL Ukraine “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001); Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001); республіканській науковій конференції “Аксиологические механизмы языка и эмоциональность текста”, присвяченій 70-річчю доктора філологічних наук, професора В.І.Болотова (Ташкент, 2001); Всеукраїнській науковій конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003); міжвузівських науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі” (Вінниця, 2000); “Мова –освіта –культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001); “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002); “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); “Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003). Результати дослідження обговорювалися також на заняттях науково-методичного семінару для аспірантів і здобувачів Київського національного лінгвістичного університету.
Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження висвітлено в семи статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць, та п’яти тезах наукових конференцій.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 175 сторінок
(у тому числі 7 сторінок рисунків і таблиць), загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 233 сторінки. Список використаної літератури включає 317 джерел вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 8 праць на електронних носіях.
Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури й додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, описано методи й прийоми дослідження, подано дані про апробацію його результатів.
У першому розділі аналізуються й узагальнюються наявні в лінгвістичній літературі інформація та наукові факти про вплив засобів різних рівнів мови на реалізацію просодичної зв’язності тексту байки, викладаються концептуальні передумови дослідження, визначаються й стратифікуються основні функціональні, структурні та семантичні особливості англійської прозової байки, обґрунтовуються загальні ознаки її просодичної моделі й основні фактори, що зумовлюють її варіативність.
Другий розділ висвітлює програму й методику експериментально-фонетичного дослідження, логіку його проведення та послідовність статистичного аналізу експериментальних даних.
У третьому розділі описано результати експериментально-фонетичного дослідження просодичних засобів зв’язності тексту англійської прозової байки та наведено їхню лінгвістичну інтерпретацію.
У загальних висновках викладено результати здійсненого експериментально-фонетичного дослідження просодичної зв’язності тексту байки, сформульовано основні висновки й окреслено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.
У додатках схарактеризовано англійські прозові байки (Додаток А), наведено найтиповіші тексти байок, відібраних у процесі аудитивного аналізу для подальшої інструментальної перевірки (Додаток Б), та викладено результати статистичного аналізу показників актуалізації інваріантних ознак просодичної організації англійських прозових байок (Додаток В).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 1. “Засоби зв’язності тексту англійської прозової байки як об’єкт лінгвістичних досліджень”. У розділі охарактеризовано основні питання дослідження закономірностей взаємодії просодичних засобів із засобами інших рівнів мови в забезпеченні зв’язності тексту. Визначено такі аспекти вивчення феномену зв’язності: актуальне членування тексту як семантико-синтаксичний засіб забезпечення його зв’язності (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, О.І.Москальська, О.Л.Каменська, В.В.Рекало, R.Fowler, M.Singer та ін.); стилістичні прийоми забезпечення зв’язності тексту (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, І.В.Арнольд, І.Р.Гальперін, D.Ponterotto та ін.), структура та композиція тексту як необхідні умови передачі його цілісності (І.Р.Гальперін, С.І.Гіндін, Н.Г.Коболєва, І.І.Ковтунова, З.Я.Тураєва, J.M.Sproule та ін.); забезпечення зв’язності тексту смисловими та формальними факторами (О.М.Гришаєва, В.Дресслер, М.А.Кобрін, О.І.Москальська, О.О.Романов, В.С.Страхова, М.О.Кронгауз, M.A.K.Halliday, R.Hasan, G.Brown, G.Yule, G.Cook, E.Hatch, A.Kehler та ін.); асоціативна співвіднесеність частин тексту як глибинна форма зв’язності (І.Р.Гальперін, Н.О.Змієвська, М.Г.Луннова, О.Б.Судомоїна та ін.).
Аналіз змісту досліджень зазначених аспектів та оцінка стану опрацювання проблеми зв’язності тексту і засобів її забезпечення показали, що ці засоби доцільно класифікувати на стилістичні, лексичні, граматичні й фонетичні та трактувати зв’язність як прагматично цілеспрямований процес досягнення цілісності змісту тексту (в неусвідомленому намірі мовця чи реальному акті декодування повідомлення слухачем), що реалізується на основі взаємодії засобів усіх рівнів мови.
Результати досліджень різних аспектів тексту прозової байки (Н.М.Аннєнкова, О.В.Падучева, Л.С.Піхтовнікова та ін.) дозволяють зробити висновок про те, що питання усної реалізації тексту англійської прозової байки як частина загальної проблеми актуалізації художнього тексту відрізняється рядом специфічних особливостей. Однією з цих особливостей є те, що байка як ефективний комунікативний та пізнавально-виховний засіб має історично зумовлену суто дидактичну спрямованість прагматичної функції. Байці притаманні такі жанрові особливості: лаконічність і логічність викладу етичної ідеї, відсутність надлишкової інформації, компактність стилістичних прийомів і виразових засобів, простота композиційної будови тощо. Завдяки цим ознакам вона віддзеркалює різноманітні явища й події навколишнього світу та виводить у формі моральних повчань певні закономірності щодо існування людини в суспільстві (В.А.Жуковский).
Іншою не менш важливою особливістю процесу актуалізації прозової байки є необхідність добору мовцем таких просодичних засобів, що, взаємодіючи з обмеженим колом лексико-граматичних елементів, уможливлюють забезпечення зв’язності тексту й викликають у слухача досить значні емоційні переживання, відсутність яких знижує ефект повчання та фіксації етичної ідеї байки у свідомості реципієнта (М.-Л.Франц).
На підставі зазначених особливостей функціонування англійської прозової байки в дисертації розроблено модель актуалізації прозової байки. Ця модель дозволяє розглядати процес реалізації просодичної зв’язності тексту англійської прозової байки як певну послідовність розумово-мовленнєвих процедур, здійснюваних комунікантами: сприйняття (декодування) інформації, її осмислення (опрацювання, запам’ятовування і т.п.) та відтворення (репродукування).
За результатами теоретичного розгляду досліджуваної проблеми здійснено класифікацію структурних і семантичних елементів озвученого тексту байки та поглиблений аналіз їхніх функціональних ознак (прагматична спрямованість, дидактичний зміст етичної ідеї, описувані чесноти й вади). Шляхом вивчення закономірностей реалізації прозової байки встановлено, що з функціональної точки зору найвагомішою ознакою, яка впливає на специфіку взаємодії просодичних засобів, є прагматична спрямованість її тексту: спонукання слухача до дії, застереження його від помилок, оцінка вчинків героїв байки. Систематизовані таким чином ознаки тексту байки дозволили під час проведення експериментально-фонетичного аналізу прослідкувати кореляцію між намірами мовця, його емоціями та просодичними засобами реалізації байки. У розділі здійснено також класифікацію байок за дидактичним змістом їхньої етичної ідеї: схвалення мудрості або заохочення розважливості, засудження чи висміювання порушень норм моралі й поведінки, осуд та огуда лихої вдачі. Конкретно описувані в байках чесноти й вади диференціюються як мудрість, працелюбність, правдивість, жадібність, марнославство, заздрість, егоїзм, необміркованість вчинків тощо.
Структурні й семантичні особливості тексту англійської прозової байки аналізовано, виходячи з того, що зміст тексту тісно пов’язаний з його композицією. Внаслідок цього визначено такі укрупнені функціонально-смислові блоки тексту байки: “Вступ та зав’язка”, “Розвиток дій і розв’язка”, “Мораль”. Зазначені блоки текстів поділено на відповідні фрагменти: “Вступ та зав’язка” (вступний, динаміко-подійний, конфлікто-визначальний фрагменти); “Розвиток дій і розв’язка” (конфліктотвірний, динаміко-подійний, кульмінаційно-визначальний); “Мораль” (заключно-настановчий, морально-повчальний).
На підставі аналізу особливостей взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності тексту висунуто припущення про те, що найважливішою ознакою механізму цієї взаємодії в процесі актуалізації байки є, насамперед, взаємодія логічного й емоційного в розумово-мовленнєвій діяльності мовця. Згідно з цим припущенням розроблено матрицю для моделювання взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності тексту байки та метод матричного аналізу, який надає можливість безпосереднього формалізованого опису результатів досліджуваної взаємодії в координатах “просодія –лексико-граматичні засоби”.
Проблема опису взаємодії просодичних засобів і фабули в процесі реалізації зв’язності байки вирішується в дисертації на підставі розуміння нами фабули як алгоритму подій, що формують сюжет, а сюжету –як способу викладу теми за певними елементами фабули. На цій підставі розроблено алгоритмічний метод аналізу фабули тексту, оснований на аналізі дидактичного змісту етичної ідеї та сюжету байки.
Абстрагування від конкретного опису подій дозволило сформувати узагальнені алгоритми фабульної побудови сюжетів байок з різнополярними етичними ідеями. Шляхом систематизації отриманих таким чином алгоритмів, обґрунтовано два інваріанти алгоритмічної моделі фабули, відповідно до яких актуалізуються байки з позитивними та негативними етичними ідеями. Зіставлення моделей свідчить, що під впливом зміни полярності етичної оцінки дій героїв у межах кожного структурного компонента сюжету байки (вихідна дія, розвиток дії, результат і мораль) відбувається відповідна за полярністю зміна емоційного стану мовця, внаслідок якої і породжується інтонація, яка забезпечує реалізацію зв’язності тексту байки.
Шляхом аналізу особливостей оформлення просодичної зв’язності тексту англійської прозової байки встановлено, що провідними ознаками інваріанта її інтонаційної моделі є відносні значення чи параметри інтонаційних підсистем з найхарактернішими їхніми проявами на рівні інтонаційних груп фрагментів і функціонально-смислових блоків байки та на їхніх відповідних стиках.
Розділ 2. “Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження”. Експериментальне визначення основних закономірностей і специфіки взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності текстів англійських прозових байок різної прагматичної спрямованості здійснювалося відповідно до комплексної програми й методики дослідження.
Програмою експериментального дослідження передбачено: підбір дикторів і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз озвучених текстів англійських прозових байок аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик експериментальних реалізацій текстів байок аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) параметрів текстів англійських прозових байок; лінгвістична інтерпретація й узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.
У підрозділі “Методика експериментального дослідження” викладено послідовність формування корпусу експериментального матеріалу, порядок виконання етапів аудитивного аналізу англійських прозових байок, процедуру дослідження акустичних параметрів озвучених байок із застосуванням комп’ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, SFS/WASP, Cool Edit Pro, а також послідовність обчислення статистичних показників результатів експериментально-фонетичного дослідження.
Досліджувані експериментально тексти, незалежно від їх сюжету й фабули, було класифіковано на дві групи: байки, що передають позитивну етичну ідею, та байки, які передають негативну етичну ідею. Згідно з матрицями алгоритмічних моделей фабули байок до складу кожної з груп (позитивної й негативної етичної ідеї) входила їхня інваріантна модель та три її варіантні реалізації. Використані моделі дозволили розглянути специфіку взаємодії просодичних засобів вираження зв’язності в межах заданої полярності етичної ідеї байки як наслідок впливу зміни емоційного стану мовця під час її актуалізації. Тексти байок досліджувалися на основі ознак їх класифікації за прагматичною спрямованістю, дидактичним змістом етичної ідеї, описуваними чеснотами й вадами. За структурною і змістовою побудовою тексти аналізованих байок було поділено на функціонально-смислові блоки та фрагменти, з яких складаються ці блоки.
Розділ 3. “Результати експериментального дослідження просодичних засобів реалізації зв’язності тексту байки”. Аудитивний і акустичний аналіз усних реалізацій байок з позитивними й негативними етичними ідеями було спрямовано на встановлення якісних та кількісних ознак взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв’язності текстів.
Дослідження показало, що, незалежно від полярності етичної ідеї, зв’язність між суміжними інтоногрупами функціонально-смислових блоків і фрагментів англійської прозової байки досягається внаслідок комплексної взаємодії таких інтонаційних ознак та явищ:
1) поєднання висхідного або рівного ядерних тонів некінцевої синтагми та низького тонального рівня початку наступної (|One /day, | |four /boys .went |out to |play .near a \pond ||; –So he decided that he must en|tice them \out |somehow || (Handford);
2) асиміляція тону на стику суміжних інтонаційних груп (–He \lay |down in a /cave | –pre|tending to be \ill ||; |Strife and con\tention are \ill |things, | which |end in /danger for \all |parties, | if |they have \not the |sense to be \reconciled || (Handford);
3) хвилеподібний рух тону, який охоплює сусідні синтагми (|With his \stomach dis\tended | \he could |not get \out a|gain. || (Handford);
4) рівень тонального інтервалу завершення й початку інтоногруп (…that the |grapes were |really\very|nice. || –He just \said they were|sour |... (Handford);
5) паралелізм ритмічної структури інтоногруп (–They |wanted to \use it | to |make a .new \house || (Handford) та їхніх інтонаційних моделей (…being captured by \ hunters, | |he was \ tied |by a \ rope to a \ tree. || (Handford);
6) дзеркальна симетрія просодичної організації суміжних синтагм (-He just \said they were |sour | be|cause he could |not \reach them || (Handford);
7) протиставлення шляхом виділення особових займенників наголосом (You \wouldn’t |like to have |stones |thrown at \you | if \you were |frogs. || It|may be |fun for\you,| but it is |no |fun for \us! || (Handford) і таке інше.
При цьому результати аудитивного аналізу експериментального матеріалу дозволяють стверджувати, що до факторів забезпечення зв’язності тексту англійської прозової байки відносяться і засоби сегментного рівня, а саме звуковий паралелізм (алітерація, асонанс, повтор звукосполучень). Завдяки неодноразовій появі в байці співзвучних або ідентичних звуків і звукосполучень підсилюється семантична спаяність тексту, викликаючи в слухача певні асоціації, пов’язані із семантикою та/або загальною емоційною тональністю тексту. Ці асоціації об’єднують співзвучні слова байки в єдине тематичне поле, чи угрупування слів.
Установлено, що в межах текстів байок з негативною етичною ідеєю, дидактичний зміст яких спрямовано на висміювання порушень норм моралі та поведінки або на осуд і огуду лихої вдачі, асоціативному об’єднанню співзвучних слів у функціонально-смисловий блок сприяє повтор приголосного /r/ або звукосполучення /С + r/, а також спірантів /s/, /z/, //, //, //, // й африкат //, /d/, які традиційно відносяться до немилозвучних і вважаються такими, що мають негативний естетичний вплив на слухача. У свою чергу, у байках, що виражають позитивну етичну ідею, дидактичний зміст яких схвалює мудрість чи заохочує розважливість, рекурентним засобом забезпечення зв’язності сегментного рівня є повтор сонантів та однорядних голосних у межах цілого тексту, його блоків чи фрагментів.
Крім того, особлива єднальна роль звукового паралелізму відзначалася аудиторами в тих випадках, коли слова, в яких актуалізуються звукові повтори, оформлювалися на надсегментному рівні ядерним тоном або висотнотональним максимумом, наприклад: An \ass | |crossing a \river with a |load of \salt | |lost his \footing and |slipped into the \water, | so that the \salt was dis \solved || (Handford). Відображена тут взаємодія засобів зв’язності сегментного та надсегментного рівнів має досить вагоме функціональне навантаження: вона, збігаючись із фразовим або ядерним наголосом, інтенсифікує смислові центри байки, підсилює її ритмічність, надає їй особливого експресивного забарвлення, а також акцентує увагу слухача на ключових словах байки, що сприймаються як співзвучні, та закріплює між ними логічні зв’язки, забезпечуючи цим певну завершеність і цілісність усього тексту.
Здійснене під час аудитивного аналізу вивчення участі просодичних і лексико-граматичних засобів у забезпеченні зв’язності фрагментів функціонально-смислових блоків тексту показало, що закономірності їхньої взаємодії є типовими і для байок, що передають позитивні етичні ідеї, і для байок, що передають негативні етичні ідеї.
Було встановлено також, що на фонетичному рівні частини складносурядного речення об’єднуються короткою паузою і нульовим тональним інтервалом на стику інтоногруп (He|came to a /river | –and |went .over the \ bridge || (Handford). Синтаксичний паралелізм супроводжується, як правило, паралелізмом одиниць надсегментного рівня (It |broke off a \leaf | and \dropped it, | –and the \fox |darted \forwards |… (Handford). Повторам лексичних одиниць притаманний і паралелізм інтонаційних моделей, і хвилеподібний мелодійний контур (|After the \first /stone the |water /rose a .little. || |Then she |put .in a\nother /stone –and the |water |rose \more. || (Handford). Сполучниковий зв’язок оформлюється нульовим тональним інтервалом на стику інтонаційних груп, тобто асиміляцією тону на цій ділянці (Then the \water –will |come up to the \top.|| |After the \first /stone… (Handford). Зв’язок між складниками складнопідрядного речення досягається паралелізмом їхньої інтонаційної моделі (He had |lost his \own bone, \too, because it \fell as he |jumped \in. (Handford). Уживання синонімів, антонімів, оцінних прикметників або прислівників у суміжних інтоногрупах позначається здебільшого хвилеподібним мелодійним контуром (|Look at \me, | I am \tall, |strong, \gracelful | and \very |beautiful. || |What .good are \you? || You are \small, | \ugly and un\tidy || (Handford).
Загальна просодична організація байок, що актуалізують позитивну етичну ідею, кваліфікувалася аудиторами як емоційно забарвлена, що передає позитивний оцінний характер усього тексту, породжуючи в слухача позитивні емоції й переживання та спонукаючи його лише до розсудливих вчинків. Позитивна тональність функціонально-смислових блоків байки досягається, за висновками аудиторів, за рахунок рівномірного розподілу в межах тексту наголосів сильного ступеня, частого вживання низхідної ступінчастої шкали з порушеною поступовістю, високого або середнього спадних тонів з малою швидкістю зміни напрямку руху, здебільшого помірних темпу й гучності, плавного регулярного ритму, чіткого виділення кінцевих слів, які привертають увагу слухача до термінальної частини кожного фрагмента чи цілого блока. Наприклад: –A ci\cada .sat \chirping in a ↑tall \tree, | –and a |fox which |wanted to de\vour it | |thought out a \plan. || He |stood /facing it | and |spoke with ↑admi\ration | of its |beautiful \voice. || (Handford).
Байки, що виражають негативну етичну ідею, також характеризуються специфічними ознаками просодичного оформлення, зумовленого відповідними змінами емоційного стану мовця. Як наслідок таких змін, типовими ознаками просодичної організації цієї групи байок є: значна подрібненість їхніх функціонально-смислових блоків і фрагментів на інтоногрупи, варіативність інтонаційної моделі, зрізаність інтонаційного контуру та відхилення інтонаційних параметрів від їхніх середніх показників (–A \ fox| \ slipped in |climbing a \ fence || To |save himself from \/falling | –he clutched at a \brier-bush||; –A spirit of \rivalry will |often |make .men ↑disre|gard the ad\vice of |wiser \heads | with |fatal re|sults for them \ selves || (Handford).
Перцептивними ознаками, які на рівні сприйняття дозволяють розрізняти байки за полярністю їхньої етичної ідеї, є: різниця тонального рівня спадного термінального тону блока “Розвиток дій та розв’язка”; тональний інтервал на стиках функціонально-смислових блоків, динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, а також динаміко-подійного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; різниця в актуалізації темпу й гучності в межах фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; рівень гучності початку всіх фрагментів блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”; наявність перепаду гучності на стику функціонально-смислових блоків; ритмічна організація морально-повчального фрагмента.
Результати акустичного аналізу англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями показали, що вони розрізняються за такими просодичними ознаками: локалізація максимуму частоти основного тону в межах динаміко-подійного фрагмента блока “Вступ та зав’язка”; висотнотональний рівень початку вступного, конфлікто-визначального, конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів та рівень завершення кульмінаційно-визначального фрагмента; тональний діапазон актуалізації динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка” й усіх фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; інтервал тональних рівнів завершення й початку суміжних функціонально-смислових блоків, а також стику динаміко-подійного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; середньозвукова тривалість динаміко-подійного фрагмента блока “Вступ та зав’язка”; тривалість паузи на стику блоків “Вступ та зав’язка” й “Розвиток дій та розв’язка”; локалізація максимуму інтенсивності в межах кульмінаційно-визначального й обох динаміко-подійних фрагментів; діапазон інтенсивності динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, конфліктотвірного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”, а також фрагментів блока “Мораль”.
Спільними просодичними ознаками оформлення стиків функціонально-смислових блоків англійської прозової байки за даними акустичного аналізу є: звужений позитивний тональний інтервал на стиках фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, а також середній інтервал оформлення стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; середня тривалість паузи на стиках фрагментів та довга –на стиках функціонально-смислових блоків.
Специфіка оформлення стиків функціонально-смислових блоків байок, що актуалізують позитивну етичну ідею, полягає в наближенні тональних рівнів завершення блока “Вступ та зав’язка” й початку “Розвиток дій та розв’язка” при наявності незначного перепаду гучності, а також у функціонуванні середнього тонального інтервалу на стику блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”. Байки, які виражають негативну етичну ідею, характеризуються актуалізацією середнього інтервалу на стику блоків “Вступ та зав’язка” й “Розвиток дій та розв’язка” й вузького –на стику блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”.
Лінгвістична інтерпретація даних перцептивного й акустичного аналізу закономірностей просодичного оформлення зв’язності текстів англійських прозових байок свідчить про їхню щільну кореляцію та дає підстави вважати можливим подальше використання результатів дослідження в лінгвістичній теорії та практиці.
З позицій функціонально-комунікативного підходу феномен забезпечення зв’язності тексту прозової байки доцільно трактувати як прагматично цілеспрямований процес досягнення цілісності його смислу, який реалізується на підставі взаємодії засобів усіх рівнів мови. Під цілісністю озвученого тексту, у формуванні й сприйнятті якої провідну роль відіграють просодичні засоби його зв’язності, слід розуміти певну стійку смислову єдність, яка здатна зберігати інваріант переданого смислу, незалежно від інших мовних засобів її забезпечення і ступеня компресії тексту.
Основною комунікативно-прагматичною функцією англійської прозової байки як окремого різновиду тексту малої форми є дидактична функція, яка реалізується переважно за рахунок алегоричного тлумачення поведінки тварин, рослин, речей та акцентується узагальненим моральним повчанням.
Дослідження підтвердило ефективність використання розробленої в праці моделі механізму актуалізації англійської прозової байки для виявлення особливостей функціонування просодичних засобів реалізації зв’язності її тексту. Це дає підстави вважати доцільним більш широке застосування зазначеної моделі як вихідного теоретичного й термінологічного підґрунтя для опису взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів у вираженні й сприйнятті зв’язності текстів інших форм.
Класифікація озвучених англійських прозових байок, в основу якої покладено їхню прагматичну спрямованість, дидактичний зміст етичної ідеї, описувані в них чесноти і вади, а також членування тексту на функціонально-смислові блоки структури байки та їхні фрагменти, дає можливість опису специфіки взаємодії просодичних засобів забезпечення зв’язності текстів байок у співвіднесенні з функціональними, структурними та семантичними ознаками останніх.
Теоретичне припущення про те, що специфіку просодичного забезпечення зв’язності тексту на стиках функціонально-смислових блоків байок з позитивними та негативними етичними ідеями раціонально описувати на основі інваріантних реалізацій матричних алгоритмічних моделей їх фабули, підтверджено результатами експериментального дослідження.
Аудитивний аналіз особливостей реалізації просодичної зв’язності англійських прозових байок показав, що вона маніфестується в окремих функціонально-смислових блоках, їхніх фрагментах і стиках зазначених компонентів структури тексту за рахунок взаємодії низки інваріантних параметрів.
Просодичне оформлення зв’язності різних за семантичною вагою фрагментів усіх функціонально-смислових блоків тексту байок забезпечується такими найчастотнішими просодичними засобами: спадний термінальний тон (низький у блоці “Вступ та зав’язка” й морально-повчальному фрагменті; високий у кульмінаційно-визначальному фрагменті блоку “Розвиток дій та розв’язка”); середній (морально-повчальний фрагмент) і розширений тональний діапазон (конфлікто-визначальний фрагмент блоку “Вступ та зав’язка”, блок “Розвиток дій та розв’язка”); середній підвищений рівень початку фрагмента (динаміко-подійний у блоці “Розвиток дій та розв’язка”, морально-повчальний у блоці “Мораль”) та екстранизька зона його завершення (морально-повчальний); помірна зона актуалізації темпу й гучності (блок “Вступ та зав’язка”, морально-повчальний фрагмент). Виявлення інваріантних засобів забезпечення просодичної зв’язності окремих функціонально-смислових блоків байок показало, що блок “Вступ та зав’язка” характеризується помірною гучністю початку всіх його фрагментів і простою ритмічною структурою інтонаційних груп вступного й динаміко-подійного фрагментів, а блок “Розвиток дій та розв’язка” –змішаним типом ритму.
Роль інваріантних просодичних засобів оформлення зв’язності стиків функціонально-смислових блоків англійських прозових байок і їхніх фрагментів відіграють паузи середньої тривалості між фрагментами та довгої –на стиках функціонально-смислових блоків; наближення тональних рівнів завершення вступного та початку динаміко-подійного фрагментів і середній тональний інтервал на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”, а також відсутність перепадів гучності при переході від вступного до динаміко-подійного та від заключно-настановчого до морально-повчального фрагментів.
Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив визначити такі інваріантні ознаки забезпечення просодичної зв’язності англійських прозових байок: локалізація максимуму частоти основного тону (перша ритмогрупа ініціальної синтагми всіх досліджуваних фрагментів, ядерний склад першої інтоногрупи вступного фрагмента); рівень тонального максимуму (середній підвищений і високий у морально-повчальному фрагменті й екстрависокий у решті фрагментів функціонально-смислових блоків); тональний рівень початку фрагмента (середній знижений у динаміко-подійному, середній підвищений у кульмінаційно-визначальному й морально-повчальному фрагментах); тональний рівень завершення фрагмента (екстранизький у всіх досліджуваних фрагментах); тональний інтервал (звужений позитивний на стиках фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, середній на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”); тональний діапазон (розширений у вступному фрагменті й середній у морально-повчальному); тривалість паузи (середня на стиках усіх досліджуваних фрагментів і максимальна при переході від блока “Розвиток дій та розв’язка” до блока “Мораль”); середньозвукова тривалість фрагмента (збільшена в конфлікто-визначальному й кульмінаційно-визначальному та максимальна в решті фрагментів); середня зона актуалізації рівня інтенсивності усіх фрагментів; середній діапазон інтенсивності вступного фрагмента з локалізацією її максимуму на першій ритмогрупі ініціальної синтагми.
До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження просодичних засобів реалізації зв’язності тексту слід віднести вивчення питань, пов’язаних із виявленням спільних ознак у забезпеченні просодичної зв’язності текстів байок у різносистемних мовах; дослідження когнітивного аспекту функціонування засобів сегментного та надсегментного рівнів у передачі й сприйнятті смислу текстів як цілісних утворень; аналіз ролі просодичних засобів у забезпеченні зв’язності текстів різної жанрової належності й вираженні їхньої прагматичної спрямованості.
Основні теоретичні положення та експериментально встановлені результати можуть бути корисними для розробки посібників та інших навчально-методичних матеріалів, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання коректного інтонаційного оформлення тексту взагалі, а також можуть застосовуватися в професійно орієнтованому викладанні фонетики англійської мови, зокрема в навчанні специфіки інтонування текстів малих форм різної жанрової належності.
Основні положення дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях
і тезах доповідей автора:
1. Тараненко Л.І. Функціональні та структурно-семантичні ознаки озвученого тексту англійської прозової байки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Мовознавство”. –. –№ 1. –С. 70-74.
2. Тараненко Л.І. Роль просодичних засобів зв’язності англійської прозової байки // Наукові записки. Серія “Філологічні науки (мовознавство)”. –Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. –. –Вип. 30. –С. 309-317.
. Тараненко Л.І. Механізм актуалізації англійської прозової байки в комунікації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. –К.: Видавничий центр КДЛУ. –. –Вип. 4. –С. 34-40.
. Тараненко Л.І Структурно-фабульний механізм взаємодії просодичних та лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності байки // Studia Methodologica. –Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. –. –Вип. 8. –С. 47-52.
5. Taranenko L.I. Prosodic Organization of an English Fable // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія “Філософія. Педагогіка. Психологія”. –К.: Видавничий центр КДЛУ. –. –Вип. 1. –С. 57-61.
6. Тараненко Л.І. Взаємодія просодичних засобів та фабули в забезпеченні цілісності тексту байки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Мовознавство”. –. –№ 1 –С. 31-43.
. Тараненко Л.І. Особливості просодичного супроводу лексико-семантичних засобів зв’язності тексту байки // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія “Філософія. Педагогіка. Психологія”. –К.: Видавничий центр КНЛУ. –. –Вип. 5. –С. 72-75.
8. Тараненко Л.І. Проблеми дослідження просодичних засобів зв’язності англійської прозової байки // Тези доповідей та повідомлень звітної наукової конференції викладачів і студентів за 1999 рік “Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі”. –Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. –. –Вип. 4. –С. 44-45.
. Тараненко Л.І. Обґрунтування моделі реалізації англійської прозової байки в комунікації // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. –Черкаси: ЧІТІ. –. – С. 136-137.
. Taranenko L. Pragmatics and Prosodic Organization of a Prosаic Fable // Conference papers of the 6th national TESOL Ukraine conference “The way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium”. –Kyiv: TESOL Ukraine. –. –P. 71-72.
11. Тараненко Л.І. Взаємодія просодичних та лексико-граматичних засобів зв’язності тексту байки // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи”. –Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. –. –С. 122-123.
12. Тараненко Л.І. Просодичні засоби забезпечення зв’язності тексту байки, що актуалізує позитивну етичну ідею // Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”. –Донецьк: Донецький національний університет. –. –С. 295-298.
Анотація
Тараненко Л.І. Просодичні засоби реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки (експериментально-фонетичне дослідження). –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 –германські мови. –Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню особливостей функціонування просодичних засобів у реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки. Запропонована в дослідженні модель механізму усної актуалізації англійської прозової байки уможливила здійснення аналізу й систематизації функціональних, структурних і семантичних ознак байки, які визначають специфіку взаємодії просодичних засобів забезпечення зв’язності її тексту.
Обґрунтовано метод аналізу фабул різних за прагматичною спрямованістю текстів байок, застосування якого дозволило побудувати дві типові алгоритмічні моделі фабули, відповідно до яких реалізується просодичне оформлення байок з позитивними й негативними етичними ідеями. Експериментально встановлено інваріантну й варіантні реалізації інтонаційних моделей забезпечення зв’язності англійської прозової байки, параметри яких описано в межах структурних компонентів байки та на їхніх стиках.
Ключові слова: англійська прозова байка, просодична зв’язність тексту, просодичні засоби, прагматична спрямованість тексту, алгоритмічні моделі фабули, позитивна/негативна етична ідея байки, аудитивний та акустичний аналіз, інваріантна й варіантні інтонаційні моделі.
Аннотация
Тараненко Л.И. Просодические средства реализации связности текста английской прозаической басни (экспериментально-фонетическое исследование). –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 –германские языки. –Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.
Работа посвящена исследованию специфики функционирования просодических средств реализации связности текста английской прозаической басни. В ней теоретически обоснована модель механизма актуализации английской прозаической басни, в которой процесс устной реализации басни описывается алгоритмической последовательностью речемыслительных актов коммуникантов. Модель состоит из двух зеркально-симметричных частей, связанных вектором коммуникации, функционирующим в пространстве общей речевой культуры говорящего и слушающего. Первая часть модели, интерпретирующая процессы восприятия и устной реализации текста басни говорящим, как непосредственно соответствующая проблеме исследования, использована в диссертационной работе при формировании ее концептуальной основы и понятийно-терминологического аппарата, позволяющего описывать результаты сложного взаимодействия логического и эмоционального начал сознания говорящего, которое определяет специфику функционирования просодических средств реализации связности английской прозаической басни.
Путем анализа существующих научных представлений о функциональном назначении и структурно-семантической организации текстов малых форм в диссертации определен следующий рациональный минимум функционально-смысловых блоков текстов английских прозаических басен: “Вступление и завязка”, “Развитие действий и развязка”, “Мораль”. Исходя из задач исследования, направленных на выявление специфики функционирования просодических средств реализации связности английской прозаической басни, указанные блоки текстов разделены на соответствующие фрагменты: “Вступление и завязка” (вступительный, динамико-событийный, конфликто-определяющий); “Развитие действий и развязка” (конфликтопорождающий, динамико-событийный, кульминационно-определяющий); “Мораль” (заключительно-наставляющий, морально-поучительный).
Установлено, что для изучения закономерностей актуализации английской прозаической басни с функциональной точки зрения наиболее весомым признаком, определяющим специфику взаимодействия просодических средств реализации ее связности, следует считать прагматическую направленность текста, дифференцируемую на побуждение слушателя к действию, предостережение его от ошибок, оценку поступков героев басни.
В работе с учетом корреляции намерений говорящего и его эмоций, передаваемых с помощью просодических средств реализации текста, осуществлена систематизация английских басен по дидактическому содержанию их этических идей: одобрение мудрости или поощрение рассудительности, осуждение или высмеивание нарушений норм морали и поведения, осуждение и порицание скверного характера. Описываемые в баснях добродетели и пороки классифицированы как мудрость, трудолюбие, рассудительность, жадность, тщеславие, зависть, эгоизм и т.п. Указанные функциональные и структурно-семантические признаки английской прозаической басни сведены в их соответствующую классификацию, выполняющую роль методологической основы для разработки комплексных программы и методики экспериментально-фонетического исследования.
Для учета взаимосвязи логического и эмоционального начал в речемыслительной деятельности говорящего разработана матрица, моделирующая взаимодействие просодических и лексико-грамматических средств обеспечения связности текста басни, и обоснован соответствующий метод матричного анализа, дающий возможность описания общих результатов исследуемого взаимодействия в координатах “просодия –лексико-грамматические средства”.
Типичные актуализации басен в соответствии с теоретическими моделями сюжетов и алгоритмами их фабул классифицированы на две группы текстов, выражающих положительные и отрицательные этические идеи. В рамках функционирования указанных алгоритмических моделей фабулы установлены инвариантная и вариантные реализации интонационной модели обеспечения связности английской прозаической басни, параметры которой описаны на уровне структурных компонентов басни и на их стыках.
Ключевые слова: английская прозаическая басня, просодическая связность текста, просодические средства, прагматическая направленность текста, алгоритмические модели фабулы, положительная/отрицательная этическая идея басни, аудитивный и акустический анализ, инвариантная и вариантные интонационные модели.
Resume
Taranenko L.I. –Prosodic Means in Realisation of English Prosaic Fable Cohesion: An Experimental Phonetic Study. –Manuscript.
Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.04 –Germanic Languages. –Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2003.
The dissertation focuses on the study of prosodic means’ functional specificity in realising the cohesion of English prosaic fable. The suggested model designed to interpret the mechanism of English fable oral actualisation made it possible to analyse and systematise functional, structural and semantic characteristic features of the fable, which determine the peculiarities of prosodic means interaction in the realisation of text cohesion.
There was also substantiated a method of plot analysis applied to the texts of fables having different pragmatic aims. The presented method helped to create two typical algorithmic patterns of the plot according to which the prosodic organization of fables with positive and negative ethical ideas is realised. There was experimentally established invariant and variant realisations of the prosodic patterns, providing the cohesion of English fables whose parametres are described both within the fable structural components and at their juncture.
Key words: English prosaic fable, prosodic cohesion of the text, prosodic means, text pragmatic aim, algorithmic patterns of the plot, the fable positive/negative ethical idea, auditory and acoustic analyses, invariant and variant intonation patterns.