Лекція 8 Корпоративні права держави Поняття корпоративних прав
Работа добавлена на сайт samzan.net:
PAGE 12
Лекція 8. Корпоративні права держави
- Поняття корпоративних прав. Загальні засади здійснення корпоративних прав держави та управління ними.
- Повноваження державних органів щодо управління корпоративними правами держави.
- Порядок призначення та повноваження відповідального представника.
- Критерії ефективності управління корпоративними правами держави.
- Виплата дивідендів та прибутку у товариствах, де держава має корпоративні права.
- Захист корпоративних прав держави.
1.Поняття корпоративних прав. Загальні засади здійснення корпоративних прав держави та управління ними. Згідно ст.167 ГК корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
Окрім вказаних у визначенні серед корпоративних прав слід назвати право на інформацію, право на відчуження акції (частки), право на викуп акцій (часток), переважне право викупу і ін.
Держава може мати корпоративні права у ТОВ та АТ. В одних випадках держава має корпоративні права відповідно до певного відсотка часток (акцій) у статутному капіталі, а в інших – 100% часток (акцій) належить державі і відповідно максимальний обсяг корпоративних прав.
Згідно ст. 168 ГК корпоративні права держави здійснюють визначені законом центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи відповідно до порядку, встановленого КМУ. Відповідні органи виконавчої влади безпосередньо управляють корпоративними правами держави якщо:
держава має 100% часток (акцій) у статутному капіталі господарської організації;
суб’єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;
не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;
в інших випадках, передбачених законом.
У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.
Українське законодавство не передбачає за державою права на „золоту акцію”, тобто права на вето при вирішенні певних питань загальними зборами АТ, як це в РФ і Казахстані.
Корпоративні права держави підлягають оцінці за методикою, затвердженою КМУ. Ведеться реєстр корпоративних прав держави
Корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
Корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній відповідно до вимог Закону „Про управління об’єктами державної власності”.
Управління господарськими організаціями, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав.
Функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до Закону „Про управління об’єктами державної власності” безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному фонді господарської організації.
Господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.
Викуп акцій (часток) вторинної емісії здійснюється за рахунок коштів
в обмін на корпоративні права держави у статутних фондах господарських організацій в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50 відсотків їх статутного фонду.
Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
У разі якщо корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного фонду господарської організації, до складу ревізійної комісії, крім представників уповноваженого органу управління, включається представник Державної фінансової інспекції або Державної податкової адміністрації України.
У разі якщо корпоративні права держави перевищують 25 відсотків статутного фонду господарської організації, до складу наглядової ради та ревізійної комісії обов'язково включається представник уповноваженого органу управління (уповноваженої особи).
Головою наглядової ради господарської організації, у статутному фонді якої корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, обирається представник уповноваженого органу управління (уповноваженої особи).
Члени наглядової ради, що представляють інтереси держави,
голосують на наглядових радах відповідно до наданих уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) завдань щодо голосування.
У засіданні наглядової ради господарської організації, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, мають право брати участь з правом дорадчого голосу представники місцевого органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
Голосування про додаткову емісію акцій представником держави на загальних зборах господарських організацій, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 10 відсотків, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
При здійсненні діяльності господарського товариства та управлінні ним корпоративні права держави не повинні зменшуватись. На практиці виникали ситуації, коли збільшення статутного капіталу призводило до „розмивання” частки держави у статутному капіталі. Якщо існує інтерес держави у прирості корпоративних прав, господарським організаціям можуть надаватися державою відповідно до законодавства пільги (податкові, компенсаційні виплати, списання боргів тощо) в обмін на приріст прав корпоративних прав (в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства.
Відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
Продаж господарськими організаціями у процесі санації корпоративних прав держави інвестору здійснюється на умовах, визначених планом санації, з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації.
- Повноваження державних органів щодо управління корпоративними правами держави.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про управління об’єктами державної власності» корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій є об’єктами управління державної власності.
За ст. 5 цього Закону КМУ:
- визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави та інших об’єктів державної власності;
- приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;
- приймає за поданням ФДМУ рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;
- встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об’єктів державної власності;
- визначає порядок управління корпоративними правами держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави;
- приймає за поданням ФДМУ рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
- встановлює критерії ефективності управління об’єктами державної власності та порядок їх застосування;
- визначає порядок спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов’язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави.
Уповноважені органи управління (ст. 6 Закону):
- здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому КМУ
- дають згоду ФДМУ на передачу об’єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, що створюються за участю держави.
ФДМУ (ст. 7 Закону):
- виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних фондів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;
- виступає в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно державних внесків до статутного фонду недержавних суб’єктів господарювання;
- здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри;
- погоджує плани санації щодо господарських організацій, у статутних фондах яких корпоративні права держави перевищують 50%, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- приймає рішення про передачу до статутного воду господарських організацій об’єктів державної власності;
- здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому КМУ;
- створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою єдиного реєстру об’єктів державної власності;
- подає КМУ пропозиції щодо закріплення в державній власності пакетів акцій АТ, створених у процесі корпоратизації та приватизації, доцільності їх відчуження або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому КМУ;
- встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав
держави в майні господарських організацій, а також у майні
громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території
України; - передає за рішенням Кабінету Міністрів України функції з
управління об'єктами державної власності, що перебувають у його
управлінні, уповноваженим органам управління, господарським
структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори
доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими
об'єктами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - здійснює контроль за виконанням функцій з управління
корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами; - здійснює методологічне забезпечення управління корпоративними правами держави;
- визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
- здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- проводить відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпоративними правами держави, та укладає з ними відповідні договори;
- призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;
- укладає та розриває контракти з державними контролерами господарських організацій, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків та які перебувають у його
управлінні, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - забезпечує координацію діяльності щодо підвищення професійного рівня посадових осіб уповноважених органів управління, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, та уповноважених осіб;
- подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам;
- виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.
3. Порядок призначення та повноваження представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави.
Передача корпоративних прав держави в управління уповноваженим особам здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Уповноважені особи виконують функції з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою.
Уповноважена особа здійснює функції з управління корпоративними правами держави шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені корпоративні права держави, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення.
Уповноважені особи визначаються на конкурсних засадах.
Ініціатором проведення конкурсу може бути Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені органи управління, а також юридичні та фізичні особи, які можуть претендувати на виконання функцій з управління корпоративними правами держави.
Критерієм визначення переможця конкурсу є фінансово-кономічні показники діяльності господарського товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації запропонованої претендентом програми управління (програми розвитку).
Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави затверджується Кабінетом Міністрів України.
Корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Постанови КМУ № 791 „Про управління корпоративними правами” від 15 травня 2000 року представник органу, уповноважений управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств
призначається із числа членів спостережної ради рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, що виконує функції з управління корпоративними правами держави на підставі генеральної угоди з Фондом державного майна з наступним укладанням відповідного договору з цим органом.
Типова форма генеральної угоди затверджується Фондом державного майна.
При формуванні складу спостережної ради господарського товариства орган управління подає свої пропозиції щодо її складу Фонду державного майна з урахуванням того, що один із членів спостережної ради виконуватиме функції з управління пакетом акцій, що належить державі.
У разі закріплення у власності держави пакета акцій у розмірі 50 відсотків плюс одна акція головою спостережної ради такого господарського товариства обирається відповідальний представник, який виконуватиме функції з управління пакетом акцій, що належить державі.
Орган, якому за рішенням Кабінету Міністрів України передано функції з управління пакетом акцій, що належить державі, формує за погодженням з Фондом державного майна перелік кандидатур до складу спостережної ради господарського товариства.
Відповідальними представниками можуть бути: заступники керівників органів виконавчої влади; начальники управлінь, директори департаментів, заступники директорів департаментів органів виконавчої влади; начальники відділів, заступники начальників відділів та головні спеціалісти органів виконавчої влади. Відповідальний представник повинен мати вищу освіту, стаж роботи на державній службі не менш як 3 роки, а також відповідну кваліфікацію у сфері корпоративного управління. Одна і та ж особа не може виконувати функції відповідального представника більш як у 3 господарських товариствах.
Відповідальний представник діє на підставі договору доручення, у якому передбачається обсяг повноважень відповідального представника; умови та ступінь відповідальності за неналежне виконання функцій з управління корпоративними правами держави; порядок відкликання відповідального представника.
Фонд державного майна здійснює аналіз діяльності відповідального представника на підставі його звіту та узагальненого звіту органу управління, який укладав договір доручення.
У випадках визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави необхідно здійснювати конкурс. До участі у конкурсі допускаються юридичні і фізичні особи. Для громадян обов’язковою є наявність вищої освіти, відповідної кваліфікації та досвіду практичної роботи у сфері корпоративного управління. Відповідний досвід корпоративного управління повинна мати і юридична особа.
До участі у конкурсі не допускаються юридичні особи, статутний капітал яких становить менше 5% номінальної вартості корпоративних прав держави, які передаються в управління. Інші особливості конкурсу передбачені „Порядком проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави”, що є додатком Постанови КМУ № 791.
Постановою КМУ № 791 також затверджено:
Положення про представника органу, уповноваженого управляти
відповідними корпоративними правами держави в органах управління
господарських товариств;
Порядок звітності представників органів, уповноважених управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств;
Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна.
Постановою КМУ № 297 від 29 березня 2010 року «Деякі питання управління корпоративними правами держави» встановлено, що завдання на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарських товариств, у статутному капіталі яких державна частка становить понад 50 відсотків, погоджуються Прем'єр-міністром України або Першим віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень.
4. Критерії ефективності управління корпоративними правами держави.
Наказом ФДМУ № 694 від 07.05.2009 року затверджено Критерії ефективності управління корпоративними правами держави. Відповідно до Наказу об'єкти державної власності розподіляються на такі групи:
група 1 - частка держави, яка перевищує 50 відсотків, у статутному капіталі господарських товариств (крім товариств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та товариств, які перебувають у процесі банкрутства);
група 2 - частка держави, яка менше або дорівнює 50 відсоткам, у статутному капіталі господарських товариств (крім товариств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та товариств, які перебувають у процесі банкрутства);
група 3 - частка держави у статутному капіталі господарських товариств (незалежно від розміру), що створені в процесі приватизації і корпоратизації та які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1734 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (із змінами);
група 4 - частка держави у статутному капіталі господарських товариств (незалежно від розміру), щодо яких було порушено справу про банкрутство та застосовано процедуру розпорядження майном.
Критерії поділяються на некомерційні, комерційні та ефективності прийняття управлінських рішень органами управління об'єкта державної власності. Вони конкретизовані в додатку 1 до НАКАЗУ ФДМУ № 624.
Оцінка ефективності управління об'єктами державної власності може мати такі значення:
ефективна;
задовільна;
неефективна.
Наприклад, оцінка ефективності управління об'єктом державної
власності груп 1 та 3 визнається:
Ефективною, якщо господарське товариство, в якому є об'єкт державної власності, не має або скорочує обсяги простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами та установами в межах України та з суб'єктами господарської діяльності інших країн; усі показники за комерційними критеріями перебувають у межах нормативних значень; не зменшується
середньооблікова кількість штатних працівників; за підсумками року
що минув, сплачено дивіденди у розмірі, не меншому ніж визначено
фінансовим планом, та спостерігається зростання вартості активів
товариства.
Задовільною, якщо господарське товариство, в якому є об'єкт державної власності, не має або скорочує обсяги простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами та установами в межах України та з суб'єктами господарської діяльності інших країн; більшість показників (п'ять і більше) за
комерційними критеріями перебувають у межах нормативних значень;
не зменшується середньооблікова кількість штатних працівників; за підсумками року, що минув, сплачено дивіденди у розмірі, не меншому ніж визначено фінансовим планом.
В усіх інших випадках оцінка ефективності управління
об'єктом державної власності груп 1 та 3 визнається неефективною.
У разі коли ефективність управління об'єктом державної власності визнано задовільною або неефективною, суб'єкт управління надає пропозиції щодо:
зміни складу органів управління об'єкта державної власності чи представника держави;
необхідності реорганізації чи реструктуризації об'єкта державної власності;
приватизації об'єктів державної власності, перебування яких у державній власності є недоцільним;
передачі об'єкта державної власності в комунальну власність з метою зміцнення майнової бази територіальних громад.
5. Виплата дивідендів та прибутку у товариствах, де держава має корпоративні права.
Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 р. господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий
прибуток, з якого розраховується та сплачується частина чистого
прибутку (доходу) або дивіденди, зменшується на суму цільових
коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі
тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів,
рішення по яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на
обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були
запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво
(реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними
рішеннями Кабінету Міністрів України.
Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах господарських товариств, частка держави в яких складає 100 відсотків (крім дочірніх компаній та підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а також закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"), сплачують до 1 липня 2010 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди,
нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 рік у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" сплачує до 1 липня 2010 року дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006-2009 роки, безпосередньо Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" у розмірі частки (акцій, паїв) Компанії у його статутному фонді. Господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), сплачують до 1 липня 2010 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному фонді якого є корпоративні
права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків
акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному фонді господарського товариства, частка держави якого складає 100 відсотків (у тому числі закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго"), Фондом державного майна України нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку 200 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за
кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після
настання строку платежу і по день сплати включно.
Господарські товариства, у статутному фонді яких є
корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і
більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних
фондах господарських товариств, частка держави яких складає
100 відсотків (крім закритого акціонерного товариства
"Укргаз-Енерго"), які не прийняли рішення про нарахування
дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за
2006-2009 роки до 1 травня 2010 року, сплачують до державного
бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за
базовими нормативами відрахування частки прибутку, що
спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний
рік, до 1 липня 2010 року.
Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго", у разі
неприйняття рішення про нарахування дивідендів за результатами
фінансово-господарської діяльності за 2006-2009 роки до 1 травня
2010 року, забезпечує перерахування Національній акціонерній
компанії "Нафтогаз України" частини чистого прибутку за
результатами фінансово-господарської діяльності за 2006-2009 роки
у розмірі частки (акцій, паїв) Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" у його статутному фонді до 1 липня 2010 року.
На суму коштів, несвоєчасно внесених господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає 100 відсотків (у тому числі закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго"), Державною податковою адміністрацією України нараховується, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
Постановою КМУ від 22 березня 2010 р. N 274 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 30 відсотків.
6. Захист корпоративних прав держави може здійснюватися як в адміністративному порядку, так і в цивільно-правовому. Ефективним є судовий захист, про що свідчать звернення до суду з відповідними позовами. Захист корпоративних прав держави може здійснювати і прокуратура за допомогою прокурорських засобів реагування.
Якщо спори носять адміністративний характер – їх розглядає адміністративний суд. Це спори щодо управління, які виникають між ФДМУ і міністерствами, КМУ і ФДМУ та ін. Більшість спорів стосуються відчуження або зменшення корпоративних прав держави.
(Приклади - додатки).
2. Методология и практика формирования немецкой школы учета
3. либо средство первой помощи марля бинт с мазью давящий предмет
4. задание содержит исходные данные на конструирование и расчет нового одноклетьевого лабораторного стана кот.html
5. Економіка та підприємництво напрямів підготовки 6
6. задание- представить описания личностных особенностей коллег по работе 3х человек связанных с проявлениям
7. Лекция 1. Написать распределение Максвелла по скоростям
8. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Львів ~
9. Пояснительная записка
10. 081994 N 26ФЗ от 28
11. Тема- Техникоэкономическое сравнение схем механизации погрузочноразгрузочных работ Цель- Получить пра
12. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук К
13. Государственный бюджет Российской Федерации 5 1
14. экономический институт Филиал в г
15. Детектор лжи и его практическое применение в следственно-судебной практике
16. Соотношение сейсмичности с новейшими морфоструктурами Тянь-Шаня
17. реферату- Історія виникнення і розвитку макроекономічної наукиРозділ- Макроекономіка Історія виникнення і
18. Реферат- Сравнение и анализ религиозной и научной картин возникновения и развития нашего мира
19. яких мовних комунікацій ~ вокальнослуховий; легко породжується й легко сприймається нове створене повідомл
20. Красноярский колледж радиоэлектроники экономики и управления РАССМОТРЕНО