Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
АМН УКРАЇНИ
НА НАРОДЖУВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ
ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОЛІПШЕННЯ
14.02.01 - гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
КИЇВ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науковому центрi радiацiйної медицини АМН України
Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор,
Омельянець Микола Іванович,
Науковий центр радiацiйної медицини АМН України,
завідувач лабораторією
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,
Нагорна Антоніна Максимівна,
Інститут медицини праці АМН України,
завідуюча відділом
доктор медичних наук, професор,
Карачов Іван Іванович,
Інститут гігієни та медичної екології АМН України,
завідувач лабораторією
Провідна установа: Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України,
лабораторія канцерогенезу, тератогенезу і токсикології репродуктивної функції, м. Київ.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології
ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50.
спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. Аварія ядерного реактора на ЧАЕС визнана світовим співтовариством найсерйознішою за всю історію людства глобальною техногенною радіаційною катастрофою. Внаслідок викиду радіонуклідів в навколишнє середовище на території України виникла несприятлива екологічна ситуація, що спричинила як зовнішнє опромінення багатомільйонної популяції людей, так і довгострокове надходження в організм радіоактивних ізотопів, що формують внутрішнє опромінення (І.А. Ліхтарьов, 1999; О.М. Перевозніков, 1999).
З 1991 р. в Україні до забруднених радіоактивними викидами належать 12 областей, 74 адміністративних території, більше 2 тис. населених пунктів. Національним законодавством до категорії постраждалих від катастрофи віднесено 3,4 млн. чоловік. На забруднених територіях мешкає 2,4 млн. чоловік, з них - 535,2 тис. дітей у віці до 14 років (В.Г. Бар’яхтар, 1995). Рівні опромінення населення в результаті Чорнобильської катастрофи визнані малими (Л.А. Іллін, 1988; Z. Jaworowski, 1998).
Наслiдки аварiї призвели до суттєвих змiн соцiально-економiчних умов життя та працi, викликали та пiдтримують психоемоційну напругу серед населення в зонах радiоактивного забруднення (І.А. Зикова, 1996; В.А. Приліпко, 1999). Незважаючи на значний обсяг проведених заходiв, наслiдки аварiї порушили адаптацiйно-компенсаторні можливостi людини та викликали ряд змін у стані здоров'я населення радіоактивно забруднених місцевостей (А.Ю. Романенко, 1991; Ю.П. Спіженко, 1993; В.О. Бузунов, 1999). Значно погіршилась медико-демографічна ситуація в постраждалих районах (М.І. Омельянець, 1988; Ю.П. Спіженко, 1992; А.І. Медведева, 1994). Це позначилось на рівнях середньої очікуваної тривалості життя, загальної смертності, смертності немовлят, співвідношенні статей новонароджених. Численними роботами як вітчизняних, так і закордонних дослідників було показано, що всі роки після вибуху ядерного реактора на ЧАЕС реєструвалося значне зниження народжуваності населення. Проте дотепер залишається дискусійним питання щодо причин цього явища і його зв'язку з впливом іонізуючого випромінювання. Відсутність відповіді на це запитання переважно пов'язане з тим, що вивчення його проводилося фрагментарно на рівні окремих територій із використанням, як правило, тільки загальних коефіцієнтів народжуваності. З огляду на масштаби Чорнобильської катастрофи, кількість опромінених людей репродуктивного віку і зниження народжуваності, що продовжується до теперішнього часу на радіоактивно забруднених територіях, пошук причин зміни її рівнів залишається актуальним. Необхідність такого дослідження обумовлена і демографічною ситуацією, яка різко погіршується у країні. Депопуляція, що розпочалася в сільських місцевостях ще у 1979 р. за рахунок зниження народжуваності та зростання смертності, з 1991 р. охопила й міські поселення. Тому останнім часом відтворення населення України стає об’єктом особливої уваги багатьох дослідників (З.А. Шкіряк-Нижник, 1991; О. Палій 1996; А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, та ін., 1996; О.І. Турос, 1998; Г.Л. Глуханова, 1999; Н.В. Лавріненко, 2000).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Номери держреєстрації виконаних тем: 01.9.10 028733; UA01002710P; 0197U003396.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення основних закономірностей формування народжуваності населення найбільш радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій України і розробка заходів щодо її поліпшення.
Завдання дослiдження:
1. Провести аналіз радіаційної обстановки і доз опромінення мешканців досліджуваних районів (за опублікованими даними та власними розрахунками).
2. Визначити особливості демографічної структури населення, що мешкає в умовах радiоактивного забруднення мiсцевостi, за віком та статтю в до- і післяаварійний періоди.
3. Здійснити всебічний аналіз матеріалів, що характеризують народжуваність досліджуваного населення.
4. Дослідити співвідношення статей новонароджених і мертвонароджуваність як найбільш доступні індикатори радіоіндукованих ефектів.
5. Узагальнити й оцінити дані щодо перебігу та виходів вагітностей у жінок, які мешкають в радіоактивно забруднених районах Київської і Житомирської областей.
6. Виявити міру зв'язку між змінами медико-демографічних показників народжуваності, відносними ризиками репродуктивних втрат та опроміненням населення.
7. Розробити рекомендації, які спрямовані на поліпшення народжуваності населення радіоактивно забруднених територій.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі вперше проведеного поглибленого аналізу народжуваності населення встановлено основні закономірності цього процесу в популяції людей, що мешкають у найбільш радіоактивно забруднених районах України внаслідок великомасштабної радіаційної аварії на ЧАЕС. Визначено внесок та оцінено ступінь впливу основних демографічних чинників, а також їхньої взаємодії на динаміку народжуваності. Доповнено існуючі наукові знання щодо впливу хронічного іонізуючого випромінювання низької інтенсивності на плідність населення. Визначено основні шляхи поліпшення народжуваності в післяаварійний період.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані свідчать про необхідність проведення на державному рівні активної демографічної політики. Розроблено й опубліковані рекомендації, які спрямовані на оптимізацію заходів з поліпшення народжуваності та репродуктивного здоров'я населення радіоактивно забруднених мiсцевостей України.
Досліджувані показники є частиною баз даних POPUL і DEMOS, створеної за нашою участю Автоматизованої системи керування базами даних моніторингу медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи (АСУ БД ДЕМОСМОНІТОР). Автоматизована система впроваджена в практичну діяльність НКРЗУ (акт впровадження від 18.04.1996 р.), Київської обласної лікарні (акт впровадження від 21.12.1999 р.), Житомирського обласного медико-консультативного діагностичного центру (акт впровадження від 27.11.2001 р.), Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення (акт впровадження від 20.11.2001 р.), Інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України (акт впровадження від 14.11.2001 р.). Отримані дані використовуються для аналітичної оцінки стану здоров'я населення, прогнозування демографічної ситуації на радіоактивно забруднених територіях України і формування напрямків регіональної екологічної політики.
Результати дослідження можуть бути використані при створенні моделей ризиків, що існують або розробляються для оцінки здоров'я населення, при розрахунках обсягів медичної допомоги та її економічної ефективності, економічного збитку, обумовленого депопуляцією і низьким рівнем народжуваності.
Особистий внесок здобувача. Здобувач брала участь у викопіюванні даних, створенні баз даних для моніторингу медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Самостійно проводила математичну обробку матеріалів, науковий аналіз та узагальнення результатів дослідження, наукове обгрунтування та розробку рекомендацій.
Апробацiя результатів дисертації. Основнi положення роботи висвiтлювалися в доповiдях та обговорювалися на XIII з’їзді гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я” (Харків, 1995), мiжнароднiй конференцiї “Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле” (Київ, 1995), ювілейній науковій конференції молодих вчених “Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи”, присвяченій 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини (Київ, 1996), науковій конференції “Актуальные проблемы эпидемиологии и первичной профилактики медицинских последствий аварии на ЧАЭС” (Київ, 1997), міжнародній конференції “Environmental and occupational health and safety in agriculture on the boundary of two millennia” (Kиїв, 1998), науково-практичній конференції “Наука. Чорнобиль-98” (Київ, 1999), науково-практичній конференції “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років” (Житомир, 2001), IX міжнародній науково-практичній конференції “Екологія людини в постчорнобильський період” (Мінськ, 2001), 4-му науково-практичному семінарі “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи” (Мінськ, 2001), ювілейній конференції молодих вчених НЦРМ АМН України, присвяченій 15-річчю Чорнобильської катастрофи (Київ, 2001).
Публiкацiї. За темою дисертації опублiковано 12 друкованих робіт, з них 5 статей у фахових виданнях та розділ у монографії.
Структура та обсяг роботи. Дисертацiя викладена на 217 сторінках друкованого тексту та складається зі вступу, аналiтичного огляду лiтератури, 6 роздiлiв, заключення, висновкiв, рекомендацiй, списку використаних джерел та 12 додатків (41 сторінка). Робота iлюстрована 42 таблицями, 13 рисунками. Бібліографія мiстить 228 найменувань на 25 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт, предмет та методи дослідження. Об’єктом дослідження було відтворення населення України. Предмет дослідження – народжуваність населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених районах Київської та Житомирської областей.
В перший рiк пiсля аварiї на ЧАЕС до складу радiацiйно постраждалих було вiднесено територiї Житомирської, Київської i Чернiгiвської областей та 8 їх районiв (Лугинський, Народицький, Овруцький, Iванкiвський, Полiський, Козелецький, Рiпкинський та Чернiгiвський). В наступнi роки склад областей розширився до 12, а районiв - до 73. Проте за рiвнями забруднення перші п’ять районів залишились найбiльш виразними. В них було видiлено всi встановленi Концепцiєю проживання населення України на радiоактивно забруднених територiях зони, а саме: зона вiдчуження, зона безумовного (обов'язкового) вiдселення, зона гарантованого добровiльного вiдселення та посиленого радiоекологічного контролю. З цих районiв у 1990-1992 рр. передбачалося вiдселити значну кiлькiсть людей. Серед населення районів бiльшiсть людностi мешкає в зонах обов’язкового та добровiльного вiдселення.
При виборi показникiв для дослідження ми користувались “Рекомендациями к методологии изучения, оценки и прогноза медико-демографических последствий аварии на Чернобыльской АЭС” (М.М. Сауров, 1987). Порівняння проводили з доаварійним періодом (1981-1985 рр.) і контролем, контрольним був визначений радіоактивно незабруднений Лохвицький район Полтавської областi. Медико-демографічне вивчення процесу народжуваності проводилося впродовж всього післяаварійного періоду. При цьому більш детально і глибоко досліджено період, що охоплював 1986-1994 рр. Це обумовлено тим, що зміни в плідності відносяться до ранніх демографічних наслідків, наявність яких можна встановити в перше десятиріччя після впливу іонізуючого випромінювання (М.М. Сауров і спіавт., 1987).
Основний масив первинних матеріалів щодо народжених та померлих у віці 0-6 днів у районах одержано при викопіюванні актів записів про народження (46940 актів) і про смерть (150 актів) в архівах ЗАГСів. Джерелом решти даних були матеріали поточної статистичної звітності про природний рух населення, дані перепису населення (1989 р.), щорічники і довідники обласних управлінь та Держкомстату України. Розрахунки загальних, спеціальних, часткових показників, що характеризують народжуваність, а також визначення внеску окремих факторів в її зміни за допомогою компонентного аналізу виконано у відповідності з “Методологічними рекомендаціями з питань статистики населення” (2001). Для оцінки стану репродуктивного здоров’я жінок, частоти та структури репродуктивних втрат було використано відомчу звітність МОЗ України (звіт-додаток № 3, ф. 21, ф. 13). Аналіз радіаційної обстановки на досліджуваних територіях проводився за опублікованими даними стосовно загальнодозиметричної та тиреодозиметричної паспортизації населених пунктів. Колективні ефективні дози опромінення, які отримало населення забруднених районів, обчислювали на основі ретроспективно-прогнозних доз, розрахованих у НЦРМ АМН України (Збірка 7, 1998).
При математичній обробці матеріалів та статистичному аналізі використано програми STATGRAPHICS і Microsoft Excel. Розрахунок відносного ризику репродуктивних втрат серед бажаних вагітностей зроблено за програмою Epi Info.
Результати власних досліджень та їх обговорення. Після аварії на ЧАЕС забруднення багатьма радіонуклідами навколишнього середовища обумовило різну радіологічну ситуацію в межах окремих досліджуваних територій. За даними радiометричної паспортизацiї, яка проводилася НЦРМ АМН України, щільність забруднення грунтiв радiоiзотопами цезiю (рис. 1)
Рисунок 1. Рівні забруднення грунтів радіонуклідами 137Сs, кБк/м2, (середні за районами, 1986 р.)
в середньому по районах не перевищувала 555 кБк/м2, тобто критерія щодо введення заходів протирадіаційного захисту населення. Але за рівнем поверхневого забруднення окремих населених пунктів усі вони в 1986 р. були віднесені до районів жорсткого радіаційного контролю, а з 1991 р. - до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
За станом на 01.01.1995 р. в радіоактивно забруднених населених пунктах досліджуваних районів мешкало 167732 чоловік, в тому числі в зонi безумовного (обов'язкового) вiдселення - 13149 чоловiк (7,8 %), в зонi гарантованого добровiльного вiдселення – 110304 чоловiк (65,8 %) і в зонi посиленого радiоекологічного контролю – 44279 чоловiк (26,4 %). Серед них частка дітей у віці 0-14 років складала 17 %. У 2000 році під дією опромiнення ще знаходилося 119156 дорослих і 25653 дітей.
Основою гігієнічної оцінки наслідків радіаційної аварії є рівні індивідуальних та колективних доз опромінення населення. За відомими даними [Н.К. Шандала і співавт., 1991], в гострий період після аварії особливо постраждали діти від опромінення щитовидної залози радіонуклідами йоду. В усіх районах середні рівні доз перевищували аварійний критерій (30 сГр). Перевищений він був і у дорослих в Народицькому і Поліському районах (52,6 сГр і 44,1 сГр відповідно). Накопичена доза загального опромінення, яку за розрахунками отримала в середньому кожна людина по районах за 1986-2000 рр., знаходилася в межах 6,0-29,9 мЗв. Порівняння отриманих доз з нормативними величинами, що встановлювало МОЗ СРСР в перші 4 роки після аварії, засвідчило, що у більшості випадків не було перевищення середніх рівнів річних і накопиченої за 1986-1990 рр. доз. В той же час у 175 населених пунктах дози загального опромiнення населення перевищували граничну рiчну дозову межу - 1 мЗв/рiк, встановлену Концепцiєю проживання населення на територiях Української РСР з пiдвищеними рiвнями радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи (1991 р.). Очевидно, що за цих умов існували всі необхідні радіаційно-гігієнічні передумови для введення комплексу захисних заходів. Виконання захисних заходів заборонного характеру, в тому числі вживання продуктів місцевого виробництва, вимагало активної участі населення. Нерозуміння жителями суті заборонних захисних заходів досить часто призводило до втрати захисного ефекту [І.А. Зикова, 1995; Ю.І. Саєнко, 1996]. Невиконання у повному обсязі державних програм щодо переселення мешканців зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення також призвело до втрати дозообмежуючого ефекту і до ряду негативних соціально-психологічних наслідків [В.А. Приліпко, 1996].
Згідно виконаних обчислень, найбільша колективна доза опромінення (без урахування ЕЕД щитовидної залози) за 1986-2000 рр. була накопичена жителями забруднених районів Житомирської області (у Лугинському – 707,9 люд.-Зв, Народицькому – 602,2 люд.-Зв, Овруцькому – 1723,3 люд.-Зв.). В Київській області вона склала 449,3 люд.-Зв - у Іванківському і 66,3 люд.-Зв - у Поліському районах. Більш ніж 75 % цієї дози населення районів отримало впродовж перших п'яти років після аварії на ЧАЕС.
Демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях до 1986 р. характеризувалася високою народжуваністю, плідністю, шлюбністю, слабкою міграцією, низькою смертністю, урбанізацією та щільністю населення. Демографічні показники характеризувалися незначними коливаннями рівнів, притаманних контрольному і середнім величинам по областях та Україні в цілому. Внаслідок Чорнобильської катастрофи процеси відтворення населення та розселення кардинально змінилися. Евакуація 1986 р. та розпочате в 1990 р. відселення населення призвели до зменшення його чисельності і деформації статево-вікової структури. У зв'язку з відселенням та самостійним виїздом у спільноті людності районів стала зменшуватися частка жінок репродуктивного віку. В 2000 р. їх чисельність складала всього третину від доаварійного рівня. В 1,6 рази (у середньому по районах) скоротилася кількість жінок вікової групи 20-29 років, за рахунок якої забезпечувалося 2/3 усіх народжень дітей. Найбільш значне скорочення жінок цього віку за післяаварійний період відбулося в Народицькому (в 3,7 рази) та Поліському (в 11,7 рази) районах. Середній вік населення на досліджуваних територіях збільшився в середньому на 2,5 роки, за винятком Іванківського району, що свідчило про посилення процесів депопуляції. В контрольному районі ці показники практично не змінилися.
Вивчення природного руху населення показало, що за 1981-2000 рр. в Україні значно скоротилась інтенсивність дітонароджень. Це негативно позначилося на величині загального показника народжуваності (табл. 1). Однак темпи зниження були неоднаковими як за часовими періодами цього 15-ліття, так і за окремими територіями.
Таблиця 1
Динаміка загального коефіцієнта народжуваності на радіоактивно забруднених та контрольній територіях України у 1981-2000 рр.
|
Території |
Загальний коефіцієнт народжуваності, ‰ |
Відсоток змін загального коефіцієнта народжуваності у порівнянні з 1981-1985 рр. |
|
1981-1985 рр. |
1986-1990 рр. |
1991-1994 рр. |
1995-2000 рр. |
1986-1990 рр. |
1991-1994 рр. |
1995-2000 рр. |
|
|
Лугинський р-н |
15,03 |
13,8 |
14,4 |
11,5 |
- 8,0 |
- 4,2 |
- 23,5 |
|
Народицький р-н |
11,7 |
11,0 |
14,1 |
14,7 |
- 6,0 |
+ 20,5 |
+ 25,6 |
|
Овруцький р-н |
13,8 |
12,2 |
11,9 |
9,8 |
- 12,0 |
- 13,8 |
- 29,0 |
|
Іванківський р-н |
12,5 |
10,8 |
10,2 |
8,4 |
- 14,0 |
- 18,4 |
- 32,8 |
|
Поліський р-н |
15,9 |
13,5 |
13,4 |
10,5 |
- 15,0 |
- 15,7 |
- 34,0 |
|
Лохвицький р-н (контроль) |
12,2 |
11,9 |
9,9 |
8,4 |
- 2,0 |
- 18,9 |
- 31,1 |
|
Україна |
15,2 |
14,2 |
11,1 |
8,4 |
- 7,0 |
- 27,0 |
- 44,7 |
Вихідний рівень народжуваності (1981-1985 рр.) був найвищим в радіоактивно забруднених районах і складав 14,17 ‰, в той час як в контролі він дорівнював 12,2 ‰. За 1986-2000 рр. рівень народжуваності в цілому в радіоактивно забруднених районах знизився з 13,7 ‰ до 8,8 ‰, що дорівнює 64 % початкового. Найбільш значне зменшення народжуваності (на 30 %) відбулося на другий рік після аварії і в наступні роки вона вже не повернулася до доаварійної величини. У Лохвицькому районі таких різких змін показника народжуваності не було, перехід за вихідний рівень відбувся на 1 рік пізніше і ступінь його зниження був менше, ніж в радіоактивно забруднених районах.
Найнижчі значення народжуваність мала повсюдно в порівнянні з контрольним періодом у 2000 р. Найбільшими темпами рівень показника знижувався з 1991 р. як на радіоактивно забруднених, так і на незабруднених територіях. Ця однотипність динаміки показника формувалася в умовах посилення деструктивних процесів в соціально-економічному житті суспільства у 1990-1991 рр. та їх поглиблення в наступні роки.
Розрахунок коефіцієнта плідності (кількість народжень, що припадають на 1000 жінок репродуктивного віку) показав, що в динаміці він був вищим в опроміненій популяції порівняно з контролем. Винятком став тільки 1987 р., коли надлишкова плідність була відсутня (рис. 2), а відсоток зниження склав 24,5 щодо доаварійного періоду.
Рисунок 2. Динаміка плідності населення радіоактивно забруднених та контрольної територій за 1981-1994 рр.
За 1986-1994 рр. повікова плідність знизилася практично в усіх вікових групах, за винятком наймолодшої (15-19 років). На другий рік після аварії надлишкова плідність формувалася за рахунок жінок старшого віку і наймолодших (рис. 3). Серед народжених в контрольованих районах переважали первістки. Надлишкова народжуваність дітей першої черговості виявлена в усіх вікових групах жінок, крім віку 45-49 років (що само по собі є малореєстрованою подією в цьому віці) і склала 9,82 % у порівнянні з доаварійним періодом.
Розрахований нами структурний коефіцієнт дітності свідчив про деякі відмінності в репродуктивній поведінці жінок як в цілому з перебігом часу, так і між досліджуваними популяціями населення. З 1987 р. в радіоактивно забруднених районах відзначається скорочення питомої ваги всіх черговостей народження, крім першої. Збільшення частки первістків з 44,5 % (1981-1985 рр.) до 50,2 % (1994 р.) зумовило зниження структурного коефіцієнта дітності на 11,2 %. В контролі рівень показника зменшився лише на 7,8 %.
Рисунок 3. Повікові коефіцієнти плідності населення радіоактивно забруднених та контрольної територій за 1981-1985 рр., 1987 р.
Аналіз коефіцієнтів сумарної народжуваності дітей різної черговості показав, що до кінця періоду спостереження на забруднених територіях народжуваність від дітей, що народилися третіми і в наступних черговостях, забезпечувалася лише на 14 %. В цілому за 1986-1994 рр. зниження коефіцієнта сумарної народжуваності в радіоактивно забруднених районах відбулося на 5,1 %. В 2000 р. його рівень переступив межу, за якою відбуваються руйнівні процеси, що мають наслідком втрату сприятливих демографічних передумов демографічного і соціально-економічного розвитку районів. Такий стан можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до змінених умов (екологічних і соціально-економічних) в постчорнобильський період.
Застосування компонентного аналізу дозволило нам визначити внесок окремих демографічних факторів, які обумовили зниження народжуваності. Встановлено, що в радіоактивно забруднених районах, а з 1991 р. і в контрольному, це більш ніж на 80 % було зумовлено зменшенням дітородної активності жінок найбільш репродуктивного віку (20-34 роки). Питома вага структурного фактору виявилася набагато меншою (15-31 %), ніж повікової народжуваності. Найнезначним був взаємний вплив обох демографічних факторів (до 9 %).
Для оцінки стану народжуваності нами вивчалися показники репродуктивних втрат, як чинники, що обумовлюють її зниження. Поряд з цим вони відображають на популяційному рівні можливі радіоіндуковані ефекти у населення досліджуваних районів. Найбільш доступними і адекватними показниками є мертвонароджуваність, співвідношення статі новонароджених та ембріональна загибель плоду (спонтанні аборти).
Дослідження свідчать, що в радіоактивно забруднених районах на загальному фоні зниження мертвонароджуваності (за винятком сільської місцевості Іванківського району) спостерігалися локальні піки її підйому у 1987 і 1989 рр. Проте в укрупненій вибірці при групуванні частоти мертвонароджених за 5-річними інтервалами не вдалося виявити підвищення мертвонароджуваності серед опроміненого населення за 1986-1994 рр. В той же час очевидним було порушення статевої пропорції народжених в опроміненій популяції в порівнянні з контрольною. Дефіцит народжених хлопчиків у 1986-1987 рр. склав 5 чоловік на 100 дівчаток, а в 1991-1994 рр. - дефіцит дорівнював 3 хлопчикам. Проте зміни у статевому складі народжених, що опосередковано вказують на підвищення внутрішньоутробної смертності, не знайшли підтвердження при порівнянні частоти мертвонароджень дівчаток і хлопчиків. Проведений аналіз не виявив підвищення мертвонароджуваності хлопчиків серед досліджуваного населення в порівнянні з контролем, що не дозволило розглядати виявлені зміни як результат підвищення внутрішньоутробної смертності за рахунок радіаційного чинника.
Результати аналізу показали, що післяаварійний період характеризується збільшенням частки ускладнень перебігу вагітності і пологів у жінок. З 1987 р. у вагітних радіоактивно забруднених районів спостерігається стійка тенденція до збільшення частоти пізніх токсикозів (в 1,5-2,3 рази) і анемій (в 10,0-13,8 рази). Наслідком цих змін стало збільшення ускладнень пологів. Майже у 2,1 рази зросла частота несприятливих наслідків вагітностей за рахунок спонтанних абортів у жінок. З 1986 р. все частіше стали реєструватися спонтанні аборти при терміні вагітності 22-27 тижнів. В 1986-1990 рр. серед усіх спонтанних абортів їхня питома вага склала 19 %, в контрольному районі - 10 %.
Аналіз динаміки офіційно зареєстрованих штучних абортів свідчить, що немає підстав визнавати їх головним чинником зниження народжуваності в 1986-1987 рр. Показник штучних абортів, розрахований на 1000 жінок у віці 15-49 років, в досліджуваних районах з 73,4 ‰ (1985 р.) зменшився в 1,9 рази в 1986 р., а в 1987 р. складав 39,5 ‰. В Лохвицькому районі рівень показника, навпаки, збільшився і мав відповідні величини - 82,5 ‰, 89,0 ‰, 95,0 ‰. Разом з тим необхідно зазначити, що хоча кількість штучних абортів в радіоактивно забруднених місцевостях знизилася, вони залишаються основним методом регулювання народжуваності. Цей факт свідчить про відсутність ефективної допомоги мешканцям в питаннях планування сім’ї і потребує посилення санітарно-просвітницької роботи серед населення та розвитку служби планування сім’ї.
Нами було встановлено зростання рівня репродуктивних втрат (цей показник базується на визначенні втрат за рахунок плоду, обумовлених спонтанними абортами, штучними абортами за медичними показаннями, кількістю мертвонароджених та померлих у віці 0-6 днів на 100 бажаних вагітностей) в динаміці за 1986-1994 рр. у порівнянні з доаварійним періодом і істотною відмінністю від контролю (табл. 2).
Кількісна характеристика репродуктивних втрат в радіоактивно забруднених та контрольному районах в до- та післяаварійному періодах, на 100 бажаних вагітностей
|
Райони |
Періоди |
Відношення показників |
Надлишкові репродуктивні втрати |
|
1983-1985 рр. |
1986-1990 рр. |
1991-1994 рр. |
1995-2000 рр. |
1986-1990 рр. |
1991-1994 рр. |
1995-2000 рр. |
1986-1990 рр. |
1991-1994 рр. |
1995-2000 рр. |
|
|
Лугинський |
3,54 |
5,93 |
8,04 |
3,55 |
1,68 |
2,27 |
1,0 |
+ 2,39 |
+ 4,5 |
+ 0,01 |
|
Народицький |
6,29 |
4,98 |
4,89 |
4,60 |
0,79 |
0,78 |
0,73 |
-1,31 |
- 1,4 |
- 1,69 |
|
Овруцький |
1,67 |
2,54 |
6,81 |
4,16 |
1,52 |
4,08 |
2,49 |
+ 0,87 |
+ 5,14 |
+ 2,49 |
|
Іванківський |
4,32 |
5,33 |
8,32 |
11,5 |
1,23 |
1,93 |
2,66 |
+ 1,01 |
+ 4,0 |
+ 7,18 |
|
Поліський |
3,87 |
7,50 |
8,98 |
6,92 |
1,94 |
2,32 |
1,79 |
+ 3,63 |
+ 5,11 |
+ 3,05 |
|
Об’єднані райони |
2,68 |
4,21 |
6,99 |
5,92 |
1,57 |
2,61 |
2,21 |
+ 1,53 |
+ 4,31 |
+ 3,24 |
|
Лохвицький |
4,10 |
4,55 |
8,92 |
6,42 |
1,11 |
2,18 |
1,57 |
+ 0,45 |
+ 4,82 |
+ 2,32 |
Кількісна характеристика показника за окремими районами свідчить, що значні надлишкові репродуктивні втрати в перші п'ять років після аварії сформувалися в Лугинському і Поліському районах, в яких перевищення над контролем було відповідно у 5,3 і 8,1 рази. З 1991 року негативна тенденція до збільшення рівня репродуктивних втрат спостерігається на всіх досліджуваних територіях, за винятком Народицького району.
Розрахунок внеску репродуктивних втрат у зниження загального рівня народжуваності показав, що в 1987 р. його частка не перевищувала 3,5 % на радіоактивно забруднених територіях, а в 1994 р. – коливалася в межах 9,4-25,0 % в залежності від району. Найбільш негативний вплив показника на народжуваність встановлено в Народицькому (25,0 %), Поліському (18,6 %) та Іванківському (15,5 %) районах. В контролі рівень репродуктивних втрат знизив народжуваність в середньому на 1,1 %.
Результати аналізу відносного ризику репродуктивних втрат свідчать, що він був більше одиниці з 1986 р. в Іванківському (RR=1,12 (0,87-1,44)), Поліському (RR=1,08 (0,86-1,36)) і Народицькому (RR=1,37(1,05-1,79)) районах, з 1990 р. - в Лугинському (RR=1,13 (0,94-1,37)). Це є свідченням того, що з цього періоду почався приріст випадків загальних репродуктивних втрат у порівнянні з контролем. Виявлене підвищення відбувалося за рахунок збільшення відносних ризиків спонтанних абортів і більшої ймовірності смерті новонароджених у віці 0-6 днів.
За допомогою непараметричного кореляційного аналізу оцінено залежність відносного ризику репродуктивних втрат від опромінення населення внаслідок аварії на ЧАЕС, для чого співставлялись рівні відносного ризику і колективних ефективних доз опромінення. Статистично вірогідна залежність підвищення ризику репродуктивних втрат, розрахованого щодо доаварійного періоду, від накопиченої колективної дози опромінення виявлена у Лугинському, Овруцькому, Іванківському та Поліському районах. Коефіцієнти рангової кореляції Спірмена склали відповідно: для загальних репродуктивних втрат - rs=0,93, p<0,008; rs=0,98, p<0,005; rs=0,99, p<0,005; rs=0,98, p<0,005; для спонтанних абортів - rs=0,95, p<0,007; rs=0,98, p<0,005; rs=0,99, p<0,005; rs=1,0, p<0,0001. Позитивну кореляційну залежність виявлено між ризиком смерті новонароджених у віці 0-6 днів і рівнем накопиченої колективної дози опромінення в Лугинському (rs=0,94, p<0,0004) і Овруцькому районах (rs=0,95, p<0,007). В Народицькому районі спостерігалася статистично вірогідна залежність підвищення ризику мертвонароджень від отриманої колективної дози опромінення, в той час як на інших територіях вона була негативною.
Також були встановлені статистично вірогідні залежності між відносними ризиками репродуктивних втрат, які обчислювалися щодо контролю, і накопиченими колективними дозами опромінення населення. В Овруцькому районі це було підвищення відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (rs=0,94, p<0,01), спонтанних абортів (rs=0,97, p<0,006), смерті дітей у віці 0-6 днів (rs=0,95, p<0,007) і мертвонароджень (rs=0,68, p<0,06); в Народицькому районі - збільшення відносних ризиків мертвонароджень (rs=0,99, p<0,005) і ранньої неонатальної смерті новонароджених (rs=0,75, p<0,03); в Іванківському і Поліському районах - зростання рівня відносних ризиків смерті дітей у віці 0-6 днів (rs=0,9, p<0,01 і rs=0,83, p<0,02); в Лугинському - збільшення ризику смерті дітей у віці 0-6 днів (rs=0,98, p<0,005). Отримані коефіцієнти рангової кореляції свідчать про високий ступінь зв’язку між досліджуваними показниками.
Оцінюючи виявлені зміни, ми можемо констатувати, що тривале проживання людей на радіоактивно забруднених територіях є атрибутом чинника ризику підвищення рівня репродуктивних втрат, а, отже, і зниження народжуваності. З іншого боку, подібні тенденції до збільшення репродуктивних втрат серед населення радіоактивно забруднених і умовно чистих територій свідчать про те, що на рівень показника впливають і інші чинники, які діють в обох досліджуваних популяціях. Серед них зниження життєвого рівня населення, міграційні процеси, погіршення репродуктивного здоров'я майбутніх батьків, вік матері, неповний облік випадків репродуктивних втрат та інші.
Оцінка впливу радіаційного чинника на зміни медико-демографічних показників народжуваності проводилася також і з урахуванням медіанних значень референтної дози загального опромінення населення. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між динамікою мертвонароджуваності і рівнем накопиченої дози загального опромінення в Лугинському районі (rs = 0,77, p<0,03) та негативний – в Поліському (rs = - 0,76, p<0,03).
Нами встановлено позитивний кореляційний зв’язок між підвищенням частоти репродуктивних втрат та рівнем накопиченої дози загального опромінення в Іванківському районі (rs=0,75, p<0,03). Отримані дані по Поліському (rs = 0,60, p<0,09), Овруцькому (rs = 0,63, p<0,07) і Народицькому (rs = -0,28, p<0,42) районах були статистично недостовірні. При аналізі зв’язку підвищення частоти спонтанних абортів від рівня накопиченої дози загального опромінення не виявлено залежностей на 95 %-ному рівні значущості. Результати проведеного епідеміологічного аналізу на популяційному рівні свідчать про можливість впливу радіаційного чинника на зниження народжуваності. Для коректного визначення впливу опромінення на ембріон (плід) необхідна інформація щодо індивідуальних доз опромінення населення. Проте існуючі дані, які накопичено на сьогодні в Україні, ще недостатні для досліджень з урахуванням індивідуальних доз опромінення постраждалого населення.
Загалом отримані результати досліджень свідчать, що процес народжуваності мешканців радіоактивно забруднених територій має безпосередній зв’язок з наслідками Чорнобильської катастрофи. Його тенденції набули загрозливого характеру для відтворення населення. Крім цього, рівень показників народжуваності, плідності та репродуктивних втрат дозволяє вважати пристосованість досліджуваної популяції людей до навколишнього середовища зменшеною. Поліпшення ситуації щодо народжуваності потребує, крім відомчих, ще й політичних рішень на державному рівні. На теперішній час найбільш реальним шляхом підвищення народжуваності є збереження кожної бажаної вагітності і заходи, які спрямовані на посилення антенатальної охорони плоду та репродуктивного здоров’я населення.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо пошуку шляхів оптимізації народжуваності населення. На основі комплексного медико-демографічного і радіаційно-гігієнічного дослідження, із застосуванням адекватних і коректних медико-демографічних показників народжуваності, встановлено основні закономірності цього процесу у населення, яке зазнало хронічного опромінення в результаті проживання на радіоактивно забруднених територіях України, і запропоновано підходи до його поліпшення.
1 Показано, що накопичені за 1986-2000 рр. ефективні дози сумарного опромінення жителів досліджуваних районів варіювали в середньому від 6,0 мЗв (Поліський район) до 29,9 мЗв (Лугинський район), а накопичені колективні ефективні дози опромінення склали у Лугинському районі - 707,9 чол.-Зв, у Народицькому - 602,2 чол.-Зв, Овруцькому - 1723,3 чол.-Зв, Іванківському – 449,3 чол.-Зв і Поліському – 66,3 чол.-Зв.
2 Доведено, що в радіоактивно забруднених районах різко загострилася проблема народжуваності населення. Рівень плідності, що до аварії на ЧАЕС оцінювався як середній (64-100 ‰), вже у 1994 р. став низьким і дуже низьким (40-64 ‰) за рахунок зменшення дітородної активності жінок у віці 20-34 роки (більш ніж на 80 %), а рівень сумарного показника народжуваності опустився з 2,6 дитини (1986 р.) до 1,7 дитини (2000 р.).
3 Встановлено, що зниження народжуваності (за період з 1987 р.) обумовлено скороченням питомої ваги всіх черговостей народження, крім першої. Збільшення частки первістків із 44,5 % (1981-1985 рр.) до 50,2 % (1994 р.) зменшило рівень структурного коефіцієнта дітності на 11,2 % у порівнянні з 7,8 % - у контролі. Народжуваність в радіоактивно забруднених районах забезпечувалася усього лише на 14 % дітьми, що народилися третіми і наступної черговості. Таку поведінку можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до умов (екологічних і соціально-економічних), що змінилися у постчорнобильський період.
4 Показано, що дослідження динаміки співвідношення статей народжених і мертвонароджуваності, не свідчило про підвищення внутрішньоутробної смертності серед досліджуваного населення. Так, не встановлено збільшення мертвонароджуваності, частоти мертвонароджень хлопчиків серед всіх мертвонароджених, а також залежності від рівнів опромінення населення.
5 Доведено, що після аварії на ЧАЕС на радіоактивно забруднених територіях підвищилися репродуктивні втрати більше, ніж у 2 рази в порівнянні з доаварійним періодом. Статистично значиме перевищення рівня репродуктивних втрат (p<0,05) у порівнянні з контролем відзначене в 1986-1990 рр. При цьому їхній внесок у зниження загального рівня народжуваності зріс з 3,5 % (1987 р.) до 25 % (1994 р.). У Лохвицькому районі рівень репродуктивних втрат знизив загальний показник народжуваності у середньому на 1,1 %.
6 Встановлено, що однією з особливостей здоров'я населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, є збільшення частоти несприятливого перебігу вагітностей і пологів у жінок. У порівнянні з доаварійним періодом рівень пізніх токсикозів вагітності підвищився у 1,5-2,3 рази, анемій у вагітних - у 10,0-13,8 разів, спонтанних абортів - у 1,3-3,6 разів, ускладнених пологів - у 1,1-1,8 разів. Тривале проживання на радіоактивно забрудненій території є одним із можливих провокуючих чинників у виникненні виявлених змін здоров'я жінок.
7 Виявлено статистично достовірне підвищення відносних ризиків репродуктивних втрат. У порівнянні з контролем ризик (на 5 %-ному рівні значимості) перевищив 1,0 з 1986 р. у Іванківському (RR=1,12 (0,87-1,44)), Поліському (RR=1,08 (0,86-1,36)) і Народицькому (RR=1,37 (1,05-1,79)) районах, а з 1990 р. - у Лугинському (RR =1,13 (0,94-1,37)). Підвищення його рівня відбувалося за рахунок спонтанних абортів і смерті дітей у ранньому неонатальному періоді.
8 Встановлені статистично значимі (p<0,05) залежності між змінами відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (їх складових) і колективними ефективними дозами сумарного опромінення населення. Сильний позитивний кореляційний зв'язок (rs>0,7) між ознаками виявлений в радіоактивно забруднених районах Житомирської області, де населенням отримана найбільша колективна доза опромінення.
9 Не виявлено статистично вірогідної залежності між змінами показників мертвонароджуваності, частоти спонтанних абортів, репродуктивних втрат і медіанних значень накопиченої дози сумарного опромінення населення.
10 Розроблено рекомендації соціально-медичного та санітарно-просвітницького напрямку, які мають загальнодержавну та відомчу спрямованість, щодо поліпшення народжуваності та зміцнення репродуктивного здоров'я населення радіоактивно забруднених територій України.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
На радіоактивно забруднених територіях заходи щодо поліпшення народжуваності населення необхідно визнати як приоритетні. Серед них основні зусилля повинно зосередити на реалізації:
заходів протирадіаційного захисту жителів, які спрямовані, у першу чергу, на зменшення внутрішнього опромінення;
заходів щодо соціального захисту населення. Надання своєчасно та у повному обсязі пільг і компенсацій вагітним жінкам, потерпілим дітям та їх батькам у відповідності до статті № 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (від 28 лютого 1991 р. № 796-XII в редакції Закону від 6.06.1996 р.). Додатково необхідно передбачити спеціальне медичне страхування постраждалого населення;
заходів щодо поліпшення діяльності медичних закладів, розташованих у радіоактивно забруднених районах, особливо профілактичної і реабілітаційної спрямованості. Необхідно забезпечити функціонування і широкий доступ жителів до послуг медичних служб: медико-генетичної, планування сім'ї, перинатальної, реабілітаційної, оздоровлення, тощо;
комплексу заходів, які спрямовані на покращання антенатальної та інтранатальної охорони плоду;
заходів щодо здійснення санітарно-просвітницької та інформаційної діяльності серед широких верств жителів радіоактивно забруднених місцевостей. Необхідно: підвищити розповсюдження сучасних високоефективних методів контролю народжуваності, створити умови доступності та прийнятності цих методів для різних категорій населення; поширювати знання про необхідність медико-генетичного консультування і преконцепційної профілактики перед плануванням дитини, особливо у випадках, коли у жінки в анамнезі були спонтанні аборти; залучати засоби масової інформації, провідних фахівців та науковців до пропаганди, розробки і видання інформаційних матеріалів стосовно здорового способу життя.
1. Медико-демографические показатели здоровья населения в связи с аварией на ЧАЭС / Н.И. Омельянец, В.Ф. Торбин, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубовая, С.С. Карташова, С.Н. Омельянец // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Монография в 3-х книгах. Книга 1. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. – 315 с.
2. Демографічна ситуація та стан здоров’я населення радіаційно забруднених місцевостей України за перше десятиріччя після Чорнобильської катастрофи / М.І. Омельянець, В.Ф. Торбін, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубова, С.М. Омельянець, А.Б. Савченко // Радіаційна безпека в Україні. – Київ, 1996. - № 1-4. – С. 52-63.
3. Аналіз та оцінка народжуваності населення в умовах впливу генерованого Чорнобильською катастрофою хронічного іонізуючого випромінювання / М.І. Омельянець, Н.В. Гунько, С.С. Карташова, Н.Ф. Дубова, А.Б. Савченко, В.Ф. Торбін // Гигиена населенных мест. – К., 2000. – Вып. 36. – Ч. II. – С. 34-38.
4. Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. Деякі аспекти демографічних процесів на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини. – Київ, 2000. - № 7. – С. 14-19.
5. Дубовая Н.Ф. Рождаемость населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях Украины: тенденции и сопутствующие факторы // Проблеми радіаційної медицини. – Київ, 2001. - № 8. – С. 53-60.
6. Дубовая Н.Ф. Оценка риска репродуктивных потерь у населения территорий Украины, загрязненных радиоактивными выбросами вследствие Чернобыльской катастрофы // Довкілля та здоров’я. – 2001. - № 3 (18). – С. 42-46.
7. Дубовая Н.Ф. Здоровье населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях Украины вследствие аварии на ЧАЭС: оценка риска репродуктивных потерь // Экологическая антропология: Материалы IX Международной научно-практ. конф. “Экология человека в постчернобыльский период” 27-29 сентября 2001 г. – Минск: Белорусский комитет “Дзеці Чарнобыля”, 2002. – С. 224-228.
8. Состояние и задачи радиационно-медицинской, социально-экономической и психологической защиты населения радиационно загрязненных местностей / В.А. Бузунов, Н.И. Омельянец, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубовая, И.М. Хоменко // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле: Тез. докл. междун. конф. (Киев, 24-28 мая 1995 г.). – Киев: Ассоциация “Врачи Чернобыля”, 1995. – С. 134.
9. Дубова Н.Ф. Аналіз динаміки деяких показників народжуваності в умовах радіаційного забруднення навколишнього середовища // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я: Тез. доп. XIII з’їзду гігієністів України (Харків, 3-5 жовтня 1995 р.). – Київ: МОЗ України, 1995. – С. 167-168.
10. Дубовая Н.Ф. Воспроизводство населения на радиационно загрязненных территориях (на примере Житомирской области) // Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи: Матеріали ювілейної наук. конф. молодих вчених, присвяченої 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини (Київ, 2-4 жовтня 1996 р.). – Київ: НЦРМ АМН України, 1997. – С. 14-15.
11. Демографические показатели здоровья сельских жителей зон радиоактивного загрязнения Украины / Н.И. Омельянец, Н.Ф. Дубовая, Н.В. Гунько, С.С. Карташова, С.Н. Омельянец, А.Б. Савченко // Environmental and occupational health and safety in agriculture on the boundary of two millennia: Abst. internat. conf. (Kiev, Sept. 8-11, 1998). – Kiev, 1998. – P. 59.
12. Омельянець М.І., Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. Деякі особливості медико-демографічної ситуації в Народицькому районі Житомирської області в останні роки // Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років: Матеріали наук.-практ. конф. (Житомир, 2001 р.). – Житомир, 2001. – С. 25-26.
АНОТАЦІЯ
Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології АМН України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено вивченню основних характеристик народжуваності, тенденцій її динаміки та стану репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС районах Житомирської і Київської областей України. Показано, що основні параметри народжуваності та напрями її змін, особливо у 90-і роки, відповідають перебігу цього процесу в державі. Проте в радіаційно несприятливих районах спостерігаються більш виразні зміни режиму народжуваності населення порівняно з доаварійним періодом та контролем. Визначено внесок і ступінь впливу основних демографічних чинників в зміни рівня народжуваності. Встановлено збільшення відносних ризиків репродуктивних втрат від накопиченої колективної дози опромінення. Розроблено рекомендації щодо поліпшення народжуваності на радіаційно несприятливих територіях.
Ключові слова: аварія на Чорнобильській АЕС, іонізуюча радіація, народжуваність, репродуктивні втрати, компонентний аналіз, відносні ризики, репродуктивна поведінка.
АННОТАЦИЯ
Дубовая Н.Ф. Влияние последствий Чернобыльской катастрофы на рождаемость населения радиоактивно загрязненных территорий Украины и пути ее улучшения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт гигиены и медицинской экологии АМН Украины, Киев, 2002.
Диссертация посвящена изучению основных характеристик рождаемости, тенденций ее динамики и состоянию репродуктивного здоровья населения, проживающего в наиболее радиоактивно загрязненных вследствие аварии на ЧАЭС районах Житомирской и Киевской областей Украины. На основе анализа статистических материалов и собственных расчетов за до- и послеаварийный периоды показано, что основные параметры рождаемости и направленность ее изменений, особенно в 90-е годы, соответствуют протеканию этого процесса в стране. Однако в радиоактивно загрязненных районах наблюдаются более выраженные изменения режима рождаемости по сравнению с 1981-1985 гг. и контролем. Наибольшее ее снижение (на 30 %) выявлено в 1987 г., а самые низкие значения показателя отмечались в 2000 г. Уровень плодовитости, который оценивался до аварии на ЧАЭС как средний (64,0-100,0 ‰), стал к концу периода наблюдения низким и очень низким (40,0-64,0 ‰). Главным лимитирующим фактором репродуктивного поведения большинства семей в послеаварийный период становится количество рожденных детей, что подтвердили расчеты суммарного коэффициента рождаемости и структурного коэффициента детности.
С помощью компонентного анализа установлен вклад основных демографических факторов в снижение рождаемости. Более 80 % негативного влияния обуславливается снижением повозрастной рождаемости женщин в возрасте 20-34 лет, 15-31 % - за счет структурного фактора и около 9 % - взаимного влияния обоих компонентов-факторов. Выявлено, что в послеаварийный период увеличилось отрицательное воздействие репродуктивных потерь на изменение общего уровня рождаемости. Проведенные расчеты показали, что этот фактор способствовал понижению коэффициента рождаемости на 9,4-25 % (в зависимости от исследуемого района) по сравнению с 1,1 % - в контроле.
Показано, что одной из особенностей репродуктивного здоровья населения радиоактивно загрязненных районов является увеличение частоты неблагоприятного течения беременности и родов у женщин. В сравнении с доаварийным периодом уровень поздних токсикозов беременности увеличился в 1,5-2,3 раза, анемий у беременных – в 10,0-13,8 раза, спонтанных абортов – в 1,3-3,6 раза, осложненных родов – в 1,1-1,8 раза. За послеаварийный период установлен рост относительных рисков общих репродуктивных потерь и его составляющих, рассчитанных как по отношению к доаварийному периоду, так и контролю. Их повышение в облученной популяции произошло за счет спонтанных абортов и ранней неонатальной смерти детей. Проведенный эпидемиологический анализ выявил статистически значимую зависимость увеличения относительных рисков репродуктивных потерь от коллективной эффективной дозы облучения, накопленной населением за 1986-1994 гг. Сделан вывод о том, что изменения в процессе рождаемости жителей радиоактивно загрязненных районов имеют непосредственную связь с последствиями Чернобыльской катастрофы. Определены основные пути и разработаны рекомендации по улучшению рождаемости на радиационно неблагоприятных территориях.
Ключевые слова: авария на Чернобыльской АЭС, ионизирующая радиация, рождаемость, репродуктивные потери, компонентный анализ, относительные риски, репродуктивное поведение.
SUMMARY
Dubovaya N.F. The influence of the consequences of the Chernobyl accident on the birth-rate of the population living on radioactive contaminated territories of Ukraine and the ways of its improvement. – Manuscript.
The thesis for taking candidate’s degree in Medical Science in speciality – 14.02.01. – Hygiene. – The Institute of Hygiene and Medical Ecology of AMS of Ukraine, Kyiv, 2002.
The thesis is dedicated to the study of the main characteristics of the birth-rate, tendencies of its dynamics and the state of reproductional health of the population living in the most radioactive contaminated as a result of Chernobyl accident regions of Zhitomyrskaya and Kiyv oblasts of Ukraine. The main parameters of birth-rate and directions of its changes, especially in the 90-ies are shown to meet the course of this process in the country. The most pronounced changes of birth-rate of population are observed in the radioactive unfavourable regions in compasison with pre-accidental period and control. The degree of the contribution of factors to the change of birth-rate level are determined. The increase of relative risks of reproductional losses from accumulated collective radiation doze has been established. Recomendations have been developed.
Key words: Chernobyl NPP accident, ionizing irradiation, birth-rate, reproductional losses, componental analysis, relative risks, reproductional behavior.