У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Згодом посилився тиск на селян до організації колгоспів

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 29.4.2025

Друга Світова війна в історії краю

Селяни Видерти вересень 1939 року зустріли з великою радістю і надією, що нарешті вони одержать панську землю ( на території села були поміщицькі маєтки Жидовецького - управителя в с. Осівці, Ворокомле, Видерта,) і рівні для всіх права. Пройшов місяць, другий, а панські землі ніхто селянам не давав. Селян же змусили сплачувати податки як грошові, так і натуральні - зерно (по 1-2 цт/га), м'ясо, особливо цінувались шкіра від свиней, тощо. Податки стали ще більшими, ніж за часів панської Польщі. Згодом посилився тиск на селян до організації колгоспів. Переважна більшість селян боялися їх. З приходом Радянської влади селяни вперше почули нове слово "куркуль". У Видерті це були господарі, які мали по 4-5 га землі, працювали, мали свій хліб і тим відрізнялись від більш злиденної частини односельців. Було репресовано 4-5 чоловік, хоча вони й не підлягали під дію постанови РНК СРСР від 21 травня 1929р. „Про ознаки куркульських господарств, до яких належить прикладати кодекс законів про працю".

В 1940 році у Видерті був створений колгосп імені Чапаєва, який складався з 10 чоловік, головою було обрано Михальчука Никифора. Спочатку панські землі до колгоспних не належали, але деякі селяни самовільно захоплювали їх і користувались. Колгосп був розташований в районі школи.

В 1941 році почався призов в Червону Армію тих, хто мав 19 років, їх направляли в Сибір і на Далекий Схід. Зимою 1940-1941 pp. всі говорили про війну з Німеччиною. Багато з тих, хто раніше був призваний у польську армію в 1939 році, вже воював з фашистами.


В неділю 22 червня 1941 року, коли виганяли на пасовисько худобу, над Камінь-Каширськом кружляли літаки і скидали бомби, хоча в місті значних промислових об'єктів і військових гарнізонів не було. В понеділок 23 червня було оголошено мобілізацію всіх військовозобов'язаних. Але вона проводилась так спішно, що більш віддалені села, в тому числі і Видерта, її взагалі не проводили (Видерта належала до Любешівського району і вважалося віддаленим селом). 27-28 червня у районі з'явились німці. У Видерті їх не було. Окремі групи солдат або поодинці, часом без зброї, брели сільськими, лісовими дорогами (через Черче, Хотешів) з-під Кобрина і Малорити, шукаючи дороги до старого, 1939 року, кордону. Більшість з них загинули. Інші залишались в селах, або потрапляли в полон. З мешканців с. Видерта тільки Наумик Іван Ілліч пішов на Схід, але повернувся назад і таємно переховувався у родичів.

В селі був встановлений „новий порядок". Сільським старостою, якому належала вся повнота влади в селі і який виконував всі розпорядження окупаційних властей, був Матвійчук Василь Якимович, а секретарем - Чикида Петро Федорович. На кожен двір в залежності від кількості землі накладались податки: зерно, м'ясо, яйця, молоко і ін. (згодом гроші). Податки мало чим відрізнялись від більшовицьких. Взимку 1942-43 pp. декілька селянських дворів повинні були здати по кожухові. На Видерту прийшла рознарядка з мобілізації молоді на роботу в Німеччину. Всього з села було відправлено 25 хлопців і дівчат. Панські землі стали власністю німецької адміністрації, яка через свого управителя проводила всі роботи на них. Ним був колишній пан офіцер Жидовецький. До 1940 р. він жив в Олівцях, селяни його хотіли вбити, але він втік, а з приходом німців повернувся. В управі Жидовецького працювали робітники з Видерти, які користувалися певними пільгами. Селян карали за будь-який непослух. Попередили, що за вбивство німця підлягало знищенню все село. Суворо заборонялось переховувати євреїв, циган чи будь-кого підозрілого. З метою нагляду створювалась варта. На кожних десять хат був один десяцький. Німецького гарнізону у Видерті не було, він знаходився у сусідньому селі Ворокомле в районі панського двору. Були гарнізони в с. Осівцях, Глуші.

Першим з видертців, хто взяв зброю і почав боротися з окупантами на рідній землі, був Наумик Іван Ілліч. В 1942 р. він організував невеличкий партизанський загін, що складався переважно з втікачів-євреїв, яким пощастило вирватись з гетто та уникнути розстрілу. Згодом сюди було залучено сім'ю Малієвських (яка знущалася з людей в селі ), що проживала між Видертою і Малою Глушею, свого брата Наумика Василя Ілліча. Трохи пізніше сюди приєдналися солдати, що жили в селі. Повстанської бази загін не мав, жили біля боліт. Потім цей загін осів в селі Ветли, де вже були інші загони, зокрема, імені Сталіна, Ворошилова, Чапаєва. Командиром цього партизанського з'єднання був Михайловський - учасник оборони Бреста, комісаром був Чубанов, також учасник оборони Бреста. Видертський загін був названий в честь Суворова. Протягом 1942 - 43 pp. цей загін не відзначився якимось особливими воєнними діями. Німецькі гарнізони, що знаходились в селах Ворокомле, Мала Глуша, Велика Глуша повністю контролювали ситуацію. Проте ці партизани попалили школи, панські маєтки в тих місцях, де німців не було. Партизани часто грабували, тероризували населення. Тому їх дії не так активно підтримували прості поліщуки.

Весною 1943 року партизанський рух посилився з прибуттям в білоозерські ліси загонів Федорова, Ковпака, Сабурова. Вони реорганізували місцеві дрібні загони, припинили їх грабежі і свавілля. Партизани готувались до походу на Ковель. Протягом осені - зими 1943-44рр. закликали людей вступати в загони. В березні 1944р. призовники Видерти були мобілізовані партизанами і пішли до Рафалівки ( 17 чол.). Вони були розкидані по різних місцях. Частину привезли у Росію, де пропустили їх через „смерш", багато загинуло з голоду. Інших направляли або під Кенінгзберг, або на Далекий Схід.

Коли фронт підійшов до Невіру, жителів Видерти вивозили за Стохід, в Серхів. Фактично там жило все село близько 3 місяців. У Видерті розміщували так званий „другий ешалон" - війська, якими робили заміну на передовій. Під час воєнних операцій матеріальних збитків село не зазнало. Жителі повернулися з Серхова, їх чекав голод. Така ж біда була в усі селах. Люди їли жолуді, обрізки з картоплі, полову. В районі Видерти, Ворокомле, Осівців діяли загони ОУН - УПА. З Видерти 2 чол., з Грудок 7 чол. пішли в УПА („в корчі"). Відомі загони Берези, Калини. Проти тих, хто був в лісі, створювали загони "ястребків". Хлопців примушували брати зброю і воювати в цих загонах. З другої сторони, „лісовики" влаштовували терор. Бачачи безвихідь свого становища, вони почали зводити особисті родинні рахунки між собою.

Наприкінці березня 1944р. в районі Малої і Великої Глуш, Видерти відбулися бої. На початку квітня 1944 р. 13 армія під командуванням генерал-лейтенанта Глухова вступила в село. Відразу ж було встановлено Радянську владу. Головою Видертської сільської ради був Наумик Василь Іванович. Він разом з уповноваженим НКВД Жирносенком робили все, що хотіли. З фронтів війни не повернулись 82 жителі Видерти. У 1970 році в пам'ять про полеглих односельчан споруджено у селі меморіал. Автор пам'ятника І.П.Нікітін. Над прямокутною стелою із викарбуваними іменами полеглих односельчан височить скульптура воїна у повний зріст, в касці і з факелом в руках.

Ще наприкінці 1944р. у визволеній Видерті відкрили школу, куди приїхало багато вчителів із Сходу, особливо дівчат. Було створено комсомольську організацію, яку очолила Наумик.




1. Аналіз проблем фінансового розвитку комерційних банків України Забезпечення фінансової стійкості банкі.html
2. Повесть временных лет основной источник того вре мени написанный киевским монахом Нестором в нач
3. Ц А пока еще не установила какихлибо контактов с иранскими политологами и журналистами однако некоторое п
4. Антонов Юрий Михайлович
5. тематика для студентов специальности- Бытовая радиоэлектронная аппаратура специальности Информац
6. технічного прогресу
7. Реферат Конфликты и конфликтные ситуации в профессиональнопедагогической деятельности учителя
8. Площадь района 824 тыс
9. ШАРИФ Суд Аллаха Sunnonline
10. Picture8 EMBED Word