Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
6 Охорона праці.
6.1 Аналіз умов праці.
Прилад, який проектується, в порівнянні з іншими блоками живлення, більш надійний, менш небезпечний. Корпус приладу виготовлений з не горючого матеріалу, що зменшує ймовірність виникнення пожежі. Прилад не шкідливий для навколишнього середовища, так як він зібраний з елементів не радіоактивних, тому і відсутня небезпека, яка б могла погіршити стан здоров’я людей, які будуть поруч. Все це вище згадане показує, що розроблений прилад в порівнянні з іншими є безпечним і менш шкідливим для навколишнього середовища. Але не зважаючи на це все ж потенціальна небезпека є, так як прилад живиться мережною напругою яка несе загрозу для життя.
Потрібно бути особливо обережним при витравленні плати, зокрема бути особливо обережним з кислотою, якою витравляємо плату, щоб вона не потрапила на відкриті ділянки шкіри.
Що до захисту від дії електромагнітного випромінювання, потрібно дотримуватись таких засобів та заходів захисту.
Організаційні заходи колективного захисту:
▪ розміщення об’єктів, які випромінюють ЕМП таким чином, щоб звести до мінімуму можливе опромінення людей;
▪“захист часом”— перебування персоналу в зоні дії ЕМП обмежується мінімально необхідним для проведення робіт часом;
▪“захист відстанню”— віддалення робочих місць на максимально допустиму відстань від джерел ЕМП;
▪ “захист кількістю”— потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною.
Технічні засоби колективного захисту передбачають:
▪ екранування джерел випромінювання ЕМП;
▪ екранування робочих місць;
▪ застосування попереджувальної сигналізації.
Мікроклімат виробничих приміщень – це клімат внутрішнього середовища приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості й швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.
Висока температура повітря сприяє швидкій утомі працюючого, може привести до перегрівання організму, теплового удару чи профзахворювання.
Низька температура може викликати місцеве й загальне охолодження організму, стати причиною захворювання чи обмороження.
Підвищена вологість (більше 80%) ускладнює випарювання вологи з поверхні шкіри.
Понижена вологість (менше 18%) викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, погіршує самопочуття робочого.
Швидкість руху повітря дуже ефективно сприяє теплообміну.
Відповідно ГОСТ 12.1.005-76 нормування мікроклімату в робочій зоні проводиться в залежності від періоду року, категорії робіт по енерговитратам, залишку явного тепла. Роботи діляться на наступні категорії: легкі, середньої складності, тяжкі фізичні роботи.
Легкі фізичні роботи (категорія І) – роботи, які не потребують систематичного фізичного навантаження чи переносу вантажів, з енерговитратою до 172Дж/с (150 ккал/год).
Фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ) у свою чергу діляться на дві категорії. ІІа, при якій витрата енергії складає від 172 до 232 Дж/с (150-200ккал/год); ІІб – від 232 до 293 Дж/с (200-250ккал/год).
Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) – це роботи, зв’язані із систематичним фізичним навантаженням (робота з вантажем більше 10кг) з енерговитратою більше 293Дж/с (250ккал/год).
Оптимальні значення параметрів мікроклімату в робочій зоні в теплий період року при легкій категорії робіт наступні:
Температура повітря: 22-25С.
Відносна вологість: 60-40%
Швидкість руху повітря: не більше 0,2м/с.
Оптимальні мікрокліматичні умови характеризуються поєднанням параметрів мікроклімату, які при тривалій дії на людину забезпечують зберігання нормального функціонального й теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і високий рівень працездатності. А при допустимих мікрокліматичних умовах можуть виникати дискомфортні теплові відчуття, які знижують працездатність.
6.2 Організаційно-технічні заходи.
Перед початком праці на робочому місці регулювальника повинне бути перевірене заземлення приладів, щільність і правильність усіх з’єднань. Потрібно одягнути спецодяг і підготувати робоче місце: прибрати з нього всі сторонні предмети, інструменти та прилади; підготувати припой і флюс, паяльник перевірити на відсутність пробою на корпус; інструменти розташувати у зручному порядку. До роботи дозволяється приступати тільки після виконання вище перелічених операцій.
Організаційні та технологічні заходи по забезпеченню електричної безпеки виконуються по ГОСТУ12.1.019-79.
На робочому місці дозволяється одночасно регулювати тільки один прилад.
Виймати плати з корпусу приладу, виявляти та усувати дефекти в електричній схемі, замінювати складові та вузли, які вийшли з ладу, дозволяється тільки після повного зняття напруги з приладу, в тому числі після зняття вхідних напруг.
При подачі напруги живлення з мережі на вхід імпульсного блоку живлення потрібно перевірити,щоб його корпус обов’язково був заземлений.
В процесі регулювання приладу дозволяється під’єднувати до контрольних точок мультиметр без відключення напруги живлення.
Регулювання підстроювальних резисторів слід проводити із застосуванням інструменту з ізольованою ручкою, що задовольняє потреби ТУ.
Під час роботи регулювальник повинен розмістити апаратуру таким чином, щоб виключити можливість випадкового дотику до струмоведучих частин.
При виникненні несправності під час регулювання, імпульсного блоку живлення необхідно негайно вимкнути й зняти вхідні напруги. Про це повідомляється майстру.
При регулюванні завжди необхідна пайка. Паяльники потрібно живити напругою, яка не перевищує 42В. Для запобігання пожежі електричні паяльники повинні забезпечуватися діелектричними термостійкими підставками. Паяльники дозволяється класти тільки на ці підставки.
Для нормальних умов праці робочих на дільниці повинні застосовуватись необхідні санітарні умови.
Найбільш ефективним засобом для зниження концентрації шкідливих речовин а також для зниження тепла й вологи є вентиляція. Природна вентиляція може здійснюватися за рахунок кватирок і дверей. При пайці завжди виділяються особливо шкідливі для організму людини пари свинцю, а також олова та флюсу. Тому крім загальної, тут повинна застосовуватись і місцева вентиляція, яка забезпечує видалення шкідливих речовин з повітря безпосередньо на місці їх, утворення. Ця вентиляція може виконуватися за допомогою повітряного душа, місцевих відсосів шкідливого повітря або просто за допомогою вентиляторів.
В приміщенні (на дільниці) по регулюванню й налагодженню імпульсного блоку живлення не повинно бути людей, які не допущені до роботи з радіоелектронним обладнанням.
6.3 Санітарно-гігієнічні заходи
В приміщенні має місце кілька несприятливих для здоров’я і праці факторів зовнішнього середовища, такі як часта зміна мікроклімату через підвищення температури в теплі і жаркі пори року. Для боротьби з такими шкідливими факторами використовуються кондиціонери з іонізаторами і зволожувачами повітря, які очищають повітря і регулюють його температур, вологість і швидкість руху в залежності від часу дня чи в разі зміни нормальних умов в залежності від показів датчиків чи просто вручну за побажанням працюючих. Мікрокліматичні умови в приміщенні відповідають ДСТ 12.01.00588.
6.3.2. Вентиляція в приміщенні суміщена загальнообмінна відповідає СНиП 2.04.05-86, ГОСТ 12.1.005-88
6.3.3. Освітлення в приміщенні цеху суміщене, зорова робота високої точності, працюючі повинні роздивлятися об’єкти дуже малих розмірів, які використовуються при виготовленні пристрою.
6.3.4. Ще одним шкідливим фактором, що впливає на працездатність працюючих в приміщенні являється шум, що створюється стендами регулювання чи просто станками. Для зниження шуму в робочому приміщенні використовуються найрізноманітніші заходи, такі як специфічні архітектурно - планувальні рішення, спеціальні поглинаючі поверхні стін, акустичні екрани і звукоізолюючі кожухи безпосередньо на джерелах шуму. Кожний працюючий для роботи коло джерел шуму має свої захисні навушники.
Для попередження розповсюдження вібрації в приміщенні застосовуються спеціальні гумові амортизаційні системи, що встановлюються на джерелах вібрації.
6.4 Заходи по забезпеченню техніки безпеки.
Приміщення підприємства відноситься до II категорї електробезпеки з підвищеною небезпекою ураження людини електрострумом, згіно з ГОСТ 12.1.018-86. У приміщенні цеху гранично - допустимий рівень напруги діючого електричного поля 380 В. Використовуваний рiвень напруги дорівнює 220 В. Для забезпечення захисту від випадкового дотику до частин обладнання, по яких тече струм, виконано такі способи i засоби: захисні оболонки, безпечне розташування струмопровідних частин, їх ізоляція (робоча, додаткова, посилена, подвійна), iзоляцiя робочого місця, мала напруга, захисне відключення, попереджувальна сигналізація, блокування. Для забезпечення захисту від враження електричним струмом при дотику до металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, виконано: захисне заземлення, захисне відключення, iзоляцiя струмоведучих частин, електричний розподіл мережі, мала напруга, контроль iзоляцiї.
Захисне відключення являє собою швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в них небезпеки поразки людини електричним струмом. Така небезпека може виникнути при порушенні ізоляції струмоведучих частин і пробої на корпус, зниженні рівня ізоляції, при дотику людини до струмоведучих частин.
Захисне відключення присутнє на кожному регулювальному стенді цеху для запобігання електротравм.
6.5 Протипожежні заходи
Пожежі являють собою особливу небезпеку, оскільки завдають великої матеріальної шкоди. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача і джерела загорання. В нашому приміщенні є всі ці фактори.
По вибухо-пожежонебезпеці приміщення цеху відноситься до категорії В, згідно ОНТП 24-86.
Для більшості технологічних процесів в цеху встановлена категорія пожежної небезпеки В (в виробництві є тверді згораємі речовини і матеріали). В приміщеннях I і II ступіней вогнестійкості при категорії пожежної небезпеки виробництва в СНіП II-90-81 встановлені обов'язкові розміри евакуаційних шляхів і виходів з приміщень, розміри коридорів і виходів з коридору назовні.
Горючими речовинами в майстерні є: двері, підлога, шафи, столи, папір, ізоляція силових і ізоляційних кабелів, обмотки радіотехнічних деталей, ізоляція з'єднувальних кабелів комірок, блоків, панелей.
Джерелами пожеж в даному випадку можуть бути електронні схеми, пристрої електроживлення, кондиціонери повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, які здатні викликати загорання горючих речовин.
При проектуванні приміщень цехів необхідно дотримуватися пожежної профілактики, керуючись при цьому СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин" і СНіП II-2-80 "Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений", де викладені основні вимоги до вогнестійкості приміщень, протипожежних перешкод, евакуації людей з будинків і приміщень.
Для забезпечення евакуації працюючих у разі виникнення пожежi, та для локалізації пожежі у будівлі є:
- карта-схема евакуації персоналу;
- два пожежні щити;
- один пожежний пост;
- три пожежні крани;
- по одному вогнегаснику в кожному цеху.
6.7 Організаційні заходи з охорони праці
6.7.1. До роботи в приміщенні цеху до виробництва допускаються особи, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правилами поведінки при аваріях, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичний огляд і придатні по стану здоров'я для виконання даної роботи, що вивчили технологічні процеси, які використовуються на виробництві і безпечні прийоми робіт.
Навчання працівників безпечним прийомам праці проводиться у формі лекцій, інструктажів та спеціальних навчань з послідуючим закріпленням на практиці. Також буде проводитись навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів. Велике значення у забезпеченні високого рівня охорони праці на виробництві матиме пропаганда передового досвіду та новітніх технологій і досягнень в цій галузі, яка буде реалізуватися через обов’язкові лекції, семінари, тематичні виставки, тощо.
6.7.2 Правила з охорони праці при виробництві приладу
Перед роботою перевірити заземлення стендів, станків, як загальне, так і окремих їх частин, справність інструментів та регулювального обладнання.
Забороняється відволікатися і відволікати інших працівників, особливо під час роботи, яка потребує підвищеної уваги.
Перед роботою та впродовж роботи ретельно провітрюємо приміщення.
Працювати лише при повному освітленні, при напруженій довготривалій роботі проводити короткочасні перерви, роботи зарядку для очей.
Працювати лише в спецодязі, в рукавичках та спецокулярах при необхідності.
При роботі на стендах з підвищеними шумовими характеристиками працювати лише в навушниках
При регулюванні, враховуючи можливість роботи пристрою при досить високих напругах (до 380 В), використовувати спеціальний заземлюючий браслет.
При виявленні несправностей приладу проводити ремонтні рооти лише з відключеним від мережі приладом. При регулюванні перевірити наявність клем, зажимів і контакторів там, де вони передбачені конструкцією.
6.8 Розрахунок штучного освітлення цеху методом світлового потоку.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку, точковий та питомої потужності.
В даному дипломному проекті буде використовуватись метод світлового потоку. Він призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє враховувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі.
Вхідні дані:
Розміри приміщення: довжина а = 6 м, ширина b = 6 м, висота
h0 = 3,5 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття Рстелі=70 %,
Рстін=50 %.
Висота робочих поверхонь (столів) hP=0,7 м. Мінімальне освітленість приміщення в якому виконуються зорові роботи розряду ІІІВ становить Е=300лк. Як світлові пристрої приймаємо світильники типу ЛП001 (з двома лампами), які доцільно використати в нашому випадку. Оскільки світильники не суперечать вимогам випадку СНиП 11-4-79, відповідно до яких h0MIN = 2,6 – 4 м, коли у світильнику менше 4-х ламп, і h0MIN=3,2 – 4,5 м – при 4-х і більше ламп.
Визначаємо висоту світильника над робочою поверхнею:
h=h0-hP=3,5-0,7=2,8 м
де h0 – висота приміщення, м;
hP – висота робочих поверхонь, м.
Показник приміщення і становить:
де a і b – довжина і ширина приміщення, м2;
ħ – висота світильників над робочою поверхнею, м.
приймаємо і=1,5. для світильника ЛП001 коефіцієнт використання дорівнює 0,55.
Визначимо необхідну кількість світильників, для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по дві лампи ЛБ-40, а світловий потік однієї такої лампи становить ФЛ=3200 лм.
де Е – нормована освітленість, лк;
S – площа освітлюваного приміщення, м2;
kЗ – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп ( kЗ=1,3 - 1,8 );
Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення ( Z=1,1 - 1,15 );
ФЛ – світловий потік лампи;
п – кількість ламп в світильнику;
η – коефіцієнт використання світлового потоку.
Приймаємо 6 світильників типу ЛП001, які для забезпечення рівномірності освітлення розташовуємо в два ряди по три штуки в кожному. Оскільки довжина світильника більша за довжину люмінесцентної лампи, встановленої в ньому, то загальна довжина усіх світильників у ряді становитиме:
LСВ=1,2·3=3,6 м.
Це значення менше довжини приміщення, тому між світильниками будуть розриви 0,6 м (рисунок ).
Рисунок 25 – Схема розташування світильників.
Визначимо сумарну електричну потужність усіх світильників, встановлених в приміщені:
ΣРСВ=РЛ·N·n=40·6·2=480 Вт.
Висновки
В ході дипломного проектування був розроблений імпульсного блоку живлення з цифровою індикацією, який дозволяє отримати вихідну напругу +/- 24 і +/-12 В. Основне призначення блоку живлення це забезпечення живлення різної апаратури, яка працює на таких вольтажах.
В розрахунково-конструкторській частині вибрана і обгрунтована схема пристрою, проведений розрахунок похибок приладу, який показує що прилад має досить високу точність. Електричний розрахунок разом з моделюванням випрямного моста та стабілізатора показали що частини схеми вибрані вірно і підходять для даного приладу. В технологічній частині вибрані прилади та методи настройки лабораторного макету. Проведено експерементальні дослідження. В економічній частині розраховано кошторис витрат, вартість даного блоку живлення. Описаний аналіз потенційних небезпек на робочому місці, проведена організація робочого місця і розроблена інструкції з ОП.