Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Оцінка ГОСПОДАРСЬКО-КОРИСНИХ ОЗНАК ремонтних телиць знам'янського М'ЯСНОГО типу різної інтенсивності вИрощування
06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон-2007
Дисертація є рукопис.
Робота виконана на кафедрі технології переробки і стандартизації продуктів тваринництва Харківської державної зооветеринарної академії Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Доротюк Едуард Миколайович,
Харківська державна зооветеринарна академія,
кафедра технології переробки і стандартизації продуктів тваринництва
Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,
Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та генетики с.-г. тварин
Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук
Вдовиченко Юрій Васильович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач лабораторії селекції м’ясних порід
Провідна установа - Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра виробництва продуктів тваринництва, м. Суми.
Захист відбудеться "___" _______ 2007 року о " _____" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради K 67.830.02 Херсонського державного аграрного університету: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23.
Автореферат розісланий "____" ______2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. Одним з найважливіших завдань агропромислового комплексу України є збільшення виробництва м'яса. У загальному балансі м'яса провідне місце займає яловичина, на частку якої доводиться близько 50 %. Вирішенню проблеми забезпечення потреб населення України у високоякісній яловичині важлива роль належить спеціалізованому м’ясному скотарству. Однак чисельність худоби м’ясних порід залишається незначною і подальшого її зростання не спостерігається. Однією із причин є екстенсивна технологія вирощування ремонтних телиць, які досягають парувального віку у 2-3 роки, що уповільнює ріст поголів’я м’ясної худоби. Ефективність же галузі у значній мірі залежить від системи вирощування ремонтного молодняка і комплектування стада (Л.В. Зборовський, 1991; В.О. Пабат, 1997; Г.Т. Шкурін, 1997; М.В. Зубець, 2002).
Одним з головних резервів підвищення ефективності м'ясного скотарства є інтенсифікація відтворення стада (Е.М. Доротюк, 1976; А.М. Черекаєва, 1978; Ф.Г. Каюмов, 1981; С.В. Лєбедев, 2002).
Проблемі вирощування ремонтних телиць, переважно молочних порід, присвячені роботи Є.А. Богданова (1947), В.А. Іванова (1966), Л.І. Кібкало (1995). У м’ясному скотарстві оптимальна система вирощування молодняка не розроблена. Ріст, розвиток телиць крупних м’ясних порід (української м’ясної, шаролє) вивчали Г.А. Глотова, 1979; А.М. Угнівенко, 1991; Л.В. Гончаренко, 1998; В.Г. Василець, 1999. Встановлено, що оптимальним строком парування цих телиць є вік у межах 22-27 місяці, що знижує ефективність м’ясного скотарства. Щодо середньскоростиглих і скоростиглих порід, як абердин-ангуська, герефордська, знам’янський тип, який відносять до створюваної південної м’ясної породи, то їх відтворювальна здатність є мало дослідженою. Донині немає єдиної думки і економічного обґрунтування доцільності інтенсивного вирощування телиць цих порід і типу від відлучення і до парування. Тому проблема прискореного розвитку м'ясного скотарства за рахунок раціонального вирощування і використання ремонтних телиць м'ясних порід є актуальною, а її рішення має велике народно-господарче значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами і планами, темами. Дисертаційна робота включає дослідження, передбачені планами науково-дослідних робіт кафедри технології переробки, гігієни і стандартизації продуктів тваринництва Харківської державної зооветеринарної академії Міністерства аграрної політики України і є продовженням теми «Збереження генофонду вітчизняних порід великої рогатої худоби і створення порід м’ясного типу» (номер державної реєстрації 0197U019231) та за тематикою «Програма збереження і раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин на 2001-2005 роки» (Наказ Мінагрополітіки України і УААН №319/93).
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було порівняльне вивчення різної інтенсивності вирощування ремонтних телиць знам’янського типу та пошук оптимального варіанта. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- встановити вплив різної інтенсивності вирощування ремонтних телиць на їх ріст, розвиток, племінні якості і витрати кормів на одиницю приросту;
- оцінити відтворювальну здатність телиць;
- встановити оптимальний вік запліднення телиць;
- визначити молочність і відтворювальну здатність первісток, ріст і розвиток приплоду, отриманого від телиць, запліднених у різному віці;
- визначити економічну ефективність різної інтенсивності вирощування ремонтних телиць;
- розробити пропозиції раціонального вирощування ремонтних телиць знам’янського типу в умовах степової зони України.
Об'єкт досліджень – ремонтні телиці знам’янського типу.
Предмет досліджень – ріст, розвиток, відтворювальна здатність телиць і первісток, материнські якості, клініко-фізіологічні, етологічні показники.
Методи досліджень - зоотехнічні (визначення живої маси, узяття промірів, обчислення індексів будови тіла), біологічні (клініко-фізіологічні показники, відтворювальна здатність), економічні (витрата кормів, собівартість), біометричні (визначення середньої величини, їх погрішності, ступені достовірності).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлена ефективність інтенсивного вирощування ремонтних телиць знам’янського типу, яка дозволяє скоротити вік плідного парування і отелення на 7-8 міс, ніж практикується у господарствах.
Визначені оптимальні строки парування ремонтних телиць знам’янського типу. Так, інтенсивне вирощування телиць дозволяє проводити парування в 15-16 місяців за умов досягнення живої маси 385 кг. Отримані результати є значним внеском в удосконалення теорії і практики вирощування ремонтних телиць м’ясних порід.
Розроблені та вперше використані коефіцієнти для визначення інтенсивності вирощування телиць м’ясних порід. Результати проведених досліджень свідчать, що застосування високої (1,75) і помірної (1,64) інтенсивності вирощування телиць після відлучення прискорює зміну поколінь і темпи селекції, покращує відтворювальну здатність і продуктивність корів.
Наукова новизна підтверджена деклараційним патентом України 12728, МПК (2006) F16F 7/00 A23K 1/18 «Спосіб вирощування ремонтних телиць м’ясних порід», u 2005 09060; Заявл. 26.09.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл.2.
Практичне значення одержаних результатів. Інтенсивне вирощування телиць дозволяє введення їх в основне стадо на 7-8 місяців раніше строків, що практикуються, і це значно підвищує ефективність ведення м'ясного скотарства. Отримані дані можуть бути використані у процесі створення високопродуктивних стад знам’янської худоби.
Результати досліджень застосовуються у навчальному процесі під час викладення курсів «Стандартизація та управління якістю с.-г. продукції», «Розведення с.-г. тварин» та у програмах підвищення кваліфікації інженерів - технологів з виробництва і переробки продукції тваринництва ХДЗВА.
Результати науково-дослідної роботи впроваджені у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Колос» Знам’янського району і ЗАСТ «Олексіївське» Кіровоградського району Кіровоградської області.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержано здобувачем особисто. Методика і схема досліджень розроблені разом з науковим керівником. Автором самостійно організовано і проведено досліди, одержано експериментальний матеріал та здійснено його аналіз, дана економічна оцінка, проведено виробничу перевірку результатів досліджень щодо інтенсивного вирощування ремонтних телиць знам’янського типу.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені і отримали позитивну оцінку: на міжнародних науково-виробничих конференціях «Проблеми с.-г. виробництва на сучасному етапі і шляхи їх рішення» (Бєлгород, 2003, 2006), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження П.М. Кулєшова (Харків, 2005); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 155 річчю з дня заснування Харківської державної зооветеринарної академії (Харків, 2006); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 50-річчю від дня заснування факультету заочної освіти (Львів, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, з них 5 – у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України. З сумісних наукових публікацій дисертант використовував, із згоди співавторів, лише свою частину результатів, яка задекларована у списку наукових праць.
Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, результатів дослідження та їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, додатків. Загальний обсяг роботи складає 155 сторінок комп’ютерного тексту, містить 32 таблиці, 21 рисунок, 6 додатків. Список використаних джерел включає 311 найменувань, в тому числі 24 іноземні видання.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина досліджень була виконана в агрофірмі «Колос» Знам’янського району Кіровоградської області у період 2002-2006 рр. Загальна схема досліджень наведена у табл.1.
Для досліду було підібрано 4 групи ремонтних телиць знам’янського м’ясного типу - 12 голів у кожній. Телиць формували за принципом пар-аналогів (з урахуванням віку і живої маси). За період (до 8 місяців) телиці знаходилися на підсосі. З 3-4 місячного віку телят підгодовували концентрованими кормами (до 1 кг на голову). Влітку тварини знаходилися на пасовищі, а взимку у раціонах тварин максимально використовувалися дешеві місцеві корми: сіно, пшенична солома, а також комбікорми.
Таблиця 1 – Схема науково-господарського досліду
|
Група |
n |
Інтенсивність вирощування від відлучення і до парувального віку* |
Планований середньо-добовий приріст, г |
Планований вік, міс |
||
|
від відлучення до парування |
від народження до парування |
парування |
отелення |
|||
|
I контрольна |
12 |
за нормами ВІТ (1,57) |
400 |
550 |
20 |
29 |
|
II дослідна |
12 |
низька (1,46) |
300 |
500 |
23 |
32 |
|
III дослідна |
12 |
висока (1,75) |
700 |
800 |
15 |
24 |
|
IV дослідна |
12 |
помірна (1,64) |
600 |
700 |
16 |
25 |
Примітка: 1,57, 1,46, 1,75, 1,64- коефіцієнт, отриманий на базі експериментальних даних
Телиці всіх дослідних груп після відлучення вирощувалися за рівнем інтенсивності: I контрольної групи - 1,57; II - 1,46; III - 1,75; IV - 1,64. Раціон телиць у всіх групах, як за набором кормів, так і за їх якістю був ідентичним і збалансованим за всіма поживними речовинами, згідно нормам годівлі молодняка і був розрахований на отримання середньодобового приросту живої маси від телиць І групи - 400 г, ІІ - 300 г, ІІІ - 700 г і ІV – 600 г.
Різну інтенсивність вирощування досягли за рахунок введення в раціони різної кількості зернових концентратів (після відлучення і до парувального віку: 2,0 кг в раціоні контрольної (І) групи; 1,5; 3,0 і 2,7 кг в раціонах дослідних груп (ІІ,ІІІ,ІV).
Пасовищний корм враховували методом зворотнього перерахунку. Визначали чисту і обмінну енергію необхідну, на підтримку життя за рекомендаціями В.В. Цюпко (1995). З урахуванням цього розрахували кількість енергії корму, необхідної для задоволення потреб на підтримуючий обмін.
Кількість енергії корму, необхідної для задоволення потреб на підтримуючий обмін, використовували як одиницю вимірювання інтенсивності вирощування, вираженої коефіцієнтом.
Комплексну оцінку телиць і належність до класу провели у 15 місячному віці, використовуючи результати звітів з бонітування.
Лінійну оцінку екстер'єру і будови тіла первісток проводили після отелення тварин за методикою М. Бащенко, 2004.
Досліджуючи гематологічні показники у 8, 15- місячному віці, брали кров з яремної вени у трьох тварин з кожної групи. У крові визначали: вміст гемоглобіну по Салі, кількість еритроцитів і лейкоцитів у розрахунковій камері Горяєва; біохімічні показники: загальний білок – рефрактометрично, а співвідношення білкових фракцій - за допомогою електрофорезу на папері.
Адаптацію тварин до умов навколишнього середовища встановлювали шляхом визначення загальних клінічних показників температури тіла (ректально), частоти пульсу шляхом пальпації хвостової артерії і дихання (по руху черевних м'язів) зимою (у лютому) і в літній пасовищний період (у липні). На підставі цих даних розраховували коефіцієнт адаптації за формулою В. Бенезра (1954), коефіцієнт толерантності за формулою Д. Роуда (1949), індекс теплостійкості за формулою Ю.О. Раушенбаха (1958).
Поведінку тварин вивчали шляхом індивідуальних і групових хронометражних і візуальних спостережень.
Відтворювальну здатність оцінювали за показником запліднення. Заплідненими вважали тих телиць, які впродовж двох останніх місяців не приходили в охоту після парування.
Легкість отелень у корів визначали за результатами спостережень та оцінкою їх перебігу за 5-бальної шкалою.
Збереження телят встановлювали за показником життєздатності телят в постнатальний період – співвідношення кількості телят через місяць після народження і на час відлучення до числа народжених.
Молочність м'ясних корів і первісток визначали за методикою Е.М. Доротюка (1981).
Економічна ефективність вирощування телиць визначалася на підставі обліку витрачених кормів, собівартість яких бралась за середніми даними річних звітів за 5 років. Під час калькуляції собівартості вирощування піддослідних тварин враховувалися всі витрати, проведені на утримання однієї корови з телям до 8-місячного віку. Окрім собівартості кормів, враховані й інші витрати (фактична зарплатня робочих, інші прямі загально-виробничі і загальногосподарські витрати), розраховані за даними річного звіту господарства, де проводився дослід. На підставі цих даних розраховували собівартість продукції, окупність витрат, чистий прибуток і рівень рентабельності.
Цифровий матеріал експериментальних дослідів оброблений методом варіаційної статистики, який описаний М.І.Плохинським (1970), з використанням табличного процесора MS Excel 2003.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Умови годівлі та утримання дослідних телиць. Дослідні телиці до 8- місячного віку вирощувалися на підсисі під коровами. Годівля телиць у віці від 1 до 3 місяців складалася з концентрованих кормів (привчали) 0,2-0,4 кг і материнського молока 6,1-6,6 кг. З 3 місяців тварини випасалися на пасовищах і отримували підгодівлю концентратами (до 1 кг).
За період від народження і до відлучення спожито кормів загальною поживністю 832,0-843,3 корм. од. і 81,0-85,0 кг перетравного протеїну.
Загальна витрата корму з урахуванням спожитого молока матері склала у I контрольній групі - від народження і до 20 місяців - 3232,0 корм.од і 316,7 кг перетравного протеїну, у II дослідній групі - від народження до 23 місяців - відповідно - 3771,0 і 367,8, у III дослідній групі - від народження до 15 місяців – 2677,0 і 267,0, у IV дослідній групі – 2752,0 і 272,0. Телиці III дослідної групи - від народження до парувального віку спожили менше кормових одиниць і перетравного протеїну на 555,0 корм. од. (17,2%) і 49,7 кг (15,7%); IV дослідної групи - відповідно - на 480,0 (15%) і 44,7 (14,1%) менше, чим їх однолітки I контрольної групи. Тварини II дослідної групи, навпаки, спожили більше кормових одиниць і перетравного протеїну - на 539,0 (16,7%) і 51,1 (16,1%), ніж аналоги контрольної групи, за рахунок подовжених строків вирощування (табл. 2).
Таблиця 2 - Витрати кормів під час вирощування телиць від народження
і до парувального віку на одну голову, кг
|
Корма, кг |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Молоко |
1183,3 |
1200,0 |
1205,1 |
1195,0 |
|
Пасовищний корм |
2842,0 |
3180,0 |
1275,0 |
1915,0 |
|
Сіно різнотравне |
720,0 |
1161,0 |
747,0 |
780,0 |
|
Сінаж |
594,0 |
945,0 |
545,0 |
576,0 |
|
Солома |
513,0 |
810,0 |
450,0 |
468,0 |
|
Меляса |
189,0 |
210,0 |
163,8 |
168,0 |
|
Концентрати |
885,0 |
840,0 |
795,0 |
809,0 |
|
Силос |
2236,0 |
3180,0 |
1933,0 |
2161,0 |
|
У кормі наявність: |
||||
|
кормових одиниць |
3232,0 |
3771,0 |
2677,0 |
2752,0 |
|
перетравного протеїна |
316,7 |
367,8 |
267,0 |
272,0 |
|
О.Е. МЖд |
36710,0 |
42819,0 |
28617,0 |
31764,0 |
|
сухої речовини, кг |
3775,0 |
4766,0 |
2864,3 |
3217,0 |
|
сирої клітковини, кг |
1079,0 |
1391,2 |
678,0 |
786,0 |
|
Перетравного протеїна, г/корм. од. |
98,0 |
97,5 |
99,8 |
98,6 |
|
КОЕ, МДж/СР |
9,72 |
8,98 |
9,99 |
9,87 |
Примітка: *) Парувальний вік у телиць - I групи – 20 міс; II – 23 міс; III – 15 міс; IV – 16 міс
У перший зимовий період найбільшу кількість обмінної енергії з кормом спожили телиці третьої і четвертої дослідних груп, що на 1932,0 Мдж (13,8%) і 861,0 МДж (6,2%), більше, ніж у одноліток І контрольної групи. Проте, від народження і до парувального віку більше споживання обмінної енергії спостерігається в II -й дослідній групі телиць – 42819,0МДж, що на 6109,0 МДж (16,4%) більше, ніж в першій; на 14202 МДж (33,2%), ніж в третій; на 11055,0МДж (25,8%), ніж в четвертій групах, що пояснюється пізнім плідним паруванням другої групи.
Використання енергії корму в організмі телиць. Найвищі показники ДОЕ на підтримку встановлені в III і IV групах 43,0 МДж і 41,9 МДж, а найменші - у першій і другій – 40,6 і 39,6 Мдж, але з виходом на пасовище ці показники в I, II і IV групах зросли на 11, 7,9, 11,8 МДж відповідно.
Аналогічним чином змінювалася і величина чистої енергії підтримки. У III і IV групах вона склала 12,4 і 10,0 МДж, що перевищувало значення даного показника в зимовий період тварин I групи на 3,5 і 1,1 Мдж. На підставі цих показників обчислена кількість енергії корму, необхідної для підтримуючого обміну. Найвища кількість енергії корму в зимовий період спостерігалася у III і IV групах - 1,75 і 1,67, тоді як у I – 1,64 і II – 1,62, оскільки тварини цих груп у перший зимовий період споживали менше доступної для обміну енергії на добу. При цьому інтенсивність вирощування у цих же груп і була відповідно нижчою.
Схожа тенденція за кількістю енергії корму, необхідної для підтримуючого обміну і ефективності використання енергії у ремонтних телиць виявлялася і в літній період, але у меншій мірі, що очевидно, обумовлено невеликою різницею в споживанні ДОЭ і сухої речовини кормів тваринами контрольної і дослідних груп, у зв'язку з високою біологічною цінністю і споживанням зелених кормів.
За період від 8 місяців і до парування висока кількість енергії корму, необхідної для підтримуючого обміну, була у тварин III і IV груп, – 1,75 і 1,64, тоді як в I – 1,57, в II – 1,46, що більше на 11,4 і 4,6%, а в II групі, навпроти, менше на 7,0%, ніж у I групі.
Таким чином, аналіз витрачених кормів свідчить про ефективність запропонованої системи високо- і помірно- інтенсивного вирощування телиць знам’янського типу, за умови якої значно знижується витрата кормів і у більш повній мірі використовуються генетичні можливості тварин.
Ріст і розвиток телиць. Телиці з різною інтенсивністю вирощування мали неоднакову живу масу, найбільший цей показник був у телиць ІІІ і IV груп (табл. 3).
Таблиця 3 - Динаміка живої маси телиць, кг
|
Вік, міс. |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
На час нарождення |
28,8±0,41 |
28,7±0,14 |
28,9±0,57 |
28,8±0,73 |
|
8 |
237,0±0,96 |
239,1±0,63 |
240,0±1,28 |
238,1±0,71 |
|
12 |
290,4±1,33 |
280,2±1,20*** |
330,0±2,18*** |
315,0±2,88*** |
|
15 |
335,0±3,94 |
320,2±3,61** |
385,0±4,04*** |
365,0±4,45*** |
|
18 |
363,0±4,35 |
338,7±6,12** |
421,8±5,33*** |
399,3±6,00*** |
|
20 |
384,0±6,29 |
357,9±7,10*** |
448,0±6,73*** |
423,0±6,40*** |
|
23 |
410,6±6,58 |
381,7±7,16** |
480,5±7,33*** |
453,0±6,70*** |
|
Коефіцієнт роста |
||||
|
0-15 |
11,96 |
11,15 |
13,32 |
12,67 |
|
0-23 |
14,26 |
13,30 |
16,62 |
15,73 |
Примітка: Вірогідність різниці стосовно І групи **P≥0,99; ***Р≥0,999
Жива маса телиць на час народження не відрізнялася, але підгодівля у період підсису і наступне їх інтенсивне вирощування обумовило отримання високої живої маси тварин ІІІ і IV груп. Так, у 15-місячному віці перевага телиць ІІI групи за цим показником порівняно з контрольною (І) становила 50 кг (14,9%, P≥0,999), ІV - відповідно 30 кг (8,9%, P≥0,999), а ІІ група, напроти, була меншою на 14,8 кг ((4,4%, P≥0,99). Це підтверджується показниками коефіцієнта росту. Від народження до 15 місячного віку за цим показником телиці ІІІ і IV груп перевершували аналогів контрольної на 11,4 і 5,94%. Перевагу по живій масі інтенсивно вирощені телиці зберігали до 23 – місячного віку і переважали ровесниць контрольної групи на 16,5 і 10,3%.
У всі вікові періоди за абсолютними приростами телиці ІІІ і IV дослідних груп перевершували аналогів контрольної групи. Найзначніше зростання абсолютних приростів відзначалося до 8- місячного віку. За весь період вирощування тварини ІІІ і IV дослідних груп за цим показником переважали ровесниць контрольної групи на 70,4 і 43,0 кг (18,5 і 11,3 %, P≥0,999). Друга група, напроти, була менше на 28,2 кг (7,4%, P≥0,999).
Високі середньодобові прирости в усіх дослідних групах були в молочний період вирощування: від народження і до відлучення (853,3-865,0 г). У цей період телята знаходилися на підсисі і вирощувалися за технологією м’ясного скотарства. В післямолочний період у всіх групах прирости знизилися. Але відмічається перевага у тварин ІІІ і IV груп. Так, у період 8-12 місяців, вони перевершували аналогів І контрольної групи на 300,2 і 192,7 г (68,6 і 44,0%, Р≥0,999). Також прирости знизилися і в період 15-18 місяців у тварин усіх груп, який збігається зі статевою активністю телиць.
За період вирощування, від народження і до парування, інтенсивно вирощені телиці ІІІ і IV груп мали середньодобовий приріст -780,0 і 731,0 г, що на 197 г (34%, Р≥0,999) и 148 г (25,4%, Р≥0,999), більше приростів аналогів контрольної групи.
Телиці ІІІ і ІV дослідних груп відрізнялися від аналогів І та ІІ груп за висотними промірами, а за формою будови тіла відповідали вимогам типу м’ясних тварин. Порівняно з телицями І і ІІ груп у них краще були розвинуті груди, спина, поперек. За величиною промірів між групами відзначена різниця, яка з віком збільшувалася. У 15-місячному віці дослідні телиці ІІІ і ІV груп за більшістю промірів переважали ровесниць І і ІІ груп і були крупнішими, мали більш широкий і глибокий тулуб.
Індекси довгоногості, перерослості з віком зменшувалися, а розтягнутості, масивності та тазо-грудний – збільшувалися у телиць всіх груп. Телиці ставали більш компактними, з розвинутим кістяком і подовженим тулубом. Індекс костистості, який характеризує розвиток кістяка і, зокрема, ступінь міцності кінцівок, був вищим у телиць ІІІ і ІV дослідних груп, порівняно з І контрольною групою на 0,9-0,6%. Менша величина цього індексу в ІІ- й групі вказує на ніжний кістяк і перерозвиненість тварин.
Комплексна оцінка телиць. З отриманих даних бонітування інтенсивно вирощені дослідні тварини ІІІ і ІV груп належали до комплексного класу еліта і еліта-рекорд. Телиці цих груп мали високу бальну оцінку - 88,1 і 79,1, що перевершує ровесниць контрольної групи на 20,8 і 11,8 бала (30,9 і 17,5%).
Телиці ІІІ групи за показниками живої маси у 15-місячному віці перебільшували вимоги класу еліта-рекорд на 7%. Така висока жива маса телиць у молодому віці свідчить про скоростиглість тварин знам’янського типу при відповідних умовах годівлі і утримання.
Характеристика відтворної здатності телиць і первісток. Встановлено, що телиці ІІІ і ІV дослідних груп на 4-5 місяців були молодшими, ніж І контрольна, і на - 7-8 місяців, ніж ІІ-га дослідна група на час плідного парування, що свідчить про вищу скоростиглість інтенсивно вирощених телиць. Між телицями, вирощеними за умови різної інтенсивності спостерігаються деякі відмінності за показниками відтворювальної здатності (табл. 4).
Жива маса телиць на час плідного парування була практично однакова, але телиці ІІІ і IV груп за умови більш інтенсивного вирощування досягли її раніше. І відповідно, від них значно раніше був одержаний приплід. Так, телиці І контрольної групи досягли такої живої маси у 20 місяців і були запліднені. Парування телиць ІІ групи було здійснено у віці 23 місяці з живою масою 382,0 кг. Найвищою заплідненістю від першого парування характеризувалися телиці ІІІ та ІV групи у порівнянні з контрольною на 6 і 2,9%. Належної різниці у тривалості тільності між тваринами різних груп не виявлено. Жива маса на час отелення була також вищою в інтенсивно вирощених телиць на 23,3 кг (5%, P≥0,95) і 4,6 кг (1%).
Таблиця 4 – Показники відтворювальної здатності телиць
у залежності від різної інтенсивності вирощування,
|
Показник |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Жива маса (кг): на час виявлення першої охоти |
227,3±1,20 |
231,5±1,47 |
222,3±1,65 |
228,4±1,63 |
|
при плідному паруванні |
384,0±6,29 |
382,0±7,72 |
386,0±3,21 |
385,3±4,05 |
|
Заплідненість від першого парування, % |
70,0 |
66,0 |
76,0 |
72,9 |
|
Середньодобовий приріст від відлучення до парування, г |
402,0±16,28 |
312,0±16,23** |
684,0±11,96*** |
603,0±13,95*** |
|
Тривалість тільності, діб |
282,0±0,25 |
283,0±0,52 |
282,0±0,55 |
280,0±1,36 |
|
Жива маса на час отелення, кг |
465,8±6,26 |
445,8±7,56* |
489,1±6,29* |
470,4±6,35 |
Примітка: 1. Вірогідність різниці стосовно І групи *P≥0,95; **P≥0,99; ***Р ≥0,999.
2. Плідне парування: I група -20 мес, II – 23 мес, III – 15 мес, IV- 16 мес
Як показало порівняльне вивчення материнських якостей первісток, які вирощувалися за умови різної інтенсивності, збереженість телят була високою у всіх групах, але у інтенсивно вирощених дослідних групах вона була вищою на 1-0,5% (табл. 5).
За виходом телят на час відлучення з розрахунку на 100 корів, тварини інтенсивно вирощених ІІІ і ІV дослідних груп переважали ровесниць контрольної групи на 2,5 і 2,1%. Жива маса телят у 8-місячному віці також була найбільшою у первісток ІІІ і ІV груп. Так, молодняк за цим показником перевершував аналогів І контрольної групи на 16,6 і 15,1 кг (7,15 і 6,5%, Р≥0,95).
Таблиця 5 - Характеристика материнських якостей первісток
|
Показник |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Збереження телят у перший місяць життя, % |
94,5 |
92,0 |
95,5 |
95,0 |
|
Вихід телят на 100 корів, % |
93,5 |
91,0 |
96,0 |
95,6 |
|
Відмова від теляти, голів |
- |
1 |
- |
- |
|
Жива маса телят у 8- місячному віці, кг |
232,3±5,13 |
230,6±4,68 |
248,9±5,01* |
246,2±5,08* |
Р≥0,95
У м’ясному скотарстві основним завданням є одержання від кожної корови та статевозрілої телиці одного теляти за рік у визначений сезон з інтервалом між отеленнями не більше 365 діб. Дані, які характеризують відтворювальну здатність первісток за різної інтенсивності вирощування, наведено в таблиці 6.
Таблиця 6 - Характеристика відтворювальної здатності первісток за різної інтенсивності вирощування
|
Показник |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Перебіг отелень, %: легких (без допомоги), гол |
10,0 |
9,0 |
12,0 |
12,0 |
|
% |
91,0 |
90,0 |
100 |
100 |
|
важких(з наданням допомоги), гол |
1 |
1 |
- |
- |
|
% |
9,0 |
10,0 |
- |
- |
|
Жива маса на час народження, кг |
29,0±0,66 |
28,5±0,63 |
31,0±0,49 |
29,8±0,64 |
Первістки з різною інтенсивністю вирощування всіх груп характеризувалися більшою кількістю легких отелень. Переважна більшість легких отелень у первісток знам’янського м’ясного типу, очевидно, пов’язана з використанням абердин-ангуської породи, яка характеризується легкістю отелень. Більш вищою живою масою на час народження відмічалися телята, отримані від первісток третьої та четвертої груп. Суттєвої різниці за цим показником не встановлено. Гибель під час отелення приплоду або матері не виявлено.
Таким чином, за всіма показниками відтворювальної здатності первістки, вирощені за умови високої і помірної інтенсивності, дослідних (ІІІ і ІV) груп мали значну перевагу над групами, які знаходилися на нормованій і низькій інтенсивності вирощування.
Молочність первісток. Первістки з різною інтенсивністю вирощування збільшували молочність до третього місяця лактації. Помісячна молочність була високою у первісток всіх дослідних груп. За 8 місяців лактації високо- і помірно-інтенсивно вирощені телиці ІІІ і ІV груп за цим показником переважали ровесниць І-ї групи на 68,3 кг (5,9%) і 33,4 кг (2,9%). Найвищу добову молочність спостерігали у первісток цих же груп (209,5 і 207,0 кг) на третьому місяці лактації. Суттєвої різниці за добовою молочністю між первістками всіх груп не встановлено.
Лінійна оцінка екстер’єру первісток. За шкалою оцінки конституції та екстер’єру первістки ІІІ і ІV груп належали до класу еліта-рекорд и перевершували ровесниць контрольної групи на 16,26 (20,3%, Р≥0,95) і 10,01 бала (12,5%).
Таким чином, інтенсивне вирощування і раннє парування негативно не вплинули на екстер’єрно-конституційні особливості первісток.
Ступінь адаптаційної пластичності телиць. Встановлено, що чим нижча абсолютна величина коефіцієнтів адаптації і термостійкості і вища – коефіцієнта толерантності та індексу теплостійкості, тим вища у тварин стійкість до спеки. Тварини III і IV групи відрізнялися декілька кращими показниками коефіцієнтів адаптації і термостійкості. Так, ці показники у них були нижчими на 0,086 і 0,05; 0,021 і 0,011 відповідно, ніж у ровесниць I групи.
Високу толерантність мали телиці усіх дослідних груп. Так, цей показник був у межах від 84,4-89,9. Але інтенсивно вирощені тварин III і IV групи перевершували ровесниць контрольної на 3,6 і 1,8. За ступенем стійкості до високої температури (ІТУ) дослідні тварини характеризуються високою стійкістю до підвищеної температури навколишнього середовища. Спостерігається деяке перевищення за індексом теплостійкості на 4 і 2 у порівнянні з аналогами I групи.
Аналіз адаптаційних показників свідчить, що дослідні тварини знам’янського типу мають високу адаптаційну здатність незалежно від інтенсивності вирощування, і про доцільність розведення цієї худоби у степовій зоні України.
Гематологічні показники. Морфологічний і біохімічний склад крові телиць дослідних груп в усіх випадках був у межах норми. Суттєвої міжгрупової різниці не існує. Зміни цих показників носили сезонний і віковий характер.
Етологічні показники. За етологічними показниками телиці, вирощені з різною інтенсивністю вирощування, значної різниці не мають. Тривалість випасання телиць III і IV груп порівняно з ровесницями контрольної групи влітку була на 66 і 30 хв. (16,9 і 7,7%) більшою. Напування у них також було тривалішим – на 12 і 18 хв. (8 і 12%). Для високо- і помірно-інтенсивно вирощених телиць характерна значно більша кратність випасання, напування, жуйки і відпочинку лежачи. Інтенсивне і триваліше пережовування корму, висока секреція слини, яка забезпечує стабілізацію рН в рубці і більш ефективне перетравлення поживних речовин раціону, сприяли збільшенню живої маси. Взимку телиці ІІІ і ІV груп на 60 і 36 хв. менше рухалися, що позитивно вплинуло на середньодобові прирости, у них була більша кількість дефекацій та сечовиділення. Також взимку вони швидше споживали корми добового раціону і мали більшу кратність жуйки - в 1,1 і 0,4 рази. Тварини знам᾽янського типу відзначаються комолістю, тому зіткнення між ними практично не було.
Таким чином, телиці усіх дослідних груп характеризуються оптимальнішими етологічними показниками і спокійним норовом.
Економічна ефективність вирощування телиць за умов різної інтенсивності. Аналіз економічної ефективності свідчить про перевагу інтенсивно вирощених телиць за всіма основними показниками (табл. 7).
Таблиця 7 – Економічна ефективність різної інтенсивності вирощування телиць до парувального віку (в цінах першого кварталу 2005 року)
|
Показник |
Група |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Усього витрат на голову, грн. |
2253,3 |
2468,0 |
1716,8 |
1824,7 |
|
Собівартість 1 ц, грн.: приросту |
634,4 |
698,5 |
480,8 |
511,8 |
|
Виручка від реалізації 1 голови на плем’я, грн.: |
3456,0 |
3438,0 |
3860 |
3853,0 |
|
Прибуток на 1 голову від реалізації на плем’я, грн. |
1202,7 |
970,0 |
2143,2 |
2028,3 |
|
Рівень рентабельності від реалізації на плем’я, % |
53,4 |
39,3 |
124,8 |
111,1 |
Примітка: Ціна реалізації договірна
Від реалізації цих телиць на плем’я одержано прибуток із розрахунку на одну голову більше порівняно з контрольними аналогами на 940,5 і 825,6 грн. (78,2 і 68,4%). Найнижчу собівартість приросту живої маси відзначено також у телиць цих дослідних груп. Так, у телиць III і IV груп цей показник був меншим на 153,6 і 122,6 грн. (24,2 і 19,3%), ніж у аналогів контрольної.
Рівень рентабельності від реалізації на плем’я від цих телиць був вищим на 71,4 і 57,7% та меншим на 14,1% у ІІ-й, ніж у аналогів контрольної (І) групи.
Виробнича перевірка результатів інтенсивного вирощування телиць. Виробнича перевірка інтенсивного вирощування телиць була проведена в ЗАСТ «Олексіївське» Кіровоградського району Кіровоградської області. Для цього було відібрано по 20 телиць-аналогів, вирощених за умов високої (1,75) і помірної (1,64) інтенсивності та сформовано І та ІІ групи. Жива маса телиць І групи від відлучення до 15 місяців збільшилася на 139 кг (57%), а ІІ групи - на 121,4 кг (33,5%) відповідно. Телиці, які знаходилися на високій інтенсивності вирощування, в 15-міс віці досягли оптимальної живої маси для парування, яка була більше ровесниць ІІ групи на 20 кг (5,24%, Р≥0,999). За період вирощування від 8-15 міс середньодобовий приріст в І групі дорівнював 662,0 г, що перевершує ровесниць ІІ групи на 84 г (12,7%, Р≥0,999). Це говорить про те, що телиці І групи росли інтенсивніше і раніше досягли оптимальної живої маси 382,0 кг для парування і були запліднені у 450 днів. Аналоги ІІ дослідної групи такої живої маси 387,1 кг досягли у 483 дні і були запліднені. Телиці І групи спожили на 309,5 корм. од. (14,5%) менше, ніж аналоги ІІ групи. Витрати на 1 кг приросту також в цій групі були меншими на 1 корм.од. (13,3%). Усього витрат на вирощування однієї телиці до парувального віку в І групі на 214,6 грн. (10,7%) менше, ніж і ІІ групі. Найнижчу собівартість 1 ц приросту живої маси відмічено у дослідних телиць І групи. Так, у телиць цієї групи цей показник був меншим на 52,2 грн. (9,4%), ніж у аналогів ІІ групи. Від реалізації телиць І групи на плем’я рівень рентабельності був також вищим на 20,6%. Економічна ефективність раннього парування телиць очевидна, так як у віці 24-25 місяці від них отримано приплід.
ВИСНОВКИ
1. Рівень інтенсивності вирощування ремонтних телиць впливає на ріст, розвиток, фізіологічну, господарську зрілість і відтворювальну здатність. Інтенсивне вирощування 1,64 і 1,75 забезпечує середньодобовий приріст 700-800 г, живу масу 385 кг у 15-16-місячному віці. За умови інтенсивності вирощування (1,57) такої живої маси телиці мають у 20-міс віці, а при 1,46 - в 23 місяці.
2. Інтенсивно вирощені телиці ІІІ і ІV груп, плідно запліднені у 15-16 місяці, дали повноцінний приплід у дворічному віці, їх аналоги І і ІІ групи відповідно у 20 і 23 місяці, а приплід отримано в два з половиною і трьохрічному віці
3. Інтенсивно вирощені телиці ІІІ і ІV груп, мали кращий розвиток за рахунок широтних промірів, індексів розтягнутості (122,6 і 121,9), грудного (72,6 і 72,2), збитості (111,6 і 110,5). Їх аналоги, вирощені за умови нормованої и низької інтенсивності характеризувалися високоногістю, узкотілістю.
4. Оцінка телиць за комплексом ознак у 15-місячному віці показала, що інтенсивно вирощені телиці ІІІ і ІV груп оцінені комплексним класом еліта-рекорд та еліта. Мали високу бальну оцінку - 88,1 і 79,1, що перевершує ровесниць контрольної групи на 30,9% (Р ≥0,999) та 17,5% (P≥0,99).
5.Інтенсивно вирощені телиці відмічалися кращою відтворювальною здатністю. Вік першого парування у них на 75 і 45 діб (Р≥0,999) був менше, ніж у ровесниць контрольної групи. Показники заплідненості у них були вищими на 6 і 2,9%. Ці телиці на 4-5 місяців були молодшими, ніж у І контрольній і на 7-8 місяці, ніж у ІІ-ій - дослідній групах при плідному паруванні, що свідчить про вищу скоростиглість інтенсивно вирощених телиць.
6. Лінійна оцінка екстер’єра первісток показала, що інтенсивне вирощування і раннє парування негативно не вплинуло на племінні якості. Первістки ІІІ і ІV груп належали до класу еліта-рекорд і перевершували аналогів І групи на 16,26 і 10,1 бала (20,32 і 12,51%).
7. Раннє парування телиць за умови інтенсивного вирощування телиць ІІІ і ІV груп позитивно позначилося на молочності первісток. Вона була на - 5,93 і 2,9% вищою, ніж у ровесниць I групи. Між первістками дослідних груп істотної різниці за молочністю не виявлено. Встановлено, що ранні строки парування телиць позитивно вплинули на інтенсивність росту їх приплоду. У молочний період телята, отримані від первісток, спарованих у 15 і 16 місяців, росли інтенсивніше і в 8 - місячному віці перевершували аналогів І групи на 16,6 і 15,1 кг (7,15% і 6,5%, Р≥0,95). Телята, отримані від первісток ІІ групи мали живу масу на 1,7 кг (1%,) менше, ніж первістки контрольної групи.
8. Показники морфологічного і біохімічного складу крові телиць, незалежно від інтенсивності вирощування, були в межах фізіологічної норми, а їх рівень свідчив про нормальний перебіг обмінних процесів в організмі.
9. За результатами етологічних спостережень встановлено, що інтенсивно вирощені телиці III і IV дослідних груп в порівнянні з ровесницями контрольної групи літом витрачали більше часу на споживання корму - на 66 і 30 хв. (16,9 і 7,7%), тривалість водонапування також була більшою на 12 і 18 хв. (8 і 12%), взимку швидше споживали корми у 1,3 і 0,4 рази. Телиці всіх дослідних груп характеризувалися оптимальними етологічними показниками і спокійним норовом.
10. Встановлено, що тварини всіх груп добре переносили високі літні температури, що підтверджується величиною коефіцієнтів адаптації – 2,070-2,188, толерантності – 84,4-88,0, термостійкості – 2,010-2,231 і індексу теплостійкості – 71,2-83,2. Ці показники свідчать про високу адаптаційну здатність телиць знам’янського м’ясного типу, незалежно від інтенсивності вирощування і доцільності розведення цих тварин в умовах степової зони України.
11. Інтенсивне вирощування телиць забезпечує зменшення загальних витрат та собівартість 1 ц приросту. Так, загальні витрати на вирощування телиць ІІІ і IV груп, були меншими на 536,5 і 428,6 грн. (23,8 і 19%), за собівартістю приросту на 153,6 і 122,6 грн. (24,2 і 19,3 %) відповідно, ніж у аналогів I групи. Рівень рентабельності від реалізації цих телиць на плем’я збільшується на 71,7 і 57,7% у порівнянні з аналогами І контрольної групи.
12. Висока економічна ефективність інтенсивного вирощування підтверджується зниженням витрат кормів на 1 кг приросту з урахуванням годівлі корів до 12,1-13,1 корм.од., що на 11-17,7% нижче в порівнянні з нормованою інтенсивністю вирощування. Інтенсивно вирощені телиці відмічалися високою оплатою корму приростами (7,5 і 7,7 корм.од.) проти 9,0 і 10,6 корм.од. у групах з меншою інтенсивністю вирощування.
13. Виробнича перевірка інтенсивного вирощування телиць в ЗАСТ «Олексіївське» повністю підтвердила його високу економічну ефективність. При цьому телиці витратили 2301 корм.од., досягли парувального віку у 15 місяців за живою масою 382 кг і були плідно спаровані.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою інтенсифікації відтворення стада, скорочення періоду вирощування, прискорення зміни поколінь, телиць знам’янського м’ясного типу слід вирощувати за інтенсивністю 1,64;1,75 (після відлучення) та витратою кормів 2677-2752 корм.од. і 267-272 кг перетравного протеїну – до 15-16 місяців.
2. Парування телиць проводити у віці 15-16 місяців за умови досягнення живої маси 385 кг, що дає можливість знизити вік плідного парування і отелення на 7-8 місяців, прискорити оборот стада і збільшити економічну ефективність м'ясного скотарства.
СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Доротюк Е.М., Прудніков В.Г., Гончарова І.І., Труш В.М. Молочність м’ясних корів – головний фактор ефективності м’ясного скотарства // Збірник наукових праць ХДЗВА, Вип. 12 (36), Ч.1, Харків. – 2004. С.152-157 (дисертант брав участь у формуванні даних для написання статті).
2. Доротюк Е.М., Гончарова І.І. Характеристика відтворної здатності ремонтних телиць створюваної знам’янської м’ясної породи при різній інтенсивності вирощування // Збірник наукових праць ХДЗВА, Вип. 12 (37), Ч.3, Харків. – 2005. - С. 41-43 (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).
3. Гончарова І.І. Ріст, розвиток та відтворна здатність ремонтних телиць створюваної знам’янської м’ясної породи // Тваринництво України. – 2005. - № 8. –С. 8-10.
4. Гончарова І.І. Біологічні показники адаптації знам’янського м’ясного типу великої рогатої худоби до умов степової зони України / наук-техн. бюл. Вип. №94., Харків. – 2006. –С. 40-44.
5. Гончарова І.І. Інтенсивність вирощування телиць знам‘янського м‘ясного типу – важливий фактор прискорення породоутворювального процесу / Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т.8. - Ч. 3. - Вип. 3 (30). – С. 20-23.
6. Деклараційний патент 12728 Україна, МПК (2006) F16F 7/00 A23K 1/18. Спосіб вирощування ремонтних телиць м’ясних порід / І.І. Гончарова, Е.М. Доротюк, Г.М. Подрезко (ХДЗВА). – u 2005 09060; Заявл. 26.09.2005; Опубл.15.02.2006, Бюл. №2.
7. Гончарова И.И. Эффективность выращивания ремонтных тёлок создаваемой знаменской мясной породы при различной технологии // Материалы международной научно-производственной конференции: Сб. материалов. – Белгород, 2006. – С. 99.
8. Доротюк Э.Н., Гончарова И.И. Влияние различных систем выращивания ремонтных тёлок на эффективность мясного скотоводства // Материалы международной научно-производственной конференции: Сб. материалов. –Белгород, 2003. – С.66.
Гончарова І.І. Оцінка господарсько-корисних ознак ремонтних телиць знам’янського м’ясного типу різної інтенсивності вирощування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Державний аграрний університет. Херсон, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню та розробці оптимальної інтенсивності вирощування ремонтних телиць знам’янського типу, спрямованих на покрашання їх продуктивності та відтворювальної здатності.
Вивчено вплив різної інтенсивності вирощування телиць на їх ріст, розвиток, племінні якості, відтворювальну здатність і материнські якості корів-первісток. Проведена комплексна оцінка телиць і лінійна оцінка екстер’єру первісток. Оцінювали економічну ефективність інтенсивного вирощування телиць. Експериментально обґрунтовано, що вирощування ремонтних телиць від народження до від’єму (8 міс), з подальшою інтенсивністю (1,75) і (1,64), на рівні 700-800 г середньодобових приростів дозволяє отримувати тварин з живою масою та 385 кг у 15-16- місячному віці і плідно їх парувати. Інтенсивне вирощування телиць обумовлює скорочення періоду від народження до отелення корів на 7-8 місяців, зниження витрат праці і засобів на вирощування, підвищення відтворювальної здатності, прискорює породоутворювальний процес за рахунок виявлення потенціалу продуктивності і відбору тварин з оптимальними параметрами в ранньому віці, сприяє прискоренню обороту стада. Дослідження, щодо застосування високої і помірної інтенсивності вирощування ремонтних телиць, підтверджено виробничою перевіркою.
Ключові слова: інтенсивність вирощування, ремонтні телиці, відтворювальна здатність, тільність, молочність, парування.
Гончарова И.И. Оценка хозяйственно-полезных особенностей ремонтных тёлок знаменского мясного типа различной интенсивности выращивания. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 – технология производства продуктов животноводства. – Государственный аграрный университет. Херсон, 2007.
В Украине ведётся работа по созданию отечественных мясных пород крупного рогатого скота для различных природно-климатических зон. Работа по созданию животных знаменского типа с использованием шароле и абердин-ангуской пород ведется с 1974 года. До настоящего времени не разработана оптимальная интенсивность выращивания ремонтных тёлок мясных пород и не установлен возраст их плодотворной случки. В связи с этим возникла необходимость комплексного изучения хозяйственно-полезных особенностей ремонтных телок при различной интенсивности выращивания для определения лучших вариантов и дальнейшего их применения. Установлено, что выращивание ремонтных тёлок от рождения до отъема, с последующей интенсивностью (1,75) и (1,64), ведёт к снижению возраста достижения хозяйственной и половой зрелости, что позволяет плодотворно их случить в 15-16 месяцев. Интенсивно выращенные тёлки ІІІ и IV группы характеризуются высокой энергией роста. Среднесуточные приросты тёлок от рождения и до случки составили: в III группе – 780 г, в IV – 731 г. Это обеспечило живую массу животных в 15-16 месяцев 385,3 кг. Некоторые животные ІІІ групп в 15-мес возрасте по живой массе превышали на 7% существующий стандарт для класса элита-рекорд. По воспроизводительной способности и материнскими качествами первотёлки интенсивно выращенных групп превосходили аналогов контрольной группы (выход телят составил 95,6-96,0%; сохранность телят в первый месяц жизни – 95,0-95,5%; отказа от телят не было; отёлы были лёгкие). Молочность первотёлок за 8 месяцев интенсивно выращенных групп была на уровне 1184,4-1219,3 кг, что обеспечило нормальный рост телят на подсосе. Возраст первой плодотворной случки – 460-480 дней (15,3-16 мес).
Анализ адаптационных показателей, свидетельствует что опытные животные всех групп имеют высокую адаптационную способность независимо от интенсивности выращивания, а также о целесообразности разведения этих животных в степной зоне Украины.
Производственная проверка научных исследований подтверждает эффективность интенсивного выращивания. Ремонтные тёлки при выращивании от рождения до отъёма с последующей интенсивностью 1,75 достигли оптимальной живой массы для случки 382 кг в 15- месячном возрасте.
Таким образом, интенсивное выращивание ремонтных тёлок знаменского типа на уровне 700-800 г среднесуточного прироста, обеспечивает получение животных с высокими племенными качествами и воспроизводительными способностями.
Ключевые слова: интенсивность выращивания, ремонтные тёлки, воспроизводительная способность, стельность, молочность, спаривание.
Goncharova I.I. Estimate of economic-useful features of replacement heifers of Znamenskaya meat type different intensity in growing. - Manuscript.
Thesis for a Candidate of agricultural science Degree in specialty 06.02.04 –the technology of production of animal product. - State Agrarian University. Herson, 2007.
Scientifically ground and working up of optimal intensity in growing of replacement heifers of Znamyanskaya type directed the improvement of their efficiency and reproductive ability have been considered in this thesis. The influence of different intensity in growing of heifers on their growth, development, pedigree qualities, reproductive ability and mother qualities of first calf heifers has been studied. The combined estimate of heifers and linear one of the – calf heifers exterior has been carried out. The economic effectiveness of intensive growing of heifers has been estimated. At has been experimentally substantiated that the growing of replacement heifers from their birth to weaning (8 months) with next intensity (1,75) and (1,64), at the level of daily gain 700-800 g enables to get animals with live weight 385 kg at age of 15-16 months and to couple fruitfully. Intensity growing of heifers causes the period reduction from birth to calving for 7-8 month, the reduction of work in put means of animal rearing, increasing of reproductive ability. At makes quicker breed making process outing to exposure of efficiency potential and animal selection with optimal parameters in younger age. Investigations concerning the using of high and average intensity of growing of replacement heifers have been confirmed by the practical examination.
Key words: intensity of growing, replacement heifers, procreation ability, cow with calf, milk ability, pairing.
Підписано до друку 19.04.2007р. Формат 60х90 /16. Папір друкарський. Друк виконано на дуплікаторі Ricoh Priport VT2105. Ум. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. №1560.
Видавництво РВВ ХДЗВА
62341, ХДЗВА, смт Мала Данилівка, Дергачівський р-н, Харківська обл.