Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тема технічних засобів і заходів; система електрозахисних засобів; система організаційнотехнічних за

Работа добавлена на сайт samzan.net:


41. Особливості заходів електробезпеки  на підприємствах галузі

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

- система технічних засобів і заходів;

- система електрозахисних засобів;

- система організаційно-технічних заходів і засобів.

 Система технічних засобів і заходів електробезпеки

Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:

- ізоляцію струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- блоківки безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках;

- виконання електроустановок, ізольованих від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів.

Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно більшість з перерахованих технічних засобів і заходів.

Ізоляція струмовідних частин. Забезпечує технічну працездатність електроустановок, зменшує вірогідність потраплянь людини під напругу, замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину при доторканні до неізольованих струмовідних частин в електроустановках, що живляться від ізольованої від землі мережі за умови відсутності фаз із пошкодженою ізоляцією. ГОСТ 12.1.009-76 розрізняє ізоляцію:

- робочу — забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від ураження електричним струмом;

- додаткову — забезпечує захист від ураження електричним струмом на випадок пошкодження робочої ізоляції;

- подвійну — складається з робочої і додаткової;

- підсилену — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий рівень захисту як і подвійна.

42. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень

Вимоги до виробничих приміщень

 Основні вимоги до будівель виробничого призначення викладені в СНиП 2.09.02-85.

Якщо в одній будові необхідно розмістити виробничі приміщення, до яких з точки зору промислової санітарії та пожежної профілактики висуваються різні вимоги, то необхідно їх групувати таким чином, щоб вони були ізольованими один від одного. Цехи, відділення та дільниці зі значними шкідливими виділеннями, надлишком тепла та пожежонебезпечні необхідно розташовувати біля зовнішніх стін будівлі і, якщо допустимо за умовами технологічного процесу та потоковістю виробництва — на верхніх поверхах багатоповерхової будівлі.

З метою запобігання травматизму у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати попереджувальне пофарбування будівельних конструкцій та знаки безпеки (ГОСТ 12.4.026-76 „Цвета сигнальные и знаки безопасности").

Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проїздів — 2,5 м. Двері та ворота, що ведуть безпосередньо на двір, необхідно обладнати тамбурами або повітряними (тепловими) завісами.

У всіх випадках, до устаткування, що має електропривід, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі сторони неробочої зони.

Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м, а об’єм і площа — 15 м3 та 4,5 м2 відповідно на кожного працівника.

Приміщення, де розміщені виробництва з віділенням шкідливих та агресивних речовин, повинні мати стіни, стелю та конструкції, пофарбовані так, щоб попереджувалась сорбція (осаджування) цих речовин та допускались легкі очищення та миття цих поверхонь.

Вимоги до допоміжних приміщень та будівель. До допоміжних відносяться приміщення та будівлі адміністративні, санітарно-побутові, громадського харчування, охорони здоров’я, культурного обслуговування, конструкторських бюро, для занять та громадських організацій.

Допоміжні приміщення різного призначення слід розміщувати в одній будівлі з виробничими приміщеннями або прибудованою до них у місцях з найменшим впливом шкідливих факторів, а якщо таке розміщення неможливе, то їх можна розміщувати і в окремих будівлях.

Висота поверхів окремих будівель, прибудов чи вбудов має бути не меншою 3,3 м, висота від підлоги до низу перекрить — 2,2 м, а у місцях нерегулярного переходу людей – 1,8 м. Висота допоміжних приміщень, що розміщені у виробничих будівлях, має бути не меншою 2,4 м. Площа допоміжних приміщень має бути не меншою ніж 4м2 на одне робоче місце у кімнаті управлінь і 6 м2 — у конструкторських бюро; 0,9 м2 на одне місце в залі нарад; 0,27 м2 на одного співробітника у вестибюлях та гардеробних.

43. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт

Вимоги безпеки при транспортуванні й укладці бетонної суміші залежать від способу виконання цих робіт. При подачі бетонної суміші в опалубку автосамоскидами по естакадах останні обладнуються відбійними брусами, що обмежують прямування машин. На естакадах мають бути передбачені проходи для людей. Під час подачі бетонної суміші автосамоскидами з мостів 1 естакад прямування людей по ним не допускається. При укладці бетонної суміші з не відгороджених площадок на висоті > 1,3 м, а також при бетонуванні конструкцій, що мають ухил > 30°, бетонники повинні працювати в захисних поясах, прикріплених до надійних опор, визначених виконавцем робіт.

Покрівельні роботи. Ремонт дахів і покрівель звичайно виконують у теплий і сухий час року. При значних обсягах робіт складаються проекти їх виконання. Перед допуском робітників на дах майстер особисто перевіряє тривалість і надійність його конструктивних елементів. В будь-яких випадках, незалежно від виду робіт на покрівлі, насамперед ремонтують або зміцнюють парапетні огородження. Щоб уникнути враження людей електричним струмом, знеструмлюють електропроводки, що проходили по покрівлі або над нею.

Малярські роботи. При роботі з лакофарбовими матеріалами робітники обов'язково повинні використовувати засоби індивідуального захисту і спецодяг.

В залежності від небезпеки, яка виникає під час навантажування, транспортування та розвантажування всі вантажі поділяються на чотири групи: мало небезпечні, небезпечні за своїми розмірами, пилові та гарячі і небезпечні за своїми властивостями.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, необхідно нанести знак небезпеки. Відповідними нормативними актами регламентовані граничні норми підіймання та переміщення важких речей (вантажів) одним працівником вручну:

для чоловіків, старших 18 років – 50 кг (допускається перенесення вантажу вагою до 80 кг на відстань по горизонталі не більшу ніж 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники);

для жінок, старших 18 років – 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі з вантажами протягом зміни;

для юнаків та дівчат 16-17 років при короткочасній роботі відповідно 14 кг та 7 кг, а 17-18 років –16 кг та 8 кг.

При вазі вантажів понад 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м обов'язково необхідно застосовувати механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використовуючи при цьому механічні пристосування та підіймально-транспортні механізми.

44. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції,  опалення і кондиціювання повітря

Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування  навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001-97 (Системи управління навколишнім середовищем).

Методи керування якістю повітряного середовища можуть бути класифіковані за рівнем значимості:

глобальний —  «безвідходні» і передові технології, нові види палива й енергії, нові типи двигунів, міжнародне квотування викидів різних інгредієнтів, міжнародні угоди в галузі екологічного аудиту й ін.;

 регіональний — організаційно-планувальні (вибір території  і розташування промислових об'єктів); організаційно-економічні (ліцензування діяльності, регіональне квотування викидів, установлення плати за викиди, штрафні санкції, страхування екологічних ризиків, пільги); нормативно-правові (установлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітряному середовищі, установлення гранично допустимих викидів на джерелах викидів, нормування технологічних викидів, вимоги по інвентаризації викидів); вибір технологій, палива, застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднюючих речовин;

 підприємства – зниження викидів у джерелі утворення (технологічні методи, вибір устаткування і рівень його обслуговування, автоматизація  технологічних процесів, придушення шкідливих речовин у зоні утворення, герметизація устаткування, уловлювання забрудненого повітря й ефективне очищення його, вентиляція, контроль якості повітряного середовища, відбір персоналу і контроль  стану його здоров'я);

 на робочому місці – герметизація (локалізація) робочого місця і створення в ній нормальних параметрів повітряного середовища, застосування засобів індивідуального захисту, організаційні методи роботи.

Для сучасного підприємства найбільш розповсюдженим інженерним методом впливу на атмосферу є організація повітрообміну (вентиляція) у приміщеннях,  а також  локалізація джерел викидів з наступним видаленням забрудненого повітря і його очищенням (аспірація).  

Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної і механічної вентиляції. Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною, якщо ж вона призначена для видалення повітря – витяжною. Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням повітря – припливно-витяжна вентиляція.




1. Задание ’ 1 Рефинансирование ~ Погашение долга за счет выручки от вновь размещенных выпусков ценных бумаг
2. Остеон Компактное и губчатое вещество
3. ся в его основных принципах
4. Дискретная модель пространства-времени ограниченная предельной скоростью распространения сигналов с и неравенством В Гейзенберга с постоянной h
5. Природоемкость экономики России и других стран- некоторые статистические аспекты
6. Цитология эукариотических водорослей
7. Закон Украины о предприятиях от 27
8. Дмитрий Менделеев
9. 1 Основные понятия качества обслуживания 4
10. Тандем 2 57 Прыжок на отработку техники управления купо
11. Критике чистого разума Ответственный редактор академик Т
12. Расчет установившегося режима работы электрической системы
13. Виды и формы международноправовой ответственности
14. Вероника Тушнова
15. Тема- Система інтелектуальної власності
16. тема охолодження Cooler Mster Hyper 212 EVO RR212E16PKR1 3
17. по теме Вязание крючком
18. Ключевые компетенции новая парадигма результата современного образования
19. Настройка ОС Windows
20. Биологические часы