Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Обьєктноорієнтоване програмування Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка Напрям підг

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 2.11.2024

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

О.В.Сілагін

МЕТОДІЧНІ  ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з дисципліни

«Обьєктно-орієнтоване програмування»

Галузь знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»

Напрям підготовки  6.050101 –  Комп`ютерні науки

Освітньо-кваліфікаційний рівень- бакалавр

Вінниця ВНТУ 2011

ЗМІСТ

1 МЕТА І ЗАДАЧА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

2 ВИБІР ТЕМИ ПРОЕКТУ

3 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

4 ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

5 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ

5.1 Завдання

5.2 Анотація

5.3 Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів

5.4 Вступ

5.5 Аналіз предметної області

5.6 Обгрунтування методу розв’язання задач

5.7 Розробка технічного завдання

5.8 Аналіз та проектування програмної системи

5.9 Програмна реалізація проектуємої системи

5.10 Висновки

5.11 Список літератури

5.12 Бібліографічні дослідження

5.13 Лістинги програм

6 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

6.1 Загальні правила

6.2 Титульний Лист

6.3 Індивідуальне завдання

6.4 Зміст

6.5 Основна частина

6.7 Додатки

7 ГРАФІК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

8 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

9 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

10 ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ТЕМ ДЛЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

11 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

На сучасному етапі розвитку суспільства слід відмітити стрімкий прогрес у розвитку інформаційних технологій та використанні комп’ютерної техніки в різних галузях людської діяльності. Це в свою чергу призводить до автоматизації процесів контролю, розширення інформаційних та технологічних можливостей управління технологічними процесами. Тому, важливими залишаються рішення складних задач за допомогою сучасних методів штучного інтелекту.

Навчальним планом з дисципліни «Обьєктно-орієнтоване програмування» передбачається виконання курсового проекту, який сприятиме більш глибокому вивченню основних розділів курсу, придбанню практичних навичок з питань рішення складних задач за допомогою методів розподіленого штучного інтелекту.

Курсовий проект – є самостійним дослідженням студента, з питань розв’язування за допомогою комп’ютера конкретної задачі проектування програмної системи.

Основною метою курсового проекту є надання студенту можливості самостійного розв’язання задачі з використанням методів розподіленого штучного інтелекту, поглиблення ним власних знань у даній області, визначення здібностей самостійного розв’язання задач, які неможливо вирішити за допомогою стандартних технологій.

Основними задачами виконання курсового проекту є:

  •  систематизація і закріплення отриманих теоретичних знань і практичних умінь (отриманих по курсу лабораторних робіт) зі створення програмних продуктів, заснованих на використанні методів штучного інтелекту;
  •  поглиблення теоретичних знань у відповідності із заданою темою;
  •  надбання навичок самостійної роботи з науковою та довідковою літературою, Інтернет-джерелами, технічною документацією;
  •  розвиток логічного мислення та вміння обґрунтовувати доцільність практичних рекомендацій;
  •  розвиток творчої ініціативи, самостійності, відповідальності і організованості студентів;
  •  підготовка до підсумкової атестації;
  •  забезпечення більш ефективного контролю за успішністю студентів.

2. ВИБІР ТЕМИ ПРОЕКТУ

Відправною точкою курсового проектування є вибір студентом теми проекту. При цьому студент повинен врахувати свої особисті творчі схильності, а студент заочної форми навчання – місце роботи і професійну орієнтацію. Теми можуть визначатися і з урахуванням зацікавленості підприємств, де студенти працюють або проходили практику у робочому триместрі. Це надає курсовому проекту практичної значимості.

Виконання тем, що пов’язані з практичною роботою студента, вважається за перевагу проекту. З одного боку, це полегшує виконання проекту, оскільки розширяються можливості підтвердження теоретичних положень фактичним матеріалом конкретного підприємства або установи. З іншого боку, на основі конкретних даних студент має можливість зробити корисні висновки і сформулювати пропозиції щодо впровадження результатів проекту у виробництво.

Тема курсового проекту має вибиратися з тих розділів дисципліни, що є найважчими для розуміння. Розробка проектів з таких тем дозволяє студентам більш глибоко розібратися у важких проблемах курсу і ліквідувати пробіли знань з цих проблем.

Рішення щодо конкретної тематики курсового проектування приймається на другому тижні навчального триместру, після проведення вступної лекції, на якій дається огляд основних тем, що будуть вивчатися в межах дисципліни „ Обьєктно-орієнтоване програмування ”.

Студентам пропонується проаналізувати відомі їм проблеми і самостійно сформулювати задачу, яку важко формалізувати, з будь-якої предметної області. Студентам, які не зуміли самостійно вибрати задачу, тема курсового проекту видається викладачем.

Конкретна тематика курсових проектів повинна задовольняти такі основні вимоги:

·    відповідати задачам підготовки спеціалістів з інтелектуальних систем прийняття рішень;

·    враховувати напрямок і проблематику сучасних наукових знань в галузі штучного інтелекту;

·    залучати студентів до роботи над проблемами, які досліджують окремі викладачі і колектив кафедри у цілому;

·    враховувати різноманітність інтересів студентів в області теорії і практики штучного інтелекту, результати їх наукової роботи, потреби підприємств на яких вони працюють або планують працювати.

Отож, теми курсових проектів можуть визначатися таким чином:

1. Студент пропонує тему, що допоможе йому вирішити проблеми, які виникають в його практичній діяльності. 

2. Студент вибирає тему, яка відповідає його інтересам.

3. Викладач самостійно приймає рішення про тему проекту для даного студента.

Після вибору і узгодження теми курсового проектування, вона затверджується на засіданні кафедри інтелектуальних систем. Після цього студентом складається календарний план виконання проекту, в якому уточнюються терміни виконання його основних етапів. План полегшує контроль за ходом виконання проекту і допомагає студенту самостійно і планомірно здійснювати курсове проектування.

Таким чином:

  1.  Студент має право замість виконання КП за запропонованою кафедрою тематикою на пропозицію власної теми з належним обґрунтуванням доцільності її розробки і можливості виконання.  В останньому випадку студент заздалегідь звертається з відповідною мотивованою заявою на ім’я завідувача кафедри.
  2.  КП – самостійна (індивідуальна) робота студента. Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків та якість оформлення несе студент – автор проекту.
  3.  Студент зобов’язаний розробляти матеріали проекту використовуючи сучасні досягнення науки і техніки, реалізуючи свої творчі задуми.
  4.  Згідно з затвердженим графіком студент зобов’язаний своєчасно подавати керівникові результати роботи над курсовим проектом.

3. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Вміст курсового проекту визначається завданням, яке узгоджується викладачем з кожним зі студентів. Завдання видається не пізніше 10 днів з початку триместру. За своїм змістом пояснювальна записка (ПЗ) до курсового проекту повинна відповідати виданому індивідуальному завданню на курсове проектування.

Курсове проектування включає декілька послідовних етапів, які, в загальному випадку, пов’язані зі:

  1.  змістовною постановкою задачі;
  2.  розробкою технічного завдання;
  3.   вибором форми подання задачі, визначенням методів рішення задачі, визначення  предмета дослідження з обраної області;
  4.  дослідження функціонування системи та її програмна реалізація;
  5.  проведенням досліджень щодо роботи створеної програми та формулюванням обґрунтованих висновків щодо отриманих в роботі результатів.

Кожен етап має знайти своє відображення в пояснювальній записці, що містить вихідні та розрахунково-пояснювальні матеріали, які пов’язані з виконанням курсового проекту.

Текст пояснювальної записки повинен бути набраний на комп’ютері та роздрукований на принтері. Пояснювальна записка та графічна частина виконується згідно з вимогами ЄСКД та ЄСПД. Теоретичні положення висвітлюються на конкретних прикладах. Орієнтовний порядок подання обов’язкових складових частин ПЗ і їх обсяг наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 – Орієнтований порядок подання матеріалу у КП

Складова частина

Обсяг, стор.

1  Титульний лист.

2  Завдання на курсове проектування.

1

3  Анотація.

1

4  Зміст.

1

5  Перелік скорочень.

1

6  Вступ.

1-2

7  Аналіз предметної області. Постановка задачі дослідження з обраної області.

4-8

8     Обґрунтування методу розв’язання задачі.

2-3

9     Розробка технічного завдання.

3-4

10   Аналіз та проектування програмної системи

7-10

11  Програмна реалізація спроектованої системи.

3-7

12  Аналіз результатів іспитів програми

1-2

Продовження таблиці 1

13  Висновки

1-2

14  Заключення

1-2

15  Список літератури

1-2

    Додатки

16  Бібліографічні дослідження

1-2

17  Лістинг програми

1-2

До наведеного переліку можуть вводитися і інші частини за узгодженням виконавця і керівника проекту.

Обсяг КП (без додатків) повинен складати 30-50 сторінок машинописного тексту на аркушах формату А4 (210 х 297 мм).

Графічна частина курсового проекту, в загальному випадку, повинна складатися з трьох листів формату А2 і виконуватися у вигляді плакатів:

  1.  структурна схема, математична модель, часові діаграми процесів предмета дослідження;

діаграма класів, об’єктів процесів і т.д. в концепції UML;

побудова структурних схем програмної реалізації функціонування системи з обраної предметної області, блок-схема алгоритмів окремих модулів, екранних форм.

В цілому при виконанні курсового проекту необхідно виконати такі основні дії.

  1.  Вибрати тему проекту і обґрунтувати свій вибір.
  2.  Підібрати і скласти бібліографію, вивчити підібрану літературу.
  3.  Скласти план роботи.
  4.  Написати і оформити курсовий проект.
  5.  Здати курсовий проект на перевірку і виправити зауваження.
  6.  Захистити проект.

4. ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Після вибору теми студент повинен самостійно скласти список літератури. Якісно підібрана бібліографія і ретельне вивчення літературних джерел є гарантом успішної роботи над темою.

Студент повинен вивчити:

  1.  Літературу, яка рекомендована кафедрою у робочій програмі даного курсу.
  2.  Бібліографічні каталоги, тематичні бібліографії.

Бібліографічні каталоги діляться на систематичні, предметні і алфавітні. Рекомендується більше користуватися систематичними каталогами, де картки (з назвами книг) розміщені по галузях знань.

  1.  Покажчики статей та матеріалів, опублікованих у періодичних виданнях за рік, в останньому номері того або іншого журналу.
  2.  Інформацію з реферативних журналів та експрес-інформації.
  3.  Інформацію з ресурсів Інтернет.

Складання бібліографії, забезпечує знайомство студентів з новими джерелами інформації, спеціальними виданнями, довідниками, надає їм навички роботи з інформацією, навички наукової роботи, забезпечує поповнення списків рекомендованої для вивчення з курсу літератури новими інформаційними джерелами.

Результати бібліографічних досліджень використовуються в розділі „Список літератури”, а також наводяться у спеціальному додатку „Бібліографічні дослідження”, де надається перелік основних досліджених при пошуку інформації літературних джерел і стисла анотація літературних джерел, використаних при курсовому проектуванні, яка містить:

  •  назву інформаційного джерела;
  •  перелік основних питань, які розглядаються у джерелі;
  •  для джерел використаних при розробці проекту: розділи проекту, в яких використана отримана з джерел інформація і результати використання цієї інформації.

За результатами підбору і вивчення літератури допускається уточнення теми курсового проектування.

5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ

5.1 Завдання

Завдання на курсовий проект складається з таких основних розділів: дисципліна, ПІП студента, група, тема курсового проекту, термін здачі КП, вихідні дані до проекту, зміст пояснювальної записки, перелік графічного матеріалу, термін здачі проекту.

Особливістю заповнення пункту „Вихідні дані” є те, що в ньому повинні бути приведені найбільш загальні вимоги до роботи, яка має бути виконана.

5.2 Анотація

Анотація є першим після змісту розділом курсового проекту. Вона має бути стислою, інформативною і містити основні відомості, які характеризують виконану роботу: яка задача розв’язана в проекті, якими методами, які нові рішення використані при її розв’язанні, які результати дало тестування здійсненої розробки, де можуть бути застосовані результати курсового проектування.

5.3 Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів

Якщо в КП використовується специфічна термінологія, використовуються мало поширені скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщується перед вступом. Перелік виконується у дві колонки. Ліва колонка містить розташовані у алфавітному порядку скорочення, а правий – їх детальну розшифровку.

Якщо у тексті пояснювальної записки спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менш як три рази, перелік не складають. В цьому випадку розшифровку абревіатури наводять безпосередньо в тексті при першому посиланні.

5.4 Вступ

Вступ містить перш за все обґрунтування актуальності теми курсового проекту і його основні характеристики: проблему, об’єкт, предмет, мету, задачі.

Актуальність та доцільність проектування обґрунтовується в кількох реченнях. Спочатку вказується на існування проблеми, яка залишається нерозв’язаною. В цьому випадку повинно бути розкриття суперечності у суспільстві яка потребує свого вирішення. Потім, шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язками, дається відповідь на запитання, чому дану проблему необхідно розв’язувати з використанням методів штучного інтелекту.

Далі описується об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення теми дослідження.

Після цього в межах об’єкта виділяється та його частина, яка є безпосередньо предметом дослідження. Саме на нього спрямовані основні зусилля проекту, оскільки предмет визначає тему курсового проекту, визначену на його титульній сторінці. В цьому випадку пояснюється як розглядається об’єкт, які нові відношення, властивості, аспекти, функції розкриває виконання проекту.

Мета проекту вказує на те, який результат сподівається отримати автор. Задачі ж уточнюють, що конкретно необхідно зробити, щоб отримати бажаний результат. Також бажано розкрити як саме методи штучного інтелекту допомагають у досягненні поставленої мети.

У вступі розкривається стисла інформація про задум дослідження. Тут не бажано надавати багато посилань на літературу, цитат. Обсяг вступу має обмежуватися одною – двома сторінками.

5.5 Аналіз предметної області

В даному розділі, з використанням певної у бібліографічному пошуку літератури, здійснюється аналіз особливостей поставленої задачі з точки зору вимог до її розв’язання, на основі якого формулюються детальні вимоги до:

  •  вхідних та вихідних даних;
  •  форми подання задачі;
  •  методів розв’язання задачі;
  •  інструментальних засобів розв’язання задачі.

Обґрунтовується можливість (або неможливість) розв’язання даної задачі традиційними методами. Наводиться аналіз переваг та недоліків використання для розв’язання даної задачі методів штучного інтелекту порівнюючи з традиційними.

Кожне рішення, прийняте при аналізі проблемної області має бути ретельно обґрунтовано і підтверджено посиланнями на відповідні літературні джерела.

При аналізі предметної області особливу увагу слід приділити меті та можливим способам і послідовностям рішення задачі дослідження, особливостям та характеристикам функціонування об’єкту дослідження, побудові структурної схеми функціонування програмного засобу з рішенням поставлених задач, створенню часових діаграм дослідних процесів.

За результатами виконання аналізу предметної області повинні бути зроблені висновки, достатні для розробки детального технічного завдання на виконання курсового проекту.

5.6 Обґрунтування методу розв’язання задачі

По даному пункту необхідно виконати варіантний аналіз розв’язання задачі і довести ефективність використання обґрунтованого в аналізі предметної області методу. Наприклад:

  •  здійснюється порівняння ефективності використання для розв’язування заданої задачі алгоритму або математичного методу, наприклад, методу спроб та помилок, статистичних методів прийняття рішення (Байєса або Вальда), використання евристичних функцій оцінювання, тощо;
  •  обґрунтовується доцільність використання для розв’язування запропонованої у завданні задачі певної моделі або критерію.

5.7 Розробка технічного завдання

На основі проведеного пошуку літератури, аналізу предметної області та варіантного аналізу методу розв’язання задачі розробляється детальне технічне завдання, яке є вихідним документом для розробки програмного продукту в межах курсового проектування.

ТЗ, як правило, складається із таких розділів:

а) назва і галузь застосування;

б) підстава для розробки;

в) мета та призначення;

г) технічні вимоги:

  1.  вимоги до функціональних характеристик;
  2.  вимоги до програмного забезпечення;
  3.  вимоги до інформаційного забезпечення;
  4.  вимоги до технічного забезпечення;
  5.  вимоги до надійності;

д) стадії і етапи розробки;

е) порядок контролю і приймання.

ТЗ затверджується на кафедрі і в разі, якщо курсовий проект виконується на замовлення,  узгоджується в організації – замовнику.

        5.8 Аналіз та проектування програмної системи

Цей розділ вважається одним з найголовніших в проекті. Саме тут виявляється відповідність результатів проектування системи технічному завданню. В даному розділі вибирається та конкретизується модель функціонування системи, формулюється система обмежень і критерії оптимізації та прийняття рішень.

Аналіз та проектування бажано здійснювати в концепції мови UML. Здійснюється декомпозиція системи на деякі складові, що можуть бути реалізовані як класи та об’єкти з урахуванням наслідування та ієрархії. Визначаються межі розглядаємої задачі по значеннях параметрів. Проводиться детальний опис класів за схемою:

Ім.’я:

Відповідальність:

Операції:

Атрибути:

Розробляються діаграми взаємодії класів, діаграми станів та переходів і т.д.

Тут також розробляються алгоритми функціонування окремих модулі, приводяться граф-схеми.

Робиться висновок щодо відповідності отриманих результатів завданню на курсове проектування. Доцільно подавати результати досліджень у вигляді таблиць або графіків.

Даний розділ має містити критично смислову, перероблену інформацію про отримані результати. В цьому випадку, по-перше, необхідно виділити головний, основний результат. Можливо це один графік, одна формула, одне значення параметра.

Тому по-перше, студент повинен показати цінність отриманої інформації, наскільки стійкі отримані результати до зміни умов зовнішніх факторів на побудовану систему, чітко визначте параметри будь-яких впливів, які можуть суттєво впливати на результат досліджень.

По-друге, студент повинен порівняти отримані результати з тими, що очікувалися внаслідок теоретичних досліджень. Необхідно також пояснити розбіжності, якщо вони будуть виявлені.

По-третє, важливо звернути увагу на результати, що є супутні основним. Наприклад, з’ясуйте вплив значень параметрів системи на досягнення оптимальних результатів. Які параметри може бути найбільш впливовими та за яких умов?

У випадках, якщо результати не відповідають технічному завданню, необхідно з’ясувати, чому саме отримано негативний результат. Не варто підганяти невдалі результати під наперед продумані схеми.

Робота студента повинна бути спрямована на отримання нових знань. Серед питань, на які треба відповісти у даному розділі, можна виділити , наприклад, такі:

  •  Чи відповідають отримані результати очікуваним?
  •  Чому отримані саме такі результати?
  •  В чому причина переваг (недоліків) спроектованої системи?
  •  Які результати тестування на Вашу думку є найбільш цікавими і як можна їх пояснити?

Необхідно також проаналізувати відповідність або невідповідність власних даних результатам відомих інших досліджень.

         5.9 Програмна реалізація проектуємої системи

Цей розділ як правило починається з опису середовища розробки, де створюється програма, проектування та створення екранних форм модулів, компонентів, класів, об’єктів. Приводяться детальні алгоритми функціонування блоків, уточнюються принципи взаємодії компонентів, програмуються інтерфейси.

В деяких випадках доцільно навести стислий опис реалізації одного з головних модулів програми розв’язання задачі, яка базується на методах розподіленого штучного інтелекту, детальний опис основних блоків розробленого алгоритму з вказуванням вхідних і вихідних параметрів описуваного блока, який є головним для задачі, що розв’язується.

Ілюстративно можуть приводитьсь деякі фрагменти програм. Лістинги програм з коментарями, як правило, виносяться в додатки.

5.10  Висновки

У висновках містяться підсумки роботи, вказується практична значимість та можливість впровадження результатів роботи і перспективи подальших досліджень з даної тематики. Висновки мають бути стислими і вагомими.

На відміну від анотації, де відмічається цінність і можливість застосування зробленого в проекті, у висновках слід відмітити сутність зробленого. Зверніть увагу: зміст показує чим займалися при проектуванні, анотація – що саме зроблено і цінність роботи, а висновки перераховують, що встановлено під час проектування. Тому ці розділи не повторюють, а доповнюють один іншого, полегшуючи читачу орієнтування в пошуку потрібної інформації і оцінки роботи.

У висновках також слід відобразити ступінь перспективності проведеного дослідження, підкреслити цінність вибраної задачі. Тут необхідно навести власну оцінку роботі і сформулювати судження про доцільність або недоцільність проведення подальших робіт у даному напрямку, достатньо аргументувавши свою думку. Висвітлити, що нового і корисного може дати розвиток даної теми.

На основі проведених досліджень результатів роботи програм, які розроблені, слід навести обґрунтовані висновки щодо переваг та недоліків застосування методів штучного інтелекту при розв’язані задачі, яку було запропоновано для курсового проектування. У висновках обов’язково повинні бути відображені:

основні переваги програми, яку розроблено;

основні недоліки програми, яку розроблено; причини, що їх зумовили та можливі шляхи їх подолання;

галузь використання програми, яку розроблено;

можливості подальшого розвитку досліджень з тематики подальшого дипломного проектування.

 5.11 Список літератури

Список літератури розташовують наприкінці роботи як важливе її доповнення. Його можна порівняти з кореневою системою, на яку опирається курсовий проект.

Обсяг і якість використаної літератури показує, наскільки автор володіє основною, необхідною і сучасною інформацією. Після перегляду анотації і висновків, як правило знайомляться зі списком літератури, що одразу показує, яке місце займає робота в інформаційному потоці.
Можна отримати гарні результати, витративши безліч часу, і не знати, що ці результати вже давно застаріли.

Використану літературу розміщують в порядку посилання на неї в тексті. До списку включаються усі використані автором проекту літературні джерела незалежно від того, де вони опубліковані (в окремому виданні, збірнику, журналі і т.ін.), на які є посилання у тексті курсового проекту. Літературні джерела, які використовувалися при проектуванні, але на які відсутні посилання у тексті пояснювальної записки, наводяться у додатку “Бібліографічні дослідження”.

У списку застосовується загальна нумерація літературних джерел.

При оформленні вихідних даних джерела вказуються прізвище та по-батькові автора, назва роботи, місце і рік видання, загальна кількість сторінок.

Приклад оформлення списку літератури наведено у додатку.

5.12 Бібліографічні дослідження

Даний розділ містить стислі анотації  сучасних літературних джерел, які були виявлені під час курсового проектування, та основні реквізити, необхідні для їх пошуку. Тут також розміщуються анотації літературних джерел, матеріали яких були використані при проектуванні, але посилання на які відсутні у тексті пояснювальної записки.  В анотаціях таких джерел робиться наголос саме на ті основні ідеї, які були запозичені з них у курсовому проекті.

Список анотацій бібліографічних досліджень наводиться в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв витворів (при відсутності прізвища автора).

Приклад оформлення анотації бібліографічного дослідження  наведено у додатку.

         5.13 Лістінги програми

Останній з додатків містить лістинги основних програмних модулів, що реалізують розроблену систему штучного інтелекту. Лістинги повинні мати коментарі, бути структуровані згідно із задачами, які розв’язує відповідний програмний модуль.

6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

6.1 Загальні правила

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять інформацію подану в основному технічною мовою та графічну інформацію у вигляді ілюстрацій, і оформляється відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 2.105-95. На кожній сторінці ПЗ, незалежно від її орієнтації, повинна бути рамка робочого поля, яку виконують  суцільною  товстою  лінією,  відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших - 5 мм.

Пояснювальну записку друкують на принтері на одній стороні  аркушів білого паперу формату А4, через  1,5 інтервалу напівжирним рядком чорного кольору, шрифтом Times New Roman, розміром не менше 2,5 мм (Word –№14).

Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем, графічними редакторами.

  Кожен аркуш дипломного проекту повинен мати основний напис і  додаткові графи до нього, за винятком титульного листа, індивідуального завдання та окремих додатків. Згідно із міждержавним стандартом ГОСТ 2.104-68 для пояснювальної записки курсового проекту використовуються такі форми основного напису:

     - форма 2  (40 х 185 мм) - для першого аркушу текстового  документа (зміст дипломного проекту);

     - форма 2а (15 х 185 мм) - для наступних аркушів ПЗ.

    Порядок заповнення граф основного напису наведено у додатку.

Текст повинен відступати від рамки робочого поля: зліва і справа – не менше 3 мм; зверху і знизу – не менше 10 мм; абзац – 15-17 мм  або дорівнювати п'яти знакам.

Скорочення слів мають відповідати чинним стандартам. Помилки виправляють зафарбовуванням білим коректором і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Назви розділів записують у вигляді заголовків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викладеного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 1 інтервал, між текстом і заголовком 1 інтервал, між заголовками – 1 інтервал.

Не  дозволяється  залишати  заголовок  без  тексту  на  попередній сторінці.

 6.2 Титульний лист

Титульний лист є обкладинкою ПЗ і до загальної кількість аркушів змісту не включається. Він містить рамку робочого поля і оформляється відповідно до додатка А. На титульному листі обов’язково повинен бути децимальний номер, який утворюється за допомогою додатка В.

 6.3 Індивідуальне завдання

Індивідуальне завдання  на курсовий проект друкується на спеціальному бланку (додаток Б), розміщується за титульним листом і до загальної кількості аркушів не входить.

 В завданні формулюють тему проекту, вихідні дані до проекту, перелік питань, що належить розробити, перелік графічного матеріалу, який необхідно представити в результаті  розробки, календарний план роботи по етапах проектування.

  Вихідні дані до проекту містять інформацію найбільш загального характеру про задачу проектування, достатню до здійснення аналізу предметної області.

6.4 Зміст

Зміст є першим аркушем ПЗ, на якому виконують основний напис за формою 2 (40 х 185 мм).

Нумерацію на даній і  наступних сторінках проставляють в основному написі. Нумерація сторінок повинна бути наскрізна.

До змісту включають всі заголовки, які є в документі і додатки. Формулювання заголовків мають точно відповідати змісту проекту, бути коротким, чіткими, послідовно і точно відображати його внутрішню логіку. Приклад оформлення змісту наведено у додатку.

6.5 Основна частина

Робота повинна бути написана логічно послідовно, літературною мовою. Не слід вживати: складних речень; дуже коротких фраз, які погано між собою пов’язані; речень, що допускають подвійний зміст і т.п.

Не рекомендується вести викладення від першої особи однини: «я спостерігав», «я вважаю», «на мій погляд» і т.п. Коректніше використовувати займенник «ми», але бажано обійтись і без нього. Допускаються обороти зі збереженням першої особи множини, в яких виключається «ми», тобто фрази будуються з використанням слів «спостерігаємо», «встановлюємо», «маємо». Можна використати вираз: «на наш погляд», «на нашу думку», однак бажаніше писати «на думку автора» (курсового проекту) або висловлювати ту ж думку таким чином: «вивчення судової практики свідчить про те, що...», «на основі виконаного аналізу можна стверджувати ...», «проведені дослідження підтвердили...» і т.п.

В курсовому проекті необхідно дотримуватись єдиного стилю викладення, забезпечити орфографічну, синтаксичну і стилістичну грамотність у відповідності з нормами мови викладення матеріалу. Також нагадаємо про необхідність однозначного трактування ключових для даної роботи понять.

Не потрібно перевищувати встановлений обсяг роботи (50 друкованих сторінок).

Текст друкується з абзацами. Заголовки і підзаголовки відділяються від основного тексту зверху і знизу пустим рядком і друкуються великими буквами.

Сторінки курсового проекту повинні бути пронумеровані. Нумерація починається з титульного листа. Кожен розділ роботи прийнято починати з нової сторінки.

          6.6 Додатки

Додатки зазвичай оформляються на окремих листках, причому кожен з них повинен мати свій тематичний заголовок і в правому верхньому кутку напис: “Додаток 1”, “Додаток 2” і т.д.

В додатки зазвичай відносять результати дослідження роботи, для наочності представлені в таблиці, графіки, діаграми і т.д. До таблиць, рисунків треба зробити короткі, зрозумілі пояснення, розшифровку скорочень і позначень. Всі ілюстрації треба виконувати акуратно.

Факти, цифри, цитати повинні бути добре вивірені за першоджерелами, мати зноски (з вказуванням номера джерела за списком літератури і сторінки).

Наприклад: ”…річне зниження очікується на рівні 8%. [5, с.71]”

Слід дотримуватися одноманітності в використанні не тільки термінів, але й умовних позначень, скорочень слів, мір ваги і довжини. Інші скорочення не допускаються.

7. ГРАФІК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Загальний графік виконання курсового проекту передбачає роботу над проектом протягом 12 тижнів (з 5-го по 16-й) 12 триместру і містить такі основні етапи, наведені у таблиці 2:

        Таблиця 2 – Загальний графік виконання курсового проекту

Складова частина

Тиждень

1  Вибір і обґрунтування теми курсового проекту

1

2  Бібліографічні дослідження

2

3  Розробка завдання на курсове проектування

3

4  Аналіз предметної області

4-5

5  Обґрунтування методу розв’язання задачі

5-6

6  Розробка технічного завдання

6

7  Аналіз та проектування програмної системи

6-9

8  Програмна реалізація спроектованої системи.

9-10

9  Аналіз результатів іспитів програми

10

10  Оформлення курсового проекту

11

11  Здача пояснювальної записки на перевірку

12

12  Корегування записки згідно з зауваженням керівника

13

13  Захист курсового проекту

13

Конкретний графік виконання проекту уточнюється студентом після отримання ним завдання на проектування і проведення бібліографічних досліджень, і затверджується керівником проекту не пізніше початку четвертого тижня триместру.

  1.  ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Готовність до захисту курсового проекту визначає керівник по результатах попередньої перевірки якості пояснювальної записки та дієздатності програми. Записка повинна бути здана керівнику на перевірку не менше як за п’ять днів до визначеного терміну захисту роботи. Якщо робота виконана в повному обсязі і не має принципових помилок, керівник допускає студента до захисту. В іншому випадку робота повертається студенту на доопрацювання. Після позитивного висновку про готовність курсової роботи студент повинен захистити її перед комісією у складі двох викладачів, які призначені кафедрою.  

Захист виявляє, наскільки серйозно і вдумливо працював студент над літературою, як виконував і засвоїв тему.

Захист курсової роботи може проходити в різних формах:

а) в формі бесіди між студентом і викладачем;

б) публічний захист, при цьому студенти можуть бути об’єднані в групи за схожою тематикою. Роботи написані на фактичному матеріалі, що містять практичні рекомендації, можуть бути захищені в присутності представника підприємства.

В тому і іншому випадках, автор роботи виступає з короткою доповіддю (5-7 хв.): освітлює стан проблеми, хід і результати дослідницької роботи, висновки і пропозиції, перспективи дослідження. Після цього доповідач відповідає на питання слухачів. В ході захисту мета студента – показати поглиблене розуміння питань теми, добре володіння матеріалом  з теми.

Захист курсового проекту носить перш за все не формальний, а творчий характер, включає елементи дискусії; проводиться в обстановці доброзичливості і взаємної поваги.

За результатами захисту за курсовий проект виставляється дифференційована оцінка в залікову книжку студента.

  1.  КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Однакові (стандартні) вимоги до студентів дають можливість викладачу бути більш об’єктивним. Перш за все бажано дотримуватися рекомендацій, викладених в даних методичних вказівках. Так, можуть бути відступи (в кращу сторону), але радимо зберігати структуру роботи для полегшення її розуміння.

Викладача цікавлять відповіді на такі питання:

  1.  Чи достатньо обґрунтована постановка досліджень?
  2.  Наскільки актуальна тема?
  3.  Чи є новизна?
  4.  В чому оригінальність виконаної роботи?
  5.  Чи досягнута мета, чи робота не завершена?
  6.  Яка достовірність отриманих результатів?
  7.  Який особистий вклад автора?
  8.  Чи добре оформлена робота?

Критерії оцінювання знань студентів за 5 -ти бальною системою

Оцінка

Бали

Критерії

3-

65 Б 68

Студент володіє більше 2/3 обсягу програмного матеріалу на початковому рівні, значну частину матеріалу викладає без роздуму, за фактом.

3

68 Б 71

Студент володіє матеріалом більше 2/3 обсягу за програмою, здатний за допомогою викладача логічно відтворити значну його частину.

3+

71 Б 75

Студент може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущенні помилки.    

4-

75 Б 80

Студент володіє програмним матеріалом в повному обсязі, здатний застосовувати вивчений матеріал для рішення стандартних задач, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних тверджень.

4

80 Б 85

Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосувати її на практиці, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом викладача.   

4+

85 Б 91

Студент самостійно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці; вільно розв’язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущенні помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу.

5-

91 Б 94

Студент виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив викладач.

5

94 Б 97

Студент вільно висловлює власні думки і відчуття, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях.   

5+

97 Б 100

Студент виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдаровання і нахили, вміє самостійно здобувати знання, вільно розв’язує задачі в нестандартних ситуаціях.

  1.   ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ТЕМ ДЛЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
  2.  Система управління роботою банкомата.
  3.  Система управління запасами продовольчого магазину.
  4.  Система продажу товарів через Інтернет.
  5.  Система резервування та продажу квитків.
  6.  Система календарного планування будівельніх проектів.
  7.  Система управління мікрокліматом у теплиці.
  8.  Система оцінки якості растрових зображень.
  9.  Система діагностики та оцінки стану здоров*я пацієнта.
  10.  Система оцінки сільскогосподарських стратегій в регіоні.
  11.  Система оцінки інвестиційних стратегій фінансової установи.

  1.  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. - М.: Советское радио, 1974.
  2.  Арбиб М. Метафорический мозг. - М.: Мир, 1976.
  3.  Васильев В.И. Распознающие системы. Справочник. - Киев,: Наукова думка, 1983.
  4.  Гарднер М. Математические досуги: Пер. с англ. - М.: Мир, 1972.
  5.  Гарднер М. Математические новеллы: Пер. с англ. - М.: Мир, 1974.
  6.  Гнездилова Г.Г. Персональный компьютер в играх и задачах. - М.: Финансы и статистика, 1988.
  7.  Горбань А.Н., Россиев Д.А.  Нейронные сети на персональном компьютере. -Новосибирск,: Наука, 1996.
  8.   Доморяд А.П. Математические игры и развлечения, 1961.
  9.   Дюбуа Д., Прад А. Теория возможностей. Приложения к представлению знаний в информатике. - М.: Радио и связь, 1990.
  10.   Заде Л. Понятие о лингвистической переменной и его применение к принятию решений. - М.: Мир, 1976.
  11.   Интеллектуализация ЭВМ - // Уч. пос. Перспективы развития вычислительной техники в 11 кн. Кн. 2. - М.: Высшая школа, 1989.
  12.   Искусственный интеллект. Применение в интегрированных производственных системах. Под ред. Э.Кьюсиака. - М.: Машиностроение, 1991.
  13.   Искусственный интеллект. Справочник в 3-х томах. - М.: Радио и связь, 1990.
  14.   Кандрашина Е.Ю., Литвинцева А.В., Поспелов Д.А. Представление знаний о времени и пространстве в интеллектуальных системах. - М.: Наука, 1989.
  15.   Касаткин В.И. Алгоритмы и игры. - К.: Техніка, 1984.
  16.   Ковальски Р. Логика в решении проблем. - М.: Наука, 1990.
  17.   Куссуль Э.М. Ассоциативные нейроподобные структуры. - Киев,: Наукова думка, 1990.
  18.   Левин Р., Дранг Д., Эдельсон Б. Практическое введение в технологию искусственного интеллекта и экспертных систем с иллюстрациями на Бейсике. - М.: Финансы и статистика, 1990.
  19.   Логический подход к искусственному интеллекту. - М.: Мир, 1990.
  20.   Лорьер Ж.-Л. Системы искусственного интеллекта: Пер.с фр. - М.: Радио и связь, 1991.
  21.   Любарский Ю.Я.  Интеллектуальные информационные системы. - М.: Наука, 1990.
  22.   Малышев Н.Г., Берштейн Л.С., Боженюк А.В.  Нечеткие модели для экспертных систем в САПР. - М.: Энергоатомиздат, 1991.
  23.   Марселлус Д. Программирование экспертных систем на Турбо-Прологе. - М.: Финансы и статистика, 1994.
  24.   Мелихов А.Н., Бернштейн Л.С., Коровин С.Я. Ситуационные советующие системы с нечеткой логикой. - М.: Наука, 1990.
  25.   Нейроинформатика / А.Н.Горбань и др. - Новосибирск, Наука, 1998.
  26.   Нейрокомпьютеры и интеллектуальные роботы. Под ред. Н.М.Амосова. - Киев,: Наукова думка, 1991.
  27.   Нечеткие множества и теория возможностей. Под ред. Р.Ягера. - М.: Радио и связь, 1986
  28.   Нильсон.Н. Принципы искусственного интеллекта: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1985.
  29.   Обработка знаний. - М: Мир, 1990.
  30.   Обработка нечеткой информации в системах принятия решений.- М.: Радио и связь, 1989.
  31.   Попов Э.В. Экспертные системы. – М.: Наука, 1987.
  32.   Попов Э.В. Общение с ЭВМ на естественном языке. – М.: Наука, 1986.
  33.   Поспелов Д.А. Моделирование рассуждений. - М.: Радио и связь, 1989.
  34.   Построение экспертных систем. Под ред. Ф.Хейес-Рота, Д.Уотермена, Д.Лената. - М.: Мир, 1987.
  35.   Представление и использование знаний. - М: Мир, 1989.
  36.   Приобретение знаний. - М: Мир, 1990.
  37.   Реальность и прогнозы искусственного интеллекта. -М.: Мир, 1987.
  38.   Рубашкин В.Ш. Представление и анализ смысла в интеллектуальных информационных системах. - М.: Наука, 1989.
  39.   Системы управления базами данных и знаний. Справочное издание под ред. А.Н.Наумова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
  40.   Слейгл Дж. Искусственный интеллект: Пер. с англ. - М.: Мир, 1979.
  41.   Сойер Б., Фостер Д.Л. Программирование экспертных систем на Паскале. - М.: Финансы и статистика, 1990.
  42.   Таунсенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ. - М.: Финансы и статистика, 1990.
  43.   Техническая имитация интеллекта. - // В уч. пос., Робототехника и гибкие автоматизированные производства в 9 кн. Кн. 6. - М.: Высшая школа, 1986.
  44.   Уинстон П. Искусственный интеллект. М.: Мир, 1980.
  45.   Уоссермен Ф. Нейрокомпьютерная техника : Теория и практика.М.: Мир. 1992.
  46.   Уотерман Д. Руководство по экспертным системам. - М.: Мир, 1989.
  47.   Хант Э. Искусственный интеллект: Пре. с англ. - М.: Мир, 1978.
  48.   Хоггер К. Введение в логическое программирование. М.: Мир, 1988.
  49.   Хювенен Э., Сеппянен Й. Мир Лиспа. В 2-х томах. - М.: Мир, 1990.
  50.   Шенк Р. Обработка концептуальной информации. - М.: Энергия,  1980.
  51.   Экспертные системы. Принципы работы и примеры. Под ред. Р.Форсайта.- М.: Радио и связь, 1987.
  52.   Элти Дж., Кумбс М.  Экспертные системы. Концепции и примеры. -  М.: Финансы и статистика, 1987.

PAGE  19




1. Полагая что приближенное решение задачи 1 в момент известно и вычислив коэффициенты ; и по пра
2. Тема- Зимові звичаї рідного краюМета- збагачувати уявлення школярів про обряди та звичаї українського наро
3. Лабораторная работа 6 Цель работы- освоение программирования задач требующих циклической обработки
4. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ НЕКРЕДИТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА
5. Инфологическое моделирование базы данных
6. Вариант 10 Выполнила- ст.
7. Лабораторная работа 3 Тема- Тонкая и толстая кишка.html
8. Валеология - перспективное научно-педагогическое направление XXI века
9. атактом; брабочим циклом;
10. Проанализировать динамику рождаемости населения России Г
11. алгоритм открытия динамика развития научного знания методы исследовательской деятельности
12. 280010.000 СБ Сборочный чертеж А1
13. Курсовая работа- Контроль за поведением трещин в стенах
14. модульконтролю з навчальної дисципліни АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ДЕННА ФОРМА НАВЧА
15. Измерение коэффициента самодиффузии методом Хана с постоянным градиентом магнитного поля
16. Правда при объединении их в одну процедуру как это сделано в законодательстве многих зарубежных государст
17. Прием и обработка сигналов.html
18. Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою.html
19. Воспитание младшего школьника как часть педагогического процесса
20. Институт президентства в субъектах Российской Федерации