У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

з курсу для студентів спеціальності Соціологія спеціалізації Політична соціологія

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 25.12.2024

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

В С. Нікулін

ТЕОРІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛІТ

Навчально-методичний комплекс з курсу

для студентів спеціальності «Соціологія»,

спеціалізації «Політична соціологія»

Харків   

2008

УДК 316.344.42

ББК 60.54

Н 65

Рекомендовано Вченою радою соціологічного факультету

як навчально–методичний посібник для студентів

(Протокол №  9 від 25.09. 2008  року)

Рецензенти:

Л. М. Хижняк, доктор соціологічних наук, професор кафедри прикладної соціології 

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;

О. А. Марущенко, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії, соціології та медичної соціології Харківського національного медичного університету.

          Нікулін В. С.

Н 65   Теорія та дослідження еліт: Навчально-методичний комплекс. –             

          Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – 30 с.

Навчальний курс «Теорія та дослідження еліт» розраховано на студентів спеціалізації «Політична соціологія» 3 року навчання. Метою курсу є оволодіння студентами знанням про теоретико–методологічні підходи до вивчення еліт, про систему категорій, що описують різні аспекти функціонування та розвитку еліт у сучасному суспільстві, про основні тенденції розвитку еліт в українському суспільстві,  а також формування навичок емпіричних досліджень еліт.

УДК 316.344.42

ББК 60.54

© Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна, 2008

                                © Нікулін В. С., 2008



ЗМІСТ

[1] Розділ 1. Мета та завдання курсу

[2] Розділ 2. Форми роботи та їх оцінювання

[3] Розділ 3. Робоча програма курсу

[4] 3.1. Тематичний план курсу

[5] 3.2. Навчальна програма курсу

[6] Розділ 4. Програмні питання до заліку з курсу

[7] Розділ 5. Література до курсу

[8] Додаток


Розділ 1. Мета та завдання курсу

Дослідження еліт посідає одне з головних місць серед проблем сучасної соціології політики.  Проблема еліт безпосередньо пов'язана з центральною категорією політичних відносин – поняттям влади, її характером, якістю,  структуруванням у конкретному суспільстві. Від якості, структури, діяльності еліт значною мірою залежить розвиток суспільства. Зокрема, політичний розвиток пострадянських країн багато в чому обумовлюється специфікою функціонування та розвитку національних еліт. Головним чином, це пов'язано зі зростанням у трансформаційний період ролі елітних груп на тлі слабкості соціальних інститутів, що перетворюються, в умовах інституціональних дефіцитів. З огляду на це вивчення теорії еліт і практики їхнього функціонування та розвитку як у стабільних демократичних суспільствах, так і в суспільствах, що трансформуються, має посідати одне з центральних місць у програмі підготовки фахівців з політичної соціології в сучасній Україні.

Навчальний курс «Теорія та дослідження еліт» розраховано на студентів спеціалізації «Політична соціологія» 3 року навчання. Передбачається, що студенти, які починають вивчати даний курс, уже мають певний рівень підготовки за курсами історії соціологічної думки, сучасними соціологічними теоріями, політології, теорії та методології соціально–політичних досліджень.

Метою курсу є оволодіння студентами знанням про теоретико–методологічні підходи до вивчення еліт, про систему категорій, що описують різні аспекти функціонування та розвитку еліт у сучасному суспільстві, про основні тенденції розвитку еліт в українському суспільстві,  а також формування навичок емпіричних досліджень еліт.

Завдання курсу:

  1.  Ознайомлення студентів з класичними та сучасними підходами в дослідженні еліт.
  2.  Вивчення категоріального апарату сучасної теорії еліт.
  3.  Знайомство з методологіями дослідження еліт.
  4.  Формування навичок проведення емпіричних досліджень процесів функціонування та розвитку еліт.

Після успішного завершення курсу студент оволодіє такими знаннями та навичками:

  1.  Отримає теоретичну основу для соціологічного бачення та критичного осмислення процесів функціонування та розвитку еліт.
  2.  Навчиться самостійно аналізувати та теоретично обґрунтовувати переваги й обмеження певних теоретико–методологічних підходів до вивчення еліт.
  3.  Удосконалить навички розробки програми емпіричного соціологічного дослідження на прикладі проблематики еліт.
  4.  Удосконалить навички групової дискусії та групової роботи над проблемою чи завданням.
  5.  Отримає досвід презентації, захисту концептуальних ідей теоретико–методологічних підходів у поясненні політичних явищ, також досвід рецензування наукових текстів.

Тривалість вивчення курсу – 1 кредит (54 години): 36 аудиторних годин (із них 18 годин – лекції, 18 годин – семінарські заняття), 18 годин – самостійна робота студентів. Передбачена форма контролю (залік/ іспит) – визначено робочим планом.


Розділ 2. Форми роботи та їх оцінювання

1. Завдання та участь у дискусіях (до 5 балів за завдання) – на кожному семінарському занятті буде запропоновано декілька форм індивідуальної та групової роботи над завданнями щодо аналізу опрацьованих джерел та результатів досліджень (завдання до відповідних тем курсу див. у програмі курсу).

2. Критичний аналіз певної елітологічної концепції (до 20 балів) – контрольне завдання з першого модуля, виконується письмово та подається на останньому занятті першого модуля: Оберіть одного представника певного елітологічного підходу та проаналізуйте його концепцію за таким планом: а) загальнотеоретичні погляди на природу еліти та її роль у суспільному житті; б) позиція щодо політичної стратифікації суспільства та структури еліт; в) погляди на динаміку еліт; г) зв'язок з іншими теоріями еліт (які ідеї є  спільними з іншими теоретиками еліт, а які дискусійними); д) Ваша оцінка та висновки щодо проаналізованої концепції. 

3. Програма дослідження певного аспекту функціонування національної/ регіональної/ галузевої еліти України (до 20 балів) – контрольне завдання з другого модуля, виконується письмово та подається на останньому занятті другого модуля: Оберіть певний аспект функціонування елітних груп в Україні; обґрунтуйте актуальність обраної проблематики, визначте, яка саме еліта або її сегмент становитимуть об'єкт Вашого дослідження, на яке визначення еліти Ви будете спиратися, який підхід будете використовувати при операціоналізації поняття «еліти»; сформулюйте ціль, завдання та гіпотези Вашого дослідження; які характеристики  дозволять Вам перевірити ці гіпотези, якими методами можна дослідити ці характеристики; запропонуйте емпіричні індикатори, що дозволять вивчити обрані Вами аспекти діяльності еліт.

4. Аналітична записка за матеріалами вторинного аналізу даних досліджень еліт (до 20 балів) – контрольне завдання з третього модуля, виконується письмово та подається на останньому занятті третього модуля: Використовуючи дані емпіричних досліджень елітних груп в Україні, підготуйте аналітичну записку щодо певного аспекту функціонування української еліти.

Підсумкова оцінка складається з суми балів, отриманих за всі види робіт виконаних протягом семестру. Якщо протягом семестру було набрано кількість балів, достатню для отримання підсумкової оцінки (див. таблицю відповідності балів та оцінок), – іспит / залік не складається.

Сума балів за письмову роботу іспиту / заліку додається до загальної кількості балів отриманих за інші види роботи. Допуск до іспиту / заліку складає не менш ніж 35 балів за всі види робіт. За умови недопуску до іспиту / заліку у визначений термін за поважних причин допускається післястрокове складання письмових робіт.

Порядок оцінювання

Форма контролю

Максимальна кількість балів

Завдання, дискусії

40

Критичний аналіз елітологічної концепції

20

Програма дослідження еліти

20

Аналітична записка

20

Разом

100

Залік (письмово)

30

Кількість балів

Оцінка 

Оцінка за шкалою ECTS

Залік

90 - 100 балів

«відмінно»                 

A

«зараховано»

80 - 89 балів

«добре»                 

B

75 - 79 балів

«добре»                 

C

66 -74 балів

«задовільно»        

D

60 - 65 балів

«задовільно»        

Е

35 - 59 балів

«незадовільно»  

FX

«не зараховано»

менше 35 балів

не допущено до заліку  

F


Розділ 3. Робоча програма курсу

3.1. Тематичний план курсу

Змістовні модулі і теми

Кількість годин

лекції

семінари

Самостійна робота

1. Модуль: «Еволюція теоретичних підходів дослідження еліт»

6

6

6

1.1 «Класичні» теорії еліт поч. ХХ ст.

2

2

2

1.2 Теоретико-методологічна дискусія сер. ХХ ст.: плюралізм vs. елітизм

2

2

2

1.3 Неоелітизм та сучасні проблеми теорії еліт

2

2

2

2. Модуль «Категоріальний апарат сучасної теорії еліт»

6

4

6

2.1 Поняття еліти та його операціоналізація. Структура та типи еліт.

2

2

2

2.2 Основні характеристики еліти

4

2

4

3. Модуль «Проблеми дослідження еліт в українському суспільстві»

6

6

6

3.1 Еліти в СРСР

2

2

2

3.2 Трансформація радянської номенклатурної еліти.

2

2

2

3.3 Становлення еліти в пострадянській Україні, особливості її функціонування та розвитку

2

2

2

Підсумкове заняття

Круглий стіл «Становлення еліти у пострадянській Україні: підсумки та прогнози»

–

2

–

Усього

18

18

18


3.2. Навчальна програма курсу 

Модуль1: «Еволюція теоретичних підходів дослідження еліт»

Тема 1.1 «Класичні» теорії еліт поч. ХХ ст.

Передумови розвитку теорії еліт на межі ХІХ-ХХ ст.

Концепція «правлячого класу» Гаетано Моска. Поняття «правлячого» та «політичного» класу. Характерні властивості та механізми панування представників  правлячої меншості. Аристократична та демократична тенденції розвитку правлячого класу. Проблема оновлення еліти.

Теорія циркуляції еліт Вільфредо Парето. Загальні принципи соціологічної концепції В. Парето. Поняття еліти. Типи еліти. Циркуляція та зміна еліт.

Дослідження партійних еліт. Поняття «кокусу» та його роль у функціонуванні політичних партій за Мойсеєм Острогорським. «Залізний закон олігархічних тенденцій» Роберта Міхельса. Механізм олігархічної трансформації демократичних режимів.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Чим, на Вашу думку, можна пояснити сплеск наукового інтересу до проблеми еліт на початку ХХ ст.? Які історичні, соціоекономічні, політичні, соціокультурні передумови розвитку теорії еліт Ви можете назвати?
  2.  Які загальні риси є характерними для «класичних» теорій еліти? Як принципи «класичних» теорій еліти співвідносяться з іншими напрямами соціально–політичної думки поч. ХХ ст.?
  3.  Як співвідносяться теорія еліт та ідеологія елітизму? Яким чином вони представлені у творчості Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельса? Проілюструйте свою думку прикладами з творів цих учених.
  4.  Підготуйтесь до дискусії між «прибічниками» та «критиками» класичних теорій еліти. Для аргументації своєї позиції використовуйте посилання на роботи Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельса, М. Острогорського.

Завдання для самостійної роботи 1

Підготуйте рецензії на роботи Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельса (див. список літератури). Обсяг роботи до 1 сторінки (200-300 слів).

Література до теми:

  1.  Зотов А. А. Путь Парето к социологии // Социологические исследования. –1995. – №10. – С. 133-137.
  2.  Медушевский А. Н. М. Я. Острогорский и политическая социология в XX веке // Социологические исследования. – 1992 – № 8.
  3.  Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии / Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Под ред. Семигина Г. Ю. – М.: Мысль, 1997. – Т.2: Зарубежная политическая мысль. XX в. – С. 186-197.
  4.  Моска Г. Правящий класс // Социологические исследования. – 1994. – №10. – С. 187-198.
  5.  Парето В. Компендиум по общей социологии / Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Под ред. Семигина Г. Ю. – М.: Мысль, 1997. – Т.2: Зарубежная политическая мысль. XX в. – С. 59-79.
  6.   Рахшмир П. Ю. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века. 2-е изд., перераб. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. – 272 с.
  7.  Самсонова Т. Н. Концепция правящего класса Г. Моски // Социологические исследования. –1994. – № 10. – С. 176-187.

Тема 1.2 Теоретико-методологічна дискусія сер. ХХ ст. плюралізм vs. елітизм

Демократична інтерпретація теорії еліт. Концепція «елітарної демократії» Й. Шумпетера. Проблема еліти в роботах Г. Ласуела. Роль еліти в концепції «третього шляху» К. Мангейма. Поняття мерітократії.

Технологічне обґрунтування елітаризму. Концепція «революції менеджерів» Дж. Бернема.

Елітний плюралізм. Модель владної стратифікації Д. Рісмена. Роль груп тиску та вето-груп. Співвідношення еліти та демократії в концепції поліархії Р. Дала.

Критичні теорії еліти. Дослідження структури влади Ф. Хантера. Концепція «пануючої еліти» Ч. Р. Мілса. Модель правлячого класу У. Домхофа.

Консервативний елітизм. Т. Дай, Х. Циглер.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Якими чинниками, на Вашу думку, обумовлено зростання інтересу до проблематики еліт у демократичних західних суспільствах та поява демократичних інтерпретацій теорії еліт у 30–40 р.р. ХХ ст.? Назвіть загальні принципи, притаманні цим теоріям.
  2.  Як відомо, розвиток теорії еліт у сер. ХХ ст. значною мірою стимулювався теоретичною дискусією навколо питання про структуру влади в американському суспільстві. Які основні підходи до цього питання Ви можете назвати? У чому полягають їхні принципові положення? Які ідеї з цих концепцій можна застосувати при дослідженні структури влади в українському суспільстві?

Завдання для самостійної роботи 2

Підготуйте рецензії на роботи Г. Ласуела, К. Мангейма, Й. Шумпетера (див. список літератури). Обсяг роботи до 1 сторінки (200-300 слів).

Література до теми:

  1.  Ашин Г. К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США // Общественные науки и современность. – 2001. – №1. – С. 90-103.
  2.  Короткова Н. В. Г. Д. Лассуэлл. Методология исследования проблем политики // Политическая наука. Политическая наука на рубеже веков. – М.: ИНИОН РАН, 2000. – № 4. – С. 155-178.
  3.  Манхейм К. Диагноз нашего времени.– М., 1994.
  4.  Рахшмир П. Ю. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века. 2-е изд., перераб. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. – 272 с.
  5.  Тарусина И. Г. Элитисты и плюралисты в современной политической теории // Полис. – 1997. – №4. – С. 148-153.
  6.  Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия. – М.: 1995. – 327 с.

Тема 1.3 Неоелітизм та сучасні проблеми теорії еліт

Модель демократичного елітизму (неоелітизму). Умови виникнення. Основні принципи. Політична ефективність як критерій функціонування та основа легітимації еліт. Поняття функціонуючої еліти та позаелітних груп, особливості їхньої взаємодії.

Поняття стратегічних еліт за С. Келер. Концепція демо-елітної перспективи Є. Етціоні-Хелеві.

Еліти у процесах посттоталітарних трансформацій. Елітистська теорія переходу до демократії (М. Бартон, Р. Гантнер, Л. Філд і Дж. Хіглі). Пакт та конвергенція еліт. Елітний консенсус.

Еліти в контексті глобалізації. Роль транснаціональних  корпорацій у формуванні глобалізованого правлячого класу. Концепція транснаціонального правлячого класу Л. Склера. 

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Концепції демократичного елітизму розвиваються як синтез плюралістичного та елітистського підходів. Які риси цих підходів, на Вашу думку, притаманні демократичному елітизму? У чому полягає принципова новизна цього підходу?
  2.  Якими чинниками обумовленний розвиток теорії еліт наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.? Назвіть основні напрями сучасних досліджень еліт.

Завдання для самостійної роботи 3

Підготуйте есе на тему «Елітизм та демократія». Обсяг роботи до 2-3 сторінки (500-1000 слів).

Література до теми:

  1.  Ашин Г. Элита и демократия // Вестник МГУ. Сер. 18. – 1996. – № 4.
  2.  Даган М., Хигли Дж. Роль политического класса в смене режимов власти // Мировая экононмика и международные отношения. – 1998. – №2. – С.101-108; №3. – С. 104-112.
  3.  Елизаров В. Элитистская теория демократии и современный российский политический процесс // Полис. – 1999. – № 1.
  4.  Куценко О. Д. Общество неравных. Классовый анализ в современном обществе: опыты западной социологии. – Х.: Изд. центр Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина, 2000.
  5.  Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. –  1993. – № 2. – С. 80-89
  6.  Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – №10. – С. 16-26.

Модуль 2: «Категоріальний апарат сучасної теорії еліт»

Тема 2.1 Поняття еліти та його операціоналізація. Структура та типи  еліт

Походження терміну «еліта». Визначення поняття «еліта» в класичній теорії еліт.

Мерітократичний (ціннісний) підхід: визначення еліти як «найкращі в певній сфері діяльності». Кратологічний підхід: визначення еліти як «ті, що мають владу, вплив у певній сфері діяльності».

Операціоналізація поняття «еліта»: позиційний, репутаційний та десизійний (метод аналізу прийняття рішень) підходи до визначення приналежності до еліти, їхні переваги та недоліки. Застосування репутаційного методу в дослідженнях Ф. Хантера. Особливості методу аналізу прийняття рішень у роботах Р. Дала.

Формальна структура еліти. Локальні, регіональні, національні, глобальні еліти. Типи еліти за наявністю владних повноважень (правляча, опозиційна, контреліта). Типи еліти за сферою впливу (політична, економічна, адміністративна тощо).

Неформальна структура еліти. Поняття «елітна мережа». Характеристики елітних мереж. Методи дослідження елітних мереж. Клани, кліки, клієнтели.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Знайдіть та випишіть декілька визначень поняття «еліта», використовуючи рекомендовану літературу та спеціалізовані словники. До яких підходів можна віднести ці визначення? Які недоліки та переваги цих визначень Ви бачите?
  2.  Підготуйтесь до дискусії «Як назвати тих, хто нами править?» Чи доречним є використання поняття еліта до верхівки українського суспільства? Якщо так, яке визначення еліти Ви можете запропонувати для опису політичного життя в Україні? Якщо ні, то яке поняття, на Вашу думку, може бути використане замість поняття «еліта»?
  3.  Назвіть чинники, що визначають неформальну структуру еліти. Якими методами, на Вашу думку, доречно досліджувати неформальну структуру еліти в Україні, зокрема елітні мережі.

Література до теми:

  1.  Ашин Г. К. Элитология в системе общественных наук // Общественные науки и современность. – 2003. –  №5, 7.
  2.  Гаман-Голутвина О. В. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – №3. – С. 97-103.
  3.  Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. –  1993. –  № 2. – С. 80-89.
  4.  Тощенко Ж. Т. Элиты? Кланы? Касты? Клики? Как назвать тех, кто правит нами? // Социологические исследования. – 1999. – № 11. – С. 123-–130.
  5.  Шульга М., Потєхін О., Бойко Н. та інш. Еліти в суспільстві: Нагальний зміст теоретичної проблеми // Розбудова держави. – 1998. – №7-8. – С. 13-27.

Тема 2.2 Основні характеристики еліти

Характеристики персонального складу еліти. Поняття якості еліти. Соціальне походження членів еліти. Біографічний метод у дослідженні еліти. Стиль життя як механізм самоогородження еліти. Показники групової свідомості еліти. Ресурсний потенціал елітних акторів.

Структурні характеристики еліти. Поняття елітної структури. Елітна конфігурація та її критерії. Елітна інтеграція. Нормативний та інтеракціонний виміри елітної інтеграції. Елітна диференціація. Горизонтальний та вертикальний виміри елітної диференціації. Типи елітної конфігурації за Дж. Хіглі. Сутність моделей консенсуальної, ідеократичної, фрагментованої,  розділеної еліти та їхнє відношення до політичного режиму.

Динамічні характеристики еліти.  Поняття «зміни еліти» та рівні його аналізу.

Зміни у складі еліти як результат горизонтальної та вертикальної соціальної мобільності. Рекрутування еліти. Закритий та відкритий типи рекрутування. Гільдійна та антрепренерська системи рекрутування. Поняття електорату та селекторату. Механізми та канали рекрутування. Циркуляція еліти. Екскорпорація еліти та її типи.

Зміни якісних та структурних  характеристик еліти. Поняття трансформації та відтворення еліти. Направленість трансформації. Реверсивна трансформація еліти.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Проаналізуйте типи елітної конфігурації за Дж. Хіглі. Чи може, на Вашу думку, ця типологія бути застосованою для аналізу процесів трансформації еліт у пострадянській Україні? Якщо так, то до якого типу Ви можете віднести сучасну українську еліту? Якщо ні, то запропонуйте свою модель елітної структури, що притаманної українській еліті.
  2.  Проаналізуйте систему характеристик, що використовуються у дослідженнях еліт. Які методи, на Ваш погляд, можуть бути використані для дослідження тієї чи іншої характеристики?

Література до теми:

  1.  Гаман-Голутвина О. В. Определение основных понятий элитологии //  Полис. – 2000. – №3. – С. 97–103.
  2.  Никулин В. С. Элитные изменения: концептуальный анализ динамического аспекта функционирования элит // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Х.: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2005. – С. 90-92.
  3.  Работяжев Н. В. Механизмы рекрутирования и воспроизводства политической элиты в посткоммунистической России. – доступно на сайте www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/ 2006/10/25/0000292708/003Rabotyazhev.pdf 
  4.  Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – №10. – С. 16-26.

Модуль 3:  «Проблеми дослідження  еліт в українському суспільстві»

Тема 3.1 Еліти в СРСР

Стратифікація політичного простору в радянському суспільстві. Поняття номенклатури. Визначення поняття «номенклатура» в роботах М. Восленського. Концепція «нового класу» М. Джиласа.

Сутнісні характеристики еліти номенклатурного типу. Радянська номенклатура як привілейований клас. Структура еліт у радянському суспільстві. Монолітність та ідеологічна єдність. Особливості рекрутування радянської номенклатурної еліти. Формування елітних мереж у структурі радянської еліти.

Еволюція радянської номенклатурної еліти. Покоління радянської еліти. «Організація професійних революціонерів» як зародок нової пануючої еліти. «Ленінська гвардія». Сталінська еліта. Радянська номенклатурна еліта в період «застою». Криза та розпад номенклатурної еліти в СРСР.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  У чому, на Вашу думку, полягають сутнісні ознаки еліти номенклатурного типу? Назвіть чинники формування номенклатурної еліти в радянському суспільстві.
  2.  Які етапи в розвитку радянської номенклатурної еліти Ви можете назвати? У чому полягає специфіка кожного з етапів?
  3.  Назвіть прояви та причини кризи номенклатурної еліти в СРСР.

Завдання для самостійної роботи 4

Підготуйте рецензії на роботи М. Восленського, М. Джиласа, О Гаман-Голутвіної (див. список літератури). Обсяг роботи до 1 сторінки (200-300 слів).

Література до теми:

  1.  Восленский М. С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. – М.:Советская Россия  совм. с МП Октябрь. – 1991 .– 624 с.
  2.   Гаман-Голутвина О. В. Политические элиты России: Вехи политической эволюции. – М.: 2006. – 448 с.
  3.  Джилас М. Лицо тоталитаризма. – М.: Новости. – 1992. – 544 с.
  4.  Мохов В. П. Институциональная природа номенклатуры / Власть, государство и элиты в современном обществе / Под ред. А. В. Дуки и В. П. Мохова. – Пермь: Пермский государственный технический университет. – 2005. – 217 с.
  5.  Никулин В. С. Исторические предпосылки формирования элитных сетей в структуре советской номенклатурной элиты // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». – 2008. – №795. – С. 89-93.
  6.  Работяжев Н. В. Механизмы рекрутирования и воспроизводства политической элиты в посткоммунистической России / Проблемы политической трансформации и модернизации России / Ред.: А. Ю. Мельвиль. – М.: МОНФ. – 2001. – С. 18-47.

3.2 Трансформація радянської номенклатурної еліти 

Етапи трансформації радянської номенклатурної еліти. Складові елітної трансформації в СРСР. Зміни елітної структури. Трансформація системи рекрутування еліти. Зміни у ідеологічних  принципах та способах легітимації елітного статусу.

Фактори трансформації еліт. Зовнішні (структурні) фактори. Системна криза радянського суспільства та його наступна трансформація. Відсутність (слабкість) структур громадянського суспільства. Зовнішньополітичний тиск.

Внутрішні фактори трансформації еліт. Плюралізація, корпоративізація та розкол номенклатурної еліти. Усвідомлення представниками елітних груп своїх групових інтересів. Намагання зняти обмеження на права власності і привілеї.

Моделі трансформації еліт в пострадянському суспільстві. Модель «зміни потоків». Модель «політичного капіталізму». «Бунт економічних та регіональних  еліт». Роль контреліти в процесах елітних змін.

Роль соціального капіталу та елітних мереж в трансформації радянської номенклатурної еліти.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Проаналізуйте процес трансформації номенклатурної еліти в СРСР, назвіть основні складові цього процесу. Які характеристики еліти змінились найбільше? Що успадкували нові еліти пострадянських суспільств?
    1.  Якими причинами був викликаний процес трансформації еліт в СРСР? А якими факторами цей процес спрямовувався?

Завдання для самостійної роботи 5

Підготуйте рецензії на роботи О. Криштановської, І. Куколєва, Я. Станіскіс (див. список літератури). Обсяг роботи до 1 сторінки (200-300 слів).

Література до теми:

  1.  Авраамова Е. М., Дискин И. Е. Социальные трансформации и элиты // Общественные науки и современность. – 1994. – № 3. – С. 14-26.
  2.  Гаман-Голутвина О. В. Политические элиты России: Вехи политической эволюции. – М.: 2006. – 448 с.
  3.  Крыштановская О. В. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. –  №1. – С. 51-65.  
  4.  Куколев И. В. Трансформация политических элит в России // Общественные науки и современность. – 1997. – №4. – С. 82-91.
  5.  Лэйн Д. Перемены в России: роль политической элиты // Социологические исследования. – 1996. – №4. – С. 30-40.
  6.  Лэйн Д. Элиты, классы и гражданское общество в период трансформации государственного социализма // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – №3. – С. 14-31.
  7.  Работяжев Н. В. Механизмы рекрутирования и воспроизводства политической элиты в посткоммунистической России / Проблемы политической трансформации и модернизации России / Ред.: А. Ю. Мельвиль. – М.: МОНФ. – 2001. – С. 18-47.
  8.  Станискис Я. Посткоммунизм – явление тайны // Социологические исследования. – 2002. – № 1. – С. 17-28.

3.3 Становлення еліти в пострадянській Україні, особливості її функціонування та розвитку

Формування еліти в пострадянській Україні. Джерела утворення. Основні складові сегменти.

Етапи розвитку пострадянської української еліти. Розпад номенклатурної еліти. Легітимація новоутворених елітних груп. Консолідація і деконсолідація пострадянської української еліти.

Роль регіональних елітних груп у розвитку пострадянської еліти в Україні. Особливості стратегії провідних регіональних еліт у «боротьбі за Київ».

Основні характеристики сучасної української еліти. Дослідження персонального складу української еліти. Особливості елітної структури в Україні. Основні механізми та канали рекрутування еліт в Україні. Роль елітних мереж і соціального капіталу в функціонуванні сучасної української еліти.

Проблеми для обговорення та питання до теми:

  1.  Назвіть основні джерела утворення еліти в пострадянській Україні. Проаналізуйте вплив кожного з сегментів новоутвореної еліти на розвиток українського суспільства в роки незалежності.
    1.  Які регіональні елітні групи набули найбільшого впливу в пострадянській Україні? На який період прийшлися піки їхньої впливовості? Які ресурси (капітали) складають основу їхнього домінування?

Література до теми:

  1.  Долженков О. Тіньовий аспект політичного процесу в Україні: феномен адміністративно-економічних кланів // Людина і політика. – 2000. – №2. – С. 2-6.
  2.  Жданов І., Якименко Ю. Україна у ХХІ столітті: виклики для політичної еліти // Національна безпека і оборона. – 2003. – №9. – С. 2-11.
  3.  Зоткин А. Некоторые аспекты элитогенеза в Украине и Крыму // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2002. – №1. – С. 202-211.
  4.  Зоткин А. Выборы 2002 года как этап формирования политической элиты Украины и Крыма // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2003. – №1. – С. 137-143.
  5.  Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – №3. – С. 95-108.
  6.  Куценко О. Д. Функционирующая элита: кристаллизация элитных сетей в Украине // Вестник Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». – 2001. – №511. – С. 16-22.
  7.  Наумкіна С., Козловська Л. Аналіз розвитку української політичної еліти у 1994–1999 рр. // Нова політика. – 1999. – №6. – С. 34-37.
  8.  Полохало В. Структурування політичної еліти в процесі виборчих кампаній в Україні та Росії: порівняльний аналіз // Політична думка. – 1999. – №3. – С. 3-6.
  9.  Пресняков І., Романова В. Cтратегії регіональних політичних еліт в Україні // доступно на сайте http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=407
  10.   Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – №10. – С. 16-26.
  11.   Фесенко В. В. Политическая элита Украины: противоречия формирования и развития // Полис. – 1995. – №6. – С. 87-94.
  12.   Шульга М. О. Особливості процесу зміни правлячих еліт у період системної трансформації суспільства // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / За ред. М. О. Шульги. – К.: 1999. – С. 322-356.

Підсумкове заняття

Круглий стіл «Становлення еліти у пострадянській Україні: підсумки та прогнози»

Яким чином можна схарактеризувати процес змін еліти в незалежній Україні? Чи відбулась за цей період трансформація еліти? Які характеристики еліти, на Ваш погляд, змінились, а що залишилось у спадщину від номенклатурної еліти? Спрогнозуйте подальшу еволюцію елітних груп в Україні та його вплив на  розвиток українського суспільства в цілому.


Розділ 4. Програмні питання до заліку з курсу 

  1.  Концепція «правлячого класу» Г. Моска.
  2.  Теорія циркуляції еліт В. Парето.
  3.  Поняття «кокусу» та його роль у функціонуванні політичних партій за М. Я. Острогорським.
  4.  «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Причини олігархічної трансформації демократичних режимів.
  5.  «Елітарна теорія демократії» Й. Шумпетера.
  6.  Проблема еліти в роботах Г. Ласуела.  
  7.  Роль еліти в концепції «третього шляху» К. Мангейма.
  8.  Технологічне обґрунтування елітаризму Дж. Бернема.
  9.  Плюралістичні моделі стратифікації влади.
  10.   Проблема еліт в концепції поліархії Р. Даля.
  11.   Критичні концепції елітології.
  12.   Концепція «пануючої еліти»  Ч. Р. Мілса.
  13.  Концепція правлячого класу У. Домхофа.
  14.   Модель демократичного елітизму (неоелітизму).
  15.   Еліти в контексті третьої хвилі демократизації.
  16.   Еліти і глобалізація.
  17.   Підходи до визначення поняття еліти. Концептуальний та операціональний рівні.
  18.   Формальна і неформальна структура еліти.
  19.   Поняття «елітна мережа». Методи дослідження елітних мереж.
  20.   Характеристики персонального складу еліти. Поняття якості еліти.
  21.   Біографічний метод у дослідженні еліти.
  22.   Показники групової свідомості еліти.
  23.   Поняття елітної структури. Типи елітної конфігурації.
  24.   Динамічні характеристики еліти. Відтворення і трансформація еліти
  25.   Поняття рекрутування, його типи. Механізми та канали рекрутування.
  26.   Поняття екскорпорації та її моделі.
  27.   Поняття номенклатури. Основні характеристики еліти номенклатурного типу.
  28.   Еволюція радянської номенклатурної еліти.
  29.   Формування елітних мереж у структурі радянської еліти.
  30.   Основні етапи і прояви трансформації радянської номенклатурної еліти.
  31.   Зовнішні та внутрішні фактори трансформації еліт в СРСР.
  32.   Моделі трансформації еліт в пострадянському суспільстві.
  33.   Роль соціального капіталу та елітних мереж в трансформації радянської номенклатурної еліти.
  34.   Джерела утворення та основні складові сегменти еліти в пострадянській Україні.
  35.   Етапи розвитку пострадянської української еліти.
  36.   Роль регіональних елітних груп у розвитку пострадянської еліти в Україні.
  37.   Персональні характеристики сучасної еліти України.
  38.   Особливості елітної  структури в Україні.
  39.   Основні механізми та канали рекрутування еліт в Україні.
  40.   Роль елітних мереж і соціального капіталу в функціонуванні сучасної української еліти.


Розділ 5. Література до курсу

Підручники

  1.  Артёмов Г. П. Политическая социология. Учеб.пособие. – М.: Логос, 2002.
  2.  Ашин Г., Понеделков А., Игнатов В., Старостин А. Основы политической элитологии: Учеб. пособие. – М.: 1999.
  3.  Ашин Г., Кравченко С., Лозанский Э. Социология политики. Сравнительный анализ американских и российских политических реалий. – М.: Экзамен. – 2001.
  4.  Куценко О. Д. Общество неравных. Классовый анализ в современном обществе: опыты западной социологии. – Х.: Изд. центр Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. – 2000.  

Додаткова література

  1.  Авраамова Е. М., Дискин И. Е. Социальные трансформации и элиты // Общественные науки и современность. – 1994. – № 3. – С. 14-26.
  2.  Ашин Г. К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США // Общественные науки и современность. – 2001. – №1. – С. 90-103.
  3.  Ашин Г. К. Элита и демократия // Вестник МГУ. Сер. 18. – 1996. – № 4.
  4.  Ашин Г. К. Элитология в системе общественных наук // Общественные науки и современность. – 2003. – №5, 7.
  5.  Восленский М. С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. – М.: Советская Россия совм. с МП Октябрь. – 1991. – 624 с.
  6.  Гаман-Голутвина О. В. Определение основных понятий элитологии //  Полис. – 2000. – №3. – С.97-103.
  7.  Гаман-Голутвина О. В. Политические элиты России: Вехи политической эволюции. – М.: 2006. – 448 с.
  8.  Даган М., Хигли Дж. Роль политического класса в смене режимов власти // Мировая экононмика и международные отношения. – 1998. – №2. – С.101-108; №3. – С. 104-112.
  9.  Джилас М. Лицо тоталитаризма. – М.: Новости. – 1992. – 544 с.
  10.   Долженков О. Тіньовий аспект політичного процесу в Україні: феномен адміністративно-економічних кланів // Людина і політика. – 2000. – №2. – С. 2-6.
  11.   Елизаров В. Элитистская теория демократии и современный политический процесс // Полис. – 1999. – №1.
  12.   Жданов І., Якименко Ю. Україна у ХХІ столітті: виклики для політичної еліти // Національна безпека і оборона. – 2003. – №9. – С. 2-11.
  13.   Зоткин А. Некоторые аспекты элитогенеза в Украине и Крыму // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2002. – №1. – С. 202-211.
  14.   Зоткин А. Выборы 2002 года как этап формирования политической элиты Украины и Крыма // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2003. – №1. – С. 137-143.
  15.   Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины // Социология: Теория, методы, маркетинг. – 2004. – №3. – С. 95-108.
  16.   Зотов А. А. Путь Парето к социологии // Социс. – 1995. – №10. – С. 133-137.
  17.   Короткова Н. В. Г. Д. Лассуэлл. Методология исследования проблем политики // Политическая наука. Политическая наука на рубеже веков. – М.: ИНИОН РАН, 2000. – N 4. – С. 155-178
  18.   Крыштановская О. В. Трансформация бизнес–элиты: 1998–2002 // Социс. – 2002. – №8.
  19.   Крыштановская О. В. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. – №1. – С. 51-65.
  20.   Крыштановская О. В., Хуторянский Ю. В. Элита и возраст: путь наверх // Социс. – 2002. – №4.
  21.   Куколев И. В. Трансформация политических элит в России // Общественные науки и современность. – 1997. – №4. – С. 82-91.
  22.   Куценко О. Д. Функционирующая элита: кристаллизация элитных сетей в Украине // Вестник Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». – 2001. – №511. – С. 16-22.
  23.   Лейн Д. Подъем и упадок государственного социализма / Пер. с англ. – Киев-Харьков: ИС НАНУ, 2006.
  24.   Лэйн Д. Перемены в России: роль политической элиты // Социологические исследования. – 1996. – №4. – С. 30-40.
  25.   Лэйн Д. Элиты, классы и гражданское общество в период трансформации государственного социализма // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – №3. – С. 14–31.
  26.   Лэш К. Восстание элит и предательство демократии / Пер. М., 2002.
  27.   Маннгейм К. Диагноз нашего времени. – М., 1992.
  28.   Медушевский А. Н. М. Я. Острогорский и политическая социология в XX веке // Социологические исследования. – 1992. – № 8.
  29.   Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии / Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Под ред. Семигина Г. Ю. – М.: Мысль, 1997. – Т.2: Зарубежная политическая мысль. XX в. – С. 186-197.
  30.   Моска Г. Правящий класс // Социологические исследования. – 1994. – №10. – С. 187-198.
  31.   Мохов В. П. Институциональная природа номенклатуры / Власть, государство и элиты в современном обществе / Под ред. А. В. Дуки и В. П. Мохова. – Пермь: Пермский государственный технический университет. – 2005. – 217 с.
  32.   Наумкіна С., Козловська Л. Аналіз розвитку української політичної еліти у 1994-1999 рр. // Нова політика. – 1999. – №6. – С. 34-37.
  33.   Никулин В. С. Исторические предпосылки формирования элитных сетей в структуре советской номенклатурной элиты // Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». – 2008. –№795. – С. 89-93.
  34.   Никулин В. С. Элитные изменения: концептуальный анализ динамического аспекта функционирования элит // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Х.: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2005. – С. 90-92.
  35.   Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. – 1989. – №4.
  36.   Парето В. Компендиум по общей социологии / Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Под ред. Семигина Г. Ю. – М.: Мысль, 1997. – Т.2: Зарубежная политическая мысль. XX в. – С. 59-79.
  37.   Полохало В. Структурування політичної еліти в процесі виборчих кампаній в Україні та Росії: порівняльний аналіз // Політична думка. – 1999. – №3. – С. 3-6.
  38.   Работяжев Н. В. Механизмы рекрутирования и воспроизводства политической элиты в посткоммунистической России / Проблемы политической трансформации и модернизации России / Ред.: А. Ю. Мельвиль. – М.: МОНФ. – 2001. – С. 18-47.
  39.   Рахшмир П. Ю. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века. 2-е изд., перераб. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. – 272 с.
  40.   Ривера Ш. Тенденции формирования состава посткоммунистической элиты России: репутационный анализ // Полис. – 1995. – №6.
  41.   Самсонова Т. Н. Концепция правящего класса Г. Моски // Социологические исследования. – 1994. – № 10. – С. 176-187.
  42.   Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. – 1993. – № 2.
  43.   Станискис Я. Посткоммунизм – явление тайны // Социологические исследования. – 2002. – № 1. – С. 17-28.
  44.   Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – №10. – С. 16-26.
  45.   Тарусина И. Г. Элитисты и плюралисты в современной политической теории // Полис – 1997. – №4. – С. 148-153.
  46.   Тощенко Ж. Т. Элиты? Кланы? Касты? Клики? Как назвать тех, кто правит нами? // Социологические исследования. – 1999. – № 11. – С. 123-130.
  47.   Хофман-Ланге У. Элиты и демократия: германский опыт // Социс. – 1996. – №4.
  48.   Фесенко В. В. Политическая элита Украины: противоречия формирования и развития // Полис. – 1995. – №6. – С. 87-94.
  49.   Шульга М. О. Особливості процесу зміни правлячих еліт у період системної трансформації суспільства // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / За ред. М. О. Шульги. – К.: 1999. – С. 322-356.
  50.   Шульга М., Бойко Н. Уряди України: соціологічний портрет владної еліти (1990-1997 р.) // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 1998. – №3. – С. 93-118.
  51.   Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия. – М.: 1995. – 327 с.

Додаток

Рисунки і таблиці

Рисунок 11

Типи елітної конфігурації за Дж. Хіглі

Елітна інтеграція

Сильна

Слабка

Елітна диференціація

Широка

Консенсуальна еліта

Фрагментована еліта

Вузька

Ідеократична еліта

Розділена еліта

Рисунок 21

Типи елітної циркуляції за Дж. Хіглі

Масштаб

Широка і глибока

Вузька і поверхнева

Режим

Поступова і мирна

Класична циркуляція

Репродуктивна циркуляція

Раптова і насильницька

Замінююча циркуляція

Квазізамінююча циркуляція

Таблиця 12

Фактори згуртування функціонуючих еліт в Україні

Яке значення в згуртуванні функціонуючих еліт в Україні мають наступні фактори?

Середнє значення параметра (1<I<5)

Наявність сильного лідера, команди

4,25

Загальна сфера, галузь діяльності

3,58

Приналежність до одного регіону

3,40

Загальні ідеологічні цінності

3,19

Приналежність до певної партії, політичного блоку

3,11

Приналежність до певних позицій у структурах управління

2,78

Таблиця 22

Фактори згуртування функціонуючих еліт у Харківській області

(у % до загального числа експертів, N=50)

Яку роль у згуртуванні  елітних груп у Харківській області грають

…ідеологічні цінності

…фактор лідера, його авторитету

…неформальні норми припустимого

Визначальну

8.2

20.4

20.4

Значну

18.4

61.2

40.8

Незначну

34.7

10.2

18.4

Не грають ніякої ролі        

32.7

4.1

2.0

Важко сказати

6.1

4.1

14.3

Немає відповіді

0,0

0,0

4,1

Таблиця 32

Механізми рекрутування регіональної еліти Харківської області

Механізми рекрутування регіональної еліти Харківської області

Середнє значення параметра (1<I<5)

Фінансові можливості

4,09

Приналежність до «команди»

4,07

Потрібні зв'язки, патронаж

3,79

Партійна приналежність

3,66

Лояльність, особиста відданість «шефу»

3,55

Професіоналізм, компетентність

3,00

Високі інтелектуальні здібності

3,05

Особистісна мотивація, амбіції

2,91

Багатий життєвий досвід

2,64

Приналежність до колишньої радянської номенклатурі, комсомольського апарату

2,61

Походження, соціальний статус батьків

2,58

Службове просування («нагорода за вислугу»)

2,52

Особиста чарівність, привабливість

2,47

Випадок, збіг обставин

2,16

Таблиця 43

Внутрішнє сегментування головних регіональних груп функціонуючої еліти України

(у % до загального складу кожної групи)

Категорії еліти

Загалом по масиву

Регіональні елітні групи

Київська

Донецька

Дніпропетровська

Львівська

Харківська

Адміністративна

20,3

28,1

17,1

23,5

29,4

10,5

Судова

4,8

7,0

0

0

5,9

10,5

Регіональна

17,5

3,1

4,9

11,8

17,6

10,5

Силова

5,1

4,7

7,3

0

0

0

Бізнес–еліта

17,1

18,0

31,7

29,4

5,9

36,8

Політична

34,3

39,1

39,0

35,3

41,2

26,3

Інша

1,0

0

0

0

0

5,3

1 Elites after state socialism: theories and analysis / edited by John Higley and Gyorgy Lengyel. – Oxford: 2000. – 250 p.; Р. 5.

2 дані експертного опитування, проведеного кафедрою політичної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в жовтні-листопаді 2005 р. (усього опитано 50 експертів, які представляють органи державної влади і місцевого самоврядування, регіональні осередки політичних партій, громадські організації, провідні засоби масової інформації та вищі навчальні заклади міста Харкова і Харківської області).

3 дані формалізованого аналізу біографій представників функціонуючої еліти України станом на липень 2007 р. (усього проаналізовано 315 біографій вищих посадових осіб держави, керівників провідних політичних партій і парламентських фракцій, лідерів регіональних еліт та найвпливовіших представників бізнес–еліти України).

31




1. Менеджерская деятельность по внедрению ГТП АЛ-31 СТ на ЗАО УФА-АВИАГАЗ
2. Тема 7 1. а б г д.
3. Тема дипломной работы Организация разработки рекламы на предприятии на примере ТГ Абсолют
4. исследовательской и опытноконструкторской деятельности международных компаний представивших на рынок со
5.  Специфические особенности европейской биоэтики является прежде всего то что в ней преобладающее значе
6. Реквиема и отравлении Моцарта вымысел а что правда
7.  Резюме Любое производство начиная от выпуска памперсов и заканчивая строительством космических корабле
8. Реферат- Санников Яков
9. История развития детского туризма в России 1
10. Вариант 14 Работу выполнил студент- группы АСП 111 Перфилова И
11. тема с гиперсвязями; множество компьютеров связанных каналами передачи информации и находящихся в пред
12. Построение межличностных отношений в юношеском возрасте.html
13. работа 1 Контр
14. Практическое применение производной
15. е правитво СССР придавало большое значе военноэкон
16. на тему- Возникновение и развитие рынка ценных бумаг в Российской Империи Преподаватель Удалищев Д
17. Ctedr IMT
18. На тему- Управление прибылью организации Научный руководитель- Выполнила студент
19. Основные пути снижения издержек при осуществлении процесса хранения продукции
20. Виды и формы международноправовой ответственности

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе