Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
100 великих учоных Адам Смит стр. – 130 - 131.
[6]Основной идеей теоретической части «Богатства народов» можно счи¬тать положение, что главным источником и фактором богатства является труд человека — иначе говоря, сам человек. стр. – 130.
Он защи¬щал свободу торговли и невмешательство государства в экономику, пото¬му что верил: только они обеспечат максимально благоприятные условия для получения наибольшей прибыли, а значит, будут способствовать про¬цветанию общества. Смит полагал, что функции государства нужно свес¬ти лишь к обороне страны от внешних врагов, борьбе с преступниками и организацией той хозяйственной деятельности, которая не под силу от¬дельным лицам. стр. – 131.
Основною ідеєю теоретичної частини «Багатства народів» можна вважати положення, що головним джерелом і фактором багатства є праця людини - інакше кажучи, сама людина. стор - 130.
[1] Людвіг Ерхард
"Сьогоднішня система, - писав Л. Ерхард, - має або набути форми вільного ринкового господарства, або повернутися у бік абсолютного тоталітаризму".
Теоретичні погляди Ерхарда базувалися на теорії "соціального ринкового господарства", зведеної у ранг офіційної державної доктрини, і стала основою економічної програми. На думку Л. Ерхарда, соціальне ринкове господарство із самого початку було не тільки теорією, але й практичним методом, що дав змогу радикально змінити вигляд країни.
Ідеологія "соціального ринкового господарства" була використана Л. Ерхардом для обґрунтування концепції
"сформованого суспільства", метою якого оголошувалося подолання плюралізму суперечливих суспільних інтересів шляхом приведення їх до спільного знаменника загального добробуту. Л. Ерхард здійснив повноцінну й повнокровну економічну реформу, засновану на принципі соціальної орієнтації ринку, що передбачала насамперед вибір суспільних пріоритетів, цілеспрямоване стимулювання певних сфер і напрямків діяльності.
Стр. 340
На думку Г. Мюрдаля, головне в "державі добробуту" - це соціальний захист населення, під яким він мав на увазі систему законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, рівні умови для підвищення добробуту за рахунок особистого трудового внеску, економічної самостійності й підприємництва - для працездатного населення, і створення відповідного рівня життєзабезпечення для непрацездатних грома¬дян.
Стр. 345.
Сьогодні в Україні можна виділити щонайменше три напрями в управлінні. Перший умовно називають менеджментом здорового глузду. Цей вид управління розвивається на багатьох приватизованих та новостворених підприємствах так званих "нових українців". Нові власники не мали професійного управлінського досвіду. Первісне нагромадження капіталу не потребувало високого професіоналізму в управлінні бізнесом, достатньо було і менеджменту здорового глузду першопрохідців. У процесі інтеграції та концентрації капіталу проблеми управлінського професіоналізму загострились.
Другий підхід в управлінні - професійний ринковий менеджмент, представниками якого є західні компанії, що успішно працюють на українському ринку. Вони принесли з собою не тільки західну культуру, а й новітню технічну базу менеджменту, яка доволі міцно вкорінилась у ділових організаціях України. Якщо донедавна в українських директорів підприємств були службові автомобіль, телефон і секретар, то в сучасних керівників є персональні комп'ютери, мобільні телефони, бази даних, системи зв'язку через Інтернет та ін. Атрибутом сучасних
427
українських підприємств стали сучасні офіси, ввічливі менеджери й відповідальні секретарі. Проте реформа менеджменту на цьому й закінчилась. Методи і форми діяльності апарату управління багато в чому не змінилися з часів колишньої адміністративно-командної системи. Не всі нові керівники ще сприйняли власне західні технології внутрішньофірмового корпоративного управління та групової взаємодії.
Зрештою, третій підхід у менеджменті втілює переважна більшість керівників радянського зразка, які дотримуються методів та стилю управління адміністративно-командної системи. Досвід керівництва підприємствами у них чималий, проте нема досвіду ведення бізнесу як такого. Стр. 428
[7] маркетинг для магістрів
Психологи стверджують, що пріоритетні суспільні ідеї змінюються кожні 10 років. Кожне покоління „відстає" від наступного як мінімум на два „кроки". Отже, процеси соціальної адаптації до майбутніх змін мають розпочинатися завчасно. Стр. 842
[8] мартыненко - Осн Менеджмента
"70 Частина перша . Основи теорії менеджменту
«Нова парадигма », складова управлінськї філософії , заснована на поєднанні системного та ситуаційного підходів в управлінні . Ділова організація розглядається при цьому , перш за все , як «відкрита » система ; головні передумови успіху діяльності організації знаходяться не всередині , а поза її, тобто успіх пов'язується з тим , наскільки вдало організація пристосовується до свого зовнішнього оточення.
[6] Философия управления : монография
Найти свій ритм, свій темп, свою епоху, і жити в спокої з собою – це не тільки власний життєвий план це ціль будь якої сучасної організації. Стр. 327
Стор. 78 Частина перша . Основи теорії менеджменту
Безумовно , розвиток теорії і формування української моделі менеджменту відбувається під впливом сучасних американських шкіл , а також накопиченого вітчизняного та світового досвіду. Внаслідок значного інтересу до менеджменту , викликаного проведеними економічними реформами , в Україні існує важлива проблема неоднорідності в сутності менеджменту .
У практиці використання моделей менеджменту в Україні намітилося , по суті , три різновиди менеджменту. Досить поширеною моделлю є менеджмент радянської моделі . Ця модель зберігається на тих підприємствах , на чолі яких стоять колишні державні керівники . Суть і форми управління в більшості організацій істотно не змінилися.
Інший тип менеджменту - це менеджмент здорового глузду. Він використовується в нових організаціях , керівники яких не мають спеціального менеджерського освіти , а в кращому випадку закінчили всілякі короткострокові курси . Тому вони демонструють повагу до менеджменту , але в практичній діяльності керуються здоровим глуздом.
Третій тип менеджменту представлений спільними підприємствами або закордоними фірмами, що діють на території України. На таких підприємствах використовуються західні моделі менеджменту . Персонал таких підприємств проходить спеціальну підготовку в області менеджменту у тій країні , де знаходяться засновники або головна організація.
Існуючий розрив між науковими розробками і практикою їх використання призводить до того , що результати спільної діяльності у розвитку теорії менеджменту в Україні значно нижчий , ніж можна було б мати.
[7] Сучасним керівникам необхідна висока загальна і професійна управлінська культура, чіткі світоглядні позиції і знання методології ефективної управлінської діяльності.
Зважаючи на практичний характер управлінської діяльності, одним з положень філософії управління має бути формування у кожного майбутнього керівника прагнення оволодіти мистецтвом управління, оскільки технологію управління йому викладають досить детально. При цьому слід виходити з того, що мистецтво ґрунтується на інтуїції, а технологія - на науці. Стр. 105
[9] Мостенська – Менеджмент
У центрі всіх сучасних концепцій управління ставиться людина, від поведінки якої залежить успіх діяльності будь-якої компанії. Надійність управління людьми в будь-яких організаційних структурах визначається точним встановленням співвідношення мотивів і мотивацій, які значною мірою пов'язані із розумінням типу сучасної людини. Стр. 597.
[10] свидрук - Креативний менеджмент
8.3. Формування українського творчого суспільства
Образно кажучи, руками людина заробляє на хліб, розумом — на масло, а ідеями — на ікру. Багато дослідників, концепції креативності яких ми вже розглядали, вважають, що аргіогі кожна людина є креати¬вною, і треба намагатися розкрити цей потенціал. Річард Флоріда — один із дослідників творчості та творчого суспільства у книзі «Злет креативного класу» [2] висловлює думку: якщо у суспільстві кожен зможе його розвивати, то вдасться вибудувати творче суспільство, яке буде постійно розвивати таланти та генерувати креативні ідеї. Така система, як магніт, притягує розумних людей ззовні. Саме генеруван¬ням і залученням талановитих працівників пояснюється великий еко¬номічний та технологічний успіх таких країн, як Японія, Швеція, Фін¬ляндія — вони і є прикладами творчого суспільства. Стр. 174
Що стосується індексу технологій, тут Україна посідає 28-ме місце. Це свідчить про те, що рівень нових розробок у нашій країні є значно нижчим, ніж кількість людей, які потенційно можуть ці розробки здійснювати. Стр.175
Розробку та впровадження інновацій необхідно організовувати, а для цього потрібні люди, які вміють ці інновації створювати. Сьогодні успіх компанії визначається здатністю залучити таланти, мобілізувати й утримати їх. Стр. 176
З огляду на такі тенденції США спростили процедуру отримання віз для залучення у країну талановитих іноземців, попри адміністрати¬вні заходи щодо тероризму. Франція ввела наукові візи, Німеччина полегшила процедуру отримання візи для програмістів і науковців, Канада надає податкові пільги тим, хто повертається із США.
Одним із найцікавіших прикладів творчого суспільства є Сінга-пур — країна, яка у 1965 році отримала незалежність і вважалася ни-зькорозвиненою. Однак там були налагоджені дипломатичні та бізнес-відносини із «недружніми» Малайзією та Індонезією, проведені еко¬номічні реформи, і нині за рівнем та динамікою ВВП країна входить до першої десятки. Для насичення талантами та провадиться політика переманювання китайських, малайських та індійських студентів з най-престижніших світових навчальних закладів. Таким чином, на проти¬вагу щорічному 10-відсотковому відтоку талантів, Сінгапур має що¬річний 20-відсотковий притік.
Нині за збереження талантів вже змагається Китай: тим, хто повер¬тається, уряд надає більші квартири, пропонує кращі школи для дітей, службові автомобілі з водіями та привабливі посади. І є результат: як¬що у 90-х роках щороку в середньому поверталося близько 5 тис. ви¬пускників, то у 2000-них — у п'ять разів більше.
Отже, боротьба за талановитих людей триває у багатьох країнах, натомість українські вчені, менеджери та митці виїздять до Європи, США, а віднедавна — й до Азії.
Таким чином, для гальмування негативних тенденцій Україні слід більше уваги приділяти технологічним галузям, адже саме технології є одним із факторів економічного зростання. Стр. 178
[2]
Принцип цілеспрямованості припускає не тільки установку цілей, але і співвідношення цих цілей з необхідними ресурсами. При цьому важливо не тільки забезпечити співвідношення цілей з головними ресурсами, необхідними для їхнього досягнення, але й акцентувати увагу на саму слабку ланку, що може перешкодити досягненню цілей.
Принцип компетентності означає знання менеджером об'єкта управління або принаймні його здатність сприймати компетентну консультацію фахівців при прийнятті рішень. Принцип компетен¬тності зв'язаний із горизонтальним поділом праці за функціями.
Невід'ємним принципом управління є дисципліна, що повинна бути присутня у будь-ярій системі управління нд будь-якому рівні. Дисципліна припускає безумовне виконання вказівок керівника, посадових обов'язків, інструкцій, наказів та інших директивних
92 Г.В. Осовська. О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
документів. Рівень дисципліни значною мірою визначає культуру управління.
Принцип стимулювання припускає насамперед мотивацію трудової діяльності на основі використання матеріальних і мора-льних стимулів. Матеріальне стимулювання базується на особис¬тій економічній зацікавленості працівників у результатах праці, моральне - в основному на психологічному впливі на працівників. Як спонукальні мотиви, тут можуть виступати різні духовні по¬треби працівників: потреби в приналежності, у причетності, в ус¬піху.
94 Г.В.Осовська.О.А.Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
глибині впливу різноманітних змін на організацію, так і у швидко¬сті, з якою змінюється зовнішнє середовище організації, її зовніш¬нє оточення.
У силу впливу принципу взаємозалежності організація змушена створювати потенціал, який здатний реагувати на вплив факторів зовнішнього середовища. Процес управління є засобом, за допо-могою якого організація реагує на фактори зовнішнього оточення і забезпечує стійкий її стан. Суб'єкт управління визначає, якими будуть мета організації, і яким чином вони можуть бути досягнуті, ґрунтуючись на оцінці потреб і стримуючих факторів зовнішнього середовища.
96 Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Принцип постійного вдосконалення процесів і ме¬тодів менеджменту
Процеси і методи менеджменту, які довели свою ефективність на певному етапі розвитку організації, можуть виявитися недостат¬ньо чи зовсім неефективними на іншому етапі. Тому необхідно дотримуватися вимог принципу постійного вдосконалення проце¬сів і методів менеджменту.
Принцип єдності цілей
Вимагає поєднання в менеджменті цілей організації, її струк¬турних підрозділів і окремих працівників. Цілевстановлення є од¬нією з основних функцій менеджменту, з реалізації якої розпочи-нається його процес.
Принцип цілісності системи менеджменту
Мета управлінських комунікацій полягає у встановленні взаємо¬розуміння між людьми у процесі співробітництва, спрямованого на досягнення цілей організації. Один із аспектів цього принципу вимагає, щоб усі керівники не посилали повідомлення в обхід під¬леглих, намагаючись вийти безпосередньо на виконавців, оскільки цілісність організації залежить від взаєморозуміння між вищими і низовими керівниками. Тільки за необхідності миттєвого зв'язку можна порушувати цей принцип.
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту
Усі принципи управління тісно взаємозалежні та взаємообу-мовлені. Наприклад, неможливо домогтися чіткого функціонуван¬ня системи управління, ігноруючи інші принципи управління (ці-леспрямованість спланованість, компетентність, стимулювання, дисципліна), так само як не можна забезпечити цілеспрямовану діяльність організації без планованості, компетентності, дисцип¬ліни та ієрархічності.
98 Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
делегованих організаційних повноважень, усвідомлення посадових та інформаційних взаємозв'язків з іншими підрозділами. Дотри¬мання цього принципу активізує роль підрозділів у досягненні цілей організації, а недотримання може дезорієнтувати підрозділи щодо очікуваних результатів їх діяльності..
Принцип рівня повноважень
Зумовлюється принципом функціональної дефініції та скаляр¬ним. Суть його полягає в тому, що для збереження ефективності делегування повноважень необхідно, щоб співробітники прийма¬ли всі рішення у межах своїх повноважень, не переадресовувати їх на вищі організаційні рівні, а на розгляд керівництва передава¬ли вирішення лише тих питань, які не належать до їх компетенції.
Принцип безумовної відповідальності
Відповідальність є обов'язком і не може бути делегованою, тобто жодний керівник не може шляхом делегування звільнитися від відповідальності за діяльність підлеглих. Підлеглі, отримавши доручення і необхідні для його виконання повноваження, несуть повну відповідальність перед керівниками за свою діяльність; ке¬рівники несуть усю відповідальність за організаційну діяльність підлеглих.
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту 99
Принцип відповідності завдань
Завдання окремих осіб і структурних підрозділів організації повинні взаємно доповнювати одне одного, формуючи систему цілей організації.
Принципи, локалізовані за зонами і напрямами управлінської діяльності, регулюють менеджмент факторів виробничого процесу людських, матеріально-речових та фінансових відповідно до спе¬цифіки виробничо-господарської діяльності організації. Ці прин¬ципи конкретизуються в рамках кожної системи менеджменту на основі предметної сфери діяльності господарюючого суб'єкта, рівня культури та загальної філософії організації.
У практиці менеджменту конкретної організації можуть вияв¬ляти себе й інші принципи. У такий спосіб формується індивідуальна система принципів організації, яка забезпечує високі результати їх діяльності. Однак цю систему треба постійно переглядати і поно¬влювати, передбачаючи уточнення, відкидання принципів, якщо вони не забезпечують очікуваних результатів. [4, с 199-201]