Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Проректор з науково-педагогічної роботи
___________________А.М. Колот
„____” _____________2011 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО
Й ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХНІХ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
(для студентів всіх спеціальностей та спеціалізацій
за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»)
Декан факультету
управління персоналом та маркетингу
професор _____________О.К.Шафалюк
Завідувач кафедри
регіональної економіки
доцент _______________О.В.Ольшанська
Київ 2011
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» підготовлені відповідно до рішень Ректорату та Вченої Ради університету.
Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.
Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:
Структурно навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» складається з одного змістового.
Значення дисципліни «Безпека життєдіяльності» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки економістів, формуванні у них почуття відповідальності за оволодіння знаннями в галузі безпеки життя персоналу підприємств та населення у надзвичайних ситуаціях, принципів, способів та засобів їх захисту від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів.
Програма курсу „Безпека життєдіяльності” передбачає лекції, семінарські, практичні, індивідуальні заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності уведена для того, щоб стимулювати роботу студентів на протязі семестру.
Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти певний матеріал, виконувати розрахункові роботи.
Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 100 до 0 балів.
Зміст запропонованих методичних матеріалів складається з наступних елементів:
1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни “Цивільна оборона”.
2. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
3. Приклади типових завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
4. Перелік тем для написання студентами рефератів з навчальної дисципліни „Безпека життєдіяльності”.
5. Список рекомендованої літератури.
І. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Аксіоми небезпеки життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Професійна складова
Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних обєктів і територій. Обєкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Тема 2. Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки.
Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки та навколишнє середовище.
Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування обєктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.
Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повенями або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торфяна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.
Професійна складова
Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх уражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, уражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
Гідродинамічні обєкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення обєктів гідродинамічної небезпеки.
Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація обєктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів.
Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.
Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація субєктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних обєктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.
Зміст теми. Глобальні проблеми людства, кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання обєктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з обєктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація обєктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи обєктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоровя людини та безпеку суспільства.
Соціальні фактори, що впливають на життя та здоровя людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.
Професійна складова
Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.
Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.
Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), обєкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
Професійна складова
Визначення наявних проблем з безпеки і захисту обєкту господарювання у надзвичайній ситуації, рівні їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування обєкту господарювання та контролю за станом його основних фондів.
Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.
Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.
Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС обєкту господарювання.
Професійна складова
Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.
Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.
II. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”
2.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни
Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:
- систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях;
- за виконання завдань для самостійного опрацювання;
- за виконання індивідуального контрольного завдання.
Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.
Перелік завдань, які зобовязані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.
Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.
Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.
У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з обєктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.
Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:
№ з/п |
Вид роботи |
Зміст роботи |
Максимальна оцінка, |
1 |
Обовязкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок. |
||
а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань; |
Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розвязання ситуаційних вправ та індивідуальних групових завдань |
38 |
|
б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль; |
Правильність та повнота відповідей |
16 |
|
в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін.; |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій |
16 |
|
2 |
г) модульний контроль |
Якість виконання модульних завдань |
20 |
3 |
Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання. |
||
1) підготовка та захист рефератів; |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5 |
|
2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань); |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10 |
|
3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.) |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5 |
|
4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни. |
Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни |
10 |
Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін.
Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється величиною від 70 до 0 балів.
Серед обовязкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Безпека життєдіяльності” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 2018120 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.
Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).
Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.
Обсяг реферату не повинен перевищувати 46 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.
Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання до 15 аркушів.
Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.
Мета підбору та огляду літературних джерел прищепити студентам навички здійснювати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.
Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
обрати питання та погодити його з викладачем;
систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 46 сторінок тексту, набраного на компютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобовязаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.
Виконання творчого завдання передбачає те, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.
Науково-дослідницька робота це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.
Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 57 сторінок, на конкурс 2530 аркушів.
В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін.
2.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Обєкти поточного контролю
Обєктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:
Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.
2.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру
Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських, практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розвязання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.
Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 6 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне з яких занять оцінюється в діапазоні від 6 до 0 балів за шкалою:
6 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розвязував правильно задачі, вирішив тестові завдання.
4,8 бали студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.
3,6 бали студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.
0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розвязав задачі та ін.
Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних, розрахункових або творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється:
за високий рівень опрацювання 100% від максимального балу;
достатній 80% від максимального балу;
задовільний 60% від максимального балу;
за недостатній рівень знань 0 балів.
З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 2016120 балів.
20 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.
16 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.
12 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.
0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.
З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 10 або 5 балів за одну роботу ( за шкалою 10860 або 5430 балів).
Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.
Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті.
Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Види робіт, що підлягають оцінюванню |
Номер заняття |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Тема Діапазон оцінювання |
Теми 1 - 3. Семінарське заняття на тему: Природні та техногенні небезпеки. |
Тема 2. Практичне заняття 1 на тему: Геологічні процеси і явища. |
Тема 2, 3. Практичне заняття 2 на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. |
Тема 3. Практичне заняття 3 на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини |
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему: Токсичні хімічні речовини основа хімічної небезпеки |
Тема 4. Семінар круглий стіл 1 на тему: Соціально-політичні небезпеки. |
Тема 5. Практичне заняття 5 на тему: Ризик аналіз безпеки життєдіяльності. |
Тема 6. Семінар-круглий стіл 2 на тему: Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях. |
|
Семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань |
Максимум 38 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 2 (2-1,5-1-0) |
Максимум 2 (2-1,5-1-0) |
кспрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль |
Максимум 16 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 2 (21,61,20) |
Максимум 2 (21,61,20) |
|||
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів 2 і 3 |
Максимум 16 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
||||
Модульний контроль. Письмова контрольна робота |
Максимум 20 |
За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи |
|||||||
Вибіркові завдання. |
Максимум 10. І завдання 5 балів |
За темами, що виносяться на самостійне вивчення |
Регламент поточного оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Види робіт, що підлягають оцінюванню |
Номер заняття |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Тема Діапазон оцінювання |
Теми 1 - 3. Семінарське заняття на тему: Природні та техногенні небезпеки. |
Тема 2. Практичне заняття 1 на тему: Геологічні процеси і явища. |
Тема 2, 3. Практичне заняття 2 на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. |
Тема 3. Практичне заняття 3 на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини |
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему: Токсичні хімічні речовини основа хімічної небезпеки |
Тема 4. Семінар круглий стіл 1 на тему: Соціально-політичні небезпеки. |
Тема 5. Практичне заняття 5 на тему: Ризик аналіз безпеки життєдіяльності. |
Тема 6. Семінар-круглий стіл 2 на тему: Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях. |
|
Семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань |
Максимум 38 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 6 (64,83,60) |
Максимум 2 (2-1,5-1-0) |
Максимум 2 (2-1,5-1-0) |
кспрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль |
Максимум 16 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 2 (21,61,20) |
Максимум 2 (21,61,20) |
|||
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів 2 і 3 |
Максимум 16 |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
Максимум 4 (43,22,40) |
||||
Модульний контроль. Письмова контрольна робота |
Максимум 20 |
За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи |
|||||||
Вибіркові завдання. |
Максимум 10. І завдання 5 балів |
За темами, що виносяться на самостійне вивчення |
|||||||
Модульний контроль. Письмова контрольна робота |
Максимум 20 |
За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи |
2.3. Приклади типових індивідуальних навчальних завдань
для самостійного опрацювання
ЗАВДАННЯ 1
Тема 2:. Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки.
Завдання на тему: Геологічні процеси і явища. (Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом).
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території обєкту господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності щодо забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 179 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2005. 232 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЕТРУСИ
Найнебезпечнішими геологічними процесами є землетруси. Протягом року на Землі відбувається понад 100 000 таких природних явищ, в наслідок чого щорічно від дії їх факторів ураження гине до 10 000 людей.
Землетруси це сильні коливання, струси або зсуви земної кори, породжені тектонічними або вулканічними процесами. Місце де вивільняється енергія і виникають підземні поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − гіпоцентром. Проекція гіпоцентру на поверхню літосфери є епіцентром землетрусу.
З гіпоцентру випромінюється сейсмічна енергія у формі сейсмічних хвиль − пружних подовжніх і поперечних коливань.
Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії сейсмічних хвиль на поверхні літосфери.
Глибина осередку землетрусу (Н) це відстань від епіцентру до гіпоцентру. Залежно від значення цього параметру землетруси поділяються на поверхневі Н = 0 70 км, проміжні Н = 70 300 км та глибинні Н > 300 км. Понад 75% енергії, що вивільняється при землетрусах, належить поверхневим землетрусам.
Магнітуда є кількісним показником загальної енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних коливань. Це безрозмірна величина, яка представляє собою логарифм максимальної амплітуди (Zm) зсуву ґрунту (поверхневої хвилі), зміряної в мікрометрах (мкм) сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру землетрусу, тобто:
M ~ lg Zm.
Значення магнітуди коливається від 0 до 9,5 і характеризує вихід сейсмічної енергії в епіцентрі землетрусу. Тому для більш об'єктивної оцінки сили коливання земної поверхні в районі, який видалений від епіцентру, введено поняття інтенсивності землетрусу.
Інтенсивність землетрусу це величина, що характеризує енергетичний параметр коливання верхнього шару літосфери. Вона є функцією магнітуди (M), відстані до епіцентру (R), глибини осередку землетрусу (H) і розраховується за формулою:
, (2.1.1)
де К1, К2, К3, константи, величина яких залежить від місця розташування зони землетрусу. Для сейсмонебезпечних районів України їх значення можна прийняти відповідно − 3; 1,5; 3,5.
Отже, інтенсивність оцінює силу землетрусу на поверхні літосфери і вимірюється в балах за такими шкалами:
В країнах СНД застосовується 12-ти бальна шкала MSK-64.
Інтенсивність позначають римськими цифрами, а магнітуду арабськими.
В залежності від інтенсивності землетруси поділяють на слабкі (I-III бала), помірні (IV бала), сильні (V-VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII-X балів), катастрофічні (XI балів) і сильно катастрофічні (XII балів).
Оцінка масштабів зруйнувань при землетрусах здійснюється з використанням в якості критерію інтенсивність землетрусу (J) в балах. При цьому J для конкретного об'єкту по 12-ти бальній шкалі знаходять по формулі (2.1.1) На практиці в розрахунках при оцінці стійкості обєктів до землетрусів характер і ступінь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 для різних дискретних значень J.
Таблиця 2.1.1
Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності
за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
Бали |
Ознаки та характер прояви землетрусу |
I |
Фіксуються лише сейсмічними приладами |
II |
Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої |
III |
Відчувається не значною кількістю населення |
IV |
Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок |
V |
Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці |
VI |
Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі |
VII |
Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими |
VIII |
Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
IX |
Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
X |
Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XI |
Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XII |
Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу |
Таблиця 2.1.2
Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64
Магнітуда по Ріхтеру |
4,0-4,9 |
5,0-5,9 |
6,0-6,9 |
7,0-7,9 |
8,0-8,9 |
Інтенсивність за шкалою MSK-64 |
IV-V |
VI-VII |
VIII-IX |
IX-X |
XI-XII |
Таблиця 2.1.3
Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі
№ з/п |
Характеристика будівель і споруд |
Ступінь зруйнування, бали |
|||
низька |
середня |
сильна |
повне зруйнування |
||
1 |
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т |
VII-VIII |
VII-IX |
IX-X |
X-XII |
2 |
Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XII |
3 |
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
4 |
Будівлі із збірного залізобетону |
VI-VII |
VII-VIII |
- |
VIII-XI |
5 |
Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
6 |
Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
X-XI |
7 |
Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
8 |
Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
9 |
Складські цегляні будівлі |
V-VI |
VI-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
10 |
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
- |
Приклад. Очікувана інтенсивність землетрусу на території об'єкту IX балів за шкалою MSK-64. На його території є виробничі і адміністративні будівлі з металевим каркасом і устаткуванням, складські цегляні будівлі, трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах. Визначити характер зруйнування елементів об'єкту при даному землетрусі.
Розвязання завдання:
У табл. 2.1.3 знаходимо, що при IX балах промислові, адміністративні будівлі і трубопроводи отримають середні ушкодження, а складські будівлі високу ступінь зруйнування.
Практична частина заняття.
В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом (див. додаток 2.1.2).
Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки зруйновані практично повністю, залишилися лише підвали та перші поверхи багатоповерхових споруд, не діють мережі водо, газо, електропостачання. До 100 відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження не сумісні з життям. Зруйновані дорожні споруди, греблі та дамби, цехи та ємності з пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерні реактори АЕС. В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили небезпечні хімічні та радіоактивні речовини. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Через проран у греблі водосховища витікає вода, утворюючи хвилю прориву.
Таблиця 2.1.4
Стійкість систем життєзабезпечення
Система |
Ступінь ушкодження, бали |
||||
помірна (IV бали); |
сильна (V − VI балів); |
дуже сильна (VII балів); |
руйнівна (VIII − X балів); |
катастрофічна (XI балів) |
|
Водопостачання |
80/90 |
53/80 |
48/53 |
36/48 |
24/36 |
Електропостачання |
85/95 |
75/85 |
60/75 |
43/60 |
32/43 |
Газопостачання |
90/95 |
85/90 |
77/85 |
62/77 |
50/62 |
Теплопостачання |
85/90 |
77/85 |
50/77 |
28/50 |
15/28 |
Транспорт |
90/95 |
85/90 |
68/85 |
55/68 |
20/55 |
Каналізація |
100/100 |
90/100 |
82/90 |
55/68 |
45/60 |
Зв'язок |
100/100 |
90/100 |
82/90 |
55/82 |
30/55 |
Примітка: В чисельнику відсотки систем життєзабезпечення, що здатні функціонувати негайно, а в знаменнику після відновлювальних робіт протягом доби.
На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування середньої ступені. У житлових будинків залишилися підвальні приміщення та перші 2 3 поверхи. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Підземні комунікації водо, газо, електропостачання неушкоджені. Дорожні споруди можуть бути використані за призначенням. Наведене свідчить про те, що на півдні від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася третя зона осередку ураження землетрусом.
Таблиця 2.1.5
Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки
Тип будівель |
Інтенсивність землетрусу, бали |
|||||||
I−III |
IV |
V−VI |
VII |
VIII-IX |
X |
XI |
XII |
|
Безповоротні втрати населення, % |
||||||||
Дерев'яні будинки |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
65 |
85 |
Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки |
0 |
0 |
10 |
15 |
50 |
55 |
75 |
85 |
Цегляні багатоповерхові будинки |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
50 |
75 |
83 |
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
50 |
75 |
83 |
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до: |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до: |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
З метою відображення обстановки на схемі (карті) місцевості на зруйновані обєкти наносяться спеціальні позначки, що показані у додатку 2.1.4.
Доповідь керівникові підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах, які розташовані в районі населених пунктів Бельци, Сади та Дачі
О 18 годині 40 хвилин 21 вересня в межах району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом. Смуга поділу осередку на ІІ та ІІІ зони проходить через південні околиці селищ Гусенці та Яблунька.
Обєкти підприємництва знаходяться у спорудах, які зруйновано на 95 %. Мешканці населених пунктів Бельци, Сади, Дачі у багатоповерхових будинках отримали ураження не сумісні з життям. Персонал підприємства працездатний (в мить руйнування знаходився в офісах, що розташовані на перших поверхах будинків).
Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних обєктів може утворитися складна інженерна, гідродинамічна, хімічна та радіаційна обстановки.
Висновок: З метою збереження працездатності персоналу здійснити:
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
Кафедра регіональної економіки
З В І Т
про виконання завдання на практичному занятті
з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
Тема: 2.Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки.
Завдання на тему: Геологічні процеси і явища. (Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом).
Виконав: студент факультету ____________________________
_______курсу____________________________форми навчання
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
КНЕУ 201__
Навчальна та виховна мета
1. Ознайомитись з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території обєкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення
Література:
1. Методичні вказівки з курсу „Цивільна оборона”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
3. Панкратов О.М., Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 179 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
Варіант № _______
Субєкт небезпеки |
Обєкт небезпеки |
Характеристика обєкту небезпеки |
Значення параметру фактору ураження |
Характер діяльності персоналу |
Захищеність персоналу від фактору ураження |
Пора року |
Метеоумови |
||
Температура повітря, 0С |
Швидкість вітру |
Наявність опадів |
|||||||
с |
|||||||||
2. Практична частина заняття.
В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом. Підрозділи підприємства „Купон” знаходяться (можуть опинитися) в зоні _______________ зруйнувань.
Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки __________________________________________________,
(Охарактеризувати ступінь зруйнування будинків)
_______________ мережі водо, газо, електро постачання. До ______________
(Діють чи недіють)
відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження __________________________________________________________________
(Вказати ступінь ураження людей)
Зруйновано (можливо зруйнування): __________________________________________________________________
(Охарактеризувати ступінь зруйнування дорожніх споруд, гребель та дамб, цехів та ємностей з
__________________________________________________________________
пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерного реактору АЕС)
В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)________________________________________________________
(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)
__________________________________________________________________
Існує (не існує) загроза виникнення пожеж, утворення __________________________________________________________________
(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)
На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування __________________________________________________________________
(Визначити якої ступені)
У житлових будинків залишилися не зруйнованими __________________________________________________________________
(Які елементи)
Існує (не існує) загроза виникнення _______________________ пожеж.
(Категорія пожеж)
Підземні комунікації водо, газо, електропостачання __________________________________________________________________
(Визначити ступінь ураження)
Дорожні споруди _____________________________________________
(Визначити можливість експлуатації дорожніх споруд)
Наведене свідчить про те, що на південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася ____________ зона осередку ураження землетрусом.
(Ступінь небезпеки зони)
Висновки та пропозиції:
О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом.
Смуга поділу осередку на ______________________________________
(Категорія зони)
зони проходить через ______________________________________________.
(Визначити через які населені пункти проходить межа між зонами осередку)
Обєкти підприємництва знаходяться у спорудах, що зруйновані на ____________%.
Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження __________________________________________________________________
(Вказати ступінь ураження)
Персонал підприємства ________________________________________
(Вказати ступінь працездатності персоналу)
Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних обєктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________
(Визначити, яка може утворитися обстановка)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(Які заходи здійснити)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:______________________________________________
(Що зробити для подальших раціональних дій персоналу.)
__________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент __________курсу, ___________ навчальної групи
__________________________________________________
(Підпис, прізвище та ініціали)
Додаток 2.1.1
Додаток 2.1.4
Позначки ступені зруйнування обєктів
Сильні зруйнування Зруйнування середнього ступеня Слабкі зруйнування
Вогняний шторм Суцільні пожежі Окремі пожежі
Додаток 2.1.2
Додаток 2.1.3
Увідна про виникнення землетрусу в регіоні,
частина якого відображена на схемі (додаток 2.1.2)
В районі населеного пункту N, що розташований на відстані 25 км на північ від АЕС, прилади індикації сейсмічної активності виявили у земній корі на глибині 35 км поштовх силою у _______ балів за 12-ти бальною шкалою. Одночасно сейсмографи населених пунктів ГУСЕНЦІ і ЯБЛУНЬКА зафіксували землетрус силою у _______ балів за тією ж шкалою.
Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).
Запропонувати режими життя та діяльності персоналу визначених обєктів.
Обєкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на _____ поверсі________________ поверхового
(Якої кількості поверхів)
____________________будинку; в населеному пункті САДИ на
(Якого типу будинок)
______поверсі ________________ поверхового ________________будинку;
(Якої кількості поверхів) (Якого типу будинок)
в населеному пункті ДАЧІ на ______ поверсі ___________________________
(Якої кількості поверхів)
поверхового ________________________ будинку.
(Якого типу будинок)
Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________0С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________0С, температура ґрунту − ________0С, хмарність − _____________ бали (балів).
Визначити ризик загибелі людини вдома на протязі року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.
Вихідні дані:
Варіанти завдання дивись табл. 6.2.1.
Таблиця 6.2.1
Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Варіанти завдання |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
H, км |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
Zm, мкм |
105 |
106 |
106 |
106 |
107 |
108 |
109 |
R, км |
200 |
10 |
5 |
0 |
10 |
10 |
10 |
Порядок розвязання завдання:
М = lg Zm = lg 105 = 5.
,
де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.
J = 3+1,5*5+3,5*lg= 2,42.
3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку (див. табл. 6.2.1.1; 6.2.1.3 та 6.2.1.5):
ступінь зруйнування будинку зруйнування відсутні;
безповоротні втрати мешканців будинку 0%.
4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності:
,
де Q(Δt) частота подій у рік;
w ймовірність загибелі людини від однієї події.
Тоді маємо:
.
Висновок:
Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності на протязі року можна вважати відсутнім.
Додаток до завдання 1
Таблиця 6.2.1.1
Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності
за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
Бали |
Ознаки та характер прояви землетрусу |
I |
Фіксуються лише сейсмічними приладами |
II |
Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої |
III |
Відчувається не значною кількістю населення |
IV |
Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок |
V |
Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці |
VI |
Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі |
VII |
Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими |
VIII |
Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
IX |
Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
X |
Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XI |
Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XII |
Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу |
Таблиця 6.2.1.2
Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64
Магнітуда по Ріхтеру |
4,0-4,9 |
5,0-5,9 |
6,0-6,9 |
7,0-7,9 |
8,0-8,9 |
Інтенсивність за шкалою MSK-64 |
IV-V |
VI-VII |
VIII-IX |
IX-X |
XI-XII |
Таблиця 6.2.1.3
Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі
№ з/п |
Характеристика будівель і споруд |
Ступінь зруйнування, бали |
|||
низька |
середня |
сильна |
повне зруйнування |
||
1 |
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т |
VII-VIII |
VII-IX |
IX-X |
X-XII |
2 |
Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XII |
3 |
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
4 |
Будівлі із збірного залізобетону |
VI-VII |
VII-VIII |
- |
VIII-XI |
5 |
Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
6 |
Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
X-XI |
7 |
Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
8 |
Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
9 |
Складські цегляні будівлі |
V-VI |
VI-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
10 |
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
- |
Таблиця 6.2.1.4
Стійкість систем життєзабезпечення
Система |
Ступінь ушкодження, бали |
||||
помірна (IV бали); |
сильна (V − VI балів); |
дуже сильна (VII балів); |
руйнівна (VIII − X балів); |
катастрофічна (XI балів) |
|
Водопостачання |
80/90 |
53/80 |
48/53 |
36/48 |
24/36 |
Електропостачання |
85/95 |
75/85 |
60/75 |
43/60 |
32/43 |
Газопостачання |
90/95 |
85/90 |
77/85 |
62/77 |
50/62 |
Теплопостачання |
85/90 |
77/85 |
50/77 |
28/50 |
15/28 |
Транспорт |
90/95 |
85/90 |
68/85 |
55/68 |
20/55 |
Каналізація |
100/100 |
90/100 |
82/90 |
55/68 |
45/60 |
Зв'язок |
100/100 |
90/100 |
82/90 |
55/82 |
30/55 |
Таблиця 6.2.1.5
Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки
Тип будівель |
Інтенсивність землетрусу, бали |
|||||||
I−III |
IV |
V−VI |
VII |
VIII-IX |
X |
XI |
XII |
|
Безповоротні втрати населення, % |
||||||||
Дерев'яні будинки |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
65 |
85 |
Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки |
0 |
0 |
10 |
15 |
50 |
55 |
75 |
85 |
Цегляні багатоповерхові будинки |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
50 |
75 |
83 |
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною |
0 |
0 |
0 |
3 |
40 |
50 |
75 |
83 |
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до: |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до: |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до |
Безповоротні втрати населення, % |
|||||||
VII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
60 |
80 |
VIII балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
40 |
65 |
IX балів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
15 |
50 |
Таблиця 6.2.1.6
Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Варіанти завдання |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
H, км |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
Zm, мкм |
105 |
106 |
106 |
106 |
107 |
108 |
109 |
R, км |
200 |
10 |
5 |
0 |
10 |
10 |
10 |
J |
2,42 |
6,35 |
6,38 |
6,39 |
7,87 |
9,36 |
10,85 |
w |
0 |
0,03 |
0,03 |
0,03 |
0,4 |
0,5 |
0,75 |
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1:
М = lg Zm; ; ;
К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.
ЗАВДАННЯ 2
Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. (Виявлення та оцінка обстановки на території, що підпадає під вплив факторів ураження при реалізації гідродинамічних та термодинамічних небезпек)
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території обєкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні та вибухонебезпечні обєкти.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2011. 179 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2005. 232 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Гідродинамічний небезпечний об'єкт − це штучне або природне утворення, що вирізняється різкою зміною рівня води у руслі річки. До таких відносять гідротехнічні споруди напірного типу і природні дамби.
Гідротехнічні споруди напірного типу це греблі та дамби, які будують з метою використання кінетичної енергії води для вироблення електроенергії, охолодження технологічних процесів, меліорації, захисту прибережних територій, забору води для водопостачання і зрошування, рибозахисту, регулювання рівня води, забезпечення діяльності морських і річкових портів та для забезпечення судноплавства.
Гідротехнічні споруди напірного типу залежно від вірогідних наслідків їх зруйнування поділяються на класи, що наведені у табл. 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Класи гідротехнічних споруд напірного типу
Гідротехнічні споруди |
Клас |
Гідротехнічні споруди гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій при потужності, млн. кВт:
|
I II−IV |
Гідротехнічні споруди меліоративних систем при площі зрошування, тис. га:
|
ІІ IIІ III IV |
Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного типу залежить від важливості об'єктів, розташованих нижче греблі (дамби), висоти останніх, максимального розрахункового тиску води і типу ґрунтів основи (табл. 2.2.2).
Типи ґрунтів розподіляються так: А − скельний, Б − піщаний, глинистий в твердому і напівтвердому стані. В − глинистий, водонасичений в пластичному стані.
Стійкість і міцність гідротехнічних споруд напірного типу задається у відповідності з максимальним розрахунковим рівнем води, швидкостю вітру, висоти хвилі. Так, наприклад, максимальний розрахунковий рівнь води повинен мати місце не частіше: для споруд I класу − 1 раз у 100 років (1%), II і ІІІ − 1 раз у 20 років (5%), IV класу − 1 раз у 10 років (10%).
Таблиця 2.2.2
Класи гідротехнічних споруд напірного в залежності від їх висоти і типу ґрунтів основи
Споруди |
Тип ґрунтів основи |
Висота споруд, м, при їх класі |
|||
I |
II |
III |
IV |
||
Дамби з ґрунтових матеріалів |
А Б В |
Більше 100 Більше 75 Більше 50 |
75-100 35-100 25-50 |
25-70 15-35 15-25 |
Менше 25 Менше 15 Менше 15 |
Дамби бетонні і залізобетонні |
А Б В |
Більше 100 Більше 50 Більше 25 |
60-100 25-50 20-25 |
25-60 10-25 10-20 |
Менше 25 Менше 10 Менше 10 |
Прорив гідродинамічно небезпечних об'єктів може відбутися через дії сил природи (землетрусу, урагану, обвалу), конструктивних дефектів, порушення правил експлуатації, дії паводків, руйнування основи, недостатності водоскидів, застосування зброї.
При прориві в дамбі або греблі утворюється проран, від розмірів якого залежать обсяг та швидкість падіння води, а також параметри хвилі прориву − основного фактору ураження цього виду аварій.
Хвиля прориву утворюється при одночасному накладенні двох процесів: падіння води з водосховища в нижній б'єф (Ділянка річки між двома сусідніми дамбами або ділянка каналу між двома шлюзами називається бєфом. Гідравлічний ухил річки перевищення (в метрах) висоти рівня води на 1000 м вздовж її руслу. Верхнім бєфом дамби називається частина річки, розташована вище за підпірну споруду (дамбу, шлюзу), а частина річки нижча за неї називається нижнім бєфом. Тіло дамби утворює нульовий створ. Висота рівня води у верхньому бєфі дамби це рівень води у водосховищі), що породжує хвилю і різке збільшення обсягу води в місці падіння, а це викликає її підйом і перетікання в низинні місця.
Дія хвилі прориву на об'єкти подібно ударній хвилі повітряного вибуху, але вирізняється від нього тим, що головним діючим тілом тут є вода.
Прорив дамб призводить до затоплення місцевості і всього того, що на ній знаходиться. Тому будувати житлові і виробничі будівлі в цій зоні небезпечно. Проте місцеві власті часто нехтують цією вимогою, явно піддаючи небезпеці людей.
Хвиля прориву в своєму русі уздовж русла річки безперервно змінює висоту, швидкість руху, ширину і інші параметри (рис. 2.2.1). Тому вона має зони підйому і зони спаду. Передня частина маси води, що рухається, називається фронтом хвилі прориву. Вона може бути дуже крутою (поблизу прорану) і дещо пологою − на значному видаленні від нього.
Вслід за фронтом хвилі прориву висота води починає інтенсивно збільшуватися, досягаючи через деякий проміжок часу максимуму, що може перевищити висоту берегів річки, внаслідок чого і починається затоплення.
Після припинення підйому рівнів по всій ширині потоку настає більш менш тривалий період руху, близький до сталого. Він буде тим довшим, чим більше обсяг водосховища. Останньою фазою утворення зони затоплення є спад рівня.
Після проходження хвилі прориву залишається перезволожена заплава і сильно деформоване русло річки.
Руйнівна дія хвилі прориву полягає головним чином в русі великих мас води з високою швидкістю і таранної дії всього того, що переміщається разом з водою (каміння, дошки, колоди, різні конструкції).
Висота і швидкість хвилі прориву залежать від гідрологічних і топографічних умов річки. Лісисті ділянки уповільнюють швидкість і зменшують висоту хвилі.
За останні 70 років в світі відбулося більше тисячі аварій крупних гідротехнічних споруд. Причини їх різні, але частіше за все аварії відбуваються через зруйнування основи (табл. 2.2.3).
Таблиця 2.2.3
Частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу
Причини руйнування гідротехнічних споруд |
Частота, % |
Руйнування основи |
40 |
Недостатність водоскиду |
23 |
Слабкість конструкції |
12 |
Нерівномірне осідання тіла греблі |
10 |
Високий тиск на дамбу |
5 |
Бойові дії |
3 |
Оповзання укосів |
2 |
Дефекти матеріалу |
2 |
Неправильна експлуатація |
2 |
Землетрус |
1 |
За період з 1902 по 2010 рік з понад 400 аварій в різних країнах у 35% випадків причиною було перевищення максимального розрахункового рівня води, тобто перелив води через гребінь дамби (табл. 2.2.4).
Таблиця 2.2.4
Частота зруйнування різних типів дамб
Тип дамби |
Частота аварій, % |
Земляна |
53 |
Захисна з місцевих матеріалів |
4 |
Бетонна гравітаційна |
23 |
Арочна залізобетонна |
3 |
Дамби інших типів |
17 |
При прориві дамб значні ділянки місцевості через 15 − 30 хвилин затоплюються шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого територія може знаходитися під водою, коливається від декількох годин до декількох діб.
Виявлення та оцінка інженерної обстановки
при зруйнуванні гідродинамічно небезпечного обєкту.
Як ми зясували раніше, уражаюча дія хвилі прориву пов'язана із поширенням води з великою швидкістю.
Основними параметрами хвилі прориву як фактору ураження є її швидкість, висота, довжина, час існування та температура води.
За своїм фізичним єством хвиля прориву − це несталий рух води, для якої глибина, ширина, ухил поверхні і швидкість течії змінюються у часі (рис. 2.2.1).
Рис. 2.2.1. Хвиля прориву.
Висота хвилі прориву і швидкість її поширення залежать від обсягу і глибини водосховища, площі „дзеркала” водного басейну, розмірів прорану, різниці рівнів води у верхньому і нижньому бєфах, гідрологічних і топографічних умов русла річки і її заплави. В районі нульового створу (тіла дамби) висота хвилі прориву (h) визначається за формулою:
h = 0,6(Н − Ннб), м ,
де Н глибина водосховища у дамби, м;
Ннб висота нижнього бєфу, м.
Висота хвилі прориву, як правило, знаходиться в межах від 2 до 12 м, але може досягати 30 м і більше.
Швидкість поширення хвилі прориву коливається в межах від 3 до 25 км/год., а для гірських і передгірних районів до 100 км/год.
Для зон катастрофічного і небезпечного затоплення швидкість руху хвилі прориву u = 2,5 7 м/с. Для ділянок можливого затоплення u = 1,5 2,5 м/с. При цьому статичний тиск потоку води не менше 20 кПа (0,2 кгс/см2) з тривалістю дії не менше 0,25 год.
Характер дії на об'єкт хвилі прориву обумовлюється гідродинамічним тиском потоку води рівнем і терміном затоплення, деформацією річкового русла, забрудненням гідросфери, розмиванням і перенесенням ґрунтів.
Другим фактором ураження гідродинамічної аварії є катастрофічне (стрімке) затоплення місцевості, розташованої нижче за течією річки. При цьому утворюється зона затоплення частина прилеглої до річки (водосховища) місцевості, що затопляється водою. Частина зони затоплення, в межах якої поширюється хвиля прориву, називається зоною катастрофічного затоплення. На її зовнішніх межах висота гребеня хвилі прориву (h) перевищує 1 м, а швидкість її руху становить 5 7 м/с. Катастрофічне затоплення характеризується такими параметрами:
Час, протягом якого затоплені території можуть знаходитися під водою, коливається від 4 годин до декількох діб. Параметри зони затоплення залежать від розмірів водосховища, тиску води і інших характеристик конкретного гідровузла, а також від гідрологічних і топографічних особливостей місцевості.
Основні уражаючі фактори катастрофічного затоплення руйнівна хвиля прориву, водяний потік і спокійні води, що заливають територію об'єкту.
Зона катастрофічного затоплення визначається наперед на стадії проектування гідротехнічних споруд. У межах цієї зони виділяють ділянку можливого (вірогідного) надзвичайно небезпечного затоплення, тобто територію, через яку хвиля прориву проходить протягом однієї години після аварії. На цій території можливі найбільші втрати серед населення, сильні зруйнування обєктів економіки і житлових споруд. Параметри хвилі прориву на даній ділянці приймаються такі: висота гребеня хвилі (рис. 2.2.1) більше 4 м, а швидкість руху понад 2,5 м/с. Для кожного водосховища (особливо обсягом 50 млн. м3 і більше), аварія на якому сприяє підйому води у нижньому бєфі до висоти 1 м і більше, за результатами прогнозу розробляються атласи або карти затоплення і характеристики хвилі прориву.
Таким чином, основним небезпечним наслідком гідродинамічної аварії є утворення зони катастрофічного затоплення місцевості, уражаючий фактор хвиля прориву. Навантаження на обєкт і його елементи (будівлі, устаткування, мережі водо енергопостачання і т. п.) створюються дією хвилі прориву гідро потоком води, критичними параметрами якого служать висота і швидкість руху. Можливі ступені зруйнування обєктів залежно від висоти (h) і швидкості (u) руху хвилі прориву визначаються за допомогою табл. 2.2.5.
Виявлення та оцінка інженерної обстановки при гідродинамічній аварії здійснюється доступні для розуміння та застосування у навчальному процесі.за допомогою спеціальних методик. Розглянемо дві з них, як найбільш доступні у розумінні.
Таблиця 2.2.5
Параметри хвилі прориву, що характеризують ступінь зруйнування об'єктів
Об'єкт |
Ступінь зруйнування |
|||||
слаба |
середня |
сильна |
||||
h, м |
u, м/с |
h, м |
u, м/с |
h, м |
u, м/с |
|
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів |
2.5 |
1,5 |
4 |
2,5 |
6 |
3 |
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи) |
2 |
1 |
3 |
2 |
4 |
2,5 |
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом |
3 |
1,5 |
6 |
3 |
7,5 |
4 |
Каркасні і панельні будинки |
2 |
1,5 |
3,5 |
2 |
5 |
2,5 |
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом |
3 |
1,5 |
6 |
3 |
8 |
4 |
Бетонні і залізобетонні будівлі |
4,5 |
1,5 |
9 |
3 |
12 |
4 |
Дерев'яні будинки (1-2 поверхи) |
1 |
1 |
2,5 |
1,5 |
3,5 |
2 |
Збірні дерев'яні будинки |
1 |
1 |
2,5 |
1,5 |
3 |
2 |
Мости металеві |
0 |
0,5 |
1 |
2 |
2 |
3 |
Мости залізобетонні |
0 |
0,5 |
1 |
2 |
2 |
3 |
Мости дерев'яні |
0 |
0,5 |
1 |
1,5 |
1 |
2 |
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям |
1 |
1 |
2 |
1,5 |
4 |
3 |
Шляхопроводи з гравійним покриттям |
0,5 |
0,5 |
1 |
1,5 |
2,5 |
2 |
Перша методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і характеристик зони затоплення при зруйнуванні греблі (дамби) водосховища.
Вихідні дані для виконання розрахунків:
Порядок виконання розрахунків:
І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби (рис. 2.2.1).
, год
Значення u=5−7 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення u= 1,5−2,5 м/с.
, м
де m коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (табл. 2.2.6).
Таблиця 2.2.6
Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій
відстані від дамби до створу об'єкту
Найменування параметрів |
Відстань від дамби до об'єкту (R), км |
||||||
0 |
25 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
|
m |
0,25 |
0,2 |
0,15 |
0,075 |
0,05 |
0,03 |
0,02 |
m1 |
1 |
1,7 |
2,6 |
4 |
5 |
6 |
7 |
, год.
де N максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 2.2.7.
Таблиця 2.2.7
Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану
H, м |
5 |
10 |
25 |
50 |
N, м3/с 1 м |
10 |
30 |
125 |
350 |
t=m1T , год.
де m1 коефіцієнт (табл. 2.2.6), який залежить від R.
ІІ. За даними розрахунків за допомогою табл. 2.2.5 оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.
Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.
Розвязання завдання:
tпід= R/3600u = 25·103/3600·5=1,4 (год.).
У табл. 2.2.7 для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:
h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).
3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:
T = W/3600·N·B.
Значення N знаходять у табл. 2.2.8. При H = 50м: N = 350 м3/с·м:
T= 70·106/350·100·3600 = 0,56 (год.).
4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.
У табл. 2.2.7 для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:
t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).
Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год.
Друга методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і зони затоплення при зруйнуванні гідротехнічних споруд на малих і великих річках.
В даному випадку при зруйнуванні гідротехнічних споруд при недостатньому водоскиді (перелив води через гребінь дамби) також утворюється хвиля прориву (рис. 2.2.1), яка так само характеризується висотою і швидкістю поширення.
Вихідні дані:
Порядок виконання розрахунків:
де А1 і В1 коефіцієнти, залежні від H, Bб і i, значення яких знаходять у табл. 2.2.8.
Таблиця 2.2.8
Значення коефіцієнтів Аi і Вi при гідравлічному ухилі річки i
Bб |
Н, м |
i=1·10-4 |
i=1·10-3 |
||||||
А1 |
В1 |
А2 |
В2 |
А1 |
В1 |
А2 |
В2 |
||
1,0 |
20 |
100 |
90 |
9 |
7 |
40 |
10 |
16 |
21 |
40 |
280 |
150 |
20 |
9 |
110 |
30 |
32 |
24 |
|
80 |
720 |
286 |
39 |
12 |
300 |
60 |
62 |
29 |
|
150 |
1880 |
500 |
78 |
15 |
780 |
106 |
116 |
34 |
|
250 |
4000 |
830 |
144 |
19 |
1680 |
168 |
208 |
40 |
|
0,5 |
20 |
128 |
204 |
11 |
11 |
56 |
51 |
18 |
38 |
40 |
340 |
332 |
19 |
14 |
124 |
89 |
32 |
44 |
|
80 |
844 |
588 |
34 |
17 |
320 |
166 |
61 |
52 |
|
150 |
2140 |
1036 |
62 |
23 |
940 |
299 |
113 |
62 |
|
250 |
4520 |
1976 |
100 |
27 |
1840 |
470 |
187 |
79 |
|
0,25 |
20 |
140 |
192 |
8 |
21 |
40 |
38 |
15 |
43 |
40 |
220 |
388 |
13 |
21 |
108 |
74 |
30 |
50 |
|
80 |
880 |
780 |
23 |
21 |
316 |
146 |
61 |
65 |
|
150 |
2420 |
1456 |
41 |
20 |
840 |
172 |
114 |
89 |
|
250 |
4740 |
2420 |
67 |
16 |
1688 |
452 |
191 |
116 |
, м/с
де А2 і В2 коефіцієнти, що залежать від H, Bб і i, значення яких визначають за табл. 2.2.8.
Таблиця 2.2.9
Час підходу гребеня (tгр) і фронту хвилі прориву (tфр) , год.
R, км |
Н=20 м |
Н=40 м |
Н=80 м |
|||||||||
i=10-3 |
i=10-4 |
i=10-3 |
i=10-4 |
i=10-3 |
i=10-4 |
|||||||
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
|
5 |
0,2 |
1,8 |
0,2 |
1,2 |
0,1 |
2,0 |
0,1 |
1,2 |
0,1 |
1,1 |
0,1 |
0,2 |
10 |
0,6 |
4,0 |
0,6 |
2,4 |
0,3 |
3,0 |
0,3 |
2,0 |
0,2 |
1,7 |
0,1 |
0,4 |
20 |
1,6 |
7,0 |
2,0 |
5,0 |
1,0 |
6,0 |
1,0 |
4,0 |
0,5 |
3,0 |
0,4 |
1,0 |
40 |
5,0 |
14 |
4,0 |
10 |
3,0 |
10 |
2,0 |
7,0 |
1,2 |
5,0 |
1,0 |
2,0 |
80 |
13 |
30 |
11 |
21 |
8,0 |
21 |
6,0 |
14 |
3,0 |
9,0 |
3,0 |
4,0 |
150 |
33 |
62 |
27 |
43 |
18 |
40 |
15 |
23 |
7,0 |
17,0 |
6,0 |
9 |
200 |
160 |
230 |
113 |
161 |
95 |
140 |
70 |
98 |
25 |
32 |
35 |
59 |
4. Розраховується тривалість затоплення території об'єкту (tзат) за допомогою формули:
tзат = в(tгр − tфр)(1−hм / h),
де в коефіцієнт, значення якого знаходять у табл. 2.2.10 як функцію висоти дамби (Н) і відношення i R/H.
Таблиця 2.2.10
Значення коефіцієнту в
R/H |
Висота дамби (H) в частках від середньої глибини річки в нижньому бєфі (h0) |
|
Н=10h0 |
Н=20h0 |
|
0,05 |
15,5 |
18,0 |
0,1 |
14,0 |
16,0 |
0,2 |
12,5 |
14,0 |
0,4 |
11,0 |
12,0 |
0,8 |
9,5 |
10,8 |
1,6 |
8,3 |
9,9 |
3,0 |
8,0 |
9,6 |
5,0 |
7,6 |
9,3 |
5. Ступінь зруйнування елементів об'єкту економіки (будівлі, устаткування, і т. п.) залежно від швидкості і висоти хвилі прориву оцінюється за допомогою табл. 2.2.5.
Приклад. В результаті весняної повені відбувся підйом рівня води в річці Тетерів, через яку наведений металевий міст. На березі річки розташований населений пункт Коптяжка, і недалеко від нього створено водосховище. Після прориву дамби через проран в ній з параметром в безрозмірному вигляді − Вб = 0,5 почалося різке збільшення рівня води в р. Тетерів і гідропонік спрямувався до населеного пункту Коптяжка. Відомі висота рівня води у верхньому бєфі дамби Н = 80 м, видалення створу об'єкту від дамби R = 5 км, гідравлічний ухил водної поверхні річки i = 1·10-3, а також висота місця розташування об'єкту hм = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкту hзат= 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкту, hср= 5 м. Об'єкт економіки: будівлі каркасні панельні; склади цегляні; кабель електромережі − підземний. В населеному пункті Коптяжка одноповерхові цегляні будинки, їх підвали кам'яні. До кожного будинку проведені труби газопостачання. Вулиця в селищі вкрита асфальтобетоном.
Визначити параметри хвилі прориву висоту, швидкість і ступінь можливих зруйнувань об'єктів в селищі.
Розвязання завдання:
.
У табл. 2.2.8 для Вб = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10-3, знаходять А1=320, В1=166. Тоді:
= 320/(166+5000)0,5= 4,45 (м).
.
У табл. 2.2.8 для Вб = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10-3 знаходять А2=61, В2=52. Тоді:
= = 0,858 (м/с).
За допомогою табл. 2.2.10 для Н = 80 м, L = 5 км, i = 1·10-3, визначають tгр = 0,2 год. і tфр = 0,1 год.
tзат = в(tгр − tфр)(1− hм / h).
Значення коефіцієнту в знаходять у табл. 2.2.10 для Н/hзат = 80/8 = 10, тобто при H=10h та R/H =1·10-3 ·5000/80 = 0,0625. Отже, якщо R/H = 0,0625 і H =10h за допомогою табл. 2.2.10 коефіцієнт в розраховують методом інтерполяції:
в = 14 + (15,5−14)(0,0625 0,05) / (0,1−0,05) = 14,375.
Тоді: tзат = 14,375 (0,2 0,1)(1−2 / 4,45) = 0,79 (год.) = 47,4 (хв).
5 Ступінь зруйнування обєктів хвилею прориву характеризується даними табл. 2.2.5 при h = 4,45 і u = 0,858 м/с − 0,9 м/с:
а) на об'єкті: будівлі отримають слабкі зруйнування, склади сильні ушкодження.
б) в селищі: будинки, міст, дорога будуть мати сильні зруйнування.
Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів
Пожежа та вибухонебезпечними є об'єкти, на яких виробляються, зберігаються, транспортуються вибухонебезпечні матеріали та речовини, що за певних умов здатні до спалаху або вибуху.
За ступенем вибухової, вибухо-пожежної і пожежної небезпеки всі об'єкти поділяють на шість категорій: А, Б, В, Г, Д і Е. Особливо небезпечними вважаються такі, яким списвоєні категорії А, Б і В.
До категорії А належать нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи та склади нафтопродуктів.
Категорія Б обіймає цехи виробництва і засоби транспортування вугільного пилу, пилу деревини, цукрової пудри, борошна.
Пожежа і вибухонебезпечні об'єкти категорії В − це деревообробні, столярні та лісопильні виробництва.
Виникнення пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, яка поділяється на п'ять груп.
Таблиця 3.2.11
Ступінь вогнестійкості будівель і споруд, години
Ступінь вогнестійкості |
Частини будівель і споруд |
|||
Несучі сходових кліток |
Сходові майданчики і марші |
Несучі конструкції перекриттів |
Елементи перекриттів |
|
I |
З год, не згоряє |
1 год, не згоряє |
1 год, не згоряє |
0,5 год, не згоряє |
I I |
2,5 год, не згоряє |
1 год, не згоряє |
0,25 год, не згоряє |
0,25 год, не згоряє |
I I I |
2 год, не згоряє |
1 год, не згоряє |
0,25 год, не згоряє |
згоряє |
I V |
0,5 год, важко спалимі |
0,25 год., важко спалимі |
0,25 год, важко спалимі |
згоряє |
V |
Такі, що згоряють |
Ступінь вогнестійкості будівель і споруд визначається мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій і займистістю матеріалів, з яких вони виготовлені, а також часом незаймистості.
Всі будівельні матеріали, а отже, і конструкції з них діляться на три групи: такі, що не згоряють, важко спалимі і такі, що згоряють.
Такі, що не згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються.
Важко спалимі − матеріали, що під впливом вогню або високої температури важко спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти за наявності джерела вогню.
Такі, що згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти і тліти після видалення джерела вогню.
Пожежі на великих промислових підприємствах і в населених пунктах поділяються на окремі, масові та вогняний шторм. Окремі пожежі мають місце при горінні поодинокої будівлі або споруди. Масові пожежі − це сукупність окремих пожеж, що охопили більше 25% будинків або споруд. Масові пожежі за певних умов можуть перейти у вогняний шторм, коли під впливом потужного вітру або за інших причин вогонь швидко передається від обєкту до обєкту.
Пожежа і вибухонебезпечні явища характеризуються такими чинниками:
Плануючі заходи щодо боротьби з аваріями, треба враховувати, що в своєму розвитку вони проходять п'ять характерних фаз:
перша − накопичення відхилень від нормального процесу;
друга − ініціація аварії;
третя − розвиток аварії, під час якої проявляється негативна дія шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людей, природне середовище і об'єкти народного господарства;
четверта − проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, локалізація і ліквідація аварії;
п'ята − відновлення життєдіяльності після ліквідації аварії.
В різних галузях промисловості України експлуатуються більше 1200 пожежа і вибухонебезпечних об'єктів. За даними МНС України найбільша кількість людей страждає унаслідок пожеж і вибухів в шахтах, в будівлях і будинках житлового та соціально-побутового призначення.
Вибух це процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. За видом вибухової речовини (ВР) розрізняють вибухи конденсованої ВР (тротилу, гексогену, гептилу, пороху і т. п.), вибухи газоповітряних сумішей і вибухи аерозолів − пило-порохоповітряних сумішей.
На вибухонебезпечному обєкті можливі такі види вибухів:
В результаті вибуху утворюються такі фактори ураження: детонаційна та повітряна ударні хвилі, потік продуктів вибуху, осколкові поля, що утворюються в наслідок руйнування об'єктів. Основними параметрами факторів ураження вибуху є : для детонаційної та повітряної ударної хвиль надмірний тиск у їх фронті (ΔРф), швидкісний натиск повітря (ΔРшнп) і час їх дії; осколкового поля кількість осколків на одиницю площі, їх кінетична енергія і радіус розльоту. За одиницю вимірювання ΔРф в системі SІ прийнятий Паскаль (Па), позасистемна одиниця кгс/см2 : 1 Па = 1 Н/м2 = 0,102 кгс/см2; 1 кгс/см2= 98,1 кПа ≈ 100 кПа.
Досвід ліквідації наслідків аварій в нашій країні і за кордоном, повязаних з вибухом, свідчить про те, що найскладніша обстановка утворюється в зонах вибуху газо- і порохоповітряних сумішей, парових хмар нафтопродуктів, мастил і інших небезпечних речовин. При виникненні таких аварій можливі два варіанти розвитку події: детонаційний вибух і дефлаграційне (або вибухове) горіння.
В зоні детонаційного вибуху швидкість поширення полум'я значно перевищує швидкість звуку. При цьому ΔРф в детонаційній хвилі досягає 1000−2000 кПа, а температура продуктів вибуху становить 1500−3000 0C. В таких умовах можливе повне зруйнування будівель і споруд, загибель людей, виникнення суцільних пожеж. Повітряна ударна хвиля, що формується в зоні детонації, може поширюватися на десятки, сотні і навіть тисячі метрів від центру вибуху.
При дефлаграційному (або вибуховому) горінні швидкість розповсюдження полум'я не перевищує 100−200 м/с, а тиск 20−100 кПа. При такому горінні утворюється небезпечна пожежна обстановка.
З метою отримання даних щодо розмірів зони надзвичайної ситуації, перед проведенням інженерної розвідки здійснюється її прогнозування з використанням методик, розроблених для таких умов:
вибуху конденсованих вибухових речовин (тротилу, гексогену, димного пороху, піроксиліну і ін.);
вибуху газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин;
вибуху порохоповітряних сумішей і аерозолів.
Оскільки для вибухонебезпечних обєктів найбільш характерні викиди газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин з утворенням умов детонаційних вибухів, то й розглянемо методики виявлення та оцінки параметрів зон зруйнувань саме для цих випадків.
Більшість з відомих на даний час методик визначають параметри факторів ураження, що утворюються при вибуховому перетворенні газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, спираючись на принципи подібності Хопкинсона і підпорядкованість закону “кубічного кореня”. В практиці широко застосовуються дві з них.
Перша − передбачає поділ осередку ураження (вибуху) на дві зони: зону детонації і зону поширення (дії) ударної хвилі.
Радіус зони детонації (дії детонаційної хвилі) R1 визначають за допомогою емпіричної формули:
, 3.2.1
де k коефіцієнт, що характеризує обсяг газу або пари речовини, переведений у вибухонебезпечну суміш. Його значення коливається від 0,4 до 0,6;
Q кількість речовини, що викинута у довкілля, т;
18,5 емпіричний коефіцієнт, який дозволяє врахувати різні умови виникнення вибуху (характеристики газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, стан атмосфери, геометрію хмари, потужність джерела запалювання, місце його ініціювання і ін.).
За межами зони детонації надмірний тиск ударної хвилі (ΔРф) швидко знижується до атмосферного і тоді вибух сприймається як потужний звуковий імпульс. Для розрахунків ΔРф використовуються узагальнені дані зміни надмірного тиску, виходячи з відстані, вираженої в частках від радіусу зони детонації (R2/R1) і максимального тиску (Pmax) в ній (табл. 2.2.12, 2.2.13).
Зону поширення (дії) ударної хвилі розбивають на пять (n) складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 = 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 = 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 = 20 кПа (R20), слабких зруйнувань з ΔРф4 = 10 кПа і безпечну зону з ΔРф5 = 6−7 кПа (R6−7). За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.
Таблиця 2.2.12
Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин
Речовина |
ρ, кг/м3 |
Рmax, МПа |
Q, МДж/кг |
КМВ з повітрям, % |
Ρс, кг/м3 |
Qс, МДж/кг |
Yс |
D, м/с |
WTc |
Метан |
0,716 |
0,72 |
50,0 |
5,0-16,0 |
1,232 |
2,76 |
1,256 |
1750 |
0,527 |
Пропан |
2,01 |
0,86 |
46,4 |
2,1-9,5 |
1,315 |
2,80 |
1,257 |
1850 |
0,535 |
Бутан |
2,67 |
0,86 |
45,8 |
1,8-9,1 |
1,328 |
2,78 |
1,270 |
1840 |
0,486 |
Ацетилен |
1,18 |
1,03 |
48,2 |
2,5-81 |
1,278 |
3,39 |
1,259 |
1990 |
0,651 |
Оксид вуглецю |
1,25 |
0,73 |
10,1 |
12,5-74,0 |
1,280 |
2,93 |
1,256 |
1840 |
0,580 |
Аміак |
0,77 |
0,60 |
18,6 |
15,0-28,0 |
1,180 |
2,37 |
1,248 |
1630 |
0,512 |
Водень |
0,09 |
0,74 |
120,0 |
4,0-75,0 |
0,933 |
3,42 |
1,248 |
1770 |
0,648 |
Етилен |
1,26 |
0,886 |
47,2 |
3,0-32,0 |
1,285 |
3,01 |
1,259 |
1880 |
0,576 |
Потім, визначивши Pmax (табл. 2.2.12) для даної вибухонебезпечної суміші, у табл. 2.2.13 для прийнятих зон з ΔРф1 = 100 кПа, ΔРф2 = 50 кПа, ΔРф3 = 20 кПа, ΔРф5 = 7 кПа, знаходять числове значення відношення Rn/R1 і, отже, радіуси (Rn):
, (2.2.2.)
де n=1, 2, 3, 4, 5 показник зони ураження;
визначається за допомогою табл. 2.2.13.
При аварійному зруйнуванні газопроводів і ємностей з вуглеводним паливом, перезбагачена паливом суміш не детонує, а інтенсивно горить із зовнішньої поверхні, витягується і утворює вогнянну кулю, яка, підіймаючись, приймає грибоподібну форму. Уражаюча дія вогненної кулі характеризується її розмірами і часом теплової дії на об'єкти і людей. Їх величина залежить від загальної маси рідини в ємностях у момент вибуху.
Таким чином, алгоритм визначення розмірів небезпечних зон в районах вибуху газо і пароповітряних сумішей у відкритій атмосфері можна представити так:
Приклад. В результаті розгерметизації ємності де зберігався краплинний пропан в кількості Q = 10 т, відбувся вибух пропано-повітряної суміші. Визначити радіуси зон зруйнувань для ΔРф1 = 100 кПа, ΔРф2 = 50 кПа, ΔРф3 = 20 кПа, R4 = 7 кПа, прийнявши К = 0,6.
Розвязання завдання:
R100=1,8R1=1,8·33=60 (м); R50=2,9R1=2,9·33=95 (м);
R20=5R1=5·33=165 (м); R7=10R1=10·33=330 (м).
Примітка. Радіуси зони сильних (Rc) і слабих зруйнувань (Rсл) та R1 визначаються за допомогою табл. 2.2.14 при Q = 10т і Pmax = 900 кПа: R = R50 = 95м, Rсл= R20=165 м і R1=33 м.
Друга методика розрахунку параметрів зони вибуху паливоповітряної суміші передбачає поділ осередку ураження на 3 зони: зону детонації; зону дії продуктів вибуху та зону повітряної ударної хвилі.
Зона дії детонаційної хвилі (зона I) знаходиться в межах хмари паливоповітряної суміші. Радіус цієї зони R1 визначається за допомогою формули:
,
де Q − маса вибухонебезпечної речовини, що зберігається в ємності, т.
В межах зони I діє детонаційна хвиля з надмірним тиском (ΔРф1 ), який приймається постійним: ΔРф1 = 1700 кПа.
Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює всю площу розльоту продуктів детонації. Радіус цієї зони становитиме 1,7R1, тобто .
Надмірний тиск в межах зони II змінюється від 1350 до 300 кПа згідно закону:
,
де R відстань від центру вибуху до обєкту, м.
В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III) формується фронт ударної хвилі, що поширюється над поверхнею землі. Радіус зони ІІІ R3 − це відстань від центру вибуху до обєкту, в якому визначається надмірний тиск повітряної ударної хвилі (ΔРф3). В залежності від відстані до центру вибуху він може бути оцінений за допомогою співвідношень:
ΔΡф=700 / [3(1+29,8·х3)0,5−1] при (х=0,24R/R1)≤ 2:
ΔΡф=22 / [х(lgx+0,158)0,5] при (х=0,24R/R1)≥ 2.
Приклад. Визначити надмірний тиск в районі механічного цеху при вибуху суміші пропану в кількості Q = 100 т з повітрям, якщо відстань від ємності до цеху − 300м.
Розвязання завдання:
м.
R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).
R3 = 300 (м).
Таблиця 2.2.13
Значення ΔРф в зоні детонації як функції Rn/R1 і ΔРmax
Максимальний тиск в зоні детонації (Рmax), кПа |
Значення ΔРф, кПа на відстанях від центру вибуху в частках від R (Rn/R1) |
|||||||||||||||
1 |
1,05 |
1,1 |
1,2 |
1,4 |
1,8 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10 |
12 |
15 |
20 |
30 |
|
500 |
500 |
270 |
155 |
115 |
90 |
55 |
48 |
25 |
15 |
8 |
5 |
4 |
3 |
2,5 |
1,5 |
1,0 |
900 |
900 |
486 |
79 |
207 |
162 |
99 |
86 |
45 |
26 |
14 |
9 |
7 |
5 |
4,5 |
2,7 |
1,8 |
1000 |
1000 |
540 |
310 |
230 |
180 |
110 |
96 |
50 |
29 |
16 |
10 |
8 |
6 |
5 |
3 |
2 |
1700 |
1700 |
918 |
527 |
391 |
306 |
195 |
163 |
82 |
50 |
28 |
18 |
13 |
10 |
8 |
5 |
3,7 |
2000 |
2000 |
1080 |
620 |
460 |
360 |
220 |
192 |
100 |
58 |
32 |
20 |
16 |
12 |
10 |
6 |
4 |
Таблиця 2.2.14
Радіуси зон сильних і слабких зруйнувань
Рmax, кПа |
R50/R1 |
R20/R1 |
Радіуси зон сильних (Rc) і слабких (Rсл) зруйнувань, (м), навколо ємності з пара повітряною сумішшю Q, т |
||||||||||||||
1т |
10т |
100т |
1000т |
10000т |
|||||||||||||
R |
Rc |
Rсл |
R |
Rc |
Rсл |
R |
Rc |
Rсл |
R |
Rc |
Rсл |
R |
Rc |
Rсл |
|||
500 |
1,9 |
3,5 |
15,6 |
30 |
55 |
33 |
63 |
115 |
72 |
137 |
252 |
150 |
285 |
525 |
330 |
627 |
1155 |
900 |
2,9 |
5,0 |
-“- |
45 |
78 |
-“- |
95 |
165 |
-“- |
208 |
360 |
-“- |
435 |
750 |
-“- |
957 |
1650 |
1000 |
3 |
5,3 |
-“- |
47 |
83 |
-“- |
99 |
175 |
-“- |
216 |
382 |
-“- |
450 |
795 |
-“- |
990 |
1750 |
1700 |
4 |
7,6 |
-“- |
62 |
119 |
-“- |
132 |
250 |
-“- |
288 |
547 |
-“- |
600 |
1140 |
-“- |
1320 |
2510 |
x= 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.
Тобто x <2.
ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,51] = 60 кПа.
Висновок. Механічний цех знаходитиметься в зоні повних зруйнувань (ΔРф>50 кПа).
Вибухи газо і пароповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в технологічній апаратурі, в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційне горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.
Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1), (2.2.3)
де Мг маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;
Qг питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 2.2.12);
P0 початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);
Z частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5) (табл. 2.2.12);
Vв вільний обсяг приміщення − 80% від повного (Vп) обсягу приміщення, м3 .
Ρп густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп 1,225 кг/м3 (табл. 2.2.12);
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К) (табл. 2.2.12);
К1 коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К1 = 2 або 3;
Т0 початкова температура повітря в приміщенні, 0К.
Приклад. В результаті витоку побутового газу пропану в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.
Виконання завдання:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)
Мг = Vв· ρп /К1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).
ΔРф1 = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф1 = 80 кПа при К1 = 3.
Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому в зоні сильних зруйнувань.
Практична частина заняття.
І. Виявлення та оцінка гідродинамічної обстановки на обєкті господарювання.
Гідродинамічна обстановка це сукупність факторів та умов, що склалися на території обєкта господарювання в результаті зруйнування (аварії) на гідродинамічному обєкті (греблі, дамбі, тощо), та прогноз їх динаміки.
При прогнозуванні (оцінюванні) гідродинамічної обстановки визначають:
Для планування аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення додатково визначають:
Вихідні дані:
Порядок виявлення та оцінки обстановки:
1. На схемі місцевості (карті) визначають відстань R, яку проходить хвиля прориву (попуску) по руслу річки від прорану до населеного пункту БЕЛЬЦИ, R = 16 км.
2. Визначають час надходження хвилі прориву (попуску) до обєкту tпід:
= 16·103/5·3600 = 0,89 год. = 54 хв.
3. Оцінюють висоту хвилі прориву (попуску) h у створі обєкту:
за допомогою табл. 2.2.6 або табл. 2 додатку 2.2.2 знаходять коефіцієнт m, як функцію відстані R, на який множать параметр Н, щоб отримати значення h, тобто:
h = ((((0,25 − 0,20)/25)·16) +0,2)·50 = 11,6 м.
На схемі (карті) в створі обєкту спеціальною позначкою показують напрям поширення та параметри хвилі прориву (попуску): перше число, у чисельнику висота хвилі, друге, у знаменнику − час підходу до створу з моменту її утворення (див. додаток 2.2.1).
4. Визначають тривалість дії хвилі прориву (попуску) Тхв в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:
Тхв = ((((1,7 1,0)/25)16 + 1,0)0,56 = 0,81 год. = 48,7 хв.
На схемі (карті) за допомогою топогеодезичних знаків вивчають характер коливання висоти місцевості в районі розташування водосховища. Дослідження свідчать про те, що на південь, південний захід і південний схід від греблі висота поверхні землі суттєво нижча за висоту іншої частини регіону. Це означає, що такі території можуть бути затопленими, а хвиля прориву та катастрофічне затоплення, як фактори ураження, будуть поширюватися заплавою річки на південний захід.
Результати даного дослідження відображають на схемі (карті) місцевості спеціальною позначкою (дивись додаток 2.2.1).
Термін затоплення місцевості (на південь від греблі водосховища) спокійними водами може коливатися від декількох годин до тижня.
Висновок:
1. Час надходження хвилі прориву (попуску) до створу обєкту − 0,89 год.
2. Висота хвилі прориву (попуску) оцінюється у 11,6 м.
3. Час, на протязі якого вода витікає з водосховища − 0,56 год; тривалість дії хвилі прориву (попуску) у створі обєкту − 0,81 год.
4. Місцевість, що розташована на південь від греблі водосховища (див. додаток 1), підлягає затопленню тривалістю від декількох годин до тижня. Ці райони не придатні для проживання до повної ліквідації надзвичайної ситуації у звязку з відсутністю питної води, продуктів харчування та джерел енергопостачання.
5. З метою запобігання ураження персонал підприємства підлягає терміновій евакуації (не пізніше ніж за 40 хвилин з моменту землетрусу) у північні райони, наприклад, у філії фірми, які знаходяться в населених пунктах САДИ та ДАЧІ.
ІІ. Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на обєкті господарювання.
Обстановка після вибухового перетворення паливо повітряної суміші це сукупність факторів та умов, що можуть скластися на обєкті господарювання в результаті вибуху, та прогноз динаміки супутніх факторів (пожежного, хімічного, тощо).
Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки включає такі визначення:
Для планування аварійно рятувальних та відновлювальних робіт додатково визначають:
Вихідні дані:
Порядок виявлення та оцінки обстановки:
1. Визначають радіус зони детонації (R1) за допомогою формули:
,
де Q маса газу чи палива в резервуарі, Q = 0,5 М (одиничний резервуар), Q = 0,9 М (групове зберігання), тут М ємність резервуара, т.
2. Оцінюють межі поширення продуктів вибуху (R2):
,
3. Визначають надмірний тиск (ΔРф) у зоні вогняної кулі використовуючи залежність:
, кПа.
4. Розраховують надлишковий тиск в зоні дії повітряної ударної хвилі.
Якщо x = 0,24·R3/R1 ≤ 2 надлишковий тиск у зоні R3 визначається за формулою: ;
при x > 2 .
5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняною кулею вибуху на відстані R3:
І = QoFT, кВт/м2,
де Qo питома теплота полумя, кДж/м2;
Т прозорість повітря (Т = 1 − 0,058·Іп·R3), Іп= 0,015;
F кутовий коефіцієнт, що характеризує взаємне розташування джерела випромінювання таплової енергії та обєкта:
.
6. Визначають тривалість існування вогняної кулі за допомогою формули:
, с.
7. Розраховують величину теплового імпульсу:
, кДж/м2.
,
де Р густина населення, тис. людей/км2.
9. Визначають уражаючу дію теплових імпульсів порівнюючи Ut з даними табл. 2.2.15:
10. На схему (карту) місцевості (червоним кольором) наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі радіусами відповідно R1, R2, R3 ( додаток 2.2.1).
Таблиця 2.2.15
Уражаюча дія теплових імпульсів, кДж/м2
Ступінь опіку |
Тепловий імпульс |
Матеріал |
Тепловий імпульс спалахування, кДж/м2 |
Легкий Середній Тяжкий Смертельний |
80100 100400 400600 понад 600 |
Дошки темні, гума Стружка, папір Брезент Дерево сухе Крони дерев Покрівля (руберойд) Деревяно-стружкова плита |
250400 330500 420500 500670 500750 580810 150200 |
Приклад виявлення та оцінки обстановки в населеному пункті БЕЛЬЦИ за даними увідної (додаток 2.2.3).
В населеному пункті БЕЛЬЦИ на залізничній станції вибухнула пропано-повітряна суміш, що утворена виливом пального з двох цистерн (маса вмісту − 120 тон, одиночне зберігання).
Визначити ступінь зруйнування житлових будівель та втрати населення за умови, що: житлові будинки знаходяться на відстані 500 м, щильність населення в районі аварії 1 000 людей/км2, питома теплота горіння пропану 300 кДж/м2.
Нанести на карту місцевості зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі.
Виконання завдання:
1. Визначають радіус зони детонації R1:
.
2. Оцінюють радіус дії продуктів вибуху (R2):
,
3. Розраховують надмірний тиск (ΔРф2) у зоні вогняної кулі:
4. Визначають надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі житлових будинків:
, .
5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняної кулі на відстані 500 м:
Т = 1− 0,058·0,015·500 = 0,64, ,
І = 300·0,5·0,64 = 9,6 кВт/м2.
6. Визначають тривалість існування вогняної кулі:
7. Розраховують величину теплового імпульсу:
.
8. Оцінюють величину безповоротних втрат людей:
, людей.
9. Радіусами R1, R2, R3 наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на карту місцевості (див. додаток 2.2.1).
Висновок:
1. Житлові будинки отримують зруйнування легкої ступені, можливі окремі пожежі, число загиблих до 45 людей.
2. Персонал підприємства „Купон” працездатний, але можливі окремі випадки психотравматичної дії на людей звуку вибуху.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра регіональної економіки
З В І Т
про виконання завдання на практичному занятті
з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. (Виявлення та оцінка обстановки на території, що підпадає під вплив факторів ураження при реалізації гідродинамічних та термодинамічних небезпек)
Виконав: студент факультету ____________________________
______________________________________________________
_______курсу____________________________форми навчання
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
КНЕУ 201__
Навчальна та виховна мета.
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території обєкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні, пожежа, та вибухонебезпечні обєкти.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення.
Література:
1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 179 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
Варіант № _______
Субєкт небезпеки |
Обєкт небезпеки |
Характеристика обєкту небезпеки |
Значення параметру фактору ураження |
Характер діяльності персоналу |
Захищеність персоналу від фактору ураження |
Пора року |
Метеоумови |
||
Температура повітря, 0С |
Швидкість вітру |
Наявність опадів |
|||||||
2. Результати виконання прогнозування.
В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження __________________. Підрозділи підприємства „Купон”
(В осередку ураження яких явищ)
знаходяться (можуть опинитися) в зоні ________________________________.
Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: __________________________________________________________________.
(Охарактеризувати ступінь впливу факторів ураження на обєкти)
До ________ відсотків людей ____________________________________
(Вказати ступінь ураження людей)
Зруйновано (можливо зруйнування): __________________________________
(Охарактеризувати ступінь зруйнування обєктів)
_____________________________________________________________________________________________
В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)_________________________________________________________
(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)
__________________________________________________________________
Існує (не існує) загроза виникнення ________________________________ __________________________________________________________________
(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)
Доповідь керівнику підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах фірми, які розташовані в населених пунктів Бельци, Сади та Дачі
О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження _________________________________________________.
(Вказати які осередки ураження утворилися)
__________________________________________________________________.
Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження _______________________.
(Вказати ступінь ураження)
Персонал підприємства ________________________________________.
(Вказати ступінь працездатності персоналу)
Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних обєктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________
(Охарактеризувати обстановку, яка може утворитися)
__________________________________________________________________.
Висновок та пропозиції:
__________________________________________________________________
(Які заходи здійснити)
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:_______________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент __________курсу, ___________ навчальної групи
__________________________________________________
(Підпис, прізвище та ініціали)
Додаток 2.2.1
Додаток 2.2.2
Додаток 2.2.3
УВІДНА
про зруйнування гідродинаміно
та пожежа вибухонебезпечних обєктів
1. В районі населеного пункту ХАТИНКА землетрусом зруйнована гребля водосховища. Обсяг води у водоймищі оцінюється у 70·106 м3 Перепад рівня води у шлюзі становить 50 м.
2. На залізничній станції БЕЛЬЦИ в наслідок коливання землі зійшли з рейок дві цистерни з пропаном. Рідина витікає у навколишнє середовище і випаровуючись утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям.
Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).
Запропонувати пропозиції щодо запобігання ураження та захисту персоналу визначених обєктів від факторів ураження, які утворили (можуть утворитися) джерела небезпеки.
Обєкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на __________ поверсі ______________________
(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів)
_________________________ будинку; в населеному пункті
(Якого типу будинок)
САДИ на ______________ поверсі ____________________________________
(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів та якого типу будинок)
будинку; в населеному пункті ДАЧІ на _______________ поверсі __________
(На якому поверсі) (Якої кількості
________________________ будинку.
поверхів, якого типу будинок)
Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________0С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________0С, температура ґрунту − ________0С, хмарність − _____________ бали (балів).
Додаток 2.2.4
Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на пятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.
Вихідні дані:
Варіанти завдання дивись табл. 6.2.2.
Таблиця 6.2.2
Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Варіанти завдання |
2,1 |
2,2 |
2,3 |
2,4 |
2,5 |
2,6 |
2,7 |
W ·106, м3 |
50 |
70 |
100 |
500 |
1000 |
2000 |
10 |
Н, м |
20 |
25 |
30 |
35 |
50 |
40 |
25 |
Ннб, м |
5 |
5 |
5 |
5 |
10 |
10 |
4 |
В, м |
50 |
100 |
150 |
200 |
200 |
300 |
25 |
u, м/с |
5 |
5 |
5 |
7 |
7 |
7 |
5 |
R, м |
10 |
7 |
10 |
15 |
20 |
25 |
5 |
Порядок виконання розрахунків:
І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.
1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):
, год.
Значення u=5−7 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення u= 1,5−2,5 м/с.
1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):
, м
де m коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1).
1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:
, год.
де N максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).
1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву у заданому створі гідровузла на відстані R:
t=m1T , год.
де m1 коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1), який залежить від R.
ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 6.2.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.
ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:
де Q(Δt) частота подій у рік;
w ймовірність загибелі людини від однієї події.
Примітка: якщо ступінь зруйнування обєкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w= 0, а це означає, що й .
Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.
Розвязання завдання.
2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:
tпід= R/3600u = 25·103/3600·5=1,4 (год.).
2.2. Визначають висоту хвилі прориву:
У табл.6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:
h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).
2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:
.
Значення N знаходять у табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).
При H = 50м: N = 350 м3/с·м:
T= 70·106/(3600·350·100)= 0,56 (год.).
2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.
У табл. 6.2.6.2.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:
t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).
Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У звязку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.
ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:
.
Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки 1·10-6.
Додаток до завдання 2.
Таблиця 6.2.2.1
Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій
відстані від дамби до створу об'єкту
Найменування параметрів |
Відстань від дамби до об'єкту (R), км |
||||||
0 |
25 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
|
m |
0,25 |
0,2 |
0,15 |
0,075 |
0,05 |
0,03 |
0,02 |
m1 |
1 |
1,7 |
2,6 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Таблиця 6.2.2.2
Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану
H, м |
5 |
10 |
25 |
50 |
N, м3/с м |
10 |
30 |
125 |
350 |
Таблиця 6.2.2.3
Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів
Об'єкт |
Ступінь зруйнування |
|||||
не висока |
середня |
висока |
||||
h, м |
u, м/с |
h, м |
u, м/с |
h, м |
u, м/с |
|
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів |
2.5 |
1,5 |
4 |
2,5 |
6 |
3 |
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи) |
2 |
1 |
3 |
2 |
4 |
2,5 |
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом |
3 |
1,5 |
6 |
3 |
7,5 |
4 |
Каркасні і панельні будинки |
2 |
1,5 |
3,5 |
2 |
5 |
2,5 |
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом |
3 |
1,5 |
6 |
3 |
8 |
4 |
Бетонні і залізобетонні будівлі |
4,5 |
1,5 |
9 |
3 |
12 |
4 |
Дерев'яні будинки (12 поверхи) |
1 |
1 |
2,5 |
1,5 |
3,5 |
2 |
Збірні дерев'яні будинки |
1 |
1 |
2,5 |
1,5 |
3 |
2 |
Мости металеві |
0 |
0,5 |
1 |
2 |
2 |
3 |
Мости залізобетонні |
0 |
0,5 |
1 |
2 |
2 |
3 |
Мости дерев'яні |
0 |
0,5 |
1 |
1,5 |
1 |
2 |
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям |
1 |
1 |
2 |
1,5 |
4 |
3 |
Шляхопроводи з гравійним покриттям |
0,5 |
0,5 |
1 |
1,5 |
2,5 |
2 |
Таблиця 6.2.2.4
Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу
Причини руйнування гідротехнічних споруд |
Частота, % |
Руйнування основи |
40 |
Недостатність водоскиду |
23 |
Слабкість конструкції |
12 |
Нерівномірне осідання тіла греблі |
10 |
Високий тиск на дамбу |
5 |
Застосування зброї |
3 |
Оповзання укосів |
2 |
Дефекти матеріалу |
2 |
Неправильна експлуатація |
2 |
Землетрус |
1 |
Таблиця 6.2.2.5
Відносна частота зруйнування різних типів дамб
Тип дамби |
Частота аварій, % |
Земляна |
53 |
Захисна з місцевих матеріалів |
4 |
Бетонна гравітаційна |
23 |
Арочна залізобетонна |
3 |
Дамби інших типів |
17 |
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:
, год; , м; , год; t=m1T , год; .
Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.
Вихідні дані:
Варіанти завдання дивись табл. 6.2.4.
Порядок розвязання завдання:
Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n 1.
Таблиця 6.2.4
Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R .
Варіанти завдання |
4,1 |
4,2 |
4,3 |
4,4 |
4,5 |
4,6 |
4,7 |
n |
1 |
2 |
3 |
5 |
1 |
1 |
1 |
Q, тон |
30 |
40 |
50 |
100 |
200 |
300 |
500 |
R, м |
100 |
200 |
300 |
350 |
400 |
450 |
200 |
м.
R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).
R3 = 300 (м).
х = 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.
Тобто x < 2.
Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:
ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,51] = 60 кПа.
Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на пять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа).
Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.
.
де Q(Δt) частота подій у рік;
w ймовірність загибелі людини від однієї події.
В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S, м2 і заввишки H, м при температурі Т0, К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Варіанти завдання дивись табл. 6.2.5.
Таблиця 6.2.5
Варіанти завдання та значення параметрів Т0 , К; Н, м; S, м3; К1
Варіанти завдання |
5,1 |
5,2 |
5,3 |
5,4 |
5,5 |
5,6 |
5,7 |
Т0 ,К. |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
Н, м |
2,5 |
2,5 |
3.0 |
3.0 |
3.5 |
3.5 |
2.5 |
S, м3 |
10 |
12 |
15 |
20 |
25 |
30 |
20 |
К1 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
Порядок виконання завдання.
Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.
Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1), (5.1)
де Мг маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;
Qг питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);
P0 початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);
Z частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5);
Vв вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (Vп) обсягу, м3 .
Ρп густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп 1,225 кг/м3 ;
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К);
К1 коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К1 = 2 або 3;
Т0 початкова температура повітря в приміщенні, 0К.
Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1 = 2 і 3.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Виконання завдання:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)
Мг = Vв· ρп /К1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).
ΔРф = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф = 80 кПа при К1 = 3.
5. Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔРф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа . За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.
Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому в зоні сильних зруйнувань.
Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку 11 = 0, в другому 1 0,9 = 0,1.
Перша допомога ураженим: в першому випадку недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних повязок.
Додаток до завдання 5
Таблиця 6.2.5.1
Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин
Речовина |
ρ, кг/м3 |
Рmax, МПа |
Q, МДж/кг |
КМВ з повітрям, % |
Ρс, кг/м3 |
Qс, МДж/кг |
Yс |
D, м/с |
WTc |
Метан |
0,716 |
0,72 |
50,0 |
5,0-16,0 |
1,232 |
2,76 |
1,256 |
1750 |
0,527 |
Пропан |
2,01 |
0,86 |
46,4 |
2,1-9,5 |
1,315 |
2,80 |
1,257 |
1850 |
0,535 |
Бутан |
2,67 |
0,86 |
45,8 |
1,8-9,1 |
1,328 |
2,78 |
1,270 |
1840 |
0,486 |
Ацетилен |
1,18 |
1,03 |
48,2 |
2,5-81 |
1,278 |
3,39 |
1,259 |
1990 |
0,651 |
Оксид вуглецю |
1,25 |
0,73 |
10,1 |
12,5-74,0 |
1,280 |
2,93 |
1,256 |
1840 |
0,580 |
Аміак |
0,77 |
0,60 |
18,6 |
15,0-28,0 |
1,180 |
2,37 |
1,248 |
1630 |
0,512 |
Водень |
0,09 |
0,74 |
120,0 |
4,0-75,0 |
0,933 |
3,42 |
1,248 |
1770 |
0,648 |
Етилен |
1,26 |
0,886 |
47,2 |
3,0-32,0 |
1,285 |
3,01 |
1,259 |
1880 |
0,576 |
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); для розрахунків приймають: Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
ЗАВДАННЯ 3
Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Токсичні хімічні речовини основа хімічної небезпеки. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні обєкту, небезпечного в хімічному відношенні).
Навчальна та виховна мета.
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на обєкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є обєкт, небезпечний в хімічному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 190 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2005. 232 с.
Наочні засоби:
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
З метою оцінки масштабів можливого забруднення довкілля сильнодіючими отруйними речовинами і ступеня небезпеки негативної події здійснюється виявлення наслідків аварії (зруйнувань) на хімічно-небезпечному обєкті шляхом хімічної розвідки та (або) прогнозування. Хімічна розвідка виконується підготовленими мобільними підрозділами і вимагає певного часу. Для оперативного отримання інформації про хімічну обстановку остання прогнозується з використанням спеціально розроблених методик. З однією з них студенти знайомляться на практичному занятті. Вона застосовується тільки для небезпечних хімічних речовин, які зберігаються у краплинному стані під тиском і які в момент викиду (виливу) переходять в газоподібний стан та створюють первинну та (або) вторинну хмари зараженого повітря. Методика, що пропонується для розгляду, передбачає проведення розрахунків для планування заходів захисту людей, які знаходяться у шарі повітря висотою до 10 м над поверхнею землі.
В методиці використовуються специфічні терміни і визначення, вони такі.
Небезпечна хімічна речовина (НХР) хімічна сполука (речовина), безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об`єкт (ХНО) промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або зберігаються постійно чи тимчасово, знищуються) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.
Аварія на хімічно небезпечному обєкті це подія техногенного характеру, яка сталася внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів і призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР у довкілля і реально загрожує життю та здоров'ю людей.
Хмара небезпечної хімічної речовини це суміш пари, дрібних крапель (аерозолів) небезпечної хімічної речовини і повітря в обсягах (концентраціях), небезпечних для людей і довкілля.
Первинна хмара небезпечної хімічної речовини це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі руйнування хімічно небезпечного обєкту.
Вторинна хмара небезпечної хімічної речовини це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі випаровування останньої з поверхні, де вона опинилася в наслідок аварії (зруйнування) на хімічно небезпечному обєкті.
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) територія, в межах якої під впливом вітру можуть поширюватися первинна та вторинна хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.
Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (ЗХЗ) територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилися і поширюються первинна і вторинна хмари.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) це частина зони можливого хімічного забруднення, яка визначена шляхом прогнозування.
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) адміністративно-територіальна одиниця, до якої відносяться області, райони, а також будь-які населені пункти областей, що потрапляють у зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) в результаті аварій на хімічно небезпечних об`єктах.
В інтересах запобігання та захисту людей та територій від небезпечних хімічних речовин проводиться довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування наслідків зруйнувань хімічно небезпечних об`єктах.
Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів ліквідації надзвичайної ситуації.
Для довгострокового (оперативного) прогнозування потрібні такі вихідні дані:
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії.
Для аварійного прогнозування використовуються такі вихідні дані:
І. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.
1. Площа зони можливого хімічного забруднення приймається за сектор кругу, площа якого залежить від швидкості та напряму вітру і розраховуються за емпіричною формулою:
Sзмхз = 8,72·10-3·Г2·, (1),
де Sзмхз площа зони можливого хімічного забруднення, км2 ;
коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони (табл. 2.4.1);
Таблиця 2.4.1
Коефіцієнт , як функція швидкості вітру
м/с |
< 1 |
1 |
2 |
> 2 |
|
360 |
180 |
90 |
45 |
Примітка: при оперативному плануванні = 3600.
Г глибина зони можливого хімічного забруднення (табл. 1 13 додаток 2.4.2).
2. Площа прогнозованої зони хімічного забруднення визначається за формулою:
Sпрог. = К·Г2·t0,2,
де Sпрог. площа прогнозованої зони хімічного забруднення, км2;
К = К1+К2+К3 коефіцієнти, значення яких знаходять у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5;
t час, на який визначається глибина прогнозованої зони хімічного забруднення.
Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення для різних ступенів вертикальної стійкості повітря розраховується так:
де Ш ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, км;
Г глибина зони хімічного забруднення, яка визначається з використанням табл. 1 13 (додаток 2.4.2).
Глибини поширення хмари небезпечних хімічних речовин, значення яких не увійшли до табл. 1 11 (додаток 2.4.2), визначаються з використанням коефіцієнтів табл. 13 (додаток 2.4.2). Для цього спочатку отримують глибину поширення хмари забрудненого повітря хлором за умов, при яких виникла аварія з небезпечною хімічною речовиною, що досліджується (метеорологічні умови, кількість небезпечної хімічної речовини і т. д.), а потім її множать на коефіцієнт, отриманий з табл. 13 (додаток 2.4.2).
Корегування визначених прогнозуванням параметрів зон хімічного забруднення за умов виникнення аварії здійснюється шляхом множення (ділення) їх значень на відповідний коефіцієнт, знайдений у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5.
Таблиця 2.4.2
Коефіцієнти зменшення глибини поширення хмари небезпечної хімічної речовини при виливі “у піддон” (К1)
Найменування НХР |
Висота обвалування, м |
||
1 |
2 |
3 |
|
хлор |
2,1 |
2,4 |
2,5 |
аміак |
2,0 |
2,25 |
2,35 |
сірковий ангідрид |
2,5 |
3,0 |
3,1 |
сірководень |
1,6 |
- |
- |
соляна кислота |
4,6 |
7,4 |
10,0 |
хлорпікрин |
5,3 |
8,8 |
11,6 |
формальдегід |
2,1 |
2,3 |
2,5 |
Примітки: 1. Якщо приміщення, де зберігається небезпечна хімічна речовина, герметично зачиняються і обладнані спеціальними уловлювачами, відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.
Таблиця 2.4.3
Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря
залежно від швидкості вітру та ступеня вертикальної стійкості повітря
Швидкість повітря, м/с |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год. |
|||||||||
Інверсія |
|||||||||
5 |
10 |
16 |
21 |
||||||
Ізотермія |
|||||||||
6 |
12 |
18 |
24 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
Конвекція |
|||||||||
7 |
14 |
21 |
28 |
Таблиця 2.4.4
Коефіцієнти (К2) зменшення глибини поширення хмари забрудненого повітря для кожного кілометру зон міської, сільського забудови та лісів
Ступінь вертикальної стійкості повітря |
Міська забудова |
Лісові масиви |
Сільське будівництво |
Інверсія |
3,5 |
1,8 |
3 |
Ізотермія |
3 |
1,7 |
2,5 |
Конвекція |
3 |
1,5 |
2 |
Таблиця 2.4.5
Коефіцієнт (К3), як функція ступеня вертикальної стійкості повітря
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція |
0,081 |
0,133 |
0,235 |
У випадках, коли відбулися аварії з ємностями, які містять масу небезпечної хімічної речовини меншу нижчих меж, що указані в таблиці, глибини зон хімічного забруднення розраховуються методом інтерполяції між нижчим значенням та нулем.
Після отримання даних щодо глибини поширення хмари забрудненого повітря з урахуванням усіх коефіцієнтів, вони порівнюються з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години: Г = 4V, де Г глибина зони забруднення, а V швидкість переносу повітряних мас (табл. 2.4.3);
Для подальшої роботи вибирається найменше з двох значень, що порівнюються.
ІІ. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об`єкту.
Час підходу хмари небезпечної хімічної речовини до заданого об`єкту залежить від швидкості її перенесення повітряним потоком і визначається за формулою: tп = X/V, де tп час підходу хмари до обєкту, год.; X відстань від джерела забруднення до об`єкту, км; V швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2.4.3), км/год.
Таблиця 2.4.6
Можливі втрати людей у зоні хімічного забруднення, %
Забезпеченість засобами захисту |
На відкритій місцевості |
В будівлях або в простіших укриттях |
Без протигазів |
90-100 |
50 |
У протигазах |
1-2 10-15 |
до 1 10-15 |
У простіших засобах захисту |
50 |
30-45 |
Примітка: структура уражених за ступенем тяжкості розподіляється так:
Таблиця 2.4.7
Наближена оцінка ступеню вертикальної стійкості повітря
Швидкість вітру, м/с |
День |
Ніч |
||||
ясно |
напівясно |
хмарно |
ясно |
напівясно |
хмарно |
|
0,5 |
КОНВЕКЦІЯ |
ІНВЕРСІЯ |
||||
0,6 - 2,0 |
||||||
2,1- 4,0 |
ІЗОТЕРМІЯ |
ІЗОТЕРМІЯ |
||||
більше 4,0 |
Примітка: інверсія такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряни маси нібито притуляються до поверхні землі;
ізотермія такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому переміщення повітряних мас у вертикальній площині здійснюється під впливом турбулентної дифузії;
конвекція такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температурою повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряні маси піднімаються у гору за рахунок Архімедових сил.
Приклад виконання оперативного прогнозування.
На хімічно небезпечному об`єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, розташована ємність із 100 тонами хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.
Населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту 18 кв. км, в ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного прогнозування приймаються тільки такі метеорологічні умови інверсія, швидкість вітру на висоті 1 м 1 м/с, температура повітря +200С. Напрям вітру не враховується, а поширення хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.
Здійснити довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки.
Порядок прогнозування.
При оперативному прогнозування розрахунки виконуються для максимального обсягу одиничної ємності. Глибина поширення хмари забрудненого повітря для 100 т хлору становить 82,2 км (табл. 6 додаток 2.4.2).
В звязку з тим, що ємність обвалована, у табл. 2.4.2 знаходять коефіцієнт зменшення глибини для висоти обвалування у 2,3 м, який дорівнює 2,4, тоді Г = /2,4 = км.
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення буде:
Шпзхз = 0,3·0,6 = км.
Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, складе: ·5 = 12,5 кв. км.
Доля площі населеного пункту, яка опиняється у прогнозованій зоні хімічного забруднення, становить: 12,5·100/18= 70%.
Кількість людей, що проживають у населеному пункті і опиняються у прогнозованій зоні хімічного забруднення, буде: 12 000·70/100 = 8 400 осіб. Всі вони вважаються ураженими. Розподіл уражених за ступенем тяжкості такий:
Хмара забрудненого повітря опиниться у населеному пункті (при швидкості вітру 1 м/с 5 км/год.) через 9/5 = год.
При оперативному прогнозуванні = 3600. Тоді:
Sзмхз=8,72·10-3·2·360= кв. км.
Площа прогнозованої зони хімічного забруднення буде становити:
Sпзхз = 0,081·2·40,2= кв. км.
Примітки:
Приклади виконання аварійного прогнозування.
Приклад 1. На хімічно небезпечному обєкті, який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 т. Вилив на поверхню „вільний”.
Додаткові дані: за допомогою карти (схеми) місцевості визначають, що на відстані 2 км від джерела небезпеки знаходиться лісовий масив глибиною 3 км; на відстані 6 км розташований населений пункт, який має ширину 5 і глибину 4 км. В ньому проживає 12 тис. осіб.
Площа населеного пункту складає 18 кв. км.
Метеоумови: температура повітря + 250С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрям північно-східний.
Виконати аварійне прогнозування хімічної обстановки.
Порядок прогнозування.
З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини поширення забрудненого повітря виконується так:
Г = 4 км·3 = 12 км.
Таким чином, загальна глибина поширення хмари забрудненого повітря становитиме: 5,112 = км.
Приклад . Внаслідок аварії на хімічно небезпечному обєкті у довкілля викинуто 10 т. хлору. Швидкість вітру 2 м/с, інверсія. Температура повітря +200С. Напрям вітру 600 (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.
Порядок прогнозування.
З урахуванням того, що при швидкості вітру 2 м/с = 900 (табл. 2.4.1), а глибина поширення хмари хлору 11,3 км (табл. 6 додаток 2.4.2), визначають:
1) площу зони можливого хімічного забруднення:
Sзмхз = 8,72·10-3·11,32 · 90 = кв. км;
2) площу прогнозованої зони хімічного забруднення:
Sпрог.= 0,081·11,32· 40,2 = кв. км.
3) термін дії джерела забруднення становить 1,12 години
(табл. 14 додаток 2.4.2).
4) ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:
Шпзхз = 0,3·11,30,6 = км.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра регіональної економіки
З В І Т
про виконання завдання на практичному занятті
з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Токсичні хімічні речовини основа хімічної небезпеки. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні обєкту, небезпечного в хімічному відношенні).
Виконав: студент факультету ____________________________
______________________________________________________
_______курсу____________________________форми навчання
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
КНЕУ 201__
Навчальна та виховна мета.
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на обєкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є обєкт, небезпечний в хімічному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення.
Література:
1. Панкратов О.М.,Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум . К.: КНЕУ, 2010199 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997.135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
Варіант № _______
Вихідні дані:
Субєкт небезпеки |
Обєкт небезпеки |
Характеристика обєкту небезпеки |
Значення параметру фактору ураження |
Характер діяльності персоналу |
Захищеність персоналу від фактору ураження |
Пора року |
Метеоумови |
||
Температура повітря, 0С |
Швидкість вітру |
Наявність опадів |
|||||||
2. Результати виконання прогнозування.
_______________ відбулася аварія на _____________________________
(Дата час) (Найменування міста, об'єкту)
О __________________________________________ піддався хімічному
(Час, дата, найменування об'єкту, району)
зараженню із загальною кількістю населення та персоналу __________________________________________ людей (або окремо за категоріями).
За даними виявленої обстановки ________________________________
(Сховища, споруди, будівлі)
____________________________________опинилися в зоні хімічного ураження.
Орієнтовні втрати від хімічного зараження можуть становити:
робітників _________________________________ людей;
особового складу формувань ЦЗ обєкту _______ людей;
населення _________________________________ людей.
Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації __________________________________________________________________
(Вказати маршрути)
до осередків ураження можна використовувати: ________________ негайно,______________________________________________________ через ____________ годин після аварії.
Місцевість в районі обєктів господарювання ______________________
__________________________________________________________________
(Вказати: заражена чи незаражена і на протязі якого терміну)
Висновки і пропозиції:
1. На території ___________________найскладніша хімічна обстановка
(Найменування об'єкту, району)
склалася __________________________________________________________.
(Час, дата)
Складна хімічна обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:
__________________________________________________________________
(Яких заходів і час їх проведення)
____________________________________________________________________________________________________________________________________.
2. Рятувальні роботи на обєктах: почати через ________ годин в ________зміни і закінчити до ________годин ___________________________
Для проведення робіт залучити наступні формування: ___________________
__________________________________________________________________
3. Тривалість робіт для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити _________________________год.
4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: __________________________________________________________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.
5. Режим захисту встановити такий: для робітників підприємств _____________________ населення ___________________________________.
6. Тривалість робочої зміни в установах _____________________годин.
7. Контроль зараження працівників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати силами підрозділів РХБ захисту формувань ЦЗ. Пост хімічного контролю виставити __________________________________________________________________
(Місце розташування поста хімічного контролю)
8. Санітарну обробку людей проводити: часткову на робочих місцях негайно з моменту зараження, повну на пунктах санітарної обробки, які розгорнути в _______________________________________________________
(Місце, час)
за адресою ________________________________________________________.
9. Робітників і населення, що потрапили в зони хімічного зараження, не задіяних у роботах з ліквідації надзвичайної ситуації через _______________
(Години, діб)
евакуювати в незаражені райони ______________________________________
(За маршрутами, вказати спосіб евакуації)
або в захисні споруди _______________________________________________
(Місце розташувння захисних споруд)
10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо допомоги із застосуванням табельних засобів.
11. __________________________________________________________
(Заходи за Вашими рішенням)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Студент __________курсу, ___________ навчальної групи
__________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Додаток 2.4.1
Додаток 2.4.2
Таблиця 1
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Інверсія |
|||||||||||
Хлор |
Аміак |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
2,65 |
1,65 |
1,45 |
1,30 |
||||||||
0 |
2,85 |
1,85 |
1,55 |
1,40 |
|||||||||
+20 |
3,15 |
2,05 |
1,65 |
1,50 |
|||||||||
1,0 |
-20 |
4,25 |
2,70 |
2,15 |
1,90 |
< 0,5 |
|||||||
0 |
4,65 |
2,90 |
2,30 |
2,05 |
|||||||||
+20 |
4,80 |
3,00 |
2,40 |
2,10 |
|||||||||
3,0 |
-20 |
8,35 |
5,10 |
3,95 |
3,35 |
1,15 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
||||
0 |
8,75 |
5,30 |
4,15 |
3,50 |
1,25 |
0,85 |
0,70 |
0,60 |
|||||
+20 |
9,20 |
5,60 |
4,35 |
3,70 |
1,30 |
0,90 |
0,75 |
0,65 |
|||||
5,0 |
-20 |
11,6 |
6,90 |
5,30 |
4,50 |
1,50 |
1,00 |
0,85 |
0,75 |
||||
0 |
12,2 |
7,30 |
5,60 |
4,70 |
1,60 |
1,10 |
0,95 |
0,85 |
|||||
+20 |
12,8 |
7,60 |
5,80 |
4,90 |
1,65 |
1,15 |
1,00 |
0,90 |
|||||
10 |
-20 |
17,7 |
10,4 |
7,90 |
6,60 |
2,30 |
1,50 |
1,20 |
1,05 |
||||
0 |
18,5 |
10,9 |
8,30 |
6,90 |
2,45 |
1,55 |
1,30 |
1,15 |
|||||
+20 |
19,3 |
11,3 |
8,60 |
7,20 |
2,65 |
1,75 |
1,45 |
1,25 |
|||||
20 |
-20 |
27,1 |
15,7 |
11,8 |
9,80 |
3,80 |
2,35 |
1,90 |
1,60 |
||||
0 |
28,3 |
16,4 |
12,3 |
10,2 |
4,05 |
2,55 |
2,05 |
1,80 |
|||||
+20 |
29,7 |
17,2 |
12,9 |
10,7 |
4,30 |
2,70 |
2,15 |
1,90 |
|||||
30 |
-20 |
35,0 |
20,1 |
15,0 |
12,4 |
4,90 |
3,05 |
2,40 |
2,10 |
||||
0 |
36,7 |
21,0 |
15,7 |
12,9 |
5,25 |
3,25 |
2,60 |
2,25 |
|||||
+20 |
38,5 |
22,0 |
16,4 |
13,5 |
5,45 |
3,40 |
2,70 |
2,35 |
|||||
50 |
-20 |
48,2 |
27,3 |
20,3 |
16,6 |
6,60 |
4,05 |
3,20 |
1,25 |
||||
0 |
50,4 |
28,6 |
21,2 |
17,3 |
6,85 |
4,20 |
3,30 |
1,35 |
|||||
+20 |
52,9 |
30,0 |
22,1 |
18,1 |
7,20 |
4,40 |
3,45 |
2,45 |
|||||
70 |
-20 |
59,9 |
33,7 |
24,8 |
20,3 |
8,10 |
4,95 |
3,85 |
3,25 |
||||
0 |
62,6 |
35,2 |
25,9 |
21,1 |
8,45 |
5,15 |
4,00 |
3,40 |
|||||
+20 |
65,6 |
36,8 |
27,1 |
22,0 |
8,90 |
5,45 |
4,20 |
3,60 |
|||||
100 |
-20 |
75,0 |
41,9 |
30,8 |
25,0 |
10,2 |
6,20 |
4,75 |
3,95 |
||||
0 |
78,7 |
43,8 |
32,1 |
26,1 |
10,8 |
6,50 |
5,00 |
4,15 |
|||||
+20 |
82,2 |
45,9 |
33,6 |
27,2 |
11,3 |
6,75 |
5,20 |
4,35 |
|||||
300 |
-20 |
149 |
81,6 |
59,2 |
47,8 |
20,1 |
11,8 |
9,00 |
7,40 |
||||
0 |
156 |
85,4 |
61,9 |
49,9 |
21,0 |
12,4 |
9,30 |
7,70 |
|||||
+20 |
164 |
89,5 |
64,8 |
52,2 |
21,9 |
12,9 |
9,70 |
8,00 |
Таблиця 2
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Ізотермія |
|||||||||||
Хлор |
Аміак |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
1,10 |
0,75 |
0,60 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||
0 |
1,20 |
0,85 |
0,65 |
0,55 |
0,50 |
<0,5 |
|||||||
+20 |
1,30 |
0,95 |
0,70 |
0,60 |
0,55 |
<0,5 |
|||||||
+40 |
1,40 |
1,05 |
0,75 |
0,65 |
0,60 |
<0,5 |
|||||||
1,0 |
-20 |
1,65 |
1,10 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
0,60 |
||||||
0 |
1,75 |
1,20 |
1,00 |
0,90 |
0,80 |
0,65 |
|||||||
+20 |
1,80 |
1,25 |
1,10 |
1,00 |
0,90 |
0,70 |
|||||||
+40 |
1,90 |
1,35 |
1,20 |
1,10 |
1,00 |
0,75 |
|||||||
3,0 |
-20 |
3,30 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
1,30 |
1,00 |
< 0,5 |
|||||
0 |
3,70 |
2,30 |
1,90 |
1,65 |
1,50 |
1,15 |
|||||||
+20 |
3,90 |
2,50 |
2,00 |
1,80 |
1,60 |
1,20 |
|||||||
+40 |
4,05 |
2,60 |
2,05 |
1,85 |
1,70 |
1,25 |
|||||||
5,0 |
-20 |
4,70 |
2,95 |
2,35 |
2,05 |
1,90 |
1,40 |
< 0,5 |
|||||
0 |
5,05 |
3,15 |
2,60 |
2,20 |
2,00 |
1,45 |
|||||||
+20 |
5,25 |
3,25 |
2,60 |
2,30 |
2,05 |
1,50 |
|||||||
+40 |
5,45 |
3,40 |
2,65 |
2,35 |
2,15 |
1,55 |
|||||||
10 |
-20 |
7,10 |
4,35 |
3,40 |
2,90 |
2,65 |
1,95 |
1,15 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
0,50 |
<0,5 |
0 |
7,35 |
4,50 |
3,50 |
3,05 |
2,75 |
2,05 |
1,25 |
0,85 |
0,70 |
0,60 |
0,55 |
<0,5 |
|
+20 |
7,80 |
4,75 |
3,70 |
3,20 |
2,90 |
2,15 |
1,30 |
0,90 |
0,75 |
0,65 |
0,60 |
<0,5 |
|
+40 |
8,10 |
4,95 |
3,85 |
3,30 |
3,00 |
2,20 |
1,35 |
0,95 |
0,85 |
0,70 |
0,65 |
0,50 |
|
20 |
-20 |
11,0 |
6,45 |
5,05 |
4,25 |
3,80 |
2,80 |
1,45 |
1,00 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
0,50 |
0 |
11,6 |
6,75 |
5,35 |
4,50 |
4,00 |
2,95 |
1,55 |
1,10 |
0,90 |
0,75 |
0,70 |
0,55 |
|
+20 |
12,1 |
7,10 |
5,55 |
4,70 |
4,15 |
3,05 |
1,60 |
1,35 |
0,95 |
0,80 |
0,75 |
0,60 |
|
+40 |
12,6 |
7,35 |
5,75 |
4,90 |
4,30 |
3,15 |
1,65 |
1,20 |
1,00 |
0,85 |
0,80 |
0,65 |
|
30 |
-20 |
14,2 |
8,35 |
6,40 |
5,35 |
4,70 |
3,40 |
1,80 |
1,25 |
1,00 |
0,85 |
0,80 |
0,60 |
0 |
14,8 |
8,75 |
6,70 |
5,60 |
4,90 |
3,60 |
1,95 |
1,30 |
1,10 |
0,95 |
0,85 |
0,65 |
|
+20 |
15,5 |
9,15 |
6,95 |
5,80 |
5,10 |
3,70 |
2,05 |
1,40 |
1,20 |
1,00 |
0,90 |
0,70 |
|
+40 |
16,1 |
9,45 |
7,20 |
6,00 |
5,25 |
3,85 |
2,25 |
1,50 |
1,25 |
1,10 |
1,00 |
0,75 |
|
50 |
-20 |
19,3 |
11,3 |
8,80 |
7,20 |
6,30 |
4,45 |
2,60 |
1,70 |
1,35 |
1,20 |
1,15 |
0,85 |
0 |
20,2 |
11,8 |
9,15 |
7,50 |
6,55 |
4,65 |
2,75 |
1,80 |
1,45 |
1,30 |
1,20 |
0,90 |
|
+20 |
21,1 |
12,4 |
10,0 |
7,80 |
6,80 |
4,80 |
3,00 |
1,95 |
1,60 |
1,40 |
1,30 |
0,95 |
|
+40 |
22,0 |
12,9 |
9,90 |
8,05 |
7,05 |
5,00 |
3,15 |
2,05 |
1,65 |
1,45 |
1,35 |
1,00 |
|
70 |
-20 |
23,6 |
13,8 |
10,4 |
8,60 |
7,50 |
5,25 |
3,55 |
2,25 |
1,80 |
1,55 |
1,40 |
1,00 |
0 |
24,7 |
14,3 |
10,8 |
8,90 |
7,80 |
5,45 |
3,70 |
2,35 |
1,90 |
1,65 |
1,50 |
1,10 |
|
+20 |
26,0 |
15,1 |
11,3 |
9,30 |
8,15 |
5,70 |
3,85 |
2,40 |
1,95 |
1,70 |
1,55 |
1,15 |
|
+40 |
27,0 |
15,6 |
11,7 |
9,65 |
8,40 |
5,90 |
3,95 |
2,50 |
2,00 |
1,75 |
1,60 |
1,20 |
|
100 |
-20 |
29,6 |
17,1 |
12,9 |
10,7 |
9,30 |
6,30 |
4,10 |
2,60 |
2,05 |
1,80 |
1,65 |
1,25 |
0 |
30,9 |
17,9 |
13,4 |
11,1 |
9,65 |
6,55 |
4,45 |
2,80 |
2,25 |
1,90 |
1,80 |
1,30 |
|
+20 |
32,5 |
18,7 |
14,0 |
11,6 |
10,1 |
6,85 |
4,60 |
2,90 |
2,30 |
2,00 |
1,85 |
1,35 |
|
+40 |
33,7 |
19,4 |
14,5 |
12,0 |
10,4 |
7,05 |
4,80 |
3,00 |
2,40 |
2,10 |
1,90 |
1,40 |
|
300 |
-20 |
59,3 |
33,4 |
24,6 |
20,1 |
17,3 |
11,2 |
8,00 |
4,90 |
3,80 |
3,05 |
2,80 |
2,10 |
0 |
62,0 |
34,9 |
25,7 |
20,9 |
18,0 |
11,7 |
8,35 |
5,10 |
4,00 |
3,20 |
3,00 |
2,15 |
|
+20 |
65,0 |
36,5 |
26,8 |
21,9 |
18,8 |
12,2 |
8,85 |
5,40 |
4,20 |
3,25 |
2,95 |
2,20 |
|
+40 |
67,6 |
37,9 |
27,8 |
22,7 |
19,5 |
12,6 |
9,15 |
5,55 |
4,30 |
3,30 |
3,00 |
2,25 |
Таблиця 3
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Конвекція |
|||||||||||
хлор |
аміак |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
< 0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
1,0 |
-20 |
0,65 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||||
0 |
0,75 |
0,60 |
0,50 |
<0,5 |
|||||||||
+20 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
<0,5 |
|||||||||
+40 |
0,90 |
0,70 |
0,60 |
0,50 |
|||||||||
3,0 |
-20 |
1,65 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
||||||||
0 |
1,80 |
1,20 |
1,00 |
0,85 |
|||||||||
+20 |
1,90 |
1,25 |
1,05 |
0,90 |
|||||||||
+40 |
2,00 |
1,35 |
1,10 |
0,95 |
|||||||||
5,0 |
-20 |
2,25 |
1,45 |
1,20 |
1,10 |
||||||||
0 |
2,40 |
1,55 |
1,35 |
1,20 |
|||||||||
+20 |
2,65 |
1,75 |
1,45 |
1,25 |
|||||||||
+40 |
2,85 |
1,85 |
1,55 |
1,35 |
|||||||||
10 |
-20 |
3,80 |
2,30 |
1,80 |
1,60 |
< 0,5 |
|||||||
0 |
4,05 |
2,55 |
2,05 |
1,80 |
|||||||||
+20 |
4,25 |
2,70 |
2,20 |
1,90 |
|||||||||
+40 |
4,40 |
2,75 |
2,20 |
1,95 |
|||||||||
20 |
-20 |
5,80 |
3,55 |
2,80 |
2,40 |
< 0,5 |
|||||||
0 |
6,05 |
3,75 |
2,90 |
2,50 |
|||||||||
+20 |
6,35 |
3,90 |
3,10 |
2,65 |
|||||||||
+40 |
6,60 |
4,05 |
3,15 |
2,75 |
0,60 |
< 0,5 |
|||||||
30 |
-20 |
7,30 |
4,45 |
3,45 |
3,00 |
0,95 |
0,65 |
0,50 |
<0,5 |
||||
0 |
7,60 |
4,65 |
3,60 |
3,10 |
1,05 |
0,75 |
0,50 |
<0,5 |
|||||
+20 |
8,00 |
4,85 |
3,80 |
3,25 |
1,10 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
|||||
+40 |
8,35 |
5,05 |
3,90 |
3,40 |
1,20 |
0,90 |
0,70 |
0,60 |
|||||
50 |
-20 |
10,2 |
6,10 |
4,75 |
3,95 |
1,40 |
0,95 |
0,75 |
0,70 |
||||
0 |
10,7 |
6,40 |
4,95 |
4,15 |
1,45 |
1,00 |
0,80 |
0,75 |
|||||
+20 |
11,2 |
6,70 |
5,20 |
4,35 |
1,50 |
1,05 |
0,85 |
0,80 |
|||||
+40 |
11,7 |
7,00 |
5,35 |
4,50 |
1,55 |
1,10 |
0,90 |
0,85 |
|||||
70 |
-20 |
12,4 |
7,40 |
5,70 |
4,80 |
1,60 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
||||
0 |
13,0 |
7,80 |
5,95 |
5,00 |
1,70 |
1,20 |
0,95 |
0,85 |
|||||
+20 |
13,7 |
8,15 |
6,20 |
5,25 |
1,80 |
1,25 |
1,00 |
1,90 |
|||||
+40 |
14,1 |
8,40 |
6,40 |
5,40 |
1,90 |
1,30 |
1,05 |
0,95 |
|||||
100 |
-20 |
15,4 |
9,10 |
7,00 |
5,80 |
2,10 |
1,30 |
1,10 |
0,95 |
||||
0 |
16,1 |
9,50 |
7,25 |
6,05 |
2,20 |
1,40 |
1,20 |
1,05 |
|||||
+20 |
16,8 |
9,90 |
7,50 |
6,30 |
2,30 |
1,50 |
1,25 |
1,10 |
|||||
+40 |
17,5 |
10,3 |
7,80 |
6,50 |
2,45 |
1,60 |
1,35 |
1,15 |
|||||
300 |
-20 |
30,4 |
17,6 |
13,2 |
11,0 |
4,20 |
2,70 |
2,10 |
1,90 |
||||
0 |
31,9 |
18,4 |
13,8 |
11,4 |
4,55 |
2,90 |
2,30 |
2,00 |
|||||
+20 |
33,4 |
19,3 |
14,4 |
11,9 |
4,75 |
3,00 |
2,40 |
2,00 |
|||||
+40 |
34,7 |
20,0 |
14,9 |
12,3 |
4,90 |
3,10 |
2,50 |
2,20 |
Таблиця 4
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С, |
Інверсія |
|||||||||||
Сірчаний ангідрид |
Сірководень |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
1,35 |
0,95 |
0,75 |
0,65 |
||||||||
0 |
1,45 |
1,00 |
0,80 |
0,70 |
|||||||||
+20 |
1,55 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
|||||||||
1,0 |
-20 |
1,95 |
1,25 |
1,05 |
0,95 |
< 0,5 |
|||||||
0 |
2,10 |
1,40 |
1,15 |
1,00 |
|||||||||
+20 |
2,30 |
1,50 |
1,25 |
1,10 |
|||||||||
3,0 |
-20 |
3,85 |
2,40 |
1,90 |
1,70 |
0,95 |
0,65 |
0,50 |
<0,5 |
||||
0 |
4,40 |
2,70 |
2,20 |
1,90 |
1,05 |
0,75 |
0,60 |
<0,5 |
|||||
+20 |
4,85 |
3,05 |
2,40 |
2,10 |
1,10 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
|||||
5,0 |
-20 |
5,20 |
3,20 |
2,50 |
2,15 |
1,40 |
0,95 |
0,80 |
0,70 |
||||
0 |
5,85 |
3,60 |
2,80 |
2,45 |
1,50 |
1,05 |
0,85 |
0,75 |
|||||
+20 |
6,45 |
3,95 |
3,10 |
2,70 |
1,60 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
|||||
10 |
-20 |
7,85 |
4,75 |
3,70 |
3,10 |
2,25 |
1,50 |
1,20 |
1,10 |
||||
0 |
9,25 |
5,65 |
4,35 |
3,70 |
2,50 |
1,65 |
1,30 |
1,20 |
|||||
+20 |
9,90 |
6,00 |
4,65 |
3,90 |
2,60 |
1,70 |
1,40 |
1,25 |
|||||
20 |
-20 |
12,2 |
7,25 |
5,50 |
4,60 |
3,80 |
2,40 |
1,95 |
1,75 |
||||
0 |
14,1 |
8,35 |
6,35 |
5,30 |
3,95 |
2,50 |
2,05 |
1,80 |
|||||
+20 |
15,2 |
8,95 |
6,80 |
5,70 |
4,05 |
2,55 |
2,10 |
1,85 |
|||||
30 |
-20 |
15,4 |
9,10 |
6,80 |
5,75 |
4,80 |
3,00 |
2,40 |
2,20 |
||||
0 |
18,1 |
10,6 |
8,10 |
6,75 |
5,00 |
3,10 |
2,50 |
2,30 |
|||||
+20 |
19,4 |
11,4 |
8,60 |
7,20 |
5,10 |
3,20 |
2,55 |
2,35 |
|||||
50 |
-20 |
21,2 |
12,4 |
9,25 |
7,65 |
6,35 |
3,90 |
3,05 |
2,65 |
||||
0 |
24,7 |
14,3 |
10,8 |
9,00 |
6,70 |
4,10 |
3,20 |
2,80 |
|||||
+20 |
26,4 |
15,3 |
11,5 |
9,50 |
6,95 |
4,25 |
3,30 |
2,90 |
|||||
70 |
-20 |
26,2 |
15,2 |
11,4 |
9,40 |
7,75 |
4,75 |
3,70 |
3,20 |
||||
0 |
30,8 |
17,8 |
13,3 |
11,0 |
8,20 |
5,00 |
3,85 |
3,35 |
|||||
+20 |
32,9 |
19,0 |
14,2 |
11,7 |
8,40 |
5,10 |
3,95 |
3,40 |
|||||
100 |
-20 |
32,9 |
18,9 |
14,0 |
11,6 |
9,80 |
5,95 |
4,60 |
3,95 |
||||
0 |
38,4 |
21,9 |
16,4 |
13,5 |
10,3 |
6,25 |
4,80 |
4,10 |
|||||
+20 |
41,1 |
23,5 |
17,5 |
14,3 |
10,6 |
6,40 |
4,90 |
4,20 |
|||||
300 |
-20 |
66,1 |
37,0 |
27,1 |
21,8 |
19,0 |
11,2 |
8,50 |
7,10 |
||||
0 |
76,9 |
43,0 |
31,5 |
25,2 |
21,0 |
11,8 |
8,90 |
7,45 |
|||||
+20 |
82,2 |
45,9 |
33,6 |
26,8 |
20,7 |
12,2 |
9,15 |
7,65 |
Таблиця 5
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Ізотермія |
|||||||||||
Сірчаний ангідрид |
Сірководень |
||||||||||||
швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
||||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
1,0 |
-20 |
0,60 |
< 0,5 |
||||||||||
0 |
0,70 |
||||||||||||
+20 |
0,75 |
||||||||||||
+40 |
0,80 |
||||||||||||
3,0 |
-20 |
1,60 |
1,05 |
0,85 |
0,75 |
0,70 |
0,50 |
||||||
0 |
1,70 |
1,15 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
0,55 |
|||||||
+20 |
1,80 |
1,25 |
1,05 |
0,90 |
0,80 |
0,60 |
|||||||
+40 |
1,90 |
1,30 |
1,10 |
1,00 |
0,85 |
0,65 |
|||||||
5,0 |
-20 |
2,10 |
1,35 |
1,15 |
1,00 |
0,90 |
0,70 |
< 0,5 |
|||||
0 |
2,40 |
1,50 |
1,30 |
1,10 |
1,05 |
0,80 |
|||||||
+20 |
2,60 |
1,65 |
1,40 |
1,20 |
1,10 |
0,85 |
|||||||
+40 |
2,70 |
1,75 |
1,45 |
1,30 |
1,20 |
0,90 |
|||||||
10 |
-20 |
3,35 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
1,35 |
1,00 |
0,65 |
< 0,5 |
||||
0 |
3,70 |
2,35 |
1,90 |
1,60 |
1,50 |
1,10 |
0,70 |
||||||
+20 |
4,10 |
2,55 |
2,10 |
1,85 |
1,60 |
1,20 |
0,75 |
||||||
+40 |
4,30 |
2,70 |
2,20 |
1,95 |
1,75 |
1,30 |
0,80 |
||||||
20 |
-20 |
4,80 |
3,05 |
2,40 |
2,10 |
1,90 |
1,40 |
1,35 |
0,95 |
0,75 |
0,65 |
0,60 |
< 0,5 |
0 |
5,60 |
3,50 |
2,70 |
2,35 |
2,10 |
1,60 |
1,40 |
1,05 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
< 0,5 |
|
+20 |
6,15 |
3,75 |
2,95 |
2,55 |
2,30 |
1,75 |
1,55 |
1,10 |
0,85 |
0,75 |
0,70 |
0,50 |
|
+40 |
6,40 |
3,95 |
3,10 |
2,70 |
2,40 |
1,80 |
1,65 |
1,15 |
0,90 |
0,80 |
0,75 |
0,55 |
|
30 |
-20 |
6,20 |
3,80 |
2,95 |
2,50 |
2,30 |
1,70 |
1,70 |
1,15 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
0,55 |
0 |
7,20 |
4,40 |
3,45 |
2,95 |
2,65 |
2,00 |
1,90 |
1,30 |
1,05 |
0,95 |
0,85 |
0,60 |
|
+20 |
7,70 |
4,75 |
3,65 |
3,15 |
2,85 |
2,15 |
2,00 |
1,35 |
1,10 |
1,00 |
0,90 |
0,65 |
|
+40 |
8,15 |
4,95 |
3,85 |
3,30 |
3,00 |
2,25 |
2,10 |
1,40 |
1,15 |
1,05 |
0,95 |
0,70 |
|
50 |
-20 |
8,60 |
5,25 |
4,05 |
3,40 |
3,05 |
2,25 |
2,35 |
1,65 |
1,35 |
1,20 |
1,10 |
0,80 |
0 |
10,2 |
6,00 |
4,70 |
3,95 |
3,55 |
2,65 |
2,75 |
1,80 |
1,45 |
1,30 |
1,20 |
0,85 |
|
+20 |
10,9 |
6,30 |
5,00 |
4,20 |
3,75 |
2,80 |
2,85 |
1,85 |
1,50 |
1,35 |
1,25 |
0,90 |
|
+40 |
11,4 |
6,65 |
5,25 |
4,40 |
3,95 |
2,95 |
2,85 |
1,85 |
1,50 |
1,35 |
1,25 |
0,90 |
|
70 |
-20 |
10,9 |
6,35 |
4,85 |
4,10 |
3,55 |
2,70 |
3,20 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
1,40 |
1,05 |
0 |
12,4 |
7,40 |
5,70 |
4,75 |
4,20 |
3,10 |
3,40 |
2,20 |
1,80 |
1,60 |
1,45 |
1,10 |
|
+20 |
13,3 |
8,00 |
6,10 |
5,10 |
4,50 |
3,35 |
3,50 |
2,25 |
1,85 |
1,65 |
1,50 |
1,15 |
|
+40 |
14,0 |
8,30 |
6,35 |
5,35 |
4,70 |
3,45 |
3,60 |
2,30 |
1,90 |
1,70 |
1,55 |
1,20 |
|
100 |
-20 |
13,2 |
7,80 |
5,90 |
4,95 |
4,30 |
3,15 |
4,10 |
2,60 |
2,10 |
1,85 |
1,70 |
1,25 |
0 |
15,3 |
9,05 |
6,90 |
5,75 |
5,05 |
3,70 |
4,30 |
2,70 |
2,15 |
1,90 |
1,75 |
1,30 |
|
+20 |
16,4 |
9,70 |
7,35 |
6,15 |
5,40 |
3,95 |
4,40 |
2,75 |
2,20 |
1,95 |
1,80 |
1,35 |
|
+40 |
17,2 |
10,1 |
7,65 |
6,40 |
5,60 |
4,10 |
4,50 |
2,80 |
2,25 |
2,00 |
1,85 |
1,40 |
|
300 |
-20 |
25,9 |
12,6 |
11,3 |
9,30 |
8,05 |
5,50 |
7,65 |
4,70 |
3,65 |
3,05 |
2,85 |
2,10 |
0 |
30,5 |
17,6 |
13,2 |
10,9 |
9,45 |
6,45 |
8,15 |
4,95 |
3,85 |
3,20 |
3,00 |
2,20 |
|
+20 |
32,6 |
18,8 |
14,0 |
11,6 |
10,1 |
6,90 |
8,35 |
5,05 |
3,95 |
3,30 |
3,05 |
2,25 |
|
+40 |
34,2 |
19,7 |
14,7 |
12,1 |
10,5 |
7,15 |
8,55 |
5,20 |
4,00 |
3,35 |
3,10 |
2,30 |
Таблиця 6
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Конвекція |
|||||||||||
Сірчаний ангідрид |
Сірководень |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
||||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
1,0 |
-20 |
< 0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
3,0 |
-20 |
0,65 |
< 0,5 |
||||||||||
0 |
0,75 |
||||||||||||
+20 |
0,80 |
||||||||||||
+40 |
0,85 |
||||||||||||
5,0 |
-20 |
1,20 |
0,85 |
0,70 |
0,55 |
||||||||
0 |
1,30 |
0,95 |
0,75 |
0,65 |
|||||||||
+20 |
1,40 |
1,00 |
0,80 |
0,70 |
|||||||||
+40 |
1,45 |
1,05 |
0,85 |
0,75 |
|||||||||
10 |
-20 |
1,70 |
1,15 |
0,95 |
0,85 |
||||||||
0 |
1,90 |
1,25 |
1,05 |
0,95 |
|||||||||
+20 |
2,00 |
1,35 |
1,10 |
0,95 |
|||||||||
+40 |
2,10 |
1,45 |
1,15 |
1,00 |
|||||||||
20 |
-20 |
2,60 |
1,70 |
1,40 |
1,25 |
< 0,5 |
|||||||
0 |
3,00 |
1,90 |
1,60 |
1,40 |
|||||||||
+20 |
3,20 |
2,05 |
1,70 |
1,50 |
|||||||||
+40 |
3,50 |
2,25 |
1,85 |
1,65 |
|||||||||
30 |
-20 |
3,40 |
2,00 |
1,70 |
1,60 |
0,70 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
||||
0 |
3,80 |
2,30 |
1,90 |
1,75 |
0,80 |
0,60 |
0,50 |
<0,5 |
|||||
+20 |
4,20 |
2,65 |
2,10 |
1,85 |
0,85 |
0,65 |
0,55 |
<0,5 |
|||||
+40 |
4,45 |
2,80 |
2,25 |
1,95 |
0,90 |
0,70 |
0,60 |
0,55 |
|||||
50 |
-20 |
4,65 |
2,85 |
2,25 |
2,00 |
1,30 |
0,90 |
0,75 |
0,65 |
||||
0 |
5,10 |
3,20 |
2,50 |
2,20 |
1,40 |
1,00 |
0,80 |
0,75 |
|||||
+20 |
5,70 |
3,50 |
2,75 |
2,40 |
1,75 |
1,05 |
0,85 |
0,75 |
|||||
+40 |
6,00 |
3,65 |
2,90 |
2,50 |
1,50 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
|||||
70 |
-20 |
5,50 |
3,35 |
2,65 |
2,25 |
1,50 |
1,00 |
0,80 |
0,70 |
||||
0 |
6,30 |
3,85 |
3,00 |
2,60 |
1,65 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
|||||
+20 |
6,85 |
4,20 |
3,30 |
2,80 |
1,75 |
1,20 |
1,00 |
0,85 |
|||||
+40 |
7,20 |
4,40 |
3,40 |
2,95 |
1,85 |
1,25 |
1,05 |
0,90 |
|||||
100 |
-20 |
6,80 |
4,10 |
3,20 |
2,75 |
2,00 |
1,30 |
1,10 |
0,90 |
||||
0 |
7,95 |
4,85 |
3,75 |
3,20 |
2,15 |
1,40 |
1,15 |
1,05 |
|||||
+20 |
8,50 |
5,20 |
4,00 |
3,40 |
2,25 |
1,50 |
1,20 |
1,10 |
|||||
+40 |
9,00 |
5,45 |
4,25 |
3,60 |
2,35 |
1,55 |
1,30 |
1,15 |
|||||
300 |
-20 |
13,5 |
8,00 |
6,05 |
5,05 |
4,20 |
2,65 |
2,15 |
1,90 |
||||
0 |
15,7 |
9,25 |
7,05 |
5,90 |
4,40 |
2,75 |
2,20 |
1,95 |
|||||
+20 |
16,9 |
9,90 |
7,55 |
6,30 |
4,50 |
2,80 |
2,25 |
2,00 |
|||||
+40 |
17,6 |
10,4 |
7,85 |
6,55 |
4,60 |
2,90 |
2,30 |
2,05 |
Таблиця 7
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Інверсія |
|||||||||||
Сірковуглець |
Соляна кислота |
||||||||||||
швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
< 0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
1,35 |
0,95 |
0,75 |
0,65 |
|||||||||
1,0 |
-20 |
< 0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||||
0 |
1,25 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
|||||||||
+20 |
1,95 |
1,25 |
1,05 |
0,95 |
|||||||||
3,0 |
-20 |
1,25 |
0,95 |
0,80 |
0,75 |
||||||||
0 |
2,15 |
1,60 |
1,50 |
1,40 |
|||||||||
+20 |
3,90 |
2,45 |
1,95 |
1,70 |
|||||||||
5,0 |
-20 |
<0,5 |
< 0,5 |
1,55 |
1,45 |
1,05 |
1,00 |
||||||
0 |
<0,5 |
3,05 |
2,20 |
1,95 |
1,85 |
||||||||
+20 |
0,60 |
5,25 |
3,20 |
2,50 |
2,20 |
||||||||
10 |
-20 |
<0,5 |
2,30 |
1,75 |
1,60 |
1,50 |
|||||||
0 |
0,60 |
4,65 |
3,20 |
2,75 |
2,55 |
||||||||
+20 |
1,30 |
0,90 |
0,75 |
0,65 |
7,95 |
4,85 |
3,75 |
3,15 |
|||||
20 |
-20 |
0,60 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
3,60 |
2,60 |
2,25 |
2,10 |
||||
0 |
1,30 |
0,95 |
0,85 |
0,80 |
6,80 |
4,80 |
4,15 |
3,75 |
|||||
+20 |
1,80 |
1,20 |
1,00 |
0,85 |
12,3 |
7,30 |
5,55 |
4,65 |
|||||
30 |
-20 |
1,15 |
0,85 |
0,75 |
0,70 |
4,65 |
3,20 |
2,75 |
2,55 |
||||
0 |
1,55 |
1,15 |
1,05 |
0,95 |
8,75 |
6,10 |
5,25 |
4,70 |
|||||
+20 |
2,25 |
1,50 |
1,25 |
1,10 |
15,6 |
9,20 |
7,00 |
5,80 |
|||||
50 |
-20 |
1,40 |
1,05 |
0,95 |
0,90 |
6,10 |
4,25 |
3,70 |
3,35 |
||||
0 |
2,05 |
1,55 |
1,40 |
1,35 |
12,2 |
8,20 |
6,95 |
6,30 |
|||||
+20 |
3,25 |
2,05 |
1,65 |
1,45 |
21,5 |
12,5 |
9,35 |
7,75 |
|||||
70 |
-20 |
1,65 |
1,25 |
1,15 |
1,10 |
7,50 |
5,35 |
4,50 |
4,10 |
||||
0 |
2,55 |
1,90 |
1,70 |
1,55 |
14,8 |
10,1 |
8,45 |
7,55 |
|||||
+20 |
3,90 |
2,45 |
1,95 |
1,70 |
26,5 |
15,4 |
11,5 |
9,50 |
|||||
100 |
-20 |
2,05 |
1,55 |
1,40 |
1,35 |
9,50 |
6,50 |
5,55 |
5,10 |
||||
0 |
3,25 |
2,30 |
2,05 |
1,90 |
18,7 |
12,4 |
10,4 |
9,35 |
|||||
+20 |
4,85 |
3,00 |
2,35 |
2,05 |
33,3 |
19,1 |
14,2 |
11,7 |
|||||
300 |
-20 |
4,10 |
2,90 |
2,45 |
2,30 |
18,7 |
12,4 |
10,4 |
9,35 |
||||
0 |
6,00 |
4,20 |
3,65 |
3,30 |
37,1 |
24,2 |
21,1 |
17,8 |
|||||
+20 |
9,40 |
5,65 |
4,35 |
4,60 |
66,9 |
37,5 |
27,5 |
22,3 |
Таблиця 8
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Ізотермія |
|||||||||||
Сірковуглець |
Соляна кислота |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
< 0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
1,0 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
0,60 |
||||||||||||
+40 |
0,70 |
0,50 |
<0,5 |
||||||||||
3,0 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||||||
0 |
0,70 |
0,50 |
|||||||||||
+20 |
1,60 |
1,05 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,55 |
|||||||
+40 |
1,70 |
1,10 |
0,95 |
0,80 |
0,75 |
0,55 |
|||||||
5,0 |
-20 |
< 0,5 |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
0,55 |
0,50 |
<0,5 |
|||||
0 |
1,30 |
1,00 |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
0,60 |
|||||||
+20 |
2,15 |
1,20 |
1,15 |
1,00 |
0,90 |
0,70 |
|||||||
+40 |
2,25 |
1,45 |
1,20 |
1,05 |
0,95 |
0,75 |
|||||||
10 |
-20 |
< 0,5 |
1,15 |
0,90 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
|||||
0 |
1,85 |
1,35 |
1,30 |
1,25 |
1,20 |
0,90 |
|||||||
+20 |
3,35 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
1,35 |
1,00 |
|||||||
+40 |
3,55 |
2,20 |
1,80 |
1,55 |
1,40 |
1,05 |
|||||||
20 |
-20 |
< 0,5 |
1,50 |
1,10 |
1,00 |
0,95 |
0,95 |
0,90 |
|||||
0 |
2,90 |
2,10 |
1,85 |
1,75 |
1,70 |
1,30 |
|||||||
+20 |
5,05 |
3,10 |
2,40 |
2,05 |
1,90 |
1,40 |
|||||||
+40 |
0,60 |
<0,5 |
5,30 |
3,25 |
2,50 |
2,20 |
2,00 |
1,50 |
|||||
30 |
-20 |
< 0,5 |
1,85 |
1,40 |
1,30 |
1,25 |
1,20 |
1,10 |
|||||
0 |
3,70 |
2,65 |
2,30 |
2,10 |
2,05 |
1,50 |
|||||||
+20 |
0,80 |
0,60 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
6,30 |
3,85 |
3,00 |
2,55 |
2,30 |
1,75 |
|
+40 |
1,00 |
0,70 |
0,55 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
6,65 |
4,05 |
3,15 |
2,70 |
2,40 |
1,85 |
|
50 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
2,55 |
1,90 |
1,70 |
1,60 |
1,55 |
1,40 |
0 |
0,65 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,00 |
3,45 |
2,95 |
2,75 |
2,65 |
2,05 |
|
+20 |
1,35 |
0,95 |
0,75 |
0,70 |
0,60 |
0,45 |
8,75 |
4,50 |
4,10 |
3,40 |
3,05 |
2,30 |
|
+40 |
1,45 |
1,00 |
0,85 |
0,75 |
0,65 |
0,50 |
9,35 |
5,60 |
4,30 |
3,60 |
3,20 |
2,40 |
|
70 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
2,20 |
2,25 |
2,00 |
1,90 |
1,80 |
1,65 |
0 |
1,00 |
0,70 |
0,55 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
5,95 |
4,20 |
3,60 |
3,35 |
3,20 |
2,40 |
|
+20 |
1,60 |
1,05 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,55 |
10,7 |
6,40 |
4,90 |
4,10 |
3,60 |
2,70 |
|
+40 |
1,70 |
1,15 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
0,60 |
11,4 |
6,80 |
5,25 |
4,35 |
3,75 |
2,85 |
|
100 |
-20 |
0,65 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
3,90 |
2,80 |
2,40 |
2,25 |
2,15 |
2,05 |
0 |
1,35 |
1,00 |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
0,60 |
7,45 |
5,30 |
4,45 |
4,05 |
3,80 |
2,85 |
|
+20 |
1,95 |
1,30 |
1,05 |
0,90 |
0,85 |
0,65 |
12,4 |
7,90 |
6,00 |
5,00 |
4,20 |
3,20 |
|
+40 |
2,10 |
1,40 |
1,15 |
1,05 |
0,95 |
0,70 |
14,1 |
8,30 |
6,35 |
5,25 |
4,50 |
3,40 |
|
300 |
-20 |
1,65 |
1,25 |
1,15 |
1,10 |
1,05 |
1,00 |
7,45 |
5,30 |
4,45 |
4,05 |
3,80 |
3,50 |
0 |
2,50 |
1,90 |
1,70 |
1,60 |
1,55 |
1,05 |
14,7 |
10,0 |
8,40 |
7,50 |
7,00 |
4,95 |
|
+20 |
3,90 |
2,40 |
1,95 |
1,70 |
1,55 |
1,15 |
26,3 |
15,2 |
11,5 |
9,45 |
8,20 |
5,60 |
|
+40 |
4,25 |
2,65 |
2,10 |
1,90 |
1,70 |
1,25 |
28,0 |
16,2 |
12,2 |
9,95 |
8,45 |
5,90 |
Таблиця 9
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Конвекція |
|||||||||||
С і р к о в у г л е ц ь |
С о л я н а к и с л о т а |
||||||||||||
швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
||||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
1,0 |
-20 |
||||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
|||||||||||||
+40 |
|||||||||||||
3,0 |
-20 |
< 0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
0,65 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||||||
+40 |
0,75 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||||||
5,0 |
-20 |
<0,5 |
|||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
1,20 |
0,85 |
0,70 |
0,60 |
|||||||||
+40 |
1,30 |
0,95 |
0,80 |
0,70 |
|||||||||
10 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||||
0 |
0,95 |
0,65 |
0,50 |
<0,5 |
|||||||||
+20 |
1,70 |
1,15 |
0,95 |
0,85 |
|||||||||
+40 |
1,80 |
1,20 |
1,00 |
1,90 |
|||||||||
20 |
-20 |
0,55 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
||||||||
0 |
1,50 |
1,15 |
1,05 |
1,00 |
|||||||||
+20 |
2,65 |
1,70 |
1,40 |
1,25 |
|||||||||
+40 |
2,85 |
1,80 |
1,50 |
1,35 |
|||||||||
30 |
-20 |
1,00 |
0,85 |
0,75 |
0,65 |
||||||||
0 |
1,90 |
1,45 |
1,30 |
1,25 |
|||||||||
+20 |
3,50 |
2,20 |
1,75 |
1,55 |
|||||||||
+40 |
3,65 |
2,25 |
1,80 |
1,60 |
|||||||||
50 |
-20 |
1,40 |
1,05 |
0,95 |
0,90 |
||||||||
0 |
2,60 |
2,00 |
1,75 |
1,65 |
|||||||||
+20 |
4,70 |
2,90 |
2,30 |
2,00 |
|||||||||
+40 |
5,00 |
3,00 |
2,35 |
2,05 |
|||||||||
70 |
-20 |
< 0,5 |
1,70 |
1,30 |
1,10 |
1,05 |
|||||||
0 |
3,30 |
2,35 |
2,05 |
1,95 |
|||||||||
+20 |
0,65 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,60 |
3,40 |
2,65 |
2,30 |
|||||
+40 |
0,80 |
0,55 |
<0,5 |
<0,5 |
5,90 |
3,60 |
2,80 |
2,40 |
|||||
100 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
2,00 |
1,50 |
1,40 |
1,30 |
||||
0 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
4,00 |
2,90 |
2,45 |
2,25 |
|||||
+20 |
1,00 |
0,70 |
0,55 |
<0,5 |
6,90 |
4,20 |
3,30 |
2,80 |
|||||
+40 |
1,25 |
0,90 |
0,70 |
0,60 |
7,30 |
4,45 |
3,45 |
2,90 |
|||||
300 |
-20 |
1,00 |
0,85 |
0,70 |
0,65 |
4,00 |
2,90 |
2,45 |
2,25 |
||||
0 |
1,40 |
1,05 |
0,95 |
0,90 |
7,70 |
5,45 |
4,60 |
4,20 |
|||||
+20 |
2,00 |
1,30 |
1,10 |
0,95 |
13,7 |
8,10 |
6,20 |
5,10 |
|||||
+40 |
2,20 |
1,50 |
1,15 |
1,05 |
14,5 |
8,50 |
6,50 |
5,40 |
Таблиця 10
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Інверсія |
|||||||||||
Хлорпікрин |
Формальдегід |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
1,30 |
0,95 |
0,87 |
0,80 |
2,65 |
1,70 |
1,40 |
1,25 |
||||
0 |
2,35 |
1,75 |
1,60 |
1,50 |
2,90 |
2,00 |
1,60 |
1,40 |
|||||
+20 |
5,00 |
3,45 |
2,95 |
2,70 |
3,25 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
|||||
1,0 |
-20 |
1,85 |
1,35 |
1,20 |
1,15 |
4,10 |
2,75 |
2,15 |
1,90 |
||||
0 |
3,65 |
2,60 |
2,25 |
2,10 |
4,65 |
3,15 |
2,45 |
2,15 |
|||||
+20 |
7,40 |
5,25 |
4,45 |
4,05 |
4,90 |
3,25 |
2,60 |
2,25 |
|||||
3,0 |
-20 |
3,70 |
2,60 |
2,25 |
2,10 |
7,75 |
4,70 |
3,65 |
3,10 |
||||
0 |
6,90 |
4,90 |
4,20 |
3,80 |
8,85 |
5,40 |
4,20 |
3,55 |
|||||
+20 |
14,7 |
9,95 |
8,35 |
7,45 |
9,45 |
5,75 |
4,45 |
3,80 |
|||||
5,0 |
+40 |
28,6 |
18,9 |
15,7 |
13,9 |
9,90 |
6,00 |
4,65 |
3,95 |
||||
-20 |
5,00 |
3,45 |
2,95 |
2,75 |
10,8 |
6,40 |
4,90 |
4,10 |
|||||
0 |
9,70 |
6,65 |
5,60 |
5,05 |
12,3 |
7,35 |
5,65 |
4,75 |
|||||
+20 |
20,2 |
13,4 |
11,3 |
10,1 |
13,1 |
7,80 |
6,00 |
5,00 |
|||||
10 |
-20 |
7,40 |
5,25 |
4,45 |
4,05 |
16,4 |
9,60 |
7,30 |
6,00 |
||||
0 |
14,7 |
9,95 |
8,35 |
7,45 |
18,7 |
11,0 |
8,35 |
6,95 |
|||||
+20 |
31,3 |
20,7 |
17,0 |
15,2 |
19,7 |
11,6 |
8,80 |
7,30 |
|||||
20 |
-20 |
11,5 |
7,60 |
6,55 |
5,95 |
25,1 |
14,6 |
10,9 |
9,00 |
||||
0 |
22,5 |
15,1 |
12,6 |
11,3 |
28,5 |
16,5 |
12,4 |
10,2 |
|||||
+20 |
48,2 |
31,5 |
25,9 |
22,9 |
30,4 |
17,6 |
13,2 |
10,8 |
|||||
30 |
-20 |
14,7 |
9,95 |
8,35 |
7,45 |
32,7 |
18,7 |
14,0 |
11,4 |
||||
0 |
29,3 |
19,3 |
16,0 |
14,2 |
37,1 |
21,3 |
15,9 |
13,0 |
|||||
+20 |
62,6 |
40,5 |
32,8 |
28,5 |
39,4 |
22,5 |
16,8 |
13,7 |
|||||
50 |
-20 |
20,2 |
13,4 |
11,3 |
10,2 |
44,9 |
25,4 |
21,6 |
17,5 |
||||
0 |
40,3 |
26,4 |
21,8 |
19,3 |
50,9 |
28,9 |
24,2 |
19,6 |
|||||
+20 |
86,0 |
54,1 |
43,9 |
38,8 |
54,1 |
30,7 |
25,4 |
20,6 |
|||||
70 |
-20 |
24,8 |
16,7 |
13,8 |
12,4 |
55,8 |
31,4 |
23,1 |
18,7 |
||||
0 |
49,8 |
32,5 |
26,7 |
23,6 |
63,1 |
35,6 |
26,2 |
21,3 |
|||||
+20 |
105 |
66,9 |
54,9 |
48,8 |
67,1 |
37,7 |
27,8 |
22,5 |
|||||
100 |
-20 |
31,3 |
20,7 |
17,0 |
15,2 |
69,9 |
39,1 |
28,7 |
23,1 |
||||
0 |
62,6 |
40,5 |
32,8 |
28,5 |
79,2 |
44,3 |
32,5 |
26,3 |
|||||
+20 |
133 |
86,0 |
69,1 |
60,5 |
84,2 |
47,0 |
34,5 |
27,8 |
|||||
300 |
-20 |
62,6 |
40,5 |
32,8 |
28,5 |
139 |
76,1 |
55,6 |
44,4 |
||||
0 |
123 |
79,6 |
65,0 |
56,6 |
158 |
86,3 |
62,9 |
50,3 |
|||||
+20 |
276 |
175 |
137 |
119 |
168 |
91,6 |
66,7 |
53,3 |
Таблиця 11
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Ізотермія |
|||||||||||
Хлорпікрин |
Формальдегід |
||||||||||||
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
< 0,5 |
1,10 |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
0,55 |
0,40 |
|||||
0 |
1,00 |
0,85 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
1,20 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
0,45 |
|
+20 |
2,00 |
1,50 |
1,35 |
1,30 |
1,25 |
1,20 |
1,25 |
0,95 |
0,85 |
0,75 |
0,65 |
0,50 |
|
+40 |
3,90 |
2,80 |
2,40 |
2,20 |
2,10 |
2,05 |
1,30 |
1,00 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,55 |
|
1,0 |
-20 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
0,55 |
0,50 |
1,65 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,55 |
0 |
1,50 |
1,10 |
1,00 |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
1,85 |
1,25 |
1,00 |
0,90 |
0,80 |
0,60 |
|
+20 |
3,20 |
2,25 |
2,00 |
1,90 |
1,80 |
1,65 |
1,95 |
1,30 |
1,10 |
0,95 |
0,85 |
0,65 |
|
+40 |
5,80 |
4,05 |
3,50 |
3,25 |
3,10 |
2,85 |
2,05 |
1,40 |
1,15 |
1,00 |
0,90 |
0,70 |
|
3,0 |
-20 |
1,50 |
1,10 |
1,00 |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
3,30 |
2,10 |
1,70 |
1,50 |
1,35 |
1,00 |
0 |
2,95 |
2,10 |
1,85 |
1,80 |
1,70 |
1,55 |
3,70 |
2,40 |
1,95 |
1,70 |
1,50 |
1,15 |
|
+20 |
5,90 |
4,10 |
3,55 |
3,30 |
3,15 |
2,90 |
4,00 |
2,60 |
2,10 |
1,85 |
1,65 |
1,20 |
|
+40 |
11,5 |
7,85 |
6,55 |
5,95 |
5,60 |
4,95 |
4,20 |
2,70 |
2,20 |
1,90 |
1,70 |
1,25 |
|
5,0 |
-20 |
2,00 |
1,50 |
1,40 |
1,35 |
1,30 |
1,20 |
4,45 |
2,80 |
2,20 |
1,90 |
1,75 |
1,30 |
0 |
4,00 |
2,85 |
2,45 |
2,25 |
2,15 |
2,05 |
5,10 |
3,25 |
2,55 |
2,20 |
2,05 |
1,50 |
|
+20 |
8,15 |
5,70 |
4,80 |
4,40 |
4,10 |
3,80 |
5,35 |
3,40 |
2,70 |
2,35 |
2,15 |
1,60 |
|
+40 |
15,6 |
10,7 |
8,85 |
7,95 |
7,40 |
6,40 |
5,60 |
3,55 |
2,80 |
2,45 |
2,25 |
1,65 |
|
10 |
-20 |
3,20 |
2,25 |
2,00 |
1,90 |
1,80 |
1,65 |
6,55 |
4,00 |
3,10 |
2,65 |
2,40 |
1,80 |
0 |
5,85 |
4,10 |
3,55 |
3,30 |
3,15 |
2,90 |
7,50 |
4,60 |
3,60 |
3,10 |
2,75 |
2,10 |
|
+20 |
12,6 |
8,45 |
7,15 |
6,50 |
6,00 |
5,35 |
8,00 |
4,90 |
3,80 |
3,30 |
2,95 |
2,20 |
|
+40 |
24,0 |
16,2 |
13,4 |
12,0 |
11,1 |
9,25 |
8,40 |
5,15 |
4,00 |
3,40 |
3,10 |
2,30 |
|
20 |
-20 |
4,75 |
3,30 |
2,80 |
2,60 |
2,55 |
2,40 |
10,2 |
6,10 |
4,70 |
3,90 |
3,45 |
2,60 |
0 |
9,20 |
6,30 |
5,90 |
4,80 |
4,50 |
4,10 |
11,7 |
7,00 |
5,40 |
4,55 |
4,00 |
3,00 |
|
+20 |
19,3 |
12,8 |
10,7 |
9,70 |
9,00 |
7,55 |
12,4 |
7,45 |
5,75 |
4,80 |
4,25 |
3,15 |
|
+40 |
37,5 |
24,5 |
20,3 |
18,1 |
16,7 |
13,5 |
12,9 |
7,75 |
6,00 |
4,95 |
4,40 |
3,30 |
|
30 |
-20 |
5,85 |
4,10 |
3,55 |
3,30 |
3,15 |
2,90 |
13,1 |
7,75 |
5,90 |
4,90 |
4,25 |
3,15 |
0 |
11,7 |
4,00 |
6,70 |
6,10 |
5,70 |
5,05 |
15,0 |
8,90 |
6,80 |
5,70 |
4,95 |
3,65 |
|
+20 |
24,5 |
16,5 |
13,7 |
12,3 |
11,3 |
9,45 |
15,9 |
9,40 |
7,15 |
6,00 |
5,20 |
3,85 |
|
+40 |
48,2 |
31,6 |
25,9 |
22,9 |
21,1 |
16,7 |
16,6 |
9,80 |
7,45 |
6,25 |
5,40 |
4,00 |
|
50 |
-20 |
8,10 |
5,70 |
4,80 |
4,40 |
4,10 |
3,80 |
17,9 |
10,5 |
8,00 |
6,55 |
5,70 |
4,05 |
0 |
15,9 |
10,9 |
9,05 |
8,10 |
7,55 |
6,55 |
20,4 |
12,0 |
9,15 |
7,55 |
6,60 |
4,70 |
|
+20 |
34,1 |
22,5 |
18,5 |
16,6 |
15,3 |
12,6 |
21,6 |
12,7 |
9,65 |
7,95 |
6,95 |
4,90 |
|
+40 |
67,2 |
43,4 |
34,7 |
30,3 |
27,7 |
23,1 |
22,7 |
13,4 |
10,1 |
8,30 |
7,25 |
5,15 |
|
70 |
-20 |
10,1 |
6,95 |
5,80 |
5,20 |
4,95 |
4,40 |
21,9 |
12,7 |
9,60 |
7,85 |
6,80 |
4,80 |
0 |
19,8 |
13,1 |
11,1 |
9,95 |
9,20 |
7,70 |
24,9 |
14,5 |
11,0 |
9,00 |
7,80 |
5,55 |
|
+20 |
42,0 |
27,6 |
22,7 |
20,2 |
18,6 |
14,8 |
26,6 |
15,5 |
11,7 |
9,55 |
8,30 |
5,85 |
|
+40 |
82,9 |
52,1 |
42,0 |
37,1 |
34,3 |
28,0 |
27,8 |
16,2 |
12,2 |
10,0 |
8,60 |
6,10 |
|
100 |
-20 |
12,6 |
8,45 |
7,15 |
6,50 |
6,00 |
5,35 |
27,5 |
15,9 |
12,0 |
9,80 |
8,45 |
5,75 |
0 |
24,4 |
16,5 |
13,7 |
12,3 |
11,3 |
9,40 |
31,2 |
18,1 |
13,7 |
11,2 |
9,70 |
6,60 |
|
+20 |
53,0 |
34,4 |
28,1 |
25,0 |
22,6 |
18,2 |
33,3 |
19,3 |
14,5 |
11,7 |
10,2 |
7,00 |
|
+40 |
102 |
64,9 |
53,1 |
47,4 |
43,2 |
34,6 |
34,8 |
20,1 |
15,1 |
12,4 |
10,6 |
7,25 |
|
300 |
-20 |
24,5 |
16,5 |
13,7 |
12,2 |
11,3 |
9,45 |
55,2 |
31,1 |
22,9 |
18,6 |
15,9 |
10,3 |
0 |
49,4 |
32,1 |
26,4 |
23,4 |
21,4 |
17,0 |
62,5 |
35,3 |
26,0 |
21,2 |
18,1 |
11,8 |
|
+20 |
104 |
66,3 |
54,3 |
48,5 |
44,1 |
35,3 |
66,4 |
37,4 |
27,5 |
22,4 |
19,1 |
12,5 |
|
+40 |
211 |
134 |
107 |
92,1 |
84,8 |
47,6 |
69,8 |
39,3 |
28,8 |
23,4 |
20,0 |
13,0 |
Таблиця 12
Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
Кількість НХР, тонн |
Тповітря, 0С |
Конвекція |
|||||||||||
хлорпікрин |
формальдегід |
||||||||||||
швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
||
0,5 |
-20 |
< 0,5 |
< 0,5 |
||||||||||
0 |
|||||||||||||
+20 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
0,75 |
|||||||||
+40 |
2,00 |
1,50 |
1,40 |
1,35 |
|||||||||
1,0 |
-20 |
< 0,5 |
0,70 |
0,50 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||||
0 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
0,80 |
0,55 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||
+20 |
1,60 |
1,20 |
1,10 |
1,05 |
0,85 |
0,60 |
<0,5 |
<0,5 |
|||||
+40 |
3,20 |
2,25 |
2,00 |
1,90 |
0,90 |
0,65 |
0,50 |
<0,5 |
|||||
3,0 |
-20 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
1,70 |
1,10 |
0,95 |
0,80 |
||||
0 |
1,55 |
1,15 |
1,05 |
1,00 |
1,80 |
1,20 |
1,05 |
0,90 |
|||||
+20 |
3,30 |
2,30 |
2,00 |
1,90 |
1,90 |
1,30 |
1,10 |
0,95 |
|||||
+40 |
5,95 |
4,15 |
3,60 |
3,30 |
2,10 |
1,40 |
1,15 |
1,00 |
|||||
5,0 |
-20 |
1,10 |
0,90 |
0,80 |
0,75 |
2,30 |
1,50 |
1,25 |
1,10 |
||||
0 |
2,00 |
1,50 |
1,40 |
1,35 |
2,45 |
1,70 |
1,40 |
1,20 |
|||||
+20 |
4,45 |
3,05 |
2,60 |
2,40 |
2,75 |
1,80 |
1,50 |
1,30 |
|||||
+40 |
8,20 |
5,70 |
4,85 |
4,40 |
2,95 |
1,90 |
1,60 |
1,40 |
|||||
10 |
-20 |
1,65 |
1,20 |
1,10 |
1,05 |
3,60 |
2,25 |
1,80 |
1,60 |
||||
0 |
3,25 |
2,30 |
2,05 |
1,90 |
4,00 |
2,55 |
2,05 |
1,80 |
|||||
+20 |
6,55 |
4,50 |
3,90 |
3,55 |
4,35 |
2,70 |
2,20 |
1,90 |
|||||
+40 |
12,7 |
8,50 |
7,20 |
6,55 |
4,50 |
2,85 |
2,30 |
2,00 |
|||||
20 |
-20 |
2,50 |
1,80 |
1,65 |
1,55 |
5,30 |
3,25 |
2,55 |
2,20 |
||||
0 |
4,85 |
3,35 |
2,85 |
2,65 |
6,05 |
3,75 |
2,95 |
2,65 |
|||||
+20 |
10,2 |
6,85 |
5,75 |
5,20 |
6,40 |
3,95 |
3,10 |
2,70 |
|||||
+40 |
19,4 |
12,9 |
10,8 |
9,75 |
6,80 |
4,15 |
3,25 |
2,80 |
|||||
30 |
-20 |
3,30 |
2,30 |
2,00 |
1,90 |
6,70 |
4,10 |
3,20 |
2,70 |
||||
0 |
6,05 |
4,25 |
3,65 |
3,35 |
7,65 |
4,70 |
3,65 |
3,10 |
|||||
+20 |
13,1 |
8,60 |
7,30 |
6,65 |
8,20 |
5,00 |
3,90 |
3,30 |
|||||
+40 |
24,7 |
16,6 |
13,8 |
12,3 |
8,60 |
5,20 |
4,05 |
3,45 |
|||||
50 |
-20 |
4,45 |
3,05 |
2,60 |
2,40 |
9,45 |
5,65 |
4,35 |
3,60 |
||||
0 |
8,35 |
5,80 |
4,95 |
4,50 |
10,7 |
6,45 |
4,95 |
4,15 |
|||||
+20 |
17,9 |
11,7 |
9,75 |
8,85 |
11,4 |
6,85 |
5,25 |
4,40 |
|||||
+40 |
34,3 |
22,5 |
18,6 |
16,6 |
12,0 |
7,15 |
5,50 |
4,60 |
|||||
70 |
-20 |
5,35 |
3,60 |
3,10 |
2,90 |
11,6 |
6,90 |
5,30 |
4,40 |
||||
0 |
10,4 |
7,10 |
5,95 |
5,35 |
13,2 |
7,85 |
6,05 |
5,05 |
|||||
+20 |
21,9 |
14,3 |
12,1 |
10,8 |
14,0 |
8,35 |
6,40 |
5,35 |
|||||
+40 |
42,3 |
27,8 |
22,8 |
20,3 |
14,6 |
8,65 |
6,65 |
5,55 |
|||||
100 |
-20 |
6,55 |
4,50 |
3,90 |
3,55 |
14,4 |
8,40 |
6,40 |
5,30 |
||||
0 |
12,9 |
8,65 |
7,35 |
6,65 |
16,3 |
9,60 |
7,30 |
6,10 |
|||||
+20 |
27,5 |
17,8 |
14,9 |
13,3 |
17,3 |
10,2 |
7,70 |
6,40 |
|||||
+40 |
53,3 |
34,6 |
28,3 |
25,1 |
18,2 |
10,6 |
8,05 |
6,65 |
|||||
300 |
-20 |
13,1 |
8,60 |
7,30 |
6,65 |
28,4 |
16,4 |
12,3 |
10,0 |
||||
0 |
25,2 |
16,9 |
14,0 |
12,5 |
32,2 |
18,6 |
13,9 |
11,4 |
|||||
+20 |
55,2 |
35,1 |
28,7 |
25,4 |
34,3 |
19,8 |
14,8 |
12,1 |
|||||
+40 |
105 |
66,7 |
54,7 |
48,7 |
35,9 |
20,6 |
15,4 |
12,6 |
Таблиця 13
Перекладні коефіцієнти для різних небезпечних хімічних речовин для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря при аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті
№ пп |
Небезпечна хімічна речовина |
Коефіцієнт |
|
Анілін |
0,01 |
|
Вініл хлористий |
0,01 |
|
Водень фтористий |
0,31 |
|
Водень ціаністий |
0,97 |
|
Дивініл |
0,01 |
|
Диметиламін |
0,24 |
|
Етиленхлорангідрид |
0,12 |
|
Етилмеркаптан |
0,22 |
|
Етилхлорангідрид |
0,12 |
|
Метиламін |
0,24 |
|
Метил хлористий |
0,06 |
|
Нітрил акрилової кислоти |
0,79 |
|
Нітробензол |
0,01 |
|
Окис етилену |
0,06 |
|
Окисли азоту |
0,28 |
|
Олеум |
0,08 |
|
Стирол |
0,02 |
|
Тетраетилсвинець |
0,08 |
|
Фурфурол |
0,01 |
|
Фосген |
1,14 |
Таблиця 14
Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких небезпечних хімічних речовин, годин
№ з/п |
Найменування НХР |
V, м/с |
Характер розливу |
|||||||||||
“вільно” |
“у піддон” |
|||||||||||||
Н=0,05 м |
Н=1 м |
Н=3 м |
||||||||||||
температура повітря, 0С |
||||||||||||||
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
|||
|
хлор |
1 |
1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40 |
23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 |
83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9 |
|||||||||
|
2 |
|||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||
|
аміак |
1 |
1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34 |
21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45 |
76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1 |
|||||||||
|
2 |
|||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||
|
серністий ангідрид |
1 |
3,00 |
1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38 |
47,8 |
23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 |
167,0 |
83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9 |
||||||
|
2 |
2,24 |
36,9 |
126,0 |
||||||||||
|
3 |
1,80 |
28,6 |
100,0 |
||||||||||
|
4 |
1,50 |
23,9 |
83,6 |
||||||||||
|
5 |
1,30 |
20,4 |
71,4 |
||||||||||
|
10 |
0,75 |
12,0 |
41,8 |
||||||||||
|
сірководень |
1 |
1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30 |
18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60 |
64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1 |
|||||||||
|
2 |
|||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||
|
сірковуглерод |
1 |
15,0 |
7,52 |
3,00 |
1,43 |
241 |
121 |
48,1 |
22,9 |
842 |
421 |
169 |
80,2 |
|
2 |
11,3 |
5,65 |
2,26 |
1,08 |
181 |
90,5 |
36,2 |
17,3 |
633 |
317 |
127 |
60,3 |
|
|
3 |
9,00 |
4,50 |
1,80 |
0,86 |
144 |
72,0 |
28,8 |
13,7 |
504 |
252 |
101 |
48,1 |
|
|
4 |
7,52 |
3,76 |
1,50 |
0,72 |
121 |
60,1 |
24,1 |
11,5 |
421 |
211 |
84,2 |
40,1 |
|
|
5 |
6,42 |
3,21 |
1,28 |
0,61 |
103 |
51,4 |
20,6 |
9,80 |
360 |
180 |
72,0 |
34,3 |
|
|
10 |
3,80 |
1,90 |
0,75 |
0,40 |
60,2 |
30,1 |
12,1 |
5,75 |
211 |
106 |
24,1 |
20,1 |
|
|
соляна кислота |
1 |
28,5 |
9,50 |
2,85 |
1,80 |
457 |
153 |
45,7 |
28,6 |
1598 |
533 |
160 |
99,8 |
|
2 |
21,5 |
7,15 |
2,15 |
1,35 |
343 |
115 |
34,3 |
21,5 |
1201 |
401 |
121 |
75,1 |
|
|
3 |
17,1 |
5,70 |
1,70 |
1,10 |
274 |
91,1 |
27,4 |
17,1 |
957 |
319 |
95,7 |
59,8 |
|
|
4 |
14,3 |
4,75 |
1,45 |
0,90 |
228 |
76,1 |
22,8 |
14,3 |
799 |
267 |
79,9 |
50,0 |
|
|
5 |
12,2 |
4,10 |
1,25 |
0,80 |
195 |
65,0 |
19,5 |
12,2 |
683 |
228 |
68,3 |
42,7 |
|
|
10 |
7,10 |
2,40 |
0,70 |
0,45 |
114 |
38,1 |
11,4 |
7,15 |
400 |
133 |
40,0 |
25,0 |
|
|
хлорпікрин |
1 |
415 |
138 |
42,5 |
14,3 |
6632 |
2211 |
664 |
229 |
біля 1 року |
7738 |
2522 |
801 |
|
2 |
312 |
104 |
31,2 |
10,8 |
4987 |
1662 |
499 |
172 |
5828 |
1746 |
602 |
||
|
3 |
249 |
82,8 |
24,9 |
8,60 |
3972 |
1324 |
397 |
137 |
4633 |
1390 |
480 |
||
|
4 |
208 |
69,1 |
20,8 |
7,15 |
3316 |
1106 |
332 |
115 |
3869 |
1161 |
400 |
||
|
5 |
178 |
59,1 |
17,7 |
6,15 |
2835 |
945 |
284 |
97,9 |
3307 |
992 |
342 |
||
|
10 |
104 |
34,6 |
10,4 |
3,60 |
1658 |
553 |
166 |
57,2 |
1935 |
581 |
200 |
||
|
формальдегід |
1 |
1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30 |
19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80 |
67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8 |
|||||||||
|
2 |
|||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||
|
10 |
Таблиця 15
Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць
і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)
№ з/п |
Найменування об`єкту, що класифікується |
Критерії класифікації |
Одиниця виміру |
Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки |
|||
Ступінь хімічної небезпеки |
|||||||
I |
II |
III |
IV |
||||
Хімічно небезпечний об`єкт |
Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті |
тис. людей |
більше 3,0 |
більше 0,3 до 3,0 |
більше 0,1 до 0,3 |
менше 0,1 |
|
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця |
Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах |
% |
більше 50 |
більше 30 до 50 |
більше 10 до 30 |
менше 10 |
Додаток 2.4.3
УВІДНА
про можливість виникнення хімічного зараження у регіоні,
частина якого відображена на схемі
В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні обєкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.
Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.
Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.
Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.
Додаток 2.4.4
Порядок нанесення даних на карту
ЗАДАЧА
Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.
Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?
Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.
Вихідні дані:
Варіанти завдання дивись табл. 6.2.3.
Таблиця 6.2.3
Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .
Варіанти завдання |
3,1 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
3,5 |
3,6 |
3,7 |
t ,хв. |
10 |
15 |
20 |
25 |
20 |
15 |
10 |
m, гр. |
0,05 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,04 |
0,02 |
V, л/хв. |
100 |
120 |
130 |
150 |
100 |
100 |
140 |
C, мг/л |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,3 |
0,15 |
0,25 |
0,2 |
Порядок виконання розрахунків:
,
де m сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V легенева вентиляція;
С максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t Θ;
М = V·C·tбпрKба;
М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;
проведення часткової дегазації;
де Q(Δt) частота подій у рік;
w ймовірність загибелі людини від однієї події.
Приклад.
Вихідні дані:
Розвязання завдання:
хв.
де m сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V легенева вентиляція;
С максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t Θ = 25 хв. 20 хв. = 5 хв.
3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:
М = V·C·tбпрKба = 100л/хв.·0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.
М/·tбпр = Дст =15 мг/5 хв.=3 мг/хв.л;
6) визначається ризик загибелі людини у рік:
.
де Q(Δt) частота подій у рік;
w ймовірність загибелі людини від однієї події.
Додаток до завдання 3.
Таблиця 6.2.3.1
Величини токсичних доз аміаку та ймовірність
летального наслідку ураження
Токсична доза, мг/хв. л |
Гранична |
Ефективна |
Така, що виводить із строю |
Летальна |
1,0 |
15,0 |
45,0 |
100,0 |
|
Ймовірність летального наслідку |
0 |
0 |
0,1 |
0,5 |
Токсична доза, мг/хв. л |
Гранична |
Ефективна |
Така, що виводить із строю |
Летальна |
0,07 |
0,6 |
2,0 |
6,0 |
|
Ймовірність летального наслідку |
0 |
0 |
0,2 |
0,5 |
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:
; tбпр = t Θ; М = V·C·tбпрKба; М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;
ЗАВДАННЯ 4
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні обєкту, небезпечного в радіоактивному відношенн)і.
Навчальна та виховна мета.
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на обєкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є обєкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення.
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 199 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2005. 232 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
До потенційно небезпечних обєктів з ядерними компонентами відносять атомні електростанції (АЕС), підприємства ядерного паливного циклу, транспорти з ядерним паливом та опроміненими тепловиділяючими елементами (ТВЕЛами). На АЕС найнебезпечнішими в радіаційному відношенні обєктами є ядерні реактори.
Ядерні реактори це пристрої, що призначені для організації керованої ланцюгової реакції ділення ядер атомів урану з метою вироблення електроенергії або тепла.
На Україні розташовані АЕС з двома типами реаторів: РБМК реакторы большой мощности канальные та ВВЕР водо-водяні енергетичні реактори.
Ядерні реактори є потужними джерелами штучних радіоактивних ізотопів хімічних елементів. Характерними з них такі: Sr 89 та Sr 90; I 131 та I 133; Cs 134 та Cs 137, а також Pu 239. Вони небезпечні тим, що мають великий період напіврозпаду, в наслідок чого обумовлюється значна тривалість зараження ними навколишнього середовища.
Руйнування ядерного реактора на АЕС призводить до виникнення двох основних факторів ураження:
радіоактивної хмари, що формується при миттєвому викиді радіоактивних речовин (РР) та наступному їх витіканні у продовж тривалого часу;
тривалого радіоактивного зараження місцевості.
У звязку з цим, доза опромінювання рецептора буде складатися із доз зовнішнього опромінювання від хмари РР та зараженої РР місцевості, а також дози, що формується РР, які потрапили у нутро організму.
Умовно, забруднену радіоактивними речовинами територію та обєкти, які на ній знаходяться, поділяють на пять зон (додаток 2.3.2, табл. 1 додаток 2.3.4): зону радіоактивної небезпеки (позначається буквою «М»), зону помірного радіоактивного забруднення (позначається буквою «А»), зону сильного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Б»), зону небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «В») і зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Г»).
Визначення впливу наслідків аварії (зруйнування) на ядерному реакторі з викидом у навколишнє середовище радіоактивних речовин на життєдіяльність персоналу і населення, вибору та обґрунтування оптимальних режимів їх перебування на зараженій радіоактивними речовинами території, виконання заходів запобігання дії факторів ураження та планування захисту реалізується через виявлення та оцінку радіаційної обстановки.
Виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозу та за даними радіаційної розвідки і заключається у визначенні параметрів зон радіоактивного зараження та нанесенні їх на схему (карту) місцевості.
Радіаційна розвідка проводиться спеціальними дозорами на транспортних засобах або пішим порядком та потребує певного часу. Наприклад, для радіаційної розвідки аеропорту дозору РХБ розвідки на автомобілі потрібно понад 60 хв. Тому при оперативній необхідності виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозування.
Зони зараження наносяться на карти та схеми у вигляді еліпсів для найбільш імовірного напрямку вітру. При нестійкому вітрі вони можуть мати вигляд кола.
Наземна радіаційна обстановка характеризується такими елементами як масштаб, ступінь, характер та початок зараження, ступінь небезпеки для людей зараженої території.
Прогнозування елементів радіаційної обстановки частіше всього здійснюється детермінованим методом з використанням графічно розрахункового способу нанесення зон зараження на карти та схеми.
Після виявлення радіаційної обстановки здійснюється її оцінка. Вона включає:
Розглянемо зміст методики прогнозування наземної радіаційної обстановки на обєкті господарювання в межах зон радіоактивного зараження.
Вихідні дані:
1. Інформація про АЕС:
2. Метеорологічна ситуація:
3. Додаткова інформація:
І. Визначення поверхневої активності (щільності) радіоактивного зараження місцевості на сліді хмари − Аs (Кu/м2).
Порядок виконання завдання:
tз=Tз Tав;
якщо tз t, то заданий час Тз настав до початку формування сліду радіоактивної хмари в районі обєкту і Аs = 0;
при tз t, за допомогою табл. 11 12 (додаток 2.3.4) визначається величина коефіцієнту (Кt), який враховує спад потужності дози випромінювання у часі;
Kw = 104·n·W·;
As= РX.1·Ky·Kt·Kw·Kзагр.
ІІ. Визначення довжини та ширини зон радіоактивного зараження.
Порядок виконання завдання:
2) вздовж осі сліду як на більшій вісі еліпсів будуються зони радіоактивного зараження (див. додаток 2.3.1): зону М червоним; А синім; Б зеленим; В коричневим, Г − чорним кольорами). Параметри зон (еліпсів) як функції типу ядерного енергетичного реактору, його потужності W, , ступеня вертикальної стійкості атмосфери, швидкості вітру на висоті 10 м, знаходять у табл. 4 (додаток 2.3.4).
ІІІ. Визначення дози опромінення рецептора (рецептор це обєкт живої чи неживої природи, що знаходиться в зоні дії іонізуючих випромінювань):
1) дозу опромінювання, що отримує населення чи персонал на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:
,
де Рк, tк та Рп, tп потужності дози та час, на який вони визначалися, що пройшов після викиду радіоактивних речовин із зруйнованого реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання;
2) за допомогою табл. 11 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tп знаходять Кt, який множать на Ру1, отримуючи Рn:
Рп = Ру1 Кt ;
3) за допомогою табл. 11 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tк знаходять Кt та множать його на Ру1, отримуючи Рк:
Рк = Ру1. Кt.
4) визначив значення Рп та Рк, розраховується доза опромінювання без урахування захищеності рецептора (тобто дозу, яку отримав би рецептор, якщо опромінювався на відкритій місцевості) за допомогою формули:
.
5) якщо рецептор захищений від дії іонізуючого випромінювання, то здійснюється процедура корегування дози з урахуванням коефіцієнту ослаблення захисної споруди (обєкту) − Косл, для цього:
Dкорег. = D/Косл.
Приклад прогнозування радіаційної обстановки на обєкті.
Вихідні дані:
1. Інформація про АЕС:
тип ядерного енергетичного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;
електрична потужність ЯЕР W = 1 000, МВт;
кількість аварійних ЯЕР n = 1;
координати ЯЕР ХАЕС = 0 км, YАЕС = 0 км (початок прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);
астрономічний час аварії Тав = 12.00 год.;
частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин = 50 %.
2. Метеорологічні умови:
швидкість вітру на висоті 10 м u10 = 5 м/с;
напрям вітру на висоті 10 м 10, град = 0;
стан хмарного криву небозводу напівпохмуро, тобто 5 балів.
3. Додаткова інформація:
час, на який визначається поверхнева активність − ТЗ = 17.00 год..;
координати обєкту X = 20 км, Y = 2 км;
час початку опромінювання tпоч = 17.00 год.;
тривалість опромінювання Tоп = 4 год.;
захищеність людей Косл = 2.
Порядок прогнозування.
І. Визначення поверхневої активності (Аs) в заданій точці на сліді хмари, Кu/м2:
As=Рx1 · Ky · Kt · Kw · Kзагр = 0,945·0,09·0,63·5·0,13 = 0,035 Кu\м2.
ІІ. Визначення дози опромінювання людей:
1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:
,
де Рк, tк та Рп, tп потужності доз та час її виміру, що пройшов після викиду радіоактивних речовин з реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання:
2) у табл. 11 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tп = 5 год. (17.00 12.00) знаходять Кt , який дорівнює 0,63 та множать його на Ру1, отримуючи Рn: Рп = 0,945·0,09·0,63 = 0,053 рад/год.;
3) у табл. 11 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tк = 9 (21.00 12.00) знаходять Кt, який дорівнює 0,46 та множать його на Ру1, отримуючи Рк: Рк = 0,945·0,09·0,46 = 0,039 рад/год.
4) розраховують дозу опромінювання, що отримують люди на відкритій місцевості: D = 1,7 (0,039·9 0,053·5) = 0,146 рад;
5) здійснюють корегування визначеної у п. 4 дози: в автомобілях люди отримають дозу опромінювання меншу у Косл разів. У нашому випадку Косл = 2. Тоді остаточна доза буде: Dавто = 0,146 / 2 = 0,073 рад.
Висновок: доза опромінювання людей становитиме 0,073 рада.
ІІІ. Оцінка радіаційної обстановки на обєкті.
З нанесенням зон радіоактивного зараження на схему (карту) місцевості та визначення параметрів поля іонізуючого випромінювання на території обєкту господарювання завершується процес виявлення радіаційної обстановки. В подальшому вона оцінюється шляхом рішення низки завдань, типовими з яких є такі:
1. Визначити, які наслідки перебування людей на зараженій радіоактивними речовинами території слід очікувати, якщо не здійснювати заходи радіаційного захисту?
Приклад постановки завдання.
Через 4 години після зруйнування ядерного реактору рівень радіації на території обєкту становив 50 рад/год. Визначити величину поглиненої дози опромінювання, яку отримує рецептор (обєкт опромінювання) у необмежений час.
Порядок проведення розрахунків.
Доза опромінення у необмежений час визначається за допомогою формули:
D ≈ 5Р1;
де D доза опромінення до повного розпаду радіоактивних речовин, рад;
Р1 = Кt·Рt, рівень радіації через годину після аварії, рад/год.;
Кt коефіцієнт, значення якого обирається у табл. 11, 12 (додаток 2.3.4) залежно від часу, що пройшов після аварії;
Рt рівень радіації на заданий час, рад/год.
Отже, оскільки після зруйнування ядерного реактору пройде 4 години, коефіцієнт Кt = 1,43, відповідно рівень радіації Р1 становитиме 1,43·50 = 71,5 (рад/год.).
Тоді поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (обєкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин, буде:
D ≈ 5·71,5 = 357,5 рад.
Висновок: поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (обєкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин 357,5 рад.
2. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певних умов захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.
Приклад постановки завдання. За умовами завдання 1 визначити поглинену дозу опромінювання, яку можуть отримати працівники обєкту за перші 8 годин, якщо з початку зараження вони протягом 6 годин знаходилися у протирадіаційному укритті, а потім 2 години працювали на відкритій місцевості. Коефіцієнт ослаблення протирадіаційного укриття обумовлюється конструкцією його перекриття. Воно виконано з трьох шарів: шар бетону 11,4 см; шар цегли 8,1 см і шар ґрунту 8,1 см.
Порядок проведення розрахунків.
Поглинена доза опромінювання яку можуть отримати робітники обєкту розраховується за формулою:
D = DПРУ + DВМ ,
де DПРУ, DВМ дози, які отримують люди у протирадіаційному укритті та на відкритій місцевості відповідно.
Приймають: РПРУср, РВМср середній рівень радіації за час перебування людей в протирадіаційному укритті tПРУ і на відкритій місцевості tВМ; КОСЛ коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання протирадіаційним укриттям.
Рівень радіації на відкритій місцевості через годину після аварії на АЕС становив: Р1 = 1,43·50 = 71,5 рад/год.
Визначають рівні радіації на відкритій місцевості Р4 через 4, Р10 через 10 та Р12 через 12 годин після аварії на АЕС:
Р4 = 50 рад/год див. завдання 1.
Р10 = Р1·Кt10 = 71,5·0,52= 37,18 рад/год.
Р12 = Р1·Кt12 = 71,5·0,48= 34,32 рад/год.
Розраховують РПРУср та РВМср :
РПРУср = = (50+37,18)·0,5 = 43,59 рад/год.;
РВМср = = (37,18+34,32)·0,5 = 35,75 рад/год.
Визначають коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання перекриттям протирадіаційного укриття КОСЛпру, як найтоншого шару матеріалу, що перешкоджає поширенню гамма-квантів у бік людей:
КОСЛ пру = КОСЛ бетону · КОСЛ цегли · КОСЛ ґрунту.
КОСЛ = 2Х/h0,5, тут Х товщина шару захисного матеріалу; h0,5 товщина шару половинного ослаблення даним матеріалом гамма-випромінювання. Тоді, використовуючи дані табл. 14 (додаток 2.3.4), отримуємо:
КОСЛ бетону = 4; КОСЛ цегли = 2; КОСЛ ґрунту = 2; КОСЛ пру = 16; КОСЛ вм = 1.
Отримав необхідні дані, визначають поглинену дозу опромінювання працівників обєкту:
D = DПРУ + DВМ = (РПРУср·6)/16 + (РВМср·2)/1 = 43,59·6/16 + 35,75·2/1 = 16,3 + 71,5 = 87,8 рад.
Висновок: поглинена доза опромінення, яку можуть отримати працівники обєкту становить 87,8 рада. Втрати людей не очікується. Можливі одиничні випадки прояви симптомів первинної реакції організму на опромінювання у легкій формі.
3. Визначити тривалість робіт за певних умов захищеності, якщо відомий рівень радіації в районі обєкту та максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи.
Приклад постановки завдання. Якої тривалості повинен бути робочий день у працівників, що виконують обовязки за призначенням в офісі підприємства (Косл = 7) і на відкритій місцевості, якщо роботи почнуться через 4 години після зруйнування ядерного реактору, а середній рівень радіації на цей час становитиме P = 20 рад/год. Максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи у добу Dекв = 7 бер.
Порядок проведення розрахунків.
В звязку з тим, що опромінювання працівників класифікується як зовнішнє і здійснюється від джерел, які викинуті із зруйнованого ядерного реактору, тобто бета-частинками та гамма-квантами, то можна вважати, що одиниці виміру максимальної дози опромінювання та дози, яка визначається розрахунками, еквівалентні за номіналами (коефіцієнт якості випромінювання для бета-частинок та гамма-квантів дорівнює одиниці).
Тоді, визначають допустиму тривалість робіт на підприємстві − Тпр, за допомогою формули:
Тпр = = = 2,45 год.
Для визначення допустимої тривалості робіт на відкритій місцевості виконують такі розрахунки:
Твм = = = 0,35 год.
Висновок: допустима тривалість робіт в офісі підприємства 2,45 год.,
на відкритій місцевості 0,35 год.
4. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певним режимом захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.
Приклад постановки завдання. Визначити, яку дозу, а відповідно й ступінь ураження, може отримати людина за добу, у рік, якщо потужність експозиційної дози становить 0,011 мР/год., а режим діяльності на протязі доби такий: відпочинок в домашніх умовах − 9 год., робота в приміщенні адміністративних будинків− 8 год., користування транспортними засобами: автотранспортом 2 год., електропотягом 1 год., прогулянка на відкритій місцевості 4 год.
Примітка: житлові будинки цегляні пятиповерхові, а потужність експозиційної дози − const.
Розвязання завдання.
Доза, яку отримує людина у добу визначається за допомогою формули: .
Якщо припустити, що потужність дози (Р) на протязі доби залишається постійною, а людина перебуває у цей час на відкритій місцевості, в будинках, на транспорті і в інших умовах, то ступінь її захищеності можна оцінити середньодобовим коефіцієнтом захищеності Кз, який розраховується за формулою:
К3 =24/ (t + t1 / К1 + t2 /К2 + ... + tn / Кn ),
де t− час перебування людини на відкритій місцевості, год;
t1, t2, t3, ... tn час доби, протягом якого людина опромінюється в умовах відмінних від відкритої місцевості, год.;
К1, К2, K3, ... Кn − коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання обєктів, в яких перебуватиме людина на протязі доби (табл. 15 додаток 2.3.4).
Тоді, за умов завдання середньодобовий коефіцієнт захищеності буде:
К3 = 24 (2+8 / 6 + 11 / 27 + 2 / 2+ 1 /3) ≈ 4,73;
а отримана людиною за добу доза становитиме:
= мР.
Нескладно визначити і річну дозу опромінювання, для чого добову дозу треба помножити на число діб у року:
Dрічна=Dдоба·365=0,056·365 = 20,44 мР.
Висновок: отримана людиною за добу доза становитиме 0,056 мР;
річна доза складе 22,44 мР.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра регіональної економіки
З В І Т
про виконання завдання на практичному занятті
з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Завдання на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні обєкту, небезпечного в радіоактивному відношенн)і.
Виконав: студент факультету ____________________________
______________________________________________________
_______курсу____________________________форми навчання
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
КНЕУ 201__
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на обєкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є обєкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. К.: КНЕУ, 2010. 179 с
2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. 439 с.
3. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. К.: КНЕУ, 1997. 135 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
Варіант № _______
Субєкт небезпеки |
Обєкт небезпеки |
Характеристика обєкту небезпеки |
Значення параметру фактору ураження |
Характер діяльності персоналу |
Захищеність персоналу від фактору ураження |
Пора року |
Метеоумови |
||
Температура повітря, 0С |
Швидкість вітру |
Наявність опадів |
|||||||
2. Результати виконання прогнозування.
_______________ відбулася аварія на ____________________________.
(Дата час) (Найменування об'єкту)
О ____________________________________________________ піддався
(Час, дата, найменування об'єкту, району)
радіоактивному зараженню із загальною кількістю населення та персоналу __________________________________________ людей (або окремо за категоріями).
За даними виявленої обстановки _________________________________
(Сховища, споруди, будівлі)
опинилися в зоні, де рівні радіації досягають ________ рад/год.; захисні споруди і пункти управління (об'єкти в районі) в зоні ______ , де рівні радіації _________ рад/ год.
Орієнтовні втрати від радіоактивного зараження можуть становити: робітників ____________ людей;
особового складу формувань ЦЗ обєкту _______ людей;
населення ________ людей.
Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації __________________________________________________________________
(Вказати які маршрути)
до осередків ураження можна використовувати: №______ негайно №.____________ через ____________ годин після аварії і т.д.
Висновки і пропозиції:
1. На території ___________________________найскладніша радіаційна
(Найменування об'єкту, району)
обстановка склалася ________________________________________________,
(Вказуються ділянки місцевості, пункти і т.д.)
де рівні радіації на __________________ коливаються від ___________ до ___
(Час, дата)
_______________ рад/ год.
Ця обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:
__________________________________________________________________
(Визначити заходи і час їх проведення)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Рятувальні роботи
__________________________________________________________________ (Назвати об'єкти в районі)
почати через ________ годин в ________ зміни і закінчити їх до ________годин _____________________________________________________
Для проведення робіт залучити наступні формування: ____________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Дозу опромінювання для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити на першу добу ______________ рад.
4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: _______________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.
5. Режим захисту встановити: для робітників ______, населення __________________________________________________________________.
6. Тривалість робочої зміни в установах _______________годин.
7. Контроль опромінювання робітників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати за допомогою дозиметрів, населення розрахунковим способом.
Результати опромінювання людей за категоріями доповідати до ______ годин по стану на _____ годину. Пост дозиметричного контролю розташувати ______________________________________________________.
(Місце розташування поста дозконтролю)
8. Санітарну обробку людей проводити: часткову поблизу робочих місць з періодичністю ____ годин з моменту зараження, повну на пунктах спеціальної обробки, які розгорнути в _________________________________.
(Місце, час)
за адресою: _______________________________________________________.
9. Робітників і населення, що потрапили в зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження через _____________________________
(Години, діб)
евакуювати в незаражені райони ______________________________________ __________________________________________________________________
(За якими маршрутами, вказати спосіб евакуації)
або в захисні споруди _______________________________________________
(Місце знаходження захисних споруд)
10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо допомоги із застосуванням ______________________________________________ засобів.
(Вказати яких засобів)
11. __________________________________________________________
(Пропозиції на власний розсуд)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент __________курсу, ___________ навчальної групи
__________________________________________________
(Підпис, прізвище та ініціали)
Додаток 2.3.1
Додаток 2.3.2
Додаток 2.3.3
УВІДНА
про виникнення (можливість виникнення) радіоактивного зараження у регіоні, частина якого відображена на схемі (додаток 3.3.1)
В результаті землетрусу зруйновано ядерний реактор АЕС, що розташована поблизу населеного пункту АТОМГРАД.
З реактору викинуто у довкілля 30% напрацьованих радіоактивних матеріалів.
Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.
Виявити та оцінити радіаційну обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, ДАЧІ і САДИ (див. схему додаток 2).
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу визначених обєктів.
Додаток 2.3.4
Таблиця 1.
Характеристика зон радіоактивного зараження
місцевості при аваріях на АЕС
Найменування зони |
Індекс зони |
Доза опромінювання за 1-й рік після формування зони, рад |
Потужність дози випромінення через 1 год. після аварії, рад/год |
|||
на зовнішній межі |
на внутрішній межі |
в середині зони |
на зовнішній межі |
на внутрішній межі |
||
Радіаційної небезпеки |
М |
5 |
50 |
16 |
0,014 |
0,140 |
Помірного забруднення |
А |
50 |
500 |
160 |
0,140 |
1,4 |
Сильного забруднення |
Б |
500 |
1500 |
866 |
1,4 |
4,2 |
Небезпечного забруднення |
В |
1500 |
5000 |
2740 |
4,2 |
14 |
Надзвичайно небезпечного забруднення |
Г |
5000 |
- |
9000 |
14 |
- |
Таблиця 2.
Категорії стійкості атмосфери
Швидкість вітру на висоті 10м, м/с |
Час доби |
||||
день |
ніч |
||||
Наявність хмарності |
|||||
Відсутня |
Середня |
Суцільна |
Відсутня |
Суцільна |
|
V10<2 |
А |
А |
А |
А |
А |
2<V10<3 |
А |
А |
D |
F |
F |
3<V10<5 |
D |
D |
D |
D |
F |
5<V10<6 |
D |
D |
D |
D |
D |
V10>6 |
D |
D |
D |
D |
D |
Асильно нестійка (конвекція)
D - нейтральна (ізотермія)
F дуже стійка (інверсія)
Таблиця 3.
Середня швидкість вітру (Vср) у шарі від поверхні
землі до висоти переміщення центру радіоактивної хмари, м/с
Категорія стійкості атмосфери |
Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с |
|||||
менше 2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
більше 6 |
|
А |
2 |
2 |
-- |
-- |
-- |
-- |
D |
-- |
-- |
5 |
5 |
5 |
10 |
F |
-- |
5 |
10 |
10 |
-- |
-- |
Таблиця 4.
Розміри зон радіоактивного зараження місцевості
на сліді хмари при аваріях АЕС
Вихід активності % |
Індекс зони |
Тип реактора |
|||||
РБМК 1000 |
ВВЕР1000 |
||||||
Довжина км |
Ширина км |
Площа км |
Довжина Км |
Ширина км |
Площа км |
||
Категорії стійкості А, швидкості вітру 2 м/с |
|||||||
3 |
М |
62,6 |
12,6 |
595 |
82,8 |
16,2 |
1050 |
3 |
А |
14,1 |
2,75 |
30,4 |
13,0 |
2,22 |
22,7 |
3 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
М |
140 |
29,9 |
3290 |
185 |
40,2 |
5850 |
10 |
А |
28,0 |
5,97 |
131 |
39,4 |
6,81 |
211 |
10 |
Б |
6,88 |
0,85 |
4,62 |
-- |
-- |
-- |
10 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
М |
249 |
61,8 |
12100 |
338 |
82,9 |
22000 |
30 |
А |
62,6 |
12,1 |
595 |
82,8 |
15,4 |
1000 |
30 |
Б |
13,9 |
2,71 |
29,6 |
17,1 |
2,53 |
34,0 |
30 |
В |
6,96 |
0,87 |
4,48 |
-- |
-- |
-- |
30 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
М |
324 |
81,8 |
20800 |
438 |
111 |
38400 |
50 |
А |
88,3 |
18,1 |
1260 |
123 |
24,6 |
2380 |
50 |
Б |
18,3 |
3,64 |
52,3 |
20,4 |
3,73 |
59,8 |
50 |
В |
9,21 |
1,57 |
11,4 |
8,87 |
1,07 |
7,45 |
50 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Категорії стійкості D, швидкості вітру 5 м/с |
|||||||
3 |
М |
135 |
5,99 |
635 |
53 |
1,87 |
78 |
3 |
А |
26 |
1,04 |
21 |
5,22 |
0,07 |
0,31 |
3 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
М |
272 |
14 |
3080 |
110 |
5,33 |
440 |
10 |
А |
60 |
2,45 |
115 |
19 |
0,58 |
8,75 |
10 |
Б |
11 |
0,32 |
3,02 |
-- |
-- |
-- |
10 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
М |
482 |
28 |
10700 |
274 |
13 |
2980 |
30 |
А |
135 |
5,99 |
635 |
53 |
1,87 |
78 |
30 |
Б |
25 |
1,02 |
20 |
5,05 |
0,07 |
0,29 |
30 |
В |
12 |
0,33 |
3,14 |
-- |
-- |
-- |
30 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
М |
619 |
37 |
18300 |
369 |
19 |
5690 |
50 |
А |
184 |
8,71 |
1260 |
79 |
3,22 |
201 |
50 |
Б |
36 |
1,51 |
42 |
10 |
0,27 |
2,18 |
50 |
В |
17 |
0,59 |
8,38 |
-- |
-- |
-- |
50 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Категорії стійкості F, швидкості вітру 5 м/с |
|||||||
3 |
М |
126 (11/138) |
3,63 |
359 |
17 (28/46) |
0,61 |
8,24 |
3 |
А |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
М |
241 (8/249) |
7,86 |
1490 |
76 |
2,58 |
154 |
10 |
А |
52 (16/69) |
1,72 |
71 |
-- |
-- |
-- |
10 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
М |
430 (6/436) |
14 |
4760 |
172 (10/183) |
5,08 |
686 |
30 |
А |
126 |
3,63 |
359 |
17 (28/46) |
0,61 |
8,25 |
30 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
50 |
М |
561 (5/567) |
18 |
8280 |
204 (8/212) |
6,91 |
1110 |
50 |
А |
168 (10/179) |
4,88 |
644 |
47 (17/64) |
1,52 |
56 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
50 |
Б |
15 (27/43) |
0,41 |
4,95 |
-- |
-- |
-- |
50 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с |
|||||||
3 |
М |
115 |
3,04 |
275 |
-- |
-- |
-- |
3 |
А |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
М |
239 |
6,81 |
1280 |
73 |
2,10 |
118 |
10 |
А |
42 |
1,18 |
38 |
-- |
-- |
-- |
10 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
М |
441 |
12 |
4470 |
162 |
4,40 |
558 |
30 |
А |
115 |
3,04 |
275 |
-- |
-- |
-- |
30 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
М |
579 |
17 |
7960 |
224 |
6,30 |
1410 |
50 |
А |
156 |
4,24 |
519 |
33 |
0,95 |
25 |
50 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с |
|||||||
3 |
М |
115 |
3,04 |
275 |
-- |
-- |
-- |
3 |
А |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
3 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
3 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
М |
239 |
6,81 |
1280 |
73 |
2,10 |
118 |
10 |
А |
42 |
1,18 |
38 |
-- |
-- |
-- |
10 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
10 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
М |
115 |
3,04 |
275 |
-- |
-- |
-- |
30 |
А |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
30 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
М |
579 |
17 |
7960 |
224 |
6,30 |
1410 |
50 |
А |
156 |
4,24 |
519 |
33 |
0,95 |
25 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
50 |
Б |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
В |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
50 |
Г |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
Таблица 5.
Потужність дози випромінювання на осі сліду, рад/год
(Реактор РБМК-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%,
час 1 год після зупинки реактора)
ідстань від АЕС, км |
Категория стійкості атмосфери |
||||
А |
D |
F |
|||
Середня швидкість вітру м/с |
|||||
2 |
5 |
10 |
5 |
10 |
|
5 |
1,89 |
4,50 |
2,67 |
0,00002 |
0,00001 |
10 |
0,643 |
2,62 |
1,60 |
0,0210 |
0,0136 |
20 |
0,212 |
1,01 |
0,640 |
0,213 |
0,142 |
30 |
0,122 |
0,546 |
0,355 |
0,303 |
0,212 |
40 |
0,0849 |
0,351 |
0,236 |
0,302 |
0,221 |
50 |
0,0632 |
0,256 |
0,177 |
0,245 |
0,187 |
60 |
0,0492 |
0,196 |
0,140 |
0,181 |
0,144 |
80 |
0,0324 |
0,125 |
0,0948 |
0,102 |
0,0937 |
100 |
0,0230 |
0,0870 |
0,0691 |
0,0769 |
0,0661 |
150 |
0,0117 |
0,0427 |
0,0375 |
0,0368 |
0,0319 |
200 |
0,007 |
0,02448 |
0,0235 |
0,0214 |
0,0207 |
250 |
0,005 |
0,0160 |
0,160 |
0,0139 |
0,0139 |
300 |
0,003 |
0,0110 |
0,0115 |
0,0097 |
0,0099 |
350 |
0,0023 |
0,0078 |
0,0086 |
0,0072 |
0,0075 |
400 |
0,0017 |
0,0055 |
0,0067 |
0,0055 |
0,006 |
450 |
0,0013 |
0,0044 |
0,0053 |
0,0044 |
0,0046 |
500 |
0,001 |
0,0036 |
0,0043 |
0,0035 |
0,0037 |
600 |
0,0006 |
0,0025 |
0,003 |
0,0024 |
0,0026 |
700 |
0,0003 |
0,0018 |
0,002 |
0,0018 |
0,0019 |
800 |
0,0002 |
0,0014 |
0,0015 |
0,0014 |
0,0015 |
900 |
0,0018 |
0,0011 |
0,0012 |
0,0011 |
0,0012 |
1000 |
0,0017 |
0,00085 |
0,0009 |
0,00086 |
0,0009 |
Таблиця 6.
Потужність дози випромінювання на осі сліду, рад/год
(Реактор ВВЕР-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%,
час 1 год після зупинки реактора)
Відстань від АЕС, км |
Категорія стійкості атмосфери |
||||
А |
D |
F |
|||
Середня швидкість вітру м/с |
|||||
2 |
5 |
10 |
5 |
10 |
|
5 |
1,24 |
0,803 |
0,475 |
0,004 |
- |
10 |
0,723 |
0,466 |
0,285 |
0,0036 |
0,0024 |
20 |
0,289 |
0,189 |
0,119 |
0,0372 |
0,0248 |
30 |
0,172 |
0,127 |
0,0812 |
0,0528 |
0,0370 |
40 |
0,121 |
0,103 |
0,0667 |
0,0527 |
0,0385 |
50 |
0,0915 |
0,0763 |
0,0506 |
0,0427 |
0,0325 |
60 |
0,0722 |
0,0593 |
0,0403 |
0,0316 |
0,0251 |
70 |
0,0587 |
0,0476 |
0,0331 |
0,0238 |
0,0200 |
80 |
0,0488 |
0,0391 |
0,0277 |
0,0177 |
0,0163 |
90 |
0,0413 |
0,0328 |
0,0237 |
0,0137 |
0,0130 |
100 |
0,0354 |
0,0280 |
0,0206 |
0,0134 |
0,0115 |
150 |
0,0190 |
0,0146 |
0,0116 |
0,0064 |
0,0056 |
200 |
0,0199 |
0,0089 |
0,0075 |
0,0037 |
0,0036 |
250 |
0,008 |
0,0059 |
0,0053 |
0,0024 |
0,0024 |
300 |
0,0057 |
0,004 |
0,004 |
0,0017 |
0,0017 |
350 |
0,0043 |
0,0033 |
0,003 |
0,0013 |
0,0013 |
400 |
0,003 |
0,0025 |
0,0024 |
0,001 |
0,001 |
450 |
0,0026 |
0,0018 |
0,002 |
0,00076 |
0,0008 |
500 |
0,002 |
0,0013 |
0,0016 |
0,0006 |
0,0006 |
600 |
0,0014 |
0,0012 |
0,0014 |
0,0004 |
0,0005 |
700 |
0,0085 |
0,00088 |
0,001 |
0,0003 |
0,000334 |
800 |
0,006 |
0,00068 |
0,0008 |
0,000233 |
0,00026 |
900 |
0.00055 |
0.00054 |
0,0006 |
0,0002 |
0,0002 |
1000 |
0.00048 |
0.00043 |
0.0005 |
0,00015 |
0,00016 |
Таблиця 7.
Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання у бік від осі сліду. Категорія стійкості атмосфери А
Х, км |
Значення координати Y, км |
||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
|
5 |
0,9 |
0,6 |
0,1 |
||||||||
7 |
0,9 |
0,7 |
0,3 |
||||||||
10 |
0,95 |
0,8 |
0,5 |
0,06 |
|||||||
14 |
0,97 |
0,9 |
0,49 |
0,06 |
|||||||
16 |
0,98 |
0,92 |
0,72 |
0,28 |
0,28 |
||||||
18 |
0,98 |
0,93 |
0,77 |
0,35 |
0,09 |
0,01 |
|||||
20 |
0,98 |
0,94 |
0,8 |
0,42 |
0,14 |
0,03 |
|||||
30 |
1 |
0,97 |
0,89 |
0,64 |
0,37 |
0,17 |
0,06 |
||||
40 |
1 |
0,98 |
0,93 |
0,76 |
0,55 |
0,34 |
0,19 |
||||
50 |
1 |
0,98 |
0,95 |
0,83 |
0,66 |
0,46 |
0,32 |
0,01 |
|||
60 |
1 |
1 |
0,96 |
0,87 |
0,74 |
0,58 |
0,43 |
0,03 |
|||
70 |
1 |
1 |
0,97 |
0,9 |
0,79 |
0,66 |
0,55 |
0,07 |
|||
80 |
1 |
1 |
0,97 |
0,92 |
0,83 |
0,72 |
0,6 |
0,12 |
0,01 |
||
100 |
1 |
1 |
0,98 |
0,94 |
0,88 |
0,79 |
0,7 |
0,24 |
0,04 |
0,04 |
|
200 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,93 |
0,89 |
0,65 |
0,36 |
0,17 |
0,06 |
300 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,94 |
0,8 |
0,61 |
0,42 |
0,25 |
500 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,97 |
0,91 |
0,81 |
0,69 |
0,56 |
Таблиця 8.
Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання у бік від вісі сліду. Категорія стійкості атмосфери D
Х, км |
Значення координати Y, км |
||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
|
5 |
0,2 |
- |
- |
||||||||
7 |
0,4 |
0,02 |
- |
||||||||
10 |
0,6 |
0,1 |
- |
- |
|||||||
14 |
0,75 |
0,32 |
0,01 |
- |
|||||||
16 |
0,8 |
0,41 |
0,02 |
0,05 |
- |
||||||
18 |
0,83 |
0,49 |
0,05 |
- |
- |
- |
|||||
20 |
0,86 |
0,55 |
0,09 |
- |
- |
- |
|||||
30 |
0,93 |
0,75 |
0,31 |
0,01 |
- |
- |
- |
||||
40 |
0,95 |
0,84 |
0,5 |
0,06 |
0,01 |
- |
- |
||||
50 |
0,97 |
0,89 |
0,63 |
0,15 |
0,05 |
0,01 |
- |
- |
|||
60 |
0,97 |
0,91 |
0,71 |
0,26 |
0,12 |
0,04 |
- |
- |
|||
70 |
0,98 |
0,93 |
0,77 |
0,36 |
0,222 |
0,1 |
0,07 |
- |
|||
80 |
0,98 |
0,95 |
0,81 |
0,44 |
0,28 |
0,16 |
- |
- |
- |
||
100 |
1 |
0,96 |
0,81 |
0,50 |
0,43 |
0,29 |
0,03 |
- |
- |
- |
|
200 |
1 |
1 |
0,96 |
0,85 |
0,78 |
0,7 |
0,37 |
0,01 |
- |
- |
- |
300 |
1 |
1 |
0,98 |
0,92 |
0,88 |
0,84 |
0,62 |
0,14 |
0,01 |
- |
- |
500 |
1 |
1 |
1 |
0,96 |
0,95 |
0,93 |
0,82 |
0,46 |
0,17 |
- |
- |
Таблиця 9.
Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання
у бік від вісі сліду. Категорія стійкості атмосфери F
Х, км |
Значення координати Y, км |
||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
5 |
0,1 |
- |
- |
||||||||
7 |
0,1 |
- |
- |
||||||||
10 |
0,12 |
- |
- |
- |
|||||||
14 |
0,31 |
0,02 |
- |
- |
|||||||
16 |
0,4 |
0,05 |
- |
- |
- |
||||||
18 |
0,47 |
0,08 |
- |
- |
- |
- |
|||||
20 |
0,54 |
0,19 |
- |
- |
- |
- |
|||||
30 |
0,66 |
0,30 |
- |
- |
- |
- |
- |
||||
40 |
0,74 |
0,48 |
0,05 |
- |
- |
- |
- |
||||
50 |
0,83 |
0,61 |
0,14 |
- |
- |
- |
- |
- |
|||
60 |
0,88 |
0,70 |
0,24 |
0,01 |
- |
- |
- |
- |
|||
70 |
0,91 |
0,76 |
0,34 |
0,03 |
- |
- |
- |
- |
|||
80 |
0,93 |
0,81 |
0,43 |
0,1 |
0,03 |
- |
- |
- |
- |
||
100 |
0,94 |
0,86 |
0,57 |
0,33 |
0,18 |
0,08 |
- |
- |
- |
- |
|
200 |
0,96 |
0,96 |
0,84 |
0,52 |
0,36 |
0,23 |
0,01 |
- |
- |
- |
- |
300 |
1 |
0,98 |
0,92 |
0,72 |
0,6 |
0,49 |
0,13 |
- |
- |
- |
- |
500 |
1 |
1 |
0,96 |
0,88 |
0,81 |
0,75 |
0,45 |
0,04 |
- |
- |
- |
Таблиця 10.
Час початку формування сліду (tф) після аварії АЕС, год.
Відстань до АЕС, км |
Категорія стійкості атмосфери |
||||
А |
D |
Г |
|||
Середня швидкість вітру, м/с |
|||||
2 |
5 |
10 |
5 |
10 |
|
5 |
0,5 |
0,3 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
10 |
1,0 |
0,5 |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
20 |
2,0 |
1,0 |
0,5 |
1,0 |
0,5 |
30 |
3,0 |
1,5 |
0,8 |
1,5 |
0,8 |
40 |
4,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
1,3 |
50 |
5,0 |
2,5 |
1,2 |
2,5 |
1,4 |
60 |
6,5 |
3,0 |
1,5 |
3,0 |
1,5 |
70 |
7,5 |
4,0 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
80 |
8,0 |
4,0 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
90 |
8,5 |
4,5 |
2,2 |
4,5 |
2,5 |
100 |
9,5 |
5,0 |
2,5 |
5,0 |
3,0 |
150 |
14 |
7,5 |
3,5 |
8,0 |
4,0 |
200 |
19 |
10 |
5,0 |
10 |
5,0 |
250 |
23 |
12 |
6,0 |
13 |
6,5 |
300 |
28 |
15 |
7,5 |
16 |
8,0 |
350 |
32 |
17 |
9,0 |
18 |
9,0 |
400 |
37 |
19 |
10 |
21 |
11 |
450 |
41 |
22 |
11 |
23 |
12 |
500 |
46 |
24 |
12 |
26 |
13 |
600 |
53 |
29 |
15 |
31 |
16 |
700 |
61 |
34 |
17 |
36 |
18 |
800 |
72 |
38 |
20 |
41 |
20 |
900 |
82 |
43 |
22 |
46 |
23 |
1000 |
89 |
48 |
24 |
50 |
26 |
Таблиця 11.
Коефіціент Кt для розрахунку потужності дози випромінювання на різний час після зруйнування АЕС. Реактор типа РБМК
Час виміру потуж- ності дози випромін-ювання, год. |
Час після аварії, на який перераховується потужність дози випромінювання |
|||||||||||
Години |
Доби |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
12 |
18 |
1 |
2 |
10 |
30 |
||
Год. |
1.00 |
1,00 |
0,83 |
0,75 |
0,64 |
0,61 |
0,48 |
0,42 |
0,37 |
0,28 |
0,13 |
0,07 |
2.00 |
1,19 |
1,00 |
0,89 |
0,76 |
0,72 |
0,57 |
0,50 |
0,45 |
0,34 |
0,16 |
0,09 |
|
3.00 |
1,33 |
1,11 |
1,00 |
0,86 |
0,81 |
0,64 |
0,56 |
0,50 |
0,38 |
0,18 |
0,10 |
|
5.00 |
1,54 |
1,29 |
1,16 |
1,00 |
0,94 |
0,75 |
0,65 |
0,58 |
0,44 |
0,21 |
0,12 |
|
6.00 |
1,63 |
1,37 |
1,23 |
1,05 |
1,00 |
0,79 |
0,68 |
0,62 |
0,47 |
0,22 |
0,12 |
|
7.00 |
1,71 |
1,44 |
1,29 |
1,11 |
1,05 |
0,83 |
0,72 |
0,65 |
0,49 |
0,24 |
0,13 |
|
9.00 |
1,86 |
1,54 |
1,40 |
1,20 |
1,13 |
0,90 |
0,78 |
0,70 |
0,53 |
0,26 |
0,14 |
|
12.0 |
2,05 |
1,72 |
1,54 |
1,32 |
1,25 |
1,00 |
0,86 |
0,77 |
0,59 |
0,28 |
0,16 |
|
15.0 |
2,22 |
1,86 |
1,67 |
1,43 |
1,35 |
1,08 |
0,93 |
0,84 |
0,64 |
0,31 |
0,17 |
|
18.0 |
2,37 |
1,99 |
1,78 |
1,53 |
1,45 |
1,15 |
1,00 |
0,89 |
0,68 |
0,33 |
0,13 |
|
Доби |
1.00 |
2,64 |
2,21 |
1,98 |
1,70 |
1,61 |
1,28 |
1,11 |
1,00 |
0,76 |
0,36 |
0,20 |
2.00 |
3,47 |
2,91 |
2,60 |
2,24 |
2,11 |
1,68 |
1,46 |
1,31 |
1,00 |
0,48 |
0,27 |
|
3.00 |
4,11 |
3,45 |
3,09 |
2,65 |
2,51 |
1,99 |
1,73 |
1,55 |
1,15 |
0,57 |
0,32 |
Таблиця 12.
Коефіціент Кt для розрахунку потужності дози випромінювання на різний час після зруйнування АЕС. Реактор типа ВВЕР
Час виміру потуж- ності дози випромін-ювання, год. |
Час після аварії, на який перераховується потужність дози випромінювання |
|||||||||||
Години |
Доби |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
12 |
18 |
1 |
2 |
10 |
30 |
||
Год. |
1.00 |
1,00 |
0,83 |
0,73 |
0,63 |
0,59 |
0,48 |
0,40 |
0,35 |
0,26 |
0,12 |
0,06 |
2.00 |
1,20 |
1,00 |
0,88 |
0,75 |
0,71 |
0,56 |
0,48 |
0,43 |
0,32 |
0,14 |
0,08 |
|
3.00 |
1,35 |
1,12 |
1,00 |
0,85 |
0,80 |
0,63 |
0,54 |
0,48 |
0,36 |
0,16 |
0,09 |
|
5.00 |
1,58 |
1,31 |
1,17 |
1,00 |
0,94 |
0,74 |
0,63 |
0,56 |
0,42 |
0,19 |
0,10 |
|
6.00 |
1,67 |
1,39 |
1,24 |
1,06 |
1,00 |
0,78 |
0,67 |
0,60 |
0,45 |
0,20 |
0,11 |
|
7.00 |
1,76 |
1,47 |
1,30 |
1,11 |
1,05 |
0,82 |
0,71 |
0,63 |
0,47 |
0,22 |
0,12 |
|
9.00 |
1,92 |
1,60 |
1,42 |
1,21 |
1,14 |
0,90 |
0,77 |
0,70 |
0,51 |
0,24 |
0,13 |
|
12.0 |
2,13 |
1,77 |
1,58 |
1,35 |
1,27 |
1,00 |
0,85 |
0,76 |
0,57 |
0,26 |
0,14 |
|
15.0 |
2,32 |
1,93 |
1,71 |
1,46 |
1,38 |
1,08 |
0,93 |
0,83 |
0,62 |
0,28 |
0,15 |
|
18.0 |
2,48 |
2,07 |
1,84 |
1,57 |
1,48 |
1,16 |
1,00 |
0,89 |
0,66 |
0,31 |
0,16 |
|
Доби. |
1.00 |
2,78 |
2,31 |
2,06 |
1,76 |
1,65 |
1,30 |
1,11 |
1,00 |
0,74 |
0,34 |
0,18 |
2.00 |
3,72 |
3,09 |
2,76 |
2,35 |
2,21 |
1,74 |
1,49 |
1,33 |
1,00 |
0,46 |
0,25 |
|
3.00 |
4,45 |
3,71 |
3,30 |
2,81 |
2,65 |
2,08 |
1,79 |
1,59 |
1,19 |
0,55 |
0,30 |
Таблиця 13
Коефіцієнт Кзагр для визначення поверхневої активності
(щільності забруднення) на сліді хмари, Ки/м2
Час, який пройшов після вибуху |
Часи |
Доби |
Місяці |
||||
1 |
2 |
1 |
15 |
1 |
6 |
12 |
|
Кзабр |
0,11 |
0,13 |
0,14 |
0,17 |
0,19 |
0,27 |
0,33 |
Таблиця 14
Товщина шару половинного ослаблення гамма-квантів захисними матеріалами з енергіями, що характерні для джерел реакторного походження
Матеріал |
Густина, г/см3 |
Товщина шару половинного ослаблення, см |
Грунт |
1,6 |
8,1 |
Цегла |
1,6 |
8,1 |
Бетон |
2,3 |
5,7 |
Таблиця 15
Коефіцієнти ослаблення випромінювання
укриттями і транспортними засобами
№ |
Найменування укриттів і транспортних засобів |
Косл |
1 |
Відкрите розташування на місцевості |
1 |
2 |
Відкриті окопи, траншеї, щілини |
3 |
3 |
Дезактивовані (або відкриті на зараженій місцевості) траншеї, окопи, щілини |
80 |
4 |
Перекриті щілини |
50 |
5 |
Автомобілі та автобуси |
2 |
6 |
Залізничні платформи |
1,5 |
7 |
Криті вагони |
2 |
8 |
Пасажирські вагони |
3 |
9 |
Виробничі одноповерхові будівлі (цехи) |
7 |
10 |
Виробничі адміністративні будівлі |
6 |
11 |
Одноповерхові кам'яні житлові будинки |
10 |
12 |
Двоповерхові кам'яні житлові будинки |
15 |
13 |
Підвали у двоповерхових кам'яних житлових будинках |
100 |
14 |
Підвали під одноповерховими будинками |
40 |
15 |
Триповерхові кам'яні житлові будинки |
20 |
16 |
Підвали у триповерхових кам'яних житлових будинках |
400 |
17 |
П'ятиповерхові кам'яні житлові будинки |
27 |
18 |
Підвали у п'ятиповерхових кам'яних житлових будинках |
400 |
Житлові дерев'яні будинки |
||
19 |
Одноповерхові |
2 |
20 |
Підвали у одноповерхових дерев'яних будинках |
7 |
21 |
Двоповерхові |
8 |
22 |
Підвали у двоповерхових дерев'яних будинках |
12 |
ІІІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни «Безпека життєдіяльності
3.1. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ
№ з/п |
Види самостійної роботи |
Форми контролю |
Параметри оцінки |
Максимальна кількість балів |
І. Обовязкові завдання |
||||
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях |
||||
1.1 |
Підготовка до семінарських та практичних занять |
Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань |
6 занять в діапазоні 64,83,60 балів за кожне та 1-не заняття в діапазоні 23,22,40 балів |
38 |
1.2 |
Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль |
Правильність та повнота відповідей |
2 заняття в діапазоні 5,04,03,00 балів та 1 заняття в діапазоні 6-4,8-3,6-0 балів |
16 |
1.3 |
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін. |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій |
1 заняття в діапазоні 1612,89,60 балів |
16 |
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань |
70 |
|||
Виконання модульних контрольних робіт |
||||
1.4 |
Модульний контроль |
Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи |
20-16-12-0 балів |
20 |
Разом балів за виконання модульних завдань |
20 |
|||
ІІ. Вибіркові завдання |
||||
Виконання завдань для самостійного опрацювання |
||||
2.1 |
Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5-4-3-0 балів |
5 |
2.2 |
Написання та захист рефератів |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5-4-3-0 балів |
5 |
2.3 |
Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10-8-6-0 балів |
10 |
2.4 |
Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах |
Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції |
10-8-6-0 балів |
10 |
Всього балів за вибіркові види СРС |
10 |
|||
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля |
100 |
3.2. ВЕЧІРНЯ ФОРМА НАВЧАННЯ
№ з/п |
Види самостійної роботи |
Форми контролю |
Параметри оцінки |
Максимальна кількість балів |
І. Обовязкові завдання |
||||
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях |
||||
1.1 |
Підготовка до семінарських та практичних занять |
Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розвязання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань |
6 занять в діапазоні 64,83,60 балів за кожне та 1-не заняття в діапазоні 23,22,40 балів |
38 |
1.2 |
Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль |
Правильність та повнота відповідей |
2 заняття в діапазоні 5,04,03,00 балів та 1 заняття в діапазоні 6-4,8-3,6-0 балів |
16 |
1.3 |
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін. |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій |
1 заняття в діапазоні 1612,89,60 балів |
16 |
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань |
70 |
|||
Виконання модульних контрольних робіт |
||||
1.4 |
Модульний контроль |
Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи |
20-16-12-0 балів |
20 |
Разом балів за виконання модульних завдань |
20 |
|||
ІІ. Вибіркові завдання |
||||
Виконання завдань для самостійного опрацювання |
||||
2.1 |
Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5-4-3-0 балів |
5 |
2.2 |
Написання та захист рефератів |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
5-4-3-0 балів |
5 |
2.3 |
Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10-8-6-0 балів |
10 |
2.4 |
Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах |
Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції |
10-8-6-0 балів |
10 |
Всього балів за вибіркові види СРС |
10 |
|||
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля |
100 |
3.3. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
№ з/п |
Види самостійної роботи |
Форми контролю |
Параметри оцінки |
Максимальна кількість балів |
І. Обовязкові завдання |
||||
1.1 |
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, компютерних мультимедійних презентацій та ін. |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів, їхньої презентації (захисту). |
В діапазоні 7,564,50 балів, |
7,5 |
Разом балів за виконання завдань 1.1 |
7,5 |
|||
Виконання модульних контрольних робіт |
||||
1.2 |
Модульний контроль |
Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи |
В діапазоні 10860 балів |
10 |
Разом балів за виконання модульних завдань |
10 |
|||
ІІ. Вибіркові завдання |
||||
Виконання завдань для самостійного опрацювання |
||||
2.1 |
Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
В діапазоні 2,52,01,50 балів |
2,5 |
2.2 |
Написання та захист рефератів |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
В діапазоні 2,52,01,50 балів |
2,5 |
2.3 |
Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
В діапазоні 2,52,01,50 балів |
2,5 |
2.4 |
Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах |
Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції |
В діапазоні 2,52,01,50 балів |
2,5 |
Всього балів за вибіркові види СРС |
2,5 |
|||
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля |
20 |
3.4. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань і не може перевищувати 100 балів.
В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
Оцінка |
Оцінка |
Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін) |
Оцінка |
90100 |
відмінно |
зараховано |
А |
8089 |
добре |
зараховано |
В |
7079 |
С |
||
6669 |
задовільно |
зараховано |
D |
6065 |
E |
||
2159 |
незадовільно |
не зараховано |
FX |
020 |
незадовільно |
не зараховано |
F |
ІV. Рекомендована література:
Основна література
Додаткова література
Пропан 120т
0,56
uфр
Гребень хвилі
Хвіст хвилі
Ннб
200-500h
Hнв
h
uгр
ІІ - зона
ІІІ - зона
Приріччя
Дачі
Атомград
Сади
Ольшанка
Хутори
Яблунька
Хліби
Гусенці
Рибне
Масштаб: 1: 100 000
Хатинкаа
Поповка
Бельци
РБМК - 1000
Хлор 40 т
Аміак 200т
Хлор 50 т
Пропан 120т
Хлор 50 т
Аміак 200т
Хлор 40 т
РБМК - 1000
Бельци
Поповка
Хатинкаа
Масштаб: 1: 100 000
Рибне
Гусенці
Хліби
Яблунька
Хутори
Ольшанка
Сади
Атомград
Дачі
Приріччя
ІІІ - зона
ІІ - зона
11,6
00
tп = 200C
tг = 220С
конвекція
12.00. 1.09
5
11,6
0,56
Атомград
Хатинкаа
Хутори
Ольшанка
Бельци
Виселки
ІІ - зона
ІІІ - зона
Приріччя
Дачі
Сади
Яблунька
Хліби
Гусенці
Рибне
Масштаб: 1: 100 000
Поповка
РБМК - 1000
Хлор 40 т
Аміак 200т
Хлор 50 т
Пропан 120т
Північ
Схід
Південь
Захід
Зона можливого хімічного забруднення
Прогнозована зона хімічного забруднення
Північ
Схід
Південь
Захід
Зона можливого хімічного забруднення
Прогнозована зона хімічного забруднення
Пропан 120т
Хлор 50 т
Аміак 200т
Хлор 40 т
РБМК - 1000
Бельци
Поповка
Хатинкаа
Масштаб: 1: 100 000
Рибне
Гусенці
Хліби
Яблунька
Хутори
Ольшанка
Сади
Атомград
Дачі
Приріччя
ІІ - зона
ІІ - зона
11,6
0,56
00
tп = 200C
tг = 220С
конвекція
12.00. 1.09
5