У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ для студентів всіх спеціальностей та спеціалізацій за освітньокваліфікац

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 3.2.2025

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________А.М. Колот

„____” _____________2011 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО
Й ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХНІХ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

(для студентів всіх спеціальностей та спеціалізацій

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»)

Декан факультету

управління персоналом та маркетингу

                   

професор _____________О.К.Шафалюк

Завідувач кафедри

регіональної економіки

доцент _______________О.В.Ольшанська

Київ 2011

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» підготовлені відповідно до рішень Ректорату та Вченої Ради університету.

Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:

  •  здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;
  •  умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;
  •  публічно та письмово представляти навчальний матеріал;
  •  виконувати розрахунково-графічні роботи.

Структурно навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» складається з одного змістового.

Значення дисципліни «Безпека життєдіяльності» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки економістів, формуванні у них почуття відповідальності за оволодіння знаннями в галузі безпеки життя персоналу підприємств та населення у надзвичайних ситуаціях, принципів, способів та засобів їх захисту від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів.

Програма курсу „Безпека життєдіяльності” передбачає лекції, семінарські, практичні, індивідуальні заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.

Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності уведена для того, щоб стимулювати роботу студентів на протязі семестру.

Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти певний матеріал, виконувати розрахункові роботи.

Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 100 до 0 балів.

Зміст запропонованих методичних матеріалів складається з наступних елементів:

1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни “Цивільна оборона”.

2. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”.

3. Приклади типових завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань дисципліни „Безпека життєдіяльності”.

4. Перелік тем для написання студентами рефератів з навчальної дисципліни „Безпека життєдіяльності”.

5. Список рекомендованої літератури.


І. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни „Безпека життєдіяльності”

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Аксіоми небезпеки життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Професійна складова 

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

Тема 2. Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повенями або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Професійна складова

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх уражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, уражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.

Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС. 

Зміст теми. Глобальні проблеми людства, кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.

Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Професійна складова

Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

 

Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

Професійна складова 

Визначення наявних проблем з безпеки і захисту об’єкту господарювання у надзвичайній ситуації, рівні їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування об’єкту господарювання та контролю за станом його основних фондів.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Професійна складова

Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.


II. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”

2.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни

Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:

- систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях;

- за виконання завдань для самостійного опрацювання;

- за виконання індивідуального контрольного завдання.

Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.

Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.

Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.

Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.

У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.

Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:

№ з/п

Вид роботи

Зміст роботи

Максимальна оцінка,
бали

1

Обов’язкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок.

а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань;

Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуальних і групових завдань

38

б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль;

Правильність та повнота відповідей

16

в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.;

Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій

16

2

г) модульний контроль

Якість виконання модульних завдань

20

3

Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання.

1) підготовка та захист рефератів;

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5

2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань);

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

10

3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.)

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5

4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни.

Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни

10

Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється величиною від 70 до 0 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Безпека життєдіяльності” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.

Самостійна робота студентів включає:

  •  опрацювання лекційного матеріалу;
  •  вивчення окремих тем, винесених на самостійну роботу;
  •  підготовку до семінарських та практичних занять;
  •  підготовку до модульних і міні тестових робіт;
  •  виконання індивідуальних завдань;
  •  підготовку презентацій та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

  •  відповідність змісту реферату обраній темі;
  •  глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
  •  самостійність у написанні реферату;
  •  уміння коротко і, водночас, глибоко розкрити зміст теми реферату;
  •  уміння відповідати при захисті реферату на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 — 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 15 аркушів.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.

Мета підбору та огляду літературних джерел — прищепити студентам навички здійснювати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

обрати питання та погодити його з викладачем;

систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);

підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає те, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.

Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

2.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:

  •  активність роботи студентів, якість виконання завдань та участь у семінарських (практичних) заняттях – дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо;
  •  якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні або тест-контролю знань;
  •  виконання модульних завдань;
  •  підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, рефератів, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;
  •  участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.

2.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських, практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 6 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне з яких занять оцінюється в діапазоні від 6 до 0 балів за шкалою:

6 балів – студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі, вирішив тестові завдання.

4,8 бали – студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

3,6 бали – студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних, розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється:

за високий рівень опрацювання – 100% від максимального балу;

достатній  – 80% від максимального балу;

задовільний – 60% від максимального балу;

за недостатній рівень знань – 0 балів.

З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 20—16—12—0 балів.

20 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

16 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або  недостатньо обґрунтованими та ін.

12 балів  студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.

З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 10 або 5 балів за одну роботу ( за шкалою               10—8—6—0 або 5—4—3—0 балів).

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.

Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті.


Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Види робіт, що

підлягають оцінюванню

Номер заняття

1

2

3

4

5

6

7

8

Тема

Діапазон оцінювання
за видами робіт, бали

Теми 1 - 3. Семінарське заняття на тему: Природні та техногенні небезпеки.

Тема 2. Практичне заняття 1 на тему: Геологічні процеси і явища.

Тема 2, 3. Практичне заняття 2 на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.

Тема 3. Практичне заняття 3 на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки

Тема 4. Семінар – круглий стіл 1 на тему: Соціально-політичні небезпеки.

Тема 5. Практичне заняття 5 на тему: Ризик аналіз безпеки життєдіяльності.

Тема 6. Семінар-круглий стіл 2 на тему: Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.

Семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань

Максимум 38

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 2

(2-1,5-1-0)

Максимум – 2

(2-1,5-1-0)

кспрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль

Максимум 16

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 2

(2–1,6–1,2–0)

Максимум – 2

(2–1,6–1,2–0)

Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих  завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів  2 і 3

Максимум 16

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Модульний контроль. Письмова контрольна робота

Максимум 20
(20—16—12—0)

За тематикою, що виносяться для виконання  письмової контрольної роботи

Вибіркові завдання.

Максимум 10.
Одне завдання – 10 —8—6—0 балів або

І завдання — 5 балів
(5—4—3—0) і
ІІ завдання — 5 балів
(5—4—3—0)

За темами, що виносяться на самостійне вивчення


Регламент поточного оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання
 під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Види робіт, що

підлягають оцінюванню

Номер заняття

1

2

3

4

5

6

7

8

Тема

Діапазон оцінювання
за видами робіт, бали

Теми 1 - 3. Семінарське заняття на тему: Природні та техногенні небезпеки.

Тема 2. Практичне заняття 1 на тему: Геологічні процеси і явища.

Тема 2, 3. Практичне заняття 2 на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.

Тема 3. Практичне заняття 3 на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки

Тема 4. Семінар – круглий стіл 1 на тему: Соціально-політичні небезпеки.

Тема 5. Практичне заняття 5 на тему: Ризик аналіз безпеки життєдіяльності.

Тема 6. Семінар-круглий стіл 2 на тему: Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.

Семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань

Максимум 38

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 6

(6–4,8–3,6–0)

Максимум – 2

(2-1,5-1-0)

Максимум – 2

(2-1,5-1-0)

кспрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль

Максимум 16

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 2

(2–1,6–1,2–0)

Максимум – 2

(2–1,6–1,2–0)

Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих  завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів  2 і 3

Максимум 16

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Максимум – 4

(4–3,2–2,4–0)

Модульний контроль. Письмова контрольна робота

Максимум 20
(20—16—12—0)

За тематикою, що виносяться для виконання  письмової контрольної роботи

Вибіркові завдання.

Максимум 10.
Одне завдання – 10 —8—6—0 балів або

І завдання — 5 балів
(5—4—3—0) і
ІІ завдання — 5 балів
(5—4—3—0)

За темами, що виносяться на самостійне вивчення

Модульний контроль. Письмова контрольна робота

Максимум 20
(20—16—12—0)

За тематикою, що виносяться для виконання  письмової контрольної роботи


2.3. Приклади типових індивідуальних навчальних завдань

для самостійного опрацювання

ЗАВДАННЯ 1

Тема 2:. Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Завдання на тему: Геологічні процеси і явища. (Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом).

Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкту господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності щодо забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  комплект слайдів з довідковою інформацією;
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЕТРУСИ

Найнебезпечнішими геологічними процесами є землетруси. Протягом року на Землі відбувається понад 100 000 таких природних явищ, в наслідок чого щорічно від дії їх факторів ураження гине до 10 000 людей.

Землетруси – це сильні коливання, струси або зсуви земної кори, породжені тектонічними або вулканічними процесами. Місце де вивільняється енергія і виникають підземні поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − гіпоцентром. Проекція гіпоцентру на поверхню літосфери є епіцентром землетрусу.

З гіпоцентру випромінюється сейсмічна енергія у формі сейсмічних хвиль − пружних подовжніх і поперечних коливань.

Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії сейсмічних хвиль на поверхні літосфери.

Глибина осередку землетрусу (Н) – це відстань від епіцентру до гіпоцентру. Залежно від значення цього параметру землетруси поділяються на поверхневіН = 0 – 70 км, проміжні – Н = 70 – 300 км та глибинні – Н > 300 км. Понад 75% енергії, що вивільняється при землетрусах, належить поверхневим землетрусам.

Магнітуда є кількісним показником загальної енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних коливань. Це безрозмірна величина, яка представляє собою логарифм максимальної амплітуди (Zm) зсуву ґрунту (поверхневої хвилі), зміряної в мікрометрах (мкм) сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру землетрусу, тобто:

M ~ lg Zm.

Значення магнітуди коливається від 0 до 9,5 і характеризує вихід сейсмічної енергії в епіцентрі землетрусу. Тому для більш об'єктивної оцінки сили коливання земної поверхні в районі, який видалений від епіцентру, введено поняття інтенсивності землетрусу.

Інтенсивність землетрусу – це величина, що характеризує енергетичний параметр коливання верхнього шару літосфери. Вона є функцією магнітуди (M), відстані до епіцентру (R), глибини осередку землетрусу (H) і розраховується за формулою:

,                                      (2.1.1)

де К1, К2, К3, – константи, величина яких залежить від місця розташування зони землетрусу. Для сейсмонебезпечних районів України їх значення можна прийняти відповідно − 3; 1,5; 3,5.

Отже, інтенсивність оцінює силу землетрусу на поверхні літосфери і вимірюється в балах за такими шкалами:

  •  9-ти бальною шкалою Ріхтера, яка використовує величину магнітуди ( 1<M<9 );
  •  12-ти бальною шкалою Меркаллі, що характеризує інтенсивність землетрусу (модифіковані шкали: Меркаллі ММ – використовується в США; шкала Меркаллі КЗ – в деяких країнах Європи);
  •  12-ти бальною шкалою MSK-64 (шкала Медведева, Шпонхойера, Карника), яка рекомендована ЮНЕСКО.

В країнах СНД застосовується 12-ти бальна шкала MSK-64.

Інтенсивність позначають римськими цифрами, а магнітуду – арабськими.

В залежності від інтенсивності землетруси поділяють на слабкі (I-III бала), помірні (IV бала), сильні (V-VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII-X балів), катастрофічні (XI балів) і сильно катастрофічні (XII балів).

Оцінка масштабів зруйнувань при землетрусах здійснюється з використанням в якості критерію інтенсивність землетрусу (J) в балах. При цьому J для конкретного об'єкту по 12-ти бальній шкалі знаходять по формулі (2.1.1) На практиці в розрахунках при оцінці стійкості об’єктів до землетрусів характер і ступінь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 для різних дискретних значень J.

Таблиця 2.1.1

Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності

за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)

Бали

Ознаки та характер прояви землетрусу

I

Фіксуються лише сейсмічними приладами

II

Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої

III

Відчувається не значною кількістю населення

IV

Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок

V

Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці

VI

Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі

VII

Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими

VIII

Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

IX

Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

X

Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

XI

Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

XII

Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу

Таблиця 2.1.2

Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64

Магнітуда по Ріхтеру

4,0-4,9

5,0-5,9

6,0-6,9

7,0-7,9

8,0-8,9

Інтенсивність за шкалою MSK-64

IV-V

VI-VII

VIII-IX

IX-X

XI-XII

Таблиця 2.1.3

Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі

з/п

Характеристика будівель і споруд

Ступінь зруйнування, бали

низька

середня

сильна

повне зруйнування

1

Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т

VII-VIII

VII-IX

IX-X

X-XII

2

Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XII

3

Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XI

4

Будівлі із збірного залізобетону

VI-VII

VII-VIII

-

VIII-XI

5

Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XI

6

Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом

VII-VIII

VIII-IX

IX-X

X-XI

7

Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи)

VI

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

8

Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів)

VI

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

9

Складські цегляні будівлі

V-VI

VI-VIII

VIII-IX

IX-X

10

Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах

VII-VIII

VIII-IX

IX-X

-

Приклад. Очікувана інтенсивність землетрусу на території об'єкту – IX балів за шкалою MSK-64. На його території є виробничі і адміністративні будівлі з металевим каркасом і устаткуванням, складські цегляні будівлі, трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах. Визначити характер зруйнування елементів об'єкту при даному землетрусі.

Розв’язання завдання:

У табл. 2.1.3 знаходимо, що при IX балах промислові, адміністративні будівлі і трубопроводи отримають середні ушкодження, а складські будівлі – високу ступінь зруйнування. 

Практична частина заняття.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом (див. додаток 2.1.2).

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки зруйновані практично повністю, залишилися лише підвали та перші поверхи багатоповерхових споруд, не діють мережі водо, газо, електропостачання. До 100 відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження не сумісні з життям. Зруйновані дорожні споруди, греблі та дамби, цехи та ємності з пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерні реактори АЕС. В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили небезпечні хімічні та радіоактивні речовини. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Через проран у греблі водосховища витікає вода, утворюючи хвилю прориву.

Таблиця 2.1.4

Стійкість систем життєзабезпечення

Система

Ступінь ушкодження, бали

помірна (IV бали);

сильна

(V − VI балів);

дуже сильна (VII балів);

руйнівна (VIII − X балів);

катастрофічна (XI балів)

Водопостачання

80/90

53/80

48/53

36/48

24/36

Електропостачання

85/95

75/85

60/75

43/60

32/43

Газопостачання

90/95

85/90

77/85

62/77

50/62

Теплопостачання

85/90

77/85

50/77

28/50

15/28

Транспорт

90/95

85/90

68/85

55/68

20/55

Каналізація

100/100

90/100

82/90

55/68

45/60

Зв'язок

100/100

90/100

82/90

55/82

30/55

Примітка: В чисельнику – відсотки систем життєзабезпечення, що здатні функціонувати негайно, а в знаменнику – після відновлювальних робіт протягом доби. 

На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування середньої ступені. У житлових будинків залишилися підвальні приміщення та перші 2 – 3 поверхи. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Підземні комунікації водо, газо, електропостачання неушкоджені. Дорожні споруди можуть бути використані за призначенням. Наведене свідчить про те, що на півдні від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася третя зона осередку ураження землетрусом.

Таблиця 2.1.5

Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки

Тип будівель

Інтенсивність землетрусу, бали

 IIII

 IV

 VVI

 VII

 VIII-IX

 X

 XI

 XII

Безповоротні втрати населення, %

Дерев'яні будинки

0

0

0

0

3

40

65

85

Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки

0

0

10

15

50

55

75

85

Цегляні багатоповерхові будинки

0

0

0

3

40

50

75

83

Цегляні будинки з неповною каркасною стіною

0

0

0

3

40

50

75

83

Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до:

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до:

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

З метою відображення обстановки на схемі (карті) місцевості на зруйновані об’єкти наносяться спеціальні позначки, що показані у       додатку 2.1.4.

Доповідь керівникові підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах, які розташовані в районі населених пунктів Бельци, Сади та Дачі

О 18 годині 40 хвилин 21 вересня в межах району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом. Смуга поділу осередку на ІІ та ІІІ зони проходить через південні околиці селищ Гусенці та Яблунька.

Об’єкти підприємництва знаходяться у спорудах, які зруйновано на   95 %. Мешканці населених пунктів Бельци, Сади, Дачі у багатоповерхових будинках отримали ураження не сумісні з життям. Персонал підприємства працездатний (в мить руйнування знаходився в офісах, що розташовані на перших поверхах будинків).

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів може утворитися складна інженерна, гідродинамічна, хімічна та радіаційна обстановки.

Висновок: З метою збереження працездатності персоналу здійснити:

  •  виявлення можливої і фактичної обстановки в підрозділах фірми шляхом прогнозування та розвідки силами формування підприємства;
  •  розробити пропозиції щодо раціональних дій персоналу в умовах, що склалися.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра регіональної економіки

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

Тема: 2.Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Завдання на тему: Геологічні процеси і явища. (Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом).

Виконав: студент факультету ____________________________

_______курсу____________________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета

1. Ознайомитись з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення

Література:

1. Методичні вказівки з курсу „Цивільна оборона”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

3. Панкратов О.М., Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. –179 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

Варіант  № _______

  1.  Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки

Об’єкт небезпеки

Характеристика об’єкту небезпеки

Значення параметру фактору ураження

Характер діяльності персоналу

Захищеність персоналу від фактору ураження

Пора  року

Метеоумови

Температура повітря, 0С

Швидкість вітру

Наявність опадів

с

2. Практична частина заняття.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом. Підрозділи підприємства „Купон” знаходяться (можуть опинитися) в зоні _______________ зруйнувань.

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки __________________________________________________,

  (Охарактеризувати ступінь зруйнування будинків)

_______________ мережі водо, газо, електро постачання. До ______________

(Діють чи недіють)

відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження __________________________________________________________________

(Вказати ступінь ураження людей)

Зруйновано (можливо зруйнування): __________________________________________________________________

(Охарактеризувати ступінь зруйнування дорожніх споруд, гребель та дамб, цехів та ємностей з

__________________________________________________________________

пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерного реактору АЕС)

В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)________________________________________________________

(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)

__________________________________________________________________

Існує (не існує) загроза виникнення пожеж, утворення __________________________________________________________________

(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)

На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування __________________________________________________________________

(Визначити якої ступені)

У житлових будинків залишилися не зруйнованими __________________________________________________________________

(Які елементи)

Існує (не існує) загроза виникнення _______________________ пожеж.

(Категорія пожеж)

Підземні комунікації водо, газо, електропостачання __________________________________________________________________

(Визначити ступінь ураження)

Дорожні споруди _____________________________________________

(Визначити можливість експлуатації дорожніх споруд)

Наведене свідчить про те, що на південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася ____________ зона осередку ураження землетрусом.

(Ступінь небезпеки зони)

Висновки та пропозиції:

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом.

Смуга поділу осередку на ______________________________________

(Категорія зони)

зони проходить через ______________________________________________.

(Визначити через які населені пункти проходить межа між зонами осередку)

Об’єкти підприємництва знаходяться у спорудах, що зруйновані на ____________%.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження __________________________________________________________________

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Визначити, яка може утворитися обстановка)

__________________________________________________________________

  1.  З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:______________________________________________

(Що зробити для подальших раціональних дій персоналу.)

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Підпис, прізвище та ініціали)


Додаток 2.1.1

Додаток 2.1.4

Позначки ступені зруйнування об’єктів

Сильні зруйнування   Зруйнування середнього ступеня     Слабкі зруйнування

Вогняний шторм   Суцільні пожежі     Окремі пожежі

Додаток 2.1.2

Додаток 2.1.3

Увідна про виникнення землетрусу в регіоні,

частина якого відображена на схемі (додаток 2.1.2)

В районі населеного пункту N, що розташований на відстані 25 км на північ від АЕС, прилади індикації сейсмічної активності виявили у земній корі на глибині 35 км поштовх силою у _______ балів за 12-ти бальною шкалою. Одночасно сейсмографи населених пунктів ГУСЕНЦІ і ЯБЛУНЬКА зафіксували землетрус силою у _______ балів за тією ж шкалою.

Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).

Запропонувати режими життя та діяльності персоналу визначених об’єктів.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на _____ поверсі________________ поверхового

(Якої кількості поверхів)

____________________будинку; в населеному пункті САДИ на

(Якого типу будинок)

______поверсі ________________ поверхового ________________будинку;

(Якої кількості поверхів)                   (Якого типу будинок)

в населеному пункті ДАЧІ на ______ поверсі ___________________________

(Якої кількості поверхів)

поверхового ________________________ будинку.

(Якого типу будинок)

Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________0С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________0С, температура ґрунту − ________0С, хмарність − _____________ бали (балів).

Визначити ризик загибелі людини вдома на протязі року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Вихідні дані:

  •  причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу;
  •  глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;
  •  максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Zm, мкм;
  •  відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;
  •  будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;
  •  населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.1.

Таблиця 6.2.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

Варіанти завдання

1,1

1,2

1,3

1,4

1,5

1,6

1,7

H, км

40

40

40

40

40

40

40

Zm, мкм

105

106

106

106

107

108

109

R, км

200

10

5

0

10

10

10

Порядок розв’язання завдання:

  1.  визначається магнітуда землетрусу М:

М = lg Zm = lg 105 = 5.

  1.  розраховується інтенсивність землетрусу – J:

,

де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.

J = 3+1,5*5+3,5*lg= 2,42.

3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку (див. табл. 6.2.1.1; 6.2.1.3 та 6.2.1.5):

ступінь зруйнування будинку – зруйнування відсутні;

безповоротні втрати мешканців будинку – 0%.

4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності:

,

де Q(Δt) – частота подій у рік;

 w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Тоді маємо:

.

Висновок:

Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності на протязі року можна вважати відсутнім.

Додаток до завдання 1

Таблиця 6.2.1.1

Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності

за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)

Бали

Ознаки та характер прояви землетрусу

I

Фіксуються лише сейсмічними приладами

II

Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої

III

Відчувається не значною кількістю населення

IV

Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок

V

Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці

VI

Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі

VII

Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими

VIII

Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

IX

Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

X

Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

XI

Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд

XII

Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу

Таблиця 6.2.1.2

Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64

Магнітуда по Ріхтеру

4,0-4,9

5,0-5,9

6,0-6,9

7,0-7,9

8,0-8,9

Інтенсивність за шкалою MSK-64

IV-V

VI-VII

VIII-IX

IX-X

XI-XII

Таблиця 6.2.1.3

Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі

з/п

Характеристика будівель і споруд

Ступінь зруйнування, бали

низька

середня

сильна

повне зруйнування

1

Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т

VII-VIII

VII-IX

IX-X

X-XII

2

Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XII

3

Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XI

4

Будівлі із збірного залізобетону

VI-VII

VII-VIII

-

VIII-XI

5

Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XI

6

Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом

VII-VIII

VIII-IX

IX-X

X-XI

7

Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи)

VI

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

8

Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів)

VI

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

9

Складські цегляні будівлі

V-VI

VI-VIII

VIII-IX

IX-X

10

Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах

VII-VIII

VIII-IX

IX-X

-

Таблиця 6.2.1.4

Стійкість систем життєзабезпечення

Система

Ступінь ушкодження, бали

помірна (IV бали);

сильна

(V − VI балів);

дуже сильна (VII балів);

руйнівна (VIII − X балів);

катастрофічна (XI балів)

Водопостачання

80/90

53/80

48/53

36/48

24/36

Електропостачання

85/95

75/85

60/75

43/60

32/43

Газопостачання

90/95

85/90

77/85

62/77

50/62

Теплопостачання

85/90

77/85

50/77

28/50

15/28

Транспорт

90/95

85/90

68/85

55/68

20/55

Каналізація

100/100

90/100

82/90

55/68

45/60

Зв'язок

100/100

90/100

82/90

55/82

30/55

Таблиця 6.2.1.5

Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки

Тип будівель

Інтенсивність землетрусу, бали

 IIII

 IV

 VVI

 VII

 VIII-IX

 X

 XI

 XII

Безповоротні втрати населення, %

Дерев'яні будинки

0

0

0

0

3

40

65

85

Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки

0

0

10

15

50

55

75

85

Цегляні багатоповерхові будинки

0

0

0

3

40

50

75

83

Цегляні будинки з неповною каркасною стіною

0

0

0

3

40

50

75

83

Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до:

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до:

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до

Безповоротні втрати населення, %

VII балів

0

0

0

0

15

40

60

80

VIII балів

0

0

0

0

0

15

40

65

IX балів

0

0

0

0

0

0

15

50

Таблиця 6.2.1.6

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

Варіанти завдання

1,1

1,2

1,3

1,4

1,5

1,6

1,7

H, км

40

40

40

40

40

40

40

Zm, мкм

105

106

106

106

107

108

109

R, км

200

10

5

0

10

10

10

J

2,42

6,35

6,38

6,39

7,87

9,36

10,85

w

0

0,03

0,03

0,03

0,4

0,5

0,75

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1:

М = lg Zm; ; ;

К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.

ЗАВДАННЯ 2

Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. (Виявлення та оцінка обстановки на території, що підпадає під вплив факторів ураження при реалізації гідродинамічних та термодинамічних небезпек)

Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні та вибухонебезпечні об’єкти.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2011. –179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  комплект слайдів з довідковою інформацією;
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Гідродинамічний небезпечний об'єкт − це штучне або природне утворення, що вирізняється різкою зміною рівня води у руслі річки. До таких відносять гідротехнічні споруди напірного типу і природні дамби.

Гідротехнічні споруди напірного типу це греблі та дамби, які будують з метою використання кінетичної енергії води для вироблення електроенергії, охолодження технологічних процесів, меліорації, захисту прибережних територій, забору води для водопостачання і зрошування, рибозахисту, регулювання рівня води, забезпечення діяльності морських і річкових портів та для забезпечення судноплавства.

Гідротехнічні споруди напірного типу залежно від вірогідних наслідків їх зруйнування поділяються на класи, що наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Класи гідротехнічних споруд напірного типу

Гідротехнічні споруди

Клас

Гідротехнічні споруди гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій при потужності, млн. кВт:

  •  1,5 і більше
  •  менше 1,5

I

II−IV

Гідротехнічні споруди меліоративних систем при площі зрошування, тис. га:

  •  понад 300
  •  від 100 до 300
  •  від 50 до 100
  •  50 і менше

ІІ

IIІ

III

IV

Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного типу залежить від важливості об'єктів, розташованих нижче греблі (дамби), висоти останніх, максимального розрахункового тиску води і типу ґрунтів основи (табл. 2.2.2).

Типи ґрунтів розподіляються так: А − скельний, Б − піщаний, глинистий в твердому і напівтвердому стані. В − глинистий, водонасичений в пластичному стані.

Стійкість і міцність гідротехнічних споруд напірного типу задається у відповідності з максимальним розрахунковим рівнем води, швидкостю вітру, висоти хвилі. Так, наприклад, максимальний розрахунковий рівнь води повинен мати місце не частіше: для споруд I класу − 1 раз у 100 років (1%), II і ІІІ 1 раз у 20 років (5%), IV класу − 1 раз у 10 років (10%).

Таблиця 2.2.2

Класи гідротехнічних споруд напірного в залежності від їх висоти і типу ґрунтів основи

Споруди

Тип ґрунтів основи

Висота споруд, м, при їх класі

I

II

III

IV

Дамби з ґрунтових матеріалів

А Б В

Більше 100

Більше 75

Більше 50

75-100

35-100

25-50

25-70

15-35

15-25

Менше 25

Менше 15

Менше 15

Дамби бетонні і залізобетонні

А Б В

Більше 100

Більше 50

Більше 25

60-100

25-50

20-25

25-60

10-25

10-20

Менше 25

Менше 10

Менше 10

Прорив гідродинамічно небезпечних об'єктів може відбутися через дії сил природи (землетрусу, урагану, обвалу), конструктивних дефектів, порушення правил експлуатації, дії паводків, руйнування основи, недостатності водоскидів, застосування зброї.

При прориві в дамбі або греблі утворюється проран, від розмірів якого залежать обсяг та швидкість падіння води, а також параметри хвилі прориву − основного фактору ураження цього виду аварій.

Хвиля прориву утворюється при одночасному накладенні двох процесів: падіння води з водосховища в нижній б'єф (Ділянка річки між двома сусідніми дамбами або ділянка каналу між двома шлюзами називається б’єфом. Гідравлічний ухил річки – перевищення (в метрах) висоти рівня води на 1000 м вздовж її руслу. Верхнім б’єфом дамби називається частина річки, розташована вище за підпірну споруду (дамбу, шлюзу), а частина річки нижча за неї називається нижнім б’єфом. Тіло дамби утворює нульовий створ. Висота рівня води у верхньому б’єфі дамби – це рівень води у водосховищі), що породжує хвилю і різке збільшення обсягу води в місці падіння, а це викликає її підйом і перетікання в низинні місця.

Дія хвилі прориву на об'єкти подібно ударній хвилі повітряного вибуху, але вирізняється від нього тим, що головним діючим тілом тут є вода.

Прорив дамб призводить до затоплення місцевості і всього того, що на ній знаходиться. Тому будувати житлові і виробничі будівлі в цій зоні небезпечно. Проте місцеві власті часто нехтують цією вимогою, явно піддаючи небезпеці людей.

Хвиля прориву в своєму русі уздовж русла річки безперервно змінює висоту, швидкість руху, ширину і інші параметри (рис. 2.2.1). Тому вона має зони підйому і зони спаду. Передня частина маси води, що рухається, називається фронтом хвилі прориву. Вона може бути дуже крутою (поблизу прорану) і дещо пологою − на значному видаленні від нього.

Вслід за фронтом хвилі прориву висота води починає інтенсивно збільшуватися, досягаючи через деякий проміжок часу максимуму, що може перевищити висоту берегів річки, внаслідок чого і починається затоплення.

Після припинення підйому рівнів по всій ширині потоку настає більш менш тривалий період руху, близький до сталого. Він буде тим довшим, чим більше обсяг водосховища. Останньою фазою утворення зони затоплення є спад рівня.

Після проходження хвилі прориву залишається перезволожена заплава і сильно деформоване русло річки.

Руйнівна дія хвилі прориву полягає головним чином в русі великих мас води з високою швидкістю і таранної дії всього того, що переміщається разом з водою (каміння, дошки, колоди, різні конструкції).

Висота і швидкість хвилі прориву залежать від гідрологічних і топографічних умов річки. Лісисті ділянки уповільнюють швидкість і зменшують висоту хвилі.

За останні 70 років в світі відбулося більше тисячі аварій крупних гідротехнічних споруд. Причини їх різні, але частіше за все аварії відбуваються через зруйнування основи (табл. 2.2.3).

Таблиця 2.2.3

Частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд

Частота, %

Руйнування основи

40

Недостатність водоскиду

23

Слабкість конструкції

12

Нерівномірне осідання тіла греблі

10

Високий тиск на дамбу

5

Бойові дії

3

Оповзання укосів

2

Дефекти матеріалу

2

Неправильна експлуатація

2

Землетрус

1

За період з 1902 по 2010 рік з понад 400 аварій в різних країнах у 35% випадків причиною було перевищення максимального розрахункового рівня води, тобто перелив води через гребінь дамби (табл. 2.2.4).

Таблиця 2.2.4

Частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби

Частота аварій, %

Земляна

53

Захисна з місцевих матеріалів

4

Бетонна гравітаційна

23

Арочна залізобетонна

3

Дамби інших типів

17

При прориві дамб значні ділянки місцевості через 15 − 30 хвилин затоплюються шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого територія може знаходитися під водою, коливається від декількох годин до декількох діб.

Виявлення та оцінка інженерної обстановки

при зруйнуванні гідродинамічно небезпечного об’єкту.

Як ми зясували раніше, уражаюча дія хвилі прориву пов'язана із поширенням води з великою швидкістю.

Основними параметрами хвилі прориву як фактору ураження є її швидкість, висота, довжина, час існування та температура води.

За своїм фізичним єством хвиля прориву − це несталий рух води, для якої глибина, ширина, ухил поверхні і швидкість течії змінюються у часі (рис. 2.2.1).

Рис. 2.2.1. Хвиля прориву.

Висота хвилі прориву і швидкість її поширення залежать від обсягу і глибини водосховища, площі „дзеркала” водного басейну, розмірів прорану, різниці рівнів води у верхньому і нижньому б’єфах, гідрологічних і топографічних умов русла річки і її заплави. В районі нульового створу (тіла дамби) висота хвилі прориву (h) визначається за формулою:

h = 0,6(Н Ннб), м ,

де Н – глибина водосховища у дамби, м;

   Ннб – висота нижнього б’єфу, м.

Висота хвилі прориву, як правило, знаходиться в межах від 2 до 12 м, але може досягати 30 м і більше.

Швидкість поширення хвилі прориву коливається в межах від 3 до 25 км/год., а для гірських і передгірних районів – до 100 км/год.

Для зон катастрофічного і небезпечного затоплення швидкість руху хвилі прориву u = 2,5 7 м/с. Для ділянок можливого затоплення – u = 1,5 2,5 м/с. При цьому статичний тиск потоку води – не менше 20 кПа (0,2 кгс/см2) з тривалістю дії не менше 0,25 год.

Характер дії на об'єкт хвилі прориву обумовлюється гідродинамічним тиском потоку води рівнем і терміном затоплення, деформацією річкового русла, забрудненням гідросфери, розмиванням і перенесенням ґрунтів.

Другим фактором ураження гідродинамічної аварії є катастрофічне (стрімке) затоплення місцевості, розташованої нижче за течією річки. При цьому утворюється зона затоплення – частина прилеглої до річки (водосховища) місцевості, що затопляється водою. Частина зони затоплення, в межах якої поширюється хвиля прориву, називається зоною катастрофічного затоплення. На її зовнішніх межах висота гребеня хвилі прориву (h) перевищує 1 м, а швидкість її руху становить 5 – 7 м/с. Катастрофічне затоплення характеризується такими параметрами:

  •  висотою і швидкістю хвилі прориву;
  •  часом підходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ річки;
  •  максимальною глибиною затоплення ділянки місцевості;
  •  тривалістю затоплення території;
  •  масштабами зони затоплення.

Час, протягом якого затоплені території можуть знаходитися під водою, коливається від 4 годин до декількох діб. Параметри зони затоплення залежать від розмірів водосховища, тиску води і інших характеристик конкретного гідровузла, а також від гідрологічних і топографічних особливостей місцевості.

Основні уражаючі фактори катастрофічного затоплення – руйнівна хвиля прориву, водяний потік і спокійні води, що заливають територію об'єкту.

Зона катастрофічного затоплення визначається наперед на стадії проектування гідротехнічних споруд. У межах цієї зони виділяють ділянку можливого (вірогідного) надзвичайно небезпечного затоплення, тобто територію, через яку хвиля прориву проходить протягом однієї години після аварії. На цій території можливі найбільші втрати серед населення, сильні зруйнування об’єктів економіки і житлових споруд. Параметри хвилі прориву на даній ділянці приймаються такі: висота гребеня хвилі (рис. 2.2.1) – більше 4 м, а швидкість руху – понад 2,5 м/с. Для кожного водосховища (особливо обсягом 50 млн. м3 і більше), аварія на якому сприяє підйому води у нижньому б’єфі до висоти 1 м і більше, за результатами прогнозу розробляються атласи або карти затоплення і характеристики хвилі прориву.

Таким чином, основним небезпечним наслідком гідродинамічної аварії є утворення зони катастрофічного затоплення місцевості, уражаючий фактор – хвиля прориву. Навантаження на об’єкт і його елементи (будівлі, устаткування, мережі водо енергопостачання і т. п.) створюються дією хвилі прориву – гідро потоком води, критичними параметрами якого служать висота і швидкість руху. Можливі ступені зруйнування об’єктів залежно від висоти (h) і швидкості (u) руху хвилі прориву визначаються за допомогою табл. 2.2.5.

Виявлення та оцінка інженерної обстановки при гідродинамічній аварії здійснюється доступні для розуміння та застосування у навчальному процесі.за допомогою спеціальних методик. Розглянемо дві з них, як найбільш доступні у розумінні.

Таблиця 2.2.5

Параметри хвилі прориву, що характеризують ступінь зруйнування об'єктів

Об'єкт

Ступінь зруйнування

слаба

середня

сильна

h, м

u, м/с

h, м

u, м/с

h, м

u, м/с

Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів

2.5

1,5

4

2,5

6

3

Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)

2

1

3

2

4

2,5

Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом

3

1,5

6

3

7,5

4

Каркасні і панельні будинки

2

1,5

3,5

2

5

2,5

Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом

3

1,5

6

3

8

4

Бетонні і залізобетонні будівлі

4,5

1,5

9

3

12

4

Дерев'яні будинки (1-2 поверхи)

1

1

2,5

1,5

3,5

2

Збірні дерев'яні будинки

1

1

2,5

1,5

3

2

Мости металеві

0

0,5

1

2

2

3

Мости залізобетонні

0

0,5

1

2

2

3

Мости дерев'яні

0

0,5

1

1,5

1

2

Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям

1

1

2

1,5

4

3

Шляхопроводи з гравійним покриттям

0,5

0,5

1

1,5

2,5

2

Перша методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і характеристик зони затоплення при зруйнуванні греблі (дамби) водосховища.

Вихідні дані для виконання розрахунків:

  •  обсяг водосховища − W, м3;
  •  глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;
  •  довжина прорану або ділянки переливу води через гребінь дамби –      В, м;
  •  середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;
  •  відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, км.

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби (рис. 2.2.1).

  1.  Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год

Значення u=57 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u= 1,5−2,5 м/с.

  1.  Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (табл. 2.2.6).

Таблиця 2.2.6

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

Найменування параметрів

Відстань від дамби до об'єкту (R), км

0

25

50

100

150

200

250

m

0,25

0,2

0,15

0,075

0,05

0,03

0,02

m1

1

1,7

2,6

4

5

6

7

  1.  Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 2.2.7.

Таблиця 2.2.7

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

H, м

5

10

25

50

N, м3 1 м

10

30

125

350

  1.  Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву у заданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T , год.

де m1 – коефіцієнт (табл. 2.2.6), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків за допомогою табл. 2.2.5 оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану    B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані        R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання:

  1.  Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

tпід= R/3600u = 25·103/3600·5=1,4 (год.).

  1.  Визначають висоту хвилі прориву:

У табл. 2.2.7 для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

T = W/3600·N·B.

Значення N знаходять у табл. 2.2.8. При H = 50м: N = 350 м3/с·м:

T= 70·106/350·100·3600 = 0,56 (год.).

4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 2.2.7 для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год.

Друга методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і зони затоплення при зруйнуванні гідротехнічних споруд на малих і великих річках.

В даному випадку при зруйнуванні гідротехнічних споруд при недостатньому водоскиді (перелив води через гребінь дамби) також утворюється хвиля прориву (рис. 2.2.1), яка так само характеризується висотою і швидкістю поширення.

Вихідні дані:

  •  висота рівня води у верхньому б’єфі дамби (рівень води у водосховищі − Н), м;
  •  параметр прорану в безрозмірному вигляді (l – довжина дамби)      Вб = B/l;
  •  гідравлічний ухил річки; i, м;
  •  віддаленість створу об'єкту від дамби − R, км;
  •  висота місця розташування об'єкту − hм, м;

Порядок виконання розрахунків:

  1.  Визначається висота хвилі прориву − h, м:

де А1 і В1 – коефіцієнти, залежні від H, Bб і i, значення яких знаходять у табл. 2.2.8.

Таблиця 2.2.8

Значення коефіцієнтів Аi і Вi при гідравлічному ухилі річки i

Bб

Н, м

i=1·10-4

i=1·10-3

А1

В1

А2

В2

А1

В1

А2

В2

1,0

20

100

90

9

7

40

10

16

21

40

280

150

20

9

110

30

32

24

80

720

286

39

12

300

60

62

29

150

1880

500

78

15

780

106

116

34

250

4000

830

144

19

1680

168

208

40

0,5

20

128

204

11

11

56

51

18

38

40

340

332

19

14

124

89

32

44

80

844

588

34

17

320

166

61

52

150

2140

1036

62

23

940

299

113

62

250

4520

1976

100

27

1840

470

187

79

0,25

20

140

192

8

21

40

38

15

43

40

220

388

13

21

108

74

30

50

80

880

780

23

21

316

146

61

65

150

2420

1456

41

20

840

172

114

89

250

4740

2420

67

16

1688

452

191

116

  1.  Розраховують швидкість руху хвилі прориву (u, м/с):

, м/с

де А2 і В2 – коефіцієнти, що залежать від H, Bб і i, значення яких визначають за табл. 2.2.8.

  1.  Оцінюють час підходу гребеня tгр і фронту tфр хвилі прориву за допомогою табл. 2.2.9 при відомих R, H, i.

Таблиця 2.2.9

Час підходу гребеня (tгр) і фронту хвилі прориву (tфр) , год.

R, км

Н=20 м

Н=40 м

Н=80 м

i=10-3

i=10-4

i=10-3

i=10-4

i=10-3

i=10-4

tфр

tгр

tфр

tгр

tфр

tгр

tфр

tгр

tфр

tгр

tфр

tгр

5

0,2

1,8

0,2

1,2

0,1

2,0

0,1

1,2

0,1

1,1

0,1

0,2

10

0,6

4,0

0,6

2,4

0,3

3,0

0,3

2,0

0,2

1,7

0,1

0,4

20

1,6

7,0

2,0

5,0

1,0

6,0

1,0

4,0

0,5

3,0

0,4

1,0

40

5,0

14

4,0

10

3,0

10

2,0

7,0

1,2

5,0

1,0

2,0

80

13

30

11

21

8,0

21

6,0

14

3,0

9,0

3,0

4,0

150

33

62

27

43

18

40

15

23

7,0

17,0

6,0

9

200

160

230

113

161

95

140

70

98

25

32

35

59

4. Розраховується тривалість затоплення території об'єкту (tзат) за допомогою формули:

tзат = в(tгр tфр)(1−hм / h),

де в – коефіцієнт, значення якого знаходять у табл. 2.2.10 як функцію висоти дамби (Н) і відношення i R/H.

Таблиця 2.2.10

Значення коефіцієнту в

R/H

Висота дамби (H) в частках від середньої глибини річки в нижньому б’єфі (h0)

Н=10h0

Н=20h0

0,05

15,5

18,0

0,1

14,0

16,0

0,2

12,5

14,0

0,4

11,0

12,0

0,8

9,5

10,8

1,6

8,3

9,9

3,0

8,0

9,6

5,0

7,6

9,3

5. Ступінь зруйнування елементів об'єкту економіки (будівлі, устаткування, і т. п.) залежно від швидкості і висоти хвилі прориву оцінюється за допомогою табл. 2.2.5.

Приклад. В результаті весняної повені відбувся підйом рівня води в річці Тетерів, через яку наведений металевий міст. На березі річки розташований населений пункт Коптяжка, і недалеко від нього створено водосховище. Після прориву дамби через проран в ній з параметром в безрозмірному виглядіВб = 0,5 почалося різке збільшення рівня води в      р. Тетерів і гідропонік спрямувався до населеного пункту Коптяжка. Відомі висота рівня води у верхньому б’єфі дамби Н = 80 м, видалення створу об'єкту від дамби R = 5 км, гідравлічний ухил водної поверхні річки    i = 1·10-3, а також висота місця розташування об'єкту hм = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкту hзат= 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкту, hср= 5 м. Об'єкт економіки: будівлі – каркасні панельні; склади – цегляні; кабель електромережі − підземний. В населеному пункті Коптяжка одноповерхові цегляні будинки, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку проведені труби газопостачання. Вулиця в селищі вкрита асфальтобетоном.

Визначити параметри хвилі прориву – висоту, швидкість і ступінь можливих зруйнувань об'єктів в селищі.

Розв’язання завдання:

  1.  Визначається висота хвилі прориву (рис. 2.2.1):

.

У табл. 2.2.8 для Вб = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10-3, знаходять А1=320, В1=166. Тоді:

=  320/(166+5000)0,5= 4,45 (м).

  1.  Розраховують швидкість хвилі прориву за формулою:

.

У табл. 2.2.8 для Вб = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10-3 знаходять А2=61, В2=52. Тоді:

= = 0,858 (м/с).

  1.  Оцінюють час підходу гребен (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу об’єкту.

За допомогою табл. 2.2.10 для Н = 80 м, L = 5 км, i = 1·10-3, визначають tгр = 0,2 год. і tфр = 0,1 год.

  1.  Розраховують тривалість затоплення території об'єкту:

tзат = в(tгр tфр)(1− hм / h).

Значення коефіцієнту в знаходять у табл. 2.2.10 для Н/hзат = 80/8 = 10, тобто при H=10h та R/H =1·10-3 ·5000/80 = 0,0625. Отже, якщо R/H = 0,0625 і   H =10h за допомогою табл. 2.2.10 коефіцієнт в розраховують методом інтерполяції:

в = 14 + (15,5−14)(0,0625 – 0,05) / (0,1−0,05) = 14,375.

Тоді: tзат = 14,375 (0,2 – 0,1)(1−2 / 4,45) = 0,79 (год.) = 47,4 (хв).

5 Ступінь зруйнування об’єктів хвилею прориву характеризується даними табл. 2.2.5 при h = 4,45 і u = 0,858 м/с − 0,9 м/с:

а) на об'єкті: будівлі отримають слабкі зруйнування, склади – сильні ушкодження.

б) в селищі: будинки, міст, дорога будуть мати сильні зруйнування.

Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів

Пожежа та вибухонебезпечними є об'єкти, на яких виробляються, зберігаються, транспортуються вибухонебезпечні матеріали та речовини, що за певних умов здатні до спалаху або вибуху.

За ступенем вибухової, вибухо-пожежної і пожежної небезпеки всі об'єкти поділяють на шість категорій: А, Б, В, Г, Д і Е. Особливо небезпечними вважаються такі, яким списвоєні категорії А, Б і В.

До категорії А належать нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи та склади нафтопродуктів.

Категорія Б обіймає цехи виробництва і засоби транспортування вугільного пилу, пилу деревини, цукрової пудри, борошна.

Пожежа і вибухонебезпечні об'єкти категорії В − це деревообробні, столярні та лісопильні виробництва.

Виникнення пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, яка поділяється на п'ять груп.

Таблиця 3.2.11

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд, години

Ступінь вогнестійкості

Частини будівель і споруд

Несучі

сходових кліток

Сходові майданчики і марші

Несучі конструкції

перекриттів

Елементи перекриттів

I

З год, не згоряє

1 год, не згоряє

1 год, не згоряє

0,5 год, не згоряє

I I

2,5 год, не згоряє

1 год, не згоряє

0,25 год, не згоряє

0,25 год, не згоряє

I I I

2 год, не згоряє

1 год, не згоряє

0,25 год, не згоряє

згоряє

I V

0,5 год, важко спалимі

0,25 год., важко спалимі

0,25 год, важко спалимі

згоряє

V

Такі, що згоряють

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд визначається мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій і займистістю матеріалів, з яких вони виготовлені, а також часом незаймистості.

Всі будівельні матеріали, а отже, і конструкції з них діляться на три групи: такі, що не згоряють, важко спалимі і такі, що згоряють.

Такі, що не згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються.

Важко спалимі − матеріали, що під впливом вогню або високої температури важко спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти за наявності джерела вогню.

Такі, що згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти і тліти після видалення джерела вогню.

Пожежі на великих промислових підприємствах і в населених пунктах поділяються на окремі, масові та вогняний шторм. Окремі пожежі мають місце при горінні поодинокої будівлі або споруди. Масові пожежі − це сукупність окремих пожеж, що охопили більше 25% будинків або споруд. Масові пожежі за певних умов можуть перейти у вогняний шторм, коли під впливом потужного вітру або за інших причин вогонь швидко передається від об’єкту до об’єкту.

Пожежа і вибухонебезпечні явища характеризуються такими чинниками:

  •  повітряною ударною хвилею, що виникає при різного роду вибухах газоповітряних сумішей, ємностей з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском;
  •  тепловим випромінюванням полум’я і уламками конструкцій, що розлітаються;
  •  дією токсичних речовин, які застосовувалися в технологічному процесі або утворилися в ході горіння або інших аварійних ситуацій.

Плануючі заходи щодо боротьби з аваріями, треба враховувати, що в своєму розвитку вони проходять п'ять характерних фаз:

перша − накопичення відхилень від нормального процесу;

друга − ініціація аварії;

третя − розвиток аварії, під час якої проявляється негативна дія шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людей, природне середовище і об'єкти народного господарства;

четверта − проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, локалізація і ліквідація аварії;

п'ята − відновлення життєдіяльності після ліквідації аварії.

В різних галузях промисловості України експлуатуються більше 1200 пожежа і вибухонебезпечних об'єктів. За даними МНС України найбільша кількість людей страждає унаслідок пожеж і вибухів в шахтах, в будівлях і будинках житлового та соціально-побутового призначення.

Вибух – це процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. За видом вибухової речовини (ВР) розрізняють вибухи конденсованої ВР (тротилу, гексогену, гептилу, пороху і т. п.), вибухи газоповітряних сумішей і вибухи аерозолів − пило-порохоповітряних сумішей.

На вибухонебезпечному об’єкті можливі такі види вибухів:

  •  неконтрольоване різке вивільнення енергії за короткий проміжок часу і в обмеженому просторі (вибухові процеси);
  •  утворення хмар паливо-повітряних сумішей або інших хімічних газоподібних і порохоподібних речовин, їх швидкі вибухові перетворення (об'ємний вибух);
  •  вибухи трубопроводів, ємностей, що знаходяться під великим тиском або з перегрітою рідиною, перш за все резервуарів із краплинним вуглеводневим газом.

В результаті вибуху утворюються такі фактори ураження: детонаційна та повітряна ударні хвилі, потік продуктів вибуху, осколкові поля, що утворюються в наслідок руйнування об'єктів. Основними параметрами факторів ураження вибуху є : для детонаційної та повітряної ударної хвиль – надмірний тиск у їх фронті (ΔРф), швидкісний натиск повітря (ΔРшнп) і час їх дії; осколкового поля – кількість осколків на одиницю площі, їх кінетична енергія і радіус розльоту. За одиницю вимірювання ΔРф в системі SІ прийнятий Паскаль (Па), позасистемна одиниця – кгс/см2 : 1 Па = 1 Н/м2 = 0,102 кгс/см2; 1 кгс/см2= 98,1 кПа ≈ 100 кПа.

Досвід ліквідації наслідків аварій в нашій країні і за кордоном, пов’язаних з вибухом, свідчить про те, що найскладніша обстановка утворюється в зонах вибуху газо- і порохоповітряних сумішей, парових хмар нафтопродуктів, мастил і інших небезпечних речовин. При виникненні таких аварій можливі два варіанти розвитку події: детонаційний вибух і дефлаграційне (або вибухове) горіння.

В зоні детонаційного вибуху швидкість поширення полум'я значно перевищує швидкість звуку. При цьому ΔРф в детонаційній хвилі досягає 1000−2000 кПа, а температура продуктів вибуху становить 1500−3000 0C. В таких умовах можливе повне зруйнування будівель і споруд, загибель людей, виникнення суцільних пожеж. Повітряна ударна хвиля, що формується в зоні детонації, може поширюватися на десятки, сотні і навіть тисячі метрів від центру вибуху.

При дефлаграційному (або вибуховому) горінні швидкість розповсюдження полум'я не перевищує 100−200 м/с, а тиск – 20−100 кПа. При такому горінні утворюється небезпечна пожежна обстановка.

З метою отримання даних щодо розмірів зони надзвичайної ситуації, перед проведенням інженерної розвідки здійснюється її прогнозування з використанням методик, розроблених для таких умов:

вибуху конденсованих вибухових речовин (тротилу, гексогену, димного пороху, піроксиліну і ін.);

вибуху газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин;

вибуху порохоповітряних сумішей і аерозолів.

Оскільки для вибухонебезпечних об’єктів найбільш характерні викиди газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин з утворенням умов детонаційних вибухів, то й розглянемо методики виявлення та оцінки параметрів зон зруйнувань саме для цих випадків.

Більшість з відомих на даний час методик визначають параметри факторів ураження, що утворюються при вибуховому перетворенні газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, спираючись на принципи подібності Хопкинсона і підпорядкованість закону “кубічного кореня”. В практиці широко застосовуються дві з них.

Перша передбачає поділ осередку ураження (вибуху) на дві зони: зону детонації і зону поширення (дії) ударної хвилі.

Радіус зони детонації (дії детонаційної хвилі) R1 визначають за допомогою емпіричної формули:

,     3.2.1

де k – коефіцієнт, що характеризує обсяг газу або пари речовини, переведений у вибухонебезпечну суміш. Його значення коливається від 0,4 до 0,6;

Q– кількість речовини, що викинута у довкілля, т;

18,5 – емпіричний коефіцієнт, який дозволяє врахувати різні умови виникнення вибуху (характеристики газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, стан атмосфери, геометрію хмари, потужність джерела запалювання, місце його ініціювання і ін.).

За межами зони детонації надмірний тиск ударної хвилі (ΔРф) швидко знижується до атмосферного і тоді вибух сприймається як потужний звуковий імпульс. Для розрахунків ΔРф використовуються узагальнені дані зміни надмірного тиску, виходячи з відстані, вираженої в частках від радіусу зони детонації (R2/R1) і максимального тиску (Pmax) в ній (табл. 2.2.12, 2.2.13).

Зону поширення (дії) ударної хвилі розбивають на п’ять (n) складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 = 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 = 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 = 20 кПа (R20), слабких зруйнувань з ΔРф4 = 10 кПа і безпечну зону з ΔРф5 = 6−7 кПа (R6−7). За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.

Таблиця 2.2.12

Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин

Речовина

ρ, кг/м3

Рmax, МПа

Q, МДж/кг

КМВ з повітрям, %

Ρс, кг/м3

, МДж/кг

Yс

D, м/с

WTc

Метан

0,716

0,72

50,0

5,0-16,0

1,232

2,76

1,256

1750

0,527

Пропан

2,01

0,86

46,4

2,1-9,5

1,315

2,80

1,257

1850

0,535

Бутан

2,67

0,86

45,8

1,8-9,1

1,328

2,78

1,270

1840

0,486

Ацетилен

1,18

1,03

48,2

2,5-81

1,278

3,39

1,259

1990

0,651

Оксид вуглецю

1,25

0,73

10,1

12,5-74,0

1,280

2,93

1,256

1840

0,580

Аміак

0,77

0,60

18,6

15,0-28,0

1,180

2,37

1,248

1630

0,512

Водень

0,09

0,74

120,0

4,0-75,0

0,933

3,42

1,248

1770

0,648

Етилен

1,26

0,886

47,2

3,0-32,0

1,285

3,01

1,259

1880

0,576

Потім, визначивши Pmax (табл. 2.2.12) для даної вибухонебезпечної суміші, у табл. 2.2.13 для прийнятих зон з ΔРф1 = 100 кПа, ΔРф2 = 50 кПа, ΔРф3 = 20 кПа, ΔРф5 = 7 кПа, знаходять числове значення відношення Rn/R1 і, отже, радіуси (Rn):

,                                            (2.2.2.)

де n=1, 2, 3, 4, 5 – показник зони ураження;

– визначається за допомогою табл. 2.2.13.

При аварійному зруйнуванні газопроводів і ємностей з вуглеводним паливом, перезбагачена паливом суміш не детонує, а інтенсивно горить із зовнішньої поверхні, витягується і утворює вогнянну кулю, яка, підіймаючись, приймає грибоподібну форму. Уражаюча дія вогненної кулі характеризується її розмірами і часом теплової дії на об'єкти і людей. Їх величина залежить від загальної маси рідини в ємностях у момент вибуху.

Таким чином, алгоритм визначення розмірів небезпечних зон в районах вибуху газо і пароповітряних сумішей у відкритій атмосфері можна представити так:

  1.  Знаходять величину максимального тиску в зоні детонації при вибуху заданої паливо повітряної суміші (Pmax, кПа) в повітряному просторі, використовуючи дані табл. 2.2.12.
  2.  Визначають радіус зони детонації R1 за допомогою формули (2.2.1).
  3.  Знаходять відношення Rn/R1 у табл. 2.2.13 для ΔРф1 = 100 кПа,          ΔРф2 = 50 кПа, ΔРф3 = 20 кПа, ΔРф4 = 10 кПа та ΔРф5 = 7 кПа.
  4.  Розраховують радіуси зон R100, R50, R20, R10, , R7 за допомогою формули (2.2.2).

Приклад. В результаті розгерметизації ємності де зберігався краплинний пропан в кількості Q = 10 т, відбувся вибух пропано-повітряної суміші. Визначити радіуси зон зруйнувань для ΔРф1 = 100 кПа, ΔРф2 = 50 кПа, ΔРф3 = 20 кПа, R4 = 7 кПа, прийнявши К = 0,6.

Розв’язання завдання:

  1.  Визначають радіус зони детонації: м.
  2.  У табл. 2.2.12 для пропану знаходять Pmax= 860 кПа ≈ 900 кПа.
  3.  У табл. 2.2.13 для Pmax і ΔРф знаходять значення відношень Rn/R1: ΔРф1 = 100 кПа, R2/R1= 1,8 (R100/R1= 1,8), ΔРф2 = 50 кПа, R3/R1 = 2,9 (R50/R1 = 2,9), ΔРф3 = 20 кПа, R4/R1 = 5 (R20/R1 = 5) та ΔРф4  = 7 кПа, R5/R1 = 10 (R7/R1 = 10).
  4.  Застосовуючи формулу 2.2.2, розраховують радіуси зон зруйнувань:

R100=1,8R1=1,8·33=60 (м); R50=2,9R1=2,9·33=95 (м);

R20=5R1=5·33=165 (м); R7=10R1=10·33=330 (м).

Примітка. Радіуси зони сильних (Rc) і слабих зруйнувань (Rсл) та R1 визначаються за допомогою табл. 2.2.14 при Q = 10т і Pmax = 900 кПа:             R = R50 = 95м, Rсл= R20=165 м і R1=33 м.

Друга методика розрахунку параметрів зони вибуху паливоповітряної суміші передбачає поділ осередку ураження на 3 зони: зону детонації; зону дії продуктів вибуху та зону повітряної ударної хвилі.

Зона дії детонаційної хвилі (зона I) знаходиться в межах хмари паливоповітряної суміші. Радіус цієї зони R1 визначається за допомогою формули:

,

де Q − маса вибухонебезпечної речовини, що зберігається в ємності, т.

В межах зони I діє детонаційна хвиля з надмірним тиском (ΔРф1 ), який приймається постійним: ΔРф1 = 1700 кПа.

Зона дії продуктів вибуху (зона II) – охоплює всю площу розльоту продуктів детонації. Радіус цієї зони становитиме 1,7R1, тобто .

Надмірний тиск в межах зони II змінюється від 1350 до 300 кПа згідно закону:

,

де R – відстань від центру вибуху до об’єкту, м.

В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III) – формується фронт ударної хвилі, що поширюється над поверхнею землі. Радіус зони ІІІ R3 − це відстань від центру вибуху до об’єкту, в якому визначається надмірний тиск повітряної ударної хвилі (ΔРф3). В залежності від відстані до центру вибуху він може бути оцінений за допомогою співвідношень:

ΔΡф=700 / [3(1+29,8·х3)0,5−1] при (х=0,24R/R1)≤ 2:

ΔΡф=22 / [х(lgx+0,158)0,5] при (х=0,24R/R1)≥ 2.

Приклад. Визначити надмірний тиск в районі механічного цеху при вибуху суміші пропану в кількості Q = 100 т з повітрям, якщо відстань від ємності до цеху − 300м.

Розв’язання завдання:

  1.  Визначають радіус зони детонації (зони I):

м.

  1.  Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II): 

R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).

  1.  Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III) 

R3  = 300 (м).


Таблиця 2.2.13

Значення ΔРф в зоні детонації як функції Rn/R1 і ΔРmax 

Максимальний тиск в зоні детонації (Рmax), кПа

Значення ΔРф, кПа на відстанях від центру вибуху в частках від R (Rn/R1)

1

1,05

1,1

1,2

1,4

1,8

2,0

3,0

4,0

6,0

8,0

10

12

15

20

30

500

500

270

155

115

90

55

48

25

15

8

5

4

3

2,5

1,5

1,0

900

900

486

79

207

162

99

86

45

26

14

9

7

5

4,5

2,7

1,8

1000

1000

540

310

230

180

110

96

50

29

16

10

8

6

5

3

2

1700

1700

918

527

391

306

195

163

82

50

28

18

13

10

8

5

3,7

2000

2000

1080

620

460

360

220

192

100

58

32

20

16

12

10

6

4

Таблиця 2.2.14

Радіуси зон сильних і слабких зруйнувань

Рmax, кПа

R50/R1

R20/R1

Радіуси зон сильних (Rc) і слабких (Rсл) зруйнувань, (м), навколо ємності з пара повітряною сумішшю Q, т

10т

100т

1000т

10000т

R

Rc

Rсл

R

Rc

Rсл

R

Rc

Rсл

R

Rc

Rсл

R

Rc

Rсл

500

1,9

3,5

15,6

30

55

33

63

115

72

137

252

150

285

525

330

627

1155

900

2,9

5,0

-“-

45

78

-“-

95

165

-“-

208

360

-“-

435

750

-“-

957

1650

1000

3

5,3

-“-

47

83

-“-

99

175

-“-

216

382

-“-

450

795

-“-

990

1750

1700

4

7,6

-“-

62

119

-“-

132

250

-“-

288

547

-“-

600

1140

-“-

1320

2510


  1.  Порівнюючи відстані від механічного цеху до центру вибуху (R3 =    300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м ) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що цех знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
  2.  Визначають відносну величину:

x= 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.

Тобто x <2.

  1.  Надмірний тиск повітряної ударної хвилі у механічному цеху буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа.

Висновок. Механічний цех знаходитиметься в зоні повних зруйнувань (ΔРф>50 кПа).

Вибухи газо і пароповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в технологічній апаратурі, в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційне горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1),                          (2.2.3)

де Мг – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Qг – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 2.2.12);

P0 – початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);

Zчастка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5) (табл. 2.2.12);

Vв – вільний обсяг приміщення − 80% від повного (Vп) обсягу приміщення, м3 .

Ρп густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп – 1,225 кг/м3              (табл. 2.2.12);

Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що             Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К) (табл. 2.2.12);

К1 – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К1 = 2 або 3;

Т0 – початкова температура повітря в приміщенні, 0К.

Приклад. В результаті витоку побутового газу пропану в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.

Виконання завдання:

ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)

  1.  Мг = ρп Vв; Vв = 0,8Vп = 0,8·10·2,5 = 20 (м3);

Мг = Vв· ρп1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).

  1.  За допомогою табл. 2.2.12 для пропанаповітряної суміші при              Т0 = 293 0К  визначають Qг, яка дорівнює 2,8·106 Дж/кг.
  2.  В розрахунках приймаються значення параметрів: Р0 = 101 кПа;      Z = 0,5 ; ρп= 1,225 кг/м3; Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
  3.  Підставивши ці значення параметрів у формулу (2.2.3), отримують

ΔРф1 = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф1 = 80 кПа при К1 = 3.

Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.

Практична частина заняття.

І. Виявлення та оцінка гідродинамічної обстановки на об’єкті господарювання.

Гідродинамічна обстановка – це сукупність факторів та умов, що склалися на території об’єкта господарювання в результаті зруйнування (аварії) на гідродинамічному об’єкті (греблі, дамбі, тощо), та прогноз їх динаміки.

При прогнозуванні (оцінюванні) гідродинамічної обстановки визначають:

  •  відстань від гідродинамічного об’єкту до населених пунктів;
  •  час приходу хвилі до створу об’єкту господарювання;
  •  висоту хвилі прориву (попуску);
  •  тривалість дії хвилі прориву (попуску) в межах об’єкту;
  •  зону затоплення (можливого затоплення).

Для планування аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення додатково визначають:

  •  необхідність евакуації населення та персоналу із районів можливого затоплення;
  •  обсяг аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення;
  •  обсяг режимно-обмежувальних заходів та охорона районів затоплення і окремих важливих об’єктів;
  •  наявність та можливості підрозділів цивільного захисту щодо виконання аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Вихідні дані:

  •  місце знаходження населених пунктів в створі русла річки (дивись схему, додаток 2.2.1);
  •  характеристики водосховища;
  •  розміри прорану;
  •  середня швидкість хвилі прориву (попуску);
  •  характеристика споруди об’єкта господарювання;
  •  гідро топографічна характеристика місцевості (дивись схему, додаток 2.2.1).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. На схемі місцевості (карті) визначають відстань R, яку проходить хвиля прориву (попуску) по руслу річки від прорану до населеного пункту БЕЛЬЦИ, R = 16 км.

2. Визначають час надходження хвилі прориву (попуску) до об’єкту tпід:

= 16·103/5·3600 = 0,89 год. = 54 хв.

3. Оцінюють висоту хвилі прориву (попуску) h у створі об’єкту:

за допомогою табл. 2.2.6 або табл. 2 додатку 2.2.2 знаходять коефіцієнт m, як функцію відстані R, на який множать параметр Н, щоб отримати значення h, тобто:

h = ((((0,25 − 0,20)/25)·16) +0,2)·50 = 11,6 м.

На схемі (карті) в створі об’єкту спеціальною позначкою показують напрям поширення та параметри хвилі прориву (попуску): перше число, у чисельнику – висота хвилі, друге, у знаменнику − час підходу до створу з моменту її утворення (див. додаток 2.2.1).

4. Визначають тривалість дії хвилі прориву (попуску) Тхв в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

  •  розраховують витрати води через 1 м прорану N, як функцію Н (табл. 1 додаток 2.2.2): Н = 50, тоді N = 350 м3/ м·с;
  •  оцінюють час витікання води з водосховища:

  •  за допомогою табл. 2 додатку 2.2.2 розраховують тривалість дії хвилі прориву в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

Тхв = ((((1,7 – 1,0)/25)16 + 1,0)0,56 = 0,81 год. = 48,7 хв.

  1.  Визначають зону можливого затоплення.

На схемі (карті) за допомогою топогеодезичних знаків вивчають характер коливання висоти місцевості в районі розташування водосховища. Дослідження свідчать про те, що на південь, південний захід і південний схід від греблі висота поверхні землі суттєво нижча за висоту іншої частини регіону. Це означає, що такі території можуть бути затопленими, а хвиля прориву та катастрофічне затоплення, як фактори ураження, будуть поширюватися заплавою річки на південний захід.

Результати даного дослідження відображають на схемі (карті) місцевості спеціальною позначкою (дивись додаток 2.2.1).

Термін затоплення місцевості (на південь від греблі водосховища) спокійними водами може коливатися від декількох годин до тижня.

Висновок:

1. Час надходження хвилі прориву (попуску) до створу об’єкту − 0,89 год.

2. Висота хвилі прориву (попуску) оцінюється у 11,6 м.

3. Час, на протязі якого вода витікає з водосховища − 0,56 год; тривалість дії хвилі прориву (попуску) у створі об’єкту − 0,81 год.

4. Місцевість, що розташована на південь від греблі водосховища (див. додаток 1), підлягає затопленню тривалістю від декількох годин до тижня. Ці райони не придатні для проживання до повної ліквідації надзвичайної ситуації у зв’язку з відсутністю питної води, продуктів харчування та джерел енергопостачання.

5. З метою запобігання ураження персонал підприємства підлягає терміновій евакуації (не пізніше ніж за 40 хвилин з моменту землетрусу) у північні райони, наприклад, у філії фірми, які знаходяться в населених пунктах САДИ та ДАЧІ.

ІІ. Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання.

Обстановка після вибухового перетворення паливо повітряної суміші – це сукупність факторів та умов, що можуть скластися на об’єкті господарювання в результаті вибуху, та прогноз динаміки супутніх факторів (пожежного, хімічного, тощо).

Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки включає такі визначення:

  •  відстані від осередку вибуху до об’єкта;
  •  ступеня зруйнування об’єкта;
  •  можливих втрат людей.

Для планування аварійно – рятувальних та відновлювальних робіт додатково визначають:

  •  необхідність розшуку та евакуації потерпілих у районі вибуху;
  •  необхідність введення обмежень на в’їзд до вибухонебезпечного району;
  •  обсяг робіт по розчищенню завалів, прокладанню шляхів;
  •  наявність та можливості рятувальних підрозділів (техніки та інших засобів для проведення таких робіт);

Вихідні дані:

  •  розміщення об’єкту та осередку вибуху;
  •  характеристика і обсяги вибухонебезпечних матеріалів на об’єкті;
  •  загальна характеристика об’єкта (наявність пожежа вибухонебезпечних і хімічно небезпечних матеріалів).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. Визначають радіус зони детонації (R1) за допомогою формули:

,

де Q — маса газу чи палива в резервуарі, Q = 0,5 М (одиничний резервуар), Q = 0,9 М (групове зберігання), тут М — ємність резервуара, т.

2. Оцінюють межі поширення продуктів вибуху (R2):

,

3. Визначають надмірний тиск (ΔРф) у зоні вогняної кулі використовуючи залежність:

, кПа.

4. Розраховують надлишковий тиск в зоні дії повітряної ударної хвилі.

Якщо x = 0,24·R3/R1 2 надлишковий тиск у зоні R3 визначається за формулою: ;

при x > 2 .

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняною кулею вибуху на відстані R3:

І = QoFT, кВт/м2,

де Qo — питома теплота полум’я, кДж/м2;

Т  прозорість повітря (Т = 1 − 0,058·Іп·R3), Іп= 0,015;

F  кутовий коефіцієнт, що характеризує взаємне розташування джерела випромінювання таплової енергії та об’єкта:

.

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі за допомогою формули:

, с.

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

, кДж/м2.

  1.  Оцінюють безповоротні втрати людей:

,

де Р — густина населення, тис. людей/км2.

9. Визначають уражаючу дію теплових імпульсів порівнюючи Ut з даними табл. 2.2.15:

10. На схему (карту) місцевості (червоним кольором) наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі радіусами відповідно R1, R2, R3 ( додаток 2.2.1).

Таблиця 2.2.15

Уражаюча дія теплових імпульсів, кДж/м2

Ступінь опіку

Тепловий

імпульс

Матеріал

Тепловий імпульс спалахування, кДж/м2

Легкий

Середній

Тяжкий

Смертельний

 80—100

100—400

400—600

понад 600

Дошки темні, гума

Стружка, папір

Брезент

Дерево сухе

Крони дерев

Покрівля (руберойд)

Дерев’яно-стружкова плита

250—400

330—500

420—500

500—670

500—750

580—810

150—200

Приклад виявлення та оцінки обстановки в населеному пункті БЕЛЬЦИ за даними увідної (додаток 2.2.3).

В населеному пункті БЕЛЬЦИ на залізничній станції вибухнула пропано-повітряна суміш, що утворена виливом пального з двох цистерн (маса вмісту − 120 тон, одиночне зберігання).

Визначити ступінь зруйнування житлових будівель та втрати населення за умови, що: житлові будинки знаходяться на відстані 500 м, щильність населення в районі аварії – 1 000 людей/км2, питома теплота горіння пропану – 300 кДж/м2.

Нанести на карту місцевості зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі.

Виконання завдання:

1. Визначають радіус зони детонації R1:

.

2. Оцінюють радіус дії продуктів вибуху (R2):

,

3. Розраховують надмірний тиск (ΔРф2) у зоні вогняної кулі:

4. Визначають надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі житлових будинків:

, .

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняної кулі на відстані 500 м:

Т = 1− 0,058·0,015·500 = 0,64, ,

І = 300·0,5·0,64 = 9,6 кВт/м2.

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі:

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

.

8. Оцінюють величину безповоротних втрат людей:

, людей.

9. Радіусами R1, R2, R3 наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на карту місцевості (див. додаток 2.2.1).

Висновок:

1. Житлові будинки отримують зруйнування легкої ступені, можливі окремі пожежі, число загиблих до 45 людей.

2. Персонал підприємства „Купон” працездатний, але можливі окремі випадки психотравматичної дії на людей звуку вибуху.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра регіональної економіки

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища. (Виявлення та оцінка обстановки на території, що підпадає під вплив факторів ураження при реалізації гідродинамічних та термодинамічних небезпек)

Виконав: студент факультету ____________________________

______________________________________________________

_______курсу____________________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні, пожежа, та вибухонебезпечні об’єкти.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. –179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. –135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

Варіант  № _______

  1.  Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки

Об’єкт небезпеки

Характеристика об’єкту небезпеки

Значення параметру фактору ураження

Характер діяльності персоналу

Захищеність персоналу від фактору ураження

Пора  року

Метеоумови

Температура повітря, 0С

Швидкість вітру

Наявність опадів

2. Результати виконання прогнозування.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження __________________. Підрозділи підприємства „Купон”

(В осередку ураження яких явищ)

знаходяться (можуть опинитися) в зоні ________________________________.

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: __________________________________________________________________.

 (Охарактеризувати ступінь впливу факторів ураження на обєкти)

До ________ відсотків людей ____________________________________

(Вказати ступінь ураження людей)

Зруйновано (можливо зруйнування): __________________________________

(Охарактеризувати ступінь зруйнування об’єктів)

_____________________________________________________________________________________________

В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)_________________________________________________________

(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)

__________________________________________________________________

Існує (не існує) загроза виникнення ________________________________ __________________________________________________________________

(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)

Доповідь керівнику підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах фірми, які розташовані в населених пунктів Бельци, Сади та Дачі

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження _________________________________________________.

(Вказати які осередки ураження утворилися)

__________________________________________________________________.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження _______________________.

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________.

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Охарактеризувати обстановку, яка може утворитися)

__________________________________________________________________.

Висновок та пропозиції:

  1.  З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:_______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Підпис, прізвище та ініціали)


Додаток 2.2.1


Додаток 2.2.2

Додаток 2.2.3

УВІДНА

про зруйнування гідродинаміно

та пожежа вибухонебезпечних об’єктів

1. В районі населеного пункту ХАТИНКА землетрусом зруйнована гребля водосховища. Обсяг води у водоймищі оцінюється у 70·106 м3 Перепад рівня води у шлюзі становить 50 м.

2. На залізничній станції БЕЛЬЦИ в наслідок коливання землі зійшли з рейок дві цистерни з пропаном. Рідина витікає у навколишнє середовище і випаровуючись утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям.

Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).

Запропонувати пропозиції щодо запобігання ураження та захисту персоналу визначених об’єктів від факторів ураження, які утворили (можуть утворитися) джерела небезпеки.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на __________ поверсі ______________________

(На якому поверсі)                          (Якої кількості поверхів)

_________________________ будинку; в населеному пункті

(Якого типу будинок)

САДИ на ______________ поверсі ____________________________________

(На якому поверсі)                                 (Якої кількості поверхів та якого типу будинок)

будинку; в населеному пункті ДАЧІ на _______________ поверсі __________

                           (На якому поверсі)                           (Якої кількості

________________________ будинку.

  поверхів, якого типу будинок)

Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________0С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________0С, температура ґрунту − ________0С, хмарність − _____________ бали (балів).

Додаток 2.2.4

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Вихідні дані:

  •  причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:
  •  обсяг водосховища − W, м3;
  •  глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;
  •  висота нижнього б’єфу – Ннб, м;
  •  довжина прорану – В, м;
  •  середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;
  •  відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, м.
  •  будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;
  •  населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.2.

Таблиця 6.2.2

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

Варіанти завдання

2,1

2,2

2,3

2,4

2,5

2,6

2,7

W ·106, м3

50

70

100

500

1000

2000

10

Н, м

20

25

30

35

50

40

25

Ннб, м

5

5

5

5

10

10

4

В, м

50

100

150

200

200

300

25

u, м/с

5

5

5

7

7

7

5

R, м

10

7

10

15

20

25

5

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.

1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год.

Значення u=5−7 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u= 1,5−2,5 м/с.

1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1).

1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву у заданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T , год.

де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 6.2.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

 w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого  ступеня наближається до нуля), тоді w= 0, а це означає, що й .

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану    B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані        R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання.

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

tпід= R/3600u = 25·103/3600·5=1,4 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл.6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

.

Значення N знаходять у табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

При H = 50м: N = 350 м3/с·м:

T= 70·106/(3600·350·100)= 0,56 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 6.2.6.2.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

.

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10-6.

Додаток до завдання 2.

Таблиця 6.2.2.1

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

Найменування параметрів

Відстань від дамби до об'єкту (R), км

0

25

50

100

150

200

250

m

0,25

0,2

0,15

0,075

0,05

0,03

0,02

m1

1

1,7

2,6

4

5

6

7

Таблиця 6.2.2.2

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

H, м

5

10

25

50

N, м3 м

10

30

125

350

Таблиця 6.2.2.3

Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів

Об'єкт

Ступінь зруйнування

не висока

середня

висока

h, м

u, м/с

h, м

u, м/с

h, м

u, м/с

Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів

2.5

1,5

4

2,5

6

3

Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)

2

1

3

2

4

2,5

Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом

3

1,5

6

3

7,5

4

Каркасні і панельні будинки

2

1,5

3,5

2

5

2,5

Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом

3

1,5

6

3

8

4

Бетонні і залізобетонні будівлі

4,5

1,5

9

3

12

4

Дерев'яні будинки 

(1–2 поверхи)

1

1

2,5

1,5

3,5

2

Збірні дерев'яні будинки

1

1

2,5

1,5

3

2

Мости металеві

0

0,5

1

2

2

3

Мости залізобетонні

0

0,5

1

2

2

3

Мости дерев'яні

0

0,5

1

1,5

1

2

Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям

1

1

2

1,5

4

3

Шляхопроводи з гравійним покриттям

0,5

0,5

1

1,5

2,5

2

Таблиця 6.2.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд

Частота, %

Руйнування основи

40

Недостатність водоскиду

23

Слабкість конструкції

12

Нерівномірне осідання тіла греблі

10

Високий тиск на дамбу

5

Застосування зброї

3

Оповзання укосів

2

Дефекти матеріалу

2

Неправильна експлуатація

2

Землетрус

1

Таблиця 6.2.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби

Частота аварій, %

Земляна

53

Захисна з місцевих матеріалів

4

Бетонна гравітаційна

23

Арочна залізобетонна

3

Дамби інших типів

17

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

, год; , м; , год; t=m1T , год; .

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

  •  причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;
  •  кількість пропану в ємності  Q, тон;
  •  відстань від ємності до будинку − R, м;
  •  частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4.

Порядок розв’язання завдання:

Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.

  1.  Визначають радіус зони детонації (зони I):

Таблиця 6.2.4

Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R .

Варіанти завдання

4,1

4,2

4,3

4,4

4,5

4,6

4,7

n

1

2

3

5

1

1

1

Q, тон

30

40

50

100

200

300

500

R, м

100

200

300

350

400

450

200

м.

  1.  Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).

  1.  Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)

R3  = 300 (м).

  1.  Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R3 = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м ) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
  2.  Визначають відносну величину х:

х = 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.

Тобто x < 2.

Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа.

Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа).

Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.

  1.  Розраховують ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

 w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S, м2 і заввишки H, м при температурі Т0, К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.5.

Таблиця 6.2.5

Варіанти завдання та значення параметрів Т0 , К; Н, м; S, м3; К1

Варіанти завдання

5,1

5,2

5,3

5,4

5,5

5,6

5,7

Т0 .

293

293

293

293

293

293

293

Н, м

2,5

2,5

3.0

3.0

3.5

3.5

2.5

S, м3

10

12

15

20

25

30

20

К1

2

3

2

3

2

3

2

Порядок виконання завдання.

Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1),                          (5.1)

де Мг – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Qг – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);

P0 – початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);

Z – частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5);

Vв – вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (Vп)      обсягу, м3 .

Ρп – густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп – 1,225 кг/м3 ;

Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що             Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К);

К1 – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К1 = 2 або 3;

Т0 – початкова температура повітря в приміщенні, 0К.

Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1 = 2 і 3.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Виконання завдання:

ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)

  1.  Мг = ρп Vв; Vв = 0,8Vп = 0,8·10·2,5 = 20 (м3);

Мг = Vв· ρп1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).

  1.  За допомогою табл. 5.1 додатку до завдання 5 для пропано-повітряної суміші при Т0 = 293 0К  визначають Qг, яка дорівнює 2,8·106 Дж/кг.
  2.  В розрахунках приймаються значення параметрів: Р0 = 101 кПа;      Z = 0,5 ; ρп= 1,225 кг/м3; Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
  3.  Підставляють значення параметрів у формулу (5.1) і отримують:

ΔРф = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф = 80 кПа при К1 = 3.

5. Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔРф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа . За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.

Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.

Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку –1–1 = 0, в другому –                    1 – 0,9 = 0,1.

Перша допомога ураженим: в першому випадку – недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних пов’язок.


Додаток до завдання 5

Таблиця 6.2.5.1

Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин

Речовина

ρ, кг/м3

Рmax, МПа

Q, МДж/кг

КМВ з повітрям, %

Ρс, кг/м3

, МДж/кг

Yс

D, м/с

WTc

Метан

0,716

0,72

50,0

5,0-16,0

1,232

2,76

1,256

1750

0,527

Пропан

2,01

0,86

46,4

2,1-9,5

1,315

2,80

1,257

1850

0,535

Бутан

2,67

0,86

45,8

1,8-9,1

1,328

2,78

1,270

1840

0,486

Ацетилен

1,18

1,03

48,2

2,5-81

1,278

3,39

1,259

1990

0,651

Оксид вуглецю

1,25

0,73

10,1

12,5-74,0

1,280

2,93

1,256

1840

0,580

Аміак

0,77

0,60

18,6

15,0-28,0

1,180

2,37

1,248

1630

0,512

Водень

0,09

0,74

120,0

4,0-75,0

0,933

3,42

1,248

1770

0,648

Етилен

1,26

0,886

47,2

3,0-32,0

1,285

3,01

1,259

1880

0,576

Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); для розрахунків приймають: Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).

ЗАВДАННЯ 3

Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні).

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010.– 190 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  комплект слайдів з довідковою інформацією;
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

З метою оцінки масштабів можливого забруднення довкілля сильнодіючими отруйними речовинами і ступеня небезпеки негативної події здійснюється виявлення наслідків аварії (зруйнувань) на хімічно-небезпечному об’єкті шляхом хімічної розвідки та (або) прогнозування. Хімічна розвідка виконується підготовленими мобільними підрозділами і вимагає певного часу. Для оперативного отримання інформації про хімічну обстановку остання прогнозується з використанням спеціально розроблених методик. З однією з них студенти знайомляться на практичному занятті. Вона застосовується тільки для небезпечних хімічних речовин, які зберігаються у краплинному стані під тиском і які в момент викиду (виливу) переходять в газоподібний стан та створюють первинну та (або) вторинну хмари зараженого повітря. Методика, що пропонується для розгляду, передбачає проведення розрахунків для планування заходів захисту людей, які знаходяться у шарі повітря висотою до 10 м над поверхнею землі.

В методиці використовуються специфічні терміни і визначення, вони такі.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна сполука (речовина), безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об`єкт (ХНО) – промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або зберігаються постійно чи тимчасово, знищуються) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.

Аварія на хімічно небезпечному об’єкті – це подія техногенного характеру, яка сталася внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів і призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР у довкілля і реально загрожує життю та здоров'ю людей.

Хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари, дрібних крапель (аерозолів) небезпечної хімічної речовини і повітря в обсягах (концентраціях), небезпечних для людей і довкілля.

Первинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі руйнування хімічно небезпечного об’єкту.

Вторинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі випаровування останньої з поверхні, де вона опинилася в наслідок аварії (зруйнування) на хімічно небезпечному об’єкті.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – територія, в межах якої під впливом вітру можуть поширюватися первинна та вторинна хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилися і поширюються первинна і вторинна хмари.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – це частина зони можливого хімічного забруднення, яка визначена шляхом прогнозування.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) – адміністративно-територіальна одиниця, до якої відносяться області, райони, а також будь-які населені пункти областей, що потрапляють у зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) в результаті аварій на хімічно небезпечних об`єктах.

В інтересах запобігання та захисту людей та територій від небезпечних хімічних речовин проводиться довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування наслідків зруйнувань хімічно небезпечних об`єктах.

Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів ліквідації надзвичайної ситуації.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування потрібні такі вихідні дані:

  •  загальна кількість небезпечної хімічної речовини, що знаходиться у сховищах об`єктів (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів). У цьому випадку приймається розлив небезпечної хімічної речовини по поверхні землі біля ємностей “вільно”, тобто висота шару (h) розлитої рідини не перевищує 0,05 м;
  •  кількість небезпечної хімічної речовини в одиничній технологічній ємності. У цьому випадку вважається, що розлив небезпечної хімічної речовини відбувся “у піддон” або “вільно” залежно від умов її зберігання. Розлив “у піддон” приймається, якщо небезпечна хімічна речовина розливається по поверхні, яка обвалована, при цьому висота шару розлитої рідини має бути h = Н – 0,2 м, де Н – висота обвалування;
  •  метеорологічні дані − швидкість вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 1 м – 1 м/с, температура повітря 200С , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрям вітру не враховується, а поширення хмари забрудненого повітря приймається у куті 3600;
  •  середня щільність населення для цієї місцевості;
  •  площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ)               S(ЗМХЗ)= 3,14·Г2 де Г – глибина ЗМХЗ;
  •  площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ)              S(ПЗХЗ)= 0,11·Г2;
  •  ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного обсягу ;
  •  ємності з небезпечною хімічною речовиною в результаті аварії руйнуються повністю;
  •  для аварій на продуктопроводах маса небезпечної хімічної речовини, що може бути викинута у довкілля, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів обсяг небезпечної хімічної речовини приймається 300−500 тонн);
  •  заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин з моменту аварії.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії.

Для аварійного прогнозування використовуються такі вихідні дані:

  •  загальна кількість небезпечної хімічної речовини, що знаходилася в ємності (трубопроводі) на момент аварії;
  •  характер розливу небезпечної хімічної речовини по поверхні, що підстилає (“вільно” або “у піддон”);
  •  висота обвалування (“піддону”);
  •  реальні метеорологічні умови: температура повітря, швидкість і напрям вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 1 м, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія);
  •  середня щільність населення для місцевості, над якою поширюються хмари зараженого повітря;
  •  прогнозування здійснюється на термін до 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений (оновленим).

І. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.

1. Площа зони можливого хімічного забруднення приймається за сектор кругу, площа якого залежить від швидкості та напряму вітру і розраховуються за емпіричною формулою:

Sзмхз = 8,72·10-3·Г2·,                                       (1),

де Sзмхз – площа зони можливого хімічного забруднення, км2 ;

– коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони        (табл. 2.4.1);

Таблиця 2.4.1

Коефіцієнт , як функція швидкості вітру

м/с

< 1

1

2

> 2

360

180

90

45

Примітка: при оперативному плануванні = 3600.

Г – глибина зони можливого хімічного забруднення (табл. 1 – 13 додаток 2.4.2).

2. Площа прогнозованої зони хімічного забруднення визначається за формулою:

Sпрог. = К·Г2·t0,2,

де  Sпрог. – площа прогнозованої зони хімічного забруднення, км2;

К = К123 – коефіцієнти, значення яких знаходять у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5;

t – час, на який визначається глибина прогнозованої зони хімічного забруднення.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення для різних ступенів вертикальної стійкості повітря розраховується так:

  •  для інверсії – Ш = 0,3·Г0,6;
  •  для ізотермії – Ш = 0,3·Г0,75;
  •  для конвекції – Ш = 0,3·Г0,95,

де Ш – ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, км;

Г – глибина зони хімічного забруднення, яка визначається з використанням табл. 1 – 13 (додаток 2.4.2).

Глибини поширення хмари небезпечних хімічних речовин, значення яких не увійшли до табл. 1 – 11 (додаток 2.4.2), визначаються з використанням коефіцієнтів табл. 13 (додаток 2.4.2). Для цього спочатку отримують глибину поширення хмари забрудненого повітря хлором за умов, при яких виникла аварія з небезпечною хімічною речовиною, що досліджується (метеорологічні умови, кількість небезпечної хімічної речовини і т. д.), а потім її множать на коефіцієнт, отриманий з табл. 13 (додаток 2.4.2).

Корегування визначених прогнозуванням параметрів зон хімічного забруднення за умов виникнення аварії здійснюється шляхом множення (ділення) їх значень на відповідний коефіцієнт, знайдений у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5.

Таблиця 2.4.2

Коефіцієнти зменшення глибини поширення хмари небезпечної хімічної речовини при виливі “у піддон” (К1)

Найменування НХР

Висота обвалування, м

1

2

3

хлор

2,1

2,4

2,5

аміак

2,0

2,25

2,35

сірковий ангідрид

2,5

3,0

3,1

сірководень

1,6

-

-

соляна кислота

4,6

7,4

10,0

хлорпікрин

5,3

8,8

11,6

формальдегід

2,1

2,3

2,5

Примітки: 1. Якщо приміщення, де зберігається небезпечна хімічна речовина, герметично зачиняються і обладнані спеціальними уловлювачами, відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.

  1.  Для проміжних значень висот обвалування, існуюче значення висоти обвалування округляється до найближчого.

Таблиця 2.4.3

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря

залежно від швидкості вітру та ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість повітря, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год.

Інверсія

5

10

16

21

Ізотермія

6

12

18

24

29

35

41

47

53

59

Конвекція

7

14

21

28

Таблиця 2.4.4

Коефіцієнти (К2) зменшення глибини поширення хмари забрудненого повітря для кожного кілометру зон міської, сільського забудови та лісів

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Міська забудова

Лісові масиви

Сільське будівництво

Інверсія

3,5

1,8

3

Ізотермія

3

1,7

2,5

Конвекція

3

1,5

2

Таблиця 2.4.5

Коефіцієнт (К3), як функція ступеня вертикальної стійкості повітря

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

0,081

0,133

0,235

У випадках, коли відбулися аварії з ємностями, які містять масу небезпечної хімічної речовини меншу нижчих меж, що указані в таблиці, глибини зон хімічного забруднення розраховуються методом інтерполяції між нижчим значенням та нулем.

Після отримання даних щодо глибини поширення хмари забрудненого повітря з урахуванням усіх коефіцієнтів, вони порівнюються з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години: Г = 4V, де Г – глибина зони забруднення, а V – швидкість переносу повітряних мас (табл. 2.4.3);

Для подальшої роботи вибирається найменше з двох значень, що порівнюються.

ІІ. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об`єкту.

Час підходу хмари небезпечної хімічної речовини до заданого об`єкту залежить від швидкості її перенесення повітряним потоком і визначається за формулою: tп = X/V, де tп – час підходу хмари до об’єкту, год.; X – відстань від джерела забруднення до об`єкту, км; V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2.4.3), км/год.

Таблиця 2.4.6

Можливі втрати людей у зоні хімічного забруднення, %

Забезпеченість засобами захисту

На відкритій місцевості

В будівлях або в

простіших укриттях

Без протигазів

90-100

50

У протигазах

1-2   10-15

до 1   10-15

У простіших засобах захисту

50

30-45

Примітка: структура уражених за ступенем тяжкості розподіляється так:

  •  уражених легкого ступеня – до 25%;
  •  уражених середньої тяжкості – до 40%;
  •  уражених зі смертельними наслідками – до 35%.

Таблиця 2.4.7

Наближена оцінка ступеню вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с

День

Ніч

ясно

напівясно

хмарно

ясно

напівясно

хмарно

0,5

КОНВЕКЦІЯ

ІНВЕРСІЯ

0,6 - 2,0

2,1- 4,0

ІЗОТЕРМІЯ

ІЗОТЕРМІЯ

більше 4,0

Примітка: інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряни маси нібито притуляються до поверхні землі;

ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому переміщення повітряних мас у вертикальній площині здійснюється під впливом турбулентної дифузії;

конвекція – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температурою повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряні маси піднімаються у гору за рахунок Архімедових сил.

Приклад виконання оперативного прогнозування.

На хімічно небезпечному об`єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, розташована ємність із 100 тонами хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту – 18 кв. км, в ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного прогнозування приймаються тільки такі метеорологічні умови – інверсія, швидкість вітру на висоті 1 м – 1 м/с, температура повітря +200С. Напрям вітру не враховується, а поширення хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.

Здійснити довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки.

Порядок прогнозування.

При оперативному прогнозування розрахунки виконуються для  максимального обсягу одиничної ємності. Глибина поширення хмари забрудненого повітря для 100 т хлору становить 82,2 км (табл. 6 додаток 2.4.2).

В зв’язку з тим, що ємність обвалована, у табл. 2.4.2 знаходять коефіцієнт зменшення глибини для висоти обвалування у 2,3 м, який дорівнює 2,4, тоді Г = /2,4 =  км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення буде:

Шпзхз = 0,3·0,6 =  км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, складе: ·5 = 12,5 кв. км.

Доля площі населеного пункту, яка опиняється у прогнозованій зоні хімічного забруднення, становить: 12,5·100/18= 70%.

Кількість людей, що проживають у населеному пункті і опиняються у прогнозованій зоні хімічного забруднення, буде: 12 000·70/100 = 8 400 осіб. Всі вони вважаються ураженими. Розподіл уражених за ступенем тяжкості такий:

  •  уражених легкого ступеня – до 8 400·0,25 = 2 100 осіб;
  •  уражених середньої тяжкості – до 8 400·0,4 = 3 360 осіб;
  •  уражених зі смертельними наслідками – до 8 400·0,35 = 2 940 осіб.

Хмара забрудненого повітря опиниться у населеному пункті (при швидкості вітру 1 м/с –5 км/год.) через 9/5 =  год.

При оперативному прогнозуванні = 3600. Тоді:

Sзмхз=8,72·10-3·2·360= кв. км.

Площа прогнозованої зони хімічного забруднення буде становити:

Sпзхз = 0,081·2·40,2= кв. км.

Примітки:

  •  якщо об`єкт знаходиться у населеному пункті і площа прогнозованої зони хімічного забруднення не виходить за його межі, то усі дані щодо втрати людей визначаються тільки в межах прогнозованої зони хімічного забруднення;
  •  при наявності на території адміністративно-територіальної одиниці більше одного хімічно небезпечного об’єкту, загальна площа зони забруднення оцінюється після нанесення на карту (схему) усіх зон. Якщо вони перекриваються, загальна площа забруднення приймається інтегрованою по ізолініях окремих зон і тільки після цього виконуються подальші розрахунки щодо кількості втрат людей;
  •  після виконання розрахунків здійснюється присвоєння ступеня хімічної небезпеки кожному об`єкту, та адміністративно-територіальній одиниці (табл. 15 додаток 2.4.2).

Приклади виконання аварійного прогнозування.

Приклад 1. На хімічно небезпечному об’єкті, який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 т. Вилив на поверхню „вільний”.

Додаткові дані: за допомогою карти (схеми) місцевості визначають, що на відстані 2 км від джерела небезпеки знаходиться лісовий масив глибиною 3 км; на відстані 6 км – розташований населений пункт, який має ширину  5 і глибину 4 км. В ньому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км.

Метеоумови: температура повітря + 250С, ізотермія, вітер 1 м/с,    напрям – північно-східний.

Виконати аварійне прогнозування хімічної обстановки.

Порядок прогнозування.

З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини поширення забрудненого повітря виконується так:

  •  2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкод;
  •  коефіцієнт зменшення глибини поширення з урахуванням лісового масиву становить 1,7 (табл. 2.4.4);
  •  глибина, на яку зменшується зона хімічного забруднення завдяки впливу 3 км лісу, буде: Г = 3 км·1,7 = 5,1 км;
  •  відстань, на яку зменшується глибина поширення хмари забрудненого повітря завдяки впливу 4 км населеного пункту складе (табл. 2.4.4):

Г = 4 км·3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина поширення хмари забрудненого повітря становитиме: –5,1–12 =  км.

Приклад . Внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті у довкілля викинуто 10 т. хлору. Швидкість вітру – 2 м/с, інверсія. Температура повітря +200С. Напрям вітру 600 (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

Порядок прогнозування.

З урахуванням того, що при швидкості вітру 2 м/с = 900 (табл. 2.4.1), а глибина поширення хмари хлору – 11,3 км (табл. 6 додаток 2.4.2), визначають:

1) площу зони можливого хімічного забруднення:

Sзмхз = 8,72·10-3·11,32 · 90 =  кв. км;

2) площу прогнозованої зони хімічного забруднення:

Sпрог.= 0,081·11,32· 40,2 =  кв. км.

3) термін дії джерела забруднення становить 1,12 години

(табл. 14 додаток 2.4.2).

4) ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:

Шпзхз = 0,3·11,30,6 =  км.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра регіональної економіки

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні).

Виконав: студент факультету ____________________________

______________________________________________________

_______курсу____________________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

1. Панкратов О.М.,Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум . – К.: КНЕУ, 2010–199 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997.–135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

Варіант № _______

Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки

Об’єкт небезпеки

Характеристика об’єкту небезпеки

Значення параметру фактору ураження

Характер діяльності персоналу

Захищеність персоналу від фактору ураження

Пора  року

Метеоумови

Температура повітря, 0С

Швидкість вітру

Наявність опадів

2. Результати виконання прогнозування.

_______________ відбулася аварія на _____________________________

(Дата час)                                                                       (Найменування міста, об'єкту)

О __________________________________________ піддався хімічному

(Час, дата, найменування об'єкту, району)

зараженню із загальною кількістю населення та персоналу __________________________________________ людей (або окремо за категоріями).

За даними виявленої обстановки ________________________________

(Сховища, споруди, будівлі)

____________________________________опинилися в зоні хімічного ураження.

Орієнтовні втрати від хімічного зараження можуть становити:

робітників _________________________________ людей;

особового складу формувань ЦЗ об’єкту _______ людей;

населення _________________________________ людей.

Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації __________________________________________________________________

(Вказати маршрути)

до осередків ураження можна використовувати: ________________ негайно,______________________________________________________ через ____________ годин після аварії.

Місцевість в районі об’єктів господарювання ______________________

__________________________________________________________________

(Вказати: заражена чи незаражена і на протязі якого терміну)

Висновки і пропозиції:

1. На території ___________________найскладніша хімічна обстановка

(Найменування об'єкту, району)

склалася __________________________________________________________.

(Час, дата)

Складна хімічна обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:

__________________________________________________________________

(Яких заходів і час їх проведення)

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

2. Рятувальні роботи на об’єктах: почати через ________ годин в ________зміни і закінчити до ________годин ___________________________

Для проведення робіт залучити наступні формування: ___________________

__________________________________________________________________

3. Тривалість робіт для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити _________________________год.

4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: __________________________________________________________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.

5. Режим захисту встановити такий: для робітників підприємств _____________________ населення ___________________________________.

6. Тривалість робочої зміни в установах _____________________годин.

7. Контроль зараження працівників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати силами підрозділів РХБ захисту формувань ЦЗ. Пост хімічного контролю виставити __________________________________________________________________

(Місце розташування поста хімічного контролю)

8. Санітарну обробку людей проводити: часткову – на робочих місцях негайно з моменту зараження, повну – на пунктах санітарної обробки, які розгорнути в _______________________________________________________

(Місце, час)

за адресою ________________________________________________________.

9. Робітників і населення, що потрапили в зони хімічного зараження, не задіяних у роботах з ліквідації надзвичайної ситуації через _______________

(Години, діб)

евакуювати в незаражені райони ______________________________________

(За маршрутами, вказати спосіб евакуації)

або в захисні споруди _______________________________________________

(Місце розташувння захисних споруд)

10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо допомоги із застосуванням табельних засобів.

11. __________________________________________________________

(Заходи за Вашими рішенням)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Прізвище та ініціали)


Додаток 2.4.1

Додаток 2.4.2

Таблиця 1

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Інверсія

Хлор

Аміак

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

2,65

1,65

1,45

1,30

0

2,85

1,85

1,55

1,40

+20

3,15

2,05

1,65

1,50

1,0

-20

4,25

2,70

2,15

1,90

< 0,5

0

4,65

2,90

2,30

2,05

+20

4,80

3,00

2,40

2,10

3,0

-20

8,35

5,10

3,95

3,35

1,15

0,80

0,65

0,55

0

8,75

5,30

4,15

3,50

1,25

0,85

0,70

0,60

+20

9,20

5,60

4,35

3,70

1,30

0,90

0,75

0,65

5,0

-20

11,6

6,90

5,30

4,50

1,50

1,00

0,85

0,75

0

12,2

7,30

5,60

4,70

1,60

1,10

0,95

0,85

+20

12,8

7,60

5,80

4,90

1,65

1,15

1,00

0,90

10

-20

17,7

10,4

7,90

6,60

2,30

1,50

1,20

1,05

0

18,5

10,9

8,30

6,90

2,45

1,55

1,30

1,15

+20

19,3

11,3

8,60

7,20

2,65

1,75

1,45

1,25

20

-20

27,1

15,7

11,8

9,80

3,80

2,35

1,90

1,60

0

28,3

16,4

12,3

10,2

4,05

2,55

2,05

1,80

+20

29,7

17,2

12,9

10,7

4,30

2,70

2,15

1,90

30

-20

35,0

20,1

15,0

12,4

4,90

3,05

2,40

2,10

0

36,7

21,0

15,7

12,9

5,25

3,25

2,60

2,25

+20

38,5

22,0

16,4

13,5

5,45

3,40

2,70

2,35

50

-20

48,2

27,3

20,3

16,6

6,60

4,05

3,20

1,25

0

50,4

28,6

21,2

17,3

6,85

4,20

3,30

1,35

+20

52,9

30,0

22,1

18,1

7,20

4,40

3,45

2,45

70

-20

59,9

33,7

24,8

20,3

8,10

4,95

3,85

3,25

0

62,6

35,2

25,9

21,1

8,45

5,15

4,00

3,40

+20

65,6

36,8

27,1

22,0

8,90

5,45

4,20

3,60

100

-20

75,0

41,9

30,8

25,0

10,2

6,20

4,75

3,95

0

78,7

43,8

32,1

26,1

10,8

6,50

5,00

4,15

+20

82,2

45,9

33,6

27,2

11,3

6,75

5,20

4,35

300

-20

149

81,6

59,2

47,8

20,1

11,8

9,00

7,40

0

156

85,4

61,9

49,9

21,0

12,4

9,30

7,70

+20

164

89,5

64,8

52,2

21,9

12,9

9,70

8,00

Таблиця 2

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Ізотермія

Хлор

Аміак

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

1,10

0,75

0,60

0,50

<0,5

<0,5

 0

1,20

0,85

0,65

0,55

0,50

<0,5

+20

1,30

0,95

0,70

0,60

0,55

<0,5

+40

1,40

1,05

0,75

0,65

0,60

<0,5

1,0

-20

1,65

1,10

0,95

0,85

0,75

0,60

 0

1,75

1,20

1,00

0,90

0,80

0,65

+20

1,80

1,25

1,10

1,00

0,90

0,70

+40

1,90

1,35

1,20

1,10

1,00

0,75

3,0

-20

3,30

2,10

1,70

1,50

1,30

1,00

                        < 0,5

 0

3,70

2,30

1,90

1,65

1,50

1,15

+20

3,90

2,50

2,00

1,80

1,60

1,20

+40

4,05

2,60

2,05

1,85

1,70

1,25

5,0

-20

4,70

2,95

2,35

2,05

1,90

1,40

                        < 0,5                                                                                                                

 0

5,05

3,15

2,60

2,20

2,00

1,45

+20

5,25

3,25

2,60

2,30

2,05

1,50

+40

5,45

3,40

2,65

2,35

2,15

1,55

10

-20

7,10

4,35

3,40

2,90

2,65

1,95

1,15

0,80

0,65

0,55

0,50

<0,5

 0

7,35

4,50

3,50

3,05

2,75

2,05

1,25

0,85

0,70

0,60

0,55

<0,5

+20

7,80

4,75

3,70

3,20

2,90

2,15

1,30

0,90

0,75

0,65

0,60

<0,5

+40

8,10

4,95

3,85

3,30

3,00

2,20

1,35

0,95

0,85

0,70

0,65

0,50

20

-20

11,0

6,45

5,05

4,25

3,80

2,80

1,45

1,00

0,80

0,70

0,65

0,50

 0

11,6

6,75

5,35

4,50

4,00

2,95

1,55

1,10

0,90

0,75

0,70

0,55

+20

12,1

7,10

5,55

4,70

4,15

3,05

1,60

1,35

0,95

0,80

0,75

0,60

+40

12,6

7,35

5,75

4,90

4,30

3,15

1,65

1,20

1,00

0,85

0,80

0,65

30

-20

14,2

8,35

6,40

5,35

4,70

3,40

1,80

1,25

1,00

0,85

0,80

0,60

 0

14,8

8,75

6,70

5,60

4,90

3,60

1,95

1,30

1,10

0,95

0,85

0,65

+20

15,5

9,15

6,95

5,80

5,10

3,70

2,05

1,40

1,20

1,00

0,90

0,70

+40

16,1

9,45

7,20

6,00

5,25

3,85

2,25

1,50

1,25

1,10

1,00

0,75

50

-20

19,3

11,3

8,80

7,20

6,30

4,45

2,60

1,70

1,35

1,20

1,15

0,85

 0

20,2

11,8

9,15

7,50

6,55

4,65

2,75

1,80

1,45

1,30

1,20

0,90

+20

21,1

12,4

10,0

7,80

6,80

4,80

3,00

1,95

1,60

1,40

1,30

0,95

+40

22,0

12,9

9,90

8,05

7,05

5,00

3,15

2,05

1,65

1,45

1,35

1,00

70

-20

23,6

13,8

10,4

8,60

7,50

5,25

3,55

2,25

1,80

1,55

1,40

1,00

 0

24,7

14,3

10,8

8,90

7,80

5,45

3,70

2,35

1,90

1,65

1,50

1,10

+20

26,0

15,1

11,3

9,30

8,15

5,70

3,85

2,40

1,95

1,70

1,55

1,15

+40

27,0

15,6

11,7

9,65

8,40

5,90

3,95

2,50

2,00

1,75

1,60

1,20

100

-20

29,6

17,1

12,9

10,7

9,30

6,30

4,10

2,60

2,05

1,80

1,65

1,25

 0

30,9

17,9

13,4

11,1

9,65

6,55

4,45

2,80

2,25

1,90

1,80

1,30

+20

32,5

18,7

14,0

11,6

10,1

6,85

4,60

2,90

2,30

2,00

1,85

1,35

+40

33,7

19,4

14,5

12,0

10,4

7,05

4,80

3,00

2,40

2,10

1,90

1,40

300

-20

59,3

33,4

24,6

20,1

17,3

11,2

8,00

4,90

3,80

3,05

2,80

2,10

 0

62,0

34,9

25,7

20,9

18,0

11,7

8,35

5,10

4,00

3,20

3,00

2,15

+20

65,0

36,5

26,8

21,9

18,8

12,2

8,85

5,40

4,20

3,25

2,95

2,20

+40

67,6

37,9

27,8

22,7

19,5

12,6

9,15

5,55

4,30

3,30

3,00

2,25

Таблиця 3

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Конвекція

хлор

аміак

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

< 0,5

0

+20

+40

1,0

-20

0,65

0,50

<0,5

<0,5

0

0,75

0,60

0,50

<0,5

+20

0,80

0,65

0,55

<0,5

+40

0,90

0,70

0,60

0,50

3,0

-20

1,65

1,10

0,90

0,80

0

1,80

1,20

1,00

0,85

+20

1,90

1,25

1,05

0,90

+40

2,00

1,35

1,10

0,95

5,0

-20

2,25

1,45

1,20

1,10

0

2,40

1,55

1,35

1,20

+20

2,65

1,75

1,45

1,25

+40

2,85

1,85

1,55

1,35

10

-20

3,80

2,30

1,80

1,60

< 0,5

0

4,05

2,55

2,05

1,80

+20

4,25

2,70

2,20

1,90

+40

4,40

2,75

2,20

1,95

20

-20

5,80

3,55

2,80

2,40

< 0,5

0

6,05

3,75

2,90

2,50

+20

6,35

3,90

3,10

2,65

+40

6,60

4,05

3,15

2,75

0,60

< 0,5

30

-20

7,30

4,45

3,45

3,00

0,95

0,65

0,50

<0,5

0

7,60

4,65

3,60

3,10

1,05

0,75

0,50

<0,5

+20

8,00

4,85

3,80

3,25

1,10

0,80

0,65

0,55

+40

8,35

5,05

3,90

3,40

1,20

0,90

0,70

0,60

50

-20

10,2

6,10

4,75

3,95

1,40

0,95

0,75

0,70

0

10,7

6,40

4,95

4,15

1,45

1,00

0,80

0,75

+20

11,2

6,70

5,20

4,35

1,50

1,05

0,85

0,80

+40

11,7

7,00

5,35

4,50

1,55

1,10

0,90

0,85

70

-20

12,4

7,40

5,70

4,80

1,60

1,10

0,90

0,80

0

13,0

7,80

5,95

5,00

1,70

1,20

0,95

0,85

+20

13,7

8,15

6,20

5,25

1,80

1,25

1,00

1,90

+40

14,1

8,40

6,40

5,40

1,90

1,30

1,05

0,95

100

-20

15,4

9,10

7,00

5,80

2,10

1,30

1,10

0,95

0

16,1

9,50

7,25

6,05

2,20

1,40

1,20

1,05

+20

16,8

9,90

7,50

6,30

2,30

1,50

1,25

1,10

+40

17,5

10,3

7,80

6,50

2,45

1,60

1,35

1,15

300

-20

30,4

17,6

13,2

11,0

4,20

2,70

2,10

1,90

0

31,9

18,4

13,8

11,4

4,55

2,90

2,30

2,00

+20

33,4

19,3

14,4

11,9

4,75

3,00

2,40

2,00

+40

34,7

20,0

14,9

12,3

4,90

3,10

2,50

2,20

Таблиця 4

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С,

Інверсія

Сірчаний ангідрид

Сірководень

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

1,35

0,95

0,75

0,65

0

1,45

1,00

0,80

0,70

+20

1,55

1,10

0,90

0,80

1,0

-20

1,95

1,25

1,05

0,95

< 0,5

0

2,10

1,40

1,15

1,00

+20

2,30

1,50

1,25

1,10

3,0

-20

3,85

2,40

1,90

1,70

0,95

0,65

0,50

<0,5

0

4,40

2,70

2,20

1,90

1,05

0,75

0,60

<0,5

+20

4,85

3,05

2,40

2,10

1,10

0,80

0,65

0,55

5,0

-20

5,20

3,20

2,50

2,15

1,40

0,95

0,80

0,70

0

5,85

3,60

2,80

2,45

1,50

1,05

0,85

0,75

+20

6,45

3,95

3,10

2,70

1,60

1,10

0,90

0,80

10

-20

7,85

4,75

3,70

3,10

2,25

1,50

1,20

1,10

0

9,25

5,65

4,35

3,70

2,50

1,65

1,30

1,20

+20

9,90

6,00

4,65

3,90

2,60

1,70

1,40

1,25

20

-20

12,2

7,25

5,50

4,60

3,80

2,40

1,95

1,75

0

14,1

8,35

6,35

5,30

3,95

2,50

2,05

1,80

+20

15,2

8,95

6,80

5,70

4,05

2,55

2,10

1,85

30

-20

15,4

9,10

6,80

5,75

4,80

3,00

2,40

2,20

0

18,1

10,6

8,10

6,75

5,00

3,10

2,50

2,30

+20

19,4

11,4

8,60

7,20

5,10

3,20

2,55

2,35

50

-20

21,2

12,4

9,25

7,65

6,35

3,90

3,05

2,65

0

24,7

14,3

10,8

9,00

6,70

4,10

3,20

2,80

+20

26,4

15,3

11,5

9,50

6,95

4,25

3,30

2,90

70

-20

26,2

15,2

11,4

9,40

7,75

4,75

3,70

3,20

0

30,8

17,8

13,3

11,0

8,20

5,00

3,85

3,35

+20

32,9

19,0

14,2

11,7

8,40

5,10

3,95

3,40

100

-20

32,9

18,9

14,0

11,6

9,80

5,95

4,60

3,95

0

38,4

21,9

16,4

13,5

10,3

6,25

4,80

4,10

+20

41,1

23,5

17,5

14,3

10,6

6,40

4,90

4,20

300

-20

66,1

37,0

27,1

21,8

19,0

11,2

8,50

7,10

0

76,9

43,0

31,5

25,2

21,0

11,8

8,90

7,45

+20

82,2

45,9

33,6

26,8

20,7

12,2

9,15

7,65

Таблиця 5

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Ізотермія

Сірчаний ангідрид

Сірководень

швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

0

+20

+40

1,0

-20

0,60

< 0,5

0

0,70

+20

0,75

+40

0,80

3,0

-20

1,60

1,05

0,85

0,75

0,70

0,50

0

1,70

1,15

0,95

0,85

0,75

0,55

+20

1,80

1,25

1,05

0,90

0,80

0,60

+40

1,90

1,30

1,10

1,00

0,85

0,65

5,0

-20

2,10

1,35

1,15

1,00

0,90

0,70

< 0,5

0

2,40

1,50

1,30

1,10

1,05

0,80

+20

2,60

1,65

1,40

1,20

1,10

0,85

+40

2,70

1,75

1,45

1,30

1,20

0,90

10

-20

3,35

2,10

1,70

1,50

1,35

1,00

0,65

< 0,5

0

3,70

2,35

1,90

1,60

1,50

1,10

0,70

+20

4,10

2,55

2,10

1,85

1,60

1,20

0,75

+40

4,30

2,70

2,20

1,95

1,75

1,30

0,80

20

-20

4,80

3,05

2,40

2,10

1,90

1,40

1,35

0,95

0,75

0,65

0,60

< 0,5

0

5,60

3,50

2,70

2,35

2,10

1,60

1,40

1,05

0,80

0,70

0,65

< 0,5

+20

6,15

3,75

2,95

2,55

2,30

1,75

1,55

1,10

0,85

0,75

0,70

0,50

+40

6,40

3,95

3,10

2,70

2,40

1,80

1,65

1,15

0,90

0,80

0,75

0,55

30

-20

6,20

3,80

2,95

2,50

2,30

1,70

1,70

1,15

0,95

0,85

0,75

0,55

0

7,20

4,40

3,45

2,95

2,65

2,00

1,90

1,30

1,05

0,95

0,85

0,60

+20

7,70

4,75

3,65

3,15

2,85

2,15

2,00

1,35

1,10

1,00

0,90

0,65

+40

8,15

4,95

3,85

3,30

3,00

2,25

2,10

1,40

1,15

1,05

0,95

0,70

50

-20

8,60

5,25

4,05

3,40

3,05

2,25

2,35

1,65

1,35

1,20

1,10

0,80

0

10,2

6,00

4,70

3,95

3,55

2,65

2,75

1,80

1,45

1,30

1,20

0,85

+20

10,9

6,30

5,00

4,20

3,75

2,80

2,85

1,85

1,50

1,35

1,25

0,90

+40

11,4

6,65

5,25

4,40

3,95

2,95

2,85

1,85

1,50

1,35

1,25

0,90

70

-20

10,9

6,35

4,85

4,10

3,55

2,70

3,20

2,10

1,70

1,50

1,40

1,05

0

12,4

7,40

5,70

4,75

4,20

3,10

3,40

2,20

1,80

1,60

1,45

1,10

+20

13,3

8,00

6,10

5,10

4,50

3,35

3,50

2,25

1,85

1,65

1,50

1,15

+40

14,0

8,30

6,35

5,35

4,70

3,45

3,60

2,30

1,90

1,70

1,55

1,20

100

-20

13,2

7,80

5,90

4,95

4,30

3,15

4,10

2,60

2,10

1,85

1,70

1,25

0

15,3

9,05

6,90

5,75

5,05

3,70

4,30

2,70

2,15

1,90

1,75

1,30

+20

16,4

9,70

7,35

6,15

5,40

3,95

4,40

2,75

2,20

1,95

1,80

1,35

+40

17,2

10,1

7,65

6,40

5,60

4,10

4,50

2,80

2,25

2,00

1,85

1,40

300

-20

25,9

12,6

11,3

9,30

8,05

5,50

7,65

4,70

3,65

3,05

2,85

2,10

0

30,5

17,6

13,2

10,9

9,45

6,45

8,15

4,95

3,85

3,20

3,00

2,20

+20

32,6

18,8

14,0

11,6

10,1

6,90

8,35

5,05

3,95

3,30

3,05

2,25

+40

34,2

19,7

14,7

12,1

10,5

7,15

8,55

5,20

4,00

3,35

3,10

2,30

Таблиця 6

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Конвекція

Сірчаний ангідрид

Сірководень

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

0

+20

+40

1,0

-20

< 0,5

0

+20

+40

3,0

-20

0,65

< 0,5

0

0,75

+20

0,80

+40

0,85

5,0

-20

1,20

0,85

0,70

0,55

0

1,30

0,95

0,75

0,65

+20

1,40

1,00

0,80

0,70

+40

1,45

1,05

0,85

0,75

10

-20

1,70

1,15

0,95

0,85

0

1,90

1,25

1,05

0,95

+20

2,00

1,35

1,10

0,95

+40

2,10

1,45

1,15

1,00

20

-20

2,60

1,70

1,40

1,25

< 0,5

0

3,00

1,90

1,60

1,40

+20

3,20

2,05

1,70

1,50

+40

3,50

2,25

1,85

1,65

30

-20

3,40

2,00

1,70

1,60

0,70

0,50

<0,5

<0,5

0

3,80

2,30

1,90

1,75

0,80

0,60

0,50

<0,5

+20

4,20

2,65

2,10

1,85

0,85

0,65

0,55

<0,5

+40

4,45

2,80

2,25

1,95

0,90

0,70

0,60

0,55

50

-20

4,65

2,85

2,25

2,00

1,30

0,90

0,75

0,65

0

5,10

3,20

2,50

2,20

1,40

1,00

0,80

0,75

+20

5,70

3,50

2,75

2,40

1,75

1,05

0,85

0,75

+40

6,00

3,65

2,90

2,50

1,50

1,10

0,90

0,80

70

-20

5,50

3,35

2,65

2,25

1,50

1,00

0,80

0,70

0

6,30

3,85

3,00

2,60

1,65

1,10

0,90

0,80

+20

6,85

4,20

3,30

2,80

1,75

1,20

1,00

0,85

+40

7,20

4,40

3,40

2,95

1,85

1,25

1,05

0,90

100

-20

6,80

4,10

3,20

2,75

2,00

1,30

1,10

0,90

0

7,95

4,85

3,75

3,20

2,15

1,40

1,15

1,05

+20

8,50

5,20

4,00

3,40

2,25

1,50

1,20

1,10

+40

9,00

5,45

4,25

3,60

2,35

1,55

1,30

1,15

300

-20

13,5

8,00

6,05

5,05

4,20

2,65

2,15

1,90

0

15,7

9,25

7,05

5,90

4,40

2,75

2,20

1,95

+20

16,9

9,90

7,55

6,30

4,50

2,80

2,25

2,00

+40

17,6

10,4

7,85

6,55

4,60

2,90

2,30

2,05

Таблиця 7

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Інверсія

Сірковуглець

Соляна  кислота

швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

< 0,5

0

+20

1,35

0,95

0,75

0,65

1,0

-20

< 0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

0

1,25

0,95

0,85

0,75

+20

1,95

1,25

1,05

0,95

3,0

-20

1,25

0,95

0,80

0,75

0

2,15

1,60

1,50

1,40

+20

3,90

2,45

1,95

1,70

5,0

-20

<0,5

< 0,5

1,55

1,45

1,05

1,00

0

<0,5

3,05

2,20

1,95

1,85

+20

0,60

5,25

3,20

2,50

2,20

10

-20

<0,5

2,30

1,75

1,60

1,50

0

0,60

4,65

3,20

2,75

2,55

+20

1,30

0,90

0,75

0,65

7,95

4,85

3,75

3,15

20

-20

0,60

<0,5

<0,5

<0,5

3,60

2,60

2,25

2,10

0

1,30

0,95

0,85

0,80

6,80

4,80

4,15

3,75

+20

1,80

1,20

1,00

0,85

12,3

7,30

5,55

4,65

30

-20

1,15

0,85

0,75

0,70

4,65

3,20

2,75

2,55

0

1,55

1,15

1,05

0,95

8,75

6,10

5,25

4,70

+20

2,25

1,50

1,25

1,10

15,6

9,20

7,00

5,80

50

-20

1,40

1,05

0,95

0,90

6,10

4,25

3,70

3,35

0

2,05

1,55

1,40

1,35

12,2

8,20

6,95

6,30

+20

3,25

2,05

1,65

1,45

21,5

12,5

9,35

7,75

70

-20

1,65

1,25

1,15

1,10

7,50

5,35

4,50

4,10

0

2,55

1,90

1,70

1,55

14,8

10,1

8,45

7,55

+20

3,90

2,45

1,95

1,70

26,5

15,4

11,5

9,50

100

-20

2,05

1,55

1,40

1,35

9,50

6,50

5,55

5,10

0

3,25

2,30

2,05

1,90

18,7

12,4

10,4

9,35

+20

4,85

3,00

2,35

2,05

33,3

19,1

14,2

11,7

300

-20

4,10

2,90

2,45

2,30

18,7

12,4

10,4

9,35

0

6,00

4,20

3,65

3,30

37,1

24,2

21,1

17,8

+20

9,40

5,65

4,35

4,60

66,9

37,5

27,5

22,3

Таблиця 8

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Ізотермія

Сірковуглець

Соляна кислота

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

< 0,5

0

+20

+40

1,0

-20

<0,5

<0,5

0

+20

0,60

+40

0,70

0,50

<0,5

3,0

-20

<0,5

<0,5

0

0,70

0,50

+20

1,60

1,05

0,90

0,80

0,70

0,55

+40

1,70

1,10

0,95

0,80

0,75

0,55

5,0

-20

< 0,5

0,80

0,70

0,60

0,55

0,50

<0,5

0

1,30

1,00

0,90

0,85

0,80

0,60

+20

2,15

1,20

1,15

1,00

0,90

0,70

+40

2,25

1,45

1,20

1,05

0,95

0,75

10

-20

< 0,5

1,15

0,90

0,75

0,70

0,65

0,60

0

1,85

1,35

1,30

1,25

1,20

0,90

+20

3,35

2,10

1,70

1,50

1,35

1,00

+40

3,55

2,20

1,80

1,55

1,40

1,05

20

-20

< 0,5

1,50

1,10

1,00

0,95

0,95

0,90

0

2,90

2,10

1,85

1,75

1,70

1,30

+20

5,05

3,10

2,40

2,05

1,90

1,40

+40

0,60

<0,5

5,30

3,25

2,50

2,20

2,00

1,50

30

-20

< 0,5

1,85

1,40

1,30

1,25

1,20

1,10

0

3,70

2,65

2,30

2,10

2,05

1,50

+20

0,80

0,60

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

6,30

3,85

3,00

2,55

2,30

1,75

+40

1,00

0,70

0,55

0,50

<0,5

<0,5

6,65

4,05

3,15

2,70

2,40

1,85

50

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

2,55

1,90

1,70

1,60

1,55

1,40

0

0,65

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

5,00

3,45

2,95

2,75

2,65

2,05

+20

1,35

0,95

0,75

0,70

0,60

0,45

8,75

4,50

4,10

3,40

3,05

2,30

+40

1,45

1,00

0,85

0,75

0,65

0,50

9,35

5,60

4,30

3,60

3,20

2,40

70

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

2,20

2,25

2,00

1,90

1,80

1,65

0

1,00

0,70

0,55

0,50

<0,5

<0,5

5,95

4,20

3,60

3,35

3,20

2,40

+20

1,60

1,05

0,90

0,80

0,70

0,55

10,7

6,40

4,90

4,10

3,60

2,70

+40

1,70

1,15

0,95

0,85

0,75

0,60

11,4

6,80

5,25

4,35

3,75

2,85

100

-20

0,65

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

3,90

2,80

2,40

2,25

2,15

2,05

0

1,35

1,00

0,90

0,85

0,80

0,60

7,45

5,30

4,45

4,05

3,80

2,85

+20

1,95

1,30

1,05

0,90

0,85

0,65

12,4

7,90

6,00

5,00

4,20

3,20

+40

2,10

1,40

1,15

1,05

0,95

0,70

14,1

8,30

6,35

5,25

4,50

3,40

300

-20

1,65

1,25

1,15

1,10

1,05

1,00

7,45

5,30

4,45

4,05

3,80

3,50

0

2,50

1,90

1,70

1,60

1,55

1,05

14,7

10,0

8,40

7,50

7,00

4,95

+20

3,90

2,40

1,95

1,70

1,55

1,15

26,3

15,2

11,5

9,45

8,20

5,60

+40

4,25

2,65

2,10

1,90

1,70

1,25

28,0

16,2

12,2

9,95

8,45

5,90

Таблиця 9

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Конвекція

С і р к о в у г л е ц ь

С о л я н а  к и с л о т а

швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

 0

+20

+40

1,0

-20

 0

+20

+40

3,0

-20

            < 0,5

 0

+20

0,65

<0,5

<0,5

<0,5

+40

0,75

0,50

<0,5

<0,5

5,0

-20

              <0,5

 0

+20

1,20

0,85

0,70

0,60

+40

1,30

0,95

0,80

0,70

10

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

 0

0,95

0,65

0,50

<0,5

+20

1,70

1,15

0,95

0,85

+40

1,80

1,20

1,00

1,90

20

-20

0,55

<0,5

<0,5

<0,5

 0

1,50

1,15

1,05

1,00

+20

2,65

1,70

1,40

1,25

+40

2,85

1,80

1,50

1,35

30

-20

1,00

0,85

0,75

0,65

 0

1,90

1,45

1,30

1,25

+20

3,50

2,20

1,75

1,55

+40

3,65

2,25

1,80

1,60

50

-20

1,40

1,05

0,95

0,90

 0

2,60

2,00

1,75

1,65

+20

4,70

2,90

2,30

2,00

+40

5,00

3,00

2,35

2,05

70

-20

             < 0,5

1,70

1,30

1,10

1,05

 0

3,30

2,35

2,05

1,95

+20

0,65

<0,5

<0,5

<0,5

5,60

3,40

2,65

2,30

+40

0,80

0,55

<0,5

<0,5

5,90

3,60

2,80

2,40

100

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

2,00

1,50

1,40

1,30

 0

0,50

<0,5

<0,5

<0,5

4,00

2,90

2,45

2,25

+20

1,00

0,70

0,55

<0,5

6,90

4,20

3,30

2,80

+40

1,25

0,90

0,70

0,60

7,30

4,45

3,45

2,90

300

-20

1,00

0,85

0,70

0,65

4,00

2,90

2,45

2,25

 0

1,40

1,05

0,95

0,90

7,70

5,45

4,60

4,20

+20

2,00

1,30

1,10

0,95

13,7

8,10

6,20

5,10

+40

2,20

1,50

1,15

1,05

14,5

8,50

6,50

5,40

Таблиця 10

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Інверсія

Хлорпікрин

Формальдегід

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

1,30

0,95

0,87

0,80

2,65

1,70

1,40

1,25

0

2,35

1,75

1,60

1,50

2,90

2,00

1,60

1,40

+20

5,00

3,45

2,95

2,70

3,25

2,10

1,70

1,50

1,0

-20

1,85

1,35

1,20

1,15

4,10

2,75

2,15

1,90

0

3,65

2,60

2,25

2,10

4,65

3,15

2,45

2,15

+20

7,40

5,25

4,45

4,05

4,90

3,25

2,60

2,25

3,0

-20

3,70

2,60

2,25

2,10

7,75

4,70

3,65

3,10

0

6,90

4,90

4,20

3,80

8,85

5,40

4,20

3,55

+20

14,7

9,95

8,35

7,45

9,45

5,75

4,45

3,80

5,0

+40

28,6

18,9

15,7

13,9

9,90

6,00

4,65

3,95

-20

5,00

3,45

2,95

2,75

10,8

6,40

4,90

4,10

0

9,70

6,65

5,60

5,05

12,3

7,35

5,65

4,75

+20

20,2

13,4

11,3

10,1

13,1

7,80

6,00

5,00

10

-20

7,40

5,25

4,45

4,05

16,4

9,60

7,30

6,00

0

14,7

9,95

8,35

7,45

18,7

11,0

8,35

6,95

+20

31,3

20,7

17,0

15,2

19,7

11,6

8,80

7,30

20

-20

11,5

7,60

6,55

5,95

25,1

14,6

10,9

9,00

0

22,5

15,1

12,6

11,3

28,5

16,5

12,4

10,2

+20

48,2

31,5

25,9

22,9

30,4

17,6

13,2

10,8

30

-20

14,7

9,95

8,35

7,45

32,7

18,7

14,0

11,4

0

29,3

19,3

16,0

14,2

37,1

21,3

15,9

13,0

+20

62,6

40,5

32,8

28,5

39,4

22,5

16,8

13,7

50

-20

20,2

13,4

11,3

10,2

44,9

25,4

21,6

17,5

0

40,3

26,4

21,8

19,3

50,9

28,9

24,2

19,6

+20

86,0

54,1

43,9

38,8

54,1

30,7

25,4

20,6

70

-20

24,8

16,7

13,8

12,4

55,8

31,4

23,1

18,7

0

49,8

32,5

26,7

23,6

63,1

35,6

26,2

21,3

+20

105

66,9

54,9

48,8

67,1

37,7

27,8

22,5

100

-20

31,3

20,7

17,0

15,2

69,9

39,1

28,7

23,1

0

62,6

40,5

32,8

28,5

79,2

44,3

32,5

26,3

+20

133

86,0

69,1

60,5

84,2

47,0

34,5

27,8

300

-20

62,6

40,5

32,8

28,5

139

76,1

55,6

44,4

0

123

79,6

65,0

56,6

158

86,3

62,9

50,3

+20

276

175

137

119

168

91,6

66,7

53,3

Таблиця 11

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Ізотермія

Хлорпікрин

Формальдегід

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

< 0,5

1,10

0,80

0,70

0,60

0,55

0,40

0

1,00

0,85

0,75

0,70

0,65

0,60

1,20

0,90

0,80

0,70

0,60

0,45

+20

2,00

1,50

1,35

1,30

1,25

1,20

1,25

0,95

0,85

0,75

0,65

0,50

+40

3,90

2,80

2,40

2,20

2,10

2,05

1,30

1,00

0,90

0,80

0,70

0,55

1,0

-20

0,80

0,70

0,65

0,60

0,55

0,50

1,65

1,10

0,90

0,80

0,70

0,55

0

1,50

1,10

1,00

0,95

0,90

0,85

1,85

1,25

1,00

0,90

0,80

0,60

+20

3,20

2,25

2,00

1,90

1,80

1,65

1,95

1,30

1,10

0,95

0,85

0,65

+40

5,80

4,05

3,50

3,25

3,10

2,85

2,05

1,40

1,15

1,00

0,90

0,70

3,0

-20

1,50

1,10

1,00

0,95

0,90

0,85

3,30

2,10

1,70

1,50

1,35

1,00

0

2,95

2,10

1,85

1,80

1,70

1,55

3,70

2,40

1,95

1,70

1,50

1,15

+20

5,90

4,10

3,55

3,30

3,15

2,90

4,00

2,60

2,10

1,85

1,65

1,20

+40

11,5

7,85

6,55

5,95

5,60

4,95

4,20

2,70

2,20

1,90

1,70

1,25

5,0

-20

2,00

1,50

1,40

1,35

1,30

1,20

4,45

2,80

2,20

1,90

1,75

1,30

0

4,00

2,85

2,45

2,25

2,15

2,05

5,10

3,25

2,55

2,20

2,05

1,50

+20

8,15

5,70

4,80

4,40

4,10

3,80

5,35

3,40

2,70

2,35

2,15

1,60

+40

15,6

10,7

8,85

7,95

7,40

6,40

5,60

3,55

2,80

2,45

2,25

1,65

10

-20

3,20

2,25

2,00

1,90

1,80

1,65

6,55

4,00

3,10

2,65

2,40

1,80

0

5,85

4,10

3,55

3,30

3,15

2,90

7,50

4,60

3,60

3,10

2,75

2,10

+20

12,6

8,45

7,15

6,50

6,00

5,35

8,00

4,90

3,80

3,30

2,95

2,20

+40

24,0

16,2

13,4

12,0

11,1

9,25

8,40

5,15

4,00

3,40

3,10

2,30

20

-20

4,75

3,30

2,80

2,60

2,55

2,40

10,2

6,10

4,70

3,90

3,45

2,60

0

9,20

6,30

5,90

4,80

4,50

4,10

11,7

7,00

5,40

4,55

4,00

3,00

+20

19,3

12,8

10,7

9,70

9,00

7,55

12,4

7,45

5,75

4,80

4,25

3,15

+40

37,5

24,5

20,3

18,1

16,7

13,5

12,9

7,75

6,00

4,95

4,40

3,30

30

-20

5,85

4,10

3,55

3,30

3,15

2,90

13,1

7,75

5,90

4,90

4,25

3,15

0

11,7

4,00

6,70

6,10

5,70

5,05

15,0

8,90

6,80

5,70

4,95

3,65

+20

24,5

16,5

13,7

12,3

11,3

9,45

15,9

9,40

7,15

6,00

5,20

3,85

+40

48,2

31,6

25,9

22,9

21,1

16,7

16,6

9,80

7,45

6,25

5,40

4,00

50

-20

8,10

5,70

4,80

4,40

4,10

3,80

17,9

10,5

8,00

6,55

5,70

4,05

0

15,9

10,9

9,05

8,10

7,55

6,55

20,4

12,0

9,15

7,55

6,60

4,70

+20

34,1

22,5

18,5

16,6

15,3

12,6

21,6

12,7

9,65

7,95

6,95

4,90

+40

67,2

43,4

34,7

30,3

27,7

23,1

22,7

13,4

10,1

8,30

7,25

5,15

70

-20

10,1

6,95

5,80

5,20

4,95

4,40

21,9

12,7

9,60

7,85

6,80

4,80

0

19,8

13,1

11,1

9,95

9,20

7,70

24,9

14,5

11,0

9,00

7,80

5,55

+20

42,0

27,6

22,7

20,2

18,6

14,8

26,6

15,5

11,7

9,55

8,30

5,85

+40

82,9

52,1

42,0

37,1

34,3

28,0

27,8

16,2

12,2

10,0

8,60

6,10

100

-20

12,6

8,45

7,15

6,50

6,00

5,35

27,5

15,9

12,0

9,80

8,45

5,75

0

24,4

16,5

13,7

12,3

11,3

9,40

31,2

18,1

13,7

11,2

9,70

6,60

+20

53,0

34,4

28,1

25,0

22,6

18,2

33,3

19,3

14,5

11,7

10,2

7,00

+40

102

64,9

53,1

47,4

43,2

34,6

34,8

20,1

15,1

12,4

10,6

7,25

300

-20

24,5

16,5

13,7

12,2

11,3

9,45

55,2

31,1

22,9

18,6

15,9

10,3

0

49,4

32,1

26,4

23,4

21,4

17,0

62,5

35,3

26,0

21,2

18,1

11,8

+20

104

66,3

54,3

48,5

44,1

35,3

66,4

37,4

27,5

22,4

19,1

12,5

+40

211

134

107

92,1

84,8

47,6

69,8

39,3

28,8

23,4

20,0

13,0

Таблиця 12

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість

НХР, тонн

Тповітря, 0С

Конвекція

хлорпікрин

формальдегід

швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

0,5

-20

< 0,5

< 0,5

0

+20

1,10

0,90

0,80

0,75

+40

2,00

1,50

1,40

1,35

1,0

-20

< 0,5

0,70

0,50

<0,5

<0,5

0

0,80

0,70

0,65

0,60

0,80

0,55

<0,5

<0,5

+20

1,60

1,20

1,10

1,05

0,85

0,60

<0,5

<0,5

+40

3,20

2,25

2,00

1,90

0,90

0,65

0,50

<0,5

3,0

-20

0,80

0,70

0,65

0,60

1,70

1,10

0,95

0,80

0

1,55

1,15

1,05

1,00

1,80

1,20

1,05

0,90

+20

3,30

2,30

2,00

1,90

1,90

1,30

1,10

0,95

+40

5,95

4,15

3,60

3,30

2,10

1,40

1,15

1,00

5,0

-20

1,10

0,90

0,80

0,75

2,30

1,50

1,25

1,10

0

2,00

1,50

1,40

1,35

2,45

1,70

1,40

1,20

+20

4,45

3,05

2,60

2,40

2,75

1,80

1,50

1,30

+40

8,20

5,70

4,85

4,40

2,95

1,90

1,60

1,40

10

-20

1,65

1,20

1,10

1,05

3,60

2,25

1,80

1,60

0

3,25

2,30

2,05

1,90

4,00

2,55

2,05

1,80

+20

6,55

4,50

3,90

3,55

4,35

2,70

2,20

1,90

+40

12,7

8,50

7,20

6,55

4,50

2,85

2,30

2,00

20

-20

2,50

1,80

1,65

1,55

5,30

3,25

2,55

2,20

0

4,85

3,35

2,85

2,65

6,05

3,75

2,95

2,65

+20

10,2

6,85

5,75

5,20

6,40

3,95

3,10

2,70

+40

19,4

12,9

10,8

9,75

6,80

4,15

3,25

2,80

30

-20

3,30

2,30

2,00

1,90

6,70

4,10

3,20

2,70

0

6,05

4,25

3,65

3,35

7,65

4,70

3,65

3,10

+20

13,1

8,60

7,30

6,65

8,20

5,00

3,90

3,30

+40

24,7

16,6

13,8

12,3

8,60

5,20

4,05

3,45

50

-20

4,45

3,05

2,60

2,40

9,45

5,65

4,35

3,60

0

8,35

5,80

4,95

4,50

10,7

6,45

4,95

4,15

+20

17,9

11,7

9,75

8,85

11,4

6,85

5,25

4,40

+40

34,3

22,5

18,6

16,6

12,0

7,15

5,50

4,60

70

-20

5,35

3,60

3,10

2,90

11,6

6,90

5,30

4,40

0

10,4

7,10

5,95

5,35

13,2

7,85

6,05

5,05

+20

21,9

14,3

12,1

10,8

14,0

8,35

6,40

5,35

+40

42,3

27,8

22,8

20,3

14,6

8,65

6,65

5,55

100

-20

6,55

4,50

3,90

3,55

14,4

8,40

6,40

5,30

0

12,9

8,65

7,35

6,65

16,3

9,60

7,30

6,10

+20

27,5

17,8

14,9

13,3

17,3

10,2

7,70

6,40

+40

53,3

34,6

28,3

25,1

18,2

10,6

8,05

6,65

300

-20

13,1

8,60

7,30

6,65

28,4

16,4

12,3

10,0

0

25,2

16,9

14,0

12,5

32,2

18,6

13,9

11,4

+20

55,2

35,1

28,7

25,4

34,3

19,8

14,8

12,1

+40

105

66,7

54,7

48,7

35,9

20,6

15,4

12,6


Таблиця 13

Перекладні коефіцієнти для різних небезпечних хімічних речовин для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті

пп

Небезпечна хімічна речовина

Коефіцієнт

  1.  

Анілін

0,01

  1.  

Вініл хлористий

0,01

  1.  

Водень фтористий

0,31

  1.  

Водень ціаністий

0,97

  1.  

Дивініл

0,01

  1.  

Диметиламін

0,24

  1.  

Етиленхлорангідрид

0,12

  1.  

Етилмеркаптан

0,22

  1.  

Етилхлорангідрид

0,12

  1.  

Метиламін

0,24

  1.  

Метил хлористий

0,06

  1.  

Нітрил акрилової кислоти

0,79

  1.  

Нітробензол

0,01

  1.  

Окис етилену

0,06

  1.  

Окисли азоту

0,28

  1.  

Олеум

0,08

  1.  

Стирол

0,02

  1.  

Тетраетилсвинець

0,08

  1.  

Фурфурол

0,01

  1.  

Фосген

1,14

Таблиця 14

Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких небезпечних хімічних речовин, годин

з/п

Найменування НХР

V, м/с

Характер розливу

“вільно”

“у піддон”

Н=0,05 м

Н=1 м

Н=3 м

температура повітря, 0С

-20

0

20

40

-20

0

20

40

-20

0

20

40

хлор

1

1,50

1,12

0,90

0,75

0,65

0,40

23,9

18,0

14,3

12,0

10,2

6,0

83,7

62,9

50,1

41,8

35,8

20,9

2

3

4

5

10

аміак

1

1,40

1,05

0,82

0,68

0,58

0,34

21,8

16,4

13,1

10,9

9,31

5,45

76,3

57,4

45,7

38,2

32,6

19,1

2

3

4

5

10

серністий ангідрид

1

3,00

1,50

1,12

0,90

0,75

0,64

0,38

47,8

23,9

18,0

14,3

12,0

10,2

6,0

167,0

83,6

62,8

50,0

41,8

35,7

20,9

2

2,24

36,9

126,0

3

1,80

28,6

100,0

4

1,50

23,9

83,6

5

1,30

20,4

71,4

10

0,75

12,0

41,8

сірководень

1

1,15

0,86

0,70

0,60

0,50

0,30

18,4

13,8

11,0

9,20

7,85

4,60

64,3

48,3

38,5

32,2

27,5

16,1

2

3

4

5

10

сірковуглерод

1

15,0

7,52

3,00

1,43

241

121

48,1

22,9

842

421

169

80,2

2

11,3

5,65

2,26

1,08

181

90,5

36,2

17,3

633

317

127

60,3

3

9,00

4,50

1,80

0,86

144

72,0

28,8

13,7

504

252

101

48,1

4

7,52

3,76

1,50

0,72

121

60,1

24,1

11,5

421

211

84,2

40,1

5

6,42

3,21

1,28

0,61

103

51,4

20,6

9,80

360

180

72,0

34,3

10

3,80

1,90

0,75

0,40

60,2

30,1

12,1

5,75

211

106

24,1

20,1

соляна кислота

1

28,5

9,50

2,85

1,80

457

153

45,7

28,6

1598

533

160

99,8

2

21,5

7,15

2,15

1,35

343

115

34,3

21,5

1201

401

121

75,1

3

17,1

5,70

1,70

1,10

274

91,1

27,4

17,1

957

319

95,7

59,8

4

14,3

4,75

1,45

0,90

228

76,1

22,8

14,3

799

267

79,9

50,0

5

12,2

4,10

1,25

0,80

195

65,0

19,5

12,2

683

228

68,3

42,7

10

7,10

2,40

0,70

0,45

114

38,1

11,4

7,15

400

133

40,0

25,0

хлорпікрин

1

415

138

42,5

14,3

6632

2211

664

229

біля 1 року

7738

2522

801

2

312

104

31,2

10,8

4987

1662

499

172

5828

1746

602

3

249

82,8

24,9

8,60

3972

1324

397

137

4633

1390

480

4

208

69,1

20,8

7,15

3316

1106

332

115

3869

1161

400

5

178

59,1

17,7

6,15

2835

945

284

97,9

3307

992

342

10

104

34,6

10,4

3,60

1658

553

166

57,2

1935

581

200

формальдегід

1

1,20

0,90

0,72

0,60

0,51

0,30

19,2

14,5

11,5

9,60

8,20

4,80

67,2

50,5

40,2

33,6

28,7

16,8

2

3

4

5

10

Таблиця 15

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць

і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)

з/п

Найменування об`єкту, що класифікується

Критерії класифікації

Одиниця виміру

Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки

Ступінь хімічної небезпеки

I

II

III

IV

Хімічно небезпечний об`єкт

Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті

тис. людей

більше 3,0

більше 0,3 до 3,0

більше 0,1  до 0,3

менше 0,1

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця

Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах

%

більше 50

більше 30 до 50

більше 10 до 30

менше 10

Додаток 2.4.3

УВІДНА

про можливість виникнення хімічного зараження у регіоні,

частина якого відображена на схемі

В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні об’єкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.

Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.

Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.

Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).

Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.

Додаток 2.4.4

Порядок нанесення даних на карту

  1.  Для метеорологічних умов: – швидкість вітру 2 м/с, напрям вітру – західний.

  1.  Для метеорологічних умов: швидкість вітру до 1 м/с. Напрям вітру північно-західний.


ЗАДАЧА

Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.

Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?

Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.

Вихідні дані:

  •  причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
  •  сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;
  •  обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;
  •  максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;
  •  коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
  •  частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.3.

Таблиця 6.2.3

Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .

Варіанти завдання

3,1

3,2

3,3

3,4

3,5

3,6

3,7

t ,хв.

10

15

20

25

20

15

10

m, гр.

0,05

0,02

0,03

0,04

0,05

0,04

0,02

V, л/хв.

100

120

130

150

100

100

140

C, мг/л

0,1

0,15

0,2

0,3

0,15

0,25

0,2

Порядок виконання розрахунків:

  1.  визначають час захисної дії протигаза:

,

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

 Vлегенева вентиляція;

 С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = tΘ;

  1.  визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М = V·C·tбпрKба;

  1.  Розраховують токсодозу, що отримала людина за час пересування:

М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;

  1.  порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).

  1.  пропонують заходи першої допомоги ураженому:

проведення часткової дегазації;

  •  терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;
    •  застосування заспокоюючих засобів;
    •  застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;
    •  надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.
  1.  визначають ризик ураження з летальним наслідком:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

 w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Приклад.

Вихідні дані:

  •  причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
  •  сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;
  •  обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом –          100, л/хв.;
  •  максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки –         0,1, мг/л;
  •  термін пересування – 25 хв.;
  •  коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
  •  частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.

Розв’язання завдання:

  1.  визначають час захисної дії протигаза:

хв.

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

 Vлегенева вентиляція;

 С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = tΘ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М = V·C·tбпрKба = 100л/хв.·0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.

  1.  Розраховують практичну токсодозу, що отримала людина за час пересування:

М/·tбпр = Дст =15 мг/5 хв.=3 мг/хв.л;

  1.  порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3):
    •  величина токсодози у три рази перевищує граничну токсодозу, але не досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:
    •  часткову санітарну обробку ураженого;
    •  терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);
    •  може застосовуватися засіб, що заспокоює.

6) визначається ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

 w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Додаток до завдання 3.

Таблиця 6.2.3.1

Величини токсичних доз аміаку та ймовірність

летального наслідку ураження

Токсична доза,

мг/хв. л

Гранична

Ефективна

Така, що виводить із строю

Летальна

1,0

15,0

45,0

100,0

Ймовірність летального наслідку

0

0

0,1

0,5

Токсична доза,

мг/хв. л

Гранична

Ефективна

Така, що виводить із строю

Летальна

0,07

0,6

2,0

6,0

Ймовірність летального наслідку

0

0

0,2

0,5

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:

; tбпр = tΘ; М = V·C·tбпрKба; М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;

ЗАВДАННЯ 4

Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенн)і.

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 199 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  комплект слайдів з довідковою інформацією;
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

До потенційно небезпечних об‘єктів з ядерними компонентами відносять атомні електростанції (АЕС), підприємства ядерного паливного циклу, транспорти з ядерним паливом та опроміненими тепловиділяючими елементами (ТВЕЛами). На АЕС найнебезпечнішими в радіаційному відношенні об’єктами є ядерні реактори.

Ядерні реактори – це пристрої, що призначені для організації керованої ланцюгової реакції ділення ядер атомів урану з метою вироблення електроенергії або тепла.

На Україні розташовані АЕС з двома типами реаторів: РБМК – реакторы большой мощности канальные та ВВЕР – водо-водяні енергетичні реактори.

Ядерні реактори є потужними джерелами штучних радіоактивних ізотопів хімічних елементів. Характерними з них такі: Sr – 89 та Sr – 90; I – 131 та I – 133; Cs – 134 та Cs – 137, а також Pu – 239. Вони небезпечні тим, що мають великий період напіврозпаду, в наслідок чого обумовлюється значна тривалість зараження ними навколишнього середовища.

Руйнування ядерного реактора на АЕС призводить до виникнення двох основних факторів ураження:

радіоактивної хмари, що формується при миттєвому викиді радіоактивних речовин (РР) та наступному їх витіканні у продовж тривалого часу;

тривалого радіоактивного зараження місцевості.

У зв‘язку з цим, доза опромінювання рецептора буде складатися із доз зовнішнього опромінювання від хмари РР та зараженої РР місцевості, а також дози, що формується РР, які потрапили у нутро організму.

Умовно, забруднену радіоактивними речовинами територію та об’єкти, які на ній знаходяться, поділяють на п’ять зон (додаток 2.3.2, табл. 1 додаток 2.3.4): зону радіоактивної небезпеки (позначається буквою «М»), зону помірного радіоактивного забруднення (позначається буквою «А»), зону сильного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Б»), зону небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «В») і зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Г»).

Визначення впливу наслідків аварії (зруйнування) на ядерному реакторі з викидом у навколишнє середовище радіоактивних речовин на життєдіяльність персоналу і населення, вибору та обґрунтування оптимальних режимів їх перебування на зараженій радіоактивними речовинами території, виконання заходів запобігання дії факторів ураження та планування захисту реалізується через виявлення та оцінку радіаційної обстановки.

Виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозу та за даними радіаційної розвідки і заключається у визначенні параметрів зон радіоактивного зараження та нанесенні їх на схему (карту) місцевості.

Радіаційна розвідка проводиться спеціальними дозорами на транспортних засобах або пішим порядком та потребує певного часу. Наприклад, для радіаційної розвідки аеропорту дозору РХБ розвідки на автомобілі потрібно понад 60 хв. Тому при оперативній необхідності виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозування.

Зони зараження наносяться на карти та схеми у вигляді еліпсів для найбільш імовірного напрямку вітру. При нестійкому вітрі вони можуть мати вигляд кола.

Наземна радіаційна обстановка характеризується такими елементами як масштаб, ступінь, характер та початок зараження, ступінь небезпеки для людей зараженої території.

Прогнозування елементів радіаційної обстановки частіше всього здійснюється детермінованим методом з використанням графічно розрахункового способу нанесення зон зараження на карти та схеми.

Після виявлення радіаційної обстановки здійснюється її оцінка. Вона включає:

  •  аналіз впливу радіаційної обстановки на життєдіяльність персоналу та населення;
  •  визначення раціональних способів дії людей в зонах радіоактивного зараження;
  •  пошук раціональних заходів їх захисту від впливу іонізуючого випромінювання.

Розглянемо зміст методики прогнозування наземної радіаційної обстановки на об‘єкті господарювання в межах зон радіоактивного зараження.

Вихідні дані:

1. Інформація про АЕС:

  •  тип ядерного енергетичного реактору (РБМК, ВВЕР);
  •  електрична потужність ядерного енергетичного реактору – W, МВт;
  •  кількість аварійних ядерних енергетичних реакторів – n;
  •  координати ядерного енергетичного реактору чи АЕС – Х АЕС, Y АЕС (початок прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається вздовж напряму вітру);
  •  астрономічний час аварії – Т ав, год.;
  •  частка викинутих з ядерного енергетичного реактору радіоактивних речовин − , %.

2. Метеорологічна ситуація:

  •  швидкість вітру на висоті 10 м − u10, м/с;
  •  напрям вітру на висоті 10 м − 10, град.;
  •  ступінь криву небозводу хмарами – відсутній, середній чи суцільний.

3. Додаткова інформація:

  •  заданий час, на який визначається поверхнева активність, − ТЗ, год..;
  •  координати об‘єкту – X, Y;
  •  час початку опромінювання – tпоч год.;
  •  тривалість опромінювання – Tоп год.;
  •  захищеність людей, яка характеризується коефіцієнтом послаблення рівня радіації захисною спорудою чи об’єктом – Косл.

І. Визначення поверхневої активності (щільності) радіоактивного зараження місцевості на сліді хмари − Аs (Кu/м2).

Порядок виконання завдання:

  1.  відповідно метеорологічній ситуації і заданому часу доби визначається категорія вертикальної стійкості атмосфери (табл. 2 додаток 2.3.4);
  2.  у шарі атмосфери, де поширюється радіоактивна хмара, за допомогою табл. 3 (додаток 2.3.4) оцінюється середня швидкість вітру;
  3.  на карту (схему) спеціальною позначкою наноситься АЕС;
  4.  на карті (схемі) з центру АЕС в напряму вітру чорним кольором наноситься вісь сліду, зони якого прогнозуються;
  5.  по карті (схемі) вздовж вісі сліду визначають відстань (Х) від АЕС до заданого об‘єкту і її зміщення від осі по координаті Y (вектор Y перпендикулярний осі Х );
  6.  за допомогою табл. 5 – 6 (додаток 2.3.4) для відповідного типу ЯЕР і відстані Х визначається потужність дози опромінення на вісі сліду (РX.1) через 1 годину після аварії;
  7.  за допомогою табл. 7 – 9 (додаток 2.3.4) визначається коефіцієнт (Ку), який враховує зміни потужності дози у перпендикулярному перетині сліду (за координатою Y);
  8.  розраховується приведене значення заданого часу – tз (час, що пройшов після аварії) по формулі:

tз=TзTав;

  1.  за допомогою табл. 10 (додаток 2.3.4) визначається час початку формування в районі об’єкту сліду радіоактивної хмари, що пройшов після аварії (t);
  2.  зрівнюється заданий час tз і час початку формування в районі об’єкту сліду радіоактивної хмари t:

якщо tз  t, то заданий час Тз настав до початку формування сліду радіоактивної хмари в районі об’єкту і Аs = 0;

при tз  t, за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) визначається величина коефіцієнту (Кt), який враховує спад потужності дози випромінювання у часі;

  1.  розраховуються значення коефіцієнту (Кw), що враховує електричну потужність АЕС (W) і частку радіоактивних речовин (), викинутих з ядерного енергетичного реактору в результаті аварії:

Kw = 10–4·n·W·;

  1.  за допомогою табл. 13 (додаток 2.3.4) для заданого часу tз визначається значення коефіцієнту (Кзагр);
  2.  розраховується поверхнева активність місцевості (щільність зараження) Аs, Кu/м2:

As= РX.1·Ky·Kt·Kw·Kзагр.

ІІ. Визначення довжини та ширини зон радіоактивного зараження.

Порядок виконання завдання:

  1.  на карті (схемі) спеціальною позначкою показується місце розташування аварійної АЕС і, відповідно із заданим напрямом вітру, чорним кольором проводиться вісь сліду радіоактивної хмари;

2) вздовж осі сліду як на більшій вісі еліпсів будуються зони радіоактивного зараження (див. додаток 2.3.1): зону М – червоним; А – синім; Б – зеленим; В – коричневим, Г − чорним кольорами). Параметри зон (еліпсів) як функції типу ядерного енергетичного реактору, його потужності W, , ступеня вертикальної стійкості атмосфери, швидкості вітру на висоті 10 м, знаходять у табл. 4 (додаток 2.3.4).

ІІІ. Визначення дози опромінення рецептора (рецептор – це об’єкт живої чи неживої природи, що знаходиться в зоні дії іонізуючих випромінювань):

1) дозу опромінювання, що отримує населення чи персонал на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:

,

де Рк, tк та Рп, tп – потужності дози та час, на який вони визначалися, що пройшов після викиду радіоактивних речовин із зруйнованого реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання;

2) за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tп знаходять Кt, який множать на Ру1, отримуючи Рn:

Рп = Ру1 Кt ;

3) за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tк знаходять Кt та множать його на Ру1, отримуючи Рк:

Рк = Ру1. Кt.

4) визначив значення Рп та Рк, розраховується доза опромінювання без урахування захищеності рецептора (тобто дозу, яку отримав би рецептор, якщо опромінювався на відкритій місцевості) за допомогою формули:

.

5) якщо рецептор захищений від дії іонізуючого випромінювання, то здійснюється процедура корегування дози з урахуванням коефіцієнту ослаблення захисної споруди (об’єкту) − Косл, для цього:

Dкорег. = D/Косл.

Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті.

Вихідні дані:

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного енергетичного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;

кількість аварійних ЯЕР – n = 1;

координати ЯЕР – ХАЕС = 0 км, YАЕС = 0 км (початок прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

астрономічний час аварії – Тав = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин – = 50 %.

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м – u10 = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м – 10, град = 0;

стан хмарного криву небозводу – напівпохмуро, тобто 5 балів.

3. Додаткова інформація:

час, на який визначається поверхнева активність − ТЗ = 17.00 год..;

координати об‘єкту – X = 20 км, Y = 2 км;

час початку опромінювання – tпоч = 17.00 год.;

тривалість опромінювання – Tоп = 4 год.;

захищеність людей – Косл = 2.

Порядок прогнозування.

І. Визначення поверхневої активності (Аs) в заданій точці на сліді хмари, Кu/м2:

  1.  відповідно до погодних умов і заданому часу доби за допомогою табл. 2 (додаток 2.3.4) визначається категорія вертикальної стійкості атмосфери: категорія стійкості – D;
  2.  за допомогою табл. 3 (додаток 2.3.4) оцінюється середня швидкість поширення радіоактивної хмари: швидкість поширення – 5 м/с;
  3.  на схему (карту) місцевості спеціальною позначкою наносять АЕС з аварійним ядерним енергетичним реактором і, у відповідності з напрямом вітру, із центру АЕС чорним кольором проводять вісь сліду радіоактивної хмари;
  4.  на схемі (карті) вимірюють відстань (Х) вздовж вісі сліду від АЕС до заданого об‘єкту і її зміщення від осі за координатою Y : Х = 20 км;            Y = 2 км;
  5.  у табл. 5 – 6 (додаток 2.3.4) для заданого типу ядерного енергетичного реактору, = 10% і відстані від нього до об‘єкту (Х) знаходять потужність дози випромінювання на вісі сліду (РX.1) через 1 годину після аварії: Рх1 = 0,189, та множать її на величину − зкор = 50/, тобто на 5: отримуючи 0,945 рад/год.;
  6.  у табл. 7 – 9 (додаток 2.3.4) знаходять значення коефіцієнту (Ку), що враховує зміну потужності дози в поперечному перетині сліду (за координатою Y ): Ку = 0,09;
  7.  розраховують приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – tз): tз=TзTав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;
  8.  за допомогою табл. 10 (додаток 2.3.4) визначають час, що пройшов після аварії, початку формування сліду в районі об’єкту – t: t = 1,0 год.;
  9.  зрівнюють заданий час – tз і час початку формування сліду – t:
  10.  якщо tз  t,, то Аs = 0;
  11.  якщо tз  t, по табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі:                      tз  t = 5 год. > >1 год., тоді Кt = 0,63;
  12.  розраховують коефіцієнт (Кw), що враховує електричну потужність ядерного енергетичного реактору (W) і частку радіоактивних речовин, що викинуті з нього в результаті аварії (): Kw=10 –4·n W· = 10-4 1·1000·50 = 5;
  13.  у табл. 13 (додаток 2.3.4) для заданого часу tз знаходять значення коефіцієнту (Кзагр): Кзагр = 0,13;
  14.  визначають поверхневу активність Аs (щільність забруднення), Кu/м2:

Asx1 · Ky · Kt · Kw · Kзагр = 0,945·0,09·0,63·5·0,13 = 0,035 Кu2.

ІІ. Визначення дози опромінювання людей:

1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:

,

де Рк, tк та Рп, tп – потужності доз та час її виміру, що пройшов після викиду радіоактивних речовин з реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання:

2) у табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tп = 5 год.   (17.00 – 12.00) знаходять Кt , який дорівнює 0,63 та множать його на Ру1, отримуючи Рn: Рп = 0,945·0,09·0,63 = 0,053 рад/год.;

3) у табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення tк = 9          (21.00 – 12.00) знаходять Кt, який дорівнює 0,46 та множать його на Ру1, отримуючи Рк: Рк = 0,945·0,09·0,46 = 0,039 рад/год.

4) розраховують дозу опромінювання, що отримують люди на відкритій місцевості: D = 1,7 (0,039·9 – 0,053·5) = 0,146 рад;

5) здійснюють корегування визначеної у п. 4 дози: в автомобілях люди отримають дозу опромінювання меншу у Косл разів. У нашому випадку Косл = 2. Тоді остаточна доза буде: Dавто = 0,146 / 2 = 0,073 рад.

Висновок: доза опромінювання людей становитиме 0,073 рада.

ІІІ. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.

З нанесенням зон радіоактивного зараження на схему (карту) місцевості та визначення параметрів поля іонізуючого випромінювання на території об’єкту господарювання завершується процес виявлення радіаційної обстановки. В подальшому вона оцінюється шляхом рішення низки завдань, типовими з яких є такі:

1. Визначити, які наслідки перебування людей на зараженій радіоактивними речовинами території слід очікувати, якщо не здійснювати заходи радіаційного захисту?

Приклад постановки завдання.

Через 4 години після зруйнування ядерного реактору рівень радіації на території об’єкту становив 50 рад/год. Визначити величину поглиненої дози опромінювання, яку отримує рецептор (об’єкт опромінювання) у необмежений час.

Порядок проведення розрахунків.

Доза опромінення у необмежений час визначається за допомогою формули:

D ≈ 5Р1;

де D – доза опромінення до повного розпаду радіоактивних речовин, рад;

Р1 = КРt, рівень радіації через годину після аварії, рад/год.; 

Кt – коефіцієнт, значення якого обирається у табл. 11, 12 (додаток 2.3.4) залежно від часу, що пройшов після аварії;

Рt – рівень радіації на заданий час, рад/год.

Отже, оскільки після зруйнування ядерного реактору пройде 4 години, коефіцієнт Кt = 1,43, відповідно рівень радіації Р1 становитиме 1,43·50 = 71,5 (рад/год.).

Тоді поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин, буде:

D ≈ 5·71,5 = 357,5 рад.

Висновок: поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин – 357,5 рад.

2. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певних умов захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.

Приклад постановки завдання. За умовами завдання 1 визначити поглинену дозу опромінювання, яку можуть отримати працівники об’єкту за перші 8 годин, якщо з початку зараження вони протягом 6 годин знаходилися у протирадіаційному укритті, а потім 2 години працювали на відкритій місцевості. Коефіцієнт ослаблення протирадіаційного укриття обумовлюється конструкцією його перекриття. Воно виконано з трьох шарів: шар бетону – 11,4 см; шар цегли – 8,1 см і шар ґрунту – 8,1 см.

Порядок проведення розрахунків.

Поглинена доза опромінювання яку можуть отримати робітники об’єкту розраховується за формулою:

D = DПРУ + DВМ ,

де DПРУ, DВМ  – дози, які отримують люди у протирадіаційному укритті та на відкритій місцевості відповідно.

Приймають: РПРУср, РВМср – середній рівень радіації за час перебування людей в протирадіаційному укритті – tПРУ і на відкритій місцевості – tВМ; КОСЛ – коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання протирадіаційним укриттям.

Рівень радіації на відкритій місцевості через годину після аварії на АЕС становив: Р1 = 1,43·50 = 71,5 рад/год.

Визначають рівні радіації на відкритій місцевості Р4 через 4, Р10 через 10 та Р12 через 12 годин після аварії на АЕС:

Р4 = 50 рад/год – див. завдання 1.

Р10 = Р1·Кt10 = 71,5·0,52= 37,18 рад/год.

Р12 = Р1·Кt12  = 71,5·0,48= 34,32 рад/год.

Розраховують РПРУср  та РВМср :

РПРУср =   = (50+37,18)·0,5 = 43,59 рад/год.;

РВМср = = (37,18+34,32)·0,5 = 35,75 рад/год.

Визначають коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання перекриттям протирадіаційного укриття КОСЛпру, як найтоншого шару матеріалу, що перешкоджає поширенню гамма-квантів у бік людей:

КОСЛ пру = КОСЛ бетону · КОСЛ цегли · КОСЛ ґрунту.

КОСЛ = 2Х/h0,5, тут Х – товщина шару захисного матеріалу; h0,5 – товщина шару половинного ослаблення даним матеріалом гамма-випромінювання. Тоді, використовуючи дані табл. 14 (додаток 2.3.4), отримуємо:

КОСЛ бетону = 4; КОСЛ цегли = 2; КОСЛ ґрунту = 2; КОСЛ пру = 16; КОСЛ вм = 1.

Отримав необхідні дані, визначають поглинену дозу опромінювання працівників об’єкту:

D = DПРУ + DВМ = (РПРУср·6)/16 +ВМср·2)/1 = 43,59·6/16 + 35,75·2/1 = 16,3 + 71,5 = 87,8 рад.

Висновок: поглинена доза опромінення, яку можуть отримати працівники об’єкту становить 87,8 рада. Втрати людей не очікується. Можливі одиничні випадки прояви симптомів первинної реакції організму на опромінювання у легкій формі.

3. Визначити тривалість робіт за певних умов захищеності, якщо відомий рівень радіації в районі об’єкту та максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи.

Приклад постановки завдання. Якої тривалості повинен бути робочий день у працівників, що виконують обов’язки за призначенням в офісі підприємства (Косл = 7) і на відкритій місцевості, якщо роботи почнуться через 4 години після зруйнування ядерного реактору, а середній рівень радіації на цей час становитиме P = 20 рад/год. Максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи у добу Dекв = 7 бер.

Порядок проведення розрахунків.

В зв’язку з тим, що опромінювання працівників класифікується як зовнішнє і здійснюється від джерел, які викинуті із зруйнованого ядерного реактору, тобто бета-частинками та гамма-квантами, то можна вважати, що одиниці виміру максимальної дози опромінювання та дози, яка визначається розрахунками, еквівалентні за номіналами (коефіцієнт якості випромінювання для бета-частинок та гамма-квантів дорівнює одиниці).

Тоді, визначають допустиму тривалість робіт на підприємстві − Тпр, за допомогою формули:

Тпр =  =  = 2,45 год.

Для визначення допустимої тривалості робіт на відкритій місцевості виконують такі розрахунки:

Твм =  =  = 0,35 год.

Висновок: допустима тривалість робіт в офісі підприємства – 2,45 год.,

на відкритій місцевості – 0,35 год.

4. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певним режимом захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.

Приклад постановки завдання. Визначити, яку дозу, а відповідно й ступінь ураження, може отримати людина за добу, у рік, якщо потужність експозиційної дози становить 0,011 мР/год., а режим діяльності на протязі доби такий: відпочинок в домашніх умовах − 9 год., робота в приміщенні адміністративних будинків− 8 год., користування транспортними засобами: автотранспортом – 2 год., електропотягом – 1 год., прогулянка на відкритій місцевості – 4 год.

Примітка: житлові будинки – цегляні п’ятиповерхові, а потужність експозиційної дози − const.

Розв’язання завдання.

Доза, яку отримує людина у добу визначається за допомогою формули: .

Якщо припустити, що потужність дози (Р) на протязі доби залишається постійною, а людина перебуває у цей час на відкритій місцевості, в будинках, на транспорті і в інших умовах, то ступінь її захищеності можна оцінити середньодобовим коефіцієнтом захищеності Кз, який розраховується за формулою:

К3 =24/ (t + t1 / К1 + t22 + ... + tn / Кn ),

де t− час перебування людини на відкритій місцевості, год;

t1, t2, t3, ... tn – час доби, протягом якого людина опромінюється в умовах відмінних від відкритої місцевості, год.;

К1, К2, K3, ... Кn − коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання об’єктів, в яких перебуватиме людина на протязі доби  (табл. 15 додаток 2.3.4).

Тоді, за умов завдання середньодобовий коефіцієнт захищеності буде:

К3 = 24 (2+8 / 6 + 11 / 27 + 2 / 2+ 1 /3) ≈ 4,73;

а отримана людиною за добу доза становитиме:

=  мР.

Нескладно визначити і річну дозу опромінювання, для чого добову дозу треба помножити на число діб у року:

Dрічна=Dдоба·365=0,056·365 = 20,44 мР.

Висновок: отримана людиною за добу доза становитиме 0,056 мР;

річна доза складе 22,44 мР.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра регіональної економіки

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенн)і.

Виконав: студент факультету ____________________________

______________________________________________________

_______курсу____________________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

КНЕУ – 201__


Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 179 с

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

3. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. –К.: КНЕУ, 1997. –135 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

  •  схема місцевості (за вказівками викладача);
  •  креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
  •  калькулятор.

Варіант  № _______

  1.  Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки

Об’єкт небезпеки

Характеристика об’єкту небезпеки

Значення параметру фактору ураження

Характер діяльності персоналу

Захищеність персоналу від фактору ураження

Пора  року

Метеоумови

Температура повітря, 0С

Швидкість вітру

Наявність опадів

2. Результати виконання прогнозування.

_______________ відбулася аварія на ____________________________.

(Дата час)                                                                            (Найменування об'єкту)

О ____________________________________________________ піддався

(Час, дата, найменування об'єкту, району)

радіоактивному зараженню із загальною кількістю населення та персоналу __________________________________________ людей (або окремо за категоріями).

За даними виявленої обстановки _________________________________

(Сховища, споруди, будівлі)

опинилися в зоні, де рівні радіації досягають ________ рад/год.; захисні споруди і пункти управління (об'єкти в районі) – в зоні ______ , де рівні радіації _________ рад/ год.

Орієнтовні втрати від радіоактивного зараження можуть становити: робітників ____________ людей;

особового складу формувань ЦЗ об’єкту _______ людей;

населення ________ людей.

Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації __________________________________________________________________

(Вказати які маршрути)

до осередків ураження можна використовувати: №______ негайно №.____________ через ____________ годин після аварії і т.д.

Висновки і пропозиції:

1. На території ___________________________найскладніша радіаційна

(Найменування об'єкту, району)

обстановка склалася ________________________________________________,

(Вказуються ділянки місцевості, пункти і т.д.)

де рівні радіації на __________________ коливаються від ___________ до ___

(Час, дата)

_______________ рад/ год.

Ця обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:

__________________________________________________________________

(Визначити заходи і час їх проведення)

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Рятувальні роботи

__________________________________________________________________ (Назвати об'єкти в районі)

почати через ________ годин в ________ зміни і закінчити їх до ________годин _____________________________________________________

Для проведення робіт залучити наступні формування: ____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Дозу опромінювання для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити на першу добу ______________ рад.

4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: _______________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.

5. Режим захисту встановити: для робітників ______, населення __________________________________________________________________.

6. Тривалість робочої зміни в установах _______________годин.

7. Контроль опромінювання робітників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати за допомогою дозиметрів, населення – розрахунковим способом.

Результати опромінювання людей за категоріями доповідати до ______ годин по стану на _____ годину. Пост дозиметричного контролю розташувати ______________________________________________________.

(Місце розташування поста дозконтролю)

8. Санітарну обробку людей проводити: часткову – поблизу робочих місць з періодичністю ____ годин з моменту зараження, повну – на пунктах спеціальної обробки, які розгорнути в _________________________________.

(Місце, час)

за адресою: _______________________________________________________.

9. Робітників і населення, що потрапили в зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження через _____________________________

(Години, діб)

евакуювати в незаражені райони ______________________________________ __________________________________________________________________

(За якими маршрутами, вказати спосіб евакуації)

або в захисні споруди _______________________________________________

(Місце знаходження захисних споруд)

10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо допомоги із застосуванням ______________________________________________ засобів.

(Вказати яких засобів)

11. __________________________________________________________

(Пропозиції на власний розсуд)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Підпис, прізвище та ініціали)

Додаток 2.3.1

Додаток 2.3.2

Додаток 2.3.3

УВІДНА

про виникнення (можливість виникнення) радіоактивного зараження у регіоні, частина якого відображена на схемі (додаток 3.3.1)

В результаті землетрусу зруйновано ядерний реактор АЕС, що розташована поблизу населеного пункту АТОМГРАД.

З реактору викинуто у довкілля 30% напрацьованих радіоактивних матеріалів.

Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.

Виявити та оцінити радіаційну обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, ДАЧІ і САДИ (див. схему додаток 2).

Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу визначених об’єктів.

Додаток 2.3.4

Таблиця 1.

Характеристика зон радіоактивного зараження

місцевості при аваріях на АЕС

Найменування зони

Індекс зони

Доза опромінювання за 1-й рік після формування зони, рад

Потужність дози випромінення через 1 год. після аварії, рад/год

на зовнішній межі

на внутрішній межі

в середині зони

на зовнішній межі

на внутрішній межі

Радіаційної небезпеки

М

5

50

16

0,014

0,140

Помірного забруднення

А

50

500

160

0,140

1,4

Сильного забруднення

Б

500

1500

866

1,4

4,2

Небезпечного забруднення

В

1500

5000

2740

4,2

14

Надзвичайно небезпечного забруднення

Г

5000

-

9000

14

-

Таблиця 2.

Категорії стійкості атмосфери

Швидкість вітру на висоті 10м, м/с

Час доби

день

ніч

Наявність хмарності

Відсутня

Середня

Суцільна

Відсутня

Суцільна

V10<2

А

А

А

А

А

2<V10<3

А

А

D

F

F

3<V10<5

D

D

D

D

F

5<V10<6

D

D

D

D

D

V10>6

D

D

D

D

D

А—сильно нестійка (конвекція)

D –- нейтральна (ізотермія)

F— дуже стійка (інверсія)

Таблиця 3.

Середня швидкість вітру (Vср) у шарі від поверхні

землі до висоти переміщення центру радіоактивної хмари, м/с

Категорія стійкості атмосфери

Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с

менше 2

2

3

4

5

більше 6

А

2

2

--

--

--

--

D

--

--

5

5

5

10

F

--

5

10

10

--

--

Таблиця 4.

Розміри зон радіоактивного зараження місцевості

на сліді хмари при аваріях АЕС

Вихід активності %

Індекс зони

Тип реактора

РБМК –1000

ВВЕР—1000

Довжина

км

Ширина

км

Площа

км

Довжина

Км

Ширина

км

Площа

км

Категорії стійкості А, швидкості вітру 2 м/с

3

М

62,6

12,6

595

82,8

16,2

1050

3

А

14,1

2,75

30,4

13,0

2,22

22,7

3

Б

--

--

--

--

--

--

3

В

--

--

--

--

--

--

3

Г

--

--

--

--

--

--

10

М

140

29,9

3290

185

40,2

5850

10

А

28,0

5,97

131

39,4

6,81

211

10

Б

6,88

0,85

4,62

--

--

--

10

В

--

--

--

--

--

--

10

Г

--

--

--

--

--

--

30

М

249

61,8

12100

338

82,9

22000

30

А

62,6

12,1

595

82,8

15,4

1000

30

Б

13,9

2,71

29,6

17,1

2,53

34,0

30

В

6,96

0,87

4,48

--

--

--

30

Г

--

--

--

--

--

--

50

М

324

81,8

20800

438

111

38400

50

А

88,3

18,1

1260

123

24,6

2380

50

Б

18,3

3,64

52,3

20,4

3,73

59,8

50

В

9,21

1,57

11,4

8,87

1,07

7,45

50

Г

--

--

--

--

--

--

Категорії стійкості D, швидкості вітру 5 м/с

3

М

135

5,99

635

53

1,87

78

3

А

26

1,04

21

5,22

0,07

0,31

3

Б

--

--

--

--

--

--

3

В

--

--

--

--

--

--

3

Г

--

--

--

--

--

--

10

М

272

14

3080

110

5,33

440

10

А

60

2,45

115

19

0,58

8,75

10

Б

11

0,32

3,02

--

--

--

10

В

--

--

--

--

--

--

10

Г

--

--

--

--

--

--

30

М

482

28

10700

274

13

2980

30

А

135

5,99

635

53

1,87

78

30

Б

25

1,02

20

5,05

0,07

0,29

30

В

12

0,33

3,14

--

--

--

30

Г

--

--

--

--

--

--

50

М

619

37

18300

369

19

5690

50

А

184

8,71

1260

79

3,22

201

50

Б

36

1,51

42

10

0,27

2,18

50

В

17

0,59

8,38

--

--

--

50

Г

--

--

--

--

--

--

Категорії стійкості F, швидкості вітру 5 м/с

3

М

126

(11/138)

3,63

359

17

(28/46)

0,61

8,24

3

А

--

--

--

--

--

--

3

Б

--

--

--

--

--

--

3

В

--

--

--

--

--

--

3

Г

--

--

--

--

--

--

10

М

241

(8/249)

7,86

1490

76

2,58

154

10

А

52

(16/69)

1,72

71

--

--

--

10

Б

--

--

--

--

--

--

10

В

--

--

--

--

--

--

10

Г

--

--

--

--

--

--

30

М

430

(6/436)

14

4760

172

(10/183)

5,08

686

30

А

126

3,63

359

17

(28/46)

0,61

8,25

30

Б

--

--

--

--

--

--

30

В

--

--

--

--

--

--

30

Г

--

--

--

--

--

--

1

2

3

4

5

6

7

8

50

М

561

(5/567)

18

8280

204

(8/212)

6,91

1110

50

А

168

(10/179)

4,88

644

47

(17/64)

1,52

56

1

2

3

4

5

6

7

8

50

Б

15

(27/43)

0,41

4,95

--

--

--

50

В

--

--

--

--

--

--

50

Г

--

--

--

--

--

--

Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с

3

М

115

3,04

275

--

--

--

3

А

--

--

--

--

--

--

3

Б

--

--

--

--

--

--

3

В

--

--

--

--

--

--

3

Г

--

--

--

--

--

--

10

М

239

6,81

1280

73

2,10

118

10

А

42

1,18

38

--

--

--

10

Б

--

--

--

--

--

--

10

В

--

--

--

--

--

--

10

Г

--

--

--

--

--

--

30

М

441

12

4470

162

4,40

558

30

А

115

3,04

275

--

--

--

30

Б

--

--

--

--

--

--

30

В

--

--

--

--

--

--

30

Г

--

--

--

--

--

--

50

М

579

17

7960

224

6,30

1410

50

А

156

4,24

519

33

0,95

25

50

Б

--

--

--

--

--

--

50

В

--

--

--

--

--

--

50

Г

--

--

--

--

--

--

Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с

3

М

115

3,04

275

--

--

--

3

А

--

--

--

--

--

--

3

Б

--

--

--

--

--

--

1

2

3

4

5

6

7

8

3

В

--

--

--

--

--

--

3

Г

--

--

--

--

--

--

10

М

239

6,81

1280

73

2,10

118

10

А

42

1,18

38

--

--

--

10

Б

--

--

--

--

--

--

10

В

--

--

--

--

--

--

10

Г

--

--

--

--

--

--

30

М

115

3,04

275

--

--

--

30

А

--

--

--

--

--

--

30

Б

--

--

--

--

--

--

30

В

--

--

--

--

--

--

30

Г

--

--

--

--

--

--

50

М

579

17

7960

224

6,30

1410

50

А

156

4,24

519

33

0,95

25

1

2

3

4

5

6

7

8

50

Б

--

--

--

--

--

--

50

В

--

--

--

--

--

--

50

Г

--

--

--

--

--

--

Таблица 5.

Потужність дози випромінювання на осі сліду, рад/год

(Реактор РБМК-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%,

час – 1 год після зупинки реактора)

ідстань від АЕС, км

Категория стійкості атмосфери

А

D

F

Середня швидкість вітру м/с

2

5

10

5

10

5

1,89

4,50

2,67

0,00002

0,00001

10

0,643

2,62

1,60

0,0210

0,0136

20

0,212

1,01

0,640

0,213

0,142

30

0,122

0,546

0,355

0,303

0,212

40

0,0849

0,351

0,236

0,302

0,221

50

0,0632

0,256

0,177

0,245

0,187

60

0,0492

0,196

0,140

0,181

0,144

80

0,0324

0,125

0,0948

0,102

0,0937

100

0,0230

0,0870

0,0691

0,0769

0,0661

150

0,0117

0,0427

0,0375

0,0368

0,0319

200

0,007

0,02448

0,0235

0,0214

0,0207

250

0,005

0,0160

0,160

0,0139

0,0139

300

0,003

0,0110

0,0115

0,0097

0,0099

350

0,0023

0,0078

0,0086

0,0072

0,0075

400

0,0017

0,0055

0,0067

0,0055

0,006

450

0,0013

0,0044

0,0053

0,0044

0,0046

500

0,001

0,0036

0,0043

0,0035

0,0037

600

0,0006

0,0025

0,003

0,0024

0,0026

700

0,0003

0,0018

0,002

0,0018

0,0019

800

0,0002

0,0014

0,0015

0,0014

0,0015

900

0,0018

0,0011

0,0012

0,0011

0,0012

1000

0,0017

0,00085

0,0009

0,00086

0,0009

Таблиця 6.

Потужність дози випромінювання на осі сліду, рад/год

(Реактор ВВЕР-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%,

час – 1 год після зупинки реактора)

Відстань від АЕС, км

Категорія стійкості атмосфери

А

D

F

Середня швидкість вітру м/с

2

5

10

5

10

5

1,24

0,803

0,475

0,004

-

10

0,723

0,466

0,285

0,0036

0,0024

20

0,289

0,189

0,119

0,0372

0,0248

30

0,172

0,127

0,0812

0,0528

0,0370

40

0,121

0,103

0,0667

0,0527

0,0385

50

0,0915

0,0763

0,0506

0,0427

0,0325

60

0,0722

0,0593

0,0403

0,0316

0,0251

70

0,0587

0,0476

0,0331

0,0238

0,0200

80

0,0488

0,0391

0,0277

0,0177

0,0163

90

0,0413

0,0328

0,0237

0,0137

0,0130

100

0,0354

0,0280

0,0206

0,0134

0,0115

150

0,0190

0,0146

0,0116

0,0064

0,0056

200

0,0199

0,0089

0,0075

0,0037

0,0036

250

0,008

0,0059

0,0053

0,0024

0,0024

300

0,0057

0,004

0,004

0,0017

0,0017

350

0,0043

0,0033

0,003

0,0013

0,0013

400

0,003

0,0025

0,0024

0,001

0,001

450

0,0026

0,0018

0,002

0,00076

0,0008

500

0,002

0,0013

0,0016

0,0006

0,0006

600

0,0014

0,0012

0,0014

0,0004

0,0005

700

0,0085

0,00088

0,001

0,0003

0,000334

800

0,006

0,00068

0,0008

0,000233

0,00026

900

0.00055

0.00054

0,0006

0,0002

0,0002

1000

0.00048

0.00043

0.0005

0,00015

0,00016

Таблиця 7.

Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання у бік від осі сліду. Категорія стійкості атмосфери А

Х,

км

Значення координати Y, км

0,5

1

2

4

5

6

10

20

30

40

50

5

0,9

0,6

0,1

7

0,9

0,7

0,3

10

0,95

0,8

0,5

0,06

14

0,97

0,9

0,49

0,06

16

0,98

0,92

0,72

0,28

0,28

18

0,98

0,93

0,77

0,35

0,09

0,01

20

0,98

0,94

0,8

0,42

0,14

0,03

30

1

0,97

0,89

0,64

0,37

0,17

0,06

40

1

0,98

0,93

0,76

0,55

0,34

0,19

50

1

0,98

0,95

0,83

0,66

0,46

0,32

0,01

60

1

1

0,96

0,87

0,74

0,58

0,43

0,03

70

1

1

0,97

0,9

0,79

0,66

0,55

0,07

80

1

1

0,97

0,92

0,83

0,72

0,6

0,12

0,01

100

1

1

0,98

0,94

0,88

0,79

0,7

0,24

0,04

0,04

200

1

1

1

0,98

0,96

0,93

0,89

0,65

0,36

0,17

0,06

300

1

1

1

1

0,98

0,96

0,94

0,8

0,61

0,42

0,25

500

1

1

1

1

1

0,98

0,97

0,91

0,81

0,69

0,56

Таблиця 8.

Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання у бік від вісі сліду. Категорія стійкості атмосфери D

Х,

км

Значення координати Y, км

0,5

1

2

4

5

6

10

20

30

40

50

5

0,2

-

-

7

0,4

0,02

-

10

0,6

0,1

-

-

14

0,75

0,32

0,01

-

16

0,8

0,41

0,02

0,05

-

18

0,83

0,49

0,05

-

-

-

20

0,86

0,55

0,09

-

-

-

30

0,93

0,75

0,31

0,01

-

-

-

40

0,95

0,84

0,5

0,06

0,01

-

-

50

0,97

0,89

0,63

0,15

0,05

0,01

-

-

60

0,97

0,91

0,71

0,26

0,12

0,04

-

-

70

0,98

0,93

0,77

0,36

0,222

0,1

0,07

-

80

0,98

0,95

0,81

0,44

0,28

0,16

-

-

-

100

1

0,96

0,81

0,50

0,43

0,29

0,03

-

-

-

200

1

1

0,96

0,85

0,78

0,7

0,37

0,01

-

-

-

300

1

1

0,98

0,92

0,88

0,84

0,62

0,14

0,01

-

-

500

1

1

1

0,96

0,95

0,93

0,82

0,46

0,17

-

-

Таблиця 9.

Коефіцієнт Ку для визначення потужності дози опромінювання

у бік від вісі сліду. Категорія стійкості атмосфери F

Х,

км

Значення координати Y, км

0,5

1

2

4

5

6

10

20

30

40

50

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

5

0,1

-

-

7

0,1

-

-

10

0,12

-

-

-

14

0,31

0,02

-

-

16

0,4

0,05

-

-

-

18

0,47

0,08

-

-

-

-

20

0,54

0,19

-

-

-

-

30

0,66

0,30

-

-

-

-

-

40

0,74

0,48

0,05

-

-

-

-

50

0,83

0,61

0,14

-

-

-

-

-

60

0,88

0,70

0,24

0,01

-

-

-

-

70

0,91

0,76

0,34

0,03

-

-

-

-

80

0,93

0,81

0,43

0,1

0,03

-

-

-

-

100

0,94

0,86

0,57

0,33

0,18

0,08

-

-

-

-

200

0,96

0,96

0,84

0,52

0,36

0,23

0,01

-

-

-

-

300

1

0,98

0,92

0,72

0,6

0,49

0,13

-

-

-

-

500

1

1

0,96

0,88

0,81

0,75

0,45

0,04

-

-

-

Таблиця 10.

Час початку формування сліду (tф) після аварії АЕС, год.

Відстань до АЕС, км

Категорія стійкості атмосфери

А

D

Г

Середня швидкість вітру, м/с

2

5

10

5

10

5

0,5

0,3

0,1

0,3

0,1

10

1,0

0,5

0,3

0,5

0,3

20

2,0

1,0

0,5

1,0

0,5

30

3,0

1,5

0,8

1,5

0,8

40

4,0

2,0

1,0

2,0

1,3

50

5,0

2,5

1,2

2,5

1,4

60

6,5

3,0

1,5

3,0

1,5

70

7,5

4,0

2,0

4,0

2,0

80

8,0

4,0

2,0

4,0

2,0

90

8,5

4,5

2,2

4,5

2,5

100

9,5

5,0

2,5

5,0

3,0

150

14

7,5

3,5

8,0

4,0

200

19

10

5,0

10

5,0

250

23

12

6,0

13

6,5

300

28

15

7,5

16

8,0

350

32

17

9,0

18

9,0

400

37

19

10

21

11

450

41

22

11

23

12

500

46

24

12

26

13

600

53

29

15

31

16

700

61

34

17

36

18

800

72

38

20

41

20

900

82

43

22

46

23

1000

89

48

24

50

26

Таблиця 11.

Коефіціент Кt  для розрахунку потужності дози випромінювання на різний час після зруйнування АЕС. Реактор типа РБМК

Час

виміру потуж-

ності дози випромін-ювання, год.

Час після аварії, на який перераховується

потужність дози випромінювання

Години

Доби

1

2

3

5

6

12

18

1

2

10

30

Год.

1.00

1,00

0,83

0,75

0,64

0,61

0,48

0,42

0,37

0,28

0,13

0,07

2.00

1,19

1,00

0,89

0,76

0,72

0,57

0,50

0,45

0,34

0,16

0,09

3.00

1,33

1,11

1,00

0,86

0,81

0,64

0,56

0,50

0,38

0,18

0,10

5.00

1,54

1,29

1,16

1,00

0,94

0,75

0,65

0,58

0,44

0,21

0,12

6.00

1,63

1,37

1,23

1,05

1,00

0,79

0,68

0,62

0,47

0,22

0,12

7.00

1,71

1,44

1,29

1,11

1,05

0,83

0,72

0,65

0,49

0,24

0,13

9.00

1,86

1,54

1,40

1,20

1,13

0,90

0,78

0,70

0,53

0,26

0,14

12.0

2,05

1,72

1,54

1,32

1,25

1,00

0,86

0,77

0,59

0,28

0,16

15.0

2,22

1,86

1,67

1,43

1,35

1,08

0,93

0,84

0,64

0,31

0,17

18.0

2,37

1,99

1,78

1,53

1,45

1,15

1,00

0,89

0,68

0,33

0,13

Доби

1.00

2,64

2,21

1,98

1,70

1,61

1,28

1,11

1,00

0,76

0,36

0,20

2.00

3,47

2,91

2,60

2,24

2,11

1,68

1,46

1,31

1,00

0,48

0,27

3.00

4,11

3,45

3,09

2,65

2,51

1,99

1,73

1,55

1,15

0,57

0,32

Таблиця 12.

Коефіціент Кt для розрахунку потужності дози випромінювання на різний час після зруйнування АЕС. Реактор типа ВВЕР

Час

виміру потуж-

ності дози випромін-ювання, год.

Час після аварії, на який перераховується

потужність дози випромінювання

Години

Доби

1

2

3

5

6

12

18

1

2

10

30

Год.

1.00

1,00

0,83

0,73

0,63

0,59

0,48

0,40

0,35

0,26

0,12

0,06

2.00

1,20

1,00

0,88

0,75

0,71

0,56

0,48

0,43

0,32

0,14

0,08

3.00

1,35

1,12

1,00

0,85

0,80

0,63

0,54

0,48

0,36

0,16

0,09

5.00

1,58

1,31

1,17

1,00

0,94

0,74

0,63

0,56

0,42

0,19

0,10

6.00

1,67

1,39

1,24

1,06

1,00

0,78

0,67

0,60

0,45

0,20

0,11

7.00

1,76

1,47

1,30

1,11

1,05

0,82

0,71

0,63

0,47

0,22

0,12

9.00

1,92

1,60

1,42

1,21

1,14

0,90

0,77

0,70

0,51

0,24

0,13

12.0

2,13

1,77

1,58

1,35

1,27

1,00

0,85

0,76

0,57

0,26

0,14

15.0

2,32

1,93

1,71

1,46

1,38

1,08

0,93

0,83

0,62

0,28

0,15

18.0

2,48

2,07

1,84

1,57

1,48

1,16

1,00

0,89

0,66

0,31

0,16

Доби.

1.00

2,78

2,31

2,06

1,76

1,65

1,30

1,11

1,00

0,74

0,34

0,18

2.00

3,72

3,09

2,76

2,35

2,21

1,74

1,49

1,33

1,00

0,46

0,25

3.00

4,45

3,71

3,30

2,81

2,65

2,08

1,79

1,59

1,19

0,55

0,30

Таблиця 13

Коефіцієнт Кзагр для визначення поверхневої активності

(щільності забруднення) на сліді хмари, Ки/м2

Час, який пройшов після вибуху

Часи

Доби

Місяці

1

2

1

15

1

6

12

Кзабр

0,11

0,13

0,14

0,17

0,19

0,27

0,33

Таблиця 14

Товщина шару половинного ослаблення гамма-квантів захисними матеріалами з енергіями, що характерні для джерел реакторного походження

Матеріал

Густина, г/см3

Товщина шару половинного ослаблення, см

Грунт

1,6

8,1

Цегла

1,6

8,1

Бетон

2,3

5,7

Таблиця 15

Коефіцієнти ослаблення випромінювання

укриттями і транспортними засобами

Найменування укриттів і транспортних засобів

Косл

1

Відкрите розташування на місцевості

1

2

Відкриті окопи, траншеї, щілини

3

3

Дезактивовані (або відкриті на зараженій місцевості) траншеї, окопи, щілини

80

4

Перекриті щілини

50

5

Автомобілі та автобуси

2

6

Залізничні платформи

1,5

7

Криті вагони

2

8

Пасажирські вагони

3

9

Виробничі одноповерхові будівлі (цехи)

7

10

Виробничі адміністративні будівлі

6

11

Одноповерхові кам'яні житлові будинки

10

12

Двоповерхові кам'яні житлові будинки

15

13

Підвали у двоповерхових кам'яних житлових будинках

100

14

Підвали під одноповерховими будинками

40

15

Триповерхові кам'яні житлові будинки

20

16

Підвали у триповерхових кам'яних житлових будинках

400

17

П'ятиповерхові кам'яні житлові будинки

27

18

Підвали у п'ятиповерхових кам'яних житлових будинках

400

Житлові дерев'яні будинки

19

Одноповерхові

2

20

Підвали у одноповерхових дерев'яних будинках

7

21

Двоповерхові

8

22

Підвали у двоповерхових дерев'яних будинках

12


ІІІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Безпека життєдіяльності

3.1. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п

Види самостійної роботи

Форми контролю
та звітності

Параметри оцінки

Максимальна кількість балів

І. Обов’язкові завдання

Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях

1.1

Підготовка до семінарських та практичних занять

Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань

6 занять – в діапазоні

6—4,8—3,6—0 балів

за кожне та 1-не заняття  в діапазоні

2—3,2—2,4—0 балів

38

1.2

Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль

Правильність та повнота відповідей

2 заняття – в діапазоні

5,0–4,0–3,0–0 балів

та 1 заняття в діапазоні 6-4,8-3,6-0 балів

16

1.3

Виконання  та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих  завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій

1 заняття – в діапазоні

16–12,8–9,6–0

балів

16

Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань

70

Виконання модульних контрольних робіт

1.4

Модульний контроль

Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи

20-16-12-0

балів

20

Разом балів за виконання модульних завдань

20

ІІ. Вибіркові завдання

Виконання завдань для самостійного опрацювання

2.1

Аналітичний огляд наукових публікацій  по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5-4-3-0

балів

5

2.2

Написання та захист рефератів

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5-4-3-0

балів

5

2.3

Виконання розрахункових,  аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

10-8-6-0

балів

10

2.4

Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах

Обговорення результатів проведеної роботи

Тези, наукова стаття, доповідь на конференції

10-8-6-0

балів

10

Всього балів за вибіркові види СРС

10

ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля

100

3.2. ВЕЧІРНЯ ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п

Види самостійної роботи

Форми контролю
та звітності

Параметри оцінки

Максимальна кількість балів

І. Обов’язкові завдання

Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях

1.1

Підготовка до семінарських та практичних занять

Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань

6 занять – в діапазоні

6—4,8—3,6—0 балів

за кожне та 1-не заняття  в діапазоні

2—3,2—2,4—0 балів

38

1.2

Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль

Правильність та повнота відповідей

2 заняття – в діапазоні

5,0–4,0–3,0–0 балів

та 1 заняття в діапазоні 6-4,8-3,6-0 балів

16

1.3

Виконання  та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих  завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій

1 заняття – в діапазоні

16–12,8–9,6–0

балів

16

Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань

70

Виконання модульних контрольних робіт

1.4

Модульний контроль

Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи

20-16-12-0

балів

20

Разом балів за виконання модульних завдань

20

ІІ. Вибіркові завдання

Виконання завдань для самостійного опрацювання

2.1

Аналітичний огляд наукових публікацій  по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5-4-3-0

балів

5

2.2

Написання та захист рефератів

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

5-4-3-0

балів

5

2.3

Виконання розрахункових,  аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

10-8-6-0

балів

10

2.4

Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах

Обговорення результатів проведеної роботи

Тези, наукова стаття, доповідь на конференції

10-8-6-0

балів

10

Всього балів за вибіркові види СРС

10

ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля

100

3.3. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п

Види самостійної роботи

Форми контролю
та звітності

Параметри оцінки

Максимальна кількість балів

І. Обов’язкові завдання

1.1

Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Оцінювання якості підготовлених матеріалів, їхньої презентації (захисту).

В діапазоні

7,5–6–4,5–0

балів,

7,5

Разом балів за виконання завдань 1.1

7,5

Виконання модульних контрольних робіт

1.2

Модульний контроль

Перевірка результатів виконання модульної (контрольної) роботи

В діапазоні

10–8–6–0

балів

10

Разом балів за виконання модульних завдань

10

ІІ. Вибіркові завдання  

Виконання завдань для самостійного опрацювання

2.1

Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

В діапазоні

2,5–2,0–1,5–0 балів

2,5

2.2

Написання та захист рефератів

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

В діапазоні

2,5–2,0–1,5–0 балів

2,5

2.3

Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення

Оцінювання якості підготовлених матеріалів

В діапазоні

2,5–2,0–1,5–0 балів

2,5

2.4

Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах

Обговорення результатів проведеної роботи

Тези, наукова стаття, доповідь на конференції

В діапазоні

2,5–2,0–1,5–0 балів

2,5

Всього балів за вибіркові види СРС

2,5

ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля

20


3.4. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань і не може перевищувати 100 балів.

В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:

Оцінка
за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка
за національною шкалою

Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)

Оцінка
за системою ECTS

90—100

відмінно

зараховано

А

80—89

добре

зараховано

В

70—79

С

66—69

задовільно

зараховано

D

60—65

E

21—59

незадовільно —
з можливістю повторного складання іспиту

не зараховано —
з можливістю повторного складання заліку

FX

0—20

незадовільно —
з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано—
з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

ІV. Рекомендована література:

Основна література

  1.  Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
  2.  Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.
  3.  Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.
  4.  Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
  5.  Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.
  6.  Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
  7.  Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Додаткова література

  1.  Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230с.
  2.  Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ, 1998. –44с.
  3.  Каммерер Ю.Ю., Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб. пособие.- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с.
  4.  Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1991. – 223с.
  5.  Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності. Львів.: “Новий світ”,2000,-320с.
  6.  
  7.  Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.
  8.  Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994.
  9.  Постановка КМУ № 1099 від 15 липня 1998. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.
  10.  Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
  11.  Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.
  12.  В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної індивідуальної роботи з курсу Безпека життєдіяльності. К., КНЕУ, 2000.
  13.  Методика виявлення хімічної обстановки, що виникає в наслідок руйнування хімічно небезпечного об’єкту.


Пропан – 120т

0,56

uфр

Гребень хвилі

Хвіст хвилі

Ннб

200-500h

Hнв

h

uгр

ІІ - зона

ІІІ - зона

Приріччя

Дачі

Атомград

Сади

Ольшанка

Хутори

Яблунька

Хліби

Гусенці

Рибне

Масштаб: 1: 100 000

Хатинкаа

Поповка

Бельци

РБМК - 1000

Хлор – 40 т

Аміак – 200т

Хлор – 50 т

Пропан – 120т

Хлор – 50 т

Аміак – 200т

Хлор – 40 т

РБМК - 1000

Бельци

Поповка

Хатинкаа

Масштаб: 1: 100 000

Рибне

Гусенці

Хліби

Яблунька

Хутори

Ольшанка

Сади

Атомград

Дачі

Приріччя

ІІІ - зона

ІІ - зона

11,6

00

tп = 200C

tг = 220С

конвекція

12.00.  1.09

5

11,6

0,56

Атомград

Хатинкаа

Хутори

Ольшанка

Бельци

Виселки

ІІ - зона

ІІІ - зона

Приріччя

Дачі

Сади

Яблунька

Хліби

Гусенці

Рибне

Масштаб: 1: 100 000

Поповка

РБМК - 1000

Хлор – 40 т

Аміак – 200т

Хлор – 50 т

Пропан – 120т

Північ

Схід

Південь

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Північ

Схід

Південь

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Пропан – 120т

Хлор – 50 т

Аміак – 200т

Хлор – 40 т

РБМК - 1000

Бельци

Поповка

Хатинкаа

Масштаб: 1: 100 000

Рибне

Гусенці

Хліби

Яблунька

Хутори

Ольшанка

Сади

Атомград

Дачі

Приріччя

ІІ - зона

ІІ - зона

11,6

0,56

00

tп = 200C

tг = 220С

конвекція

12.00.  1.09

5




1. транспортных происшествий практически везде покрываются за счет страхования ответственности владельцев а
2. Развитие оценочной деятельности учителя и учащихся как педагогическая проблема
3. ВВЕДЕНИЕ4
4. Контрольная работа- Международные валютно-кредитные и финансовые отношения
5. Лабораторная работа 5 Использование функций.
6. Инвестиции в Беларуси
7. тематические категории в классификации животного мира
8. Тема- Проблемы взаимодействия общества и природы Проблема 1
9. Сущность и значение фискальной политики государства
10. Курсовая работа- Приостановление, возобновление и окончание предварительного следствия