Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Мета виховного заходу: на основі візуальних матеріалів дати можливість студентам краще зрозуміти та усвідомити характер та всі жахіття Голодомору 1932-1933 років та необхідність соціальної пам’яті тих подій та вшанування їх жертв.
Форма проведення: колективний перегляд документальних фільмів.
Методи проведення: перегляд візуальних матеріалів, колективна бесіда-обговорення
Засоби проведення: ноутбук, мультимедійний проектор, екран, матеріали зі статистичними даними.
Використані джерела:
Документальний фільм Великий Голодомор. Пам’ять нації.
Документальний фільм Живі – Очевидці Голодомору 1932-1933 рр.
Хід проведення виховного заходу
1.Організаційний момент.
Підготовка студентської групи до виховного заходу. Підготовка необхідного обладнання. Оголошується тема і мета заходу. Викладач повідомляє, що в рамках сьогоднішнього заходу буде здійснено перегляд двох коротких документальних фільмів про Голодомор 1932-1933 рр. з подальших їх колективним обговоренням.
2. Підготовка перед переглядом фільмів
Викладач наголошує, що минуле українського народу було болюче й трагічне. Особливого трагізму воно набуло в тридцятих роках двадцятого століття внаслідок масових репресій сталінського режиму. Це був час справжнього геноциду нашого народу, коли мільйони людей були винищенні голодом та репресіями. Нашим обов’язком є пам’ятати про ті жахливі події. За підрахунками дослідників в ті часи загинула бризни 3,5 млн. людей. Вщент вимерло декілька сотень сіл. Близько 6 млн. осіб так і не народилося, зважаючи на демографічні підрахунки тих часів. Окрім фізичного знищення, також і моральний дух більшості населення був зламаний. Всі ті події стали страшною сторінкою в історії нашого народу, проте ми повинні знати і пам’ятати відомості про ті події, саме тому ми зараз переглянемо два документальні фільми, які нам в цьому допоможуть.
Спершу студенти переглядають документальний фільм Великий Голодомор. Пам’ять нації. В даному фільмі розповідається про причини виникнення голоду на українських землях в 32-33 рр. Йде мова, що це був наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучно. Основною причиною голоду стала держрозверстка, яку повторно запровадили в січні 1928, офіційно її називали хлібозаготівельним планом. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичними та моральними знущаннями над селянами, яким поступово стало бракувати все більше хліба. Селяни чинили опір, почали ховати хліб на «чорний день». Уряд вишукував нові форми і методи заготівель сільськогосподарської продукції, щоб забезпечити шалені темпи «соціалістичної індустріалізації». Вихід було знайдено. Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, що саме масова колективізація сприятиме подоланню зернової проблеми. Мета масової колективізації це створення декількох десятків тисяч колгоспів замість 5 мільйонів розпорошених селянських господарств, що сприяло б швидкому виконанню хлібозаготівель. Колективізація призвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. У1930 році валовий збір зерна в Україні становив 23 мільйони тон, в 1931 році- 18, в 1932 році- 13. Цього ще цілком вистачало, щоб прогодувати населення республіки, однак союзний уряд продовжував встановлювати для Україні непомірні хлібозаготівельні плани. У 1931 році республіканське керівництво звернулося до москви з проханням знизити планові цифри. Сталін погодився на незначне зменшення плану, але це не могло врятувати сетуацію. Як наслідок, вже наприкінці 1931 в Україні почався голод. У березні 1933 р. ним було охоплено 103 з 400 районів. Однак навіть за цих умов значна кількість зерна йшла на експорт. Центральна влада спромоглася виділити Україні лише 3 млн. пудів хліба. Яка його частина потрапила голодуючим, і сьогодні залишається невідомим. Відоме інше: втрати України становили 5-7 млн. люду. Цей голодомор був безсумнівно штучним і класифікується як радянсько-більшовицький геноцид проти українського народу.
Далі студенти переглядають наступний документальний фільм Живі – Очевидці Голодомору 1932-1933 рр. В цьому фільмі зібрано свідчення очевидців, які пережили ті страшні події та відчули на собі всі жахіття Голодомору.
4. Обговорення фільмів.
Після перегляду даних фільмів викладач заслуховує враження студентів від даних кінострічок. Цікавиться, що їх найбільше вразило. Чи переконали вони вас у тому, що голод 32-33 рр. був створений штучно, а отже є голодомором, вчиненим цілеспрямовано проти нашого народу? Чи правомірно вважати Голодомор 32-33 рр. актом геноциду проти українського народу? Чи повинні ми пам’ятати ці події та шанувати жертв тих страшних подій?
5. Підсумок заняття.
Викладач робить загальні висновки щодо відповідей, які дали студенти. Робить підсумок їхніх думок. Висловлює сподівання що даний виховний захід не пройшов даремно. Побачене студентами в даних стрічках залишиться на довго в їхній пам’яті та вони ніколи не забуватимуть пам’ятати та шанувати жертв Голодомору 1932-1933 років