Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЕКЦІЯ 3.
Тема 3. Інститут пайовиків: місце і роль в системі споживчої кооперації.
План.
Питання 1. Пайовики - соціальна основа споживчого кооперативу.
Пайовик – громадянин (або юридична особа), що вніс вступний та пайовий внески і був прийнятий у члени споживчого кооперативу.
Пайовики – єдині господарі кооперативу. У їх компетенції всі питання його господарської та соціальної діяльності.
Згадаймо, як здійснюється прийом громадян у члени споживчого товариства?
Вступаючий стає членом споживчого товариства після прийняття рішення про його прийом.
Згідно із Законом України „Про кооперацію” (2003р.,стаття 3), «…кооперативи призначені для задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів...на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та контролю.”
Оформивши у встановленому порядку своє членство у кооперативі, громадянин набуває таких основних прав:
Набуваючи прав, член споживчого кооперативу бере на себе такі відповідні моральні і матеріальні обов’язки:
Для того, щоб стимулювати пайовиків до активної економічної участі в діяльності споживчих товариств, спілки їм забезпечують:
|
Прямі грошові доходи |
дивіденд на пайовий внесок, процент на грошовий вклад, бонус (процент), що нараховується пропорційно до сумарної вартості купленого товару, оплата за здану продукцію, зарплата і преміальні виплати. |
|
Непрямі доходи |
безкоштовний транспорт для вивезення зданої продукції, безкоштовні послуги з доставки товарів, знижки на послуги, сезонний розпродаж зі скидками; надання товарів у кредит (без %), реалізація товарів та послуг за собівартістю (у віддалених селах). |
Отримавши статус члена споживчого кооперативу, кожен пайовик бере на себе такі функції:
Питання 2. Формування капіталу кооперативу. Інвестування та управління. Специфіка становища пайовиків – працівників кооперативу.
Капітал кооперативу формують його члени, які вносять свою частку – пай. Як власники паю, вони мають право на дивіденди та на повернення паю в разі виходу з кооперативу.
Члени кооперативу своїми внесками формують кооперативний капітал та демократично управляють ним. Принаймні частина цього капіталу с спільною власністю кооперативу. Як правило, члени кооперативу отримують обмежену компенсацію на свої внески до кооперативного капіталу. Члени кооперативу спрямовують прибуток, отриманий кооперативом за результатами господарського року на наступні цілі: розвиток матеріально-технічної бази і створення резервів, частина яких обов'язково має бути неподільною; дивіденди та інші виплати членам кооперативу пропорційно їх участі в його діяльності; підтримка інших сфер діяльності кооперативу, схвалених його членами.
Зазначений принцип свідчить, що основною метою діяльності кооперативу є не отримання прибутків, а якнайкраще задоволення потреб своїх членів. Ця мета досягається безпосередньою активною участю та. демократичним контролем членів кооперативу за його ді яльністю.
Таким чином, є всі підстави стверджувати, що існування кооперативів залежить насамперед від пайових внесків та участі членів кооперативу в його діяльності. З іншого боку кооперативи у свою чергу безпосередньо зацікавлені у створенні необхідних умов для задоволення потреб своїх членів.
Будучи власником майна та коштів кооперативу, пайовики самі вирішують питання про розподіл чистого доходу. Більша його частина ділиться пропорційно до внеску пайовиків, це забезпечує кооперативу статус неприбуткової організації і стимулюють активність членів, працівників свого підприємства сумлінно працювати. При розподілі чистого доходу кооперативної організації 51% - направляється на виробничий розвиток, 49% - на соціальний розвиток, в тому числі до 20% нараховується на дивіденди пайовикам.
Частина чистого доходу кооперативу, як правило, не менше 2%, спрямовується на задоволення культурних потреб членів кооперативу та на кооперативну пропаганду. З цього ж доходу фінансуються й усі благодійні акції, у яких бере участь кооператив.
Споживчі товариства та спілки зацікавлені в активній економічній участі пайовиків у їхній господарській діяльності. Активна економічна участь членів забезпечує ефективну роботу кооперативних підприємств і їх доходність.
Зацікавленість пайовиків підтверджується тим, що як раз цим вони можуть найбільш повно задовольнити свої потреби в товарах та соціально - побутових і культурно – освітніх послугах.
Таким чином, економічна участь пайовиків та економічна діяльність споживчих кооперативів має здійснюватися із врахуванням взаємних інтересів.
Механізм економічної взаємодії між пайовиками та споживчим товариством, спілкою.
Взаємовідносини , що забезпечують баланс економічних інтересів пайовиків і кооперативу регулюються чинним законодавством, статутом кооперативу та рішеннями його органів самоврядування.
В сучасних умовах одних прибутків від фінансово – господарської діяльності кооперативних організацій дуже мало. Великий відсоток прибутків сплачується у вигляді різних податків.
Тому треба спільними зусиллями шукати кошти і інвесторів. А для цього потрібно розширити коло пайовиків, збільшити пайовий внесок, залучити до споживчої кооперації людей впливових, авторитетних, спроможних допомогти, посприяти добрим словом і діловою підтримкою.
Зараз на порядку денному у кожній кооперативній організації стає проблема роботи з пайовиками.
Питання3. Добровільне і відкрите членство у кооперативі. Гарантії дотримання прав членів кооперативу.
Аналізуючи кооперативні принципи, на яких базується діяльність кожної кооперативної організації, перший принцип – „Добровільне і відкрите членство” вказує, що кооперативи є добровільними організаціями. Люди мають можливість вивчити і зрозуміти цінності кооперативів, а потім вільно прийняти рішення щодо участі у них. Крім цього, даний принцип підтверджує, що кооперативи є відкритими для всіх, хто потребує їх послуг і бажає прийняти обов’язки членства без статевої, соціальної, расової, політичної і релігійної дискримінації.
Отже, не можна формувати кооперативну організацію за соціальною, расовою чи політичною ознакою. Відповідно до цього принципу проблематичним стає членство в кооперативах юридичних осіб. Між тим в кооперації України практикується колективне членство і воно законодавчо закріплене. Ця практика зародилася ще в 70-х роках минулого століття, коли окремі колгоспи, радгоспи та деякі сільськогосподарські організації входили до складу споживчої кооперації.
Кооператори відчувають свою єдність та розуміють необхідність діяти, виходячи з кооперативних цінностей та ідеалів, тобто є носіями спеціальної кооперативної свідомості.
Важливим кроком у вирішенні завдання захисту соціально – економічних інтересів членів споживчого товариства та забезпечення соціальних гарантій працівників стало прийняття Верховною Радою Закону України «Про кооперацію», яким споживчім товариствам надано право реалізовувати товари та послуги за цінами і тарифами, окремо для членів споживчих товариств та інших фізичних і юридичних осіб.
Керуючись нормою Закону, для реалізації цього положення загальні збори членів споживчих товариств мають право прийняти рішення про продаж пайовикам товарів за їх фактичною собівартістю.
Тому на розгляд членів Ради Укоопспілки, яка проходила 21.11.2007р. (П’яті збори Ради Укоопспілки), було внесено проект нормативного акта Укоопспілки щодо порядку придбання товарів членами споживчого товариства в об’єктах роздрібної торгівлі системи за їх фактичною собівартістю, а також обслуговування за дисконтними картками.
Впровадження зазначеного механізму вимагає від правлінь споживчих товариств, спілок провести:
Питання4. Турбота про освіту кооператорів.
Кооперативи не лише суттєво впливають на систему цінностей, ставлень і пріоритетів своїх членів, вони сприяють зростанню їхнього рівня освіченості та поінформованості. Дбати про це спонукає кооперативи їхня природа.
Виходячи із принципу «Освіта, підвищення кваліфікації, інформація», кооперативи забезпечують своїм членам та їх рідним загальну освіту і поінформованість з питань кооперативного життя, навчають їх основам теорії кооперації, створюють умови для отримання необхідної працівникові кооперативу фахової освіти, готують відповідні кадри у кооперативних вищих навчальних закладах та підвищують кваліфікацію керівників, працівників, популяризують кооперативну ідею серед населення.
Турбота про освіту членства зумовлена потребою об’єднання у високій ефективності рішень, які приймаються його членами як керівниками. Вона випливає також з мети кооперативних організацій забезпечувати не лише соціально – економічні, а й культурні потреби членів.
Будучи добровільною і відкритою спільнотою, кооперативна організація не може не дбати про повноцінне й багате духовне життя людей, згуртованих навколо ідей його існування. Тому кооперативні організації мають загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади, відкривають для потреб місцевих громад бібліотеки, читальні, будинки культури (клуби), заклади для здорового відпочинку й занять спортом, тощо.
Вони також поширюють кооперативні знання та досвід кооперації через власні періодичні видання, національну пресу, радіо, телебачення, кіно. При цьому громадяни залучаються до культурного кола, в якому відбувається активний обмін кооперативними ідеями та пропозиціями щодо вирішення суспільних проблем, у тому числі і глобальних проблем людства, духовними надбаннями різних культур.
Турбота про освіту кооператорів завжди була в центрі уваги Правління Укоопспілки в реалізації кадрової політики в системі споживчої кооперації.
В Стратегії розвитку споживчої кооперації України (2004 – 2015рр.), відзначено, що успішна реалізація кадрової політики вимагає постійного вдосконалення кооперативної освіти. («Стратегія» р.4.)
/ По яким направленням вона реалізовуватиметься, дивіться «Стратегію» р.5/
Запитання та завдання для самоперевірки.
1.Хто такі пайовики?
2.Докажіть, що пайовики – єдині господарі кооперативу.
3.Яких прав набуває особа, отримавши статус члена споживчого кооперативу?
4.Яким чином стимулюються пайовики до активної економічної участі в діяльності кооперативної організації?
5.Яким чином і хто формує капітал кооперативу?
6.Хто приймає участь у розподілі чистого доходу кооперативної організації?
7.Яка специфіка становища пайовиків – працівників кооперативу на сучасному етапі?
8.Поясніть суть принципу – добровільне і відкрите членство у кооперативі.
9. Як вирішується головне завдання захисту інтересів і соціальних гарантій членів і працівників споживчого товариства?
10. Які напрями вдосконалення кооперативної освіти передбачає Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004 – 2015 рр.)?
PAGE 25
Належні умови праці
Забезпечення житлом
Гідна заробітна плата
Баланс
інтересів
Товари та послуги
Робочі місця
Зарплата
Кооперативні виплати
Соціальний захист
Споживче
товариство,
спілка
Пайовики
Чинне законодавство, норми статуту, рішення органів самоврядування
Попит на товари, послуги
Праця
Чистий дохід
Паї
Вступні внески, пожертви
Вклади
Постачання