У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Межі конфлікту- просторовий визначає межі де відб конфлікт часовий тривалість початок закінч

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 3.2.2025

Об’єктом конфліктології є конфлікти вцілому.

Предметом конфліктології – загальні закономірності виникнення, динаміки і закінчення конфліктів.

Методологічні принципи виникнення конфліктів: діалектичного розвитку, всезагального зв’язку, діалектичної єдності теорії, практики і експерименту., системності, історизму, об’єктивності.

Межі конфлікту:

  1.  просторовий (визначає межі де відб конфлікт)
  2.  часовий (тривалість, початок, закінчення)
  3.  внутрішньо системний (дозволяє оцінити як тісно пов’язані з конфліктуючими сторонами кола його учасників)

Теорія Маркса: розкриває соціально-структурні причини конфліктів, умови їх подолання і підкреслив антагоністичний характер конфлікту.

Теорія Зіммеля (конфліктний функціоналізм): конфлікти не обов’язково призводять до руйнування системи чи соціальних змін. Позитивні наслідки конфліктів. Інстинкти любові і ненависті.

Теорія Дарендорфа: влада і авторитет- дефіцитні ресурси.

Теорія Козера: відзначає емоційнмй елемент конфлікту, описує гостроту конфлікту.

Підходи: біхевіористичний, когнітивістський, класична психологія на основі психоаналізу.

Функції конфліктів: конструктивні, деструктивні.

Конструктивні: інформаційно-пізнавальна, інтеграційна, стимулювальна

Деструктивні: дестабілізуюча, надлишково-витратна, дизорієнтуюча.  

Динаміка конфлікту – це його розгортання у часі, в таких напрямках – емоційному, діяльнісному, комунікативному.

Фази конфлікту: латентна, фаза відкритого конфлікту, після конфліктна.

Конфлікт цілей – це коли сторони конфлікту по-різному бачать бажаний стан об’єкта в майбутньому.

Конфлікт пізнання, коли в сторін конфлікту розходяться погляди, ідеї, думки щодо вирішуваної проблеми.

Емоційний конфлікт коли в основі лежать емоції і почуття.

Типи конфліктів:

  •  за носіями суперечності: внутрішньо особистісні, міжособистісні, особистісно-групові, між групові;
  •  за напрямками взаємодії між ієрархічними рівнями: горизонтальні, вертикальні;
  •  за мотивацією учасників: прагматичні(спрямовані на подолання перешкод спіл. діяльності), особисті;
  •  за доцільністю: закономірні (ті, які можна спрогнозувати), необхідні (неминучі при певних умовах), вимушені (з метою позитивних змін), невиправдані (ті, які немають доцільності в певних умовах), зміщені;
  •  за динамікою, відповідно до її етапів:
  1.  по характеру виникнення: стихійні, заплановані;
  2.  по динаміці розвитку: короткочасні, тривалі, затяжні;
  3.  за шляхом усунення: керовані, погано-керовані, не керовані;
  4.  за характером згасання: спонтанно-припинені, під впливом учасників, вирішуються при втручанні ззовні.
  •  за функцією: конструктивні, деструктивні;
  •  за масштабом цілей: особисті, групові,суспільні;
  •  за емоційністю: високоемоційні, низьоемоційні;
  •  за кількістю учасників: дідичні (2 і більше), локальні (дехто з числа групи), загальні (весь колектив), між групові.
  •  за тактичною корисністю:виправдані, невиправдані.
  •  за етичністю форм прояву: соціально прийнятні, соціально неприйнятні;
  •  за сферами де відбуваються: міжнародні, економічні, політичні, трудові, релігійні.  

Причини конфлікту: загальні і часткові.

Загальні : соц.-демографічні( відображу розбіжності між людьми, обумовлені їх статтю, віком, приналежністю до етнічних груп), індивідуально-психологічні ( взаємини, лідерства, настрої і т. д.), соціально-політичні.

Часткові обмеженість ресурсів які потрібно розподілити, …..

Причини конфлікту:

  •  неякісна комунікація;
  •  незбалансованість робочих місць;
  •  неправильний контроль;
  •  недостатня мотивація;
  •  відсутність пошани.

Функції конфлікту:

  •  конструктивні (інформаційно-пізнавальна…);
  •  деструктивна

Дисфункції:

  •  дестабілізуюча;
  •  надлишково-виратна;
  •  
  •  

Підходи, щодо дослідження конфліктів:

  1.  соціально-психологічний (вирізняє різного роду напруженості індивідів, за яких конфліктні дії набувають форму сварки, агресивності, пошуку ворога);
  2.  … (вербальні або концептуальні непорозуміння між учасниками і як наслідок порушення комунікативності);
  3.  соціологічний (несумісність між цілями, намірами, цінностями конфліктних сторін, внаслідок чого виникають реформаторські рухи, революції);

Методи наукових досліджень у конфліктології: універсальні ( такі, які використовуються у багатьох галузях наукового знання) і специфічні ( найчастіше використовуються у конкретній науці).

Виокремлюють такі методи:

  •  метод теоретичного дослідження предмета конфліктології;
  •  метод емпіричного дослідження предмету конфліктології;
  •  методи аналізу, тлумачення та інтерпретації теоретичних та емпіричних даних дослідженняя.

 Основні методі в конфліктології: спостереження, системний, історичний, конкретно-соціологічних досліджень, аналізу документів, статистичний, біхевіористський, раціонально-інтуїтивний, вибір стилю поведінки, метод посередництва, переконання, навіювання, прощення, переговорів, тестування та ін..




1. берілген ж~ктемеден туындайтын ж~не ішкі к~штерін кез келген~иманы~ x координатасыны~ функциясы ретінде
2. Мы выполняем наши обязательства в то время как факторы находящиеся вне нашего контроля вызывают в наших
3. Политические партии
4. Лабораторная работа 9 Тема- Элементы векторной алгебры Вариант 1 Практическая часть Задание
5. і ~о~аммен байланысты~ жа~а саласы
6. Курсовая работа Система социального страхования, как средство защиты населения
7. тема организации производства и сбыта продукции ориентированная на достижение целей производителей через у
8. Мислення і його операційні компоненти
9. Лабораторная работа N 7
10. реферату- Зірочник середній