Робоча навчальна програма курсу ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ для культурологів для студент.html
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Інститут соціальних наук Кафедра культурології та менеджменту соціокультурної діяльності
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної роботи
р.
Робоча навчальна програма курсу
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
для культурологів
для студентів наступних галузей знань та напрямів підготовки:
Шифр
Найменування
Шифр
Найменування
галузі знань
галузі знань
напряму
напряму
підготовки
підготовки
0201
Культура
.020101
Культурологія
ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Луцьк-2013
Назва курсу:Робоча навчальна програма курсу “Філософія культури”.-СНУ ім.Лесі Українки.2011.
c2 ..
ef.cf..
Розробникканд.філос.наук,проф.,
Рецензент:
доцент,канд.філос.наук
Робоча навчальна програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності Протокол № 1від30.08.2013р.
ef.c4 ..
Зав.кафедри канд.філол.наук,проф.
Робоча навчальна програма схвалена Методичною комісією факультету (Інституту) Протокол № 1від30.08.2013р.
ef.ca ..
Голова методичної комісії факультету Доктор філос.наук,професор,декан Інституту соціальних наук
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ”
1.ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Напрям,спеціальність,освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчального курсу
Галузь знань:0201Культура
Напрям підгогтовки:6.020101-Культурологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр
Кількість кредитів ЕСТБ:5Загальна кількість годин:180Тип курсу:обовязкова Рік підготовки:4Семестр:7-8Лекції:46Семінари:44Самостійна робота:46Індивідуальна робота:44Модулів:3
Змістовних модулів:3>
Вид контролю:контрольна робота,іспит
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
МЕТА КУРСУ:ґрунтовне освоєння студентами широкого поля проблематики сучасної філософії культури на базі екзистенційно-орієнтованої рефлексії та філософського аналізу сучасної теоретичної літератури; компаративістський аналіз сучасних культурологічних концепцій,вироблення вмінь теоретичного осмислення культурологічних проблем та навичок науково-дослідної роботи у галузі культурології.
Програма курсу передбачає ряд розділів,які розглядають такі проблеми:
поняття культури та предмет і завдання культурології; філософія культури як специфічно-філософська рефлексія на культурологічну та історико-культурну проблематику,генезис поняття "культура"в історії філософської думки,сутність та зміст релігійно-ідеалістичних концепцій культури,зміст і сутність діалектико-матеріалістичного тлумачення культури,екзистенційна концепція Культури,символізм у визначенні культури,культурологічні концепції позитивізму,герменевтики,антропологічна концепція культури тощо;
образ культури в соціальному та індивідуальному світі,культура і людська особистість,культура і творчість; культура як спосіб людського буття,культура і цивілізація,норми і цінності Культури,форми та інституції цивілізації; матеріальне і духовне в культурі, «горизонтальна» типологія культури,національне і загальнолюдське в культурі,вічне та змінне в культурному розвитку; світогляд та йоґо місце в культурі особистості,індивідуальний,соціальний та надсуспільний виміри культури,культура і духовність;
поняття духовності в культурі,світ,людина та її культура у міфопоетичній свідомості,міф та філософія міфу,феномен віри та релігійна культура,релігія як соціокультурне явище,філософія як серцевина духовної культури,філософська проблематика в культурі,проблема свободи в культурі; моральність і моральна культура,етикет.
Оцінювання знань та вмінь студентів передбачає різні форми контролю:поточний контроль знань на семінарських заняттях,поточне тестування,написання контрольних робіт,тематичних есе,рефератів на задану тематику.
Робоча навчальна програма містить структуру і загальний зміст курсу,тематичне планування змістовних модулів,тези лекцій та плани семінарських занять,завдання для самостійної роботи,індивідуальних занять,систему оцінювання.Пропонується також підбір навчальної та монографічної літератури до тем семінарських занять,обсяг джерельної літератури,основні поняття до тем семінарських занять,які мають бути опрацьовані в процесі вивчення курсу.
Тема
Кількість годин,відведених на:
Лекції
Семінарськ і заняття
Самостійн)
роботу
'індивіду-
сіЛЬНу
роботу
Змістовний модуль1.Становлення предмету філософії культури
Тема1.Вступ до філософії культури
2
-
2
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання
Тема2.Розуміння культури у філософії Античності,середньовіччя та Відродження
2
2
2
Тема3Культура як предмет аналізу у Новочасній філософії
4
4
2
Тема4.Філософія культури німецької класики
4
4
2
Тема5.Від філософії культури до культурології:філософія культури XIX ст..
4
6
6
Тема6.Специфіка становлення філософії культури в Росії та Україні середини XVIIXIX ст.
2
4
Всього годин
18 | 16 | 18
14
Змістовний модуль2.Онтологія і морфологія культури
Тема7.Сучасні культурфілософські теорії та методи
4
4
4
Виконання інди в іду ального науково-дослідного завдання І
Тема8.Сутність та основні функції культури
2
2
4
Тема9.Основні поняття культурології
2
2
4
Тема10.Морфологія культури
2
2
2
Тема11.Статика і динаміка культури
2
2
2
Тема12.Основні підходи та принципи типології культури
2
2
2
Всього годин
14 | 14 | 18
16
Змістовний модуль3.Проблематика філософії культури як «метафізичний сучасної філософії.Антропологія культури
хрест»
:ї
Тема13.Культура як онтологічний та антропологічний феномен.Діалогічний сенс культури
4
4
4
Виконання
індивідуального
науково-дослідного
завдання
Тема14.Культура і особистість.Освіта як культуротворчий феномен
2
2
2
Тема15.Культура і міф.Етико-міфічне ядро культури
2
2
2
Тема16.Символізм культури
4
4
4
Тема17Проблеми культурної ідентичності в сучасному світі як філософська проблема
2
2
4
Всього годин
14
14
14
14
Разом
46 | 44 ] 46
44
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ
Лекційний курс.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ1.Становлення предмету філософії культури ТЕМА1.ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ.
Філософія культури як теоретична дисципліна:
Етапи становлення філософії культури в загальному розвитку культурологічної думки;
Проблема природного і штучного в суспільному житті:
еволюція поняття “природа” і “природне”;
природа людини та методологія “соціального атомізму” Т.Гоббса,
концепція “природного права”;
поняття природності “морального права” у філософії англійського Просвітництва.
Історико-культурний процес як постійне наближення до торжества Розуму:
проблема історизму та істини у постановці питання про предмет філософії,поняття прогресу;
проблеми філософії історії та долі цивілізації в філософських пошуках Ж.-Ж.Руссо.
проблематика історії культури в працях Дж.Віко.
Філософія культури та історії И.Г.Гердера.
ТЕМА4.ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИКИ.
Загальна характеристика німецької класичної філософії:від субстанції до субєкта культуротворення.
Проблема свободи в філософії культури І.Канта “Етико-телеологія”.
Філософія субєкта Й.Фіхте.
Філософія культури Ф.Шіллера.
Філософія тотожності Шеллінга.
Культура як обєктивний дух в системі абсолютного ідеалізму Г.В.Ф.Гегеля.
Основні проблемно-тематичні напрямки розвитку філософії культури в XVIII ст.як наслідок філософського осмислення культури.
ТЕМА5.ВІД ФІЛОСОФИ КУЛЬТУРИ ДО КУЛЬТУРОЛОГІЇ:ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ XIX СТОЛІТТЯ.
Загальна характеристика проблематики та методології філософії культури XIX ст.
Філософія культури романтизму:Гофман,Фр.Шлегель,Новаліс,пізній Шеллінг.
Філософсько-культурологічні погляди ЙоганаВольфгангаГете.
Романтична концепція філософії культури Ф.Шлейєрмахера та В.Гумбольта.
Проблематика культури у філософії К.Г.Маркса:
діяльнісна концепція людини і суспільства (матеріалістичне розуміння
історії);
проблема відчуження людини;
соціальна сутність особистості-людина як ансамбль суспільних
відносиш;.
духовні виміри культури;
поняття суспільно-економічної формації,обґрунтування комунізму.
Проблеми виховання (Тези про Фейєрбаха).
Проблеми культури у “неоромантизмі” А.Шопенгауера.
Культура у “філософії життя” Ф.Ніцше.
Культура і життя у “критиці історичного розуму” В.Дільтея.
Філософія культури у Марбурзькій та Воденській школі неокантіанства (В.Вундт.
В.Віндельбанд,Г.Ріккерт.Г.Коган).
Філософія культури Франції початку XIX ст.:реакція на спекулятивну філософію та соціальний утопізм (Ж.де Местр,Мен де Біран,А.де Сен-Сімон).
Позитивістська філософія культури О.Конта.
Розвиток “позитивної філософії” та культурфілософська теорія І.Тена.
Філософсько-культурологічні ідеї у творчості Е.Дюркгейма:становлення
соціології культури.
Культурфілософський та культурологічний потоки англо-американської філософії культури.
Романтична філософія культури:
Загальна характеристика;
Філософська культурологія Т.Карлейля;
Трансценденталізм Р.Емерсона;
Романтична політекономія у філософії культури Дж.Раскіна.
10.Еволюційна теорія культури:
Соціологічна та культурологічна методологія Г.Спенсера;
Культура як предмет дослідження Є.Тайлора;
Еволюціонізм у культурологічних дослідженнях Л.Г.Моргана;
Загальне значення еволюційної теорії для розвитку філософської культурології.
ТЕМА6.СПЕЦИФІКА СТАНОВЛЕННЯ ПРЕДМЕТУ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ В РОСІЇ ТА УКРАЇНІ СЕРЕДИНИ ХУІІ-ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ.
Загальна парадигма російської культурології:духовна конфронтація з Заходом.
Теорія «всесвітнього умопросвячення» В.Н.Татіщева.
«Самобитницька» культурологія М.В.Ломоносова.
Культурологічна концепція С.Є.Десницького.
Словянофільська теорія культури:
Проблема самобутності у творчості М.М.Щербатова.
Філософсько-культурологічні погляди П.Я.Чаадаєва.
Розрізнення духовності і культури у православній культуроллогії
І.В.Кірієвського
Принцип соборності та проблема духовного начала в творчості А.С.Хомякова.
Філософія культури М.Я.Данілевського (теорія культурно-історичних типів)та її загальнокультурологічне значення;
«Русофільська» концепція культури К.Н.Леоньєва.
Філософія культури Гр.Сковороди.
Культурфілософські пошуки науковців Києво-Могилянської Академії та Острозького колегіуму.
Загальне значення російської та української філософської культурології XIX ст.у контексті розвитку європейської філософії культури.
Змістовний модуль2.Онтологія культури ТЕМА7.СУЧАСНІ КУЛЬТУРФІЛОСОФСЬКІ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИ
Філософська феноменологія.
Психоаналітична методологія та теорія.
Структуралізм,пост структуралізм,семіотика.
Постмодернізм як культурфілософська теорія.
ТЕМА8.СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ
Основні підходи до розуміння культури:
Сутність аксіологічного (ціннісного) підходу;
Діяльнісний (діяльнісно-комунікативний) підхід до культури;
Семіотичний підхід до розуміння сутності культури ;
Структуралістський підхід;
Соціологічний підхід;
Гуманітарний (антропологічний) підхід до сутності культури.
Сутність культури та її вияви.
Проблема самовизначення культури;
Сфери культури та їх характеристика.
Функції культури в суспільстві.
ТЕМА9.ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
Буденні та теоретичні уявлення про культуру.
Культура особистості,тієї чи іншої спільноти (групи),культура людства.
Специфіка культурних форм в різних сферах життя.
Поняття «культура» і «культ» та змістовний звязок між ними.
Спілкування та діалог у функціонуванні культури.
Традиції і новації в культурі.
Поняття «мов культури» та їхня характеристика.
Кореннева та висока,елітарна та демократична культури.Поняття масової культури.
Універсальність культури та її регіонально-етнічні та історичні прояви.Поняття національної культури.
ТЕМА10.МОРФОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ
Багатоманітність та строкатість культури як феномен.
Поняття та самовизначення духовної культури.Сфери духовної культури.
Матеріальна культура та форми її виявлення.
Господарчо-матеріальна система як штучне середовище буття людини;
Поняття економічної культури суспільства;
Поняття фізичної культури та її сфери (культура відтворення людського життя,фізкультура та спорт,здоровий спосіб життя,медична культура);
Соціальна культура як спосіб організації культури в суспільному середовищі.
Поняття та сутність політичної культури;
Правова культура та правосвідомість.
Соціальне буття культури.Поняття маргінальної культури,субкультури.контркультури.Традиційна культура та її різновиди.
ТЕМА11.СТАТИКА І ДИНАМІКА КУЛЬТУРИ
Стабільність та нестабільність в культурі.Культура як традиція.
Поняття новацій в культурі та їх відносний характер.
Культурний застій та культурна криза.
Криза європейської культури та шляхи її подолання.
Оновлення людини як культурна проблема сучасності.
ТЕМА12.ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ ТИПОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ.
Поняття типу культури (культурно-історичного типу).
Історична типологія культури (лінійний підхід).
Культурно-типологічні дослідження (локалістський підхід).
Сучасні підходи до типології культури:
Поняття «осьового часу» та проблема універсальності культурного поступу;
Матеріалістична концепція історії та культурний прогрес;
Провіденційна концепція культурного й соціального буття;
Цивілізаційна концепція та її різновиди;
Духовно-світоглядна концепція типології культури та її варіанти.
Змістовний модуль3.Проблематика філософії культури як «метафізичний хрест» сучасної філософії.Антропологія культури.ТЕМА13.КУЛЬТУРА ЯК ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН.
Культура як спосіб буття людини.Життєдіяльність як культурний акт.
Поняття духовної реальності в культурі.Духовна реальність як культурний феномен.
Проблема співвідношення матеріального і духовного в культурі.Єдність матеріального і ідеального аспектів культуротворення.Сенс понять матеріальної і духовної культури.
Поділ праці і типологія духовної культури:
основні принципи типології;
чуттєве і раціональне в діяльності і культурі;
ейдос,етос,логос-основи формотворення в духовній культурі;
становлення основних сфер духовної культури як її історичний розвиток;
підсвідомі засади культуротворення і типологія духовної культури.
Поняття творчості як субстанції культури.Культуротворення та його характеристика.
Людина як творець культури.Культура у якості “сотвореної реальності”.
Творчість як самореалізація людської природи.Поняття культурної особистості.Творчість особового життя як самовідтворення людського духа.
“Механізм” творчості:єдність розпредметнення культурного світу та опредметнення ідеї.
Поняття культурного простору і часу:
Простір культурного універсуму як космос людського духа;
Зміна культурного ландшафту як відображення історії людства;
Межа осідлості буття та поняття культурної орієнтації;
Час людського культуротворчого буття як розвиток простору культури.
Поняття ціннісно-смислового універсуму в культурі.Координати духовної культури.Істина,Добро і Краса як просторово-часові орієнтири культурного Космосу.
ТЕМА14.КУЛЬТУРА І ОСОБИСТІСТЬ.ОСВІТА ЯК КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ФЕНОМЕН
Культура і «натура»:поняття «другої природи».
Взаємодія культури і природи та місце людини в цьому процесі.
Освіта та її загальнокультурна функція.Проблеми освіти в суспільному розвитку.Види і способи освіти.Освіта і виховання:рівні взаємодії.
ТЕМА15.КУЛЬТУРА І МІФ.ЕТИКО-МІФІЧНЕ ЯДРО КУЛЬТУРИ.
Сенс та етимологія поняття “міф”.Культура як міф.
Поняття колективного несвідомого та культурологічногоархетипуу культурології К.Г.Юнга.
Проблема природи архетипів:розгляд гіпотез.
Поняття міфу,міфобачення,міфореальності,міфосвідомості і міфології в культурному аспекті.
Підвалини міфологічого способу світобачення.Чуттєво-образне світовідтворення.
Філософія міфу:становлення і розвиток:
концепція Дж.Фрезера;
концепція3.Фрейда;
міфологічна культурологія К.Г.Юнга;
структуралізм і символізм (Леві-Брюль,К.ЛевіСтросс,Касірер)
Міфологія як перша і ґрунтовна форма духовної культури.
Міфологія давня і сучасна.Міфореалії наших днів.
ТЕМА16.СИМВОЛІЗМ КУЛЬТУРИ.
Культура як знаково-символічна система.Архетипове,міфічне і символічне як найуніверсальніші модуси буття культури і знаку.Символ як вираз коммунікативності та мова культури.
Історико-філософська традиція про сутність символу (неоплатонізм,ареопагітики.Гете,Шеллінг,Кассірер).
Культура як система символічних форм у концепції Кассірера.
Розробка проблем соціального символізмуА.Уайтхедом.
Знак,символ і образ в культурі.Уконічність символу (Д.Ліхачов,Ю.Лотман,Л.Успенський).Символ як образ,взятий в аспекті його знаковості (С.Аверінцев).Символ як образна ідея,чи ідейна образність(О.Лосев).
Слово як символ.Співвідношення слова і образу в культурному процесі (Гейзінга.
А.Грабар).
Рівні осягнення символу:фактичний (історичний),алегоричний,тропологічний.аналогічний (вчення Орігена,Данте,П.Флоренського та суч.герменевтика).
Ієрархія символів культури.Прості і складні символи (В.Тернер).Символи умовні,випадкові та універсальні (Е.Фромм).Типологія символів О.Лосева.
Символ іархетип(К.-Г.Юнг).Прасимволи культури (світове дерево,хрест,мандалла.місяць,лотос,тризуб,ін.).Страх як прасимвол культури(О.Шпенглер).Символ і образ смерті в культурі.Культура і ерос,Символіка доторкання до абсолютного.Софійні символи буття (С.Кримський).Символізм українського бароко (Г.Сковорода.І.Величковський).
Місце символічного в структурі акту дії (П.Рікер),необхідність його осмислення в справах людей,їх мові та історії.
ТЕМА17.ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА.
Культурні орієнтації в різних типах культур.
Концепції нерівноправності культур та їх критичний огляд.
Розуміння рівноправності культур в добупостмодерну.
Поняття культурної ідентичності.Механізми ідентифікації.
Історичні форми розвитку культурної ідентичності.
Вияви та типологія сучасних форм культурної ідентичності.
Ідентичність та міжкультурна комунікація як філософська проблема.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТЕМА1.ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ.
Завдання до самостійної роботи
План.
Філософія культури як теоретична дисципліна:
а) етапи становлення філософії культури в загальному розвитку культурологічної думки;
Проблема взаємовідношення філософії культури з усім комплексом
культурологічних дисциплін;
Специфіка формування філософії культури у Росії та Україні поч.ХІХ-XX ст.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
культура,цивілізація,філософія культури,культурологія,предмет культурології; методологічні підгоди до розуміння предмету культурології:ентелехійний,аксіологічний,праксеологічний,регулятивний,семіотичний; класична,некласична,постмодер-ністська моделі культурологічного дослідження; феноменологія, “діалоговий” підхід у культурології; культурантропологія,структурно-функціональна,семіотична культурологія;
ЛІТЕРАТУРА:
Гуревич П.С.Культурология.-М.,1996.
ГуревичП.С.Философия культуры.-М.,1995.
Каган М.С.Философия культуры.-СПб.-1996.
БиблерB.C.От наукоучения к логике культуры.-М.,1991.
Введение в культурологию:Учеб.пособие для вузов (руковод.авт.колл.и
циклічна та лінійна моделі історичного часу; есхатологізм.хіліазм. “олам".провіденціалізм, “священна історія” як модель соціокультурного розвитку,двочленна і триадична модель розвитку суспільства,
Павленко Ю.В.Історія світової цивілізації:Соціокультурний розвиток людства.-К.,
С.4-10,17-26.
Платон.Диалоги.-М.,1984.
СоколовЭ.В.Культураи личность.-М.,1972.
Философия культуры.Становление и развитие/под ред.М.С.Когана,Ю.В.Перова и др.-СПб.-1998.-С.4-24.
Філософія стародавнього світу.Читанка з історії філософії.Кн.1.-К.,1992.
Франк С.Л.Реальность и человек.-СПб.-1997.
Хейзинга Й.Осень средневековья.-М.,1988.
Цицерон М.Об обязанностях.Трактаты.-М.,1993.
Цицерон М.Т.Избран.Соч.-М.,1975.-С.252.
Цицерон.Философские трактаты.-М.,1985.
Человек.Мыслители прошлого и настоящего его жизни,смерти,бессмертии.-Древний мир,эпоха Просвещения.-М.,1991.
ОБРАЗКУЛЬТУРИУФІЛОСОФІЇ ВІДРОДЖЕННЯ.Завданнядлясамостійної роботи.
Розуміння культури в системі ренесансного гуманізму:ідея “Іштапкаь" як реакція
на доктринальну середньовічну вченість.
Мова як квінтесенція гуманістичної культурології доби Відродження.
Сутність та обмеженість ренесансного антропоцентризму.
Ідея культури як творчої активності людини,що веде до особистої досконалості.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
ренесансний гуманізм,поетичне слово як звязок між Логосом та людською мовою,продуктивна уява,творчість,деіфікація,антро-поцентризм,герметика,нумерологія. “натуральна магія”,астрологія,алхімія,світова симпатія”, “сила любовного струму”.
ТЕМА3.КУЛЬТУРА ЯК ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ НОВОЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ
План
Культура як культивування розуму в новоєвропейській філософії:
а) відношення до культурно-історичної традиції;
б) концепція “гносеологічного дикуна” і “природнього розуму” Р.Декарта та критика “ідолів свідомості” Ф.Бекона;
в) програма вдосконалення розуму:методи очищення свідомості;
г) природний розум та емоційно-вольова сфера життя(Декарті Спіноза).
Проблема природного і штучного в суспільному житті:
а) еволюція поняття “природа” і “природне” у протиставленні «штучному»;
б) природа людини та методологія “соціального атомізму” Т.Гоббса,концепція “природного права”;
в) поняття природності “морального права” у філософії англійського Просвітництва (Хатчісон та Шефтсбері).
Історико-культурний процес як постійне наближення до торжества Розуму:
а) проблема історизму та істини у постановці питання про предмет філософії,поняття прогресу;
б) проблеми філософії історії та долі цивілізації в філософських пошуках Ж.-
Ж.Руссо;
в) проблематикаісторії культуривпрацях Дж.Віко.
Філософія культури та історії Й.Г.Гердера.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
просвітництво,раціоналізм,емпіризм,культура як культивування,негативізм,природний розум,виховання,дезантропоморфізація,розум,розсудок,інтелект, “гносеологічний робінзон (дикун)” метод,методологія,вище благо,істине благо,знання,мінімізація;
штучне і природне,надприродне,субстанція, “природа речей”.
ЛІТЕРАТУРА
Антология мировой философии:В4-х томах.-Т.2.-М.,1970.-Т.3.-М.,1971.
БэконФ.Новый Органон.О достоинстве и приумножении наук//Соч.в2-х томах.-М.,1977-1978.
Введение в культурологию.Учебное пособие для вузов (руковод.авт.колл,и отв.ред.Е.В.Попов.-М.,1995.-С.11-29.
Вико Дж.Основания Новой науки об общей природе наций.-М.,1994.
“природна” та “громадянська” історія,обєктивність як незмінність,істина та хибність,кумулятивний прогрес, “філософська історія”, “сущее-должное” (рос.),цивілізація,деградація моральності,свобода як відмова від цивілізації,здатність до самовдосконалення,внутрішня суперечність історичного процесу,необерненість історичного процесу, “верум-фактум”, “нова наука”, “світ націй”, “світ громадянськості”,культура як специфічна сутність людини,надприродність культури, “ланцюг культури і просвіти”,антропологія,європоцентризм, “лінійність історичного розвитку”,історія як багатоваріантний процес,плюралізм,загальнолюдське,вселюдське,унікальність,неповторність та індивідуальність кожного історичного культурного утворення.
“природа” і “свобода”,телеологія природи, “етикотелеологія”,категоричний імператив,свобода волі,естетична реальність,краса,свобода форми у матерії,фізичний,естетичний і моральний стани; гра як звільнення від потреб реальності,мистецтво як гра,естетична держава,обєктивний дух,Абсолютна ідея,Абсолютний дух,Субєктивний дух,опредметнення,розпредметнення,відчуження,зречевлення,озовнішнення,предметність.Абсолютна істина,освоєння,освіта,формування,формація,генезис,визначальне,свобода як субстанція духа,суще і “должне”; всесвітньо-історичний процес,прогресуюче втілення свободи та її усвідомлення духом,діалектика ідеї, “дух певного народу”,поняття народу",єдність у багатоманітності,єдність та боротьба протилежностей,моральне гегельянство,етична спільність.
ЛІТЕРАТУРА:
Антология мировой философии:В4-х томах.-Т.2.-М..1970.-Т.З.-М.Л971.
Введениевкультурологию.Учебное пособие для вузов (руковод.авт.колл,и отв.ред.Е.В.Попов.-М.,1995.-С.11-29.
Юм Д.Трактат о человеческой природе.Исследование о принципах морали//Сочинения в2-х томах.-М.,1965.
ТЕМА5.ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИXIXСТОЛІТТЯ(6год.).
Заняття1.
План.
Загальнахарактеристика проблематики таметодології філософії культуриXIX
ст.
Філософія культури романтизму:Гофман,Фр.Шлегель,Новаліс,пізній Шеллінг.
Філософсько-культурологічні погляди ЙоганаВольфганга Гете.
Романтична концепція філософії культури Ф.Шлейєрмахера і В.Гумбольта.
Заняття2.Проблематика культури у філософії К.Г.Маркса:
План.
Діяльнісна концепція людини і суспільства (матеріалістичне розуміння історії).
Проблема відчуження людини.
Соціальна сутність особистості-людина як ансамбль суспільних відносин.
Духовні виміри культури.
Поняття суспільно-економічної формації,обґрунтування комунізму.
Проблеми виховання (Тези проФейербаха).
Заняття З.Некласична філософія культури XIX ст.
План.
Проблеми культури у “неоромантизмі” А.Шопенгауера.
Культура у “філософії життя” Ф.Ніцше.
Культура і життя у “критиці історичного розуму” В.Дільтея.
Філософія культури у Марбурзькій та Баденській школі нео-кантіанства (В.Вундт.
В.Віндельбанд,Г.Ріккерт.Г.Коган).
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
прогрес,агностицизм,логічний розум,дискурс,романтизм,символ,тотальний ідеалізм тотальний матеріалізм,позитивізм,сциетизм, “ірраціональний залишок”,культурфілософія,фено-менальний і ноуменальний світи,естетична рефлексія,теологічна рефлексія,цілісно-символічне осмислення світу,продуктивність,прото-феномен.символізація обєктивного світу,краса як символ моральності,феноменологічна редукція,іронія,обєктивна телео-логія природи,естетичне споглядання, “нова міфологія”, “розуміння”,герменевтика,універсальний символізм;
культура як діяльність,самовідчужений індивід,основні форми відчуження,родова сутність людини,соціальна природа особис-тості, “ансамбль суспільних відносин",спосіб виробництва,мате-ріалістичне розуміння історії,базис,надбудова,суспільна свідомість,суспільно-економічна формація,політико-економічна куьтурологія, “цілепокладеність” історії, “вільне духовне вироб-ництво”, “царство свободи” як простір універсального розвитку людини; натура і культура,дегуманізація природознавства,метафізичне положення людини в світі,символізація історичного життя;
неоромантизм, “філософія життя”, “критика історичного розуму”,неокантіансіво, “самомістифікація”,завіса Майї-”,світ як воля та уявлення,естетичне судження,трагізм життя, “надналишок життя”,діонійське і апполонівське началі,декаданс,еліта, “витончений героїзм”, “геній культури”.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Антология мировой философии.В4-х томах.-Т.З.-М.,1971.
2.
Арнольдов А.Н.Введение в культурологию.-М.,1993.
3.
Булгаков С.Н.Маркс как религиозный тип//Булгаков С.Н.Философия
хозяйства.-
М.,1990.
4.
Введение в культурологию/под ред.Сапрыкина В.-М.,1995.
5.
Введение в культурологию/под ред.Е.В.Попова.-М.,1996.
Шопенгауэр А.Мир как воля и представление.-М.,1988.
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИУФРАНЦІЇXIXСТОЛІТТЯ.
Завдання до самостійної роботи.
Філософія культури Франції початку XIXст.:реакція на спекулятивну філософію та соціальний утопізм (Ж.де Местр,Мен де Біран,А.де Сен-Сімон).
Позитивістська філософія культури Д.Конта.
Розвиток “позитивної філософії-” та культурфілософська теорія І.Тена.
Філософсько-культурологічні ідеї у творчості Е.Дюркгейма:становлення соціології культури.
Теорія культури Л.Леві-Брюля.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
«позитивне» знання про людину,традиціоналісти,соціально-культурна спільність як цілісний організм,історизм,історичний етап,утопія,філософський раціоналім,гносеологічний та онтологічний раціоналізм,колективне,соціологія,альтруїзм,позитивізм, «позитивна філософія»,вчення про три історичні епохи,стадії розвитку суспільства,теологічна стадія,метафізична стадія,позитивна стадія,соціальна динаміка,соціальна статика,суспільна кооперація, «дух епохи»,психологічна історіографія,соціологія мистецтва, «солідаризм», «соціальний факт», «органічна солідарність», «атомізація» культури,біосоціальна природа людини, «автономія»,
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Антология мировой философии.В4-х томах.-Т.З.-М.,1971.
2.
Арнольдов А.Н.Введение в культурологию.-М.,1993.
о
3.
Введение в культурологию/под ред.Сапрыкина В.-М.,1995.
4.
Введение в культурологию/под ред.Е.В.Попова.-М.,1996.
Моравский С.Концепция искусства Тена в буржуазной эстетике//О
современной буржуазной эстетике.Вып.2.-М.,1965.
Проблема человека в западной философии.-М.,1988.
Сен-Симон А.Избр.соч.-М.,1948.-Т.71.
Современная западная социология:Словарь.-М.,1990.
Современная западная философия:Словарь.-М.,1989.
Сорокин П.Человек.Цивилизация.Общество.-М.,1992.
Философия культуры.Становление и развитие.-СПб.,1998.-С.69-126.
Человек.Мыслители прошлого и настоящего о его жизни,смерти,бессмертии.-XIX век.-М.,1996.
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКАФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИXIXСТОЛІТТЯ.Завдання до самостійної роботи.
Культурфілософський та культурологічний потоки англо-американської
філософії культури.
Романтична філософія культури:
а)3агальна характеристика;
б)Філософська культурологія Т.Карлейля;
в)Трансценденталізм Р.Емерсона;
г)Романтична політекономія у філософії культури Дж.Раскіна.
Еволюційна теорія культури:
а)Соціологічна та культурологічна методологіяГ.Спенсера;
б)Культура як предмет дослідження С.Тайлора;
в)Еволюціонізм у культурологічних дослідженняхЛ.Моргана;
Загальне значення еволюційної теорії для розвитку філософської культурології.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
культурфілософія і культурологія,культурантропологія,етнографія,романтична філософія, “моральна” і “естетична” людина,символ,апологія держави,природа як морально очищуюча сила,ідея істини,свобода думки,еволюція,господарська організація,культура як матеріально-духовні етнографічні комплекси,саморегуляція соціальної системи,генетичний аналіз пережитків культури,види і різновиди культурних явищ,ряд як “первинна клітина" культури, “позханаходимість”, “диффузіонізм”.
ЛІТЕРАТУРА:
Антология мировой философии.В4-х томах.-Т.З.-М.,1971.
Розум як «генеральне поняття», «всесвітнє умопросвячення»,закон письменний,словянська культурологічна константа,самобутність культури, «культурний русицизм».культурна місія Росії,культура і соборне православя,соборність як принцип,культурно-
історичний тип,закони фуекціонування цивілізацій,культура і держава,євроазійство.народність, «чотирьохосновна» словянська цивілізація.
ЛІТЕРАТУРА:
Антология мировой философии.В4-х томах.-Т.З.-М.,1971.
£Гуманітарний (антропологічний) підхід до сутності культури.
Сутність культури та її вияви.
Проблема самовизначення культури;
Сфери культури та їх характеристика.
Функції культури в суспільстві.
ТЕМА9.ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРОЛОГІЇ План
Буденні та теоретичні уявлення про культуру.
Культура особистості,тієї чи іншої спільноти (групи),культура людства.
Специфіка культурних форм в різних сферах життя.
Поняття «культура» і «культ» та змістовний звязок між ними.
Спілкування та діалог у функціонуванні культури.
Традиції і новації в культурі.
Поняття «мов культури» та їхня характеристика.
Кореннева та висока,елітарна та демократична культури.Поняття масової культури.
Універсальність культури та її регіонально-етнічні та історичні прояви.Поняття національної культури.
ТЕМА10.МОРФОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ План
Багатоманітність та строкатість культури як феномен.
Поняття та самовизначення духовної культури.Сфери духовної культури.
Матеріальна культура та форми її виявлення.
Господарчо-матеріальна система як штучне середовище буття людини;
Поняття економічної культури суспільства;
Поняття фізичної культури та її сфери (культура відтворення людського життя,фізкультура та спорт,здоровий спосіб життя,медична культура);
Соціальна культура як спосіб організації культури в суспільному середовищі.
Поняття та сутність політичної культури;
Правова культура та правосвідомість.
Соціальне буття культури.Поняття маргінальної культури,субкультури,контркультури.Традиційна культура та її різновиди.
ТЕМА11.СТАТИКА І ДИНАМІКА КУЛЬТУРИ План
Стабільність та нестабільність в культурі.Культура як традиція.
Поняття новацій в культурі та їх відносний характер.
Культурний застій та культурна криза.
Криза європейської культури та шляхи її подолання.
Оновлення людини як культурна проблема сучасності.
ТЕМА12.ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ ТИПОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ.
Поняття типу культури (культурно-історичного типу).
Історична типологія культури (лінійний підхід).
Культурно-типологічні дослідження (локалістський підхід).
Сучасні підходи до типології культури:
Поняття «осьового часу» та проблема універсальності культурного поступу;
Матеріалістична концепція історії та культурний прогрес;
Провіденційна концепція культурного й соціального буття;
Цивілізаційна концепція та її різновиди;
Духовно-світоглядна концепція типології культури та її варіанти.
ТЕМА13.КУЛЬТУРА ЯК ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ
ФЕНОМЕН.(4год.)
Заняття1.
План.
Сенс і простір поняття “культура.
Культура як спосіб буття людини.Життєдіяльність як культурний акт.
Поняття духовної реальності в культурі.Духовна реальність як культурний феномен.
Проблема співвідношення матеріального і духовного в культурі.Єдність матеріального і ідеального аспектів культуротворення.Сенс понять матеріальної і духовної культури.
Поділ праці і типологія духовної культури:
-основні принципи типології;
-чуттєве і раціональне в діяльності і культурі;
-ейдос,етос,логос-основи формотворення в духовній культурі;
-становлення основних сфер духовної культури як її історичний розвиток;
Заняття2.
План.
Поняття творчості як субстанції культури.Культуротворення та його характеристика.
Людина як творець культури.Культура у якості “сотвореної реальності”.
Творчість як самореалізація людської природи.Поняття культурної особистості.Творчість особового життя як самовідтворення людського духа.
“Механізм” творчості:єдність розпредметнення культурного світу та
опредметнення ідеї.
Поняття культурного простору і часу:
а) Простір культурного універсуму як космос людського духа;
б) Зміна культурного ландшафту як відображення історії людства;
в) Межа осідлості буття та поняття культурної орієнтації;
г) Час людського культуротворчого буття як розвиток простору культури.
Поняття ціннісно-смислового універсуму в культурі.Координати духовної культури.Істина,Добро і Краса як просторово-часові орієнтири культурного Космосу.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
творчість,творчий характер діяльності,ціннісно-смисловий універсум.ноосфера, “друга природа”,світ людських визначень,виробнича діяльність,матеріальне та духовне виробництво;; форма,доцільність,суспільно-значима форма,предмет культури,предметний світ культури, “неорганічне тіло”,продуктивні сили суспільства,антикультура,варварство.
моральний вимір культури,аксіологія,матеріальна культура,духовна культура,вічне і плинне в культурному розвитку,духовні цінності,світ речей і світ ідей; подвійна природа предмету культури,опредметнення,розпредметнення,триєдність визначень,Істини,Добра і Краси,світоглядна орієнтація,ціннісна орієнтація; сфери духовної культури,національна свідомість,національна самосвідомість,національний характер,національнакультура,вселюдськість культури,класове і загальнолюдське в культурі,груповий(корпоративний) інтерес,полікультурне виховання,глобальна освіта,відкрите суспільство, “внутрішня” і “зовнішня” відкритість
Література:
БиблерB.C.Отнаукоучения.К логике культуры.Двафилософских введения в XXI в.-М.,1991.
Введение в культурологию:Учебное пособие для вузов/Руковод.авт.колл.и отв.Ред.Е.В.Попов.-М.,1995.-С.70-79.
Історія світової культури/За ред.Левчук Л.Т.-K.,1994.
Культурология/Под ред Г.В.Драча.-Ростов-на-Дону,1995.-С.71-98.
Лекції з історії світової і вітчизняної культури/За ред.ЯртисяA.B.,Шендрика С.М.,Черепанової С.О.-Львів,1994.
Мирфилософии:Книга длячтения.-М.,1991.-Ч.ІІ.
Нестеренко В.Г.Вступ до філософії:онтологія людини.-K.,1995.
Онтологічні проблеми культури.Збірник наукових праць/
Відпов.ред.Бистрицький Є.К.-K.,1994.
Особа і суспільство:Підручник для10класу/За ред.РА.Арцишевського.-К.,1997.-С.223-249.
Современная западная философия.Словарь/Сост.МалаховB.C.,Филатов В.П.-М.,1991.
Теоріятаісторія світової і вітчизняної культури/За ред.А.К.Бичко.-K.,1993.
Філософський словник.Вид.ІІІ.-К.,1996.
ФранкС.Духовные основы общества.-М.,1992.
Франк С.Л.Реальность и человек.-М.,2003.
Швейцер А Упадок и возрождение культуры.Избранное.-М.,1993.
СВІТОГЛЯДЯК СЕРДЦЕВИНАДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.ДУХОВНІСТЬУКОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ (Завдання до самостійної роботи)
ЦСутність світогляду як квінтессенції культурного буття.
Поняття світогляду,світобачення,світосприйняття,світовідчуття та світорозуміння.
Світогляд як вища форма самосвідомості.Розвиток самосвідомості та становлення культурного світобачення.
Самосвідомість і ціннісно-смислове буття.Становлення самосвідомості особистості як активне освоєння культурного багатства.
Поняття духовності і культура.Релігійна і нерелігійна (дорелігійна) духовність.
ZПоняття духа і душі як категорії культурного Космосу.
Духовно-душевний світ як внутрішньо інституційна культура особи.Поняття “дух епохи”, “дух часу”, “душа культури”,світова душа.
Самосвідомість як духовне спілкування з Абсолютним буттям:
а) духовність як родова характеристика людини;
б) душа-персоніфікований вираз Абсолютного буття;
Поняття культурологічного (культурного) Абсолюта;
Абсолюти та ідеали.Роль ідеалу у конституюванні культурної особистості
Типологія світоглядних форм як відображення багатоманітності культурних сфер.Поняття світоглядного вибору та світоглядної орієнтації.
наука,істина,факт,система знань,емпіричне і теоретичне знання,дослідна і теоретичні науки,індукція,дедукція,аналіз,синтез,емпіри зм,раціоналізм,класицизм,барокко; наукове пізнання,метод,методологія,предметне дослідження,обєктивне,суб”єктивне,наукова творчість,гіпотеза,наукова Теорія,концепція,істинність,абстрагування,моделювання,аналогія,систений метод,спостереження,вимірювання,експеримент,формалізація,сходження від абстрактного до конкретного,класифікація,диференціація,інтеграція,інтеграція,техносфера,екологія,глобальні проблеми,прогрес,індустріалізм;
гармонія,Краса,художній образ,художня творчість,чуттєво-емоційна культура,емоційність,усвідомлення-переживання,спіпереживання,образне пізнання,обдарованість,талановитість,геніальність,види мистецтва,образотворче і виразотворче мистецтво,естетичне,естетичні категорії і цінності,прекрасне,потворне,піднесене,комічне,трагічне:естетичне ставлення,естетична потреба,міфологічне мистецтво,символічне мистецтво,реалізм,романтизм,класицизм,сентаменталізм,модернізм;
МеньA.История религии.В поисках пути,истины и жизни.Т.1.Истоки
религии.-М.,1992.
Мир философии:книга для чтения.-М.,1991.-Ч.1-II.
Особаі суспільство.Підручникдля10класу/За ред Р.А.Арцишевського.-К..
-С.231-239,250-321.
Религии мира.-М.,1990.
Современная западная философия.Словарь.-М.,1989.
Токарев С.А.Религия в истории народов мира.-М.,1986.
Філософія:курслекцій/заред.І.В.Бичко.-K.,1993.
Эстетика:Словарь/Под общ.ред.А.А.Беляева и др.-М.,1989.
ТЕМА15.КУЛЬТУРАІ МІФ.ЕТИКО-МІФІЧНЕЯДРОКУЛЬТУРИ.
План.
Сенстаетимологія поняття “міф”.Культура як міф.
Поняття колективного несвідомого та культурологічногоархетипуу
культурології К.Г.Юнга.
Проблема природи архетипів:розгляд гіпотез.
Поняття міфу,міфобачення,міфореальності,міфосвідомості і міфології в культурному аспекті.
Підвалини міфологічого способу світобачення.
Міфологія як перша і грунтовна форма духовної культури.
Філософія міфу:становлення і розвиток:
а) концепція Дж.Фрезера;
б) концепція3.Фрейда;
в) міфологічна культурологія К.Г.Юнга;
г) структуралізм і символізм (Леві-Брюль,К.ЛевіСтросс,Касірер
Міфологія як перша і ґрунтовна форма духовної культури.
Міфологія давня і сучасна.Міфореалії наших днів.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
Міф,міфологія,міфореальність,міфотворчість,міфосприйняття,міфологізація,міфічна свідомість,міф і символ,структура міфологічного мислення,традиція,релікт,чуттєвий образ,архетип,симулякр,міфопоетичній спосіб світосприйняття.
Література:
ГолосовкерЯ.Э.Логика мифа.-М.,1987.
Дефиниции культуры.-Томск,1994.
Дженкс Ч.Язык архитектуры постмодернизма.-М.,1985.
Лотман Ю.М.Статьи по типологии культуры.Тарту,1970.
Людина всучасному світі:Підручникдля11класу(АрцишевськийP.A..Бондарук С.О.,Возняк С.С.) -К.,1998.
Максимович М.Прозначеннятапоходженняслова//Філософська і
соціологічнадумка.1994, № 1-2.,C.193-201.
Онтологічні проблеми культури.Збірник наукових праць (Відпов.ред.Бистрицький Є.К.) -K.,1994.
Ортега-и-Гассет X.Дегуманизация искусства и другие работы.-М.,1991.
Савельева М.Віра як спосіб пізнання дійсності:постановкапроблеми//
Філософська і соціологічна думка.1994, № 3-4.,С.108-119.
Самосознание европейской культурыXXвека.-М.,1989.
Стародубцева Л.Вметафізичнихландшафтахміста//Філософська і
соціологічнадумка.1993,№9-10.,С.213-226.
Стародубцева Л.Вметафізичнихландшафтахміста//Філософська і
соціологічна думка.1993, №9-10.,С.213-226.
Філософський словник.Вид.ІІІ.-К.,1996.
Фуко М.Археология знания.-Киев,1996.
Фуко М.Надзирать и наказывать.Рождение Тюрьмы//Культурология.-С.477-
498.
ТЕМА16.СИМВОЛІЗМ КУЛЬТУРИ.
Семінарське заняття.
План.
Культура як знаково-символічна система.Архетипове,міфічне і символічне як найуніверсальніші модуси буття культури і знаку.Символ як вираз коммунікативності та мова культури.
Історико-філософська традиція про сутність символу (неоплатонізм,ареопагітики.Гете,Шеллінг,Кассірер).
Культура як система символічних форм у концепції Кассірера.
Розробка проблем соціального символізмуА.Уайтхедом.
Знак,символ і образ в культурі.Уконічність символу (Д.Ліхачов,Ю.Лотман,Л.Успенський).Символ як образ,взятий в аспекті його знаковості (С.Аверінцев).Символ як образна ідея,чи ідейна образність (О.Лосєв).
Завдання до самостійної роботи.
Слово як символ.Співвідношення слова і образу в культурному процесі (Гейзінга.А.Грабар).
Рівні осягнення символу:фактичний (історичний),алегоричний,тропологічний.аналогічний (вчення Орігена,Данте,П.Флоренського та суч.герменевтика).
Ієрархія символів культури.Прості і складні символи (В.Тернер).Символи умовні,випадкові та універсальні (Е.Фромм).Типологія символів О.Лосева.
Символ іархетип(К.-Г.Юнг).Прасимволи культури (світове дерево,хрест,мандалла,місяць,лотос,тризуб,ін.).Страх як прасимвол культури(О.Шпенглер).Символ і
образ смерті в культурі.Культура і ерос,Символіка доторкання до абсолютного.Софійні символи буття (С.Кримський).Символізм українського бароко (Г.Сковорода.І.Величковський).
Місце символічного в структурі акту дії (П.Рікер),необхідність його осмислення в справах людей,їх мові та історії.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
Символ,символічне,символи і архетипи,ерос,танатос,софійні символи,знак,образ,слово,символіка,смислові знаки,симулякри.
Література:
БиблерB.C.Отнаукоучения.К логике культуры.Двафилософских введения в XXI в.-М.,1991.
Введение в культурологию:Учебное пособие для вузов/Руковод.авт.колл,и отв.Ред.Е.В.Попов.-М.,1995.-С.70-79.
Історія світової культури/За ред.Левчук Л.Т.-К.,1994.
Культурология/Под ред Г.В.Драча.-Ростов-на-Дону,1995.-С.71-98.
Лекції з історії світової і вітчизняної культури/За ред.ЯртисяA.B.,Шендрика С.М.,Черепанової С.О.-Львів,1994.
Мирфилософии:Книга длячтения.-М.,1991.-Ч.II.
Нестеренко В.Г.Вступ до філософії:онтологія людини.-K.,1995.
Онтологічні проблеми культури.Збірник наукових праць/Відпов.ред.Бистрицький Є.К.-К.,1994.
Особа і суспільство:Підручник для10класу/За ред.Р.А.Арцишевського.-K.,1997.-
С.223-249.
Современная западная философия.Словарь/Сост.МалаховB.C.,Филатов В.11.-М..
1991.
Теоріятаісторія світової і вітчизняної культури/За ред.А.К.Бичко.-K.,1993.
Філософський словник.Вид.ІІІ.-К.,1996.
ФранкС.Духовные основы общества.-М.,1992.
Швейцер А Упадок и возрождение культуры.Избранное.-М.,1993.
ТЕМА17.ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІВСУЧАСНОМУ СВІТІ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА.План.
Культурні орієнтації в різних типах культур.
Концепції нерівноправності культур та їх критичний огляд.
Розуміння рівноправності культур в добупостмодерну.
Поняття культурної ідентичності.Механізми ідентифікації.
Історичні форми розвитку культурної ідентичності.
Вияви та типологія сучасних форм культурної ідентичності.
Культурология.Основы теории и истории культуры (под ред.И.Ф.Кефели).СПб.,1996.
Культурология.XX век.Антология.-М.,1995.
Культуры.Диалог народов мира//Культура в век электроники.- № 4,1985.
8.ОЦІНЮВАННЯ
Модуль1 (поточний контроль) (40)
Модуль2ІНДЗ (творча робота:реферат,есе)
МодульЗ
Підсумковий
контроль
Всього
Змістовний модуль1
Змістовний модуль2
Змістовний модуль3
ЗО
МКР110МКР210МКР310
100
16
14
14
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
-
2
4
4
6
2
4
2
2
2
2
2
4
2
2
4
2
Максимальна кількість балів,яку може отримати студент за різні види робіт
Семінарські заняття:доповідь по основному питанню-1-2балів
доповнення,5-1бали
розкриття змісту поняття,
категорії,5-1бал
Всьогобалів
Самостійна робота+-10балів за курс
Модульна контрольна роботабалів (3)
зо
Творча робота-ессе (індз)
-
Іспит виставляється студентові за умови,що він успішно виконав усі завдання,передбачені цією навчальною програмою для поточного контролю,успішно пройшов модульу контрольну перевірку,виконав індз-творчу роботу і набрав при цьому не менше60балів.У разі,якщо студент не набрав такої суми балів,або він бажає покращити рейтинг власної успішності з даної дисципліни,передбачається проведення підсумкового опитування (іспит-60балів без урахування підсумкових балів).
Шкала оцінювання:
90 100балів відмінно (А)
75-89балів добре (ВС)
60-74бали задовільно (ДЄ)
35-59балів незадовільно з можливістю повторного складання (БХ)
1-34 незадовільно з обовязкоим повторним курсом (її).
Індивідуальна робота студентів ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ТВОРЧИХ РОБІТ-ЕСЕ (ІНДЗ)
Філософія культури:дискурс сучасної проблематики.
Поняття символу та символічного в культурі.
Проблема культури у працяхПлатона.
Ідеальне і культура:світ і духовна реальність.
Поняття ціннісно-смислового універсуму та його типологія.
Дух-Душа-Духовність:проблеми особистості в філософії культури.
Духовна реальність і людина:онтологія культури.
Проблеми духовної реальності і культурного буття у працях Є.Франка.
Проблеми софійності та символізму культури в працях Є.Б.Кримського.
Культура як пайдея в філософії софістів таСократа.
Проблематика культури в працях Дж.Віко.
Проблеми культури в «Ідеях до філософії історії людства» Й.Гердера.
Людина і культура в творчостіГете.
Проблематика культури і людини в контексті антроподицеї М.Бердяєва.
Проблема смислу у філософії культури.
Софійна символіка в культурному просторі міста (місто на вибір).
Персоніфікація і культура.
Проблема методу в культурології.
Природнича та гуманітарна методологія-природнича й гуманітарна культура.
Проблеми освіти в культурі:дискурс сучасності.
Культура ісубкультурав сучасному теоретичному дискурсі.
Культурна ідентичність як філософська проблема.
Структура і способи акультурації.
Сучасна культурна антропологія як наука:проблеми методології.
Проблеми культури в творчості А.Швейцера.
Культура і особа в філософії Шеллінга.
Романтична філософія культури і людини.
Позитивізм і проблеми культури.
Філософія культури раннього Маркса:проблема відчуження та емансипації людини.
Екологічна культура як філософська проблема.
І,Аббаньано Н.Мудрость жизни.СПб,1996.
Абдеев Р Ф.Философия информационной цивилизации.-М.,1994.
Августин Аврелий.О граде Божьем.-М.,1993.
Автономова Н.С.Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках.-М.,1977.
Автономова Н.С.Язык и эпистемология в концепции Жака Деррида//Критический анализ методов исследования в современной
буржуазной философии.-М.,1986.
Айвазян С.История России.Армянский след.-М.,1997.
Акиндинова Т.А.,Бердюгина Л.А.Новые грани старых иллюзий/Проблемы культуры и мировоззрения в буржуазной эстетической и художественной мыслиХІХ-ХХвеков.-Л.,1984.
Актуальные проблемы культуры XX в. (под ред.В.И.Добрынина).-М.,1993.
Аляєв А.Є.,ГорбаньО.В.,Лекції з релігеєзнавства.-K.,1996.
АмелинаE.Понятие цивилизации вчера и сегодня//Общественные науки и современность-1992.-№ 2.
Американская социология.Перспективы,методы (под ред.Т.Парсонса).-М.,1972.
Ананьев Ю.В.Культура как интегратор социума.Нижний Новгород,1996.
Антология мировой философии.В4-х томах.-Т.З.-М.,1971.
Антология мировой философии:В4-х томах.-Т.2.-М.,1970.-Т.З.-М.,1971.
Арістова А.ПамфілЮркевич:аналіз матеріалізму як «історичної форми» філософії//Філософська і соціологічна думка.1993. №9-10.С.196-213.
АрнольдовА.Н.Введениевкультурологию.-М.,1993.
Артановский С.Н.Историческое единство человечества и взаимное влияние культур.-Л г..1967.
Артановский С.Н.На перекрестке идей и цивилизаций.СПб,1994.
Десницкий С.Е.Юридическое рассуждение о понятиях,какие имеют народы о собственности имения и различных состояниях общежительства//Избр.произв.русских мыслителей второй половины XVIII века.В2-х т.-Т.1-М.,1952.
Дефиниции культуры.-Томск,1994.
Дженкс Ч.Язык архитектуры постмодернизма.-М.,1985.
Лекції з історії світової і вітчизняної культури (За ред.ЯртисяA.B.,Шендрика С.М.,Черепанової С.О. Львів,1994.
Леонтьев К.Избранное.Письма.1854-1891.-СПб.,1993.
Леонтьев К.Н.Византизм и славянство; Средний европеец как идеал и орудие всемирного разрушения:Чем и как жбера.ш\\\ наш вреден?; письма к В.С.Соловьеву//Избр..-М.,1993.
Лиотар Ж.Ф.Заметка о смыслах «пост» //Иностранная литература,1994.- № 1.
Лиотар Ж.Ф.Ответ на вопрос:что такое постмодерн? //Ad Marginem.1993.
Лиотар Ж.Ф.Постсовременное состояние.
Личковах В.Новий камінь Сізіфа? //Філософська і соціологічна думка.1994, № 3-4.,С.225-229.
ЛоккДж.Опыты о человеческом разумении.Дватрактата о правлении.Мысли о воспитан и и.//Соч.в3-х томах.-М.,1985-1988.
Ломоносов М.В.Древняя Российская история.Полн.собр.соч.в Ют.Т.6.-М.-Л.,1952.
Лосев А.Ф.Античная эстетика в ее исторической специфике//История эстетической мысли:в6-ти тг.-М.,1985,Т.1.
Програма вдосконалення розуму у новоєвропейській філософії.
22.
Проблема співвідношення «природнього» і «штучного» в суспільному житті за
новоєвропейською філософією.
23.
Концепція «природнього права» та методологія «соціального атомізму»
Т.Гоббса.
24.
Поняття «морального права» у філософії англійського Просвітництва.
25.
Історико-культурний процес у новоєвропейській філософії (Ж.-Ж.Руссо.
Дж.Віко тощо).
26.
Філософія кулдьтури та історії Й.Гердера.
27.
Філософія культури І.Канта.
28.
Філософія культури Фр.Шіллера.
29.
Культура як обєктивний дух у філософії Г.В.Ф.Гегеля.
30.
Основні проблемно-тематичні напрямки розвитку проблематики філософії
культури ХУІІ-ХУІІІ ст.
31.
Загальна характеристика проблематики та методології філософії культури XIX
СТ.
32.
Філософсько-культурологічні погляди И.Гете.
33.
Романтична концепція філософії культури в Германії (Ф.Шеллінг,Г.Гофман.
Ф.Шлегель).
34.
Романтична концепція філософії культури в Германії (Ф.Шлейєрмахер.
Ф.Гумбольт).
35.
Діяльнісна концепція людини і суспільства К.Г.Маркса.
36.
Поняття і проблема відчуження в працях К.Г.Маркса.
37.
Соціальна сутність особистості та духовні виміри куьтури у марксизмі.
Проблеми культури у “неоромантизмі” А.Шопенгауера.
Проблми культури у “філософії життя” Фр.Ніцше.
Філософія кеультури В.Дільтея.
Філософія культури Марбургської та Баденської школи неокантіанства.
Філософія культури Франції початку XIX ст.
Позитивістська філософія культури О.Конта.
Культурфілософська теорія І.Тена.
Філософсько-культурологічні ідеї у творчості Е.Дюркгейма.
Загальна парадигма російської культурології:духовна конфронтація з Заходом.
Теорія «всесвітнього умопросвячення» В.Н.Татіщева.
«Самобитницька» культурологія М.В.Ломоносова.
Культурологічна концепція С.Є.Десницького.
Словянофільська теорія культури:загальна характеристика
Проблема самобутності у творчості М.М.Щербатова.
Філософсько-культурологічні погляди П.Я.Чаадаєва.
Розрізнення духовності і культури у православній культуроллогії І.В.Кірієвського.
Принцип соборності та проблема духовного начала в творчості А.С.Хомякова.
Філософія культури М.Я.Данілевського (теорія культурно-історичних типів)та її загальнокультурологічне значення.
«Русофільська» концепція культури К.Н.Леоньєва.
Загальне значення російської філософської культурології1-ї половини XIX ст.у контексті розвитку європейської філософії культури.
Сенс і простір поняття “культура.
Культура як спосіб буття людини.Життєдіяльність як культурний акт.
Поняття духовної реальності в культурі.Духовна реальність як культурний феномен.
Проблема співвідношення матеріального і духовного в культурі.Єдність матеріального і ідеального аспектів культуротворення.Сенс понять матеріальної і духовної культури.
Поділ праці і типологія духовної культури:основні принципи типології;
Чуттєве і раціональне в діяльності і культурі;
Ейдос,етос,логос-основи формотворення в духовній культурі;
Становлення основних сфер духовної культури як її історичний розвиток;
Підсвідомі засади культуротворення і типологія духовної культури.
Поняття творчості як субстанції культури.Культуротворення та його характеристика.
Людина як творець культури.Культура у якості “сотвореної реальності”.
Творчість як самореалізація людської природи.Поняття культурної особистості.
Творчість особового життя як самовідтворення людського духа.
“Механізм” творчості:єдність розпредметнення культурного світу та
опредметнення ідеї.
Поняття культурного простору і часу:
Простір культурного універсуму як космос людського духа;
Зміна культурного ландшафту як відображення історії людства;
Межа осідлості буття та поняття культурної орієнтації;
Час людського культуротворчого буття як розвиток простору культури.
Поняття ціннісно-смислового універсуму в культурі.Координати духовної культури.Істина,Добро і Краса як просторово-часові орієнтири культурного Космосу.
Поняття світогляду,світобачення,світосприйняття,світовідчуття та світорозуміння.
Світогляд як вища форма самосвідомості.Розвиток самосвідомості та становлення культурного світобачення.
Самосвідомість і ціннісно-смислове буття.Становлення самосвідомості
особистості як активне освоєння культурного багатства.
81.
Поняття духовності і культура.Релігійна і нерелігійна (дорелігійна) духовність.
82.
Духовно-душевний світ як внутрішньо інституційна культура особи.Поняття
“дух епохи
, “дух часу”, “душа культури”,світова душа.
83.
Самосвідомість як духовне спілкування з Абсолютним буттям:
84.
Духовність як родова характеристика людини;
85.
Душа-персоніфікований вираз Абсолютного буття;
86.
Поняття культурологічного (культурного) Абсолюта;
87.
Абсолюти та ідеали.Роль ідеалу у конституюванні культурної особистості
88.
Типологія світоглядних форм як відображення багатоманітності культурних
сфер.Поняття світоглядного вибору та світоглядної орієнтації.
89.
Поняття і сутність моральної культури.
90.
Витоки моральності і становлення моральної культури.
91.
Загальнолюдські моральні цінності та проблема типології моральнісно-
культурних форм.
92.
Наука як соціокультурне явище.Парадигмальна структура сучасної науки.
93.
Культурологія як наука.
94.
Поняття художньої культури.Естетична свідомість і культура.
95.
Мистецтво як соціокультурний феномен.
96.
Філософія як серцевина духовної культури.Раціональне теоретизування та
розумова (інтелектуальна) культура.
97.
Віра як феномен культури:загальна характеристика.
98.
Феномен релігійності в культурному бутті.Культура як культ.
99.
Проблема міфа в культурології.Культура як міф.
100.
Проблема символа в культурі.Символ,знак,образ.
101.
Проблеми культурної ідентичності.
102.
Концепції нерівноправності та рівноправності культур в сучасній філософії.
103.
Способи і форми акультурації.
104.
Актуальні проблеми сучасної культури.
105.
Дискусія про техніку та її значення для культури XX ст.Криза раціоналізму.
106.
Екологія і екологічна культура.
107.
Соціальна рівність як цінність в сучасній культурі.
108.
Українська соціокультурна ситуація.Проблеми національно-культурного
відродження.
Культура і проблеми саморозвитку особистості на зламі тисячоліть.