Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вступ
Висновок
Список літератури
Проблемне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.
Географія – єдиний шкільний предмет, що вивчає природу й суспільство у їх взаємодії. У зв’язку з цим дуже корисним є питання та завдання для учнів, відповідь на які вимагає кількох джерел знань, а також дуже часто питань типу: якими джерелами знань ви користувалися й чому? Такі питання орієнтують учнів на усвідомлення способів власної діяльності, що значно підвищує рівень знань і вмінь учнів з предмета.
Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності учнів і потрібні такі навчальні центри як географічний майданчик так як він має на меті активізацію в учнів творчості за допомогою практичних дій. Дуже часто намагаються створити на практичних заняттях (на обладнаних майданчиках) навчальні проблемні ситуації, за яких учні усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх висувають певну мету і знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль, тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так учні відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.
На обладнаних навчальних майданчиках вчителі можуть використовувати ситуації вибору, суть яких полягає в тому, що школяру пропонується зробити певний вибір не просто на словах, а й у справі. Зазвичай пропонує вибрати завдання різного рівня складності (дуже складні, середні та легкі), з різним типом навчального матеріалу (описовим, теоретичним, прикладним тощо).
Професійні вчителі намагаються дати учням міцні знання, спираючись на свій досвід, майстерність, стиль, творчість, використовуючи різні методи, форми навчання та виховання.
Та при цьому повинен враховуватись рівень заінтересованості учнів шкільною географією бо тільки через зацікавленість можна добитися глибоких знань, намагається зрозуміти внутрішній світ дитини, поважати її переживання. Звертає увагу на емоційну культуру, психологічну компетентність. Така праця дає позитивні результати: призові місця на олімпіадах з географії.
Важливе місце у роботі вчителя займає використання краєзнавчого матеріалу на уроках. Це дає можливість учням збагатити свої знання, закріпити вміння і навички.
Уроки різних типів особливо нетрадиційного характеру можуть бути реалізовані лише за допомогою спеціально обладнаних географічних майданчиків різні форми поєднання фронтальної, індивідуальної та групової роботи; оптимально обрані монологічні, діалогічні, евристичні, пошукові, дослідницькі та інші методи навчання; диференційовані підходи під час вивчення та систематизації нового матеріалу установка на свідоме сприйняття виучуваного матеріалу через встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння співставлення, групування. Все спрямоване на те, щоб навчити дитину самореалізуватися, виховати самостійність спочатку у навчанні, а потім у роботі, при чому ще в школі навчитись формувати мету свого подальшого життя.
Географічний майданчик принципи його обладнання та значення
Якщо розглянути можливу будову географічного майданчика та він в певній мірі має укомплектовуватися за певними принципами тобто має вміщати в себе певні відділи. Відділи такого майданчика мають відповідати нормам законодавства що до навчання дітей на свіжому повітрі та санітарно гігієнічним нормам міністерства охорони здоров’я. Такий майданчик має бути створений на вулиці так як нестиме в цьому випадку нові погляди у дітей на навчання та на практичну роботу саме на цьому майданчику. За рахунок розміщення даного майданчика-центру на вулиці з’являється, в свою чергу, можливість створення там метеорологічної лабораторії де діти зможуть на прикладі практичної діяльності відчути себе справжніми дослідниками, що в свою чергу матиме позитивний вплив саме на мотиваційні процеси дітей в принципі і є основою сучасного навчального процесу( саме мотиваційні процеси керують прагненнями дітей до навчання).
Наступним таким відділом в географічному майданчику має бути геологічний де б діти змогли використовувати вивчені матеріали з географії для практичної діяльності, а саме дослідження грунтів та корисних копалин, що в свою чергу породжує потребу в проведені дослідницьких експедиціях для збирання вищезгаданих матеріалів.
Потреба у вищезгаданих експедиціях в свою чергу породжує потребу створення на географічному майданчику експедиційно-туристичного куточка де б діти мали можливість детального планування та підготовки до екскурсійних експедицій.
Одним з наступних відділів географічного майданчика має бути агро мінералогічний який досить тісно пов’язаний з двома попередніми, проте є невід’ємною частиною географічного майданчика. В агро мінералогічному відділі діти матимуть змогу досліджувати різні мінерали, а також збирати їх для можливого створення в подальшому виставки чи музею.
Обов’язковим для створення географічного майданчика є створення в ньому так званого «Зеленого куточку» де б діти змогли висадити декілька видів дерев та кущів, а також могли створити за співучасті вчителя декоративний садочок. Першопричиною створення даного куточка є педагогічний принцип естетичного виховання. Естетичне виховання в своєму психолого-педагогічному значенні виявляє свій вплив на психіку дитини в плані формування у дитини високої моральності та любові до прекрасного.
Звичайно ж обов’язковим на географічному майданчику має бути картографічний куточок де б діти без зайвих перешкод могли б у вільний час скористатися картою для можливого вирішення географічного питання яке його цікавить. Тобто в картографічному куточку географічного майданчика діти мають досконало навчитися користуватися картою( атласами, глобусом, топографічними картами).
Однією з можливих складових даного закладу може бути майстерня де б діти мали можливість самим виготовляти знаряддя для дослідів. Майстерня в свою чергу не має бути схожою на звичайний шкільний кабінет праці, які частіше всього переливаються чорно-сірими кольорами і не мають жодного естетичного змісту. Географічна майстерня має бути по справжньому географічною тому має включати в себе кольори природи (блакитний та зелений). Тоді навіть звичайна майстерня матиме під собою естетично-виховний зміст.
Потребою створення географічного майданчика є навчально-виховна. Навчальна полягає у вивченні навчальної дисципліни і здобуття та вдосконалення знань вмінь та навичок з даного предмети та ряду інших наук, а виховна функція створення географічного майданчика полягає у набутті дитиною морального етикету у користуванні предметами школи, а також предметами створеними самою дитиною до яких дитина ставитиметься більш бережно так як вважатиме їх плодами своєї праці, а отже і частинкою себе. Загальна ж виховна мета цього закладу це виховання гармонійно-розвиненої особистості так як школа на сучасному етапі розвитку є в більшості теоретична організація, а майданчики на прикладі географічного мають у своєму підґрунті практичну діяльність.
Отже сучасний рівень освіти вимагає від школи створення центрів практичної діяльності для учнів так як на сучасному ринку праці виникає жорстка конкуренція і разом з нею виникає потреба формування кваліфікованих кадрів.
Використання географічних майданчиків( класів, центрів)пропонується для профорієнтаційних класів з поглибленим вивчення географії та як мотиваційно-стимулюючий, виховний аспект для учнів звичайних класів.
Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута.
Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитку інтелектуальної сфери. Її генезис відбувається паралельно процесу засвоєння знань. Цим самим забезпечується ефективність навчання та продуктивність у використанні понять.
Формування в учнів науково-теоретичного мислення передбачає розвиток змістовних узагальнень на базі оволодіння учбовими діями, в основі яких має лежати принцип від “загального до спеціального”. Завдяки цьому суттєво змінюється методика формування понять, оскільки вузловим моментом тут є предметна дія. Вона допоможе встановити внутрішнє відношення об’єктів і побудувати модель, що фіксуватиме це відношення.
Таким чином, науково-теоретичне мислення також володіє певними матеріальними засобами в побудові специфічної предметності. Це символи, знаки, моделі, завдяки яким відбувається відділення людиною від себе певної форми суб’єктивної діяльності і винесення її назовні в якості речового об’єкта і речових умов інтелектуальної праці. Так будуються ідеалізовані об’єкти, які відтворюють суттєві для практичної діяльності сторони дійсності.
Отже, на основі вище сказаного можна стверджувати, що формування понять теоретичного змісту повинне містити у собі процес формування навичок побудови специфічної предметності та мислення про дійсність за її допомогою, і через неї. Засобами за допомогою яких відбувається створення специфічної предметності є символи і знаки, а також результат особливого виду символо-знакової ідеалізації - модель.
В психолого-педагогічній практиці існують два класи знаково-символічних засобів. Це - природні знаки і системи, які з них виходять. На основі цього розрізняють: 1) фонетичну мову; 2) довільні засоби як прямий переклад звукової мови; 3) довільні засоби для позначення термінів, що використовуються у науковому світі; 4) іконічні засоби, що використовуються для позначення явища шляхом відтворення окремих сторін у вигляді графічної схеми, або малюнка.
Особливим видом символо-знакової ідеалізації є модель. Даний термін використовується досить широко і часто в різних значеннях. В науковому дослідженні найбільш прийнятним є визначення моделі як: мисленнєво уявна система, що набула певної матеріальної реалізації. Вона покликана відображати чи відтворювати об’єкт дослідження. Має потенційну здатність змінюватись так, що її вивчення дасть індивіду нову інформацію про цей об’єкт. Існують такі типи модельної ідеалізації: предметні і мисленні (чи ідеальні). Перші відносяться до практичної, другі до теоретичної сфери діяльності. Перший тип ділиться на три підтипи: 1) моделі, в яких відображені просторові особливості об’єктів (наприклад, макети гірських систем); 2) моделі, які мають фізичну подібність з реальним явищем (наприклад, прилад, що демонструє процес обертання Землі навколо Сонця); 3) математичні та кібернетичні, які відтворюють структурні властивості об’єктів. Мисленні, в свою чергу, поділяються на: а) знакові моделі (прикл. - формула математичного рівняння; б) образно-іконічні (прикл. - креслення, малюнки).
Моделі мають свої особливості і функції, це:
1) знакова, бо вони штучно утворенні;
2) образна, бо в процесі її створення образ і знак не тільки не виключають один одного, а й навпаки доповнюють один одного (де є знак там є образ);
3) оперативна роль моделей, яка вказує на спосіб організації діяльності, що спрямовується на вияв суттєвих властивостей;
4) евристична функція (це така, яка сприяє рішенню розумових задач). Ця остання є основною в учбовій діяльності, оскільки вона є засобом отримання нових знань у процесі оперування і перетворення моделей. Логічне пізнання матеріального світу несе у собі наступність змін змісту іконічних образів, в яких відбиваються результати пізнання (на практиці це має вигляд доповнення моделей новими елементами). Це, в свою чергу, веде до появи нових наукових понять, які черпають свій зміст із наявних змін.
Специфіка шкільного курсу з фізичної географії полягає в тому, що він вимагає від учнів високої продуктивності їх власного аналітико-синтетичного мислення. Його активність спрямовується, головним чином, на аналіз різних природних явищ, що мають місце в різних сферах і куточках нашої планети. Школярі знайомляться також із наслідками їхнього прояву (кліматичними поясами, природними зонами, ландшафтами, тощо). Така робота не можлива без використання великої кількості наочності (фотографій, малюнків, макетів, географічних та кліматичних карт і т.ін). Їх завдання у доповненні уявлення школяра тими елементами, які не може дати текстовий матеріал, або розповідь вчителя. І тут особливо важлива роль засобів матеріальної ідеалізації, що виступають у ролі зв’язуючої ланки між словом вчителя, наочним матеріалом, уявленням та власним розумінням учня. Ефективність такої ролі залежить від точності вибору типу моделі.
Враховуючи вище сказане, беручи до уваги представлену класифікацію знаків, символів, учбових моделей та відділів географічного майданчика я зупинила свій погляд на такому засобі ідеалізації як піктограма. Причиною вибору даної абстракції є власна думка, що будь яка модель яка використовується чи будується на уроках географії повинна нести у собі елементи наочності.
Цей матеріальний засіб ідеалізації і фіксації відношень, що існують в матеріальному світі, використовується в педагогіці як методичний засіб при вивченні особливостей опосередкованого запам’ятовування. Дана наукова абстракція має вигляд сукупності графічних образів, які дитина створює сама, для забезпечення ефективності роботи власних механізмів запам’ятання та відтворення.
Вибір на неї впав тому, що цей тип мисленної моделі відноситься до іконічних засобів, що використовуються в практичній діяльності людини для позначення явищ природи шляхом відтворення реальності (умовні позначення погодних факторів на карті погоди: стан неба, атмосферні явища, напрям вітру, тощо). А також і тому, що піктограмі простіше надати форми наочності, оскільки в її основі лежить довільний малюнок, який учень створює під керівництвом вчителя. За допомогою створеної наукової абстракції йому буде легше відтворити, зафіксувати зміни у відношеннях між предметами матеріального світу, що є результатами часткових проявів певного глобального процесу.
Друга причина вибору полягає в тому, що реальність шляху, формування у дітей істинно науково-теоретичного мислення, ми бачимо в тому, щоб добитися засвоєння абстрактних понять. Оволодіння загальними поняттями повинно відбуватися в рамках уже розвинутого наочно-образного мислення, максимально використовуючи його потенційні можливості. Перехід від наочно-образного до теоретичного матиме характер долання наочності дитячого мислення і формування абстрактного бачення. Суть якого в тому, що нове поняття, яке знаходиться в стадії формування набуватиме реального змісту та схематичного зображення. При такому підході повністю реалізуються функції підпорів мислительного процесу. Такими підпорами будуть піктограми, які у собі поєднають перехід від життєвого бачення до наукового. А їх функції полягають у відображені сприйнятого та відкритого в науковій абстракції. І разом з тим вона відтворює, копіює структуру об’єкта або явища, а також є виразом його часткових проявів певного загального відношення.
Використання піктограм в роботі географічного майданчика має досить високе значення для формування у дітей теоретичного мислення поряд з практичним. Наочність не можна ігнорувати в практиці шкільного навчання на географічних майданчиках, бо інакше наукове уявлення дитини буде бідне та не повне. Наочність в практичній діяльності учня під час уроків на географічному майданчикувиконуватиме ще й регулюючу функцію при предметній діяльності учня з реальними предметами. В результаті чого зміст наукової абстракції буде постійно та цілеспрямовано змінюватися. Це дуже важливий момент у формуванні у дітей наукового теоретичного бачення, оскільки природні явища характеризуються як динамічні утворення, що постійно змінюються, доповнюються в залежності від впливу природних факторів, які їх зумовлюють.
Учень повинен зрозуміти ці зміни за допомогою піктограм. В протилежному випадку процес навчання зведеться до простого нагромадження знань. Вони не представлятимуть ніякої практичної цінності, оскільки спроба використати науковий досвід для розв’язання поставлених завдань закінчиться безрезультатно.
Для забезпечення повноцінності наукового бачення потрібно:
1) поставити учня в умови природодослідника(в даному випадку лабораторією буде географічний майданчик);
2) дати в руки інструменти наукового пізнання (в даному випадку таким інструментом буде піктограма);
3) спонукати його пройти пройдений науковцями шлях, який науці вже відомий. Тільки в такому випадку можна стверджувати, що учень пізнає реальний світ, а отримані ним знання матимуть практичну цінність.
Завдання вчителя керівника географічного майданчика
Варто зауважити, що навчальний результат на географічному майданчику чітко не зафіксований, а визначається педагогами відповідно до власного бачення предмету. Перспективною технологією комплексного обліку досягнень учнів є технологія портфоліо.
При оцінюванні якості реалізації освіти природничого спрямування провідним став метод експертної оцінки. Відповідно можна визначити основні типи експертиз:
Чому ж на даному етапі приділяється значна увага саме спрямованості практичної освіти на спец ділянках, в спец класах, гуртках та спеціалізованих центрах? Ця необхідність пов'язана з загальними процесами в суспільстві: нормативного визначення діяльності кожної структури та діагностик ефективності цієї діяльності. І тут ключовим поняттям для освіти є саме поняття спрямованості, адже саме через нього визначається предмет діяльності того чи іншого спеціалізованого центру. І чим точніше буде визначено цей напрям, тим більш аргументовано ми зможемо захищати інтереси та стратегічні перспективи позашкільної освіти на державному рівні.
Висновок
Отже на прикладі створення географічного майданчика бачимо, що освіта на сучасному етапі потребує створення закладів для підготовки підростаючого покоління до практичної діяльності. В даному рефераті було розглянуто принципи навчання за допомогою наочності та лабораторно-дослідницької діяльності. Як оптимальний предмет наочності було обрано піктограму так як вона забезпечує найкраще розуміння дітьми навчального матеріалу. Лабораторією для практично-дослідницької роботи було використано приклад створення географічного майданчика так як саме він забезпечує найкращу підготовку дитини до практичної діяльності, також він найкраще забезпечує теоретично-абстрактний розвиток розумових здібностей дитини.
В даній роботі було викладено основні принципи створення географічного майданчика та дані практичні рекомендації що до правильного його використання.
На сучасному етапі створення географічного майданчика в кожній школі необхідний аспект профорієнтаційної роботи з учнями спеціалізованих класів з поглибленим вивченням географії та для спеціалізованих ліцеїв та гімназій з географічним нахилом
ЛІТЕРАТУРА
1. Давыдов В.В., Варданян А.У. Учебная деятельность и моделирование. Ер еван. Луйс. 1881. - 220 с.
2. Салмина Н.Г. Знак и символ в обучении. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 288 с.
3. Фридман Л.М. Наглядность и моделирование в обучении. - М.: Знание. 1984. - 80 с.