Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Урок 3 Методи творчого та критичного мислення в проектній технології.
Суть методу контрольних запитань полягає у використанні при пошуку розвязань творчих завдань списку спеціально підготовлених запитань.
Метод фокальних обєктів (МФО) це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного обєкта властивостей або ознак випадкових обєктів. Застосовується при пошуку нових модифікацій відомих пристроїв і способів, розширенні асортиментів товарів, створенні реклами товарів, сфер застосування відомих речовин, відходів виробництва, а також для тренування уяви.
Метою методу є вдосконалювання обєкта за рахунок одержання великої кількості оригінальних модифікацій обєкта з несподіваними властивостями.
Суть методу полягає в перенесенні ознак випадково обраних обєктів на обєкт, що вдосконалюється, який лежить ніби у фокусі перенесення й тому називається фокальним. Утворені незвичайні сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій.
Цей метод є розвитком методу фокальних обєктів. Він допомагає знайти велику кількість підказок для нових ідей шляхом утворення асоціацій. Алгоритм цього методу визначає порядок дій, що ефективніше пояснити на прикладі розвязання конкретного завдання.
Приклад використання методу гірлянд випадків й асоціацій.
Гірлянда синонімів для слова «стілець»: стілець крісло табурет диван лавка.
Утворимо другу гірлянду зі слів, узятих навмання, наприклад: лампа решітка кишеня кільце квітка (учні можуть запропонувати інший набір випадкових слів).
Таким чином одержуємо: крісло з лампочкою, ґратчастий стілець, диван з кишенями, табурет для квітів тощо.
Для зручності їх поєднують у таблицю (таблицю можна накреслити на дошці й графи «Ознаки» заповнювати разом з учнями).
Наприклад, увівши в гірлянду синонімів ознаки лампочки, можна утворити такі сполучення: скляний стілець; крісло, що випромінює тепло; колбо подібний табурет; прозорий стілець тощо.
Аналогічно одержують нові ідеї конструкцій, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадкових обєктів решітки, кишені, кільця, квітки.
6. Метод функціонально-вартісного аналізу
ФВА (функціонально-вартісний аналіз) метод техніко-економічного дослідження систем, спрямований на оптимізацію співвідношення між їхніми споживчими властивостями і витратами на досягнення цих властивостей. Метод розробив конструктор Пермського телефонного заводу Ю. М. Соболєв.
Завданням ФВА є досягнення найвищих споживчих властивостей продукції при одночасному зниженні всіх видів виробничих витрат.
Суть методу поелементний аналіз конструкції (системи, послуги тощо). Ю. М. Соболєв запропонував розглядати кожний елемент конструкції окремо, розділивши елементи за принципом функціонування на основні й допоміжні. З аналізу стало зрозуміло, де «приховуються» зайві витрати. Ю. М. Соболєв застосував свій метод на вузлі кріплення мікротелефону, і йому вдалося скоротити список застосовуваних деталей на 70 %.
Галузь застосування методу ФВА: безперервне вдосконалювання продукції, послуг, виробничих технологій, а також структури організацій.
7. Теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ)
ТРВЗ не є чіткою науковою теорією. ТРВЗ являє собою узагальнений досвід винахідництва й вивчення законів розвитку науки та техніки. Поява ТРВЗ була спричинена потребою прискорити винахідницький процес.
Головний принцип ТРВЗ базується на твердженні, що кожне завдання має нескінченну кількість розвязань. Умови завдань мають бути загальними, абстрактними, не повязаними з конкретними життєвими ситуаціями. Ще одна дуже важлива умова формулювання творчого завдання ТРВЗ орієнтація на результат.
Учитель наводить приклад. Фраза «сходи по хліб» припускає конкретну дію конкретним способом; «купи хліб» дає більш широкий простір для фантазії: по хліб можна побігти, поїхати, пострибати зрештою. А ось умова «добудь хліб» відкриває взагалі найширше поле для діяльності.
Морфологічний аналіз заснований на побудові таблиці (морфологічної скриньки), у якій перелічуються всі основні елементи, що складають обєкт, і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації цих елементів. Комбінуючи варіанти реалізації елементів обєкта, можна одержати найнесподіваніші нові розвязання.
Табл.№3
Робота в малих групах
Галузь застосування: морфологічний аналіз має багато як найпростіших, так і ускладнених модифікацій. Проте його застосування раціональне для простих обєктів і там, де можливо знайти нову ідею за рахунок комбінації відомих рішень (реклама, дизайн тощо).
Винахідництво галузь інтелектуальної діяльності, де творчий процес знаходження нового розвязання технічного завдання, націленого на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході. Винахід це розвязання технічного завдання, що належить до матеріального обєкта (продукту) або процесу здійснення дій над матеріальним обєктом за допомогою матеріальних засобів (способу). Щоб бути визнаним винаходом, відповідне технічне рішення повинне мати:
Винахід є обєктом інтелектуальної власності. Право на винахід виникає при його державній реєстрації. Документом, що підтверджує право на винахід, є патент на винахід.
Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.
Раціоналізаторська діяльність це найбільш поширений вид технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідництва. Проте цей вид творчості доступний практично кожному працівникові і тому він за своїми масштабами перевищує винахідництво. Наведені та деякі інші чинники роблять раціоналізаторську діяльність чи не найбільш ефективною. Своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від використання винаходів. До раціоналізаторської пропозиції за загальним правилом встановлюється три необхідні вимоги: