Методичні рекомендації до складання методичних розробок з виробничого навчання для студентів спеціальності

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Первомайський індустріально-педагогічний технікум

Циклова комісія психолого-педагогічних дисциплін

Методичні рекомендації

до складання методичних розробок

з виробничого навчання

для спеціальності 5.01010401 Професійна освіта

(за профілем підготовки «Комп’ютерні технології»)

м. Первомайськ

2013р.

Організація і методика професійного навчання.

Методичні рекомендації до складання методичних розробок з виробничого навчання для студентів спеціальності 5.01010401 Професійна освіта (за профілем підготовки “Комп’ютерні технології”).

Укладач: Нуруліна Г.А. -  Первомайськ, ПІПТ, 2013 р.

Затверджено на засіданні циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін (протокол №__ від ___ 20__ р.)

Схвалено методичною радою технікуму (протокол № ___ від __.__. 20__ р.)

У даному посібнику наведено рекомендації до складання методичних розробок тем програми виробничого навчання.

Методичні рекомендації призначені для студентів денної форми навчання, майстрів виробничого навчання.

Рецензенти:    Гладка М.І., завідувач методичним кабінетом

Жура О.А., голова циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін

Зміст

стор.

1.  Вступ ………………………….. 4
2.  Структура методичної розробки ………………………….. 4
3.  Методичні розробки з організації і методики навчання учнів у

навчальних майстернях (лабораторіях) ………………………….. 5

1.  Додатки ………………………………………………………………… .. 15

І. Вступ

На сьогодні видана велика кількість посібників, підручників для системи ПТО, які розкривають загальні питання організації й методики професійного навчання. Однак загальна методика не може бути єдиним методичним посібником для майстра, тому що не враховує специфіку змісту навчання конкретній професії, не відображає пов'язані з ним особливості організації і методики навчального процесу.

Організація і методика професійного навчання конкретній професії відображається у так званих приватних методиках. В них розкриваються питання організації і методики всього курсу виробничого навчання в комплексі стосовно певної професії чи груп  споріднених професій. Для немасових професій методичні посібники приватного характеру розробляються безпосередньо в ПТНЗ у вигляді методичних розробок з окремих тем та розділів навчальних програм. Питання про якість підготовки методичних розробок з виробничого навчання є актуальним.

Методичні розробки, з одного боку, - це  методичні посібники для початківців чи малодосвідчених майстрів, а, з другого – важливий та дієвий засіб розповсюдження передового педагогічного досвіду.

За характером методичні розробки можуть бути двох видів:

1.  розробки, в яких висвітлюють питання організації та методики вивчення окремих тем та розділів навчальних програм;
2.  розробки, в яких висвітлюються певні питання навчально-виховної роботи майстрів з учнями, наприклад: використання тренажерів на уроках виробничого навчання, здійснення міжпредметних зв'язків на уроках виробничого навчання; виховання в учнів у процесі виробничого навчання відповідального ставлення до праці тощо.

У даному посібнику надаються рекомендації на допомогу укладачам методичних розробок з вивчення тем навчальної програми з виробничого навчання.

ІІ. Структура методичних розробок

Структура та зміст методичної розробки визначаються змістом навчального матеріалу теми (підтеми) програми, задачами відповідного періоду виробничого навчання, а також природньо, багато в чому залежать від досвіду та педагогічної майстерності укладача.

В якості структурної основи можна рекомендувати приблизну схему методичної розробки:

1.  Характеристика теми (підтеми);
2.  Панування вивчення теми (підтеми);
3.  Вибір навчально-виробничих робіт, робочих місць, устаткування, інструментів;
4.  Навчально-технічна документація для вивчення теми (підтеми);
5.  Методичні рекомендації з організації і методики проведення занять; це основна частина методичної розробки, в якій розкриваються форми, методи та засоби навчання.

В методичній розробці слід відобразити шляхи поєднання навчання та виховання учнів, формування у них ставлення до продуктивної праці.

На конкретному матеріалі теми (підтеми) необхідно розкрити способи ознайомлення учнів з досягненнями науково-технічного прогресу, техніки і технології у відповідній галузі виробництва, досягненнями передовиків та новаторів виробництва.

У методичній розробці відповідно до змісту теми необхідно визначити основні шляхи виховання в учнів поваги до праці та своєї професії, культури праці, свідомої дисципліни, відпрацювання вмінь творчо вирішувати задачі, працювати в колективі.

При розкритті форм та методів навчання з теми (підтеми) особливу увагу необхідно приділити способам навчання учнів безпечним прийомом праці та дотриманню правил виробничої санітарії та гігієни.

Говорячи про структуру та загальні вимоги до складання методичних розробок, слід зазначити, що вони можуть містити також креслення об'єктів НВР, малюнки та фотографії, які відображають трудові прийоми, інструменти та пристрої новаторів та передовиків виробництва, схеми, таблиці, графіки. Необхідно також навести вимоги безпеки праці, зразки навчально-технічної та виробничої документації, які застосовуються в процесі вивчення теми (підтеми).

Таким чином, методичні розробки складаються, як правило, за єдиною структурною схемою незалежно від періоду навчання, який відображений в них. Разом з цим особливості змісту і задач навчання на різних етапах навчального процесу визначають необхідність диферієнцювати зміст методичних розробок. Для виробничого навчання кваліфікованих робітників з більшості професій типові два етапи навчання, які мають специфічні особливості в організації і методиці навчального процесу, - навчання в навчальних майстернях та навчання на виробництві, що включає виробничу  практику.

У зв'язку з цим зміст та порядок складання методичних розробок буде розглядатися відповідно до основних етапів виробничого навчання.

ІІІ. Методичні розробки з організації і

методики навчання учнів у навчальних майстернях (лабораторіях)

Розкриваючи форми та методи навчання учнів за темами, які вивчаються в навчальних майстернях (лабораторіях), необхідно враховувати цілі навчання в цей період, особливості організації та методики навчального процесу.

Оскільки в навчальних майстернях (лабораторіях) учні оволодівають основними прийомами та операціями, з яких складається професійна майстерність, а також виконують НВР, які включають комплекс раніш вивчених прийомів та операцій, навчальну мету цього періоду виробничого навчання можна сформулювати таким чином:

при вивченні трудових прийомів та операцій:

1.  навчити учнів правильно виконувати основні виробничі прийоми операції, які вивчаються;
2.  навчити правильно та раціонально виконувати операцію в різних її поєднаннях;

при виконання робіт комплексного характеру:

1.  вдосконалювати вміння і навички учнів у виконанні раніше вивчених операцій;
2.  навчити поєднувати раніше вивчені прийоми та операції в цілісній технологічний процес;
3.  сформувати вміння самостійно планувати технологічний процес;
4.  навчити виконувати роботи з використання навчально-виробничої документації при постійному підвищенні вимог якості;
5.  сформувати навички продуктивності праці;
6.  систематично розвивати навчально-виробничу самостійність учнів, навички та звички самоконтролю;
7.  навчити застосовувати передові прийоми та способи праці.

В методичній розробці, перш за все, надається стисла характеристика теми (підтеми). В ній зазначаються місце теми в загальній системі виробничого навчання, основні навчальні й виховні задачі, особливості вивчення навчального матеріалу, вміння та навички, якими повинні оволодіти учні, та рекомендований рівень їх сформованості, зв'язок з матеріалом спеціальних предметів.

В характеристиках тем, змістом яких є виконання робіт комплексного характеру, слід звернути особливу увагу на ускладнення дидактичних цілей навчання в залежності від періоду їх вивчення та досвіду учнів.

В розділі методичної розробки про планування вивчення теми (підтеми) надається, перш за все, приблизний перспективно-тематичний план її вивчення (додаток 1).

Обов'язкова форма перспективно-тематичного плану не встановлена. Його зміст визначає сам майстер виробничого навчання (в даному випадку автор методичної розробки) в залежності від специфіки професії та змісту навчального матеріалу, орієнтуючись на вимоги свого навчального закладу.

Рекомендується відобразити в перспективно-тематичному плані наступні питання:

1.  розподіл теми на уроки;
2.  розподіл часу уроку на інструктаж, вправи і виробничу діяльність учнів;
3.  навчально-виробничі роботи;
4.  підготовка матеріально-технічного оснащення уроку;
5.  здійснення міжпредметних зв'язків;
6.  вивчення прогресивних методів праці, пристроїв, інструментів;
7.  типові помилки учнів.

Найважливішою частиною перспективно-тематичного плану є розподіл теми на уроки. При цьому необхідно мати на увазі, що одна з основних вимог до уроку – чіткість його мети та визначеність змісту.

Щоб правильно розподілити матеріал теми на уроки, необхідно враховувати його посильність та доступність, складність та трудоємкістьприйомів та способів, новизну для учнів, важливість для виконання робіт у майбутньому, послідовність вивчення, об'єкти робіт, на яких вони будуть засвоюватися.

Послідовність вивчення матеріалу теми в цілому визначена програмою, однак автор методичної розробки, керуючись своїм досвідом та умовами, на які він орієнтується, має право в певних межах змінити її. Але обов'язково виконати програму в повному обсязі.

Простіше розподілити на уроки матеріал операційних тем, бо в них чітко визначені прийоми та способи робіт, які учні повинні вивчити.

Складніше розподілити матеріал комплексних тем, в яких подані лише загальні рекомендації до їх виконання. Планувати послідовність уроків таких тем, виходячи з виробничих задач, тобто на основі технології виконання робіт, неможливо, бо практично не можливо забезпечити фронтальне виконання всіма учнями групи однієї тієї ж роботи. Доцільніше планувати послідовність вивчення таких тем в залежності від пізнавальних задач уроку, незалежно від виконуємих ними конкретних робіт.

В розділі перспективно-тематичного плану про матеріально-технічне оснащення апаратне та програмне забезпечення, діалогові вікна, панелі інструментів, необхідні для виконання навчально-виробничих завдань.

Це сприяє створенню нормальних умов для проведення уроку. Матеріально-технічне оснащення навчальної майстерні та робочих місць учнів устаткуванням постійного користування в перспективно-тематичному плані не вказується.

У перспективно-тематичному плані необхідно відобразити міжпредметні та внутріпредметні зв'язки. В плані робляться чіткі записи, який матеріал з яких предметів слід використовувати на уроці, на які професійні знання учнів спиратися при формуванні умінь та навичок. Відображення в перспективно-тематичному плані міжпредметних зв'язків орієнтує майстра виробничого навчання на глибоке вивчення спеціальних та загально-технічних предметів, пов'язаних з матеріалом уроків, що плануються тасприяє встановленню особистісних контактів майстра з викладачами.

У перспективних планах рекомендується фіксувати також прогресивні методи роботи, пристрої та інструменти новаторів виробництва, які планується вивчити. Записи повинні бути чіткими і конкретними, розкривати сутність передових методів роботи.

При виборі передових прийомів і методів труда, прогресивних інструментів, пристроїв та т.п. слід реально оцінювати можливість засвоєння їх учнями на відповідному етапі навчання, а також матеріально-технічне оснащення майстерні. Фіксування в плані прогресивних прийомів та методів праці стимулює майстра до їх вивчення, до створення необхідних умов для засвоєння учнями.

Типові помилки учнів при виконанні робіт з теми уроку в перспективно-тематичному плані відображаються для завчасної розробки майстром заходів з їх попередження.

Якщо тема вивчається не фронтально, в методичній розробці подається графік її вивчення.

Наступний розділ методичної розробки – вибір навчально-виробничих робіт (НВР) для вивчення теми.

При виборі НВР слід керуватися загальними техніко-педагогічними вимогами, які викладені в офіційних документах.

Вибрані НВР в методичній розробці указуються в Переліку, який складається за формою Додаток 2.

Норми часу розраховуються відповідно до інструкції про нормування НВР.

В деяких випадках перелік НВР включається в перспективно-тематичний план вивчення теми.

Важливий розділ методичної розробки – навчально-технічна документація, яка використовується при вивченні теми. У цьому розділі перш за все, надається документація письмового інструктування: інструкційні картки, необхідні для вивчення операцій прийомів, та інструкційно-технологічні (технологічні) картки, в яких розкривається технологічна послідовність виконання робіт комплексного характеру.

Особливу увагу в методичній розробці необхідно приділити інструкційним карткам, які мають виключно важливе значення при навчанні учнів основам професії.

В методичній розробці надаються всі інструкційні картки, які застосовуються при вивченні операційних тем, та один-два зразки інструкційно-технологічних та технологічних карток на типові роботи.

До цього розділу методичної розробки включають й іншу навчально-технічну документацію: таблиці типових помилок учнів при виконанні НВР з указаними причинами, способами попередження та усунення; приблизні критерії оцінки робіт та зразки іншої навчально-технічної документації.

Крім того, в цьому розділі методичної розробки надається опис наочним посібникам, технічним засобам, які застосовуються при вивченні теми. Наочні посібники та технічні засоби навчання підбираються до теми в цілому.

Основний розділ методичної розробки – методичні рекомендації з організації та методики проведення занять з даної теми.

Почати цей розділ методичної розробки слід з аналізу та систематизації власного досвіду, ознайомлення з відповідною методичною літературою, бесіди з колегами по роботі.

Методична розробка – це рекомендований документ для майстрів виробничого навчання. Тому в цьому розділі необхідно давати такі рекомендації, які допомагаючи майстру проводити заняття на високому методичному рівні, не обмежували б його ініціативи у визначенні змісту, структури, виборі форм та методів проведення уроків з теми. Тому особливу увагу слід звернути не стільки на те «що робити?», скільки на те «як робити?», щоб уроки проводити більш ефективно.

Рекомендації з організації і методики проведення занять надаються в цілому за темою стосовно до провідних розділів навчального матеріалу та основних елементів занять: вступного інструктажу, основної частини (виконання учнями навчально-виробничих завдань та поточне інструктування їх майстрам) і заключного інструктажу.

Особливу увагу необхідно приділити ретельній розробці методичних рекомендацій до проведення першого уроку за темою.

На першому уроці, як правило, учням надається узагальнююча установка на вивчення всієї теми: розкривається її значення для майбутньої трудової діяльності, підвищення професійної майстерності.

При складанні рекомендації з організації і методики вивчення матеріалу на наступних уроках слід уникати загальних для всієї теми методичних та організаційних вказівок, маючи на увазі, що вони розкриті в розробці першого уроку.

Вступний інструктаж

В рекомендаціях до проведення вступного інструктажу стосовно вузлових розділів теми (підтеми) необхідно розкрити основні дидактичні цілі інструктування учнів, відобразити форми проведення інструктажу (фронтально, бригадно, на початку уроку, паралельно з вправами і т.п.), його структуру, орієнтовний розподіл часу за окремими елементами. При цьому необхідно мати на увазі, що головне призначення вступного інструктування – створення в учнів орієнтовної основи дій на певному етапі навчання.

Рекомендації до проведення вступного інструктажу, як і всі інші, слід подавати у кожному випадку з необхідним обґрунтуванням, тобто поряд з рекомендаціями «що робити?» та «як робити?» переконливо демонструвати «чому так робити».

При розробці рекомендацій з методики та організації вступного інструктажу необхідно враховувати типову послідовність його проведення:

1.  повідомлення теми й мети уроку;
2.  перевірка знань учнів з матеріалу спеціальних предметів, виробничого навчання, які пов'язані з навчально-виробничими роботами;
3.  пояснення характеру та послідовності виконання вправ;
4.  розгляд зразків роботи;
5.  ознайомлення учнів інструментами, устаткуванням, пристроями, які будуть застосовані на уроці;
6.  пояснення та показ найбільш раціональних прийомів, способів та послідовності виконання завдання, а також методів контролю якості роботи;
7.  розгляд інструкційних та інструкційно-технологічних карток;
8.  аналіз типових помилок та способів їх попередження;
9.  пояснення та показ способів раціональної організації робочого місця при виконанні завдання;
10.  розгляд правил техніки безпеки та пожежної безпеки;
11.  перевірка засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу;
12.  пробне виконання учнями прийомів та способів роботи, які показав майстер;
13.  видача завдань учням, розподіл їх по робочих місцях, повідомлення критеріїв оцінювання робіт.

Ця схема може мінятися в залежності від змісту матеріалу, що вивчається, особливостей інструктування, періоду навчання, місця теми в загальній структурі виробничого навчання, досвіду роботи укладача методичної розробки і повинна розглядатися як орієнтовна.

Значна увага при розробці методики вступного інструктування повинна приділятися розкриттю міжпредметних зв'язків з матеріалом спеціальних, загальнотехнічних та загальноосвітніх предметів. Стосовно вузлових понять необхідно привести приблизні питання, які майстер може ставити перед учнями. Ці питання повинні мати практичну спрямованість, тобто бути пов'язаними з тими прийомами і способами праці, які учні будуть виконувати.

При формулюванні питань необхідно дотримуватись певних педагогічних вимог:

1.  питання повинні бути чіткими, зрозумілими, конкретними;
2.  питання повинні вимагати певної (однозначної) відповіді;
3.  не допускається постановка неоднозначних питань;
4.  питання не може бути підказуючим.

Особливу увагу слід приділити питанням продуктивного характеру, які спонукають учнів до самостійної мисленєвої діяльності. При цьому можна керуватися наступною класифікацією «продуктивних» питань:

1.  на порівняння;
2.  на встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
3.  на визначення мети (дії, явища, процесів і т.п.);
4.  на виявлення характерних ознак, умов виконання дій, процесів і т.п.;
5.  на систематизацію (предметів, явищ, фактів, інструментів тощо), виділення суттєвих ознак;
6.  на встановлення значення (явища, процесу, правила, нормативу тощо);
7.  на пояснення, обґрунтування, доведення;
8.  на формулювання понять, висновків, узагальнень, висловлення власних думок;
9.  на виявлення просторових уявлень (робота зі схемами);
10.  на виявленні умінь застосовувати знання у різних ситуаціях;
11.  на пояснення причин (діагностичні);
12.  на судження про наслідки (прогностичні);
13.  на встановлення міжпредметних зв'язків.

Характеризуючи методику вступного інструктування, слід виділити питання, які майстер має повідомити усно; вказати, які при цьому використовуються наочні посібники та технічні засоби навчання, способи їх застосування; обґрунтувати методичні прийоми розкриття основних понять; навести необхідні розрахунки, схеми, графіки; сформулювати основні висновки.

Особлива увага приділяється способам підтримки стійкої уваги та активізації пізнавальної діяльності учнів під час вступного інструктування.

При цьому необхідно керуватися наступними рекомендаціями щодо шляхів та способів активізації учнів в процесі виробничого навчання:

1.  розкриття суспільної користі виробничої праці учнів;
2.  поєднання навчального матеріалу з життям, з виробничим досвідом учнів;
3.  розкриття значення прийомів, операцій та видів робіт, які вивчаються для успішного оволодіння професією;
4.  підвищення рівня свідомості учнів при виконанні навчально-виробничих робіт, спонукання активно застосовувати теоретичні знання;
5.  залучення учнів до розбору навчально-технічної документації, технологічних процесів, способів контролю тощо;
6.  проведення евристичних бесід, постановка питань продуктивного характеру;
7.  постійне стимулювання самостійності учнів у роботі;
8.  розвиток навичок та звичок самоконтролю якості, взаємоконтролю, взаємодопомоги;
9.  навчання прийомам та способам праці передовиків та новаторів виробництва;
10.  організація конкурсів майстерності, виставок кращих робіт;
11.  організація змагання між учнями.

Основним елементом вступного інструктажу є показ та пояснення прийомів  виконання операції, яка вивчається, пояснення та демонстрація технологічного процесу.

В методичній розробці з операційної теми слід вказати, які прийоми необхідно демонструвати майстру, та надати необхідні рекомендації, як провести показ прийомів найбільш дохідливо та зрозуміло. При цьому слід пам'ятати, що показ прийомів – це метод, завдяки якому в учнів формується точний і конкретний зразок трудових дій, який вони наслідують та з яким порівнюють свої дії.

В методичній розробці важливо надати не загальні рекомендації про методику показу прийомів, а розкрити її конкретно, за кожним прийомом: що демонструвати в повільному темпі, коли в процесі показу робити зупинки, які елементи прийому відокремити.

Показуючи прийоми, майстер надає певні пояснення, використовує необхідні наочні посібники. При розкритті методики показу прийомів слід надати необхідні рекомендації, що і коли слід пояснювати учням усно, які наочні посібники і як застосовувати для ефективного показу.

Розробляючи вказівки з методики показу прийомів, необхідно надати рекомендації, як попередити виникнення у учнів помилок, на що звернути їх  увагу при показі та поясненні найбільш складних у засвоєнні прийомів.

В рекомендаціях проведення вступного інструктажу необхідно особливо зупинитися на методиці використання інструкційних та інструкційно-технологічних карток.

В методичних розробках з тем програми, які передбачають оволодіння учнями навичками виконання робіт комплексного характеру, особлива увага звертається на методику й організацію розбору технологічних вимог до робіт, що виконуються, пояснення технологічного процесу, організацію показу окремих прийомів виконання роботи.

При вивченні таких тем однією з задач виробничого навчання є оволодіння учнями передовими високопродуктивними прийомами та способами виконання робіт. Вони вказуються в перспективно-тематичному плані вивчення теми. В методичній розробці слід описати їх сутність та відмінність від звичайних, надати в необхідних випадках відповідні схеми, ескізи, довести виробничу ефективність. Обов'язковою умовою при цьому є проведення спеціальних вправ у виконанні нових для учнів прийомів.

Якщо в методичній розробці рекомендується вступний інструктаж проводити шляхом евристичної бесіди, то необхідно чітко виділити відповідну частину навчального матеріалу, сформувати основні вузлові питання бесіди, розставити їх у порядку постановки, вказати найбільш вірогідні варіанти відповідей учнів, сформулювати висновки та узагальнення, надати  рекомендації до організації бесіди.

В методичних рекомендація з проведення вступного інструктажу, крім опису організації і методики проведення кожної його частини, необхідно розкрити шляхи та способи вирішення виховних задач теми.

Заключний елемент вступного інструктування – перевірка якості засвоєння його учнями. Зазвичай вона здійснюється шляхом постановки питань практичного характеру, пропозицій відтворити показані прийоми, скласти схему, зробити розрахунки тощо.

В методичній розробці необхідно рекомендувати найбільш доцільну організацію цієї частини вступного інструктажу та навести приклади контрольних питань, які за змістом та формою повинні стимулювати мисленєвую діяльність учнів, самостійність, здатність практично використовувати відомості, які вони отримали на вступному інструктажі.

Вправи учнів та поточний інструктаж.

В цій частині рекомендацій слід розкрити організаційні питання проведення вправ – основного методу виробничого навчання. Вправи повинні бути продуманою, педагогічно обґрунтованою системою, яка передбачає послідовне формування в учнів необхідних умінь та навичок.

Основними критеріями (показниками, вимогами), якими необхідно керуватися, плануючи систему вправ, є:

1.  послідовність та взаємозв'язок вправ за змістом;
2.  поступове підвищення складності змісту та дидактичних задач;
3.  різноманітність за змістом та дидактичними задачами;
4.  правильність розподілу за часом.

Ці вимоги характерні як для вправи з теми, так і для системи вправ, які проводяться в період навчання в навчальних майстернях в цілому.

Особливу увагу в організації і методиці проведення вправ  слід звернути в методичних розробках з вивчення операційних тем.

Стосовно основних, провідних частин теми, необхідно вказати конкретні вправи, послідовність їх виконання, орієнтовну кількість часу на кожну вправу.

При цьому слід пам'ятати, що в перспективно-тематичному плані надається час тільки на тренувальні вправи, тобто на вправи з первинного засвоєння нових трудових прийомів.

Майстер керує вправами учнів шляхом поточного їх інструктування. Поточний інструктаж як за значенням, так і за часом, який відведено для його проведення, є основним структурним елементом кожного заняття виробничого навчання. Тому в методичній розробці необхідно надати рекомендації, які дадуть змогу ефективно провести його.

Поточне інструктування майстер проводить у процесі роботи учнів. Рішення, які приймає майстер в цей період, залежать від конкретних обставин, конкретних умов. Тому в методичній розробці зазвичай, складно надати рекомендації, які б у повному обсязі відображали всі можливі ситуації.

Найбільш доцільно спочатку надати загальні рекомендації з організації та методики поточного інструктування, а потім стосовно провідних розділів теми – приватні рекомендації, які відображають специфіку змісту навчального матеріалу.

Із загальнометодичних рекомендацій з поточного інструктування, які слід враховувати при складанні цієї частини методичної розробки, необхідно виділити наступне:

1.  чітко визначити мету вправ, прагнути усвідомлення її учнями;
2.  стежити за роботою кожного учня, не втрачати з поля зору роботу всієї групи;
3.  постійно розвивати в учнів здібності самостійно аналізувати свою працю, знаходити причини помилок, способи їх усунення та попередження;
4.  спонукати учнів до самоконтролю, забезпечувати високу якість їх роботи;
5.  не втручатися в роботу учнів, коли в цьому немає потреби;
6.  не давати учням готових вказівок щодо виправлення помилок, намагатися, щоб вони самі зрозуміли, усвідомили їх та знайшли способи їх усунення і попередження;
7.  своєчасно надавати допомогу учням, привчаючи їх до подолання труднощів, але не допускати закріплення помилок;
8.  якщо допущені помилки типові для більшості учнів, необхідно провести колективне поточне інструктування;
9.  не доробляти роботу за учнів – це привчає їх до безвідповідальності;
10.  заохочувати творчий підхід учнів до виконання завдань;
11.  привчати учнів планувати свійтруд та самоконтроль;
12.  постійно виховувати в учнів високу культуру праці;
13.  для вивчення передових, високопродуктивних прийомів труда необхідно спонукати учнів застосовувати їх, допомагати розібратися в труднощах, повторно інструктувати та показувати прийоми;
14.  практикувати закріплення кращих учнів за менш встигаючими, назначення контролерів продукції з числа найбільш встигаючих учнів;
15.  стежити за раціональним використанням робочого часу та добиватися високої продуктивності праці учнів;
16.  забезпечувати правильний режим праці та відпочинку учнів;
17.  надавати постійну допомогу невстигаючим учням шляхом повторного пояснення, показу трудових прийомів та проведення додаткових вправ;
18.  виховувати в учнів звичку правильної організації робочих місць;
19.  проявляти принциповість та суворість у вимогах до виконання правил техніки безпеки;
20.  не відкладати контроль роботи учнів до її закінчення, широко практикувати проміжний поточний контроль;
21.  при оцінці роботи учнів перш за все виходити з позитивних моментів.

В приватних рекомендаціях з проведення поточного інструктування необхідно, орієнтуючись на загальнометодичні рекомендації та враховуючи можливі ситуації, на конкретному матеріалі показати способи організації індивідуального та колективного інструктування, прийоми, які застосовує майстер для активізації учнів, для формування у них навичок самоконтролю, вмінь застосовувати отримані знання для розвитку творчих здібностей.

На підставі раніше проаналізованих типових помилок учнів необхідно показати способи роботи майстра з їх попередження та усунення. Важливо також порекомендувати способи формування в учнів умінь аналізувати виконану роботу, або роботу, яка виконується, приймати мотивовані рішення, свідомо виконувати рекомендації майстра, користуватися навчально-технічною документацією. Необхідно розкрити організацію і методику поточного та підсумкового контролю за роботою учнів, показати їх навчальне та виховне значення.

В методичнихрозробках, які присвячені організації та методиці навчання на більш пізніших етапах навчального процесу (при вивчені складних операцій та виконанні робіт комплексного характеру), необхідно особливу увагу приділити способам формування в учнів уміння планувати свою працю, спостерігати за роботою обладнання, контролювати та оцінювати хід і результати технологічного процесу, виявляти та діагностувати неполадки в роботі устаткування, механізмів, визначати способи їх усунення та попередження.

Важливе значення для формування міцних вмінь та навичок учнів, розвитку їх творчої активності, встановлення зв'язків виробничого навчання зі спеціальними, загальнотехнічними предметами має виконання учнями комплексних міжпредметних завдань, особливо на більш пізніших етапах навчання. В цьому зв'язку в методичних розробках повинні надаватися рекомендовані переліки таких завдань та їх зразкивідповідно до змісту теми.

Заключний інструктаж

При підготовці до занять зміст заключного  інструктажу у всіх подробицях передбачити неможливо. Він залежить від конкретних умов та результатів проведених занять. Тому в методичній розробці можна обмежитися вказівками щодо задач заключного інструктажу та загальними рекомендаціями його проведення стосовно періоду навчання та змісту теми, а також відобразити специфічні питання, які, зазвичай, виносять на обов'язкове підсумкове обговорення при вивченні теми або її складових частин.

При цьому слід пам'ятати, що основна мета заключного інструктування на будь-якому етапі навчального процесу – на підставі аналізу успіхів та недоліків продемонструвати учням, чому вони навчилися, наскільки оволоділи професією, що і як необхідно робити, щоб не припуститися помилок, недоліків та закріпити успіхи.

Під час проведення заключного інструктажу майстер може проаналізувати підсумки занять та зробити відповідні висновки, провести бесіду з учнями, щоб вони самі розібралися в своїх помилках та знайшли шляхи їх усунення, попередження. Можна порекомендувати організувати в процесі заключного інструктажу самоаналіз учнями виконаних робіт, повторний показ майстром трудових прийомів, повторення основних відомостей зі спеціальних предметів, якщо причиною помилок та недоліків у роботі були недостатні теоретичні знання учнів.

Особливо важливе значення має проведення заключного інструктажу на уроках, якими закінчується вивчення теми, тому що вони є підсумковими за темою.

Слід  додати, що рекомендовані в методичній розробці форми, методи та прийоми навчання повинні бути педагогічно обґрунтованими, тобто викладання слід вести у такій формі: що-як-чому. Це в значній мірі підвищить цінність та доказовість методичної розробки.

Додаток 1

Перспективно-тематичний план виробничого навчання професія: тема програми:
№ уроку	Тема уроку	Мета уроку	Найменування навчально-виробничих робіт	Норма часу	Дидактичні засоби	Устаткування, інструмент	Зв'язок з теорією	Наочні засоби	Передові методи праці

Додаток 2

	Перелік навчально-виробничих робіт за ____ півріччя 20__-20__ навчального року    професія ________________ курс _______ група ________	«Затверджую» Заступник директора  з НВР «__» _____ 20__р.
№ теми	Назва теми, підтеми	Час на вивч.теми	Навчально-виробничі роботи	розряд	Роб норма	Учн. норма	К-ть робіт
Разом	Інструкт	Вправи	В/діяльн

 

Додаток 3

Приблизна схема методичної розробки теми

І. Характеристика теми:

1.  місце теми в загальній системі виробничого навчання;
2.  основні навчально-виховні задачі;
3.  особливості вивчення навчального матеріалу;
4.  вміння та навички, якими повинні оволодіти учні;
5.  зв'язок матеріалу теми зі спеціальними та загальнотехнічними предметами.

ІІ. Планування вивчення теми:

1.  розподіл теми на уроки;
2.  навчально-виробничі роботи;
3.  перспективно-тематичний план вивчення теми.

ІІІ. Навчально-технічна документація, яка застосовується при вивченні теми:

1.  документи письмового інструктування: інструкційні та інструкційно-технологічні картки;
2.  таблиці типових помилок, які допускають учні при виконанні робіт, вказівки причин, способів їх усунення та попередження;
3.  примірні критерії оцінювання та зразки іншої навчально-технічної документації;
4.  наочні посібники та ТЗН, які використовують для вивчення теми.

ІV. Методичні рекомендації з організації та методики проведення занять з теми:

організація і методика вступного інструктажу;

1.  особливості проведення першого заняття;
2.  організація вступного інструктажу;
3.  методика етапу мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4.  методика актуалізації знань та умінь зі спеціальних предметів та попередніх уроків виробничого навчання;
5.  зміст та методика пояснення нового навчального матеріалу та показу трудових прийомів, операцій чи робіт;
6.  методика використання навчально-технічної документації;
7.  рекомендації щодо інструктування з правил техніки безпеки;
8.  організація й методика закріплення матеріалу вступного інструктажу;

організація і методика поточного інструктажу:

1.  вправи та види робіт, порядок їх виконання;
2.  організація поточного інструктажу;
3.  режим труда учнів; методичні рекомендації з проведення індивідуального поточного інструктажу;
4.  методичні рекомендації з проведення колективного поточного інструктажу;
5.  організація і методика міжопераційного та підсумкового контролю роботи учнів;
6.  організація і методика заключного інструктажу;
7.  загальні рекомендації з проведення заключного інструктажу;
8.   види запропонованих  домашніх завдань;
9.  шляхи та способи вирішення на уроці виховних задач.

V. Список рекомендованої літератури.

2

1. . Понятие и классификация следственных действий Следственные действия это выполняемые следователем в соо
2. Тема ФОТОСИНТЕЗ
3. Тема роботи- Проектування форм
4. Дипломная работа- Отчет о работе медицинской сестры
5. Современная демографическая ситуация в России.html
6. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук Харкі
7. .И. Руководитель Минаева Р
8.  Жо~арыда~ы к~рсетілген схема бойынша шоттар корреспонденциясын жазы~ыз ж~не оны~ мазм~нын ашы~ыз
9. 20р І ПЕРЕСКЛАДАННЯ зимової заліковоекзаменаційної сесії факультету економіки та інфо
10. Основные представления о внутреннем строении вещества Реальность атомов и молекул
11. Организация деятельности социального педагога по воспитанию патриотизма у старшеклассников
12. Нелинейные САУ
13. Вспомогательные формы организации работы в школе (туристический клуб)
14. Тема 7 Студентки1 курса гр
15. Маркетинг кафедрасы Баймуханбетова Э
16. Верховный суд РФ
17. Техническая электродинамика и устройства СВЧ
18. на тему- Окситоцин Дисциплина- Биология человека Работу выполнил студент группы КББ111-
19. Сизод
20. тема керування БД

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе