Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Рис. 1. Формування системи міжнародних економічних відносин
Економічне Соціальне
Духовне Політичне
Міжнародна економіка
Рис 3. Середовище міжнародної економіки
Таблиця 1.
Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки
|
Хронологічний період |
Головні риси суспільного розвитку |
Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки |
|
Стародавній світ та середньовіччя |
Домінування натурального господарства та традиційного суспільства. |
Відбувається формування внутрішнього ринку, як форми господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари у середині країни. |
|
XV – XVIст. |
Епоха великих географічних відкриттів. Колоніальні захвати і створення перших колоніальних імперій (португальської та іспанської) |
Прискорений розвиток міжнародної торгівлі непромисловими товарами: тканинами, пряностями, коштовностями, дорогоцінними металами та рабами. Формування національного та міжнародного ринків, які є відповідно внутрішнім ринком, частина якого орієнтується на іноземних покупців, та частиною національних ринків, що безпосередньо пов’язана із закордонними ринками. Світове господарство обмежене сферою застосування купецького та лихварського капіталу. Формою існування та розвитку світового господарства цього періоду були переважно міжнародні торгівельні відносини. |
|
Новий час. XVI – XVIII ст. |
Мануфактурне виробництво. Епоха первісного накопичення капіталу. Становлення економічних систем, що відповідають моделі «чистого капіталізму» |
Функціонування світового господарства виходить за межі сфери обігу, поширюючись на сферу виробництва. Ускладнюється механізм світового господарства, з’являються нові форми МЕВ, а саме: міжнародна торгівля промисловими товарами, торгівля послугами, вивіз капіталу, міграція робочої сили. Монополізація зовнішньої торгівлі. Виникнення і розвиток протекціоністської торговельної політики. |
|
XIX – початок XX ст. |
Промисловий переворот. Розвиток великого машинного виробництва та утвердження індустріального суспільства. Колоніальна експансія і завершення територіального поділу світу колоніальними державами |
Завершення формування світового ринку як сфери стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі факторів виробництва. Початок формування світової економіки, як сукупності національних економік і зав’язків між ними. Створення адекватної сучасному світовому господарству системи МЕВ. Домінуючою за темпами розвитку формою МЕВ стає вивіз капіталу, широкого розвитку набуває виробниче і науково-технічне співробітництво, діяльність міжнародних монополій. |
|
Новітній час. Початок XX ст. – кінець 50-х рр. XX ст. |
Становлення в провідних індустріальних країнах змішаної економіки. Територіальний перерозподіл світу. І та ІІ світові війни. |
Завершення формування світової економіки, як глобальної економічної системи. Антагоністичний характер її функціонування мав такі форми прояву: співіснування метрополій, залежних від них держав і колоній, перевага монокультурної спеціалізації у розвитку міжнародного поділу праці, нееквівалентний товарний обмін. Світова економіка поділяється на три складові: світове капіталістичне господарство, світове соціалістичне господарство, країни «третього світу». |
|
Друга половина XX ст. – початок XXI ст. |
Сучасний етап НТР. Початок постіндустріальної епохи. Розпад колоніальної системи. Розпад системи соціалізму. Глобалізація економіки та суспільного життя |
Ключовою рисою даного етапу стає розвиток міжнародної економічної інтеграції. Формування міжнародної економіки як складної системи взаємопов’язаних національних економік, між – та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують. |
Рис. 5. Головні критерії структурування економіки
Рис. 6. Структура міжнародної економіки за рівнем економічного розвитку країн
Рис. Структурно-логічна схема теми 1
План семінарського заняття
Контрольні питання
Проблемні питання
Таблиця 1.1
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЗНИХ КУЛЬТУР
|
Культура |
Основні характеристики |
|
Західна |
Індивідуалізм; Неформальність; Матеріалізм; Самоцінність часу |
|
Східна |
Пріоритет групи і співробітництво; Традиції і формальності; Естетичний бік та духовність; Безкінечність часу; |
|
Українська |
? |
Тематика індивідуальних завдань
студентів (есе, реферати, доповіді)
Термінологічний словник
ключових понять (категорій)
Вертикальний МПП — поділ праці, за якого виробники з різних країн формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують низку послідовних виробничних операцій.
Горизонтальний МПП — поділ праці, що передбачає виготовлення виробниками різних країн компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі.
Економічне середовище МЕВ — чинники економічного характеру, які впливають на дії учасників МЕВ. До таких чинників належать, зокрема, структура національного господарства країн, рівень їхнього економічного розвитку, величина валового продукту на душу населення та ін.
Інтернаціоналізація господарського життя — процес виникнення та розвитку стійких економічних взаємозв’язків між національними господарствами (на основі міжнародного поділу праці) і виходу процесів відтворення суспільного продукту за національні кордони.
Інтернаціоналізація капіталу — процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн, формами якого є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами.
Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності — процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордони країн.
Міжнародна економічна діяльність — сукупність дій суб’єктів господарювання різних країн, у процесі яких вони вступають в активні міжнародні економічні відносини.
Міжнародна економічна система — сукупність національних економічних систем у їх взаємодії на основі міжнародного поділу праці з відповідним механізмом регулювання.
Міжнародна спеціалізація — форма поділу праці між країнами, за якої в рамках окремих держав відбувається виробництво більш однорідних продуктів праці у масштабах, здатних задовольнити як внутрішні потреби, так і потреби країн-партнерів, що призводить до прогресуючої диференціації національних господарств.
Міжнародне виробниче кооперування — об’єктивний процес розвитку стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, що передбачає координацію їхньої господарської діяльності у виробництві певних видів кінцевої продукції та обмін між учасниками виробничого процесу спільно виробленою частковою продукцією.
Міжнародний поділ праці (МПП) — найвищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, що виражається у стійкій, економічно вигідній спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та у взаємному обміні результатами цієї діяльності між країнами у певних кількісних та якісних співвідношеннях.
Міжнародні економічні відносини — система різноманітних господарських відносин між країнами світу стосовно виробництва, розподілу, обміну і споживання за межами національних кордонів.
Національна економічна система — сукупність взаємопов’язаних в організаційному, технологічному та економічному плані галузей та сфер господарської діяльності в межах державно оформлених національних господарств.
Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав; політичний устрій країн; політичні ризики).
Правове середовище МЕВ — нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загальноправове середовище тощо).
Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) — сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).
Рівні МЕВ — щільність зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії тощо (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).
Світове господарство — сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними через систему міжнародних економічних відносин.
Світовий ринок — товарно-грошові відносини між економічними суб’єктами різних країн, об’єктом яких є товари, послуги, активи, технології, робоча сила тощо. Світовий ринок певного товару являє собою взаємодію пропозиції та попиту на даний товар у міжнародному масштабі.
Середовище МЕВ — зовнішні щодо суб’єктів політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники, які супроводжують та опосередковують міжнародний бізнес, пов’язаний з пересуванням через національні кордони ресурсів, товарів, послуг, інформації, капіталу та робочої сили.
Соціально-культурне середовище МЕВ — система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (соціальні норми поведінки людей, їхні цінності в різних країнах; норми ділової етики; звички у праці тощо).
Суб’єкти МЕВ — учасники міжнародних економічних відносин, які здатні досить незалежно й активно діяти задля реалізації своїх переважно економічних інтересів.