Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Завдання на курсову роботу
Вступ 2
штучних споруд на достатню висоту насипу
А- Карта району трасування
Б- Схематичний повздовжній профіль
В- Детальний повздовжній профіль
Вступ
Предмет «Основи вишукування, проектування і будівництва залізниць» вміщує в себе теоретичні основи і практичні методи інженерних вишукувань і складання проектів нових залізничних колій і посилення (реконструкції) існуючих колій, а також організацію і виконання робіт по їх спорудженню.
Зміст курсу "Вишукування, проектування і будівництво залізниць" включає теоретичні основи і практичні методи інженерних вишукувань і складання проектів будівництва нових залізниць і реконструкцій існуючих, а також організації і виконання робіт по їх спорудженню.
Проектування нових залізниць, додаткових головних шляхів і реконструкція існуючих ліній, здійснюється на підставі рішень прийнятих у затверджених техніко – економічних обслуговуваннях ТЕО або техніко – економічні розрахунки ТЕР.
В цих перед проектних висотах обслуговується діяльність і техніко – економічна ефективність будівництва даного об висотах обслуговується діяльність і техніко – економічна ефективність будівництва даного об висотах обслуговується діяльність і техніко – економічна ефективність будівництва даного об’єкта, визначають його розрахункову ва-
ртість і інші техніко-економічні показники.
Для побудови нової залізниці необхідно скласти проект, в якому на основі інженерних і технічних вишукувань визначається місце положення споруд, їх проектна розрахункова потужність, розміри і типи та техніко - економічні показники. Від раціональності та доцільності проектних рішень залежать розміри та ефективність капіталовкладень, а також строки будівництва і якість кожного об'єкту.
Порядок розробки проектної кошторисної документації, а також послідовність і етапність проектування визначаються ТЕО і ТЕР.
В одну стадію розробляють робочий проект, проектну документацію нескладних об’єктів. В другу стадію розробляють складну стадію об’єктів до яких відносяться реконструкції старих колій, нових колій, також розроблять додаткову документацію.
При одно стадійному проектуванні, якщо тривалість будівництва триває не більше двох років, то розробляється робоча документація в цілому на будівництві будівельно-монтажних робіт.
До складу робочої документації входять:
1. Робочі креслення, які розроблені відповідно до цих державних стандартів;
2. Кошторисна документація;
3. Відомість обсягів будівельних і монтажних робіт;
4. Потреба в матеріалах;
5. Збірники специфікації устаткування та деяких інших матеріалів.
Інженерні вишукування поділяються на: економічні і технічні.
Мета економічних – обґрунтувати необхідність і діяльність будівництва нової залізниці чи реконструкції іншої, й установити техніко – економічні показники даного об’єкта.
В процесі економічних вишукувань установлюються розміри перевезень на окремих ділянках проектної лінії.
Технічні вишукування включають:виробництво топографо-геодезичних інженерно-геологічних і гідрологічних робіт, які необхідні для вибору найбільш доцільного положення траси, лінії. В технічних вишукуваннях широко застосовують аерометоди: аерофотозйомка, аеровізуальні і аерогеологічні обстеження.
1. Вибір направлення траси одного варіанту
По вихідним даним задано початкову точку А і кінцеву В, а також дві умовно фіксовані точки 1 і 2. Тобто лінія буде складатися з трьох ділянок А-1, 1-2, 2-В.
Вивчивши карту, я встановив найнищу точку 70,3 та найвищу 135,5. На карті зображено річку Караганка яка протікає з права від моєї траси і річка Ольховка. А також є населені пункти Ольховскоє, Щучьє і Буташ є також і велика площа лісів які знаходяться на півночі, півдні і на заході . Також на заході пролягає автомобільна траса.
1.1 Визначення напружених та вільних ходів трасування.
Вільний хід – це ділянка траси з нахилом меншим ніж керуючий нахил.
Напружений хід – це ділянка траси з нахилом більшим або рівним керуючому.
Принцип трасування на вільних ходах. Немає значних висотних перешкод, тому основний принцип трасування – вкладання траси по найкоротшому напрямку між фіксованими і опорними точками, де кожний кут повороту повинен бути обґрунтованим.
Принцип трасування на напружених ходах:
На ділянках напруженого ходу траса може бути прокладена по накротшому направлені між фіксованими точками. Профіль по всій протяж-
ності ділянки, повинен бути запроектований керуючим нахилом, а довжина траси повинна бути умовно рівна довжині геодезичної лінії.
Визначаю середній нахил і А-1, на ділянках по формулі:
і А-1 = ( 1.1 )
де ІА-1 - нахил проектної лінії;
Н1 – висота першої точки;
НА – висота точки А.
іА-1=
і1-2=
і2-В = 0/00
Визначаємо середній нахил іс , 0/00 по формулі :
іс = 0/00
ік =2 0/00
Визначимо вільний та напружений хід
La-1 – Вільний хід; L1-2 – Вільний хід; L2-в – Вільний хід.
.
1.2 Нанесення на карту ліній нульових робіт
Лінія нульових робіт – це перше наближення нашої майбутньої траси. Лінія нульових робіт називається так, тому що , якщо на ній нанести проектну лінію, щоб точка перетину горизонталей можна отримати нульові земляні роботи (тобто нахил трасування). Це робиться для того, щоб зменшити кількість кутів повороту.
Лінія нульових робіт починається з ділянок напруженого ходу. Для того, щоб намітити перше наближення Lц, см нашої траси.
Lц= 1000* ∆h* (1.2)
де ∆h – висота перерізу горизонталей;
М – масштаб карти.
ітр – нахил трасування умовно приймаємо за ікер так як рельєф простий.
Розглянувши карту, я встановив, що висота перерізу становить 5м, а масштаб карти в нас М 1:25000.
Lц= 1000* ∆h*=20/2=10см
Визначивши розтин циркуля, починаємо працювати з верхньої точки, по ділянці напруженого ходу, тобто наносимо чорну лінію нульових робіт. Але ця вимога до лінії і сама лінія не відповідає вимогам БНіПУ. Тому потрібно прокласти трасу, як можна ближче до нульових робіт з урахуванням вимог до проектування траси.
Суміжні ділянки об’єднуються одним елементом, а між цими ділянками вписуються криві, як найбільшого радіуса з урахуванням необхідної довжини прямої вставки.
План виконання роботи
Визначаю всі параметри колових кривих.
Для першої кривої:
α1 = 74˚ 00 R1=1500м СК33+40,00
Т0=1130,325м
К0=1937,31м
Тр=0,05м
m=40,00м
l= 80м
Значення Тр , m, р, беру для R = 1500 (м) при найбільшому куті.
Визначаю тангенс сумований Тс, м по формулі:
Тс = Т+ Тр+m (1.3)
де Т – тангенс, м;
Тр – приріст тангенсу, за рахунок здвижки, м;
m – приріст тангенсу, за рахунок улаштування перехідної кривої, м.
Тс = 1130,325+0,05+40,00=1170,375м
Визначаю сумовану довжіну кривої Кс, м по формулі:
Кс= К+ І (1.4)
де К – довжина колової кривої, м;
І – довжина перехідної кривої, м.
Кс =1937,31+80,00=2017,31м
Визначаю 0,5 довжини кривої Кс/2, м:
Кс/2 = 1008,655м.
Визначаю головні точки кривої:
СК ПК33 +40,00
–Кс/2 ПК10 +08,65
ПК ПК23 +31,35
+Кс ПК20 +17,31
КК ПК43 +48,66
де ПК – початок кривої.
СК – середина кривої.
КК – кінець кривої.
Для другої кривої:
α2 = 56˚ R2=1200м СК58+30,00
Т0=638,05м
К0=938,05м
Тр=0,09м
m=50,00м
І= 100м
Знаходжу Кс та Тс:
Тс = 638,05+0,09+50,00=688,14м
Кс= 938,05+100=1038,05м
Кс/2 = 519,02м
СК ПК58+30,00
–Кс/2 ПК5+19,02
ПК ПК53+10,98
+Кс ПК 10+38,05
КК ПК63+49,03
2. Складання схематичного профілю ділянки залізниці
Після нанесення плану ліній одразу ж будується схематичний поздовжній профіль траси. Графи заповнюються послідовно. В першу чергу наносяться пікети та кілометри. Далі наноситься лінія землі та відповідні висоти (точки перетину трасою горизонталей виписується). По пікетажу наносяться дані по плану траси і записуються параметри кривих, довжини прямих вставок.
Далі починаємо безпосередньо проектування, дотримуючись наступних вимог БНіПУ:
Для раціонального нанесення проектної лінії спочатку працюємо на ділянках напруженого ходу з точок з найбільшою висотою.
Проектні висоти Нв, м обчислюю за формулою:
Нв = На ± іd; (м) ( 2.1 )
де Нв, На – висоти кінцевої і початкової точок елементу профілю, м;
± і — значення нахилу, ‰;
d — відстань між точками А і В в кілометрах.
Оформлюю поздовжній профіль у відповідності до вимог БНіПУ.
Держстандарт в масштабах : Мг 1:25000; Мв 1:1000.
|
Розрахунок плану лінії |
L |
80 |
100 |
L= EKc+ELnp=(2017,31+1038,05)+( 2331,35+96232+3150,97)=9500,00м |
|||
|
Пряма вставака |
2331,35 |
962,32 |
3150,97 |
||||
|
Домір До слід. Км. |
651,34 |
650,97 |
|||||
|
КК ПК |
43+48,66 |
63+49,03 |
|||||
|
ПК ПК |
23+31,35 |
53+10,98 |
|||||
|
СК ПК |
33+40,00 |
58+30,00 |
|||||
|
Параметри кривої |
Тс (м) |
1170,375 |
688,14 |
||||
|
Кс (м) |
2017,31 |
1038,05 |
|||||
|
R (м) |
1500 |
1200 |
|||||
|
Кут по вороту |
Лів. |
||||||
|
Пр. |
74 |
56 |
|||||
|
|
№ п/к |
1 |
2 |
||||
|
Таблиця 2.1 |
3. Розташування та вибір малих штучних споруд
В умовах камерального трасування місця, де слід очікувати накопичення води біля земляного полотна, визначаються при сумісному розгляді повздовжнього профілю і топографічної карти. В усіх понижених місцях профілю, крім місць перетину сідловини, слід призначити штучні споруди.
Ці штучні споруди називаються малими (мости отвором до 20 м і труби) і розміщуються на періодичних водостоках, тобто таких, де вода з’являється тільки від зливи або сніготанення. Крім малих штучних споруд, виникає необхідність розмістити середні і великі мости через постійні водостоки. Сам процес розміщення їх забруднення не викликає, а принцип призначення схеми моста буде пояснений нижче. Більш детально про принцип розміщення малих штучних споруд можна прочитати в підручнику Кантора.
Для всіх малих штучних споруджень необхідно намітити басейни, обводячи їх на карті по вододілу і підрахувати їх площі (в межах карти). Для цих штучних споруд необхідно виконати розрахунок стоку поверхневих вод і підібрати малі штучні споруди. Територія місцевості, з якої атмосферні опади стікають до водопропускного спорудження, називається водозбором чи басейном спорудження. Водозбір розташований з верхньої сторони від води і обмежений по периметру лініями водо розділів і полотном дороги.
Лінія, що з’єднує найбільш знижені точки водозбору, називається логом чи руслом, бічні поверхні обмежені, обмежені вододілом і руслом, називають схилами водозбору.
Порядок розміщення водопропускних споруд на трасі:
3.1 Розташування по трасі штучних споруд
При одночасному розгляді карти з нанесеною трасою і повздовжнього профілю визначаю місце розташування малих водопропускних штучних споруд. Вони будуть розташовуватись в усіх понижених місцях профілю. Для кожної споруди потрібно визначити наступні дані:
1. Площа водозбору (басейну) – F (км2). Вона визначається накладенням палетки на кожний басейн. Межі басейну обмежуються лініями водотоків з верхньої сторони і трасою з низової сторони. Необхідно обчислити кількість квадратів. (п) - площа кожного квадрату буде 0,0625 км2, так як в одному сантиметрі – 0,25 0,25. Потім кількість квадратів множимо на 0,0625 і отримуємо площу басейну.
2. Довжина логу (L) для кожного басейну вимірюється по карті від найвищої точки водозбору (Нв) до найнижчої висоти перед штучною спорудою (Нл). нахил головного логу Іл, ‰ визначається за формулою:
Іл = Нв - Нл /L,‰ (3.1)
де Нв - найвища точка водозбору, м;
Нл - найнижча висота перед штучною спорудою, м;
L - довжина логу, км.
Такі розрахунки робимо для кожного басейну, всі дані зводимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
|
n |
F Км2 |
L м |
Висота логу м. |
І ‰ |
||
|
Нв |
Нл |
|||||
|
9,5 |
0,593 |
1,3 |
101,10 |
80,00 |
16,23 |
|
|
36,5 |
2,28 |
2,1 |
105,00 |
81,10 |
9,02 |
|
|
13 |
0,81 |
1,5 |
100,60 |
86,05 |
9,7 |
|
|
4,5 |
0,28 |
0,9 |
100,50 |
89,23 |
12,5 |
|
|
3 |
0,18 |
0,6 |
100,40 |
90,00 |
17,3 |
|
|
21 |
1,31 |
1,5 |
102,00 |
84,58 |
11,6 |
|
|
5 |
0,31 |
0,7 |
101,00 |
84,15 |
24,07 |
|
|
25 |
1,56 |
1,5 |
100,00 |
88,59 |
7,6 |
|
|
40 |
2,5 |
2,8 |
115,00 |
88,95 |
10,42 |
|
|
38 |
2,37 |
2,5 |
110,00 |
90,00 |
8,4 |
3.2 Визначення витрат води та перевірка підібраних штучних споруд на достатню висоту насипу
По завданню в мене є 6 дощовий район, якому відповідає ІІІ група кліматичних районів.
По номограмі дощових витрат, по визначених параметрах F і І визначаю витрати стоку поверхневих вод Qн. Номограма побудована для піщаних ґрунтів ймовірності перевищення К 100 один раз в 100 років, та К300 , раз в триста років.
Для того,щоб розрахункову витрату Qp, та максимальну витрату потрібно врахувати коефіцієнти для свого виду ґрунту, тобто потрібно врахувати К 100 та К 300.
Розрахункові та максимальні витрати визначаю за формулою:
Qp =Qн* К 100 (3.2)
Q max = Qн * К 300 (3.3)
де Qн – номінальні витрати
К 100 - коефіцієнт 1 раз на 100 років
К 300 - коефіцієнт 1 раз на 300 років.
Всі розрахункові витрати записую в таблицю 3.2
Таблиця 3.2
|
F км |
І ‰ |
Витрати в м3/с |
|||
|
Qн |
Qр |
Qmax |
|||
|
0,593 |
16,23 |
6 |
6,3 |
8,76 |
|
|
2,28 |
9,02 |
16 |
16,8 |
23,36 |
|
|
0,81 |
9,7 |
7 |
7,35 |
10,22 |
|
|
0,28 |
12,5 |
4 |
4,2 |
5,84 |
|
|
0,18 |
17,3 |
2,6 |
2,73 |
3,8 |
|
|
1,31 |
11,6 |
9 |
9,45 |
13,14 |
|
|
0,31 |
24,07 |
3,5 |
3,7 |
5,11 |
|
|
1,56 |
7,6 |
10 |
10,5 |
14,6 |
|
|
2,5 |
10,42 |
17 |
17,85 |
24,82 |
|
|
2,37 |
8,4 |
16 |
16,8 |
23,36 |
В мене ґрунти – суглинки, тоді к=1,05 к=1,46
Після визначення Qp та Qmax по графіку водопропускної здатності підбираю тип та розмір труби, а також визначаю висоту підпору води при підході до труби при максимальних витратах.
Висоту підпору вибираю по максимальних витрат. Підібрану штучну споруду потрібно перевірити на достатність висоти насипу Н нас, м за формулою:
Н нас= Нпр – Нп (3.4)
де Нпр – проектна висота, м;
Нп – висота землі, м.
Перевіримо на незатопленість Нв, м штучну споруду:
Нв= Нпр + 0,5 (3.5)
Всі дані записую в таблицю 3.3
Таблиця 3.3
|
Місце розташування |
Тип водотоку |
Витрати |
Тип споруд |
Отвір |
Висота , м |
|||||
|
КМ |
ПК |
Qp |
Qmax |
Ннас |
Нn |
Нnв |
Нnк |
|||
|
0 |
3+50,00 |
Тимч. |
6,3 |
8,76 |
КЗБТ |
2Ǿ1,5 |
3,90 |
1,7 |
2,2 |
1,72 |
|
1 |
2+00,00 |
Тимч. |
16,8 |
23,36 |
ПЗБТ |
1отвір.4,0 |
4,60 |
2,3 |
2,8 |
2,88 |
|
2 |
3+75,00 |
Тимч. |
7,35 |
10,22 |
КЗБТ |
2Ǿ1,5 |
4,57 |
1,8 |
2,3 |
1,72 |
|
2 |
6+75,00 |
Тимч. |
4,2 |
5,84 |
КЗБТ |
1Ǿ1,5 |
2,47 |
1,95 |
2,45 |
1,72 |
|
3 |
0+25,00 |
Тимч. |
2,73 |
3,8 |
КЗБТ |
1 Ǿ1,25 |
2,50 |
1,65 |
2,15 |
1,45 |
|
4 |
1+50,00 |
Тимч. |
9,45 |
13,14 |
КЗБТ |
2 Ǿ1,5 |
3,42 |
2,08 |
2,58 |
1,72 |
|
4 |
8+75,00 |
Тимч. |
3,7 |
5,11 |
КЗБТ |
1 Ǿ1,5 |
1,80 |
1,7 |
2,2 |
1,72 |
|
6 |
2+00,00 |
Тимч. |
10,5 |
14,6 |
КЗБТ |
2 Ǿ2,0 |
4,50 |
1,95 |
2,45 |
2,24 |
|
7 |
5+50,00 |
Тимч. |
17,85 |
24,82 |
ПЗБТ |
2отвір.2,5 |
6,65 |
2,2 |
2,7 |
2,78 |
|
8 |
7+50,00 |
Тимч. |
16,8 |
23,36 |
ПЗБТ |
1отвір.4,0 |
2,95 |
2,3 |
2,8 |
2,88 |
Детальний повздовжній профіль складається з масштабу: Мг 1:10 000, Мв 1:1 000. На детальному профілю показують план траси, пікетаж, відстані, проектні висоти та висоти землі, тип поперечного профілю, план ситуації, грунти, тобто всі дані переносяться з схематичного, відмінність лише в тому, що в графі відстані 1 пікет складає 1 сантиметр, так як масштаб Мг 1:10 000.
План лінії не корегується так як на схематичному повздовжньому профілі враховані перехідні криві, а всі перехідні вставки більші за 150м. Визначаю румби та азимути. Початковий азимут вимірюється по карті з урахуванням того, що карта зорієнтована по сторонам світу.
Азимути Ап, ˚ визначаю за формулою:
Ап=Ап α, (4.1)
де α – кут повороту,
+ - крива в право
– - крива в ліво
АА-1= 5˚
А1-2 = 5˚ + 74˚= 79˚
А2-в = 79˚ + 56˚ = 135˚
По азимуту визначаю румби:
rА-1= 5˚: ПнСх,
r1-2= 79˚ :ПнСх,
r2-в=180˚ – 135˚= 45˚: ПдСх.
Значення румбів по прямих вставок записую в профілі плану лінії, де також показані відстані прямих вставок, початку та кінця кривих до найближчих пікетів.
Нульові місця визначаю за формулою:
Х=
На детальному схематичному профілі нульові місця показані та визначаються :
Х1= 100=35,30 м
Х2= 100 =41,02 м
Х3= 100=
Х4= 100 =
Х5= 100=46,15 м
Х6= 100=48,67 м
Х7= 100=14,28 м
Х8= 100=4,34 м
Х9= 100=37,61 м
5. Техніка безпеки при виконані вишукувальних робіт
Роботи по спорудженню земляного полотна виконують з спостереженням діючих будівельних норм і правил, системи стандартів безпечності праці, нормативно – технічної документації на різні види роботи, інструкції МПС по сигналізації, забезпеченні безпечності руху поїздів при роботі колійних та буро-вибухових роботах.
При будуванні насипу відстань від її брівки до гусениці бульдозера, автогрейдера і скреперів повинна бути не менше 0,5м, а до колеса самоскидів і екскаваторів – не менше 1м. Збереження вибухових матеріалів дозволяється на спеціальних складах, безперервно зберігаючи під час всього періоду їх використання. Небезпечна зона у кожного об’єкту вибухових робіт повинна бути до початку роботи показана умовними знаками: попереджувальними написами, плакатами. Під час вибухових робіт виставляють пости охорони небезпечної зони. Погрузка та розгрузка матеріалів верхнього будівництва колії повинна виконуватись механізованими способами, а якщо в темну пору доби, то з нормальним освітленням.
При роботі з шпалами та брусками, просякнутими масляними антисептиками, необхідно дотримуватись правил санітарії: надіти чистий спецодяг; лице, шию та інші відкриті ділянки шкіри змастити шаром безпечної мазі. При будівництві другої колії робота електробаластеру повинна бути зупинена для пропуску поїзда, що йде по сусідній колії
Приступати до роботи з колійними машинами дозволяється тільки після установки відповідних сигналів по їх огородженню. Потяг на колійних машинах і кранах не допускається.
Бригади по обслуговуванню колійних машин повинні дотримуватись всіх пра-
вил безпеки. При погрузці і розгрузці баласту необхідно застосовувати захисні окуляри. Всі роботи повинні виконуватись з точним дотриманням правил технічної експлуатації залізничних доріг, Правила техніки безпеки руху потягів та експлуатації контактної сітки.
Забороняється виробництво земляних робіт на полотні і станційних площадках до отримання дозволу відповідних служб дороги. Роботи, пов’язані з рухом потягів, повинні виконуватись тільки вдень. При русі машини по дорозі в непрацюючому вигляді, всі робочі частини їх повинні бути приведені в транспортне положення і надійно закріплятись. Робітники-верхолази зайняті на монтажі, зобов’язанні мати застережні пояси і спеціальні сумки для деталей та інструментів.
Техніка безпеки при будівництві малих штучних споруд
Склад матеріалів, розташованих поблизу котловану, повинен знаходитися за межами призми обвалення. Не можна допускати подачу конструкцій краном над працюючими монтажниками. Маса конструкції або окремих її елементів не повинна перевищувати вантажопідйомність крана. В процесі роботи кран повинен бути встановлений так, щоб вантаж опускався або підіймався строго вертикально. Рух залізничних кранів з пролітними будовами дозволяється тільки після перевірки фактичного габариту наближення будов, контактної мережі, путніх знаків і інших.
Робочі місця, розташовані над землею (1 м і більше), захищають поручнями або металевою сіткою висотою не менше 1 м. Робочі місця і зони будівельного майданчика в темний час доби освітлюють. Для переходу через канави або траншеї завглибшки більше 1 м влаштовують перехідні містки шириною не менше 0,6 м з поручнями заввишки 1 м. Забороняється піднімати краном збірні конструкції без монтажних петель, забезпечуючи їх правильну вкладку і монтаж.
Техніка безпеки при вкладальних роботах
Для роботи з шпалами, просоченими шкідливими антисептиками у робітників повинні бути спецодяг і рукавиці. Не дозволяється торкатися особи, брати цигарки, приймати їжу погано вимитими руками після роботи з антисептиками.
Не можна кантувати ломами або лопатами рейки, розташовані головкою вниз. Знаходження робітників на транспортних засобах під час навантаження на них краном путніх матеріалів забороняється. Категорично забороняється проводити ремонт або огляд механізмів і пристроїв, ліній під час роботи, відкривати електричні шафи управління і розподільні коробки електроустаткуванні, знаходитися під напругою; сидіти па огорожах у верстатів і спиратися на них або на рухомі частини лінії; захаращувати робочі місця сторонніми предметами, працювати при несправній сигналізації.
Робота з електроінструментом без заземлення їх корпусів не допускається. Приєднувати електроінструмент або прилади до мережі без відповідних штепсельних розеток і вилок неможна.
Техніка безпеки при будівництві контактної мережі
Категорично забороняється виробництво земляних робіт на полотні і станційних майданчиках до отримання дозволу відповідних служб дороги щоб уникнути пошкоджень підземних комунікацій. Роботи, пов'язані з рухом потягів, повинні виконуватися тільки в світлий час доби.
6.Деталь виконання курсової роботи
Теодоліт – геодезичний інструмент, призначений для вимірювання гори-зонтальних і вертикальних кутів при геодезичних роботах, топографічних і маркшейдерських зйомках, в будівництві, відстаней за далекомірними нитками, а також азимутів (румбів) за допомогою накладної бусолі.
Теодоліт розрізняють двох типів:
1. Електронний (цифровий);
2. Оптичний.
З електронних теодолітів можна виділити підгрупу – лазерні теодоліти, що мають видимий лазерний промінь, суміщений з візирною віссю зорової труби. В оптичних теодолітах взяття відліків по горизонтальному і вертикаль-ному кругам виконується газомірним способом. В електронних теодолітах ви-ведення відліків проводиться автоматично на дисплей інструменту. Деякі еле-ктронні теодоліти мають можливість передачі даних вимірювань через кому-нікаційний порт в контролер або персональний комп’ютер . Різновидом теодо-літа є фототеодоліт, якому конструктивно об’єднані теодоліт з фотокамерою. Фототеодоліт служить для точної фотозйомки з кутовою прив’язкою об’єктів і споруд.
За точністю теодоліти поділяють на:
1. Високоточні;
2. Точні;
3. Технічні.
Основними частинами теодоліта є: зорова труба, горизонтальний та вертикальний круги, алідада, кремальєра. Теодоліт встановлюється на підставці - трегері.
Основними конструктивними елементами теодоліта є вертикальна та горизонтальна осі обертання. В основі будь-якого теодоліта є горизонтальний круг, який називають лімбом. Лімб ділиться на градусні поділки від 0° до 360°, рідше на градові поділки від 0 до 400 за ходом го-динникової стрілки. Центр лімба повинен збігатися з вертикальною віссю обертання приладу. При вимірюванні кута лімб повинен бути горизонталь-ним. Над лімбом розміщена верхня частина, яка обертається навколо верти-кальної осі теодоліта і складається з алідади та зорової труби. Зорова труба обертається навколо горизонтальної осі обертання приладу. При обертанні зорової труби навколо горизонтальної осі утворюються вертикальні площи-ни, які називають колімаційними. На алідаді є індекс, що дозволяє фіксувати її положення на шкалі лімба.
Для підвищення точності відліку застосовують спеціальний відліко-вий пристрій. Вісь обертання теодоліта встановлюють у вертикальне поло-ження за допомогою циліндричного рівня при допомозі піднімальних гвинтів. При цьому площина лімба буде горизонтальною. Під час проведення вимірів вертикальний круг може розміщуватись від зорової труби зліва (КЛ) або праворуч (КП).
В комплект теодоліта входять, бусоль, висок, штатив.
1. бусоль служить для вимірювання магнітних азимутів та румбів;
2. висок служить для центрування приладу;
3. штатив являє собою триногу з металевою головкою, до якої за-кріплюється теодоліт за допомогою станового гвинта.
7. Список використаної літератури
1. Кантор И. И., Пауль В.П. «Основы проектирования и постройки железных дорог». Изд-во Транспорт, 1971
2. Кантор И. И., Гулецкий В. В. «Основы проектирования и строительства железных дорог». М.: Транспорт, 1990
3. Гавриленко А. В., Переселенко Г. С. «Изыскание и проектирование железных дорог». М.: Транспорт, 1984
4. Власов Д. И., Логинов В. Н. «Таблицы для разбивки кривых на железной дороге». М.: Надра, 1964
5. ДБН В.2.3-19-2008. Київ Мінрегіонбуд Україна.
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
1
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Манюк А.А.
Розробив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
32
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
2
4КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Манюк А.А.
Розробив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
3
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
4
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Манюк А.А.
Розробив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
6
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Разраб.
Манюк А.А.
Провер.
Карнаух К.М
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
3-К-63
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
7
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Манюк А.А.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
8
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
9
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
10
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Манюк А.А.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
11
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
12
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
13
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
14
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
15
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
16
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
17
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
18
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
19
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
20
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
21
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
22
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
23
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
24
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
25
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
26
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
27
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
28
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
29
44КР.5.07010503.15,16ПЗ
Розробив.
Махлярчук О.С.
Перевірив
Карнаух К.М.
Н. Контр.
Утверд.
Проектування ділянки залізниці довжиною 9500 м
Лит.
Листов
29
Вінницький транспортний коледж
Гр3-К-63
-К-59