Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
57
Подальше вдосконалення законодавчого забезпечення діяльності податкової служби України відображено в Положенні про ДПА України, затвердженому Указом Президента України від 13 лютого 2000 року. Положення закріпило фактичні завдання, функції та права ДПА України, виходячи з головного принципу діяльності податкових органів - забезпечення реалізації єдиної державної податкової політики.
Процес економічного зростання, що спостерігався за останні роки, є наслідком поліпшення податкової політики, насамперед, зменшення податкового тиску на платників податків, дотримання оптимальних принципів оподаткування, в тому числі і правильна організація діяльності структурних підрозділів органів ДПС України. Тому перебуваючи на виробничій практиці, я вирішила проаналізувати ведення правової роботи відділом правового забезпечення на прикладі органу державної податкової служби, а саме Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції. Оскільки питання покращення роботи органів ДПС є досить актуальними на даному етапі економічного розвитку нашої країни.
Метою проходження виробничої практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань, одержаних студентом при вивченні предметів навчального плану; набуття практичного досвіду по спеціальності правознавство; вміти самостійно вирішувати певні питання юридичного значення; набуття навичок розв”язання реальних завдань, використовуючи знання відповідних галузей права.
Основним завданням стажування є: узагальнення, систематизація, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності, перевірка можливості самостійної роботи в сфері юридичної практики.
РОЗДІЛ 1
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МДПІ
податкової інспекції
Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція є регіональним структурним підрозділом державної податкової адміністрації у Чернігівській області (далі-Чернігівська МДПІ) і є органом на районному рівні: Чернігівському, Ріпкинському, Городнянському, Куликівському. Чернігівська МДПІ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні " від 4 грудня 1990 р. [4] та іншими законами, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, розпорядчими документами Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, а також Регламентом (правилами внутрішнього трудового розпорядку) роботи ЧМДПІ [32], Положенням про Чернігівську МДПІ [30].
МДПІ забезпечує процес управлінської діяльності шляхом планування, видання організаційно-розпорядчих документів та контролю за їх реалізацією на підставі поєднання державних та районних інтересів, взаємодії з органами місцевого самоврядування та правоохоронними органами.
Чернігівська МДПІ здійснює свої повноваження безпосередньо в центральному офісі та через відділення МДПІ.
Робота МДПІ, її структурних підрозділів є відкритою і гласною за винятком питань, які становлять державну і службову таємницю.
Гласність роботи МДПІ забезпечується шляхом підконтрольності та звітності перед ДПА в Чернігівській області, взаємодії з іншими державними органами влади та неурядовими організаціями України через роботу зі ЗМІ, публікації в пресі матеріалів на податкову тематику, трансляції по радіо репортажів, інтерв’ю, виступів керівництва МДПІ, начальників управлінь і відділів.
Інформація про діяльність МДПІ надається громадянам, представникам засобів масової інформації тощо відповідно до вимог законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про звернення громадян”, “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про видавничу справу” та інших нормативно-правових актів.
Не дозволяється надання установам, підприємствам, організаціям, засобам масової інформації або фізичним особам даних досудового слідства або дізнання, а також іншої інформації, що пов’язана з розслідуванням кримінальних справ, без згоди керівництва слідчого підрозділу податкової міліції, слідчого чи органу дізнання, в провадженні якого перебуває кримінальна справа [32].
Питання, що стосуються режимно-секретної діяльності, вирішуються відповідно до вимог Закону України “Про державну таємницю”, Положення про режимно-секретні органи та інших нормативних актів з питань забезпечення режиму секретності.
Чернігівську МДПІ очолює начальник –Шолох Василь Васильович, якого призначає на посаду та звільняє з посади Голова Державної податкової адміністрації України за поданням голови ДПА у Чернігівській області. Начальник здійснює керівництво відділенням, розподіляє обов”язки між працівниками, визначає ступінь їх відповідальності, несе персональну відповідальність перед Чернігівською ДПА за виконання покладених на відділення завдань та здійснення ним своїх функцій. Також до керівництва МДПІ належать:
Яковенко В.В.- 1-ий заступник начальника;
Сечевиця В.І.- 1-ий заступник начальника; начальник МВПМ;
Волкова С.М.- заступник начальника.
1.2. Планування роботи в Чернігівської МДПІ
Планування роботи МДПІ є одним з найважливіших чинників організаційного забезпечення виконання їх функцій і здійснюється відповідно до плану основних питань економічної і контрольної роботи МДПІ на поточний рік та квартальних планів роботи структурних підрозділів.
План основних питань економічної і контрольної роботи МДПІ складається організаційно-розпорядчою групою до першого січня кожного року на основі пропозицій самостійних структурних підрозділів, які подаються до 25 грудня, що передує плановому року, і погоджуються з заступниками начальника МДПІ згідно зі структурним підпорядкуванням. План затверджується наказом начальника МДПІ.
План основних питань економічної і контрольної роботи включає основні напрями роботи МДПІ:
Всі планові заходи мають визначені: дату виконання та відповідальні структурні підрозділи.
Контроль за виконанням плану основних питань економічної і контрольної роботи МДПІ здійснює організаційно-розпорядча група.
Квартальні плани роботи структурних підрозділів МДПІ складаються їх керівниками і до 28 числа місяця, що передує плановому періоду, подаються на затвердження начальнику МДПІ або заступнику начальника МДПІ, відповідно до своєї підпорядкованості .
Квартальні плани роботи відділів, що входять до складу управлінь, у зазначені терміни затверджують керівники цих управлінь.
Квартальні плани управлінь(відділів) МДПІ надсилаються до її відділень не пізніше 29 числа місяця, що передує плановому періоду для подальшої розробки індивідуальних планів підпорядкованими працівниками, з обов’язковим урахуванням основних напрямків роботи відповідного підрозділу.
Коригування планів здійснюється у порядку, встановленому для їх розроблення та затвердження.
Квартальний план роботи підрозділу повинен складатися з таких розділів:
МДПІ;
Кожний розділ плану роботи підрозділу повинен включати такі відомості:
Відповідальність за виконання плану роботи підрозділів несуть керівники цих підрозділів.
1.3. Організаційно-розпорядча документація Чернігівської МДПІ
Управлінська діяльність Чернігівської МДПІ знаходить своє відображення в організаційно-розпорядчих документах, за допомогою яких здійснюється виконання функцій, покладених на інспекцію державою.
Інформаційно-довідкова діяльність інспекції здійснюється на підставі Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98р .№ 315 [27].
Документи, які входять до організаційно-розпорядчої документації податкових органів поділяються на групи:
4) з кадрових питань ( заяви, накази, особові листки, трудові книжки, особові картки, характеристики);
5) особисті офіційні документи (пропозиції, заяви та скарги громадян, автобіографії, доручення та інші.).
Із всіх документів, які приймаються Чернігівською МДПІ адміністративно-господарським відділом формується номенклатура справ, де зазначається індекс.
Розглянемо детальніше оформлення деяких видів організаційно-розпоряд- чих документів, які створюються Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією:
1. Положення - правовий акт, який встановлює основні правила організації діяльності податкової інспекції та його структурних підрозділів. Положення бувають двох видів ( індивідуальні та типові ). Індивідуальні положення розробляються на основі типових положень вищестоящих податкових органів і затверджуються начальником органу ДПІ.
Положення має такі реквізити: найменування виду документа, повна назва
податкової інспекції, дата і місце видання, заголовок, гриф затвердження та основний текст.
Текст в свою чергу складається з таких розділів: Загальні положення;
Основні завдання та функції Чернігівської МДПІ; Керівництво Чернігівською МДПІ; Відповідальність [35, 54].
2. Наказ - правовий акт, який видається на підставі та з метою виконання діючих законів, указів, постанові рішень уряду, наказів та інструкцій вищестоящих органів ДПС України. Розрізняють накази кадрові та з основної діяльності.
Наказами по кадрам оформляються прийом на роботу, переведення чи звільнення працівників, заохочення, притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, з основної діяльності - оформляються рішення начальника інспекції, пов’язані з організацією роботи в структурних підрозділах та порядком її здійснення.
Накази можуть бути нормативні та індивідуальні. Наказ начальника Чернігівської МДПІ про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку є нормативним, а наказ про преміювання одного чи кількох працівників є індивідуальним, оскільки не носить нормативного характеру.
Наказ має такі основні реквізити: назва виду документа - наказ; місце видання; номер та індекс за класифікатором чи номенклатурою справ; дата підписання, заголовок, текст; підпис начальника МДПІ. Текст наказу з основної діяльності складається з двох частин: констатуючої ( вступної або описової ) та розпорядчої. У першій частині вказується причини та мета видання документа, а у другій - містяться приписи з точним вказанням виконавців та термінів виконання [35, 54].
3. Розпорядження - правовий акт, що видається в одноособовому порядку начальником інспекції для вирішення оперативних питань.
Розпорядження складається з вступної частини, в якій констатується стан
розглядуваного питання, і ухвалюючої - містить перелік заходів із зазначенням
строків виконання і переліком осіб, відповідальних за виконання, а також осіб на яких покладається контроль за виконанням розпорядження [35, 54-55].
У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства Чернігівська МДПІ видає розпорядження, окремі доручення, організовує і контролює їх виконання. В окремих дорученнях керівництва МДПІ обов”язково вказується структурний підрозділ (або посадова особа), на який покладається контроль за виконанням такого доручення.
Підготовка проектів розпоряджень та окремих доручень здійснюється відповідно до чинного законодавства та Типової інструкції. Розпорядження складається з вступної частини, в якій констатується стан розглядуваного питання, і ухвалюючої - містить перелік заходів із зазначенням строків виконання і переліком осіб, відповідальних за виконання, а також осіб на яких покладається контроль за виконанням розпорядження.
Проекти розпоряджень, наказів, погоджуються зі структурними підрозділами, до компетенції яких відносяться завдання, визначені зазначеними документами а також відділом правового забезпечення.
Відділ правового забезпечення візує ці документи за наявності віз керівників структурних підрозділів та заступників начальника.
Усі документи, що відносяться до одного питання чи однієї ділянки діяльності, формуються у справи відповідно до затвердженої номенклатури справ. Номенклатура справ розробляється щорічно відповідно до вимог Типової інструкції та вводиться в дію з початку нового року.
Справи з документами закінчених справ за минулий рік залишаються у відділенні протягом встановленого терміну їх зберігання для відповідних документів, після чого передаються для подальшого зберігання до архіву МДПІ
1.4. Складання кошторису доходів і видатків Чернігівської МДПІ
Під час виконання структурними підрозділами Чернігівської МДПІ функціональних обов’язків, виникає потреба у використанні ними фінансових ресурсів, реальні показники яких в свою чергу містяться в кошторисі витрат МДПІ.
Обов’язок по розробці та складанню проекту кошторису покладається на начальника Чернігівської МДПІ, а його затвердження здійснюється Головою ДПА в Чернігівській області.
Кошторис витрат Чернігівської МДПІ складається в двох примірниках: один з яких надсилається до вищестоящого податкового органу на затвердження, а другий відповідно залишається в даній інспекції.
До поточних належать видатки: на товари і послуги, на оплату праці і на рахування на неї, грошове утримання військовослужбовців, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування та обов’язкове соціальне страхування, продукти харчування, медикаменти, оплату транспортних послуг та утримання транспортних засобів, оплата послуг зв’язку, оплата комунальних послуг енергоносіїв, дослідження, програми, субсидії і поточні трансферти.
Основною умовою виконання кошторису є правильний розрахунок витрат кошторису у відповідності з функціями, передбаченими для ДПІ, при чому відповідальність за виконання кошторису несуть начальник інспекції та головний бухгалтер.
Чернігівська МДПІ є бюджетною установою, яка не здійснює діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Тому вона не сплачує податок з прибутку підприємств. Але згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» інспекція є платником податку з власників транспортних засобів, так як на її балансі наявні легкові автомобілі. Цей податок сплачується до бюджету за місцем знаходження інспекції щоквартально на основі розрахунку суми податку. Податок з власників транспортних засобів стягується за ставками, встановленими у грошовій одиниці України (у гривнях).
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ПОРЯДКУ ПРИЙНЯТТЯ НА
РОБОТУ ДО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МДПІ
2.1. Структура Чернігівської МДПІ
Організаційна структура Чернігівської МДПІ затверджується наказом Голови ДПА у Чернігівській області і має такий вигляд:
Шолох В.В.- Начальник МДПІ;
Яковенко В.В.- 1-ий заступник начальника;
Сечевиця В.І.- 1-ий заступник начальника; начальник МВПМ;
Волкова С.М.-заступник начальника МДПІ;
Грищенко Ю.Л. –заступник начальника МДПІ.
2. Управління оподаткування юридичних осіб:
- відділ прямих податків;
- відділ непрямих податків;
- відділ місцевих, ресурсних (рентних) платежів і неподаткових надходжень;
3. Управління оподаткування фізичних осіб:
- відділ справляння податків з фізичних осіб;
- відділ документальних перевірок.
4. Відділ обліку та звітності.
5. Управління податкового аудиту та валютного контролю.
5.1 Відділ документальних перевірок суб”єктів підприємницької
діяльності- юридичних осіб:
- відділ перевірки відшкодування ПДВ;
- група по контролю в сфері ЗЕД;
- група перевірок фінансових установ;
- група оперативного контролю.
6. Відділ стягнення податкового боргу:
- група стягнення коштів, майна;
- група планування та інформаційного забезпечення;
- відділ організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу головного міжрайонного відділу податкової міліції.
7. Управління автоматизації процесів оподаткування:
- відділ обліку платників податків;
- відділ супроводження автоматизації процесів оподаткування;
- група обробки та ведення податкових документів платників податків.
8. Відділ правового забезпечення та роботи з персоналом.
9.Відділ громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи:
- група по роботі звернення громадян.
10. Відділ по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави.
11. Відділ організаційно - розпорядчої роботи.
12. Відділ бухгалтерського обліку та адміністративно - господарської роботи.
13. Головний відділ податкової міліції.
14. Слідче відділення податкової міліції.
15. Городянське відділення, Куликівське відділення, Ріпкинське відділення.
2.2. Порядок прийняття працівників на роботу до Чернігівської МДПІ
Діяльність Чернігівської МДПІ не можлива без наявності основного фактора-людини, яка обов’язково повинна мати високий професійний рівень, тому особливу увагу приділяють, саме порядку прийняття працівників на державну службу в органи ДПС.
Для прийняття участі у конкурсному відборі кандидати на посади в Чернігівську МДПІ подають начальнику МДПІ необхідну заяву, а також особовий листок обліку кадрів, автобіографію, копії документів про вищу освіту та декларацію про доходи, при цьому конкурсанти ознайомлюються з особливостями роботи на посадах держслужбовців, дізнаються час та місце засідання конкурсної комісії.
З метою перевірки рівня професійної підготовки, практичних умінь і навичок новоприйнятого працівника у разі необхідності встановлюється випробувальний термін на строк від шести місяців до одного року, і у випадку, негативного результату - такий працівник звільняється.
При прийнятті працівника на роботу до Чернігівської МДПІ, працівник відділу кадрів МДПІ в обов’язковому порядку ознайомлює його з особливостями виконуваної ним роботи, правилами додержання внутрішнього трудового розпорядку, вимог з охорони праці та пожежної безпеки, а також з Попередженням про спеціальні обмеження, які поширюються на державних службовців. Окрім того, новообрані працівники відділення приймають присягу державного службовця та ставлять підпис під її текстом згідно зі ст.17 Закону " Про державну службу ", потім відповідні записи вносяться до трудової книжки працівника [32].
За особливі досягнення у роботі, ініціативу при її виконанні та постійне підвищення професійного рівня та кваліфікації працівникам відділення у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про ранги державних службовців " від 19.06.96 р. № 658 [20] і "Про затвердження Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби " від 22.02.99 р. № 258 [21] присвоюють спеціальні звання та ранги державних службовців.
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОБОТИ ВІДДІЛУ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МДПІ
3.1. Завдання та функції відділу правового забезпечення Чернігівської МДПІ
Відділ правового забезпечення є самостійним структурним підрозділом Чернігівської МДПІ, головним призначенням якого є здійснення контролю за дотриманням законності та правопорядку керівництвом та працівниками відділення, під час виконання ними службових обов’язків. Керує його роботою Начальник відділу правового забезпечення - Кузьменко Анна Петрівна.
Юридичну регламентацію діяльності підрозділу правового забезпечення здійснює ціла низка нормативно-правових актів: Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації від 27 серпня 1995 р. № 690 [21], Рекомендації Міністерства юстиції України "Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації" від 15 січня 1996 р. № 2, Положення про правове супроводження судових справ і ведення претензійної та позовної роботи в органах державної податкової служби від 26 вересня 2003 року [26], Типове положення про юридичну службу та організацію правової роботи в органах державної податкової служби від 16 листопада 2004 року № 654 [28], Положення про відділ правового забезпечення та роботи з персоналом Чернігівської МДПІ [31], а також оглядовими, інформаційними листами вищестоящих органів ДПС України та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Чернігівської МДПІ.
На відділ правового забезпечення покладається ряд завдань, які визначають зміст діяльності даного підрозділу. Основним з них є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання порушенню вимог актів законодавства керівниками та працівниками органів державної податкової служби під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків. [35; 8]
У процесі організації роботи в органах ДПС структурні підрозділи юридичної служби ДПС України, в межах їх компетенції, виконують такі функції:
- організовують претензійну та ведуть позовну роботу, в т.ч. актуальних та резонансних справ направлену на забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, забезпечують представництво та захист в установленому законодавством порядку інтересів держави, Державної податкової адміністрації України і підпорядкованих їй органів у судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів щодо оподаткування та у зв'язку з порушенням законних інтересів органів ДПС та їх посадових осіб:
а) подають до судів (господарських судів) позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними (господарського зобов'язання або правочину) і стягнення у дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, заяви про визнання підприємств-боржників банкрутами;
б) організовують роботу щодо стягнення (погашення) в судовому порядку податкового боргу платників податків шляхом подання позовів про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх активів (майна);
в) супроводжують справи у судах щодо позовів юридичних осіб, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, громадян до органів ДПС України, поданих до судів (господарських судів);
г) проводять спільні заходи з органами прокуратури з питань направлення до суду матеріалів щодо захисту інтересів держави та застосування податковими органами норм адміністративного та іншого законодавства;
д) готують методичні рекомендації щодо здійснення претензійно-позовної роботи в органах ДПС;
- забезпечують неухильне виконання вимог законодавства працівниками органів державної податкової служби, готують пропозиції щодо усунення недоліків у роботі керівництву відповідного рівня;
- перевіряють відповідність проектів наказів, розпоряджень, положень про структурні підрозділи ДПС та інших відомчих документів чинному законодавству, здійснюють їх візування, а у разі невідповідності вимогам нормативно-правових актів - готують зауваження і пропозиції, які подаються керівнику ДПС відповідного рівня для прийняття законного рішення;
- здійснюють правову експертизу законопроектів, проектів нормативно-правових актів, у тому числі тих, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України;
- разом з відповідними структурними підрозділами узагальнюють практику застосування законодавства в органах державної податкової служби, готують методичні рекомендації щодо її вдосконалення, які подають на розгляд керівництва органу ДПС відповідного рівня, доводять до підлеглих рекомендації Міністерства юстиції України з питань організації правової роботи, роз'яснення Пленумів Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів;
- проводять роботу щодо перегляду відомчих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність до законодавства, готують пропозиції щодо внесення до них змін і доповнень чи визнання такими, що втратили чинність;
- беруть участь у підготовці проектів міжнародних договорів, господарських договорів (контрактів), надають їм правову оцінку, здійснюють їх візування;
- беруть участь в організації роботи щодо виконання рішень і доручень центральних органів виконавчої влади, запитів і звернень народних депутатів України, наказів і розпоряджень ДПА України, окремих доручень керівництва ДПА України, запитів підпорядкованих органів державної податкової служби, в межах своїх повноважень.
- сприяють правильному застосуванню норм трудового, житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права й законні інтереси працівників органів державної податкової служби України, вносять пропозиції керівництву органу ДПС відповідного рівня про вжиття заходів щодо поновлення порушених прав;
- здійснюють керівництво правовою роботою у відповідних органах державної податкової служби, вносять на розгляд керівництва чи колегіального органу ДПС відповідного рівня пропозиції щодо її вдосконалення, вживають заходи щодо впровадження передових форм, методів та досвіду діяльності податкової служби;
- беруть участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з правових питань з підвищення правових знань працівників відповідних органів державної податкової служби;
- забезпечують збір інформації (звітності), необхідної для здійснення контролю і аналізу претензійно-позовної роботи в органах ДПС;
- аналізують результати претензійної і позовної роботи, розробляють пропозиції щодо усунення недоліків та вносять їх на розгляд керівництва;
- забезпечують достовірність оперативної та статистичної звітності;
- забезпечують виконання встановлених податковим органом вищого рівня завдань;
- надають інформацію податковому органу вищого рівня у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій або податкових роз'яснень (у тому числі форми обов'язкової звітності) недійсним, а також оскарження такого рішення.[28]
Юридична служба органів ДПС:
- здійснює правову експертизу проектів законів, нормативно-правових актів, підготовку і редагування нормативно-правових актів та їх візування;
- забезпечує дотримання законності в діяльності державних податкових органах України при здійсненні завдань, функцій і прав, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні";
- бере участь у розробленні і здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення правильного застосування податкового законодавства у Державній податковій адміністрації України і підпорядкованих їй органах державної податкової служби;
- бере участь у підготовці проектів законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування та діяльності державної податкової служби України, а також наказів, роз'яснень, інструкцій, методичних вказівок та інших документів ДПА України про порядок застосуванні законодавства про оподаткування;
- здійснює роботу щодо уніфікації роз'яснень ДПА України;
- надає органам державної податкової служби практичну правову допомогу та роз'яснення щодо застосування норм податкового законодавства;
- бере участь у підготовці структурними підрозділами органів ДПС проектів договорів (контрактів), надає їм правову оцінку та візує їх;
- аналізує практику укладання та виконання договорів (контрактів). 3а наслідками аналізу подає керівництву пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності органів державної податкової служби;
- бере участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок податкових органів при прийнятті податкового повідомлення – рішення і постанови про адміністративні правопорушення, візує їх та перевіряє на відповідність вимогам законодавства, надає правові висновки за фактами виявлених правопорушень;
- готує пропозиції керівництву щодо усунення недоліків правовому забезпеченні діяльності органів державної податкової служби.[34; 6-7]
Реалізація функцій групи правового забезпечення здійснюється шляхом складання планів роботи - перспективних ( на рік ), квартальних, оперативних ( швидке вирішення найсуттєвіших питань ). Але як правило, працівники відділу правового забезпечення складають квартальні плани [Додаток ], адже розпланувати виконання службових обов’язків на цілий рік доволі складно і неефективно.
3.2. Порядок розроблення, розгляду та затвердження положення про відділ правового забезпечення та роботи з персоналом ЧМДПІ
Положення про структурні підрозділи розробляються усіма управліннями (відділами), а також структурними підрозділами, що входять до їх складу Чернігівської МДПІ.
В них повинні бути визначені і конкретизовані головні завдання та функції підрозділу, права і відповідальність його керівника, взаємовідносини з іншими підрозділами, питання охорони праці.
Положення про відділ правового забезпечення Чернігівської МДПІ є основним документом, що регламентує усі сторони діяльності цього підрозділу щодо виконання поставлених завдань. [Додаток ]
Положення повинно включати такі розділи:
1. Загальні положення
2. Основні завдання та функції
3. Керівництво
4. Права керівника структурного підрозділу
5. Відповідальність керівника структурного підрозділу
6. Взаємовідносини
Положення про відділ правового забезпечення МДПІ (далі - Положення) погоджується з заступником начальника МДПІ, відповідальним за координацію роботи конкретного структурного підрозділу згідно з розподілом обов’язків, організаційно-розпорядчою групою. Відділ правового забезпечення візує ці документи за наявності віз усіх зазначених керівників або осіб, що їх заміщують. Положення затверджується відповідним наказом МДПІ.
Положення перезатверджується при зміні назви або організаційної структури структурного підрозділу, при доповненні завдань, функцій, прав, обов’язків, відповідальності, при призначенні нового керівника структурного підрозділу, в інших випадках, які визначає керівник структурного підрозділу.
Призначений керівник структурного підрозділу ознайомлюється з Положенням про структурний підрозділ під розпис.
Положення міститься у відповідному структурному підрозділі (оригінал) та у організаційно – розпорядчій групі.
Положення про відділ правового забезпечення:
Посадові інструкції працівників розробляються виходячи з вимог, що пред’являються до певної посадової особи та розподілу обов’язків між працівниками структурного підрозділу, та затверджуються керівником відділу правового забезпечення.
3.3. Загальні питання щодо організації та здійснення претензійно-позовної роботи в державній податковій службі України
Юридична служба органів ДПС виконує різноманітні функції, які спрямовані на належну організацію правової роботи. Однією з центральних функцій є організація та здійснення претензійно-позовної роботи, участь представників ДПС у супроводженні справ у судах щодо захисту інтересів держави та податкових органів. Якісне і своєчасне здійснення претензійно-позовної роботи досить суттєво впливає на формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів.
На податкові органи покладені певні завдання, які й складають зміст претензійно-позовної роботи в органах ДПС, що здійснюється відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІП,Про судоустрій України", Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні", Рекомендацій Міністерства юстиції України від 15.01.1996 р. „Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, установі, організації”, Положення про юридичну службу та організацію правової роботи в органах ДПС України, Положення “Про правове супроводження судових справ та ведення позовної (претензійної) роботи в органах державної податкової служби України”, інших нормативно-правових актів, а також з урахуванням досвіду роботи органів ДПС з метою поліпшення якості супроводження справ у судах та посилення координації роботи структурних підрозділів органів ДПС при їх супроводженні. [26]
Зазначений вид діяльності органів ДПС складається із двох напрямів - претензійна та позовна робота. Претензійна робота передбачає врегулювання спору, що виник між органами ДПС і господарюючими суб'єктами, шляхом направлення письмового документа, який називається претензією, що містить вимогу відновити порушені права та інтереси. Існування інституту претензійного врегулювання спорів дозволяє без втручання юрисдикційних органів вжити заходів для безпосереднього, швидкого вирішення спору за згодою сторін.[34, 6]
Претензійна робота в органах ДПС здійснюється відповідно до другого розділу ГПК України.
Відповідно до статті 5 ГПК України заходи досудового врегулювання господарського спору застосовуються у випадках, коли спори виникають договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованого на державному замовленні, а також за домовленістю між сторонами, якщо це обумовлено договором.
Претензії можуть пред'являтися як органом ДПС України (в даному випадку - в особі МДПІ), так і господарюючим суб'єктом. За наявності підстав та обґрунтованості вимог органу ДПС відповідний структурний підрозділ готує та передає відділу правового забезпечення висновок та обґрунтовані матеріали й докази для підготовки і направлення претензії.[35, 36 ]
Структурний підрозділ, який готував претензійні матеріали, погоджує проект претензії з юридичною службою.
Якщо претензія надійшла до органів ДПС від господарюючого суб'єкта, то структурний підрозділ МДПІ, який отримав претензію, повинен у десятиденний термін перевірити її, підготувати письмовий висновок для узгодження з відділом правового забезпечення щодо обґрунтованості претензійних вимог і проект відповіді на претензію, який обов'язково погоджується з юридичною службою. У свою чергу, письмовий висновок повинен бути підтверджений відповідними документами, розрахунками. [34, 7]
Претензія чи відповідь на претензію підписується керівником МДПІ (у разі його відсутності - виконуючим обов'язки за наказом) або представником органу ДПС за довіреністю після візування її керівником відповідного структурного підрозділу, головним бухгалтером, начальником юридичної служби та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається під розписку.[26]
До претензії, підписаної виконуючим обов'язки керівника орган ДПС чи його представником, додаються наказ чи довіреність, якими підтверджуються їх повноваження.
Важливим напрямом діяльності органів ДПС України є здійснення позовної роботи, яка передбачає комплекс заходів щодо супроводження справ у судах працівниками юридичної служби та інших структурних підрозділів органів ДПС.
Фахівці відділу правового забезпечення Чернігівської МДПІ супроводжують у судах значну кількість справ, виступаючи як позивачі, так і відповідачі.
Справи за участю органів ДПС можна класифікувати залежно від предмета (категорії) спору. Так, представники органів ДПС здійснюють супровід у судах таких категорій справ: про визнання боржників банкрутами [Додаток ]; про визнання банкрутом відсутнього боржника; про визнання та приєднання кредиторських вимог; про звернення стягнення на активи [Додаток ]; про стягнення кредитів і позичок під гарантії уряду; про визнання угод (правочинів) недійсними; про визнання установчих (реєстраційних) первинних документів недійсними; про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; про визнання суми податкових зобов'язань донарахованих за непрямими методами; про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків; про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби; про скасування арешту на майно, застосованого органом державної виконавчої служби; про визнання незаконними дій банківської установи щодо повернення без виконання платіжної вимоги та зобов'язання прийняти її до виконання; про визнання недійсними актів ненормативного характеру щодо податків і зборів (неподаткових платежів); про визнання недійсними повідомлень - рішень (рішень) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання та обігу готівки; про визнання недійсними повідомлень (рішень) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків зарахування до бюджету податкових зобов'язань; про визнання недійсними повідомлень - рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій; про визнання недійсними повідомлень - рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; про визнання недійсними повідомлень - рішень (рішень) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства; про визнання недійсними 1,2 податкової вимоги [Додаток]; про зобов'язання органу ДПС відшкодувати ПДВ та відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість; про зобов'язання органу ДПС здійснити експортне (бюджетне) відшкодування ПДВ; про визнання недійсним рішення органу ДПС про застосування арешту на активи; про звільнення активів з податкової застави; про повернення надмірно сплачених (перерахованих) податків, обов'язкових платежів; про зобов’язання органу ДПС вчинити дії (погасити вексель, списати заборгованість); про повернення майна з чужого незаконного володіння; про відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної неправомірними діями органу ДПС; про визнання недійсною угоди купівлі-продажу майна, що знаходилось у податковій заставі; про оскарження рішень, дій або бездіяльності посадової особи ДВС; про захист честі і гідності та спростування фактів, викладених у засобах масової інформації; про стягнення коштів за позовами органу ДПС як цивільних позивачів у кримінальних справах; про стягнення заборгованості з податків із громадян; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками органу ДПС; про відмову від ідентифікаційного номера; про визнання неправомірними дій посадових осіб органу ДПС, відшкодування матеріальної та моральної шкоди; про повернення майна або відшкодування його вартості за позовами громадян; про поновлення на роботі та виплату грошових сум за позовами працівника (трудові спори); про стягнення матеріальної шкоди за позовами органу ДПС за КЗпП (трудові спори); про виплату грошових сум за позовами громадян (працівників органу ДПС); про визнання права на спадщину; про виключення майна з акта опису, яке підпадає під арешт; за позовами фізичних осіб до органу ДПС щодо скарг, пов'язаних з адміністративними справами; про відхилення приписів (протестів) на рішення органу ДПС за позовами прокуратури тощо. [33]
Цей перелік не є вичерпним, бо з розвитком в Україні господарських, цивільних, податкових відносин, прийняттям нових нормативно-правових актів, внесенням до них змін тощо можливе виникнення нових категорій спорів, які відповідно супроводжуватимуться працівниками юридичної служби органів ДПС.
Якісне, своєчасне супроводження кожної справи в суді сприятиме збільшенню відсотка рішень судів, прийнятих на користь органів ДПС України.
Організація супроводження справ у судах, включаючи роботу з підготовки позовів, апеляційних чи касаційних скарг, надання відзивів, письмових пояснень на позовні заяви (скарги) тощо, покладається на відділ правового забезпечення. Збір доказів і підготовка матеріалів, необхідних для звернення до суду, здійснюється відповідними структурними підрозділами органів ДПС.
3.4. Порядок супроводження працівниками відділу правового забезпечення МДПІ справ у судах
Судове провадження справ працівниками юридичної служби здійснюється відповідно до ГПК України та ЦПК України.
Процес супроводу справ працівниками органів ДПС України складається з декількох етапів: досудовий супровід справи, судовий супровід та виконання судового рішення.
Після реєстрації позовної заяви в загальному відділі Чернігівської МДПІ керівник органу ДПС скеровує її структурним підрозділам:
- податковій міліції (у разі порушення проти посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності кримінальної справи) для підготовки копій документів, які можуть бути доказом у справі.
Після надходження позовної заяви у юридичний відділ, керівник аналізує її та визначає відповідального працівника підпорядкованого відділу, якому доручається судове супроводження справи.
Фахівець відділу правового забезпечення здійснює аналіз обставин, які призвели до виникнення спору.
За результатами аналізу фахівець юридичної служби:
а) формує перелік необхідних документів для доказової бази (акт перевірки, копії податкових накладних, копії декларацій, копії рішень судів, якщо вони мають відношення до спору, копії установчих документів, копії рішень у кримінальних справах, податкових декларацій тощо);
б) витребовує належним чином завірені копії необхідних документів з інших структурних підрозділів (управління податкового аудиту, управління оподаткування фізичних осіб, підрозділу податкової міліції тощо);
в) направляє службові записки щодо підготовки висновків по суті позовної заяви із зазначенням при цьому строку для надання таких висновків - до 3-х днів. [37, 56-57]
Юридична служба надає правову оцінку щодо обґрунтованості, повноти та законності переданих їй документів відповідними структурними підрозділами органів ДПС.
Якщо отриманих документів виявляється недостатньо чи вони неправильно оформлені, в тому числі не завірені відповідно до вимог діловодства, відділ правового забезпечення повертає їх на доопрацювання відповідному структурному підрозділу та визначає у письмовому висновку терміни для усунення недоліків із переліком заходів, які необхідно здійснити.
Юридична служба доручає іншим структурним підрозділам МДПІ надати документи, необхідні для розгляду справ у суді. Вона має право залучити працівників інших підрозділів до участі у судових засіданнях, що є обов'язковим до виконання.
Після отримання ухвали про порушення справи у строк протягом 1-2 днів юридична служба здійснює такі заходи щодо підготовки відзиву та направлення його до суду:
- погоджує відзив з відповідними структурними підрозділами;
- надає проект відзиву керівництву на підпис;
- реєструє в канцелярії органу ДПС з присвоєнням вихідного номера та дати;
- направляє відзив з додатками нарочним або рекомендованим листом до суду, а копії - сторонам у справі. [35;40-44]
Відзив повинен містити:
- найменування позивача і номер справи;
- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
- докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору). [ 26]
Відзив надсилається:
а) господарському суду (разом з усіма документами, що підтверджують заперечення проти позову);
б) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі. [26]
Деякі особливості має досудовий супровід справи, якщо податковий орган виступає позивачем. У цьому випадку досудовий супровід справи розпочинається з моменту отримання юридичним відділом службової записки з резолюцією керівника МДПІ про підготовку та направлення позовної заяви в суд та пакета документів від відповідного структурного підрозділу (податкового аудиту, оподаткування фізичних осіб, податкової міліції, стягнення податкового боргу тощо).
Керівник юридичної служби знайомиться з наданими матеріалами та визначає фахівця, який готуватиме проект позовної заяви та супроводжуватиме справу у суді.
Фахівець юридичного відділу, на якого керівником були розписані документи ,до виконання", вивчає та аналізує пакет документів, законодавчі документи, судову практику з цієї категорії спору.
У разі встановлення відсутності підстав щодо звернення до суду фахівець юридичної служби готує обґрунтований висновок, який за підписом керівника направляється в ініціюючий підрозділ, тобто структурний підрозділ, за ініціативою якого подаватиметься позов до суду.
У разі встановлення невідповідності або недостатності наданих документів фахівець юридичної служби повертає їх службовою запискою на доопрацювання, зі встановленням переліку питань і терміну виконання доручення.
Проаналізувавши повторно надані документи, фахівець юридичної служби готує проект позовної заяви, який за погодженням керівника юридичної служби надається на підпис керівнику. Відповідно до положень ГПК України та ЦПК України податковий орган копію позовної заяви з додатками направляє відповідачу у справі рекомендованим листом, а позовну заяву з додатками направляє в суд нарочним або рекомендованим листом.
Готуючись до судового засідання фахівець юридичної служби повинен:
- з’ясувати коло посадових осіб інших структурних підрозділів, які братимуть участь у розгляді справи у суді;
- підготувати довіреності для супроводження справи в суді;
- вирішити питання про доцільність фіксації судового процесу технічними засобами та підготовки клопотання;
- залучити інші структурні підрозділи до підготовки та надання в суд копій документів на виконання вимог ухвали. [37;98-101]
За 2-4 дні до дати судового засідання фахівець юридичної служби, який відповідає за здійснення правового супроводження справи, ознайомлюється у суді з матеріалами справи, здійснюючи (у разі необхідності) витяги з наявних у ній документів для формування службового екземпляра судової справи.
За результатами ознайомлення зі справою у суді, за необхідності, фахівець юридичної служби готує пояснення щодо справи, клопотання про витребовування від позивача документів.
У разі пред'явлення позову лише до податкового органу та витікання необхідності фахівець юридичної служби заявляє у суді клопотання про залучення до розгляду справи відповідного органу Держказначейства, працівників прокуратури, митних органів чи інших державних органів.
Фахівець відділу правового забезпечення, який здійснює правове супроводження справи у суді, повинен належним чином виконувати функції, покладені в основу правового супроводження справи залежно від її складності та суті, процедурних моментів, у 2-4 денний строк (від моменту виникнення такої необхідності) подавати відповідні клопотання, заяви, пояснення, зустрічні позови тощо. [37, 341]
Після розгляду справи по суті і винесення рішення, ухвали господарським судом вони аналізуються відповідним структурним підрозділом та службою правового забезпечення. За результатами цього аналізу керівником МДПІ або його заступником приймається рішення про доцільність подання до господарського суду заяви про перегляд рішення, ухвали в апеляційному чи касаційному порядку.[26]
При вирішенні питання про звернення до суду із скаргою про перевірку законності і обґрунтованості рішення, ухвали в апеляційному чи касаційному порядку службою правового забезпечення разом з відповідним структурним підрозділом органу ДПС готуються всі необхідні для перевірки матеріали у терміни передбачені законодавством, і направляються до суду.
Апеляційна скарга до господарського суду апеляційної інстанції подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Скарга про перевірку рішення, ухвали в апеляційному порядку повинна містити:
Касаційна скарга на рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного суду може бути подана до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову, протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Касаційна скарга на постанову Вищого господарського суду України може бути подана до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України не пізніше одного місяця з дня її прийняття.
Скарга про перевірку рішення або постанови в касаційному порядку повинна містити:
Про надходження грошових сум за рішеннями господарського суду, а також про перерахування сум у випадках визнання грошових стягнень бухгалтерія (фінансовий відділ) або підрозділ обліку і звітності в п'ятиденний термін повідомляє службу правового забезпечення, про що вносяться відмітки до відповідних журналів обліку позовних заяв.
Керівник юридичного відділу повинен забезпечувати контроль за дотриманням строків і порядку оскарження рішення суду та забезпечення участі працівника відділу, який є представником у справі, у судових засіданнях.
При здійсненні подальшого оскарження працівник юридичної служби керується відповідними статтями ГПК України та ЦПК України.
Рішення про доцільність оскарження рішень, постанов, ухвал судів приймається керівником органу ДПС спільно з керівником юридичної служби, а у разі необхідності погоджується із заступником Голови ДПА - начальником юридичного управління ДПА в Чернігівській області.
Позовні заяви, відзиви, письмові пояснення, апеляційні та касаційні скарги підписуються керівником органу ДПС (у разі його відсутності - виконуючим його обов'язки за наказом) або представником органу ДПС (за довіреністю). Рішення (постанова), що набрало законної сили відповідно до вимог ГПК України, після його реєстрації в загальному відділі органу ДПС та надходження до підрозділу юридичної служби аналізується керівником юридичної служби та надасться працівнику юридичного відділу для надсилання копій підрозділам, працівники яких брали участь у розгляді справи. [37,197]
3.5. Організаційно-правові проблеми супроводження судових справ та шляхи їх вирішення
При супроводженні справ у судах може виникати цілий ряд проблем, які мають організаційний та правовий характер.
Насамперед, це недостатня штатна чисельність юристів в органах ДПС України. В умовах постійно зростаючих обсягів правової роботи, та, перш за все, кількості справ у судах, які розглядаються за участю податкових органів, кількість працівників юридичної служби органів ДПС вже тривалий час залишається майже незмінною. Такий стан справ призводить до надмірного завантаження юристів податкової служби та, як наслідок, сприяє зростанню “плинності” кадрів і вказує на звільнення досвідчених фахівців. Усе це негативно впливає на ефективність діяльності юридичної служби та послаблює її професійний потенціал.
В умовах існуючої штатної чисельності, на жаль, має місце ще й наявність вакансій, що свідчить про постійну потребу в кваліфікованих юристах. Є випадки, коли за рахунок працівників саме юридичної служби при численних реорганізаціях організаційно-штатної структури вводяться нові посади в інших структурних підрозділах. Чи, навпаки, встановлені відповідними наказами штатні посади юристів не вводяться, щоб не зменшувати кількість працівників інших підрозділів органу ДПС.
У деяких органах ДПС України, в основному в податкових інспекціях з невеликим кількісним складом, трапляються випадки покладення на працівників юридичних підрозділів невластивих їм функцій. На нашу думку, саме керівникам підрозділів юридичної служби та начальникам органів ДПС відповідних рівнів необхідно забезпечувати чітке розмежування функцій, які закріплені для виконання працівниками юридичної служби та інших структурних підрозділів, не допускати виконання юристами завдань, доручень, що не є їх функціональними обов'язками.
Неналежне і недостатнє матеріально-технічне забезпечення юридичної служби, а саме: відсутність транспортних засобів, комп'ютерної техніки, ксероксів, факсів, паперу, канцелярських виробів тощо, ставить під загрозу можливість оперативного виконання правової роботи та своєчасне реагування юристами на порушення законних прав та інтересів органів державної податкової служби, своєчасне оскарження рішень, постанов та ухвал, які постановлені всупереч інтересам державної податкової служби України, унеможливлює своєчасне та повне надання термінової та поточної звітності та інформації вищому органу державної податкової служби.
Залишається поза увагою така специфіка діяльності юридичних підрозділів, як необхідність у частих відрядженнях до органів судової влади з метою представництва та захисту інтересів держави в особі органу державної податкової служби. До речі, поїздки юристів з районних, міжрайонних та об'єднаних ДПІ в містах обласного підпорядкування до обласних судових інстанцій взагалі не класифікуються як відрядження, та, відповідно, затрати на такі поїздки не компенсуються. Також існує проблема компенсації витрат на відрядження юристів до касаційних судових інстанцій. Зовсім не передбачено кошторисно-бюджетне фінансування на копіювання матеріалів судової справи для ведення службового екземпляра цієї справи, на оплату вартості послуг зв’язку при направленні поштою скарг у касаційні та апеляційні інстанції, на видання оголошень у засобах масової інформації про ліквідацію фізичної чи юридичної особи при припиненні діяльності суб'єкта підприємницької діяльності з ініціативи органу державної податкової служби та ін.
Недостатній рівень правових знань працівників інших структурних підрозділів спричиняє додаткове завантаження працівників юридичних підрозділів шляхом розгляду численних службових записок щодо роз'яснення тих чи інших питань застосування галузевого законодавства, незважаючи на ту обставину, що працівники інших структурних підрозділів мають певну спеціалізацію та зобов'язані за законом знати правову базу закріпленої ділянки праці. Подолати такий стан можна комплексно: підвищуючи рівень правових знань працівників інших структурних підрозділів органу ДПС з питань їх основної діяльності, збільшуючи штатну чисельність працівників структурних підрозділів юридичної служби. На нашу думку, необхідно ввести посади юристів в інших галузевих (функціональних) підрозділах.
Неналежне інформаційне забезпечення, яке існує сьогодні в органах ДПС, створює загрозливе становище як для працівників юридичних підрозділів, так і для органів державної податкової служби у цілому. Відсутність коштів на періодичні офіційні видання, у яких друкуються нормативні акти, не лише унеможливлює кодифікаційну ділянку праці, а й ставить під загрозу дотримання законності у діяльності, тому що працівники можуть і не знати останніх змін і доповнень законодавства, що зазнає частих змін, у галузі оподаткування та фінансової діяльності держави. Те ж саме стосується й періодично-аналітичних друкованих видань з практики застосування законодавства у галузі фінансів та оподаткування, правозастосовної та судової діяльності. Відсутність комп'ютерних мереж та інформаційно-довідкових систем чинного законодавства на робочому місці будь-якого юриста завідомо ставлять у програшне становище юристів податкової служби порівняно з належним забезпеченням (інформаційно, матеріально, технічно) представників суб'єктів господарювання. На сьогодні не створено єдиної інформаційної бази судових рішень і постанов, які виносяться у справах за участю органів ДПС. Наявність такої інформаційної бази була б корисною юристам ДПС України у практичній діяльності. Отже, програма інформаційного забезпечення, яка передбачає створення автоматизованого робочого місця юриста, є своєчасною.
Проблемним залишається питання взаємодії юридичних підрозділів органу ДПС з іншими структурними підрозділами при здійсненні претензійно-позовної та іншої правової роботи. Специфіка діяльності юридичної служби полягає також у тому, що майже всі необхідні документи, які слугують доказами при здійсненні претензійно-позовної роботи органу ДПС, юридичний підрозділ отримує від інших структурних підрозділів податкового органу. Тому дуже актуальним є питання своєчасного, якісного та повного надання документів і (чи)їх копій структурними підрозділами юридичній службі податкового органу. Наказами Державної податкової адміністрації України встановлено порядок надання документів за вимогою підрозділу юридичної служби: витребувані документи повинні бути надані в строк, визначений правилами діловодства в органі ДПС; якщо документи не оформлені неналежним чином, то юридичним підрозділом встановлюється термін, протягом якого документи повинні бути доопрацьовані і додатково надані; якщо завдання юридичного підрозділу не виконується, то про такий випадок недотримання службової (трудової) дисципліни повідомляється керівник податкового органу з метою застосування дисциплінарного стягнення чи інших заходів впливу до винних осіб. Незважаючи на це, випадки несвоєчасного та неповного надання документів чи їх належно завірених копій до підрозділів юридичної служби у практичній діяльності зустрічаються досить часто. А отже, юристи органу ДПС позбавлені можливості своєчасного надання необхідних документів на вимогу суду безпосередньо у судове засідання. 1 як наслідок - справа вирішується на користь іншої сторони або це є підставою винесення судом окремої ухвали щодо невиконання законних вимог. У той же час подання до суду юристами ДПС позову, вимоги якого неповною мірою обґрунтовані чи базуються на недостатній кількості письмових доказів, що подав інший структурний підрозділ, може призвести чи до відмови від задоволення позовних вимог, чи до залишення позову без розгляду, що в цілому не формує довіри у платників податків до органу державної влади. Вважається за доцільне підвищити персональну відповідальність керівників структурних підрозділів за своєчасне та повне надання необхідної інформації підрозділам юридичної служби.
У зв'язку зі створенням інформаційної системи правової роботи органів ДПС України адміністрування супроводу справ у судах на основі проектного підходу виникає проблема в освоєнні нових технологій. А це вказує на потреба у якнайшвидшому проведенні перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, а також підготовки спеціалістів, які у змозі працювати в нових умовах.
До першочергових завдань, які необхідно виконати в контексті модернізації правової роботи в органах ДПС, є підготовка кваліфікованих спеціалістів, які забезпечуватимуть організацію і здійснення правової роботи, у тому числі супровід справ у судах.
Важливу роль у формуванні професійного ядра працівників юридичної служби органів ДПС відіграє підготовка кадрів.
У країнах з міцною податковою адміністрацією велика увага приділяється освіті майбутніх податкових працівників. Так, у Німеччині розроблена ефективна система навчання кадрових спеціалістів у сфері фінансів на всіх загальноосвітніх рівнях. Знання в цій сфері набуваються не лише на економічних і юридичних факультетах, але і в спеціальних вищих школах, академіях.
Робота з відбору молодих спеціалістів у систему податкової служби України, на нашу думку, повинна здійснюватися в декілька етапів. Перший етап відбору повинен проходити безпосередньо в ДПА областей, які направляють випускників шкіл на навчання, ще до зарахування молоді в навчальний заклад. Особи, які бажають вступати до спеціалізованого навчального закладу повинні пройти відповідне тестування, що дозволить більш детально вивчити їх психологічний потенціал, можливість працювати в системі органів ДПС України.
Наступним етапом відбору повинне стати проведення тестування студентів перед направленням їх на практику, при якому оцінюється їх готовність до роботи в органах ДПС. Але можливості студента працювати на робочому місці, виконувати завдання та функції, які покладено на органи ДПС, повинен оцінювати керівник органу ДПС, де студент проходитиме практику.
Підготовка фахівців для юридичної служби органу ДПС повинна передбачати введення в навчальні плани відповідних спецкурсів, ознайомлення з якими дозволить випускнику: грамотно, лаконічно, обґрунтовано, відповідно до вимог законодавства складати позовні заяви, скарги, інші процесуальні документи як представнику ДПС; здійснювати захист інтересів органу ДПС у судах та інших державних органах; аналізувати та узагальнювати судову практику.
Як відомо, Конституція України (ст. 55) гарантує кожному громадянину право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових чи службових осіб.
Це положення повною мірою стосується і діяльності податкових органів, які відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (ст. 4) віднесені до органів виконавчої влади і які відповідно до ст. 3 цього Закону керуються у своїй діяльності Конституцією України, Законами Україна, іншими нормативно-правовими актами.
Загальним законом, що регулює порядок оскаржень дій посадових осіб, державних і громадських органів, є Закон України „Про звернення громадян" від 13 травня 1999р., у статті 3 якою зазначено, що скарга-це звернення про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів посадових осіб. Так, відповідно до ст. 16 цього Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду. У разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Розгляд звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій передбачено як функція органів ДПС України Законом України ,,Про державну податкову службу в Україні" (ст. 10). [4]
Урегулювання спору між податковим органом і платником податків передбачено і Законом України №2181, який визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Причому ст. 19 п. 6 цього Закону встановлює правило: „Закони та інші нормативно-правові акти діють в частині, що не суперечить нормам цього Закону". [11]
Зокрема п. 5.2.2 ст. 5 зазначеного Закону України передбачає, що у разі прийняття контролюючим органом будь-якого рішення, яке, на думку платника податків, суперечить закону або виходить за межі його компетенції, таке рішення в 10-денний термін з моменту його отримання може бути оскаржене до цього ж контролюючого органу. У випадку, коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, а при повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня. [11]
3 метою реалізації такого „адміністративного" порядку розгляду скарг платників податків у структурі податкової служби створені спеціальні апеляційні підрозділи, які розглядають скарги платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань, постанов про накладання адміністративних стягнень, рішень щодо визначення суми податкових зобов'язань, застосування фінансових санкцій.
Таким чином, слід констатувати, що рішення, яке приймається податковим органом за результатами розгляду скарги платника податків, приймається щодо вирішення юридичної суперечки (спору), і воно містить правову оцінку юридичних фактів. Іншими словами, ми маємо справу з фактичним виконанням судової функції, коли роль „судді" виконує податковий орган, який до того ж виступає безпосередньо як зацікавлена сторона у вирішенні спору.
Безперечно, у даному випадку йдеться про порушення основного конституційного принципу - рівності всіх перед законом. Більше того, встановлений порядок розгляду скарг платників податків суперечить положенням ст. 124 Конституції України, яка закріплює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. [1] Така юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, у тому числі і на податкові. Аналогічні положення містяться і в Законі України „Про судоустрій" де, крім того, (ст. 5) передбачено, що „особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність".
Крім того, ситуація, що склалася, зовсім не сприяє викорененню корупційних діянь у системі податкових органів України. Більше того, така правозастосовна практика у сфері оподаткування здатна породжувати соціальні конфлікти та спори між суб'єктами, які перебувають у правових відносинах влади і підпорядкування - державними контролюючими органами і платниками податків — фізичними і юридичними особами.
У Концепції вдосконалення організаційної структури державної податкової служби України визначено загальну мету вдосконалення організаційної структури органів ДПС України - оптимізацію її внутрішньої організації на всіх рівнях та організацію чіткої взаємодії як між підвідомчими підрозділами, так і з платниками податків.
Ураховуючи викладене вище, з метою вдосконалення організаційної структури ДПС вважаємо за необхідне ліквідувати структурний підрозділ апеляцій і за рахунок вивільнених працівників розширити штат юридичних підрозділів органів ДПС України.
Наступна проблема супроводження справ у судах стосується правового забезпечення здійснення такої діяльності.
Напевно неможливо знайти більш мобільну галузь законодавства ніж з питань оподаткування. Пошук найбільш оптимальної моделі оподаткування призвів до існування великої кількості неузгоджених, суперечливих і колізійних нормативно-правових актів.
На практиці це призводить до виникнення значної кількості судових спорів із зазначених проблемних питань правового регулювання та скасування у судовому порядку рішень органів ДПС щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, а в кінцевому підсумку позбавляє Зведений бюджет країни грошових надходжень. 3 метою вирішення цих проблем пропонуються певні зміни і доповнення до чинного законодавства з питань оподаткування та нормативно-правових актів ДПА України.
3.6. Облік претензійних і позовних матеріалів та аналіз претензійно-позовної роботи в МДПІ
Службою правового забезпечення Чернігівської МДПІ щоквартально аналізується стан позовної роботи. Результати цього аналізу викладаються з відповідними цифровими даними та поясненнями до них і направляються до Юридичної служби ДПА України не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
В аналізі обов'язково відображаються:
- кількість повернутих місцевими господарськими судами позовів МДПІ, причини повернення цих позовів (кількість та причини таких повернень або відмов, наводяться конкретні приклади);
_ причини незначних надходжень сум до бюджету при виконанні наказів господарських судів (звертається увага на випадки, коли судами задоволено позов на велику суму, але майно, що підлягає реалізації, відсутнє, або його кількість незначна);
- проблемні питання, які виникають при розгляді господарськими судами позовних заяв органів державної податкової служби, а також позовів платників податків до МДПІ;
- за кожною категорією позовів наводяться приклади характерних порушень або неправильного застосування органами державної податкової служби норм чинного законодавства при проведенні позовної роботи;
- вносяться пропозиції вирішення поставлених проблемних питань щодо вдосконалення чинного законодавства, вжиття конкретних організаційних заходів для поліпшення позовної роботи тощо.
За результатами аналізу претензійної та позовної роботи служба правового забезпечення Державної податкової адміністрації України щоквартально направляє підвідомчим Державним податковим органам відповідні узагальнення.
Служба правового забезпечення Чернігівської МДПІ періодично проводить заняття з працівниками інших структурних підрозділів ДПІ, на яких вивчаються норми чинного законодавства з питань, виникають у ході позовної роботи. Претензії та позовні матеріали, які надходять до органу МДПІ, підлягають реєстрації в книзі вхідної кореспонденції, а ті, що нею надсилаються, - у книзі вихідної кореспонденції.
Особа, яка працює з кореспонденцією, що надійшла, повинна до претензійних та позовних матеріалів додати конверт, який має штамп пошти з датою відправки, оскільки це може бути єдиним доказом своєчасної їх відправки.
При реєстрації претензії або позовної заяви перевіряється наявність всіх документів, зазначених у додатку до них. При відсутності або невідповідності документів, зазначених у додатку, працівниками канцелярії складається акт за підписом не менше 3-х осіб.
Канцелярія після реєстрації претензії чи позовної заяви і резолюції начальника органу МДПІ або його заступника в той же день передає ці документи до служби правового забезпечення та відповідного структурного підрозділу, які здійснюють їх реєстрацію і первинну правову оцінку, формують справу, готують відповідні матеріали.
Претензійні та позовні матеріали органу ДПС і ті, що надійшли до нього, зберігаються в окремих папках. Для засвідчення дати надходження судових документів, позовних заяв, претензій конверти, в яких вони надійшли, підлягають обов'язковому зберіганню у матеріалах справи.
Закінчені претензійні та позовні матеріали підшиваються у відповідні папки в тій послідовності, в якій вони були зареєстровані та зберігаються службою правового забезпечення протягом 3-х років до передачі їх на зберігання в архів. [35; 46-48]
РОЗДІЛ 4
ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ МДПІ
4.1. Внутрішні нормативно-правові акти з охорони праці
Систему локальних нормативно-правових актів, що забезпечують охорону праці в Чернігівській МДПІ складають накази, розпорядження, інструкції, правила, які приймаються конкретним податковим органом. Прикладом останніх є Інструкція з охорони праці по управлінням ДПА в Чернігівській області[Додаток ], Посадові інструкції інженера по охороні праці[Додаток ], начальника відділу кадрів[Додаток ], головного бухгалтера по охороні праці ДПА в Чернігівській області[Додаток ]. Як видно з переліку цієї групи нормативно-правових актів по охороні праці, останні знайшли своє затвердження лише на рівні обласної ДПА і не були конкретизовані Чернігівською МДПІ. Це, звичайно, не найкращим чином впливає на стан охорони праці в податковій інспекції.
4.2.Управління охороною праці в Чернігівській МДПІ
Середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу Чернігівської МДПІ становить 116 чоловік (а разом із районними відділеннями – 166). Згідно Закону України №229 від 21 листопада 2002 року службу охорони праці створюють на всіх підприємствах з чисельністю працюючих більше 50 чоловік. [8] Але, незважаючи на вимоги законодавства, в штатному розкладі МДПІ не передбачено формування останньої.
Згідно Закону № 229, загальну організацію та управління охороною праці покладено на роботодавця, у даному випадку – на начальника МДПІ. Він призначає внутрішнім наказом посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. [Додаток ]. При чому в Чернігівській МДПІ відбувається диференціація функціональних обов’язків з пожежної безпеки та охороні праці. Забезпечення останньої покладено на службову особу – працівника організаційно-розпорядчого відділу - в порядку сумісництва. Відповідальним за стан пожежної безпеки призначено завідуючого господарським відділом. Досить цікавим виявився факт, що дані особи не проходили спеціальної підготовки (займалися навчанням самостійно), адже кошторисом асигнувань бюджетної установи це не передбачено. Зрозумілим є те, що робота з забезпечення охорони праці в даній податковій інспекції належним чином виконуватись не може.
В структурних управліннях та відділах Чернігівської МДПІ за охорону праці відповідають керівники відповідних управлінь (відділів).
Відповідальний за охорону праці в Чернігівської МДПІ має ряд завдань, які визначають зміст його діяльності: нагляд за приведенням у належний стан приміщень, в яких працюють податківці, електроприладів, комп’ютерної та ксерокопіювальної техніки та апаратури; забезпечення працівників відділення засобами індивідуального та колективного захисту; здійснення методичного керівництва щодо роз”яснення змісту нормативно-правових актів та правил поведінки працівників у певних ситуаціях; спільно з іншими структурними підрозділами відділення, визначає комплексні заходи щодо приведення у відповідність стандартам та нормативам безпеки праці існуючих умов трудової діяльності; організація роботи по підбору режимів праці та відпочинку, найбільш оптимальних для працівників відділення; забезпечення професійної підготовки працівників відділення з охорони праці; розподіл обов’язків серед працівників по виконанню певних видів робіт в галузі охорони праці.
Основний парадокс полягає в тому, що Чернігівська МДПІ, яка призначена для наповнення державної казни грошовими коштами, потерпає від нестачі останніх на фінансування в галузі охорони праці. Умови охорони праці в МДПІ потребують значного покращення, про що не одноразово зазначалося, проте і на даний час це питання ще не вирішене. Хоча й передбачено, що для підприємств, установ, організацій, які фінансуються з Державного чи місцевого бюджетів, цільові заходи з охорони праці виконуватимуться за рахунок коштів, виділених на їх утримання, а також за рахунок державних вкладень, фактично їх ніхто не виділяє. Лише сама Чернігівська МДПІ згідно статті 23 Закону України № 229 здійснює витрати на охорону праці і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Планування заходів з охорони праці фактично відсутнє. Останні заходи з метою посилення пожежного захисту проводилися приблизно рік назад (згідно Доповідної записки № 4/28, що була останнім планом по роботах з пожежної безпеки та охорони праці). Хоча згідно Регламенту Чернігівської МДПІ, квартальні плани роботи всіх структурних підрозділів МДПІ мають складатись їх керівниками і до 28 числа місяця, що передує плановому періоду, подаватись на затвердження начальнику МДПІ або його заступнику, відповідно до своєї підпорядкованості.
4.3. Умови трудової діяльності працівників відділу правового забезпечення Чернігівської МДПІ
Якщо говорити про якісні характеристики фізичних параметрів робочого середовища Чернігівської МДПІ, то спостерігається підвищена температура повітря у приміщенні (десь близько 22-240 С) - працівники скаржаться на головний біль, що призводить до зниження їх працездатності. Кватирки вікон є дуже малими і, навіть цілодобове провітрювання кабінетів таким способом не дає бажаного результату. А можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення кондиціонерів є мінімальним через відсутність коштів.
Трудова діяльність працівників Чернігівської МДПІ, як правило відноситься до розумової, тому що складання, обробка, перевірка різних видів документів та інших носіїв інформації, потребує значного напруження центральної нервової системи та рецепторів органів чуття, в деяких випадках - великих витрат енергії.
Для працівників відділу правового забезпечення МДПІ характерна висока емоційна напруженість: з одного боку, вона пов’язана з негативними емоціями в результаті спілкування з платниками податків та психологічним тиском під час судових засідань та, з другого боку, викликана перевтомленням від невідповідності величини навантаження на кількість працюючих. Якщо зробити статистичне порівняння кількості справ, що ведуться юристами міської та міжрайонної ДПІ, то воно буде майже тотожним. Проте перша має в своєму складі 6-8 працівників юридичного відділу, а Чернігівська МДПІ – лише 2 особи. Тому це фактично призводить до виснаження та значного зниження працездатності.
Надмірна завантаженість юристів призводить до того, що їм не вистачає робочого часу (з 8-30 до 17-30) для виконання всього комплексу завдань, і тому вони змушені працювати понаднормово на робочому місці іще по півтори-дві години на добу та виходити у вихідний день – суботу.
У повітрі робочого приміщення відділу правового забезпечення МДПІ присутні різні мікроорганізми, які підвищують ризик захворюваності серед працівників. Це пов’язано із постійним здійсненням візування документів як тих, що видаються посадовими особами МДПІ, так і тих, які стосуються окремих платників податків (наприклад, при виключенні із ЄДРПОУ).
Працівники податкової служби у своїй роботі використовують обладнання, прилади, в яких використовується електрична енергія, яка є потенційним вражаючим фактором (зокрема, при підключенні комп’ютерної техніки до електромережі). Так, прикладом такої небезпеки в кабінеті відділу правового забезпечення Чернігівської МДПІ є наявність порушення контролю ізоляції проводів під напругою, що ідуть до системи живлення ПК, в тій частині кабінету, де розміщуються громадяни під час прийому.
Робота працівників відділу правового забезпечення належить до категорії робіт, яка пов’язана з використанням великого обсягу інформації. Тому для її здійснення застосовується комп’ютерна техніка, що впливає на функціональний стан користувачів.
Загальний об’єм кабінету юридичної служби Чернігівської МДПІ становить 62,3 м3 (4,1м-довжина, 3,1м- ширина, 4,7м- висота), площа- 12,7 м2. В ньому розміщений один ПК (Samsung syng Master 763 МВ), а кількість працюючих- троє. Тому, якщо порівняти ці показники із нормативами на одне робоче місце, обладнане відео терміналом, то обсяг відповідає стандартам, а площа є меншою (4,23 м2 від встановлених 6м2 ).
Конструкція робочого місця не відповідає вимогам для підтримання оптимальної робочої пози користувача (ПК розташований справа, відсутня підставка для ніг тощо). Сидіння не має підлокітників, воно не регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки. [25]
В кабінеті відділу правового забезпечення також розміщений принтер Epson LX-300. Проте він незручний у користуванні: він має великі вібраційні(килимок для їх гасіння відсутній) та шумові властивості, та дуже повільно виводить інформацію на папір. Це призводить до головного болю та роздратування, та в цілому негативно впливає на функціональний стан працівників, особливо при тривалій дії.
Робоче місце з відео терміналом розміщене так, що природне світло падає не збоку, а навпроти користувача ПК, що викликає певні труднощі при користуванні. При чому від стіни зі світловим прорізом воно знаходиться на відстані не одного метра, а безпосередньо біля нього (це призводить до постійного його потрапляння до поля зору працюючого). Вікно кабінету оснащене сонцезахисним пристроєм - жалюзями.
Природне освітлення доповнюється штучним, проте тут відсутня система вимикачів, що дозволяють регулювати його інтенсивність залежно від інтенсивності першого. Не дивлячись на те, що освітлення є нерівномірним, на робочих місцях не встановлені світильники місцевого освітлення.
Як позитивну рису необхідно зазначити, що ксерокс знаходиться в окремому кабінеті, спеціально виділеному для таких потреб.
Хоча всі кабінети МДПІ обладнані ПЕОМ, проте вологе прибирання проводиться не систематично.
На особу, відповідальну за охорону праці в Чернігівській МДПІ, покладено обов’язок подавати до органу статистики за своїм місцезнаходженням звітність за формами 1-ПВ та 7-ТНВ [Додаток ], при чому останній подається з нульовими показниками. А також розроблена форма подання повідомлення про нещасний випадок.[Додаток ]
4.4. Вжиття заходів з пожежної безпеки
Державний нагляд за станом пожежної безпеки здійснює управління Державної пожежної охорони, створене при Міністерстві внутрішніх справ, а відомчий - Державна податкова адміністрація України.
Організацію заходів по дотриманню вимог пожежної безпеки в
Чернігівській МДПІ забезпечує відповідальний за пожежну безпеку (за сумісництвом, згідно наказу Голови Чернігівської МДПІ).
Головними нормативно-правовими актами в сфері пожежної безпеки є Закон України " Про пожежну безпеку " від 17 грудня 1993 р. ( із змінами та доповненнями ) [10], Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України, інструкції і положення Управління державної пожежної охорони, накази та інструкції ДПА України тощо. Локальними актами у даній сфері є Інструкція з правил пожежної безпеки для співробітників ДПА в Чернігівській області та Інструкції з пожежної безпеки по Чернігівській МДПІ.
Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, в кожному кабінеті МДПІ є інструкція з правил пожежної безпеки, а за наявності комп’ютера- вуглекислотний вогнегасник ( переносний) ОУ-2; стелі обладнані автоматичною пожежною сигналізацією- тепловими або димовими сповіщувачами. Зокрема, кабінет відділу правового забезпечення оснащений одним вогнегасником (на площу 12 м2 ) та двома димовими пожежними датчиками. В коридорі біля кожної кімнати, яка обладнана вогнегасником, наклеєний спеціальний знак. Також на площах загального користування існують місця ручних пожежних оповіщувачів.
Якщо проаналізувати умови роботи працівників МДПІ на ступінь відповідності правилам Інструкції з пожежної безпеки, то можна виявити як позитивні, так і негативні тенденції. Зокрема, до останніх можна віднести:
До позитивних рис слід віднести відсутність паління на території
приміщення - для цього існує спеціально відведене місце на подвір’ї; всі виходи, коридори, сходи не захаращені та інше.
Останні заходи з метою посилення пожежного захисту проводилися приблизно рік назад (згідно Доповідної записки № 4/28, що була останнім планом по роботах з пожежної безпеки) і передбачали вжиття таких заходів:
Проте, за словами відповідального за пожежну безпеку, і досі у щитовій нема ізоляційного килимка та гумових рукавиць; замок та щитки необхідно замінити; понижена напруга.
За порушення вимог та правил пожежної безпеки, працівники відділення та посадові особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
4.5. Висновки та рекомендації щодо охорони праці в Чернігівській МДПІ
Для дотримання вимог охорони праці та пожежної безпеки в Чернігівській МДПІ виконується комплекс заходів. Проте їх кількість та якість не є достатньою, в більшості із-за браку коштів. Тому до основних пунктів рекомендацій слід віднести:
контролю за повним, цільовим, ефективним використанням цих коштів.
відділеннями –166) чоловік, на наш погляд, доцільним було б створення служби з охорони праці, тим більше, що це є вимогою законодавства (яка чомусь проігнорована штатним розкладом податкових органів). Її працівники були б більш освіченими в даній сфері і займалися б виключно питаннями підвищення рівня безпеки працюючих, що, безумовно, давало б більш позитивні результати. Адже, коли особа працює за сумісництвом, фактично всі її зусилля направлені на виконання основної роботи.
Але у відповідності з тим, що введення поза штатним розкладом служби
з охорони праці за короткий термін є неможливим, то необхідно провести навчання, а згодом - і періодичне підвищення кваліфікації відповідальних за охорону праці та пожежну безпеку.
Необхідно затвердити на рівні МДПІ свої посадові інструкції з охорони праці певних службових осіб, а не користуватися обласними. При чому ознайомити із змістом таких працівників під розписку з попередженням про відповідальність.
На наш погляд, доцільно було б зобов’язати про здійснення такого комплексу робіт на рівні ДПА України : тоді б відбувалися певні зрушення у даній сфері ( під страхом покарання).
свої права на безпечні та належні умови праці стали б періодичні виступи відповідальних за охорону праці та пожежну безпеку на професійно - економічних навчаннях працівників МДПІ, що проводяться щоп’ятниці; та проведення тестування на рівень засвоєння поданого матеріалу.
передбачається систематичний медогляд працівників, проте фактично він не проводиться. Тому це питання необхідно врегулювати. І звернути увагу на кількість ком’ютерів на показники об’єму та площі приміщення (треба привести в норму).
навантаження на одного працівника, щоб ліквідувати роботу понад встановлений робочий день та у вихідні (адже, в основному склад персоналу – це жінки).
ВИСНОВКИ
Процес становлення системи оподаткування в Україні відбувається в умовах, які характеризуються дефіцитом бюджету, неврегульованістю банківської системи, кризою платежів, інфляційними процесами, ростом цін та зниженням платоспроможності населення. Але такої ситуації, коли оподаткування фізичних і юридичних осіб буде безпроблемним бути не може, тому, що навіть при існуванні самої досконалої системи оподаткування може виникнути ряд складностей та проблем.
Стосовно податкової системи України можна сказати, що вона потребує реформування та вдосконалення.
Для того, щоб зменшити проблеми (їх кількість та значимість), які виникають при спадкуванні треба:
1.Податкове законодавство зробити стабільним. Для цього треба законодавчо встановити недопустимість змін в податковій системі на протязі року.
2.Зробити податкові закони простішими і зрозумілішими.
3.Встановити період введення в дію нової податкової норми, тобто передбачити в законі норми, про те, що податкове законодавство і інші нормативні акти щодо податків вступають в силу не раніше, ніж через місяць після їх офіційного опублікування і не пізніше, ніж 1-го числа наступного податкового періоду по певному виду податку. І платник повинен знати наперед, які сторони стосуються саме його.
4.Ввести в закон поняття “податковий вчинок”, тобто розмежувати вчинки на ті, які вважаються податковим правопорушенням, а які ні. А також вказати умови, при яких наступає чи припиняється податкова відповідальність.
5.Найоптимальнішим шляхом вирішення проблем оподаткування може стати прийняття Податкового кодексу України, в якому забезпечувався б баланс прав, обов’язків і відповідальностей як платників податків, так і податкових органів. Дуже часто з ним пов’язані сподівання, щодо покращання податкового законодавства. Одночасно відповісти – необхідний і можливий Податковий кодекс в сучасних умовах чи ні – важко. В даний час складно систематизувати нормативні акти, так як йде тільки процес становлення податкової системи. Швидка зміна господарської ситуації, проблеми в податковому законодавстві, відсутність готових схем і досвіду не дозволяє досягти стабільної системи оподаткування.
Отже, коли все це буде введено в дію, то можна сподіватись, що перелік проблем, які існують в оподаткуванні фізичних і юридичних осіб, (а, отже, і в діяльності органів ДПС) зменшиться, що в свою чергу впливатиме на покращання економіки країни та добробуту громадян та суспільства в цілому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ