Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2 питання
3. До загального (25 р для чоловіків і 20 для жінок) і безперервного стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою народний депутат працював до його
звільнення від виробничих або службових обов'язків, зараховується і той час, коли колишній народний депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу (посаду) безпосередньо після закінчення строку його повноважень. Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки
присвоєння військових та спеціальних звань. При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених
законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України, він має право на пенсію, що обчислюється із суми заробітної плати працюючого народного депутата без обмеження граничного розміру пенсії.
12. Після досягнення чоловіками 62 років і жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України. У випадку смерті народного депутата призначається пенсія у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, які були на його утриманні за їх заявою (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у
розмірі 70 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата на день звернення за пенсією з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на одного непрацездатного члена сім'ї, та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється з усієї суми місячної
заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючих народних депутатів з дня виникнення права на перерахунок пенсій без обмеження граничного розміру пенсії.
1 питання
Стаття 49. Пенсійне забезпечення та грошова допомога державного службовця
1. На одержання пенсії за віком державного службовця мають право чоловіки, які досягли шістдесятидворічного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на день досягнення зазначеного віку працювали на посадах державної служби, а також особи, які мають не менше 20 років стажу державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1-7 та 9-11 частини другої статті 35цього Закону, - незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
2. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби.
3. Порядок та умови визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснюється відповідний перерахунок максимального розміру пенсії.
5. Державним службовцям, яких у період проходження державної служби визнано інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в порядку та розмірі, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, за наявності не менш як 10 років стажу державної служби та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
6. У разі повернення на державну службу особи, якій призначено пенсію по інвалідності відповідно до цього Закону, виплата такої пенсії припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення державним службовцем віку, встановленого частиною першою цієї статті.
8. Якщо інваліду I або II групи встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, що з дня припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років.
9. У разі смерті особи у період проходження державної служби за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менш як 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи перебували вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків.
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених цією частиною, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.
10. Пенсія державному службовцю у частині, що не перевищує розміру пенсії з солідарної системи, яка обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує зазначений розмір, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
11. Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється:
1) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за рішенням Кабінету Міністрів України або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати - виходячи з суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державного службовця, який працює на посаді державної служби відповідної підгрупи на момент виникнення права на перерахунок пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
12. Пенсія державному службовцю призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме:
пенсія за віком - з дня, що настає за днем досягнення віку, встановленого частиною першою цієї статті, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою зазначеного віку;
пенсія по інвалідності - з дня встановлення інвалідності, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, але не раніше дня звільнення державного службовця;
пенсія у зв'язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.
13. Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України 14. У разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію державного службовця, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на день смерті.
15. Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку із засудженням до обмеження або позбавлення волі за умисний злочин, вчинений з використанням службового становища, позбавляється права на призначення пенсії, передбаченої цією статтею.
16. Державному службовцю в разі виходу на пенсію відповідно до цього Закону, у тому числі у передбачених законом випадках дострокового виходу на пенсію, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десяти посадових окладів за наявності стажу державної служби не менше 10 років, про що робиться запис у трудовій книжці.
3 питання
Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого
самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого
самоврядування та/або державної служби не менше 10 років,
здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про
державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії
із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Групи за оплатою праці працівників виконавчих апаратів
обласних рад, виконавчих органів міських рад встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
У разі звільнення з роботи в органах місцевого
самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам
місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога
в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10
років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на
посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних
службовців Посадовим особам органів місцевого самоврядування, які в
період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I та
II груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності
призначаються в розмірах, передбачених законодавством України про
державну службу, після припинення ними служби в органах місцевого
самоврядування, за наявності стажу служби в органах місцевого
самоврядування та/або державної служби не менше 10 років та стажу,
встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" .У разі повернення зазначених осіб на службу в органи місцевого самоврядування чи на державну службу виплата пенсії відповідно до цього Закону зупиняється до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування чи на державній службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах.
У разі смерті особи в період перебування на службі в органах
місцевого самоврядування або в період одержання пенсії у порядку,
передбаченому цим Законом, непрацездатним членам сім'ї померлого
годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія
призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні
годувальника), призначається пенсія у разі втрати годувальника в
розмірі 70 відсотків заробітку годувальника на одного
непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше
членів сім'ї за наявності у годувальника стажу служби в органах
місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10
років.
4 питання
1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення
чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого
статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ), виплачується пенсія на умовах,
передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ), або за його вибором щомісячне довічне грошове
утримання.
2. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого
частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове
утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого
частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання
щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором,
призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у
розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було
сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на
відповідній посаді.
4. У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів
Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок
раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється
з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду
України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
5. Виплата щомісячного довічного грошового утримання,
призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на
посадах, які дають право на його призначення або право на
призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), "Про статус народного
депутата України" ( 2790-12 ), "Про державну службу" ( 3723-12 ),
припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія
відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ). Максимальний розмір щомісячного
довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової
допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та
інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати
до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги
перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових
мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного
фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих
Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за
вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення
вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи
на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років
6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і
слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому
числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не
менше 11 років;
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої
місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види
оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня
2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за
призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні
чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення
пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за
будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед
зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом
цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних
місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на
60.
Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої
частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи
на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового
стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному
розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ), після досягнення чоловіками 57 років, а
жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік,
установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), пенсія призначається в
розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на
прокурорських посадах, з розрахунку 80 відсотків місячного
заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою
цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок
застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу
на пенсію до 1 січня 2022 року.
До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією
статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах,
в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в
науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України
працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у
державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо
працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім
повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина
строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково
оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення
нею трьох років.
До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією
статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних
членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за
умов, передбачених законами України.
Право на пенсію за вислугу років мають особи, які
безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії
працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах
Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з
прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я,
у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників та у
зв'язку з обранням їх на виборні посади органів державної влади чи
органів місцевого самоврядування.
Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи,
призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених
частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах
прокуратури не менше 10 років.
Прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні
державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у
тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення
з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за
вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою
років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею,
позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з
засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого
посадового становища, або вчиненням корупційного правопорушення.
Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті
призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в
частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що
призначається відповідно до Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за
рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що
перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного
бюджету України.
Максимальний
розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової
пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги
перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених
законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може
перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб,
які втратили працездатність.
Членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині,
чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку,
якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які
навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж
до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на
момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати
годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах
прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від
середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї,
80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.
5 питання
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику
призначається за наявності страхового стажу, необхідного для
призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого
абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ),
після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу
наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку,
встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності стажу
наукової роботи не менш як 15 років
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам
призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати
наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається
відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового
(науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за
весь період страхового стажу на посадах наукового
(науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про
заробітну плату первинними документами у період до 1 січня
2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах
наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня
2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для
обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним
місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу
на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до
1 липня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за
який враховується заробітна плата для обчислення пенсії,
виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що
зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості
наукового стажу.
У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата,
з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути
меншим ніж 60 календарних місяців.
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та
сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів,
на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних
бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних
закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного
бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших
державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних
закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих
підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів
державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим
(науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на
одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим
Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних
наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів
III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ,
організацій та закладів.
Для обчислення заробітку під час призначення пенсії
науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується
середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки
України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні
роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня
заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України,
у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
статистики.
Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно
до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням
пенсії та за умов звільнення з посади наукового
(науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють
за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після
досягнення пенсійного віку.
При виході на пенсію з посади наукового
(науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону
науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова
допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з
урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на
посадах, зазначених у Переліку посад наукових
(науково-педагогічних) працівників підприємств, установ,
організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації,
перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату
грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї
статті ( 257-2004-п ), затвердженому Кабінетом Міністрів України,
не менше:
для чоловіків - 12,5 року;
для жінок - 10 років.
Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані
інвалідами I, II і III груп, призначається пенсія по інвалідності
в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника
незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи,
передбаченого частиною другою цієї статті, та страхового стажу,
передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а особам із числа
інвалідів з дитинства - незалежно від часу встановлення
інвалідності.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається
непрацездатним членам сім'ї померлого наукового
(науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на
його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від
того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі:
80 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного)
працівника - на трьох і більше непрацездатних членів сім'ї;
60 відсотків - на двох непрацездатних членів сім'ї;
40 відсотків - на одного непрацездатного члена сім'ї.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону
поширюється також на непрацездатних членів сім'ї наукового
(науково-педагогічного) працівника, який помер до набрання
чинності цим Законом. Пенсія встановлюється в розмірах,
передбачених частиною двадцять другою цієї статті.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та інші необхідні
документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері пенсійного забезпечення, або до
уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або
через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності,
посвідченої нотаріально. Перелік необхідних документів та порядок
їх подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері соціального
захисту населення, за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері науки.