Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
PAGE 2
|
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров’я України ____________№___________ |
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
У ДІТЕЙ
Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”:
1. Денисова М.Ф. - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки
і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ
АМН України».
2. Ципкун А.Г. - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології
та експериментальної терапії Державної установи
«Інституту ПАГ АМН України».
3. Лапшин В.Ф. – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних
жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН
України».
4. Бережний В.В. – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,
головний педіатр МОЗ України
5. Белоусов Ю.В. – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої
гастроентерології Харківської медичної академії
післядипломної освіти.
6. Бабій І.Л. – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих
хвороб Одеського державного медичного університету.
7. Чернега Н.В. – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
8. Березенко В.С. – к.м.н., науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С
У ДІТЕЙ
Шифр В 18.2 – хронічний вірусний гепатит С (ХВГ – С).
I. Визначення
Хронічний вірусний гепатит С – це хронічне захворювання викликане вірусом гепатиту С, яке формується через 6 місяців після перенесенного гострого гепатиту С, протікає безсимптомно з періодичним підвищенням рівня трансаміназ в крові.
II. Критерії діагностики
1. К л і н і ч н і к р и т е р і ї.
Ф а з а р е а к т и в а ц і ї :
- Наявність в анамнезі факторів ризику розвитку хронічного вірусного гепатиту С (гемотрансфузії, травми з кровотечею, наркоманія, перинатальний шлях, хірургічні операції, статеві контакти, татуювання та інші).
- В клінічній картині захворювання переважає синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, (підвищена втома, дратівливість, емоційна лабільність, зниження пам’яті), в генезі якої провідна роль належить ендотоксикозу і вегетативним розладам, рідше прояви диспептичного синдрому (зниження апетиту, періодична гіркота в роті або нудота) та больовий абдомінальний синдроми характерні для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту і об’єктивні ознаки: помірна гепатомегалія, пальмарна ерітема у хворих з низькою та помірною активністю запального процесу; жовтяниця, малі печінкові ознаки, гепато- спленомегалія, носові кровотечі при високій активності процесу в період загострення хвороби.
2. Л а б о р а т о р н і д о с л і д ж е н н я:
- Серологічні критерії: РНК- HCV, анті-HCV IgM.
білірубіну, γ-глобулінів, тимолової проби, зменшення вмісту альбумінів при високій активності запального процесу; помірна гіперферментемія – при помірній активності ХГ.Про активність процесу можна судити за активністю трансаміназ (АлАТ, АсАТ): 1,5-2 норми - мінімальна, 3-5 норми - низька, 5-9 норм - помірна, більше 9 норм - висока.
|
№ компоненту |
Компонент ІГА |
Бал |
|
1 |
Перипортальні некрози гепатоцитів, включаючи мостовидні |
0-10 |
|
2 |
Внутрішньодолькові фокальні некрози та дистрофія гепатоцитів |
0-4 |
|
3 |
Запальний інфільтрат в портальних трактах. |
0-4 |
|
4 |
Фіброз |
0-4 |
– ІГА:
мінімальний 1-3 бали
низький – 4-8 балів
помірний – 9-12 балів
високий – 13-18 балів
Таблиця 2. Напівкількісна система обліку ступеня фіброзу печінки (по V.S. Desmet і співавт.)
|
Бал |
Ступінь фіброзу |
Характер фіброзу |
|
0 |
Фіброз відсутній |
– |
|
1 |
Слабкий |
Портальний та перипортальний фіброз |
|
2 |
Помірний |
Порто-портальні септи ((≥ 1) |
|
3 |
Важкий |
Порто-центральні септи (≥ 1) |
|
4 |
Цироз |
Цироз |
3. І н с т р у м е н т а л ь н і д о с л і д ж е н н я і к р и т е р і ї:
Мінімальна ступінь: судинні зміни – зниження артеріоло-венулярного коефіцієнта – 1:4 (у здорових дітей 1:2), нерівномірність калібру, меандрична звивистість, зміна кількості функціонуючих капілярів; внутрішньопечінкові порушення – уповільнення кровообігу, сладж-феномен. Зовнішньосудинні порушення відсутні.
Помірна та висока ступінь активності запального процесу: судинні порушення – зниження артеріоло-венулярного коефіцієнта 1:5 – 1:7, меандрична звивистість, венулярні сакуляції, клубочки, значне зменшення кількості функціонуючих капілярів, артеріоло-венулярні анастамози; внутрішньосудинні зміни – сладж-феномен, мікротромби, ретроградний напрямок кровообігу та зовнішньосудинні порушення (мікрогеморагії, периваскулярний набряк).
Л а т е н т н а ф а з а хронічного гепатиту С відповідає тривалій персистенції HCV з низьким рівнем реплікативної активності.
1.Клінічні критерії – астеновегетативний, диспептичний синдроми; та больовий синдром при наявності супутніх хвороб органів травлення;.
- помірна гепатомегалія, іноді малі печінкові знаки.
2. Лабораторні дослідження:
- Серологічні: наявність в сироватці крові: anti-HCV IgG та anti-HCV NS 3-4 класу.
4. І н с т р у м е н т а л ь н і д о с л і д ж е н н я і к р и т е р і ї:
III Основні принципи лікування:
Мета лікування
Режимні заходи для хворих на хронічний вірусний гепатит С ((Д):
Ф а з а р е а к т и в а ц і ї:
Стандартна монотерапія α-інтерфероном (роферон А, лаферон, ПЕГ-інтрони) – 3 ММО/м2 3 рази на тиждень у хворих з благоприємними прогностичними ознаками на протязі 12 місяців якщо РНК ВГС відсутня через 3 місяці від початку лікування (В)
- Контрольно ПЛР після 3-міс. курсу ІФН-терапії (при РНК HCV – продовжити лікування до 6 міс при 3 генотипі HCV, до 12 міс при 1b генотипі).
- При відсутності такої динаміки чи зменшенні вірусного навантаження на 2 log доповнити рибавіріном з розрахунку 10,6 мг/л, або припинити ІФН-терапію.
Л а т е н т н а ф а з а (Д):
Диспансерний нагляд
З диспансерного нагляду не знімаються. В період ремісії:
- огляд педіатра-гастроентеролога або педіатра-інфекціоніста не рідше одного разу на 6 міс.
Список посилань:
Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.
Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. 432 с.
Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1998. – 704с.
Учайкин Ф.В., Ковалев О.Б., Чередниченко Т.В. Комбинированная терапия хронических гепатитов В и С у детей // Педиатрия. – Спецвыпуск. – 2001. – С.58-62.
Чистова Л.В. Новая классификация хронических гепатитов (Лос-Анджелес, 1994) и основные принципы их патогенетической терапии //Российский весник перинатологии и педиатрии. – 1997. - №3. – С.55-61.
Губергриц Н.Б. Хронические гепатиты и циррозы печени. Современная классификацыя, диагностика и лечение // Учебное пособие для интернов и врачей, ООО «Лебедь», Донецк. – 2002. – 166с.
Myers R., Regimbeau C., Thevenot T. et al. Interferon forinterferon naïve patient with chronic hepatitis C . Cochrane Database Syst. Rev., 2002, 2: CD000370-CD000370.
Brok J., Gluud C. Effects of adding ribavirin to interferon to treat chronic hepatitis C infection: A systematic review and meta-analisis of randomized trials. Arch. Intern. Med., 2005, 165, 2206-2212.
Fried M., Shiffman M., Reddy K. et al. Peginterferon alfa-2a plus ribavirin for chronic hepatitis C virus infection. N. Engl. J. Med., 2002, 347, 975-982/
Hadziyannis S., Sette H., Morgan T., et al. Peginterferon alfa-2a and ribavirin combination therapy in chronic hepatitis C: randomized study of treatment duration and ribavirine dose. Ann. Intern. Med., 2004,140,346-355.
Zeuzem S., Hermann E., Lee J. et al. Viral kinetics in patient with chronic hepatitis C treated with standard or peginterferon alfa2a. Gastroenterology, 2001, 120,1438-1447.
von Wagner M., Huber M., Berg T. et al. Peginterferon alfa-2a (40KD) and ribavirin for 16 or 24 weeks in patients with genotype 2 or 3 chronic hepatitis C. Gastroenterology, 2005,129 (2), 522-527.
Zeuzem S., Feinman S., Rasenack J. et al. Peginterferon alfa-2a in patients with chronic hepatitis C. N. Engl. J. Med., 2000, 343, 1666-1672.
Mihm U., Hermann E., Sarrazin C., Zeuzem S. Review article: predicting response in hepatitis C virus therapy. Aliment. Pharmacol. Ther., 2006, 23 (80\), 1043-1054.
Heathcote E., Shiffman M., Cooksley W. et al. Peginterferon alfa-2a in patients with chronic hepatitis C and cirrhosis. N. Engl. J. Med., 2000, 343, 1673-1680
Gordon SC. Antiviral therapy for .chronic hepatitis B and C. Postgrad. Med; 2000; 97: 198.
Gow P., Mutimer D. Treatment of chronic hepatitis. BMJ 2001; 323; 1164-1167.
Sherman M. The magagement of chronic viral hepatitis: a Canadian concensus conference 2004 // Can. J. Gastroenterol. – 2004. – N18(12). – P.715-28.