Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Урок № 44 УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ. ДВОКРАПКА Й ТИРЕ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)
ІІІ. Оголошення епіграфа уроку
Учись у природи творчого спокою
Є. Плужник
ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці
Аналіз тексту з елементами зіставлення нових знань з базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів з теми
БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ.
Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що в першому класі на одному з уроків учителька просила:
— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.
Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов’язане в один вузол. Дерево, кущ, чагарник, квіти, билина, зілля, розмай — рослини, без яких не уявити життя на землі.
З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи іншого села, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях, садках, палісадниках?
А хто ж тоді ми? Тільки на словах — господарі землі? А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі, захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства.
Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, громадо, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отямитися (За М. Міщенком).
Коментар учителя. Узагальнювальне слово та однорідні члени речення співвідносяться як родове і видове поняття. Узагальнювальні слова виконують ту саму синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Наприклад: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко); Луки, гори, пишні сади — усе зелене й принишкле (О. Гончар).
V. Виконання системи практичних завдань
Лінгвістичне дослідження
НІЩО НЕ МЕРТВЕ В ВИРІ СВІТОВОМУ
Ніщо не мертве в вирі світовому:
Ні курява планет, ні сталагміт,
Ні мумії прадавніх пірамід,
Ні літери спліснявілого тому.
У камені, у розпаді клітин,
У сяйві дальніх зір і мрій змаганні,
В кипінні крові й прорості зернин —
Усюди в животворному диханні
Єства єдиного пульсує плин.
І де в нім місце тліну і нірвані?
(Б. Тен)
Коментар учителя. Узагальнювальні слова найчастіше виражаються займенниками, прислівниками, проте вони бувають виражені й прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами: Куди не повернешся — скрізь земля: і згори, і знизу, і праворуч, і ліворуч (О. Іваненко); Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину (М. Стельмах).
Колективна робота з текстом з елементами аналізу
Унизу, на рівнині, мріє степ.
Сива ковила на вітрах гойдається. Мигне степом руда лисиця, і довго потім зелені трави полум’яніють, наче підпалені лисячим хвостом.
Пронесеться табун, а ген на обрії промчать вершники. Пройдуть обабіч могили сторожкі дрохви, свисне рудий бабак, прошумить вітер, линучи на південь, пропливе вгорі самотня хмарка. Зупиниться над високою могилою, задумається, потемніє.
І впаде тоді вниз кілька крапель, блиснуть вони сльозинками на зеленім житі, зітхне вітер, і попливе хмарка далі — сумна, печальна.
Тиша.
А то зненацька прокотиться степами грім, лункий, гуркітливий, зашумлять вітри, женучи поперед себе важкі чорно-сині хмари. Загуде, засвище вітрисько, пригинаючи ковилу до землі, потемніє в степу, насупиться долина, закутається у важку сіру кирею. На обрії, де кряжі, аж чорно стане, там лютують блискавиці, небо краячи. Розійдеться грім над степами, потуркає, аж тріск та виляск навколо стоять, а тоді раптово затихне, затаїться десь у небі, ніби його й не було. На мить стане так тихо в степу, що аж у вухах лящить від тиші, і все живе принишкне в очікуванні чогось страшного.
Сюркне десь коник раз-другий, сполошено крикне птах, тривожно засвистять бабаки, ховаючися по норах. Та ось уже вухо починає вловлювати віддалений шум, ще не ясний, не чіткий, але тривожний, загрозливий, усеперемагаючий. Шум наростає з кожною хвилею, він наче мчить з глибини степу на широких могутніх крилах. Потім засвистіло все навколо, загуло, завертіло, як у вирі, і вже степ потонув у тім сум’ятті.
Потемніло до болю в очах, і линула злива. І зник світ за водяною стіною, тільки тріск стоїть.
Як зненацька примчить, так зненацька і вгамується водна стихія (В. Чемерис).
Дослідження-відтворення з творчим завданням
АЛГОРИТМ характеристики однорідних членів речення
Навчальне редагування
1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком). 3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (За М. Рильським). 4. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким). 6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерко). 7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).
Матеріал для вчителя. 1. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).
ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів
Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Що являють собою узагальнювальні слова?
2. Яку роль виконують узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами?
3. Яку синтаксичну функцію виконують узагальнювальні слова в реченні?
4. Розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах (перед однорідними членами речення, після них).
5. З’ясувати розділові знаки в поданому реченні: Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра).
VІІ. Підсумок уроку
Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отриманих у процесі засвоєння теми.
VІІІ. Домашнє завдання
Знайти картину або фотоілюстрацію із зображенням степу. Описати її письмово, використовуючи узагальнювальні слова з однорідними членами речення. Зробити синтаксичний розбір одного речення (письмово). Якою частиною мови виступають узагальнювальні слова й однорідні члени речення?