Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУМЕНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
|
УДК 336; 338.48 |
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
Спеціальність 08.04.01 –фінанси, грошовий обіг і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль –6
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Міністерства освіти і науки України (м. Івано-Франківськ).
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Ткачук Ірина Григорівна,
Прикарпатський національний
університет ім. В. Стефаника,
завідувач кафедри фінансів
Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор
Слав’юк Ростислав Анатолійович
Волинський державний університет ім. Л. Українки,
завідувач кафедри фінансів підприємств і кредиту
кандидат економічних наук, доцент
Зятковський Ігор Володимирович
Тернопільський державний економічний університет,
кафедра казначейської справи
Провідна установа –Львівська комерційна академія,
Укоопспілка, кафедра фінансів і кредиту
Захист відбудеться 6 жовтня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11а, ауд. 211.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.
Автореферат розіслано 2 вересня 2006 р.
|
Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент |
М.П. Шаварина |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Актуальність теми дослідження. Становлення національної економіки України тісно пов’язано з розвитком туристичної галузі як пріоритетної і соціально значущої частини системи господарювання, що займає один із провідних напрямів розвитку як світової економіки загалом, так і окремих національних економік. Близько 80% експорту в розвинутих країнах формується за рахунок сфери послуг, а індустрія туризму забезпечує формування понад 10% світового валового продукту. Проте наша держава значно відстає від розвинутих країн світу. В той же час для України цілком реально здійснити конкурентний прорив, зважаючи на існуючий ресурсний потенціал для розвитку туризму, отримати значні валютні надходження від туристичної діяльності, нарощувати доходи бюджетів, розвиваючи туристичну галузь, а в результаті і всю національну економіку та фінансову систему.
Вищесказане актуалізує дослідження концептуальних засад фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, організаційно-правового регулювання фінансового забезпечення туристичної діяльності, застосування перспективних форм і методів фінансового забезпечення стратегічних напрямів розвитку індустрії та інфраструктури туризму. Результати таких досліджень могли б стати визначальними у туристичній політиці держави, сприяти розвитку потенціалу національної економіки.
Окремі соціально-економічні та фінансові аспекти туризму як сфери господарювання проаналізовані у працях таких вітчизняних та зарубіжних економістів, як: С.І. Байлик, Ю.К. Байназаров, І.Т. Балабанов, В.Д. Безносюк, М.Б. Биржаков, Т.М. Гнатюк, М.І. Долішній, В.К. Євдокименко, В.А. Квартальнов, В.Ф. Кифяк, С.В. Мельниченко, Г.А. Папірян, Д.М. Стеченко, В.К. Федорченко, І.М. Школа, Г.А. Яковлєв та ін.
Однак слід зазначити, що в економічній літературі ще недостатньо досліджені фінансові аспекти функціонування та розвитку суб’єктів господарювання туристичної галузі, а в Україні практично відсутні комплексні дослідження, присвячені цьому питанню. Оскільки відбувається утвердження туризму як пріоритетної галузі національної економіки, виникає необхідність вивчення концептуальних засад теорії і практики фінансового забезпечення суб’єктів господарювання цієї галузі.
Результати дослідження окремих аспектів фінансового забезпечення суб’єктів господарювання знайшли відображення у працях вітчизняних науковців: М.Д. Білик,
П.Ю. Буряка, І.А Бланка, О.Д. Василика, І.В.Зятковського, М.І. Крупки, В.М. Опаріна, А.М. Поддєрьогіна, Р.А. Слав’юка, О.О. Терещенка, С.І. Юрія та ін. Проте, незважаючи на їх значний науковий доробок у цьому напрямі, ряд важливих проблем фінансового забезпечення саме суб’єктів господарювання туристичної галузі вимагають глибшого дослідження.
Неповне висвітлення проблеми та недостатній рівень її дослідження визначили вибір теми дисертації, її актуальність, зумовили мету, завдання, предмет, об’єкт та методологію дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження базується на особистих розробках дисертанта і є складовою частиною науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема теми: “Підвищення соціально-економічної результативності функціонування виробничо-господарських структур у регіоні” (державний реєстраційний № 0104U002443). Роль автора у виконанні цієї теми полягає у здійсненні наукових розробок, пов’язаних із удосконаленням фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, які функціонують в Івано-Франківській області.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна оцінка теоретичних, організаційно-правових засад фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, аналіз і розробка практично зорієнтованих рекомендацій у контексті його вдосконалення та регулювання.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
Об’єктом дослідження є туристична галузь в контексті фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
Предметом дослідження є формування та використання фінансових ресурсів, механізм, закономірності та особливості фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі.
Методи дослідження. Виходячи зі специфіки теми дисертації, у роботі використовувались такі методи і прийоми: 1) діалектичного, логічного і системного підходів, аналогії, порівняння (перший розділ); 2) методи аналізу, синтезу, групування, статистичних та економіко-математичних розрахунків, динамічних порівнянь, графічно-табличні методи (другий розділ); 3) методи наукового експерименту, абстракції, взаємозв’язку досліджуваних явищ та реалій існуючої практики (третій розділ).
Інформаційну основу дисертаційного дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, законодавчі та нормативні акти, які регулюють фінансове забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі в Україні; звітні дані суб’єктів господарювання туристичної галузі, офіційні дані Держкомстату України та Головного управління статистики в Івано-Франківській області; матеріали, надані страховими компаніями та банківськими установами, відділом туризму міськвиконкому м. Івано-Франківська та управлінням туризму Івано-Франківської ОДА, науково-методична література; матеріали фахових періодичних видань.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, та характеризують новизну роботи:
Вперше:
–розроблено класифікацію суб’єктів господарювання туристичної галузі за рівнем спеціалізації у туристичній діяльності та проведено їх типологізацію за видами економічної діяльності, що дозволяє здійснювати моніторинг у національному чи адміністративно-територіальному масштабі наявних обсягів, складу, структури, джерел фінансового забезпечення, виявляти можливі тенденції, здійснювати оцінку фінансового забезпечення, проводити інвестиційну, кредитну політику;
–запропоновано алгоритм вартісної оцінки туристичних ресурсів та джерел фінансового забезпечення їх відтворення, що може використовуватись при встановленні тендерів з продажу об’єктів туристичних ресурсів та прав на їх використання, а також організації моніторингу за поточним станом та джерелами фінансового забезпечення їх відтворення;
–розроблено алгоритм фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, що супроводжується синергетичним ефектом і базується на організації економічної взаємодії з врахуванням інтересів страхових компаній, суб’єктів господарювання туристичної галузі та споживачів туристичних продуктів.
Вдосконалено:
–теоретичні основи фінансового забезпечення, розглянуто специфіку механізму фінансового забезпечення та адаптовано його базові функціональні елементи до суб’єктів господарювання туристичної галузі з врахуванням таймшеру як інноваційного методу фінансового забезпечення туризму в Україні;
–організаційні засади фінансового забезпечення суб’єктів господарювання, які реалізуються під впливом дорадчих функцій координаційно-управлінських структур в галузі туризму, що сприятиме локальному впровадженню взаємовигідних умов співпраці банківських установ з суб’єктами господарювання туристичної галузі.
Набули подальшого розвитку:
–схема проведення комплексного аналізу фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, яка передбачає оцінку ресурсно-майнового потенціалу, джерел фінансового забезпечення та грошових потоків, що може використовуватися для розробки рейтингів інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання туристичної галузі у національному масштабі в розрізі окремих адміністративно-територіальних утворень та видів економічної діяльності;
–розробка комплексу заходів щодо вдосконалення бюджетного забезпечення розвитку туристичної галузі, зокрема через організацію цільових муніципальних облігаційних запозичень з подальшою реалізацію реальних інвестиційних проектів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування туристичної галузі, а також шляхом впровадження збору на розвиток туризму, який повинен зараховуватися у спеціальний фонд місцевих бюджетів, з наступним цільовим використання на потреби розвитку туристичної галузі.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації підходи, методи та практичні результати досліджень знайшли застосування: 1) у фінансовому плануванні діяльності ЗАТ СК „Галицька” при обґрунтуванні розміщення коштів страхових резервів та організації страхування у сфері туризму (довідка № 145 від 24.03.06); 2) при розробці кредитної та інвестиційної політики АКБ „Прикарпаття” спрямованої на підвищення ефективності фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі (довідка № 09-6-780-1 від 10.04.06).; 3) у науково-дослідній роботі Прикарпатського науково-аналітичного центру, спрямованої на розробку моделі вартісної оцінки туристичних ресурсів та джерел фінансового забезпечення їх відтворення (довідка № 15-38 від 31.03.06). Науково-методичні розробки впроваджені в навчальний процес під час викладання дисциплін „Фінанси та фінанси підприємств”, “Фінансовий менеджмент”, “Страхування у туристичній галузі” в Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника (довідка № 01-08-296а від 07.04.06), а також „Фінансовий менеджмент готельно-туристичного бізнесу” в Інституті менеджменту та економіки „Галицька академія” (довідка № 05-01-50-1 від 07.03.06). Результати дисертаційного дослідження застосовані Головним управлінням туризму і культури Івано-Франківської облдержадміністрації при оцінці виконання „Програми розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2002-2010 роки” (довідка № 348-01-8-09 від 30.12.05). Практичні результати дослідження мають цінність для потенційних інвесторів, кредиторів, центрального й місцевих органів виконавчої влади в галузі туризму та інших користувачів фінансової інформації.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у роботі наукові результати, що виносяться на захист, висновки, рекомендації та пропозиції одержані дисертантом самостійно та є його науковим доробком.
Апробація дисертаційної роботи. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Основні теоретичні положення, а також практичні результати були апробовані на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях: „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” (Тернопіль, 2003); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2003); „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003); „Динаміка наукових досліджень ’” (Дніпропетровськ, 2004); „Проблеми організації і управління економікою регіону в умовах самоврядування” (Івано-Франківськ, 2004); „Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону” (Івано-Франківськ, 2005); „Регіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами” (Івано-Франківськ, 2005); „Фінансова система України: становлення та розвиток” (Острог, 2006); на звітних наукових конференціях викладачів та співробітників Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2002-2006 рр.).
Публікації. Проблематику, основні положення та найважливіші результати дисертації викладено у 12 одноосібних публікаціях загальним обсягом 3,81 друкованих аркуші, з яких 7 –наукові статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 –статті в інших виданнях; 2 публікації тез за матеріалами наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з яких 169 сторінок основного тексту. Робота включає 17 таблиць (8 сторінок), 13 рисунків (7 сторінок), список використаних джерел налічує 266 позицій (24 сторінки), 14 додатків (21 сторінка).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.
У першому розділі „Теоретико-правові засади фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі” розкрито питання концептуалізації фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі (СГТГ), організаційно-правового регулювання фінансового забезпечення туристичної діяльності та фінансового забезпечення стратегічних напрямів розвитку індустрії та інфраструктури туризму.
Встановлено, що туризм як галузь національної економіки репрезентують суб’єкти господарювання різних видів суспільно-економічної діяльності, які здійснюють виробничо-збутові та координаційно-управлінські функції у цій сфері.
Фінансове забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі реалізується шляхом акумулювання фінансових ресурсів з метою покриття витрат діяльності спеціалізованих і неспеціалізованих суб’єктів індустрії туризму та координаційно-управлінських структур в галузі туризму
На координаційно-управлінський сектор туристичної галузі покладається завдання розробки та впровадження соціально-економічних заходів, які спрямовані на зміцнення економіки туризму і підвищення ефективності цієї галузі. Спеціалізовані суб’єкти виробничо-збутового сектору туристичної галузі займаються виробництвом та збутом туристичних продуктів; неспеціалізовані пропонують товари та послуги загального користування для різних категорій споживачів. Рис. 1 ілюструє алгоритм ідентифікації суб’єктів господарювання у виробничо-збутовому секторі туристичної галузі.
Хp –суб’єкт господарювання, ідентифікація якого проводиться;
CТГk=1…m –сегменти туристичної галузі, що формуються за однорідними видами економічної діяльності.
Кутд –коефіцієнт участі у туристичній діяльності;
–дохід від і-тих видів економічної діяльності у сфері туризму;
–дохід від наявних j-тих видів економічної діяльності.
Рис. 1. Алгоритм ідентифікації СГТГ та організації
аналізу їх фінансового забезпечення
За сучасних умов господарювання виникає необхідність вивчення дії функціональних елементів механізму фінансового забезпечення (нормативно-правової бази, методів, джерел фінансового забезпечення, фінансових інструментів, стимулів, санкцій) та його адаптації з врахуванням специфіки об’єкта управління. Реалізації механізму фінансового забезпечення СГТГ у вітчизняних умовах перешкоджає ряд певних факторів. По-перше, існує проблема організації фінансового забезпечення розвитку суб’єктів господарювання туристичної галузі, зумовлена часовими обмеженнями з огляду на зростання експортного туристичного потенціалу країн з розвиненою ринковою економікою, по-друге, організація фінансового забезпечення відбувається в умовах дефіциту фінансових ресурсів, високої вартості залучення капіталу, а також в умовах державної політики, яка не відзначається системністю і поступовістю щодо реалізації повноважень у сфері регулювання фінансового забезпечення.
Організаційно-правове регулювання фінансового забезпечення туристичної діяльності здійснюється на основі загального та спеціального нормативно-правового поля, яке встановлює умови започаткування та ведення туристичного бізнесу, формування, розподілу та використання фінансових ресурсів суб’єктами господарювання. А також визначає створення умов для реалізації методів фінансовогого забезпечення СГТГ: фінансування за рахунок власних коштів, бюджетного фінансування, кредитування, лізингу, таймшеру, інвестування, страхування.
З метою реалізації стратегічних напрямів фінансового забезпечення розвитку туристичної галузі, виникає необхідність провести оцінку існуючого фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі та можливостей ефективного залучення фінансових ресурсів для організації та ведення туристичної діяльності на основі та з використанням туристичної інфраструктури, потенціалу туристичних ресурсів.
У другому розділі –„Прагматизм фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі” –досліджено сферу фінансового забезпечення ресурсно-майнового потенціалу, джерела фінансового забезпеченння, проведено аналіз грошових потоків СГТГ.
Виявлено зміни в суб’єктній структурі туристичної галузі. Так, відбулося зменшення кількості СГТГ –юридичних осіб готельної індустрії в Івано-Франківській області (з 35 до 28 за 2003-2004 рр.). Однією з причин таких змін є спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, яка активізовує технології зумисних ліквідацій СГТГ –юридичних осіб.
В Івано-Франківській області статистичне спостереження щодо кількості функціонуючих закладів розміщення, що перебувають у власності фізичних осіб, не здійснюється. В той же час підприємці –фізичні особи зареєстровані як платники податків у Державній податковій адміністрації (ДПА). За даними Держкомстату (наданими ДПА) в області (станом на 01.01.05) функціонує 37 готелів та інших місць для короткотермінового проживання. Таким чином, в Івано-Франківській області функціонує 65 закладів розміщення, з яких 28 належать юридичним особам.
У 2004 р. порівняно з 2003 р. відбулось зменшенням кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (5), дитячих санаторіїв (2), баз відпочинку (1), туристичних баз (11). Результатом цього є скорочення кількості осіб, які були оздоровлені у названих закладах (8496). Аналогічна ситуація спостерігається і серед закладів харчування, що зумовлено тими ж причинами, що й у сфері готельного господарства, тобто згортанням діяльності закладів –юридичних осіб та започаткуванням діяльності підприємцями –фізичними особами.
Ситуація зменшення кількості ліцензованих суб’єктів туристичного підприємництва з 82 до 54 (Івано-Франківська область) та з 53 до 42 (м. Івано-Франківськ) в 2004р. порівняно з 2003 р. зумовлена змінами умов ліцензування, виконати які окремі суб’єкти виявились неспроможними, головним чином, через відсутність необхідного фінансового забезпечення для здійснення туроператорської та турагентської діяльності.
Однією з важливих причин, що ускладнює ідентифікацію СГТГ, є опосередковане використання майнових цінностей та імпліцитна діяльність юридичних осіб в галузі туризму.
Інформаційне забезпечення щодо оцінки майнового потенціалу суб’єктів господарювання виробничо-збутового сектору туристичної галузі –юридичних осіб представлено шляхом складання агрегованого балансу, сформованого за сегментами туристичної галузі (СТГ), що відповідають однорідним видам економічної діяльності.
Майнові цінності суб’єктів господарювання туристичної галузі (125 юридичних осіб) становлять 49940,1 тис. грн. станом на 01.01.2004 р. та 55730,7 тис. грн. станом на 01.01.2005 р., Зміна в сумі 5790,6 тис. грн. відбулась через приріст активів за сегментами: СТГ 1 –,5 тис. грн.; СТГ 3 –,0 тис. грн.; СТГ 5 –,1 тис. грн.;
СТГ 6 –,0 тис. грн.; СТГ 7 –431,6 тис. грн. та СТГ 8 –,8 тис. грн.; та зменшення за сегментами: СТГ 2 –,7 тис. грн.; СТГ 4–,7 тис. грн. У структурі активів за валютою агрегованого балансу серед досліджуваних СТГ станом на 01.01.05 займають відповідну частку СТГ 1 –,55%; СТГ 2 –,50%; СТГ 3 –,04%; СТГ 4 –,41%; СТГ 5 –,46%; СТГ 6–,54%; СТГ 7 –,41%; СТГ 8 –,08%.
Станом на 01.01.05 питома вага необоротних активів у валюті агрегованого балансу –,02%, оборотних активів –,45% та витрат майбутніх періодів –,53%. З них частка основних засобів у загальних активах за залишковою вартістю –,67%, при цьому рівень зносу становить 31,12%, в тому числі за сегментами в порядку зростання рівень зношеності основних засобів: СТГ 1 –,04%; СТГ 5 –,88%; СТГ 2 –,37%; СТГ 7 –,61%; СТГ 6 –,38%; СТГ 4 –,99%; СТГ 8 –,91%. Така ситуація свідчить про недофінансування відтворення основних засобів суб’єктами господарювання туристичної галузі, недостатнім їх надходженням та істотним вибуттям.
Для глибшого дослідження майнового потенціалу обрано суб’єкт туристичного підприємництва ЗАТ „Перлини Прикарпаття”. Майно ЗАТ „Перлини Прикарпаття” фінансується переважно власними коштами. Так, частка чистих активів, сформованих за рахунок власних фінансових ресурсів, є високою –,82%, 94,52%, 95,68%, 90,48%, 94,98% (відповідно за 2000 –рр.), що пояснюється відсутністю довгострокових зобов’язань, а також використанням позик для фінансування операційної діяльності у незначних обсягах. Результати структурного фінансового аналізу свідчать, що майже 90% майна сформовано за рахунок основних засобів, які суб’єкт господарювання утримує з метою використання їх у процесі організації туристичної діяльності, а також для здійснення адміністративних та інших функцій щодо її забезпечення. Висока питома вага основних засобів в активах є характерною для СГТГ, які мають власні заклади розміщення, харчування та організації дозвілля і є виробниками туристичних продуктів.
Амортизаційні відрахування в сучасних умовах є одночасно джерелом фінансового забезпечення відтворення необоротних активів та поповнення обігових коштів. За умови правильного використання амортизаційні відрахування можуть стати підвалиною інноваційного розвитку туристичної галузі.
За даними пасиву агрегованого балансу, спостерігаються зміни обсягів джерел фінансового забезпечення СГТГ з 49940,1 тис. грн. (станом на 01.01. 2004 р.) до 55730,7 тис. грн. (станом на 01.01. 2005 р.), які відповідно представлені власним капіталом на 57,84% та 49,76%. Суттєво зменшують обсяги власного капіталу, а також його частку у загальних обсягах джерел фінансового забезпечення непокриті збитки, які зросли за звітний період з 4365,6 тис. грн. до 7307,9 тис. грн. (на 67,4 %). За всіма без винятку досліджуваними сегментами туристичної галузі спостерігаються накопичені збитки, інформація про які насторожує потенційних інвесторів.
За даними агрегованого балансу, одним із важливих джерел залучення коштів СГТГ є цільове фінансування, яке представлено коштами бюджетів, громадських організацій та фондів, організацій, яким підпорядковуються СГТГ. Обсяги такого фінансування зросли з 4404,4 тис. грн. до 6836,6 тис. грн., а його частка у валюті балансу –з 8,82% до 12,27%.
Довгострокові зобов’язання у формі банківських кредитів мають пріоритетне спрямування –фінансування капітального будівництва, реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму. Обсяги довгострокових зобов’язань за досліджуваний період зросли з 1056,8 тис. грн. до 1130,2 тис. грн. (майже 7%), їх частка у загальних джерелах фінансового забезпечення не перевищує 2,5%.
Поточні зобов’язання у валюті балансу становлять 15356,2 тис. грн. –30,74% (на 01.01.04) та 19812,9 тис. грн. –35,55% (на 01.01.05). Короткострокові кредити мають незначні обсяги у складі поточних зобов’язань (13,29% –,00 %), за досліджуваний період їх обсяги зменшуються з 2041,5 тис. грн. до 1585,3 тис. грн. Порівняно з початком досліджуваного періоду відбулось істотне зростання залишків кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (з 5943,5 тис. грн. до 8830,7 тис. грн. (48,58%)), їх частка в поточних зобов’язаннях 38,70% –,57%.
Доходи майбутніх періодів становлять 235,0 тис. грн. (на 01.01.04) та 217,0 тис. грн. (на 01.01.05). Наявність таких джерел фінансового забезечення спостерігається лише за окремими сегментами, зокрема понад 98% їх зосереджено у CТГ 1 „готелі з ресторанами”; в інших двох: СТГ 6 „туристичні агентства і бюро подорожей”; СТГ 7 „діяльність санаторно-курортних організацій” –менше 2%. У сфері готельно-туристичного бізнесу такі доходи представлені грошовими надходженнями за попередніми замовленнями бенкетних залів, бронюванням номерного фонду закладів розміщення та ін.
В умовах сезонного згортання операційної діяльності ЗАТ „Перлини Прикарпаття” тимчасовий дефіцит грошових коштів покривається наступними шляхами: обмеженням фінансування, яке виявляється у відмові від здійснення певних заходів, витрати на які можуть бути здійснені пізніше; організацією господарськими структурами ЗАТ „Перлини Прикарпаття” солідарного фінансування тимчасових фінансових потреб через взаємні розрахунки на умовах зворотності та безоплатності; залученням короткострокових банківських позик під оборотні кошти. В період сезонної активізації туристичного підприємництва потреба у залученні фінансових ресурсів для здійснення операційної діяльності, як правило, не виникає. Це зумовлюється тим, що СГТГ отримують кошти за реалізовані путівки раніше, ніж надають туристичний продукт за даною путівкою.
В Івано-Франківській області за рахунок внутрішнього туризму формується понад 80% грошових надходжень від реалізації наданих туристичних послуг, друге місце посідає іноземний, третє –зарубіжний туризм. Така ситуація відповідає регіональним та національним пріоритетам, адже здійснення зарубіжного туризму у нашій державі тривалий час асоціювалось більше з працевлаштуванням за кордоном, спричиненим безробіттям та матеріальною скрутою населення, ніж з пізнавальною чи розважальною метою.
За даними звіту про фінансові результати 125 СГТГ Івано-Франківщини за 2004 р. грошові надходження від реалізації туристичних послуг становили 33693,2 тис. грн.. За відсотковою структурою грошових надходжень функціонування СГТГ можна згрупувати за такими секторами: 1) сектор із значними обсягами грошових надходжень, який включає СТГ 1 –,22%, СТГ 6 –,45%, СТГ 7 –17,36%; 2) незначними (менше 1% до загальних обсягів реалізації туристичних послуг) –СТГ 4 –,14%, СТГ 2 –,12%, СТГ 8 –,08%, СТГ 5 –,63%; 3) сектор, у якому грошові надходження від реалізації туристичних послуг не спостерігаються –СТГ 3. У всіх СТГ (крім СТГ 3) спостерігається валовий збиток (рис.2).
Рис. 2. Валовий прибуток (збиток) СГТГ Івано-Франківщини за 2004 р. в розрізі окремих сегментів туристичної галузі
З’ясовано, що за досліджуваний період (2004 р.) із 125 СГТГ 33 суб’єкти господарювання працювали збитково (чистий збиток –1442,1 тис. грн.), 89 –прибутково (чистий прибуток –872,4 тис. грн.).
Оцінюючи грошові потоки ЗАТ „Перлини Прикарпаття” з’ясовано, що виручка від реалізації туристичних послуг, порівняно з попереднім періодом зростає у 2001 р. +29,25% та у 2003 р. +23,53%. У 2002 р. спостерігається її зменшення порівняно з 2001 р. на 7,34% та у 2004 р. порівняно з 2003 р. –на 24,16%. Скорочення обсягів реалізації наданих туристичних послуг у 2004 році зумовлено насамперед укладенням угоди оренди окремих майнових комплексів господарського товариства терміном на 25 років. Оскільки майно перейшло в довгострокову оренду і відповідно перестали функціонувати 3 туристичні заклади, то скоротилася нічліжна база на 120, 175, 110 місць відповідно та знизилася пропускна спроможність ЗАТ „Перлини Прикарпаття” на 89,9 тис. чол., що й спричинило зниження обсягів реалізації туристичних послуг порівняно з 2003 р.
Розраховані величини індексів сезонності дозволяють стверджувати, що найбільша частка обсягів реалізації ЗАТ „Перлини Прикарпаття” припадає на 3-й квартал, тобто на час відпусток і канікул –,96%. У четвертому кварталі спостерігається 26,05%, у другому –,88% та у першому –,11% річних обсягів продажу. При цьому найменше позитивне відхилення від середньоквартального рівня обсягів реалізації наданих туристичних послуг спостерігається у четвертому кварталі +4,21%, найбільше –у третьому +51,83%.; від’ємне відхилення обсягів реалізації туристичних послуг порівняно із середньоквартальною величиною у першому кварталі –,55% та в другому – 24,43%.
З метою активізації формування грошових потоків у туристичній діяльності необхідно більш ефективно використовувати майновий потенціал господарських структур шляхом продовження сезону їх роботи, для цього розробляти програми організації дозвілля для різних соціальних і вікових категорій, організовувати тури за новоствореними маршрутами, розвивати додаткові платні послуги, які не входять у вартість путівок, надавати їх як туристам, так і місцевому населенню.
Структурний аналіз дозволяє виявити, що частка чистого прибутку у грошових надходженнях від реалізації туристичних послуг є низькою –найвища 2,11% у 2003 р., у інші періоди не перевищує цієї величини. Така ситуація вказує на те, що ЗАТ „Перлини Прикарпаття” з метою зниження податкового навантаження, яке несе податок на прибуток, застосовує механізм формування кінцевих фінансових результатів, виходячи із мінімально необхідного чистого прибутку, призначеного для розподілу та використання.
У третьому розділі –„Напрями вдосконалення фінансового забезпечення туристичної діяльності” – розглянуто питання державної політики регулювання та бюджетного фінансування розвитку туризму; оптимізації кредитно-інвестиційного забезпечення; вдосконалення страхового забезпечення та регулювання туристичної діяльності.
Виправданими заходами державної політики регулювання є зменшення податкового навантаження та використання податкових пільг з метою стимулювання приросту капіталу, створення сприятливих умов для покращення рівня матеріально-технічної бази туризму, активізації внутрішнього туризму та експорту туристичних послуг.
Застосовуючи податкові пільги через диференціацію податкових ставок, держава на національному та регіональному рівнях може стимулювати виробництво певних товарів і послуг суб’єктами господарювання.
Доцільно ввести диференційовані ставки ПДВ на окремі види туристичних послуг, а саме: вартість путівок із внутрішнього туризму для дітей та осіб пільгових категорій повинна оподатковуватися за 0% ставкою ПДВ, для оздоровчого туризму, який супроводжується наданням санаторно-курортних послуг, слід запровадити знижену ставку ПДВ –%, для менш соціально-значущих видів внутрішнього туризму –%, для всіх видів зарубіжного туризму ставку залишити на рівні 20% тощо.
Складовою бюджетного забезпечення туризму є здійснення фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Фінансове забезпечення заходів державної підтримки виконання Програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки здійснюється в межах видатків центрального органу виконавчої влади в галузі туризму, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік. Фінансове забезпечення державної підтримки передбачених Програмою розвитку туризму в Івано-Франківській області заходів здійснюється у межах видатків обласної державної адміністрації, закладених в обласному бюджеті на регіональні програми (розвиток туризму в області).
Крім того, в сучасних умовах господарювання виникає необхідність упровадження збору на розвиток туризму, який має стати обов’язковим платежем, що зараховуватиметься у спеціальний фонд місцевих бюджетів та використовуватиметься за цільовим призначенням відповідно до напрямів розвитку туризму, передбачених рішеннями місцевих органів самоврядування.
Вдосконалення кредитно-інвестиційного забезпечення розвитку туризму в Івано-Франківській області запропоновано реалізувати шляхом налагодження взаємовигідної економічної співпраці банківських установ з СГТГ (рис.3).
Рис. 3. Напрями вдосконалення фінансового забезпечення СГТГ
через співпрацю з банківськими установами
Діяльність банківських установ, які функціонують в Івано-Франківській області, ще недостатньо зорієнтована на інвестування розвитку туристичної індустрії, хоча активізується інвестиційне кредитування, спрямоване переважно на будівництво готелів, закладів громадського харчування, магазинів. Банківські установи, виступаючи складовою інфраструктури туристичного бізнесу, мають забезпечувати впровадження прогресивних форм кредитування, стимулювати розвиток туристичної діяльності, можуть здійснювати інвестиції у туристичну галузь.
Перспективним джерелом фінансового забезпечення удосконалення матеріально-технічної бази туризму може стати лізинг, особливо це стосується придбання обладнання з метою подальшої організації виробництва товарів туристичного попиту місцевими промисловими підприємствами (гірськолижного спорядження, наметів, човнів, засобів для мисливства та рибальства тощо), а також обладнання, яке дасть змогу модернізувати заклади харчування, заклади розміщення та інші об’єкти матеріально-технічної бази туризму.
Органи місцевого самоврядування можуть формувати фінансові ресурси і спрямовувати їх на розвиток туризму за рахунок коштів місцевих бюджетів, зокрема кредитні ресурси шляхом емісії муніципальних облігацій. Хоча і є перші спроби сприяння кредитуванню з боку місцевих органів влади, муніципальний кредит як самостійна форма кредитування не використовується в Івано-Франківській області для фінансування інвестиційних проектів у сфері туризму.
Страхове забезпечення туристичної діяльності реалізується через механізм економічної взаємодії страхових компаній, суб’єктів господарювання туристичної галузі та споживачів туристичних продуктів, спрямованої на взаємне врахування інтересів і потреб названих учасників з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів.
Процес організації страхового забезпечення у сфері туризму включає такі основні елементи: 1) дослідження туристичного ринку та просування страхових продуктів; 2)розробку вимог та пропозицій до страхових продуктів; 3) інвестиційну участь страхових компаній у розвитку інфраструктури туризму; 4) інвестиційну участь СГТГ у формуванні статутного капіталу страхових компаній; 5) організацію страхування у сфері туризму; 6) самострахування суб’єктів господарювання туристичної галузі.
Алгоритм фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі через організацію співпраці з страховими компаніями, які функціонують в Івано-Франківській області, ілюструє рис. 4.
Суб’єкти господарювання туристичної галузі, на нашу думку, можуть не лише володіти акціонерним капіталом уже наявних страхових компаній, а й створити страхову організацію, яка якнайбільше відповідатиме їхнім інтересам. Оскільки акумулювання необхідних коштів в Івано-Франківській області не завжди можливе, пропонуємо створювати страхову компанію на основі залучення фінансових ресурсів з інших областей України.
Прогнозні розрахунки ефективності функціонування кептивної страхової компанії можуть базуватись на уже наявному колі потенційних страхувальників-туристів, яким будуть запропоновані страхові поліси у складі туристичних продуктів:
де Ефкскт –маржа ефективності функціонування кептивної страхової компанії від здійснення основного виду діяльності –туристичного страхування;
–надходження премій від і-того виду туристичного страхування;
Іокск –індекс оподаткування кептивної страхової компанії;
–планові виплати за і-тим страховим випадком.
Рис. 4. Алгоритм фінансового забезпечення СГТГ
через взаємодію із страховою сферою
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та отримано практичні результати, які сприятимуть підвищенню ефективності фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, полягають у наступному:
1. Під фінансовим забезпеченням суб’єктів господарювання туристичної галузі слід розуміти акумулювання фінансових ресурсів з метою покриття витрат діяльності спеціалізованих і неспеціалізованих суб’єктів індустрії туризму та координаційно-управлінських структур в галузі туризму. Фінансове забезпечення спрямовується на відтворення ресурсно-майнового потенціалу туристичної діяльності за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання, кредитування, бюджетного фінансування, оренди, інвестування, страхування, що дозволяють проводити туристичну діяльність та отримувати соціальний та економічний ефект від її здійснення.
. Фінансове забезпечення організації туристичної діяльності залежить від наявності туристичних ресурсів та потенціалу їх залучення у тому чи іншому регіоні держави, оскільки це є визначальним фактором для можливості організації та ведення туристичної діяльності і залучення відповідних коштів з цією метою. З метою формування належного фінансового забезпечення туристичної діяльності та подальшого регулювання економічно-правових відносин, пов’язаних із володінням та використанням туристичних ресурсів, необхідна їх економічна оцінка, яка дозволила б, по-перше, обґрунтувати необхідні обсяги коштів для приведення їх у належний стан (вартість реставраційних, відтворювальних робіт тощо); по-друге, не допускала б можливості володіння, купівлі-продажу, оренди чи використання їх на неринкових засадах та не за цільовим призначенням.
3. Запропоновано порядок ідентифікації та класифікації суб’єктів господарювання туристичної галузі, при цьому як ідентифікаційні ознаки запропоновано визначати вид економічної діяльності та наявність ліцензії, а як класифікаційну ознаку –рівень спеціалізації в галузі туризму, що дозволить здійснювати періодичні обстеження (у національному чи адміністративно-територіальному масштабі наявних обсягів, складу, структури джерел фінансового забезпечення та виявляти можливі тенденції, здійснювати моніторинг, проводити інвестиційну, кредитну політику тощо.
4. Виявлено тенденцію до скорочення кількості суб’єктів господарювання туристичної галузі –юридичних осіб (готельних підприємств, оздоровчих закладів та закладів харчування) в Івано-Франківській області, що є відповідною реакцією на спрощену систему оподаткування, яка хоч і є сприятливою для започаткування та ведення бізнесу підприємцями –фізичними особами, однак забезпечує стимул збиткової діяльності та активізовує технології зумисних ліквідацій юридичних осіб. Ситуація зменшення кількості ліцензованих суб’єктів туристичного підприємництва з 82 до 54 (Івано-Франківська область) та з 53 до 42 (м. Івано-Франківськ) у 2004 р. порівняно з 2003 р. зумовлена змінами умов ліцензування, виконати які окремі суб’єкти виявились неспроможними через відсутність необхідного фінансового забезпечення для здійснення туроператорської та турагентської діяльності.
5. Фінансове забезпечення майнового потенціалу туристичної діяльності проаналізовано на основі зведених звітних даних 125 СГТГ –юридичних осіб, які здійснюють різні види економічної діяльності у сфері туризму. За результатами досліджень виявлено недофінансування відтворення основних засобів, недостатнє їх надходження та істотне вибуття. Виявлено, що формування значних амортизаційних ресурсів туристичних підприємств поєднується з тим, що необхідне відтворення основних фондів здійснюється не достатньо. Це зумовлено амортизаційною політикою, оскільки амортизаційні відрахування в сучасних умовах служать переважно джерелом поповнення обігових коштів, а не фінансового забезпечення відтворення необоротних активів. Важливою причиною вибуття основних засобів є переміщення майнових цінностей із сфери власності суб’єктів господарювання туристичної галузі –юридичних осіб до фізичних осіб –підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. З’ясовано, що причиною, яка занижує обсяги майнового потенціалу, сформованого за рахунок власних джерел фінансування, є опосередковане використання майнових цінностей суб’єктами господарювання у туристичній діяльності.
6. Інформація про наявні обсяги, склад, структуру джерел фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, які функціонують в Івано-Франківській області, представлена шляхом оцінки агрегованого аналітичного балансу 125 суб’єктів господарювання туристичної галузі, розробленого автором, оскільки така інформація на на даний час відсутня як у регіональному, так і в загальнонаціональному масштабах. Такий підхід може бути використаний для аналогічних розробок в інших регіонах України.
Джерелами фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі у сучасних умовах є насамперед їх власні кошти, резервні та страхові фонди, кредитні ресурси, тимчасово залучені кошти у формі поточної заборгованості кредиторам, потенційними є також кошти державного та місцевих бюджетів, кошти, надані неприбутковими організаціями та фондами, інші джерела. Виходячи із наявності власних джерел фінансових ресурсів, а також можливостей запозичення коштів на прийнятних умовах, необхідно вирішувати проблеми фінансового забезпечення діяльності суб’єктів туристичної діяльності.
7. Аналіз грошових потоків у туристичній діяльності проведено за такими рівнями: 1) за даними туристичної звітності за формою 1-Тур ліцензованих суб’єктів туристичного підприємництва; 2) за даними зведеного звіту про фінансові результати 125 суб’єктів господарювання туристичної галузі, ідентифікованих за КВЕД; 3) за даними фінансової звітності туристичного підприємства ЗАТ „Перлини Прикарпаття”. Збиткове функціонування СГТГ зумовлене як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. При аналізі грошових потоків виявлено, що зміна обсягів реалізації туристичних послуг може бути спричинена пропускною спроможністю туристичних господарств, рівнем їх завантаження, сезонністю. Проведений аналіз грошових потоків ЗАТ „Перлини Прикарпаття” за 2000-2004 рр. свідчить про неефективну фінансову політику керівництва, яка несумісна з інтересами соціально-економічного розвитку стратегічного підприємства у сфері туризму Івано-Франківської області, оскільки відбулось скорочення обсягів реалізації туристичних послуг у 2004 році (порівняно з 2003р. на 24,16%) внаслідок укладення угоди оренди окремих майнових комплексів господарського товариства терміном на 25 років.
8. Державне регулювання через вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази у сфері оподаткування туристичної діяльності та здійснення ефективного бюджетного фінансування туристичної галузі повинно стати дієвим засобом фінансово-економічної стабілізації туристичної галузі та переходу до економічного зростання. Спрощена система оподаткування суб’єктів туристичного підприємництва несе загрозу зниження як обсягів реалізації наданих туристичних послуг юридичними особами, так і платежів до бюджету. Законодавчого врегулювання потребує оподаткування послуг сільського зеленого туризму. Доцільно ввести диференційовані ставки ПДВ на окремі види туристичних послуг, а саме: вартість путівок із внутрішнього туризму для дітей та осіб пільгових категорій повинна оподатковуватися за 0% ставкою ПДВ, для оздоровчого туризму, який супроводжується наданням санаторно-курортних послуг, слід запровадити знижену ставку ПДВ –%, для менш соціально-значущих видів внутрішнього туризму –%, для всіх видів зарубіжного туризму ставку залишити на рівні 20% тощо.
9. Пріоритетними напрямами фінансового забезпечення з державного бюджету мають стати видатки на розвиток туристичної сфери: будівництво доріг з відповідним облаштуванням придорожних територій, модернізація, реконструкція та будівництво нових оздоровчих закладів для соціально незахищених верств населення (дітей, інвалідів, учасників бойових дій, осіб пенсійного віку та ін.), для облаштування територій тощо. Кошти місцевих бюджетів є потенційним джерелом для фінансування відповідних територіальних програм розвитку туризму, створення туристичної інфраструктури, приведення у належний стан соціо-культурних закладів тощо.
10. Оскільки діяльність банківських установ ще недостатньо зорієнтована на інвестування розвитку туристичної індустрії, пропонуємо вдосконалити кредитно-інвестиційне забезпечення шляхом налагодження економічної взаємодії банківських установ з суб’єктами господарювання туристичної галузі. Суб’єкти господарювання туристичної галузі та банківські установи повинні виробити такі форми співпраці, які забезпечили б не лише їхні індивідуальні економічні інтереси, а й інтереси краю та споживачів туристичних продуктів –так званий ефект синергізму. Ділова ініціатива співпраці кредитних установ з туристичною сферою могла б зреалізуватись шляхом запровадження пільгових умов кредитування для суб’єктів господарювання туристичної галузі, емісії спеціальних платіжних засобів для безготівкових розрахунків за надані туристам послуги, встановленні на туристичних базах та в санаторно-курортних закладах Івано-Франківщини банкоматів і посттерміналів.
11.Налагодження партнерських відносин страхових компаній та суб’єктів господарювання туристичної галузі забезпечить позитивні зрушення у сфері туристичного страхування. Активізація інвестиційної діяльності страхових компаній у розвитку інфраструктури туризму та інвестиційна участь суб’єктів господарювання туристичної галузі у формуванні статутного капіталу існуючих страхових компаній, а також у створенні кептивної страхової компанії сприятиме вдосконаленню фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі.
Усі висновки та рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, сприятимуть удосконаленню фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
В інших виданнях:
АНОТАЦІЯ
Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. –фінанси, грошовий обіг і кредит. –Тернопільський державний економічний університет, Тернопіль, 2006.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-прагматичних засад фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі та визначенню шляхів його удосконалення. Розглянуто особливості правового регулювання фінансового забезпечення туристичної діяльності в Україні. Розроблено класифікацію суб’єктів господарювання туристичної галузі за рівнем спеціалізації у туристичній діяльності та проведено їх типологізацію за видами економічної діяльності. Запропоновано алгоритм вартісної оцінки туристичних ресурсів та джерел фінансового забезпечення їх відтворення. Розглянуто теоретичні положення сутності механізму фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі шляхом адаптації його базових функціональних елементів до суб’єктів господарювання туристичної галузі.
Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі. Здійснено комплексний аналіз фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, що передбачає оцінку ресурсно-майнового потенціалу, джерел фінансового забезпечення та грошових потоків.
Поглиблено дослідження сфери бюджетного, кредитно-інвестиційного та страхового забезпечення туристичної діяльності, виявлено та обґрунтовано основні напрями їх удосконалення. Розроблено алгоритми фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі, що супроводжуються синергетичним ефектом і базуються на побудові системи економічних відносин з урахуванням інтересів страхових компаній, банківських установ, суб’єктів господарювання туристичної галузі та споживачів туристичних продуктів.
Ключові слова: фінансове забезпечення, суб’єкти господарювання туристичної галузі, ресурсно-майновий потенціал, механізм фінансового забезпечення, бюджетне забезпечення, кредитно-інвестиційне забезпечення, страхове забезпечення.
АННОТАЦИЯ
Гуменюк В.В. Финансовое обеспечение субъектов хозяйствования туристической отрасли. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. –финансы, денежное обращение и кредит. Тернопольский государственный экономический университет, Тернополь, 2006.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-прагматических основ финансового обеспечения субъектов хозяйствования туристической отрасли и определению путей его усовершенствования. Исследованы актуальные проблемы финансового обеспечения субъектов хозяйствования туристической отрасли в современных условиях.
Рассмотрены особенности правового регулирования финансового обеспечения туристической деятельности в Украине. Разработана классификация субъектов хозяйствования туристической отрасли за уровнем специализации в туристической деятельности и проведено их типологизацию за видами экономической деятельности. Предложен алгоритм стоимостной оценки туристических ресурсов и источников финансового обеспечения их воспроизводства. Рассмотрены теоретические положения сущности механизма финансового обеспечения путем адаптации его базовых функциональных элементов к субъектам хозяйствования туристической отрасли.
В работе проведен комплексный анализ финансового обеспечения деятельности субъектов хозяйствования туристической отрасли, которые функционируют в Ивано-Франковской области за тремя уровнями (125 туристических предприятий –лицензированные субъекты туристического предпринимательства –специализированное туристическое предприятие).
Проанализировано современное состояние и обоснованы практические рекомендации относительно усовершенствования финансового обеспечения субъектов хозяйствования туристической отрасли. Осуществлен комплексный анализ финансового обеспечения субъектов хозяйствования туристической отрасли, что предусматривает оценку ресурсно-имущественного потенциала, источников финансового обеспечения и денежных потоков.
В частности исследуются вопросы финансового обеспечения ресурсно-имущественного потенциала туристической деятельности, состав источников финансовых ресурсов, особенности их формирования в процессе туристической деятельности.
Расширено исследованы сферы бюджетного, кредитно-инвестиционного и страхового обеспечения туристической деятельности. Предлагаются основные направления усовершенствования экономического взаимодействия субъектов туристической отрасли с кредитными учреждениями и организационными структурами страхового обеспечения.
Выделены приоритетные направления государственной поддержки туристической отрасли. Обоснованным является уменьшение налоговой нагрузки и использования налоговых льгот с целью стимулирования прироста капитала туристических предприятий, создание благоприятных условий для улучшения уровня материально-технической базы туризма, активизации внутреннего туризма и экспорта туристических услуг.
Углублено исследованны сферы бюджетного, кредитно-инвестиционного и страхового обеспечения туристической деятельности, обнаружены и обоснованы основные направления их усовершенствования. Разработаны алгоритмы финансового обеспечения субъектов хозяйствования туристической отрасли, которые сопровождаются синергическим эффектом и базируются на построении системы экономических отношений с учетом интересов страховых компаний, банковских учреждений, субъектов ведения хозяйства туристической отрасли и потребителей туристических продуктов.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, субъекты хозяйствования туристической отрасли, ресурсно-имущественный потенциал, механизм финансового обеспечения, бюджетное обеспечение, кредитно-инвестиционное обеспечение, страховое обеспечение
ANNOTATION
Gumeniuk V.V. Financial providing of tourist industry subjects. –Manuscript.
Dissertation for the achieving of economics candidate degree according to the speciality 08.04.01. –Finance, Currency Circulation and Credit. –Ternopil State Economic University. Ternopil, 2006.
The thesis is dedicated to theoretical-pragmatic basics argumentation of financial providing of tourist industry subjects as well as determination of the ways of its improvement. Law regulation peculiarities of tourist management financial providing in Ukraine are examined. Tourist industry subjects classification is elaborated according to specialization level in tourist industry and their typification is done according to types of tourist management. Algorithm of tourism resources evaluation and sources of financial supplying of their reproduction are proposed. Theoretical principles of financial supplying mechanism entity are studied through its basic functional elements adaptation for tourist industry subjects.
Modern condition of financial providing of tourist industry subjects is analyzed and practical recommendations as to its improvement are grounded. Complex analysis of financial providing of tourist industry subjects that involves evaluation of resources-property potential, financial providing and money flow sources is performed.
Budget, loan-investment and insurance supplying of tourist industry are deeply studied and basic directions of their improvement are revealed and grounded. Algorithms of financial providing of tourist industry subjects, that are accompanied with synergetic effect and are based on economic relations system construction taking into account interests of insurance companies, banks, tourist industry subjects tourists, are elaborated.
Keywords: Financial providing, tourist industry subjects, resources-property potential, financial supplying mechanism, budget supplying, loan-investment supplying, insurance supplying.