Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

; XIV ~ XVI ст ; XVII ~ XVIII ст

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Вкажіть хронологічні межи української філософії епохи романтизму:

  1.  XII – XIV ст. ;
  2.  XIV – XVI ст. ;
  3.  XVII – XVIII ст. ;
  4.  XIX перша половина XX ст.

. Ототожнював буття зі світом ідей (безтілесних форм речей):

  1. Сократ;
  2. Фалес;
  3. Платон;
  4. Аристотель.

Вчення про буття це:

  1.  онтологія;
  2.  гносеологія;
  3.  теорія розвитку;
  4.     аксіологія.

Збірка творів давньогрецьких та римських авторів:

  1.  Бджола;
  2.  Послання до Фоми;
  3.  Торжественник;
  4.   Повчання.

Неправильне міркування, що видається за правильне з метою введення когось у заблудження називається:

  1.  апорією;
  2. схоластикою;
  3.  софізмом;
  4. догматом.

Філософська антропологія вивчає сутність:

  1.  буття світу;
  2.  пізнання;
  3.  закономірності розвитку суспільства;
  4.    людину як цілісну особистість.

Кирило Ставровецький висунув теорію про:

  1.  кругообіг подій в світі;
  2.  теорію «про папу - антихриста»;
  3.  про 4 елемента видимого світу;
  4.  «сродної праці».

Засновниками давньогрецького атомізму є:

  1. Сократ;
  2. Фалес;
  3. Демокрит;
  4. Левкіпп.   

Тип світогляду, в якому неможливо відокремити натуральне від символічного, реальне від фантастичного:

  1.  релігійний;
  2.  міфологічний;
  3.  філософський;
  4.  життєво – практичний.

Філософськи курси існували:

  1.  Києво-Могилянської академії;
  2.  Острозькому колегіумі;
  3.  Братських школах;
  4.  Харківському університеті.

Одним з перших поставив у центр своєї філософії людину:

  1. Сократ;        
  2. Фалес;
  3. Платон;         
  4.  Аристотель.

Тип світогляду , в якому світ роздвоюється на духовний і тілесний, зелений і небесний:

  1.  релігійний;
  2.  міфологічний;
  3.  філософський;
  4.  життєво – практичний.

Автором теорії про «Три світи і дві натури» є:

  1.  Феофан Прокопович;
  2.  Памфіл Юркевич;
  3.  Григорій Сковорода;
  4.  Кирило Ставровецький.

Засновником обєктивного ідеалізму є:

  1. Сократ;
  2. Фалес;
  3. Аристотель;
  4. Платон.

Функція філософії яка розширює і систематизує знання людей про світ людину, суспільство:

  1.  методологічна;
  2.  гносеологічна;
  3.  світоглядна;
  4.  виховна.

Гуманістичні ідеї в епоху Відродження в Україні розповсюджували:

  1.  Дмитро Донцов;
  2.  Юрій Дрогобич;
  3.  Павло Русин;
  4.  Памфіл Юркевич.

Філософська концепція  Конфуція повязана, в першу чергу з проблематикою:

  1.  космологічною;     
  2.  соціальною;
  3.  онтологічною;                    
  4.  гносеологічною.

Функція філософії, яка досліджує шляхи і засоби досягнення істини, узагальнює результати інших наук:

  1.  методологічна;                         
  2.  гносеологічна;
  3.  світоглядна;
  4.  виховна.

Книгодрук в Україні започаткували:

  1.  Франциск Скорина;
  2.  Юрій Дрогобич;
  3.  Феофан Прокопович;
  4.  Іван Федоров.

Вчення якої з філософських шкіл Давнього Сходу перетворилося на одну з трьох світових релігій?

  1.  джайнізм;
  2.  даосизм;
  3.  буддизм;
  4.  конфуціанство.

Функція філософії, яка виробляє принципи і норми пізнавальної діяльності:

  1.  світоглядна;
  2.  виховна;
  3.  гносеологічна;
  4.  методологічна.

Теорію «про папу - антихриста» у своїх філософських творах використовував:

  1.  Герасим Смотрицький;
  2.  Захарій Копистенський;
  3.  Стефан Зизаній;
  4.  Памфіл Юркевич.

Сформулював чотири правила, яких слід дотримуватися в процесі пізнання:

  1.  Гельвецій;          
  2.  Спиноза;
  3.  Бекон;     
  4.  Декарт.

Функція філософії, яка формує світоглядні та морально – етичні принципи і норми життєдіяльності людини:

  1.  вихована;
  2.  методологічна;
  3.  світоглядна;
  4.  гносеологічна

Митрополит Ілларіон є автором:

  1.  Повчання;
  2.  «Слова про терпіння та любов»;
  3.  «Слова про Закон і благодать»;
  4.  Повісті минулих літ.

Вважав, що рух  є Модусом, похідною вторинною характеристикою матеріального світу, а не його властивістю:

  1.  Гельвецій;          
  2.   Лейбніц;
  3.   Спіноза;     
  4.   Гоббс.

Сформулював суть індуктивного методу, який вважав єдино правильним методом пізнання:

  1.  Р. Декарт;                                              
  2.     Г. Лейбніц;   
  3.   Б. Спіноза;                        

    г) Ф. Бекон

Синкретизм – це :

  1.  розвиток під егідою церкви;
  2.  не розчленованість між різними сферами духовного життя;
  3.  розгляд проблем через конфлікт добра і зла.

Філософське вчення про монади створив:

  1.  Гельвецій;
  2.  Лейбніц;
  3.  Ш. Монтескє;
  4.  Ж. - Ж. Руссо.

Сформулював суть дедуктивного методу, який вважав єдино правильним методом пізнання:

  1.  Р. Декарт;                                
  2.  Дж. Локк;                                
  3.  Б. Спіноза;                              
  4.  Ф. Бекон.        

. Характерними ознаками філософії періоду Київської Русі є:

  1.  геоцентризм;
  2.  синкретизм;
  3.  етизація;
  4.  історіософічність.

Досліджував майнову і соціальну нерівність людей та шляхи її подолання:

  1.  Гельвецій;          
  2.   Вольтер;
  3.  Ш. Монтескє;     
  4.   Ж. - Ж. Руссо.

Вчення про монади як прості неподільні субстанції є центром філософії:

    а) Р. Декарта;     в) Г. Лейбніца;   

   б) Дж. Локка;     г) Ф. Бекона;.

Памфіл Юркевич створив:

  1.  філософію серця;
  2.  філософію «спорідненої праці»;
  3.  філософію «про три світи і дві натури»;
  4.  філософію космізму.

Рішучим прибічником рівності громадян перед законом, відкидаючи при цьому можливість майнової рівності, був:

  1.  Гельвецій;          
  2.   Вольтер;
  3.   Ш. Монтескє;     
  4.   Ж. - Ж. Руссо.

Визначив систему «ідолів», тобто видимих і невидимих перешкод у процесі пізнання істини:

  а) Р. Декарт;     в) Б. Спіноза;     

  б) Дж. Локк;      г) Ф. Бекон.

. Вчення про ноосферу створив:

  1.  Памфіл Юркевич;
  2.  Володимир Вернадський;
  3.  Михайло Грушевський;
  4.  Дмитро Чижевський.

. Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був розроблений:

  1.  І.Кантом;                         
  2.   Ф.Шеллінгом;                  
  3.   Г.Гегелем.
  4.   Л.Фейербахом.

В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

  а) механіку;           

  б) біологію;            

  в) соціологію;  

 г) математику.

Дмитро Донцов:

  1.  ідеолог українського націоналізму;
  2.  представник християнсько-католицької філософії;
  3.  ідеолог марксизму;
  4.  засновник історіософської концепції.

Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:

    а) логіка, філософія природи, філософія духу;

    б)  логіка, феноменологія духу, філософська антропологія;

    в)  логіка,  філософія природи,  філософія духу,  етики та естетики;

   г)  етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.

Засновником філософії Нового часу вважається:

  1.  Н. Макіавеллі;                      
  2.   Р. Декарт.
  3.  Ф. Бекон;   

     г) Ж. Ламетрі.       

Школа Володимира Шинкарука досліджує:

  1.  теорію пізнання та розвитку;
  2.  проблеми формування української нації;
  3.  проблеми релігії;
  4.  проблеми діалектики.

Найбільш повно філософію Фейєрбаха характеризують такі риси :

  1.  матеріалізм, антропоцентризм, сенсуалізм, атеїзм;
  2.  матеріалізм, антропоцентризм, агностицизм;
  3.  ідеалізм, антропоцентризм, агностицизм ;
  4.  матеріалізм, антропоцентризм, сенсуалізм, ідеалізм у розумінні суспільства.

Секулярізація це:

  1.  вилучення чогось з відання церкви;
  2.  абсолютизація позиції окремого індивіда в його протиставленні суспільству;
  3.  розчинення Бога в природі;
  4.  існування незалежної від релігії світської культури.

Світоглядно-гуманістична проблематика розглядає:

  1.  Павло Копнін;
  2.  Володимир Шинкарук;
  3.  Володимир Вернадський;
  4.  В’ячеслав Липинський.

У центрі філософії Фейєрбаха є:

  1.  вчення про пізнання світу;
  2.  вчення про абсолютну ідею;
  3.  вчення про людину;
  4.  про «Я».

Представниками раннього утопічного соціалізму є:

    а) Томмазо Кампанелла;                 

    б) Микола Кузанський;                    

    в) Нікколо Макіавеллі;

     г) Томас Мор.

. Михайло Драгоманов є:

  1.  раціоналістом;
  2.  неопозитивіст;
  3.  неотоміст;
  4.  махіст.

Фейєрбах є:

  1.  суб’єктивним ідеалістом;
  2.  об’єктивним ідеалістом;
  3.  матеріалістом;
  4.  агностиком.

Вважав, що в основі розвитку історії лежать «матеріальний інтерес» та сила, а в політиці можливо нехтувати законами моралі:

   а) Томмазо Кампанелла;                 

   б) Микола Кузанський;                   

   в) Нікколо Макіавеллі;

   г) Томас Мор.

Вчення про ноосферу В.Вернадського розкриває:

  1.  ідею про єдність душі та тіла;
  2.  ідею взаємозв’язку природи, людини, мислення;
  3.  ідею волі до життя;
  4.  ідею панування еліти.

 

В основі світу за Гегелем лежить:

  1.  природа;
  2.  абсолютна ідея;
  3.  людина;     
  4.  «Я».  

Філософське і релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи, ототожнення Бога з природою, розчинення Бога в природі, або, навпаки, природи у Богові має назву:

  1.  деїзм;
  2.  агностицизм;
  3.  пантеїзм;
  4.  теоцентризм.

Відродження в Україні проявилось як:

   а) відродження ідеї античності;

   б) боротьба зі схоластикою;

   в) посилення національної ідеї;

   г) реформація.

Гегель є:

   а) суб’єктивним ідеалістом;                  

   б) об’єктивним ідеалістом;

   в) матеріалістом;        

   г) агностиком;  

Вчення, що пояснює походження і різноманітність світу божественним творчим актом:

  а) креаціонізм;                     

  б) провіденціалізм;             

   в) містицизм;    

   г) теодицея

Формуванню давньоруської думки сприяло:

  1.  розвиток літературно-писемної мови;
  2.  послаблення духовного диктату католицької церкви;
  3.  процес християнізації.

Висхідний принцип «Я» - «не Я»  притаманний філософії:

  1.  Фіхте;
  2.  Шеллінга;
  3.  Гегеля;
  4.  Канта.

Головна риса філософії епохи Середньовіччя:

    а) теоцентризм;                

    б) антропоцентризм;        

    в) космоцентризм;

    д) кордоцентризм.

Обстоював ідею обєднання усіх словян у єдину федеративну республіку з центром в Києві:

  1.  П. Куліш;
  2.  Т. Шевченко;
  3.  М. Грушевський;
  4.  М. Драгоманов.

Кант є:

  1.   суб’єктивним ідеалістом;   
  2.   об’єктивним ідеалістом;   
  3.   матеріалістом;
  4.   агностиком.

Думка що «філософія є служницею теології» є характерною для епохи:

        а) античності;            

        б) Нового часу;          

  в) Відродження;

         г) середньовіччя.

Української філософії властиві такі риси як:

  1.  екзистенційність;
  2.  раціоналізм;
  3.  кордоцентризм;
  4.  індивідуалізм.

Категоричний імператив як загальнозначущій моральний закон висунув:

  1.  Фіхте;
  2.  Шеллінг;
  3.  Гегель;
  4.  Кант.

Пять доказів існування Бога сформулював:

    а) Августин Блаженний;           

    б) Фома Аквінський;                  

    в) Секст Тертулліан;

     г) Платон.

. Вкажіть автора «Слова  про Закон і Благодать»:

   а) Іларіон;

   б) Кирило Туровський;

   в) Климент Смолятич;

   г) Іоан Дамаскін.

За Кантом пізнання це результат:

   а) людської активності;

   б) зовнішніх чинників;

   в) чуттєвого сприйняття;

   г) емпіричного дослідження.

Характерною рисою античної філософії був:

 а) теоцентризм;             

 б) антропоцентризм;     

  в) космоцентризм;

  г)  наукоцентризм.

Дмитро Донців висловлював ідеях:

   а) взаємозв’язку людини с природою;

   б) безмежних можливостей людського розуму;

   в) монархізму як ідеального державного устрою;

   г ) українського націоналізму.

Кант у критичний період своєї творчості був зосереджений на проблемах:

   а) етики;

  б) космогонії;

  в) гносеології;

  г) естетики.

Представники елліністичних філософських шкіл (стоїки, епікурейці, кініки, скептики) були  переважно зосереджені на проблемах:

 а) онтології;                

 б) гносеології;             

 в) етики;                    

 г) естетики.

Феофан Прокопович на своєму філософському курсі пропагував ідеї:

  а) матеріалістичні ідеї

  б) протестантську теорію про «папу-антихриста»

  в) неприйняття світської філософії

  г) дуалізму, як протиставлення невидимого світу видимому.

Філософія марксизму характеризувалась як:

  а) різновид природничого матеріалізму;

  б) діалектичний та історичний матеріалізм;

  в) антропологічний матеріалізм;

  г) науковий атеїзм.

Вважав буття поєднанням матерії та форми:

 а) Сократ;        в) Піфагор;           д) Платон;

 б) Фалес;          г) Аристотель;      є) Анаксімен.

Феофан Прокопович на своєму філософському курсі пропагував ідеї:

  а) матеріалістичні ідеї

  б) протестантську теорію про «папу-антихриста»

  в) неприйняття світської філософії

  г) дуалізму, як протиставлення невидимого світу видимому.

Філософія марксизму характеризувалась як:

  а) різновид природничого матеріалізму;

  б) діалектичний та історичний матеріалізм;

  в) антропологічний матеріалізм;

  г) науковий атеїзм.

Вважав буття поєднанням матерії та форми:

 а) Сократ;        в) Піфагор;           д) Платон;

 б) Фалес;          г) Аристотель;      є) Анаксімен.

За Кантом пізнання це результат:

   а) людської активності;

   б) зовнішніх чинників;

   в) чуттєвого сприйняття;

   г) емпіричного дослідження.

Характерною рисою античної філософії був:

 а) теоцентризм;             

 б) антропоцентризм;     

  в) космоцентризм;

  г)  наукоцентризм.

Української філософії властиві такі риси як:

  1.  екзистенційність;
  2.  раціоналізм;
  3.  кордоцентризм;
  4.  індивідуалізм.

Категоричний імператив як загальнозначущій моральний закон висунув:

  1.  Фіхте;
  2.  Шеллінг;
  3.  Гегель;
  4.  Кант.

Кирило Ставровецький висунув теорію про:

  1.  кругообіг подій в світі;
  2.  теорію «про папу - антихриста»;
  3.  про 4 елемента видимого світу;
  4.  «сродної праці».

. Засновниками давньогрецького атомізму є:

  1. Сократ;
  2. Фалес;
  3. Демокрит;
  4. Левкіпп.   

Тип світогляду, в якому неможливо відокремити натуральне від символічного, реальне від фантастичного:

  1.  релігійний;
  2.  міфологічний;
  3.  філософський;
  4.  життєво – практичний.

Філософськи курси існували:

  1.  Києво-Могилянської академії;
  2.  Острозькому колегіумі;
  3.  Братських школах;
  4.  Харківському університеті.

. Одним з перших поставив у центр своєї філософії людину:

  1. Сократ;        
  2. Фалес;
  3. Платон;         
  4.  Аристотель.

Тип світогляду , в якому світ роздвоюється на духовний і тілесний, зелений і небесний:

  1.  релігійний;
  2.  міфологічний;
  3.  філософський;
  4.  життєво – практичний.




1. Реферат- Почему Александр Блок
2. МОЛОДІЖНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ З Р А З О К Голові Всеукраїнської молодіж
3. тема України- принципи її побудови та функціонування
4. на тему- Современные тенденции развития ванных комнат Выполнили- Студенты гр
5. 2014 учебного года студентов заочного отделения ФИЯ 2В 221522з
6. Показатели качества сливочного масла
7. 2 002 Определение отвечает на вопросы какой чей B каков какой C.
8. Разработка финансового плана предприятия ООО Грант-тур
9. БАШКИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ Министерства здравоохранения и социального развити
10. Конституциялы~ ы~ты~ т~сiнiгi п~нi ж~не т~сiлдерi
11. Место Сбербанка РФ на рынке депозитов российского населения
12. Прогрес ВО Торезантрацит на Донбасі бетонувальником 6го розряду на підземних роботах тунельного загону
13. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 7 КОНТРОЛЬ ФОРМЫ ПОЛИРОВАННЫХ СФЕРИЧЕСКИХ ПОВЕРХНОСТЕЙ ТЕНЕВЫМ МЕТОДОМ Цель работ
14. Социальная студенческая весна2014 1
15. Полиакриламидный гель (ПААГ)
16. яизготов идти на все большие уступки потребителям и посредникам в сбыте своей продукции с помощью стимулир
17. светской и духовной в той или иной степени встречается почти у всех народов в этом нет ничего удивительног
18. Лекция- Кроветворение
19. БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ на 20132014 учебный год
20. Контрольная работа по дисциплине- Численные методы Вариант 10 9 Проверил- к