Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Особливості англійського сленгу у ВНЗ
Розділ: Іноземна мова
Особливості англійського сленгу у ВНЗ
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………3
Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку……………….…………5
1.1. Походження терміну «сленг»…………………………………………5
1.2. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку ……………….7
1.3. Загальний та спеціальний сленг………………………………………9
Розділ 2. Типологічні відмінності та подібності англійського сленгу…14
2.1. Арго як підвид спеціального сленгу…………………………………14
2.2. Римований сленг як підвид спеціального сленгу………………… 18
2.3. Сленг в учбовому закладі…………………………………………….19
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….22
Список використаної літератури…………………………………………24
Вступ
Актуальність теми. Сленг – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи. Дана проблема є дуже цікавою для лінгвіста.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг – дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».
Стан розробки проблеми. Хомяков В. А. у своїй книзі «Введение в изучение слэнга – основного компонента английского просторечия» вказано, що вперше термін сленг зі значенням language of low or vulgar type був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом стали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense.
Загалом, проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партрідж, С. Б. Флекснер, В. Фріман, М. М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І. Р. Гальпєрін, В. Дж. Бурк (Burke), В. А. Хомяков, І. В. Арнольд, Т. А. Соловьйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо.
Об’єкт дослідження – поняття сленгу, англійський сленг, джерела сленгу, його види, форми та використання.
Предмет дослідження – структурні та семантичні особливості англійського сленгу.
Метадослідження: дослідити особливості студентського сленгу в сучасній англійській мові.
Завдання:
1. Прослідкувати історію розвитку терміну сленг;
2. Проаналізувати наукову літературу з питань вивчення сленгу;
3. Визначити поняття сленг, дослідити роль сленгу в мові;
4. Спираючись на матеріали, дослідити особливості студентського англійського сленгу;
5. Показати на прикладах студентський англійський сленг в учбових закладах;
Методи дослідження: порівняльно-історичний, описовий метод та контен-аналіз.
Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, головної частини, яка складається з двох розділів, висновків та бібліографії.
Перший роздл включає в себе опис походження сленгу як терміну, пояснення його як лексику обмеженого вжитку та його кластфікація.
Другий розділ дає опис таких підсистем сленгу як арго та римований сленг. Показаний сам студентський англійський сленг в учбовому закладі: Winchester College.
У висновках показані результати досягнення чи недосягнення мети, процес вирішення завдань.
Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку
1.1. Походження терміну «сленг»
Етимологія терміну сленг – один з самих суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень.
Перш всього про дату появи терміну в літературі. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type засвітчений в 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом почали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens [34, 29].
Е. Партридж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг став загальноприйнятим значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant [7]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше – до терміну арго [9]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстер, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [34, 29].
Саме Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у свій знаменитий словник «низької» мови: slang – cant language. Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела – таємної мови мандрівних бідняків – циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови [34, 30].
Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language. В кінці 19 сторіччя, коли зросла цікавість, сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. 20-го сторіччя питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обгрунтовані, але так і не отримавші загального визнання. Наприклад, в німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage [32, 104].
Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг – включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові [26, 65].
І. Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом – той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [29, 21].
Заслуговує уваги думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектне родство: воно засвітчено і в циганському грабіжницькому арго [31, 67].
В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [34, 30].
В двадцятому столітті питання походження терміну сленг продовжує цікавити дослідників. Виникають нові гіпотези. Наприклад, у німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage [32, 47].
Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling – to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language – to talk; sling the language – to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat – to speak the vernacular; sling a yarn – to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang – to abuse, scold violently; в останньому виразі slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [34, 31].
Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії.
1.2. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
Лексика (з грец. lexicos – словниковий, словесний) – це сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів [33, 443].
Існує formal and informal speech [25, 12]. Нас цікавить informal style, тому що саме до цього типу включають сленг [25, 13].
М.А. Грачов та інші лінгвісти поділяють всю лексику на літературну та нелітературну. До літературної лексики відносяться: книжкові слова, стандартні розмовні слова, нейтральні слова. Ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Також існує нелітературна лексика, її поділяють на: професіоналізми, вульгаризми, жаргонізми, арго та сленг. Ця частина лексики відрізняється розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю [30, 34].
Професіоналізми – це слова, що використовуються невеликими групами людей, об’єднаних певною професією [33, 737]. Наприклад, moonship, soft-landing, etc [35, 18 ].
Жаргонізми – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів [33, 297]. Наприклад, жаргон англыйських льотчикыв: everithing under control, watch your step, etc [35, 18 ].
Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [33, 34]. Наприклад, sap, grapple, equip, forestall та інші [35, 14].
В англійській лексикології арго – таємні «мови» - жаргони зазвичай називають кент, в іспанській мові – херманія, в німецькій – ротвелш, у французькій – арго. Арго – це професійний жаргон волоцюг, злодіїв, гангстерів та деяких інших суспільних груп (вуличних торговців тощо).
Вульгаризми – це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, що використовується людьми низького соціального статусу: засудженими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п [33, 28].
Останнім часом все більше вживається термін сленг.
Сленг – жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [33, 810].
Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [30, 34].
Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:
1. мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови [30, 35].
Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер.
Деякі дослідники вважають, що термін сленг застосовується у двох значеннях: або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів, та стали якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови.
Сленгізми загального сленгу та «низькі» коллоквіалізми (два лексичних пласти з розмитими межами між ними) разом утворюють фрагмент загальнонаціональної лексики, який дослідники називають експресивним просторіччям. Цей фрагмент відноситься до стилістично знижених утворень в літературній мові. Він є функціонально-стилістичною категорією та визначається певною сукупністю стилістичних засобів розмовного варіанту літературної мови, займає проміжне положення між лексикою літературного стандарту та нелітературними формами мови [34, 35].
Слід зазначити, що лексичні засоби етико-стилістичної зниженості зазвичай мають оцінково-зневажливе вживання та загальну негативну експресію, однак якісно відмінну від непристойної: слова не сприймаються як вульгарні, а придають мові колорит фамільярності, хоча існують випадки, коли багато залежить від сфери вживання конкретного слова, що ускладнене соціальними значеннями, емоційним та стилістичним забарвленням, контекстом.
Нестандартні елементи літературної мови мають певний комунікативний статус та мовну цінність перш за все як загальноприйняті експресивні засоби стилістично зниженої мови що відображають в деякій мірі функціонально-стилістичне варіювання словникового складу національної мови. Дана варіативність відрізняється від варіативності арготизмів та жаргонізмів, оскільки основними ознаками експресивної лексики виступають загальновживаність та етико-стилістична зниженість, що має за мету створення певного стилістичного ефекту [34, 35].
1.3. Загальний та спеціальний сленг
Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітернатурної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови. Слід ввести два види: загальний сленг та спеціальний сленг.
Загальний сленг. В. Г. Вілюман [27, 47], займався проблемою сленга, сформулював деякі його важливі особливості. Автор запропонував розрізняти: 1) загальний сленг, тобто, той, що знаходиться за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широкоросповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови; 2) спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону.
Загальний сленг має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень. Назвемо основні:
1) загальний сленг (СЗ далі) широко розповсюджений і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;
2) має яскраво виражений емоційно-оцінковий характеер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);
3) ЗС відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;
4) ЗС не однорідний по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);
5) неоднорідний по ступеню наближення до фамільярно-розмовної мов, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;
6) ЗС іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості;
7) відрізняється генетично та функціонально від спеціпального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [34, 27].
До загального сленгу можна віднести такі минувші жаргонізми, як brass hat - офіцер, G. I. Jesus – воєнний священник, Jerry, Krauthead – німецький солдат тощо [34, 40].
Переходячи у сферу загального сленгу, жаргонізми, авжеж, втрачають свій вузький соціально-професійний характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології.
Ми вже не раз підкреслювали, що вокабуляр загального сленга в якійсь мірі можуть поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться наче між загальним сленгом та спеціальним слегном, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори. Вірогідно, якась частина нелітературної лексики та фразеології знаходиться в деяких розмитих кордонах, на неї не можна наклеїти якийсь визначений ярлик.
Приймаючи до уваги ці особливості та всі наведені дефініції, пропонуємо розгорнуте визначення терміну загальний сленг.
Загальний сленг – це відносно стійка для певного періоду, широко розповсюджена та загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна по своєму генетичному складу та мірі наближення до фамільярно-розмовної, з яскраво вираженними емоційно-експресивними відтінками, які часто представляють собою насміх над соціальними, етичними, естетичними, язиковими та іншими умовностями та авторитетами.
Спеціальний сленг – це специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів та арго (кент) злочинного світу.
В англістиці, наскільки відомо, не настільки яскраво є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умоіи розвитку мови). Найбільш глибинне трактування жаргонів, арго та професійної лексики ряда європейських мов дана в книзі академіка В. М. Жирмунського «Национальный язык и социальные диалекты» (Ленінград, 1936 рік).
Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо.
Почнемо опис спеціального сленгу з арго, тобто з низької зони жаргонізмів – таємних мов злочинного світу. За В. М. Жирмунським, арго – «свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби» [29, 119 ]. Тому арго – це конспіративний, утаємничений жаргон.
Іноді бувший арготизм, перетворившись у сленгізм, отримує нове значення. Наприклад, два першочергових значення у фраземи booby hatch (в`язниця) давно вже вийшли з вживання, але у своєму новому значенні божевільня чи лікарня для душевно хворих цей сленгізм широко відомий в США («The major, who happened to be the high priest of the booby hatch, looked suspiciously at the Arab and growled: «Who sent you here? Are you pulling my leg?»»(RC)).
В. М. Жирмунський справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає кінець старого арго як таємної професійної мови декласових елементів. Арготична лексика, втративши свій таємний характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного евфемічного у сфері щоденного спілкування.
Кент – арго злочинного світу Англії – може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 століття, тобто майже на півстоліття раніше перших тлумачних словникв літературної мови.
Доречі, в англо-американській літературі з давніх часів широко використовується в стилістичних цілях вокабуляр спецільного сленга, який зазвичай складає невід`ємну частину словника певного письменника.
Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є – rhyming slang. «Римований сленг» не має спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі (кокні) та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом).
Для створення таємного словника інколи користуються прийомом приховування форми (звучання) слова чи словосполучення. Яскравим прикладом такого таємного кода є back slang. Цей особливий жаргон отримав широке розповсюдження в середині позаминулого століття серед лондонських вуличних торговців, які зазвичай знаходились в «делікатних» відношеннях з поліцією(HD).
Сутність back slang заключається в тому, що слова, як правило, перевертались, при цьому зазвичай це були фонетичні «перевертання» з додатковими викривленням вимови, характерними для кокні. Наприклад, penny – yenep; two pence – owt yenep; fourpence – rouf yenep; seven pence – neves yenep; yes – say; look – cool; bones – enobs; police – slop; teddy-boys – yobs; policemen – namesclop; pot o`beer – top o`reeb; pound – dunop; bad – dab; good – doog; man – nam; woman – namow.
Окрім того, було спеціально придумано декілька виразів типу: tumble to your barrikin – understand you; cool to the dillo nemo – look at the little woman; flash it – show it; a regular bad one; a doogheno or dabheno? – is it a good or a bad market?(MSE)
Більш складним різновидом таємного сленгу є по термінології Е. Партриджа centre slang (medial slang)(PS). Приховані форми (звучання) слова відбувається не простим перевертанням слів, а «розсіченням» слів навпіл та постановкою першої частини після другої, інколи з деякими доповненими викривленнями. Цей різновид так само, як і back slang, характерна в основному для кокні.
Приведемо приклади на centre/medial slang: person – nosper; sweet – eetswee; quiet – ietqui; right – ightri; fool – oolfoo; cheek – eekcher; sentimental – mentisental.
Back slang/medial slang зазвичай легко відрізняється по своїй структурі від загального сленга, хоча в деяких випадках окремі утворення back slang можуть переходити у сферу загального сленга. Так, наприклад, відбулося з yob – yobs (студенти Ліверпульського унівурситета 1965 – 1966 роках, визначили yobs, як modern teddy – boys but not so flashy).
Під професійними говорами ми розуміємо спеціальну сферу професійної лексики, в основному доступну лише представникам даної професії.
В процесі розвитку мови професійної лексики часто виходить за першпочаткову сферу вживання, професіоналізми в розширеному чи переносному значенні поступово проникають в літературну мову.
Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.
Розділ 2. Типологічні відмінності та подібності англійського сленгу
2.1. Арго як підвид спеціального сленгу
Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [33, 34].
Так, мало хто з людей, котрі вивчають англійську мову, якщо вони спеціально не займались етимологією, знає, що такі загальновідомі літературні слова, як incongruous, insipid, interloper, intriguing, indecorum, forestall, equip, hush, grapple та багато інших у 18 столітті належали до таємного злочинного арго. На це вказує спеціальний словник Dictionary of Canting Words [35, 12].
Перед тим, як вище вказані арготизми проникли у сферу літературної мови, вони, втративши свій таємний характер, можливо, якийсь час знаходились у сфері загального сленгу.
Подібне явище відбувається і в інших мовах.
Слід підкреслити, що деякі «першопочаткові» арготизми зупинились якби на півшляху, зупинились у своїй якості: вони сотні років існують як загальновідомі сленгізми. Наприклад, століттями вживають такі запозичення з таємного жаргону циган, як bamboozle – брехати, bosh – нісенітниця, gibberish – жаргон, pal – товариш, nab – голова, duds – одяг, booze – пити, випивати [35, 8].
У цьому відношенні типічною є історія слова pal, яке, як вказує професор Граттан, років 300 тому належало до арго, на початку 19 століття перейшло в спортивний жаргон, проникло у загальний сленг.
Авжеж, буває і зворотній процес, коли якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго. У цьому випадку воно наче «утаємничується», тобто переосмислюється, отримуючи таємний зміст. Наприклад, в американському злочинному арго «детектив» передається метафорично та метонімічно як hawk, bloodhound, nose, big eyes.
Найбільш відомим для свого часу був прокоментований список злочинних слів та виразів Томаса Хермана «Cavel for Common Curesetous» (1567), який слугував основним джерелом арго для драматургів та письменників 16-19 століття. «Попередження» складається з трьох частин: 1) перечислення прізвиськ та кличок для професійних волоцюг та злочинців; 2) списка особливих слів та виразів; 3) діалога з перекладом.
Наведемо уривок діалога з праці Хармана. Він представляє з себе спражній таємний код, мало зрозумілий. (Уривок дається в модернізованій орфографії).
Upright Man: «Bene lightman to thy quarromes, in whaе libken hast thou libbed in this darkmans, whether in libbage or in the strummel?»
Rogue: «I couched a hogshead in a skipper this darkmans»(PS, 45-46).
Переклад:
Ватажок: «Доброго ранку тобі, в якому домі спав ти цю ніч – у ліжку чи ж на соломі?»
Жебрак: «Я ліг у сараї цієї ночі» [35, 9].
На вище згаданому прикладі легко прослідкувати зв`язок арго з загальнонародною мовою. Цей зв`язок заключається в тому, що арго – оригінальна лексико-фразеологічна система, не маючи своєї граматичної будови, функціонує за законами граматики загальнонародної мови, беручи звідти весь граматичний інструментарій.
За словником Хармана з`явилося багато інших «Попереджень», особливо наприкінці 16, в 17 та 18 століттях. В 17 – 18 століттях злочинне арго проникає на сцену та в літературу. Письменники та особливо драматурги використовують елементи в основному для додаткової мовної характеристики персонажів. Іноді і в чисто стилістичних цілях для створення мовних ефектів, задля яскравого вираження комічного чи сатиричного відтінка. Це вже можна прослідкувати у творах Шекспіра [35, 9].
Візьмемо для прикладу два приклада образів Шекспіра: жартівника-балагура Фальстафа та скептика Гамлета. Перший урочисто говорить: «I must coney – catch, I must shift». З вуст благородного лицаря це звучить доволі крмічно, бо він перконує себе жебракувати та коїти злочини. Другий різко кидає: «this is miching mallecho», вживаючи вирази з жаргону циган. Цей відомий у ті часи арготизм придає сатиричного відтінку усій репліці Гамлета, що була направлена проти віроломного братовбивства.
Тут варто зазначити, що арготизми використовуються особливо часто в комедіях 17 – 18 століть; їх вживають не лише декласові елементи, але й ними говорять представники «порядного» суспільства, що створює додатковий комічний чи сатиричний ефект.
Ми вже вказували, що арготизми, втрачаючи свій таємний характер англійських драматургів вони стають загальновідомими, якби публічно «розтаємничуються» та, авжеж, виходили з вжитку. Деякі з них зоставались на правах сленгізмів. Покажемо цей процес на двох прикладах.
Перш всього, про арготизми, що, втративши свій таємний характер, виходили з вжитку та забувались.
Приведемо нижче приклад відомого вірша, яке пізніше включилось у всі злочинні словники 17 – 18 століть як віршотворний приклад таємного кода:
Bing out, bien Morts, and toure and toure,
Bing out, bien Morts, and toure;
For all your duds are bing`d awast;
The bien cove hath the loure
(В. Скотт «The Fortunes of Nigel»).
Хоттен вказує, що вже в 1860 році мало хто міг розуміти цей куплет. А тому приведемо дослівний переклад за Хоттеном:
Go out, good girls, and look and see,
Go out, good girls, and see;
For all your clothes are carried away,
And the good man has the money.
[HD, 16 ]
Розглянемо ще одну пісню:
This is bien bowse, this is bien bowse,
Too little is my skew,
I bowse no lage, but a whole gage
Of this I`ll bowse to you.
(BL)
«Гарний напій, гарний напій, але занадто мала кружка; води не п`ю, але цілую вина я вип`ю за тебе».
Всі арготизми – пісеньку співає жебрачка з комедії «Веселі бідняки», яка мала величезний успіх в середині 17 століття (R. Brome «A. Jovial Crew, or the Merry Beggars», 1652) – перейшли пізніше в сленгізми, а два з них boose – спиртне, to boose – випивати існують на правах сленгізмів і в 60-ті роки нашого століття.
Арготизми зустрічаються у п`єсах Шекспіра, Деккера, Міддлтона, Конгріва, Джонсона, Флетчера, Шедуелла, Уічерлі, у творах Р. Гріна, Хеда, Батлера, Дефо, Філдінга, Річардсона, Смолетта, В. Скотта, Байрона, Б. Літтона, Монкріффа, Діккенса, Ейнсворта, Теккерея, Дізраелі, Д. Грінвуда та багатьох інших.
Так, Шекспір користується такими «розтаємниченими», дякуючи словникам Хармана, Одлі, а особливо Р. Гріна арготизмами, як a lifter, a conveyer – злодій; coney-catching rascas – шахраї тощо. Джонсон вживає в одній зі своїх комедій такі арготизми, як hook, ram, catch-pole (bailiff), fawn (informer); pilcher (robber); twang (speak), punk [AK, 115-117].
Ми вже вказували, що словник арго з точки зору внутрішньої структури – таємний. Природа таємного словника зазвичай подвійна. По-перше, приховується, тобто умовно змінюється форма (звучання) слова чи словосполучення, чи використовуються іншомовні слова, тим самим створюється таємний код. В першому випадку зазвичай необхідне пояснення, так як по-іншому зміст зостається нерозкритим, особливо для людей, які не займаються дослідженнями цих явищ. Особливо, якщо ці арготизми використовуються в літературі. Тому письменники іноді дають пояснення до арготизмів, користуючись різноманітними прийомами. Самий розповсюджений прийом – вживання літературного синоніма до арготизма, як наприклад, в романі Ейнсворта «Джек Шеппард»:
Near to these hopeful youths sat a fence, or reeiver, bargaining with a clouter, or pick-pocket, for a suit, or, to speak in more intelligible language, a watch and seals, two clocks, commonly called watch eases and a wedgelobb otherwise known as a silver snuff-box [WA, 14].
Інколи, замість прямих пояснень арготизми вводяться після своїх літературних синонімів. Так, наприклад, у «Віндзорських кумушках» Шекспіра Фальстаф, Нім та Пістоль говорять про Бардольфа:
Fal… his thefts were too open; his filching was like an unskillful singer; he kept not time.
Nym. The good humour is, to steal at a minute`s rest.
Pist. Convey, the wise it call: Steal! foh; a fico for the phrase! [Sh, 44].
Буває, що автор вкладає в уста своїх персонажів якусь часину синонімічного ряда з арго, як наприклад, в п`єсі Т. Шедуелла (Thomas Shadwell) «The Squire of Alsatia» (1688):
Cheatly: My lusty rustic, learn, and be instructed. Coal is, in the language of the witty, money; the ready, the rhine. Thou shalf be rhinocerical, my lad, thou shalt.
Belfond: Admirable, I swear! «coal, ready, rhino, rhinocerical». How much shall I have? [PS , 58].
Іноді трапляється, що роль пояснювального синоніма до арготизмів виконується сленгізм. Так, загальновідомий вже у часи Шекспіра «розтаємничений» арготизм shoulder-clapper – судебний пристав – в 19 столітті сприймався як сленгізм, і це вміло обіграв Ейнсворт: «But where are the lurchers?» «Who?» – asked Wood. – «The traps» responded a bystander. – «The shoulder-clappers», added a lady [WA, 11 ].
У словниках DAS або ATS можна знайти такі слова: sap – дурень, plant – пастка, heeled – озброєний, freeze the mitts – руки на стіл, rosoe – пістолет, ditch - відкараскатись, заховати. На жаль, автори ніяких пояснень не дають.
2.2. Римований сленг як підвид спеціального сленгу
Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є – rhyming slang. «Римований сленг» не має спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі (кокні) та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом).
Приведемо приклад з жартівливої поеми, де використовується «римований сленг»:
As she walked along the street
With her little «plates of meet» (feet)
And the summer sunshine falling
On her golden «Barnet Fair». (hair)
Bright as angels from the skies
Were her dark blue «muttonpies». (eves)
In my «East and West» Dan Cupid (breast)
Shot a shaft and left it there.
[BL, 36 ]
«Римований сленг», як вказує Е. Партридж, виник в середині 19 століття і до першої світової війни був характерним лише для кокні [PS, 273 ]. Хоттен у своєму відомому словнику (1860) говорить, що «римований сленг» з`явився на лондонських вулицях в 1845-1848 роках [HD, 265 ]. Він же приводить такі алегоричні приклади, як flea and louse – a bad house, artful dodger – a lodger, ding dong – a song, sorrowful tale – three months in jail.
«Римований сленг» знайшов хороший грунт в Австралії, куди його занесли англійські переселенці в кінці минувшого століття [35, 15 ].
В лондонському просторіччі він інколи стає настільки розповсюдженим та загальноприйнятим, що, вративши свій таємний характер, переходить у сферу загального сленгу. Це легко перевірити по словнику загального сленгу Е. Партриджа.
Так, Е. Партридж приводить там такі приклади, як: yellow silk – milk; German bands – hands; cherry hog – dog; artful dodger – lodger, weeping willow – pillow; charming wifeknife(SSD).
Варто зазначити, що іноді вирази «римованого сленга», які переходять в загальний сленг, якби знову утаємничуються шляхом зміни структури словосполучення. Зазвичай відкидається слово, яке римується з літературним синонімом. Так, mince pies – eyes перетворюється в minces, china plates – mates стають просто chinas [35, 17 ].
2.3. Сленг в учбовому закладі Великобританії
Студентський сленг відзначається змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення нових слів.
Winchester college slang як приклад студентського сленгу, його особливості.
Для розгляду студентського сленгу у Великобританії ми обрали Winchester College.
Цей коледж відомий як незалежна школа, привілейований приватний закритий середній учбовий заклад для хлопчиків. Він розташований у місті Winchester в Hampshire, Англія. Офіційно цей коледж має таку назву: Collegium Sanctae Mariae prope Wintoniam (або Collegium Beatae Mariae Wintoniensis prope Winton), чи St Mary's College near Winchester, заклад зазвичай ще називають «Win: Coll:» або просто «Winchester». Winchester існує вже понад 600 років – найдовша безперервна історія будь-якої іншої школи в Англії. Це один з дев`яти першпочаткових привілейованих приватних закритих середніх учбових закладів для хлопчиків, які є в Англії [12].
Сучасний вінчестерський сленг. Не дивлячись на те, що більшість з дотепних, гострих слів використовуються все менше і менше вихованцями Вінчестерського коледжу, - більш неформальний сленг стає популярнішим.
Більшість з цих слів складають зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту.
Нижче ми приведемо приклади:
· This is quat good: This is pretty bad
· She is not very fit: This girl is not very attractive
· She is nat very fit: This girl is very attractive
· Laak (Alternative pronunciations: «lerk»): I don't like, e.g.: I laak your face (pronounced «fass» here).
· Waant (Alternative pronunciations: «weent»): I don't want, e.g.: I waant double Div.
· Bunter (this is pronounced with an umlaut vowel sound): Boring, uninteresting banter.
Інші слова сленгізми такі:
· Loose (Alternative pronunciations: «Loosh»): Not up to standard, generally negative, e.g.: he's got loose banter.
· Goive: I don't care, e.g.: I goive about this play.
· Guiche (Alternative versions: keesch, laqueesch, keesch lorraine): Пряме протиріччя в реченні, може виступати як іменником так і просто окликом, e.g.: That's a guiche!
· Fiche (pronounced «feesh»): Нісенітниця, те ж саме, що неправда, e.g.: That is utter fiche.
· Meats (Alternative pronunciation: «moits»): цей термін показує невдачу або помилку іншого, e.g.: Meats you have more toytime (home work) than me! - a hand gesture is usually used also (an open palm with the thumb stuck upwards pointing towards the person you have just given meats to).
· Chunks: (this is pronounced with an 'oo' vowel sound) an extension of 'meats'. This is a modern allusion of the notion 'meats', deriving from the phrase 'meaty chunks'.
· Naize: Exclamation signifying happiness at something, e.g.: he forgot to give us toytime - Naize! (Also adjective describing something in a generally good way, or as good in its own area e.g.: That's naize!; That was a naize play; That concert was naize!) [11].
Отже, арго є підвидом спеціального сленгу, так само як і римований сленг. Арго – це мова вузької соціальної групи, справжній таємний код. Інколи арготизми проникають у сферу літературної мови, а інколи якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго. Римований сленг є близьким до арго [35, 9 ] – це жартівливі висловлювання в буденній мові, займаї ніби проміжне місце між загальним сленгом та арго. Студентський англійський сленг – динамічне утворення. В його утворенні приймають участь такі зміни: зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту, зміна однієї чи кількох приголосних, можуть бути простий набір лтер, які цікаво звучать і можуть просто звуком показати певну емоцію тощо.
Висновки
В результаті виконаної курсової роботи ми розглянули особливості англійського сучасного сленгу, дослідили його склад та принципи утворення, класифікацію, бачення різних авторів на проблему його зародження, значення сленгу в мові та розглянули приклади сучасного студентського сленгу. Таким чином, мету та завдання роботи було досягнуто.
В першому розділі ми прослідкували та розповіли історію розвитку сленгу, саме терміну та певних його особливостей. Розглянули класифікацію, проаналізували наукову літературу, визначили головні поняття та дослідили роль сленгу у мові різних сфер суспільства.
Спочатку сленг використовувався лише в окремих соціальних групах, а потім перейшов у загальне використання. Таким чином, сленгізми є загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного суспільства. Спочатку вчені не виділяли сленг як окреме лексикологічне поняття. Цей термін використовувався лише в якості синоніму терміну «кент», потім – «жаргон». В кінці 19 ст. ці три поняття розділилися і стали позначати різні мовні явища. Деякі вчені до цього часу вважають, що сленг – це груба мова або жаргон окремих соціальних груп. Але насправді сленг є особливою нелітературною мовою зі своєрідним вокабуляром. Він є компонентом просторіччя.
За класифікацією В. Г. Вілюмана сленг поділяється на дві групи: загальний сленг та спеціальний сленг. Загальний сленг знаходиться поза межами літературної мови, але він є загальнорозповсюдженим розмовним варіантом лексики, і щоденно використовується всіма соціальними групами того чи іншого мовного суспільства. Спеціальний сленг доступний для розуміння лише окремих професійних та соціальних груп, він відображає ціннісні орієнтації та норми, спрямованість тієї чи іншої субкультури.
Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.
У другому розділі ми більше звернули увагу на лінгвістичне дослідження таких підсистем спеціального сленгу, як арго та римований сленг. Дослідили та показали на прикладах студентський англійський сленг.
Отже, арго – це мова вузької соціальної групи. відзначається наявністю слів, незрозумілих для сторонніх. Римований сленг – це жартівливі висловлення в буденній мові, є дуже розповсюдженим.
Важливими є дослідження сленгу, який найбільш розповсюджений серед молоді, а особливо серед школярів та студентів. Молоді люди більш емоційні, їм важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати свій особистий код для спілкування. Саме тому у сленгу весь час виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися лише в дуже вузьких колективах та групах. Таким чином, ми можемо стверджувати, що англійський студентський сленг та сленг загалом є дуже різноманітним та цікавим для дослідження, адже в ньому присутні запозичення зі сленгів багатьох інших мов: з німецького, французького, іспанського, єврейського, хінді тощо.
Студентський сленг – динамічне утворення. В утворенні сленгізмів приймають участь такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, чи двох приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення тощо.
Це все для того, щоб полегшити мову, робити її «живою», змінливою, цікавою та легкою.
Отже, наша наукова робота виконала усі раніше поставлені завдання.
Список використаної англомовної літератури та інших джерел:
1. AK – A. H. King: The Language og Satirized Characters in Poetaster`, Lund, 1941.
2. ATS – The American Thesaurus of Slang by Lester V. Berrey and Melvin Van den Bark, N. Y., 1962
3. BAL – S. J. Baker. The Australian Language, Sydney – London, 1945
4. BL – H. Baumann. Londinismen – Slang and Cant, Berlin, 1887
5. DAS – Dictionary of American Slang. Compiled by H. Wentworth and S. B. Flexner, N. Y., 1960
6. E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English. London, 1963, vol. 1, p. 782
7. E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960, p. 2-3
8. F. Grose. A Classical Dictionary of the Vulgar Tongue. London, 1796. В роботі використовужться третє видання цього словника.
9. H. L. Mencken. The American Language. New York, 1960, p. 555
10. HD – J. C. Hotten. A. Dictionary of Modern Slang, Cant and Vulgar Words, London, 1860
11. http://en.wikipedia.org/wiki/Notions
12. http://en.wikipedia.org/wiki/Winchester_College
13. J. Hotten. A Dictionary of Modern Slang. Cant and Vulgar Words. London. 1860.
14. MAL – H. L. Mencken. The American Language. N. Y., 1960
15. MSE – M. Schlauch. The English Laguage in Modern Times, Warszawa; 1964
16. PD – J. Platt. The Development of English Colloquial Idiom during the Eighteenth Century, The Review of English Studies, Vol 2, London, 1926, pp. 70-81, 189-196.
17. PDS1 – E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. one, London, 1967
18. PDS2 - E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. two, London, 1967
19. PS - E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday, London, 1960
20. RC – R. S. Carter. “Those Devils in Baggy Pants”, N. Y., 1962
21. SS – Service Slang. Collected by J. L. Hunt and A. G. Pringle, London, 1943
22. SSD - E. Partridge. Smaller Slang Dictionary, London, 1964
23. VG – V. K. Gokak. The Poetic Approach to Language, Oxford, 1952
24. WA – W. H. Ainsworth “Jack Shoppard”, London, (no date).
Список використаної вітчизняної літератури:
25. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2001. – 288 с.
26. Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. – 123-126.
27. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке//Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. – Т.ІІІ. – С.47-50.
28. Гальперин И. Р. О термине «слэнг». «Вопросы языкознания», 1956, №6.
29. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. – Ленинград, 1936.
30. Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык// Русский язык в школе. – 1996. - № 5. - С. 34-37.
31. М. М. Маковский. Языковая сущность современног английского «слэнга». «Иностранные языки в школе», 1962, №4, С. – 104
32. Скворцов Л.И. Литературный язык, просторечие и жаргоны в их взаимодействии. – Л., 1970. – 132с.
33. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.
34. Хомяков В. А. Введение в изучение основного компонента англ. просторечия. – Вологда, 1971, С. – 29-39, 104.
35. Хомяков В. А. О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. – 6-22.