Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
І СПОРТУ УКРАЇНИ
ВАСИЛЕНКО МАРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 618.1 - 085
ФІЗИЧНІ ЗАСОБИ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ПІДЛІТКОВІЙ
ГІНЕКОЛОГІЇ
24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп
населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з фізичного виховання і спорту
Киів – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з фізичної культури і спорту.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор ФІЛІПОВ
Михайло Михайлович, завідуючий кафедрою фізичного виховання і здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, доцент ШАХЛІНА Лариса Генріховна, професор кафедри медико-біологічних дісциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Доктор педагогічних наук, професор ПОХОЛЕНЧУК Юрій
Тимофійович, завідувач кафедри фізичного виховання та спорту
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Державний комітет України з фізичної культури і спорту, Київ.
Захист відбудеться ”15“ квітня 1999 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, , вул. Фізкультури, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, , вул. Фізкультури, 1).
Автореферат розісланий ”15“ березня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор педагогічних наук, професор Л.Я. Іващенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. За незадовільних демографічних, складних соціально-економічних і екологічних умов в Україні особливого значення набувають питання збереження, зміцнення і корекції здоров'я дівчат, тому що саме вони визначають репродуктивну функцію жінок і життєздатність нації в цілому.
До числа найбільш поширених гінекологічних розладів у підлітковому віці належить затримка статевого розвитку (ЗСР), яка нерідко супроводжується недостатнім фізичним розвитком [Ю.О. Крупко-Большова, 1990; М.К. Кравченко,1996 та ін.]. Відомо, що основною ланкою виникнення такої патології є порушення ендокринної регуляції, яка значною мірою залежить від функціонування певних фізіологічних систем (зокрема, кардіореспіраторної, яка відіграє провідну роль в енергозабезпеченні процесів росту та розвитку). Одним з основних засобів впливу на ці системи є рухова активність. У зв'язку з цим, гармонійність фізичного і статевого розвитку є головним фактором у розробці методів корекції та оцінки можливих порушень.
Хоча сучасна доктрина реабілітації у підлітковій гінекології повинна орієнтуватись на немедикаментозні методи і розумне обмеження фармакотерапії, рекомендації, які існують сьогодні, стосуються способів лікування із замінною або стимулюючою гормональною терапією, вітамінолікуванням і фізіотерапією [Н.В. Кобозєва, 1988; С.О. Лєвєнєц, 1991; М.А. Жуковський, 1995]. Тому дуже актуальною вважається можливість використання таких природних засобів фізичної реабілітації (ФР), як лікувальна фізична культура (ЛФК) і сегментарно-рефлекторний масаж.
Фізіологічне обгрунтування цих методів докладно висвітлене, але рекомендовані методики зводяться до переліку вправ і мануальних засобів без урахування віку, функціонального стану хворих, дозування навантажень, клінічної ефективності [В.Є. Васильєва, 1979; І.І. Бенедиктов, 1990; Ю.О. Ісаєв, 1993 та ін.].
Вирішення цих питань дозволить адекватно планувати фізичні навантаження, як з профілактичною, так і з лікувальною метою, підвищити ефективність комплексного лікування дівчат із затримкою статевого і фізичного розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на підгрунті зведеного плану НДР Вченої Ради НУФВСУ на 1996-2000 р. за темою 796. - 053.7.071.7. № держ. реєстрації 0196 И 010542 “Розробка програмно-нормативних засад фізкультурно-оздоровчих занять для учнівської молоді, яка мешкає в різних зонах радіаційного контролю” .
Мета: Розробити ефективну програму ЛФК і масажу в комплексному лікуванні дівчат із затримкою статевого та фізичного розвитку.
Задачі:
1.Вивчити особливості фізичного, статевого розвитку, функціонального стану дівчат із затримкою статевого і фізичного розвитку.
2.Розробити методику ЛФК та визначити її клінічну ефективність у комплексній терапії хворих дівчат.
3.Виявити вплив засобів ФР на функціональний стан, фізичний розвиток та працездатність дівчат із ЗСР.
4.Розробити та обгрунтувати стратегію організації і планування комплексної фізичної реабілітації дівчат із ЗСР.
Наукова новизна отриманих результатів:
1.Доповнені і розширені дані про морфофункціональний розвиток дівчат із затримкою статевого розвитку (зокрема, кардіореспіраторної та нервової систем).
2. Вдосконалені та розроблені підходи використання ЛФК і масажу в комплексній терапії дівчат із ЗСР.
3. Вперше обгрунтована методика ЛФК та масажу на підставі вивчення клінічних даних, фізичного і статевого розвитку, ендокринної функції організму дівчат із ЗСР.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методик ЛФК і масажу для введення в програми реабілітаційних центрів, санаторіїв, для спеціальних медичних груп загальноосвітніх шкіл. Результати дослідження впроваджені в дитячій клініці НДІ педіатрії, акушерства та гінекології ім. П. М. Буйко, а також у спортивному клубі “Едельвейс”, про що свідчать акти впроваджень.
Особистий внесок здобувача є визначальним у плані організації, проведення дослідження, інтепретації результатів, а також у написанні роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи викладені й обговорені на 2-му Міжнародному науковому конгресі "Сучасний Олімпійський спорт", науково - практичних конференціях, на засіданні апробаційної ради кафедри медико-біологічних дисциплін.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих робіт. З них: одна брошура, чотири статті у збірниках наукових праць, тези у матеріалах міжнародної конференції.
Структура дисертації Дисертація виконана на 169 сторінках тексту і складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, 8-ми висновків, списку використаної літератури, який вміщує 238 літературних джерел, в тому числі 33 роботи закордонних авторів, і три додатки. Дисертація містить 13 таблиць і 16 малюнків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Характеристика вікового розвитку дівчат у пубертатному періоді. Роль рухової активності у становленні статевої функції. - /Огляд літератури/
В даному розділі проаналізовано такі напрямки: фізичний і статевий розвиток, функціональний стан фізіологічних систем організму дівчат-підлітків; особливості порушення репродуктивної та інших фізіологічних систем організму дівчат у пубертатному періоді; фізіологічне обгрунтування направлених фізичних вправ в аспекті керування процесами росту і розвитку; сегментарно-рефлекторний масаж як засіб фізичної реабілітації у підлітковій гінекології.
Задачі, методи й організація досліджень
Підгрунтям дослідження стала концепція комплексної оцінки морфофункціонального стану і гормонального статусу дівчат-підлітків, аналізу їх системи дихання та енергозабезпечення. Використовувалися такі методи дослідження:
Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури;
Анамнез і аналіз клінічних даних;
Бальна оцінка ступеня розвитку вторинних статевих ознак (ВСО) з урахуванням їх біологічної значущості (за Л.Г. Тумілович);
Гінекологічні дослідження: УЗД, кольпоцитологія, “феномен папороті”, базальна температура та ін.
5.Антропометрія. Визначали масу і довжину тіла, ваго-зростовий індекс Кетле, розміри грудної клітини (пауза, вдих, видих, розмах). Порівняння проводились у відповідності з визначеними нормативами (враховували регіональні стандарти, розроблені стосовно м. Києва та інших великих міст України ).
6.Спірометрія. Визначали ЖЄЛ та її компоненти, максимальну вентиляцію легенів (МВЛ), життєвий індекс ЖІ (мл/кг).
7.Вивчення фізичної працездатності. Використовували 3-х крокову ергометричну пробу, рекомендовану ВОЗ.
8.Оцінка системи дихання. Вивчали рівень споживання О2, оцінювали ефективність та економічність зовнішнього дихання та інші параметри за умов відносного спокою до навантаження, в процесі його виконання (9 хвилин) і в найближчому періоді відновлення (10 хвилин). Газовий склад та обсяг повітря, яке вдихалося визначався і безперервно реєструвався на апараті “Спіроліт” та газовому годиннику виробництва фірми “Юнкалор” (Німеччина). Паралельно фіксували ЧСС.
Всі обстеження проводилися у присутності лікаря.
Кисневий борг, кисневий запит та їх співвідношення вираховували шляхом графічного планометрування.
Всі легеневі обсяги виражали в умовах BTPS, газові - STPD.
9.Психофізіологічні тести здійснювали на приладі ПНДІ-1 з використанням режимів роботи з переробки інформації різного ступеня складності (час простої та складної рухової реакції, як критерій збуджуваності ЦНС; рівень функціональної рухливості та сили нервових процесів).
10.Математичну обробку проводили на ПК із встановленою операційною системою Microsoft Windows 95 та програмою Microsoft Exсel 97. Визначали такі характеристики: середня арифметична (Мх); середнє квадратичне відхилення (Sx); коефіцієнт варіації (V); стандартна похибка сер. арифметичної (Smx); критерій t-Стьюдента (двосторонній, односторонній); t - критерій для пов'язаних вибірок; значимість змін (Р);
Коротка характеристика обстежуваного контингенту та організація досліджень. В експерименті брали участь 82 дівчини 14-16 років, які проходили лікування в клініці з приводу порушень менструальної функції і статевого розвитку. Курс реабілітації - 8-12 місяців. Дослідження проводились на базі Українського центру дитячої та підліткової гінекології і реабілітаційного центру “Охматдит”.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Характеристика фізичного розвитку дівчат із затримкою статевого розвитку
Фізичний розвиток характеризували за морфологічними та функціональними ознаками, оцінювали віковий рівень біологічного та статевого розвитку, клінічну характеристику.
Клінічна характеристика дівчат із ЗСР. У 30 з обстежуваних 82 дівчат спостерігалася повна форма ЗСР, яка характеризувалася уповільненням термінів початку пубертатного періоду, відсутністю менструацій, слабким або непослідовним розвитком ВСО, вираженою гіпоплазією внутрішніх статевих органів. У інших реєструвалась неповна форма ЗСР, що виражалося в нерегулярному характері менструальної функції (МФ), або ії довготривалій відсутності, помірній гіпоплазії матки, нормальному або слабкому розвитку ВСО. У всіх обстежуваних відмічалась гіпофункція яєчників, була відсутня овуляція, спостерігалися супутні екстрагенітальні захворювання (75 %). Тобто поряд із відставанням статевого розвитку, розладнанням гормональної регуляції було виявлене зниження загальної резистентності організму, яке виражається в різних супутніх захворюваннях.
Морфологічна характеристика фізичного розвитку дівчат із порушенням статевої функції. Аналіз довжини тіла, маси, розмірів грудної клітини, різноманітних співвідношень між ними дозволив виділити дві групи хворих: 1-а - відповідок нормативному рівню фізичного розвитку; 2-а - із відхиленнями від фізіологічної норми (табл.1).
Таблиця 1
Морфологічна характеристика хворих з урахуванням типу
статури
|
Гр |
Тип статури |
Статистичні показники |
Морфологічні показники |
||||
|
Зріст (см) |
Вага (кг) |
Індекс Кетле (г/см) |
ОГК (см) |
Екскурсія грудної клітини (см) |
|||
|
І |
Нормостеніч-ний n=28 |
Mх S Smx |
162,5 1,97 0,37 |
53,93 1,89 0,36 |
333,6 15,68 2,96 |
80,5 2,06 0,39 |
4,9 0,98 0,19 |
|
Астенічний n=27 |
Mх S Smx |
169,5 3,54 0,68 |
48,2 4,37 0,84 |
277,3 22,15 4,26 |
75,8 2,64 0,54 |
4,51 1,34 0,27 |
|
|
2 |
Інфантильний n=19 |
Mх S Smx |
151,2 4,71 1,00 |
41,94 4,89 1,04 |
277,95 26,46 5,64 |
1,19 3,49 0,74 |
4,75 0,99 0,21 |
|
Інші типи n=8 |
Mх S Smx |
162,6 1,26 0,44 |
64,68 1,95 0,69 |
397,8 13,17 4,66 |
7,33 4,81 1,7 |
5,05 0,99 0,35 |
Виявлено, що у більшості дівчат із ЗСР наявні ознаки дисгармонічного фізичного розвитку, який обумовлений затримкою або прискоренням росту, недостатньою чи надмірною масою тіла, відхиленням у пропорціях тіла, обмеженням рухливості грудної клітини.
Особливості стану системи зовнішнього дихання дівчат із ЗСР. Порушення фізичного розвитку у деяких хворих дівчат супроводжувалися зниженням функціонального стану системи зовнішнього дихання. Встановлено, що в 35 % із них значення ЖЄЛ відповідали більш ранньому вікові, тобто 11-13 рокам (2,26-2,73 л).
Аналіз ЖЄЛ із врахуванням ступеня ЗСР довів, що найбільш високий рівень спостерігається у дівчат із ЗСР I ступеня, а низькі значення були зареєстровані за глибоких порушень статевого розвитку (II і III ступінь). У дівчат інфантильного типу статури були виявлені більш високі показники життєвого індексу (ЖІ), що можна пояснити правилом поверхні тіла.
Визначення МВЛ засвідчили, що у хворих значення була декілька знижені. У значного числа досліджуваних система зовнішнього дихання була розвинута недостатньо щодо вікових норм.
Характеристика працездатності дівчат із ЗСР. Встановлено, що МПК незалежно від форми та ступеня ЗСР, на 16% було нижче вікових норм (1,52 ± 0,02 л/хв і відповідно 1,78 ± 0,61 л/хв). Відносне його значення також виявилось зниженим (наші дані - 28,6 ± 0,6 мл/хв/кг, літературні дані - 33,8 ± 1,55 мл/хв/кг; P<0,05). Найменші значення МСК/кг виявлені у дівчат із повною формою затримки статевого розвитку (тоді як в їх біологічному віці, тобто в 11-13 років, вони повинні бути найбільш високими).
Працездатність за пробою PWC170 в середньому становила 68,8±10,1 Вт, що також на 18 % було менше норми (84,4 ± 3,99 Вт), а її максимальна величина становила 74% норми, чи 88,18 ± 16 Вт. Відносне значення PWC max у хворих дівчат було у середньому на 28 % (0,62 Вт/кг) менше, ніж у здорових.
Розрахункове значення роботи, яка виконувалася за кожний серцевий цикл у досліджуваних дівчат (0,43 ± 0,02 Вт/пульс), також виявилось меншим на 0,16 Вт або на 29 %.
Величина кисню, який споживається організмом під час кожного серцевого циклу за МСК, становила 7,48 ± 0,07 мл, що було нижче, ніж у здорових - (9,09 ± 0,31мл).
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що працездатність і економічність системи забезпечення організму О2 у дівчат із ЗСР знижена.
Характеристика психофізіологічного стану дівчат із ЗСР. Припускалося, що недостатність фізичного і статевого розвитку може бути взаємопов’язана з регуляторною функцією ЦНС. Її проявом є рухливість, сила і врівноваженість нервових процесів. які визначаються часом моторної реакції.
Тривалість простої зорово - моторної реакції у групі дівчат із повною формою ЗСР була достовірно збільшена на 35% (хворі - 38,7 ± 0,99 мс, здорові- 25 ± 0,9 мс).
Складна рухова реакція, яка визначається за часом вибору одного і двох подразників із трьох запропонованих, у хворих (незалежно від форми захворювання) також була зниженою, ніж у здорових в середньому на 11% (хворі - 51 ± 0,7 мс; 65,7 ± 0,7 мс, здорові - 49 ± 0,8 мс; 62,1 ± 0,8 мс). У дівчат із неповною формою ЗСР час обробки фіксованої інформації (t) становив 89,96 ± 0,3 с, з повною - 98,76 ± 0,4 с, що було більше, ніж у здорових відповідно на 5, 17с і на 14 с (P<0,05).
Про силу нервових процесів ми судили за кількістю сигналів (N), які пройшли за 5 хвилин роботи. У хворих дівчат значення N (453 ± 1,3) виявилося меншим, ніж у здорових (498 ± 2,5).
Таким чином, встановлено, що відставання статевого і фізичного розвитку супроводжується зниженням оптимального рівня психофізіологічного стану. При цьому зрозуміло, що одним з позитивних тренувальних факторів, які мають вплив на ЦНС, може бути м’язова діяльність.
Методологічні особливості та клінічна ефективність використаних засобів реабілітації у комплексній терапії дівчат із затримкою статевого розвитку
У даному розділі обгрунтовані такі засоби фізичної реабілітації, як ЛФК і масаж ( стосовно вивчаємої проблемі). Під час розробки і впровадження на попередньому етапі досліджень нами було випробувано декілька методичних підходів. Критерієм успішності їх застосування стали результати клінічної ефективності (ступінь розвитку ВСО, нормалізація гормонального балансу в організмі, становлення МФ).
Характеристика засобів ЛФК. У зв'язку з тим, що у обстежуваних основні порушення статевого розвитку поєднувались із функціональною недостатністю кардіореспіраторної системи і зниженою фізичною працездатностю, нами були визначені такі задачі спрямованого впливу фізичних засобів корекції на організм дівчат: 1) поліпшити рівень фізичного стану організму дівчат із ЗСР, підвищити його резистентність до несприятливих чинників довкілля і внутрішнього середовища; 2) сприяти нормалізації ендокринної функції організму і рецепторної функції матки, зміцнити тонус її зв'язково-м'язового апарату.
Використовувалися такі фізичні вправи (ФВ): динамічні (дихальні, підскоки та стрибки, вправи на координацію рухів, вібраційні, ходьба у поєднанні з біговими елементами; 2) статичні (“перевернені пози”). У дисертаційній роботі дається докладний опис усіх вправ.
Спрямованість вправ обиралася відповідно до виявленої патології. Так, для вирішення першої задачі, тобто розвитку аеробних механізмів енергозабезпечення виконувались гімнастичні вправи помірної та низької інтенсивності протягом тривалого часу (20-25 хвилин), включаючи і дихальні вправи. Після досягнення певних рухових навичок ми включили вправи з музичним темповим супроводом (темп у вступній частині 40-90, в основній - 90-130 акцентів на хвилину).
Для вирішення другої задачі були використані вправи для м'язів черевного пресу та органів малого тазу: статичні пози, дихальні вправи (в т.ч. черевне дихання, середнє та верхнє дихання, стрибкові вправи, махи).
Крім загальноприйнятих ФВ, великого значення ми надавали застосуванню, так званих, вібраційних та інших нетрадиційних вправ.
Вищевказані ФВ були організовані індивідуальним, груповим або самостійним методом. Критерієм для такого комплектування був ступінь захворювання, функціональний стан, психологічні особливості хворих. Разом з цим враховувались основні дидактичні принципи лікувального тренування.
Дозування навантажень контролювалося за зміною ЧСС. Застосовували помірні фізичні навантаження. У вступній та заключній частині заняття пульс досягав 100-130 уд/хв, в основній - 150-160 уд/хв. За появи неадекватних ознак навантаження зменьшувалося або припинялося.
Комплекси ЛФК змінювались у відповідності до функціонального стану хворих та характеру медикаментозного лікування (гормонального і негормонального).
Крім того, для вирішення особистих задач використовували спеціальний масаж. Характер і спрямованість мануальних прийомів змінювали через кожний сеанс. У першому сеансі ми використовували сегментарно-рефлекторний масаж певних зон. Застосовувалися такі прийоми: класичні, вібраційні, точечні впливи. Час процедури 10-15 хвилин. У другому - здійснювали масаж матки і яєчників опосередковано через черевну поверхню. Застосовувалися глибоко проникаючі колові рухи долонями рук в області матки, яєчників та кишечника.
Застосування ЛФК і масажу проводилось по черзі, тобто через день. Курс масажу становив 15-20 сеансів з перервою 1-3 місяці до перших ознак нормалізації (3-4 курси).
Клінічна ефективність рухових режимів. У розділі представлені дані динаміки показників статевого розвитку (характер менструальної функції, гормональної функції яєчників, величина матки) під впливом використаних засобів реабілітації.
Становлення менструальної функції. Під час використання комбінованих засобів ФР (ЛФК і масажу) - група 3, нормалізація МФ відбувалася вдвічі частіше, ніж під час використання лише традиційного лікування та ЛФК - група 1 і 2 відповідно. Разом з цим кількість хворих із тимчасовим ефектом була мінімальною (10,5 %), що на 20 % менше, ніж в інших групах (мал.1).
Мал. 1 Характер становлення менструальної функції під впливом різних корекційних програм (період спостереження 1 рік)
нормалізація МФ тимчасовий ефект відсутність ефекту
Це супроводжувалося відповідними змінами гормональної функції яєчників.
Встановлено, що в групах 1 і 2 позитивний ефект спостерігався у практично однакової кількості досліджуваних (50% і 51,7% відповідно). Найбільш позитивний ефект був зафіксований у групі 3 (78,9 % хворих).
Поряд із функціональними змінами ендокринної системи дівчат із ЗСР ми спостерігали і динаміку морфологічного стану внутрішніх статевих органів (зокрема, розмірів матки). Встановлено, що до проведення експерименту групи 1-3 були однорідними за цим показником (Р > 0,05). У зв'язку з цим, ми представили ступінь вірогідності змін величини матки після експерименту, який виявлено за допомогою критерія Стьюдента (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка величини матки під впливом різноманітних засобів корекції (до і після курсу реабілітації; Мх ± Smx)
|
Показники (норма, 14-16 років) |
Довжина тіла матки, см 6,76 0,14 4,24 0,14 |
Довжина шийки матки, см 2,57 0,01 |
Ширина матки, см 3,84 0,82 |
Передньо-задній розмір, см 2,82 0,08 |
|
1 (n=34) |
4,17 0,4 |
2,4 0,04 |
3,43 0,07 |
2,6 0,05 |
|
2 (n=29) |
4,4 0,6 |
2,55 0,05 |
4,3 0,08 |
2,62 0,06 |
|
3 (n=19) |
5,7 0,6 |
2,57 0,05 |
3,6 0,06 |
2,8 0,08 |
Вірогідністьрозходжень |
Р1-Р2>0,05 P1-P3<0,05 P2-P3<0,05 |
Р1-Р2<0,05 P1-P3<0,05 P2-P3>0,05 |
Р1-Р2>0,05 P1-P3<0,05 P2-P3<0,05 |
Р1-Р2>0,05 P1-P3<0,05 P2-P3<0,05 |
Виявлено, що використання розроблених нами методик ЛФК і масажу підвищило ефективність терапії, яка спрямована на стимуляцію і розвиток внутрішніх статевих органів.
Під час вивчення розвитку вторинних статевих ознак під впливом різноманітних засобів реабілітації було встановлено, що кількість дівчат, які приймали негормональну терапію, була більшою в групі з комплексним використанням ЛФК і масажу.
Вплив засобів фізичної реабілітації на фізичний розвиток
і працездатність дівчат із затримкою статевого розвитку
В даному розділі ми зробили спробу дати якісну і кількісну оцінки ефективності засобів ФР у зазначеному аспекті.
Характер змін морфологічних ознак фізичного розвитку. Довжина тіла. Встановлена певна роль ФВ у прискоренні росту, особливо у дівчат із низьким рівнем фізичного розвитку.
Маса тіла. У групі дівчат інфантильної і астенічної статури (n=15), які займались ЛФК, приріст маси тіла був достовірно вищим (на 2,4 кг, Р<0,05), ніж у хворих, які отримували лише медикаментозну терапію (в основному гормональну, n=17). У дівчат із підвищеною вихідною масою тіла (в тому числі і ожирінням, n=6) було відмічено достовірне зниження значень маси на 5,6 ± 0,5 кг. У тих, які не займались ЛФК (n=5), було виявлене недостовірне підвищення маси тіла через рік (23 ± 0,6 кг). Виявлені зміни вказують на те, що спеціальні ФВ здійснюють нормалізуючий вплив на масу тіла.
Обхват грудної клітини (ОГК). Встановлено, що у групі з використанням засобів ФР ( група І) у дівчат із низькими вихідними значеннями ОГК річний приріст становив 5,3 ± 0,3 см, що в 2,7 рази більше, ніж під час використання традиційної терапії (група ІІ). У дівчат І-ої групи з нормальними вихідними показниками приріст ОГК становив 3,6 ± 0,4 см, що на 50% було більше, ніж у ІІ-ої.
Отже, представлені результати свідчать про те, що використання направлених засобів ФР певною мірою може сприяти прискоренню загального фізичного розвитку.
Особливості спірометрії у дівчат із ЗСР. Як свідчать результати наших досліджень (табл.3) під впливом ЛФК і масажу функціональні можливості системи зовнішнього дихання підвищилися.
Таблиця 3
Приріст параметрів зовнішнього дихання дівчат
із ЗСР наприкінці курсу реабілітації
|
Групи |
ЖЄЛ мл |
РОвд мл |
РОвид мл |
ДО мл |
МВЛ л/хв |
|
І ІІ |
573 2,5 282 3,6 |
109 2,6 100 3,5 |
300 2,2 110 3,0 |
115 3,8 60 1,9 |
19,5 0,3 8, 8 8,5 0,6 |
|
Достовірність розходжень, Р. |
РІ < 0,05 РІІ > 0,05 |
РІ < 0,05 РІІ > 0,05 |
РІ < 0,05 РІІ > 0,05 |
РІ < ,05 РІІ >0,05 |
РІ < 0,05 РІІ > 0,05 |
Вплив засобів ФР на функціональний стан кардіореспіраторної системи організму дівчат із ЗСР. Відмічене нами прискорення фізичного і статевого розвитку під впливом засобів ФР було пов'язане із відповідним підвищенням рівня енергозабезпечення та працездатності (табл.4).
Таблиця 4
Споживання О2 дівчатками із ЗСР під впливом корекційної програми
(Мх Smx)
|
Показники |
Реабілітація |
І n = 45 |
ІІ n = 39 |
Достовірність розходжень |
|
МСК (л/хв) |
До Після |
1,51 0,03 2,0 0,04 |
1,42 0,04 1,39 0,03 |
Р > 0,05 Р < 0,05 |
|
МСК/кг (мл/хв/кг) |
До Після |
26,6 0,35 33,4 0,5 |
27,6 0,5 25,7 0,4 |
Р > 0,05 Р < 0,05 |
Встановлено, що у групі І значення МСК і МСК/кг достовірно підвищилися на 30 - 44 %, у ІІ-ій - вони змінилися недостовірно.
Під час аналізу змін працездатності після реабілітації було встановлено, що у групі з використанням ЛФК розвинута потужність за пульсу 170 ударів на хвилину була більшою, ніж у групі із застосуванням традиційного лікування на 30 % (P < 0,05). Аналогічна динаміка спостерігалася і у змінах відносної, питомої потужності, максимальної працездатності. У групі І було виявлене підвищення економічності системи забезпечення організму киснем, про що свідчили зміни кисневого пульсу. Він виявився на 2,44 0,2 мл більшим, ніж у ІІ-ій групі (Р < 0,05).
Таким чином, було встановлено, що використання ЛФК і масажу у комплексній терапії ЗСР суттєво позитивно вплинуло на стан кардіореспіраторної системи та інтенсифікацію окислювальних процесів обстежуваних дівчат, фізичну працездатність, що підтвердило правильність обраної стратегії реабілітації.
Особливості забезпечення організму киснем під час фізичних навантажень. Встановлено, що кисневий запит організму на роботу у І-ій групі (із використанням засобів ФР) достовірно знизився на 17 %, а кисневий борг - на 28%, у ІІ-ій ( із використанням традиційних засобів терапії) - практично не змінився.
Про економізацію функцій системи забезпечення організму киснем у групі І свідчать більш високий коефіцієнт використання кисню в легенях та менший вентиляційний коефіцієнт.
Виявлені значні якісні і кількісні відмінності динаміки ЧСС у дівчат І-ої і ІІ-ої груп. Як показано на мал.2, процес регуляції ЧСС у І-ій групі був ефективнішим. Правильність обраних підходів реабілітації підтверджує ККД, який на 4,8% був вищим у групі з використанням розробленого комплексу ЛФК.
Динаміка змін психофізіологічного стану хворих під впливом ФР. Встановлено, що при повній формі ЗСР час простої реакції в І-ій групі було достовірно меншим, ніж в ІІ-ої на 15% (34,3 0,7 мс та 39,5 0,9 мс відповідно), а час вибору 2-х подразників з 3-х - на 2% (68,5 0,5 мс та 70,3 0,5 мс), Р < 0,05. Це свідчить про підвищення функціонального стану ЦНС під впливом розроблених нами методів корекції.
Виявлено, що незалежно від форми захворювання, час виконання завдання у групі ЛФК було на 4,2 0,4 с знижено, ніж в групі із застосуванням традиційної терапії, а кількість сигналів, які пройшли за 5 хвилин роботы, більше в середньому на 16 ( Р < 0,05). Такі зміни можуть свідчити про підвищення сили і працездатності головного мозгу. Таким чином, встановлено, що хоча відставання в статевому і фізичному розвитку і супроводжується зниженням оптимального рівня психофізіологічного стану, він під впливом засобів ФР підлягає корекції.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виявлені особливості фізичного, статевого розвитку і функціонального стану дівчат із ЗСР свідчать про те, що у них на фоні ендокринної патології, невідповідності біологічного віку паспортному порушено формування функціональних систем організму, що виявляється в обмеженні фізичної працездатності, зниженні рухливості нервових процесів. Як свідчать літературні дані, найбільш природним шляхом корекції таких порушень може стати використання фізичних засобів реабілітації. Так, практиці відомо використання гірського клімату (А.З. Колчинська; Ю.О. Крупко-Большова 1973 та ін.;), інтервального гіпоксичного тренування (М.П. Закусило, 1995 та ін.), окремих вправ і масажних прийомив (Бенедиктов І.І., 1990, Шарафанов О.О., 1988; Кунічев Л.О.,1990;). Це дозволило нам розробити методологію фізичних засобів реабілітації у комплексній терапії дівчат із ЗСР, підгрунтям якої стала концепція про гіпоксию навантаженнь ( А.З.Колчинська, М.М.Філіппов, 1979).
Індивідуалізація розроблених засобів корекції фізичного, статевого розвитку і функціонального стану дівчат здійснювалась з урахуванням ступеня ЗСР, виду медикаментозної терапії, психологічних особливостей особистості хворих, етапу реабілітації. Комплекси ЛФК і масажу використовувались з метою забезпечення не лише умов для забеспечення органів і тканин, які страждають, киснем, підвищення загального енергообміну, вдосконалення нейроендокринної регуляції, підвищення рецепторної функції статевих органів і пов'язаної з цим нормалізації фізіологічних систем організму, але і здійснення гіпоксичного тренування.
Враховуючи усе це, ми запропонували схему організації реабілітаційних заходів, яка включає спільну діяльність лікаря і фахівця з ЛФК. (мал. 3)
Мал.3 Схема организации реабилитационных мероприятий в подростковой гинекологии.
Починаючи з першого етапу обстеження, вони проводять оцінку фізичного стану організму, фізичної працездатності, вибір засобів і методик ФР, оцінку ефективності комплексної реабілітації. Така діяльність базується на виконанні певних методичних правил, які включають послідовність та дозування процедур, їх інтенсивність, етапність застосування, спрямованість і співвідношення засобів ФР.
Представлена стратегія і методи ФР дозволили підвищити ефективність комплексного лікування хворих із ЗСР, сприяли нормалізації функціонального стану та їх фізичної працездатності.
ВИСНОВКИ
1. Як за літературними даними, так і в результаті власних досліджень, була виявлена дисгармонія фізичного розвитку дівчат із затримками статевого розвитку (невідповідність маси тіла зросту; відхилення у пропорціях тіла в 60 % хворих; обмеження рухливості грудної клітини у 56 %). У них знижена гормональна функція яєчників, порушена менструальна функція, слабко чи непослідовно розвинені вторинні статеві ознаки, виражена гіпоплазія матки і яєчників.
2. Визначальною особливістю дівчат із затримкою статевого розвитку є зниження функціонального стану системи енергозабезпечення організму. На відміну від здорових, у них зменшені легеневі об’єми, які складають компоненти ЖЄЛ, знижено абсолютне МСК та, особливо, інтенсивність споживання О2 (на 30 % нижче вікової норми).
3. Недостатність зовнішнього дихання обмежує у дівчат можливість розвитку максимальної потужності (на 16 Вт), відносної (на 0,5 Вт/кг); знижує економічність системи забезпечення організму киснем (КП - на 18 %, Вт/пульс - на 29 %).
4. У дівчат із відставанням фізичного і статевого розвитку порушено функціональний стан ЦНС (знижена рухливість нервових процесів, послаблена їх сила та витривалість).
5. Розроблено й апробовано методику ЛФК у комплексі з масажем, оригінальність якої становить введення різних за характером та інтенсивністю засобів: загальнорозвиваючих і спеціальних фізичних вправ, прийомів масажу, які спрямовані на розвиток кардіореспіраторної системи, внутрішніх статевих органів і стимулювання їх гормональної функції.
6. Використані засоби фізичної реабілітації сприяли підвищенню клінічної ефективності традиційної терапії при затримці статевого розвитку. Нормалізація менструальної функції відбулась в 73,7 % випадках, становлення гормональної функції яєчників - у 78,9 % випадках. Відмічено приріст довжини тіла матки на 32,8 %, шийки матки - на 6,6 %. Встановлено, що результативність розроблених засобів залежить від віку, в якому було розпочато терапію і ступеня затримки статевого розвитку, найвищий позитивний ефект зареєстровано у 14 років і у дівчат з І ступенем ЗСР.
7. Виділено як кількісні, так і якісні зміни працездатності під впливом ФР; PWCmax підвищилось на 22%, PWC170 - на 36 %, МП - на 30%, О2 пульс - на 38%; також знизився кисневий запит на роботу помірної потужності, зменшився кисневий борг, підвищились ефективність та економічність функції системи забезпечення організму О2, покращилась якість її регуляції.
8. Представлена стратегія комплексної фізичної реабілітації для лікування дівчат із порушеннями статевого розвитку. З цією метою розроблено і обгрунтовано програмно-цільовий підхід до організації і планування реабілітаційних заходів у підлітковій гінекології, який включає послідовність взаємодії праці підліткового гінеколога і фахівця ЛФК під час вибору засобів терапії, контролю ефективності та їх корекції. Виділені етапи використання фізичної реабілітації (стаціонар, поліклініка та самоорганізація).
Список опублікованих праць
Василенко М.Н. Использование средств физической реабилитации в комплексной терапии девочек с задержкой полового развития: Брошура. - К.: Знание, 1998. - 26 с.
Дубина М.Н. Эффективность ЛФК в коррекции нарушений физического и полового развития / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський художньо-промисловий інститут. - 1998.- № 4. - С. 12-13.
Василенко М.Н. Комплексные изменения, характеризующие функциональное состояние и развитие организма девочек с задержкой полового развития в процессе реабилитации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський художньо-промисловий інститут. - 1998.- № 11.- С. 45-49.
Василенко М.Н. Характеристика физического развития девочек с ЗПР как основа разработки методики ЛФК // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський художньо-промисловий інститут. - 1999. - № 2. - С. 29-33.
Василенко М.Н. Обоснование средств физической реабилитации в терапии девочек девочек с задержкой полового развития // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський художньо-промисловий інститут. - 1999.- № 3.- С. 27-33.
M.Dubina, M. Filippov. Application of physical rehabilitation techniques in treatment оf girls suffering from physical and sexual development delays // Procl. International Scientific Congress «The modern olympic sport». - Kyiv, (Ukrain). - 1997. - P.190.
Василенко М. Н. Физические средства реабилитации в подростковой гинекологии. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999 г.
В работе впервые разработана эффективная программа ЛФК и массажа в комплексной терапии девочек с задержкой полового развития. Для определения стратегии реабилитации, на начальном этапе исследовательской деятельности, проведена оценка морфофункционального состояния и физической работоспособности больных девочек. Установлено, что нарушение полового развития, гипофункция яичников, гипоплазия внутренних половых органов обследуемых сочетались с дисгармонией в физическом развитии (высоким или низким ростом, недостаточной или избыточной массой тела, ограничением подвижности грудной клетки). Кроме выявленных отклонений в половом и физическом развитии, у всех девочек с задержкой полового развития наблюдалось недостаточное развитие функции системы дыхания, сниженная аэробная производительность. Наряду с этим, выявлено, что у больных качество нервных процессов регулируется хуже, чем у здоровых девочек такого же возраста; функциональная подвижность нервных процессов и работоспособность головного мозга ниже.
Учитывая выявленные особенности биологического развития, физической работоспособности, морфофункционального состояния девочек с ЗПР, была разработана программа комплексного использования ЛФК и массажа. Для этого были определены следующие задачи: 1) улучшить уровень физического состояния организма девочек с задержкой полового развития, повысить его резистентность к неблагоприятным факторам внешней и внутренней среды; 2) содействовать нормализации эндокринной функции организма и рецепторной функции матки, укрепить тонус ее связочно-мышечного аппарата. Для их решения предусматривалось использование традиционных динамических упражнений аэробной направленности и оригинальных (статические, вибрационные, а также массаж).
Об эффективности используемых средств судили по таким клиническим признакам: нормализация менструальной функции, гормональной функции яичников и положительная динамика увеличения размеров матки. В отличие от данных литературы, где в качестве критерия эффективности приводятся результаты наблюдений, впервые предложена конкретная оценка терапевтической направленности реабилитации. Под влиянием разработанных средств физической реабилитации в организме больных девочек произошли комплексные изменения, которые выразились: в повышении функционального состояния ЦНС, кардиореспираторной и эндокринной системы; в интенсификации физического и полового развития.
Изучение морфологического, функционального, гормонального статуса девочек с нарушениями полового развития, самостоятельное проведение коррекционных занятий, анализ эффективности используемых средств реабилитации, все это позволило нам изложить представление об организации реабилитационных мероприятий в подростковой гинекологии, особенностях выбора средств физической реабилитации.
При этом, большое значение имеет взаимодействие работы врача ЛФК и подросткового гинеколога. В функции такого специалиста должно входить исследование морфофункционального развития, работоспособности с помощью общепринятых нагрузочных тестов, для проведения которых не требуются специальные регистрирующие приборы. В результате совместного взаимодействия врача ЛФК и гинеколога разрабатываются соответствующие рекомендации по выбору средств коррекции с учетом возраста, степени заболевания, периода реабилитации
Сопоставление результатов эффективности используемых методов терапии (динамика физического развития, работоспособности, общего самочувствия больных, полового развития, гормональной функции надпочечников, яичников и др.) способствует уточнению адекватности комплексной реабилитации функциональным изменениям в организме и ее успешности в целом.
Таким образом, изложенные представления о месте физической реабилитации в подростковой гинекологии и разработанные методические рекомендации позволяют не только повысить эффективность комплексного лечения ЗПР, но и предоставляют возможность для дальнейшей разработки стратегии использования различных средств ФР.
Ключевые слова: задержка полового развития, гормональный статус, морфофункциональное состояние девочек, кардиореспираторная система, физическая реабилитация, методика ЛФК и массажа.
Василенко М. М. Фізичні засоби реабілітації у підлітковій гінекології. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальностю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999р.
Дисертація присвячена проблемі використання засобів фізичної реабілітації в терапії дівчат із затримкою статевого розвитку. У дисертації обгрунтована, розроблена й апробована методика ЛФК і масажу, яка грунтується на концепції комплексного впливу на організм хворих дівчат. Висока ефективність запропонованої програми реабілітації підтверджена результатами експериментальних досліджень: нормалізацією менструальної функції, приростом розмірів матки, підвищенням функціонального стану кардіореспіраторної системи дівчат й ін. Розроблено програмно-цільовий підхід до організації і планування реабілітаційних заходів у підлітковій гінекології. Головні результати роботи знайшли практичне застосування в плануванні лікувально-оздоровчої роботи в клініках.
Ключові слова: затримка статевого розвитку, гормональний статус, морфофункціональний стан дівчат, кардіореспираторна система, фізична реабілітація, методика. ЛФК і масажу.
M. N. Vasylenko. Physical methods of rehabilitation in juvenile gynecology. – Manuscript.
The dissertation for the degree of Candidate of Science in physical education and sport on the 24.00.02 speciality – Physical training, physical education of different population groups. Ukrainian National University of physical education and sport, Kyiv, 1999.
The dissertation is devoted to the problem of using methods of physical rehabilitation in therapy of girls with delay of sexual development. The methods of therapeutic physical training and massage based on the conception of combined influence on organisms of sick girls have been grounded, devised and approved in the dissertation. High efficiency of the proposed rehabilitation program is confirmed by results of experimental investigations: by normalization of menstrual function, increasing the uterine size, rising the functional state of cardiorespiratory system of girls etc. It was worked out the program-and-purpose approach to the organization and planning of the rehabilitation methods in juvenile gynecology. Principal results of the work have been practically applied to planning of remedial-sanitary works in the clinics.
Key words: delay of sexual development, hormonal status, morphofunctional state of girls, cardiorespiratory system, phyisical rehabilitation, methods of therapeutic physical training and massage.