Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
63
Правове регулювання прокурорського нагляду за додержанням
законів під час кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Правове регулювання прокурорського нагляду за додержанням
законів під час кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої
повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності
втручання в яку
осіб, які не мають на те законних повноважень,
забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи
зобовязані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення
прокурора. Самостійність прокурора насамперед полягає у тому, що він з
початку кримінального провадження і до прийняття судом рішення у ньому
уповноважений: а) здійснювати нагляд за нагляд за додержанням законів
під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним; б) підтримувати державне обвинувачення у суді,
змінювати обвинувачення, висувати додаткове обвинувачення чи
відмовлятися від обвинувачення; в) оскаржувати незаконні та необґрунтовані
судові рішення до суду вищого рівня;
г) звертатися до Верховного Суду
України та ініціювати перегляд кримінального провадження з
нововиявленими обставинами. Окрім того, прокурор має право повідомляти
особі про підозру в порядку, передбаченому КПК України.
Тільки прокурор у кримінальному про
вадженні наділений такими повноваженнями, як складання обвинувального акта, нового
обвинувального акта у разі зміни обвинувачення, висунення
додаткового обвинувачення (у разі задоволення судом відповідного
клопотання) та постанови про відмову від обвинувач
ення.
Положення, передбачені главою 38 КПК України, застосовуються у
кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених
особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Кримінальне провадження щодо неповнолітнього, в тому числі, якщо воно здійснюється
щодо кількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється
слідчим, спеціально уповноваженимкерівником органу досудового
розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.Нині таких слідчих в Україні приблизно2 тисячі. З метою якісного
провадження досудового розслідування прокурор, на якого покладено обовязок зі здійснення відповідного нагляду у формі процесуального керівництва, повинен наполягати, щоб досудоверозслідування у таких кримінальних провадженнях проводили високопрофесійні, досвідчені слідчі, які здатні працювати з дітьми. Відповідно до п. 8.1 наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод
дітей» від 1листопада 2012 року No 16гн процесуальне керівництво
досудовим розслідуванням у зазначених категоріях кримінальних справ
доручається прокурорам, на яких покладено обовязок щодо захисту прав і свобод дітей.
Безпосереднє виконання обовязків щодо захисту прав і свобод дітей повинно дор
учатися досвідченим працівникам, які мають стаж
роботи в органах прокуратури, як правило, не менше трьох років. У
прокуратурах районного рівня по можливості на цих прокурорів не
покладається виконання обовязків з інших напрямів прокурорської
64.
Сутність та основні ознаки прокурорського нагляду за
додержанням законів у формі процесуального керівництва під час кримінального провадження щодо неповнолітніх
Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення
досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним,
прокурор найперше повинен перевіряти виконання вимог
матеріального і процесуального законів, якими врегульовано порядок,
умови і підстави притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності, визначено гарантії захисту їхніх прав та законних інтересів.
Першочергово необхідно зясовувати:
• чи може неповнолітня особа бути притягнутою до кримінальної
відповідальності за віком;
• чи буде доцільним застосування до даної особи міри покарання;
• чи немає
будьяких інших обставин, що виключають з урахуванням
вікових особливостей особи неповнолітнього, караність вчиненого ним
діяння. Здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням
кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім, прокурору
потрібно зважати на те, що під час судового розгляду у таких кримінальних
провадженнях необхідно подати суду докази не лише на підтвердження
визначених у ст. 91 КПК України обставин, а й обставин, визначених у ст.
485 КПК України. Тому особливу увагу прокурору потрібно звернути на зясування
повних і всебічних відомостей про особу неповнолітнього на захист.
65.
Основні вимоги закону щодо процесуального керівни
цтва при
проведенні окремих слідчих (розшукових) дій під час кримінального
провадження щодо неповнолітніх.
Здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням,
прокурор повинен також звертати увагу на додержання права на захист
неповнолітнього під
озрюваного під час його допиту, який має відбуватися
виключно в присутності захисника. У допиті неповнолітнього, який не досяг
шістнадцятирічного віку чи визнаний розумово відсталим, повинна бути
забезпечена участь законного представника, педагога чи психо
лога, а в разі
необхідності
лікаря. Законний представник, педагог, психолог, лікар мають
право під час допиту ставити запитання неповнолітньому підозрюваному.
Слідчий або прокурор вправі відвести поставлене запитання, але воно
повинно бути внесено до про
токолу (ст. 491 КПК України). Крім цього,
відповідно до ст.
226 КПК України
допит малолітньої або неповнолітньої
особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом
-
понад дві години на день.
Слід зазначити, що
особливу увагу прокурор
як керівник досудовим
розслідуванням повинен звертати на законність та обґрунтованість
затримання неповнолітніх та застосування до них запобіжного заходу у
вигляді тримання під вартою
, продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 492 КПК Укра
їни затримання та тримання під вартою
можуть застосовуватися до неповнолітнього
лише у разі, якщо він
підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо
тяжкого злочину
,
за умови, що застосування іншого запобіжного заходу
не забезпечить запобі
гання ризикам
, зазначеним у ст. 177 КПК України
Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно повинні
бути сповіщені його батьки
або особи, які їх замінюють
Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального
правопорушення разом з дорослим, під час досудового розслідування
необх
ідно зясувати, чи немає потреби у виділенні провадження щодо
неповнолітнього в окреме (ст. 494 КПК України).
Рішення про виділення
матеріалів досудового розслідування має право прийняти лише
прокурор.
Однак при цьому він повинен зважати, перш за все, на т
е, чи не
вплине негативно виділення провадження щодо неповнолітнього в окреме на
повноту досудового розслідування та судового розгляду. Необхідно
памятати, що, як правило, докази вчинення кримінального правопорушення
окремими співучасниками тісно повязан
і між собою. Необґрунтоване
розєднання матеріалів, що мають доказове значення, не забезпечить
прокурору в подальшому ефективного підтримання державного
обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно як неповнолітнього,
так і його дорослого співучасник
а. Отже, найбільш важливими особливостями здійснення прокурором
процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальни
109
прав
опорушень, вчинених неповнолітніми, є
неухильне забезпечення
дотримання права підозрюваних на захист, додержання вимог закону
щодо участі у кримінальному провадженні законного представника
підозрюваного, обрання неповнолітньому підозрюваному запобіжного
за
ходу, виділення матеріалів досудового розслідування щодо
неповнолітнього.
Однак, крім зазначених особливостей, потрібно приділити
окрему увагу
забезпеченню прокурором повноти зібрання під час
досудового розслідування доказів на підтвердження обставин, що
п
ідлягають обовязковому встановленню у кримінальному провадженні
щодо неповнолітніх